Рефераты

Фінансовий облік розрахунків з бюджетом

за звітний період: 34,04 грн. (851 х 4%);

за І місяць звітного періоду: (259 х 4%) = 10,36 грн.;

за ІІ місяць звітного періоду: 11,84 (296 х 4%);

за ІІІ місяць звітного періоду: 11,84 (296 х 4%);

всього з початку року: 92,98 (58,94 + 34,04).

Всього належить до виплати: (92,98 + 114,98) : 207,96 грн. Перераховано на поточний рахунок профспілки, Фонду: 184,28 (152,80 + 31,48), в т.ч. прострочена заборгованість: 11,78 грн.

Згідно розрахункової відомості про нарахування і перерахування збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття можна визначити суму збору, що розраховується за ставкою 0,5% сукупного доходу фізичних осіб. Загальна сума виплат на які нараховується збір у розмірі 1,5% 851 грн. (259 + 296 + 296), у розмірі 0,5 – 851 грн. Всього з початку року 2324,6 грн. (479,4 + 466,20 + 528 + 851).

Заборгованість на початок року за платником збору: 57,49 грн.

Нараховано збору у розмірі 1,5% :

на початок періоду: 22,10 грн. (1473,6 х 1,5%);

за звітний період: 12,77 грн. (851 х 1,5%);

за І місяць звітного періоду: 3,89 грн. (259 х 1,5%);

за ІІ місяць звітного періоду: 4,44 грн. (296 х 1,5%);

за ІІІ місяць звітного періоду: 4,44 грн. (296 х 1,5%);

разом: 34,87 грн. (22,10 + 12,77);

У розмірі 0,5% :

на початок періоду 7,41 (1473,6 х 0,5%);

за звітний період: 4,26 грн. (851 х 0,5%);

за І місяць звітного періоду: 1,30 грн. (259 х 0,5%);

за ІІ місяць звітного періоду: 1,48 грн. (296 х 0,5%);

за ІІІ місяць звітного періоду: 1,48 грн. (296 х 0,5%);

разом: 11,67 грн. (7,41 + 4,26);

Всього нараховано збору: 46,54 грн. (34,87 + 11,67).

Всього належить до платежу: 104,03 грн. (57,49 + 46,54).

Перераховано:

у розмірі 1,5% :

на початок періоду: 57,29 грн.;

 за звітний період: 11,87 грн.;

разом: 69,1 (57,29 + 11,81).

у розмірі 0,5% :

на початок періоду: 19,13 грн.;

за звітний період: 3,96 грн.;

разом: 23,09 грн. (19,13 + 3,96).

Сума всього: 92,19 грн. (69,1 + 23,09). Всього перераховано: 92,19 грн. Залишок заборгованості на кінець звітного періоду за платником збору: 11,84 грн. (104,03 – 92,19).

Згідно звіту про нарахування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування й інших надходжень та витрачання коштів Пенсійного фонду можна визначити розмір даного збору, який нараховується у розмірі 1% з сукупного доходу фізичних осіб, 32% від загального фонду оплати праці.

За звітний квартал витрати на оплату праці склали 528 грн. (132 + 74 + 322), а сума збору: 169 грн. (528 х 32%).

Кошти на початок року 250 грн.

Нараховано внесків: у розмірі 32%

на початок кварталу: 302 грн. ((1473 – 528) х 32%);

за І місяць звітного кварталу: 42 грн. (132 х 32%);

за ІІ місяць звітного кварталу: 24 грн. (74 х 32%);

за ІІІ місяць звітного кварталу: 103 грн. (322 х 32%);

у розмірі 1%

на початок кварталу: 10 грн. (945 х 1%);

за звітний квартал: 5 грн. (528 х 1%);

за І місяць звітного кварталу: 132 х 1% = 1 грн.;

за ІІ місяць звітного кварталу: 1 грн. (74 х 1%);

за ІІІ місяць звітного кварталу: 3 грн. (322 х 1%).

Нараховано збору разом: 486 грн. (302 + 10 + 165 + 5);

Перераховано на рахунок ПФУ: 1156 + 36 = 1192 грн.

Усього перераховано: 1262 грн. (1192 + 70);

Усього належить до сплати: 1436 грн.

Сума несплачених платежів: 174 грн. (1262 – 1436).

Розглянемо приклад нарахування прибуткового податку з громадян. Наприклад, якщо працівнику нараховано 33 грн. доходу, то за шкалою прибутковий податок буде обчислюватись наступним чином: (33 – 17) х 10% = 1,6 грн.

