Формування резервів на покриття кредитних ризиків

Для ефективного функціонування банків важливо передбачити, зважувати і страхувати можливі ризики. Передусім це стосується ризиків за активними операціями, які тісно взаємопов’язані – один такий ризик тягне за собою цілу низку інших.

Велике значення має вибір як методів розрахунку ризиків, так і методів їх мінімізації. Серед основних інструментів регулювання або зменшення кредитних ризиків банків застосовуються наступні [30]:

- систематичний аналіз і постійний контроль за фінансовим станом клієнта банку, його кредитоспроможністю;

- резервування (створення резервів на покриття можливих втрат, пов’язаних із кредитними ризиками);

- страхування ризику;

- забезпечення кредитних зобов’язань за рахунок використання застави позичальником своїх активів;

- розподіл ризику у випадку, коли загальна сума кредиту, а відповідно і ризик, розподіляється між кількома банками;

- диверсифікація ризиків;

- обмеження ризику шляхом дотримання економічних нормативів, які встановлюються Національним банком;

- зважування ризиків;

- використання плаваючих процентних ставок.

1.3 Формування резервів під кредитні ризики, як один із способів мінімізації кредитного ризику

Резервування – один із напрямів мінімізації кредитних ризиків. Чим вищій ступінь ризику бере на себе банк, тим вищим повинен бути прибуток, на який він може розраховувати. Тому основна задача комерційного банку полягає в досягненні оптимального поєднання ризиковості та прибутковості банківських операцій [69]. Ключове завдання кожного банку пов’язано з управлінням ризиками з метою їх мінімізації, один із шляхів якої полягає у створенні резервів.

Зараз у роботі комерційних банків України використовуються наступні види резервів: внутрішній резервний фонд у складі власного капіталу на погашення можливої збитковості діяльності банку [1], зовнішній обов’язковий резерв на коррахунку в НБУ гарантування повернення залучених та запозичених коштів клієнтів банку [15], зовнішній резерв страхування вкладів фізичних осіб в Фонді гарантування вкладів [6], внутрішні резерви компенсацій можливих втрат від активних операцій, які, у свою чергу, поділяються на спеціальні резерви:

-            під кредитні операції [12],

-            під операції з цінними паперами [11];

-            під дебіторську заборгованість [10];

-            під нараховані доходи від активних операцій, сумнівні щодо їх одержання [12];

-            резерв на всю суму коштів, розміщених на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах [12];

-            за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках, відкритих у банках-нерезидентах (балансові рахунки 1500, 1580), банки зобов'язані формувати резерв з урахуванням ризику країни [12].

Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (далі - резерв під кредитні ризики) є спеціальним резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками, що притаманні банківській діяльності. Створення резерву під кредитні ризики - це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості кредитних операцій [12].

Бухгалтерський облік формування та використання резервів здійснюється відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 15.09.2004 N 435 [7].

З метою недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальників (контрагентів банку) оцінка кредитних ризиків здійснюється за всіма кредитними операціями та коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках як у національній, так і в іноземній валюті.

Банки самостійно визначають рівень ризику кредитних операцій, оцінюють фінансовий стан позичальників (контрагентів банку) та вартість застави в межах чинного законодавства.

З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банки мають здійснювати класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією залеж-но від фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитної операції. За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції: "стандартна", "під контролем", "субстандартна", "сумнівна" чи "безнадійна".

Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора.

Для цілей розрахунку резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями визначається чистий кредитний ризик (в абсолютних показниках) шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифікованого за ступенями ризику, на вартість прийнятного забезпечення.

Банки зобов'язані створювати та формувати резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.

Не здійснюється формування резерву: за бюджетними кредитами; за кредитними операціями між установами в системі одного банку; за операціями фінансового лізингу, якщо об'єктом цих операцій є нерухоме майно; за коштами, що розміщені банком на умовах субординованого боргу; за позабалансовими зобов'язаннями з кредитування (крім зобов'язань, наданих банкам), за якими банк не повинен надавати кошти за першою вимогою контрагента (тобто за якими банк не несе ризику); за коштами в іноземній валюті, що перерахована Національному банку.

Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями. Резерви під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", а також "безнадійні":

- "стандартні" кредитні операції - це операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить один відсоток чистого кредитного ризику.

- "під контролем" - це кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації та становить п'ять відсотків чистого кредитного ризику.