Отже, сума утриманого податку складає 1.60 грн.

Якщо працівник працює не за основним місцем роботи, то його дохід оподатковується за ставкою 20%. При доході 187 грн., сума прибуткового податку буде становити: 187 х 20% = 37,40 грн.

Якщо, наприклад працівник має двох дітей, віком до 16 років, то сукупний оподаткований дохід зменшується на розмір одного н. м. д. г. на кожну дитину. при нарахованому доході в розмірі 170 грн., сума прибуткового податку буде становити ((170 – 34) – 85) х 15% + 6,80 = 14,45 грн.


РОЗДІЛ 2. ПЕРВИННИЙ, АНАЛІТИЧНИЙ


І СИНТЕТИЧНИЙ ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ


Для фіксації господарських операцій, що здійснюються, підприємство використовує первинні документи. Одним з головних таких документів для обліку розрахунків з бюджетом є податкова накладна.

Платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер, дату виписування, назву юридичної особи, податковий номер підприємства, місце розташування юридичної особи, повну назву отримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку на відповідну суму податку у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у 2-х примірниках. Оригінал податкової накладної віддається покупцю, копія залишається у продавця товарів. Податкова накладна є звітним податковим документом, одночасно розрахунковим документом. Виписується на кожну повну або часткову поставку товарів. Підприємство повинно зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов’язань зі сплати податків.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно підприємству, яке є платником податку. Усі складені примірники підписуються особою, уповноваженою платником податку та скріплюється печаткою такого платника податку.

Податкова накладна видається в разі продажу товарів покупцю на вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів, або прийняття платежу із зазначеними сумою податку.

Податкова накладна не виписується, якщо обсяг разового продажу товарів не більший 20 гривень.

У всіх випадках, надання послуг, включаючи продаж за готівку, за бартерним обміном, в обов’язковому порядку складаються рахунки-фактури, накладні реєстри, в яких сума податку зазначається окремим рядком і обов’язково вказуються: дата складання, назви і адреси постачальника і покупця. Кількість, ціна і сума ПДВ повинні вказуватися по кожній позиції окремо.

У розрахункових (платіжних) документах за реалізовані товари (роботи, послуги) сума податку зазначається окремим рядком, а при звільнені їх від податку у зазначених документах робиться позначка “Без ПДВ”.

Для обліку податку на прибуток підприємства первинними є ті документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Наприклад: прибутковий і видатковий касові ордери, розрахунково-платіжна відомість, розрахункова відомість, книга обліку придбання товарів, книга обліку продажу товарів даним підприємством не застосовуються.

Для обліку прибуткового податку з громадян своєрідним первинним документом є книга обліку доходів і витрат, що є підставою для заповнення декларації про доходи, що підлягають оподаткуванню, а також особовий рахунок кожного з працівників.

Для обліку збору на обов’язкове соціальне страхування, збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування використовуються такі первинні документи: особовий рахунок, наказ про надання допомоги чи відпустки, табель обліку використання робочого часу, відомість про спискову чисельність працюючих, платіжна відомість.

Для обліку внесків до інноваційного фонду використовують відомість нарахування та сплати внесків до інноваційного фонду, що ведеться на багатогранній карточці.

Для комунального податку підприємство використовує такі документи: відомість про спискову чисельність працюючих по кожному підрозділу підприємства, відомість нарахування комунального податку, розрахункові відомості про сплату авансових внесків.

Облік податків на підприємстві ведеться на рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами”.

За кредитом рахунку 64 відображають платежі до бюджету, за дебетом – належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання.

На субрахунку 641 “Розрахунки з податками” ведуть облік податків, які нараховують та сплачують відповідно до чинного законодавства ( податок на додану вартість, податок з прибутку громадян).

На субрахунку 643 “Розрахунки за податкові зобов’язання” ведуть облік суми податку на додану вартість, визначеної, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати).

На субрахунку 644 “Податковий кредит” ведуть облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов’язання.

Аналітичний облік розрахунків за податками й платежами ведуть за їх видами. Облік платежів ведуть окремо по кожному податку.

Схема обліку за цим розрахунком така. На підставі відповідних первинних документів – податкових накладних з податку на додану вартість, розрахунків встановленої форми з інших податків – проводять записи у розмірі кожного податку чи платежу у реєстрах аналітичного обліку рахунків з бюджетом.