- "субстандартні" кредитні операції - це операції, за якими кредитний ризик є значним, надалі може збільшуватись і становить 20 відсотків чистого кредитного ризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором.

- "сумнівні" кредитні операції - це операції, за якими виконання зобов'язань з боку позичальника/контрагента банку в повній сумі (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) під загрозою, ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька та становить 50 відсотків чистого кредитного ризику.

- "безнадійні" кредитні операції - це операції, імовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника/контрагента банку (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.

Резерв під кредитні ризики формується в тій валюті, у якій враховується заборгованість.

Резерв під кредитні ризики використовується лише для покриття збитків за непогашеною позичальниками заборгованістю за кредитними операціями за основним боргом, стягнення якої є неможливим.

Банки зобов'язані здійснювати розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість (з урахуванням строків погашення боргу за кредитними операціями) протягом місяця, у якому здійснено кредитну операцію (або укладено угоду на її здійснення). Формування резервів банки зобов'язані здійснювати щомісяця в повному обсязі незалежно від розміру їх доходів за групами ризику відповідно до сум заборгованості за кредитними операціями (у тому числі наданих зобов'язань з кредитування) за станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку для подання оборотно-сальдового балансу (щомісяця).

Безнадійна кредитна заборгованість списується банком за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за рішенням правління банку.

Банки зобов'язані розробити та затвердити за рішенням відповідного органу банку внутрішньобанківське положення про порядок проведення кредитних операцій та методику проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку). Ці документи повинні подаватися на вимогу вповноважених працівників Національного банку для перевірки достовірності оцінки фінансового стану позичальників, правильності їх класифікації та достатності резервів під кредитні ризики. Відсутність чи неподання цих документів для ознайомлення уповноваженим працівникам Національного банку вважається підставою для негативних висновків щодо якості активів та управління банку.

Якщо банк здійснює довгострокове кредитування інвестиційних проектів, то внутрішні положення банку мають містити правила щодо порядку видачі такого кредиту, методики оцінки інвестиційного проекту, методики аналізу бізнес-плану реалізації інвестиційного проекту та його самоокупності, порядку проведення обстеження позичальника, методики оцінки його інвестиційної кредитоспроможності, визначення схем кредитування інвестиційних проектів і регламенту підготовки прийняття рішень про надання інвестиційного кредиту.

Банки можуть класифікувати заборгованість за кредитними операціями та на підставі цієї класифікації формувати портфель однорідних споживчих кредитів, а також резерв за цим портфелем.

З метою розрахунку обсягу резерву під кредитні ризики та визначення чистого кредитного ризику банк повинен проаналізувати кредитний портфель.

Аналіз кредитного портфеля та класифікація кредитних операцій (валового кредитного ризику) здійснюється за такими критеріями:

- оцінка фінансового стану позичальника (контрагента банку);

- стан обслуговування позичальником (контрагентом банку) кредитної заборгованості за основним боргом і відсотків (комісій та інших платежів із обслуговування боргу) за ним у розрізі кожної окремої заборгованості та спроможність позичальника надалі обслуговувати цей борг;

- рівень забезпечення кредитної операції.

Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно його внутрішніми положеннями щодо проведення активних операцій (кредитних) та методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку) з урахуванням вимог цього Положення, у яких мають бути визначені ґрунтовні, технічно виважені критерії економічної оцінки фінансової діяльності позичальників (контрагентів банку) на підставі аналізу їх балансів і звітів про фінансові результати в динаміці тощо. Методика проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку), яка розроблена банком, є невід'ємним додатком до внутрішньобанківського положення банку про кредитування.

Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника - юридичної особи банк має враховувати такі основні економічні показники його діяльності:

платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності);

фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів);

- обсяг реалізації;

- обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів - у динаміці);

- склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний та поточний роки);

- собівартість продукції (у динаміці);

- прибутки та збитки (у динаміці);

- рентабельність (у динаміці);

- кредитна історія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів).

Банки повинні визначати значення показників платоспроможності позичальника та його фінансової стійкості з урахуванням статистичних даних галузі господарства, у якій він працює, і даних про результати його діяльності.

Класифікація позичальників - юридичних осіб (у тому числі банків) здійснюється за результатами оцінки їх фінансового стану та оцінки стану обслуговування (погашення) кредитного боргу розподіленням на стадії підготовки до видачі кредиту на 5 класів – "А", "Б", "В", "Г", "Д" (Додаток А) [12].