Облік розрахунків за податками і платежами організований таким чином, щоб за кожним із них окремо можемо мати дані про нараховані і сплачені суми, заборгованість на кінець місяця. Тому до перших двох субрахунків відкриті аналітичні рахунки за назвою податків і платежів.

Зокрема до рахунку 64 Субрахунку 641 “Розрахунки за податками” треба відкрити такі аналітичні рахунки:

6411 “ Розрахунок з податку на додану вартість”

6412 “Розрахунки з податку на прибуток”

6413 “Розрахунки з прибутково податку громадян”

6414 “Розрахунки з комунального податку”

6415 “Розрахунки з інших податків”


Таблиця

Кореспонденція рахунків з обліку податків, зборів і платежів

НАРАХОВАНО:

Дт

Кт

1.

Податок на прибуток

98

641

2.

ПДВ, Аз, збірна розвиток виноградарства і хмелярства

70

641

3.

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування від ФОП

65, 23

84

4.

Збір на обов’язкове соціальне страхування з доходів фіз.. осіб.

66

653


на основі норм Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. №168/97 – ВР складено таблицю основних бухгалтерських проводок з ПДВ. Для кращого сприйняття нових бухгалтерських записів з обліку ПДВ паралельно з ними буде наводитися стара кореспонденція рахунків. Кореспонденція наведена у вигляді таблиці.


РОЗДІЛ 3. ЗВІТНІСТЬ ПО ПОДАТКАХ, ЗБОРАХ І ПЛАТЕЖАХ


Бухгалтерська звітність являє собою систему узагальнених показників, що характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона складається шляхом підрахунку, групування і спеціальної обробки даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною її стадією. Бухгалтерську звітність повинні складати всі підприємства, що одержують доходи від господарської або іншої діяльності за єдиними формами, затвердженими Міністерством фінансів.

Основними умовами правильності складання бухгалтерських звітів і балансів є:

-         повнота відображення всіх господарських операцій за звітний період;

-         тотожність даних синтетичного і аналітичного обліків;

-         тотожність показників бухгалтерських звітів, балансів.

Бухгалтерську звітність поділяють на періодичну (місячну і квартальну) та річну.

Квартальну бухгалтерську звітність підприємство подає не пізніше 15-го числа наступного за звітним кварталу.

До річного бухгалтерського звіту додають пояснювальну записку, обсяг якої не повинен перевищувати 15-20 сторінок, з викладенням основних факторів, що вплинули у звітному році на остаточні результати діяльності підприємства, із висвітленням фінансового стану підприємства. Підприємство подає річний бухгалтерський звіт не пізніше 15 лютого наступного року.

Бухгалтерські звіти і баланси підписує керівник і головний бухгалтер.

Бухгалтерський баланс є найважливішим джерелом інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

Актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням.

Зобов’язання відображається у балансі , якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Власний капітал відображається у балансі одночасно з відображенням актів або зобов’язань, які призводять до його зміни.

Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період складається наростаючим підсумком з початку звітного періоду.

До активу балансу входить ІІІ розділи:

І розділ “Необоротні активи” – всі активи, що не є оборотними і включає такі статті: нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи.

ІІ розділ “Оборотні активи” – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи. що призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. До нього входять такі статті: запаси, товари, векселі одержані, дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги,, дебіторська заборгованість за розрахунками, інша поточна дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти, інші оборотні активи.

ІІІ розділ “Витрати майбутніх періодів” – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу в майбутньому.

Пасив – це обов’язки підприємства по займах і кредиторській заборгованості, погашення яких призводить до зменшення вартості майна або доходів.

До пасиву балансу входить V розділів:

І розділ “Власний капітал” – частина в активах підприємства, що залишилася після вирахування його зобов’язань і включає такі статті: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, неоплачений капітал, вилучений капітал.

ІІ розділ “Забезпечення наступних витрат і платежів”, який включає такі статті: забезпечення виплат персоналу, інші забезпечення, цільове фінансування.

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла в наслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

ІІІ розділ “Довгострокові зобов’язання” – всі зобов’язання, які не є поточними. До нього входять такі статті:

-         довгострокові кредити банків;

-         довгострокові фінансові зобов’язання;

-          відстрочені податкові зобов’язання;

-         інші довгострокові зобов’язання.

IV розділ “Поточні зобов’язання” – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства, або повинні бути погашені протягом 12 місяців починаючи з дати балансу і включає такі статті:

-         короткострокові кредити банків;

-         поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями;

-         видані векселі;

-         кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;

-         поточні зобов’язання за розрахунками;

-         інші поточні зобов’язання.

V розділ “Доходи майбутніх періодів”.

Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу. Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі пасивів балансу.

Підприємство складає звіт про фінансовий результат для повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Доход у звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов’язання, які призводять до збільшення власного капіталу підприємства, а витрати навпаки, відображаються в момент вибуття активу або збільшення зобов’язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Якщо актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, то витрати відображаються у звіті про фінансовий результат на основі систематичного та раціонального їх розподілу (наприклад, у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди. Витрати слід негайно відображати у звіті, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати такому стану, за якого вони визначаються активами підприємства.

У розділі ІІ звіту про фінансовий результат наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду.

Розділ ІІІ звіту заповнюють акціонерні товариства, прості акції або потенційні прості акції, яких відкрито продають та купують на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій. Даним підприємством розділ ІІІ не заповнюється.

Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року і вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності. Облікова оцінка може переглядатися, якщо змінюються обставини, на яку базувалася ця оцінка, або отримана додаткова інформація. Наслідки зміни в облікових оцінках слід включати до тієї самої статті звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, пов’язаних з об’єктом такої оцінки і слід включати до звіту в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також і в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди.

Згідно ст.. 7 “Інструкції про прибутковий податок з громадян” від 21.04.93 року №12 громадяни, одержують доходи від здійснення будь-якої підприємницької діяльності, пов’язаної з виробництвом, зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат за ф. № 10. Підсумкові дані Книги обліку доходів і витрат за квартал (рік) є підставою для заповнення громадянами декларацій про доходи, що підлягають оподаткуванню. Декларація подається особисто платником до податкової інспекції за місцем проживання або надсилається поштою. При особистому поданні декларації, датою подання вважається дата реєстрації її у податковій інспекції, а при наданні декларації поштою –дата відправки на штампі відділення зв’язку.

Підприємство одночасно з поданням чеків на отримання коштів для виплати належних громадянам сум, подають до установ банків платіжне доручення на перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку. Обчислення податку і перерахування проводиться підприємством до 1 лютого наступного за звітним роком, а до 15 лютого ці відомості подаються до податкової інспекції.

Підприємство, після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установі банку коштів на виплату заробітної плати, зобов’язане перерахувати до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий місяць.

Підприємство, не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подає до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний квартал, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року. Статистична звітність надсилається у встановленому порядку тільки на адресу органів державної статистики.

Платіжні доручення на перерахування податку до бюджету подаються підприємством до банківської установи до настання строку платежу.

Протягом кварталу підприємство сплачує авансові внески податку до бюджету за перший та другий місяць кварталу, визначеного наростаючим підсумком з початку року. Авансові внески сплачуються до 20 числа другого, третього місяця кварталу відповідно. Розрахунки авансового внеску здійснюються самостійно, без подання податкової декларації.

Суми податку на прибуток зараховуються до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням платника податку.

Підприємство на момент перевірки податковим органом, податкових декларацій про прибуток і розрахунків сплачують штраф у розмірі 10 нмдг за одноразове порушення; якщо не подано, або не своєчасно подано податкову декларацію про прибуток і розрахунок, сплачує штраф у розмірі 10% суми нарахованого податку за кожний випадок порушення. у разі приховання або заниження суми податку – 30% суми донарахованого податку, та пені, обчисленої виходячи із 120% облікової ставки НБУ.

Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 1999 рік” від 31.12.98 № 378 XII підприємство є платником відрахувань до Інноваційного фонду. Ці відрахування здійснюються у розмірі 1% від обсягу реалізації продукції, зменшених на суму податку на додану вартість. Ці відрахування здійснюються до 15 числа місяця, слідуючого за звітним і відображаються у “Розрахунку внесків до Інноваційного фонду”.

Величина комунального податку, а також період за який він нараховується вказуються у “Розрахунку сум комунального податку” і подаються до ДПІ не пізніше терміну, встановленого органом місцевого самоврядування. Підприємство сплачує цей податок і подає розрахунок до 15 числа місяця наступного за звітним періодом.

Подання податкової декларації по податку на додану вартість передбачено підпунктом 7.7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.97 року, № 168/97 – ВР “Про податок на додану вартість”. Підприємство подає декларацію за скороченою формою, яка подається до першого звітного періоду, в якому підприємством досягнуто обсяг оподаткованих операцій у розмірі 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. У першому звітному періоді, в якому зазначені обсяги оподаткованих операцій були досягнуті, платником подається податкова декларація з формою, встановленою наказом ДПА України від 30.05.97 року № 166, з урахуванням змін, внесених наказом ДПА України від 10.04.98 року № 179 та цим наказом.