На стадії дії кредитної угоди банками щомісячно здійснюється визначення поточної групи кредитних операцій за станом обслуговування позичальником боргу за ними (Додаток Б), класифікуючи їх стан як "добрий", "слабкий", "незадовільний"[12].

Відповідно до перелічених критеріїв банками здійснюється класифікація кредитного портфеля за ступенем ризику та визначається категорія кредитної операції - позичальник зараховується до відповідного класу (табл.1.3).

Таблиця 1.3 Класифікація кредитних операцій банку за рівнем кредитного ризику [12]

Під час визначення чистого кредитного ризику для розрахунку резерву сума валового кредитного ризику окремо за кожною кредитною операцією може зменшуватися на вартість прийнятного забезпечення, що зазначене в цьому пункті, або об'єкта фінансового лізингу (рухомого майна).

Безумовні гарантії беруться до розрахунку при визначенні резерву під кредитні ризики за вартістю, що диференційована залежно від виду гарантії і класифікації виду кредитної операції(табл.1.4) [12].

Предмети застави (майно та майнові права позичальника чи третіх осіб - майнових поручителів) беруться до розрахунку при визначенні резерву під кредитні ризики з урахуванням виду застави, класифікації кредитної операції та валюти кредиту (Додаток В) [12].

На підставі класифікації валового кредитного ризику та враховуючи прийнятне забезпечення, банк визначає чистий кредитний ризик за заборгованістю за кожною кредитною операцією (крім заборгованості за кредитними операціями, що включена до портфеля однорідних споживчих кредитів) і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування(табл.1.5).

Таблиця 1.4 Відсоток урахування безумовних гарантій [12]

Таблиця 1.5 Відсоток резервування від чистого кредитного ризику(за ступенем ризику) за кредитними операціями [12]

Для врахування ризику країни при розрахунку резерву за коштами, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, депозитами до запитання в інших банках і сумнівною заборгованістю за цими коштами використовується встановлений міжнародними рейтинговими агентствами рейтинг, який підтверджено в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Moody's, Standard & Poors тощо). Розмір резерву визначається шляхом зваження суми коштів, що обліковується на коррахунку окремого банку, на відповідний коефіцієнт резервування (табл.1.6).

Банки та інші позичальники, що розташовані в країнах, рейтинг яких не підтверджений однією з провідних світових рейтингових компаній, належать до групи 7. До групи 8 належать банки (резиденти і нерезиденти) та інші позичальники, що визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, а також банки, що зареєстровані в офшорних зонах. Ризики за коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, відкритих в інших банках, які віднесені до груп 1 - 2, вважаються "стандартними", а віднесені до груп 3 - 8 - "нестандартними".

Таблиця 1.6 Відсоток резервування (за ступенем ризику) за коштами на кореспондентських рахунках інших банків [12]

2. Аналіз практики формування банками резервів на покриття кредитних ризиків в ПАТ КБ "Приватбанк"

2.1 Загальний аналіз кредитного ризику в діяльності досліджуємого банку

Стан банківської системи України за результатами 10-ти місяців діяльності у 2009 році у порівнянні з результатами діяльності за 2008 рік характеризується наступними показниками впливу наслідків світової фінансової кризи на діяльність банківської системи України [80]:

1). В стадії фінансового оздоровлення та введення зовнішнього управління (тимчасовий адміністратор) з боку Національного банку України знаходяться 15 комерційних банків, з них 2-банки ("Надра", "Укрпромбанк") належать до 1 групи найбільших системних багатофілійних банків України.

2). Зобов’язання банків за станом на 01.11.2009 становлять 748,7 млрд. грн. та за 10 місяців 2009 року знизились на -57,1 млрд.грн.

3). Обсяг коштів фізичних осіб в банківській системі України знизився за 10 місяців 2009 року на – 31,1 млрд.грн., обсяг коштів юридичних осіб знизився на – 10,2 млрд.грн.

4). За станом на 01.11.2009 активи банків становили 875,6 млрд. грн., за 10 місяців 2009 року відток коштів з банківської системи України становить – 51,6 млрд.грн.