Декларація складається із вступної частини та чотирьох розділів, з них платником заповнюються перші три розділи та вступна частина, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції.

Відповідно до пункту 7.7.2. статті 7 Закону, подання декларації здійснюється в строки, передбачені для сплати податку, тобто не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним періодом.

Звітний період дорівнює одному календарному кварталу і одному календарному місяцю.

Оригінал декларації подається підприємством до податкового органу за місцем знаходження незалежно від того, чи виникло у звітному періоді у платника податкове зобов’язання чи ні. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний період, без наростаючого підсумку. Одночасно з декларацією повинні додаватись всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено розділом 5 цього Порядку.

Підприємство є платником збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття. Відповідно до Порядку справлення збору, який затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики від 03.10.97 року № 4 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 20.10.97 року за № 492/2296, підприємство щоквартально складає розрахункову відомість про нарахування і сплату збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття за встановленою формою та подають її у Державну службу зайнятості населення за місцем реєстрації не пізніше 15 числа наступним за звітним місяця.

Розрахункова відомість про нарахування і перерахування збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття складається на підставі даних бухгалтерського обліку платника збору по рахунках обліку витрат, розрахунків по зарплаті, розрахунків з соцстраху на випадок безробіття.

Відповідальність за правильність обчислення і сплати збору покладено на підприємство – платника збору.

Підприємство щоквартально складає у двох примірниках звіт про нарахування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших надходжень коштів Пенсійного фонду за формою 4 – ПФ із зазначенням сум нарахованого і сплаченого збору та інших надходжень. усі примірники звіту підписуються керівником, головним бухгалтером підприємства і виконавцем та завіряються печаткою.

Підприємство щокварталу подає до органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації один примірник звіту в такі строки: до 8 квітня, до 8 липня, до 8 жовтня, до 15 січня. Другий примірник звіту залишається в бухгалтерії підприємства.

Особи, винні в неподанні чи несвоєчасному поданні до органу Пенсійного фонду встановленої звітності, притягуються до відповідальності, згідно чинного законодавства.

Підприємство – платник збору до Фонду соціального страхування – щокварталу складає у двох примірниках розрахункові відомості за коштами Фонду за формою

Ф4 – ФСС, в якому зазначаються суми нарахованого та сплаченого збору та інших надходжень, а також суми, витрачені на виплату допомоги, санаторно-курортне лікування й оздоровлення та здійснення інших заходів, фінансування яких проводиться за кошти Фонду.

Один примірник розрахункової відомості не пізніше 12 числа наступного за звітним місяця подається до органу реєстрації, другий залишається в бухгалтерії страхувальника.

Органи реєстрації можуть, як виняток, встановлювати для окремих організацій більш пізні строки подання розрахункових відомостей, але не більше строку, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця.

У разі подання страхувальником відомостей про нарахування збору, інших надходжень та витрачення коштів Фонду (Ф4 – ФСС) із запізненням проти установленого строку більше ніж на 10 днів органи реєстрації мають право не приймати до заліку в рахунок збору середньомісячну суму витрат, включених до цієї відомості.

Розрахункова відомість складається наростаючим підсумком з початку року в двох примірниках, які підписуються керівником, головним бухгалтером і подаються у профком і вищий профспілковий орган або орган фонду за місцем реєстрації.


ВИСНОВОК


Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “Сагайдачний” є заснованим на колективній формі власності, діє на підставі Статуту та установчого договору.

Метою підприємства є одержання прибутку від господарської діяльності в інтересах підприємства. Веде свою діяльність згідно із Законами України “Про підприємство” і “Про підприємництво”.

Бухгалтерській облік на підприємстві організований згідно “Положення про організацію бухгалтерського обліку в Україні” за журнально-ордерною схемою.

У наш час – час прогресивної комп’ютеризації – підприємство повинно перейти на комп’ютерну форму обліку з використанням таких програмних продуктів, як “1С – Бухгалтерія”; “1С – Підприємство”, що значно полегшить роботу бухгалтера і зменшить випадки сплати санкцій і пені за неправильно здійснений облік, дозволить вчасно подавати звітність до певних установ.

На даний час підприємство ще діє за старими планами рахунків, тому у курсовій роботі був запропонований робочий план рахунків для здійснення обліку на підприємстві.

Підприємство сплачує 8 податків (7 з яких є загальнодержавними; 1 – місцевий), згідно з чинним законодавством України у відповідні строки і у необхідних сумах.

Основними формами первинних документів для обліку розрахунків по податках, зборах і платежах є: податкова накладна, товаротранспортна накладна, платіжне доручення, податкові декларації і розрахунки податків. Порівняно з іншими підприємствами дане не веде книгу обліку придбання товарів і книгу обліку продажу товарів. Всі первинні документи ведуться з дотриманням встановлених вимог до оформлення і змісту.

Аналітичний облік розрахунків за податками і платежами підприємство веде за їх видами. Облік платежів веде окремо по кожному податку.

Синтетичний облік ведеться за старим планом рахунків, в той час, коли більшість підприємств України застосовують новий план рахунків, що передбачено законодавством України.

Облік розрахунків за податками і платежами організований таким чином, що за кожний із них окремо можемо мати дані про нараховані і сплачені суми, заборгованість на кінець періоду. Реєстри аналітичного і синтетичного обліку відповідають своєму призначенню, дозволяють оперативно і без помилок узагальнити інформацію, отриману з первинних документів.

Також у курсовій роботі у 2-му розділі була наведена кореспонденція рахунків для ведення обліку розрахунків по податках, зборах і платежах за новим планом рахунків паралельно із старими рахунками, для кращого сприймання нових бухгалтерських записів.

На підприємстві ведеться бухгалтерська і податкова звітність, що подається до податкової інспекції і інших органів у відповідні строки і за певною формою згідно з чинним законодавством. Але погана і несвоєчасна проінформованість бухгалтерів із частими змінами у законодавстві України, а також низька кваліфікація працівників бухгалтерії ведуть до здійснення помилок, за які пізніше нараховуються штрафні санкції і пені.

Під час виконання курсової роботи були розширені і закріплені теоретичні знання ведення бухгалтерського обліку на практиці. Робота над курсовою роботою дала можливість досконало вивчити порядок нарахування і сплати податків, їх первинний, аналітичний і синтетичний облік, а також порядок подання звітності по податках. Опрацювання широкого кола нормативних законодавчих актів дало можливість відслідкувати останні зміни, що сталися в системі оподаткування, що дасть змогу уникати допущення помилок і прорахунків при подальшій роботі на підприємстві, а зараз – при розв’язуванні ситуаційних задач.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1.                 Закон України “Про систему оподаткування” від 25.06.91 р № 1251 – XII.

2.                 Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”

від 16.07.99р. № 996-XIV.

3.                 П(с) БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” від 21.06.99 року.

4.                 П(с) БО 2 “Баланс” від 31.03.99 р.

5.                 П(с) БО 3 “Звіт про фінансові результати” від 31.03.99 р.

6.                 Закон України “Про податок на додану вартість” від3.04.97 р. № 168/97 – ВР.

7.                 Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”

 від 22.05.97 р. № 283/97 – ВР.

8.                 “Про прибутковий податок з громадян” декрет КМУ від 26.12.92 р.

9.                 Закон України “Про збір на обов’язкове соціальне страхування”

 від 3.06.1999 р. № 722 – XIV.

10.             Закон України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 15.07.99 р. № 967 – XIV.

11.             Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів” від 14.12.94 р. № 287/94 – ВР.

12.             Закон України “Про плату за землю” від 19.09.96 р. № 378/96 – ВР.

13.             Постанова КМУ від 16.08.99 р. № 1494 “ Про затвердження Порядку справлення збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами ...”

14.             “Інструкція про порядок справлення збору за геологорозвідувальні роботи, здійснювані за рахунок бюджету”

15.             Декрет Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20.05.93 р. № 56/93.

16.             Закон України “Про Державний бюджет України на 1999 рік” від 31.12.98

 № 378 – XII.

17.             “Інструкція про порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби” від 20.04.95 р. № 28.

18.             “Все про бухгалтерський облік” № 4, № 36, № 72, № 16, № 28, № 46, № 23, № 7, № 8, за 2000 рік; №80,88,89,117 за 1999 рік.

19.             “Галицькі контракти” №2-3, №43 за 2000 рік.

20.             “Вісник податкової служби України” №5, №7 лютий 2000 рік.

21.             “Баланс” за вересень 2000 рік (спецвипуск).

22.             “Фінанси України” №2.№5,№7, за 2000 рік.


Страницы: 1, 2


© 2010 Современные рефераты