Загалом банківська система України за 10 місяців 2009 року характеризується збитковістю діяльності:

- доходи банків склали 119,8 млрд. грн., з них: процентні доходи становили 101,7 млрд. грн. (або 84,8% від загальних доходів), комісійні доходи – 13,6 млрд. грн. (11,3%);

- витрати банків склали 138,0 млрд. грн., з них: процентні витрати – 56,0 млрд. грн. (або 40,6% від загальних витрат), відрахування в резерви – 51,7 млрд. грн. (37,4%), комісійні витрати – 2,5 млрд. грн. (1,8%);

- загальний збиток -18,2 млрд.грн.

Досліджуємий в магістерській роботі ПАТ КБ "ПриватБанк" заснований як товариство з обмеженою відповідальністю згідно з рішенням зборів засновників від 07.02.1992 року і зареєстрований НБУ 19.03.1992 року, про що внесено запис у Книгу реєстрації комерційних банків України № 92. У 2000 році банк реорганізований у Закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" і перереєстрований НБУ 4 вересня 2000 року(реєстраційний №92), у 2009 році – банк перереєстрований у публічне акціонерне товариство – ПАТ КБ "Приватбанк" [79].

Форма власності – приватна (код-10). Юридична адреса і фактичне місце знаходження банку: 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги,50, тел./факс:778-54-74. Кореспондентський рахунок № 32009100400 в ОУ НБУ м.Дніпропетровськ, МФО 305299, кодЄДРПОУ 14360570.

Станом на 01.01.2009 року (за 2008 рік) ПАТ КБ "Приватбанк" продовжив утримання позиції лідера по обсягам агрегатів валюти балансу і займає наступні рейтингові місця та відносні частки фінансів банківської системи України [81]:

- Обсяг валюти активів балансу – 80165,5 млн.грн.( 1 місце – 8,98%);

- Обсяг власного капіталу – 8 711,9 млн.грн.( 2 місце – 7,05%);

- Обсяг статутного капіталу – 523,7 млн.євро (2 місце);

- Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля

– 71 853,6 млн.грн.( 1 місце – 9,43%);

- Обсяг резервів на кредитні ризики – 8368,12 млн.грн. (11,5% КІП);

- Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб

– 32 750,1 млн.грн.( 1 місце – 16,16%);

- Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб

– 24 743,1 млн.грн.( 2 місце – 11,17%);

- Обсяг балансового прибутку – 1 291,78 млн.грн. (1 місце – 17,33%);

- Прибутковість статутного капіталу – 22,723 % (15 місце);

- Прибутковість активів балансу – 1,611 % (19 місце);

Станом на 01.10.2009 року (за 3 квартали 2009 року) ПАТ КБ "Приватбанк" продовжив утримання позиції лідера по обсягам агрегатів валюти балансу і займає наступні рейтингові місця та відносні частки фінансів банківської системи України [81]:

- Обсяг валюти активів балансу – 81510,02 млн.грн.( 1 місце – 9,59%);

- Обсяг власного капіталу – 10 440,977 млн.грн.( 3 місце – 7,654%);

- Обсяг статутного капіталу – 584,436 млн.євро (3 місце);

- Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля

– 68 012,18 млн.грн.( 1 місце – 10,03%);

- Обсяг резервів на кредитні ризики – 11778,81 млн.грн. (16,02% КІП);

- Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб

– 30 476,47 млн.грн.( 1 місце – 16,148%);

- Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб

– 21 838,44 млн.грн.( 1 місце – 11,314%);

- Обсяг балансового прибутку – 521,65 млн.грн. (2 місце);

- Прибутковість статутного капіталу – 7,659 % (16 місце);

- Прибутковість активів балансу – 0,640 % (22 місце);

Але, за 3 квартали 2009 року кредитний ризик в досліджуємому ПАТ КБ "Приватбанк" суттєво виріс, що інтегрально характеризується як абсолютними показниками, наведеними в балансах та звітах про фінансові результати діяльності банка у 2003 - 2009 роках (Додаток Г) [79], які наведені динамікою приростів обсягів кредитного портфелю та обсягів створених резервів на кредитні ризики, наведених в таблицях Додатку Д та на графіках рис.2.1.

Рис. 2.1 – Динаміка росту абсолютних рівнів кредитів юридичним і фізичним особам та резервів на кредитні ризики в ЗАТ КБ "Приватбанк" у 2003 - 2009 роках

Як показує аналіз графіків, наведених на рис.2.1:

1) обсяг кредитно-інвестиційного портфелю КІП знизився з рівня 71,853 млрд.грн. (01.01.2009) до рівня 68,01 млрд.грн. (01.10.2009), тобто на -3,84 млрд.грн.;

2) а обсяг створеного резерву кредитних ризиків з рівня 8,368 млрд.грн. (01.01.2009) зріс до рівня 11,778 млрд.грн., тобто на + 3,4 млрд.грн.;

Як показує аналіз графіків динаміки приросту показників кредитного портфеля, наведених на рис.2.2:

1) з жовтня 2008 року ланцюговий темп приросту резервів на кредитні ризики став суттєво перевищувати темп приросту обсягу кредитного портфелю, при цьому максимальне значення щомісячного приросту обсягу створених резервів у 84,6% відповідає даті 01.01.2009 року (переведення більшої частини річного прибутку в резерви на знецінення кредитного портфелю);

Рис.2.2. Динаміка ланцюгових приростів обсягів кредитного портфелю та обсягів створених резервів на кредитні ризики в ПАТ КБ "Приватбанк" у 2003 – 2009 рр.

При цьому (див. таблиці Додатку Д):

1) рентабельність активів ROA по чистому прибутку за рахунок формування підвищених резервів на кредитні ризики різко знизилась з рівня 1,611% (01.01.2009) до рівня 0,64% (01.10.2009);

2) а рентабельність власного статутного капіталу (дивідендна доходність акцій ПАТ - ROE) по чистому прибутку за рахунок формування підвищених резервів на кредитні ризики різко знизилась з рівня 22,723% (01.01.2009) до рівня 7,659% (01.10.2009).

На рис.2.3. наведені графіки показників динаміки структури кредитного портфеля ПАТ КБ "Приватбанк" за сегментами кредитування у 2006 – 2008 роках. Як показує аналіз даних, наведених на рис.2.3, пріоритетними сегментами кредитування банку у 2008 році були:

- кредитування фізичних осіб – частка 36,6%;

- кредитування торгівлі – частка 24,14%;

- наростання обсягів кредитування виробництва – частка 10,35%;

- наростання обсягів кредитування середнього та малого бізнесу – частка 9,66%;

- відновілення обсягів кредитування металургії – частка 4,8%;

Треба відмітити різке падіння частки кредитування будівництва, що пов’язане з кризою 2008 – 2009 років в будівництві в Україні.

Рис.2.3. Динаміка структури кредитного портфеля ПАТ КБ "Приватбанк" за сегментами кредитування у 2006 – 2008 роках [79]

Аналіз структури резервуємого кредитного портфелю ПАТ КБ "Приват-банк" (видані балансові кредити + позабалансові кредитні гарантії+позабалансові зобов’язання по кредитувнню) станом на 01.01.2009 року, розподілений за інтег-ральними показниками ризикованості кредитів по методології [12], показує, що в відсоткових частинах резервуємий кредитний портфель розподілений на:

1)                 "Стандартні" кредити – 70,5 % (Відсоток резервування 1-2% -табл.1.5);

2)                 Кредити "під контролем" – 0,76 %( Відсоток резервування 5-7% );

3)                 "Субстандартні" кредити – 17,65% (Відсоток резервування 20-25%);

4)                 "Сумнівні до повернення" кредити – 7,88% (Відсоток резервування 50-60%);

5)                 "Безнадійні до повернення" кредити – 3,21% (Відсоток резервування 100% );

Аналіз структури "Стандартних" кредитів в резервуємому кредитному портфелі ЗАТ КБ "Приватбанк" станом на 01.01.2009, наведений на рис.2.4, показує, що основними частками "стандартного" сегменту портфеля є:

Рис. 2.4. Структура "Стандартних" кредитів в резервуємому кредитному портфелі ЗАТ КБ "Приватбанк" станом на 01.01.2009

- позабалансові зобов’язання по кредитуванню та наданим гарантіям – 37,17%;

- кредити, надані фізичним особам – 21,04%;

- кредити юрособам, видані за врахованими векселями – 11,13%;

- кредити юрособам, видані по внутрішнім торговим операціям – 7,95%.

Аналіз структури кредитів "Під контролем" в резервуємому кредитному портфелі ЗАТ КБ "Приватбанк" станом на 01.01.2009, наведений на рис.2.5, показує, що основними частками сегменту "під контролем" портфеля є:

Рис. 2.5. Структура кредитів "Під контролем" в резервуємому кредитному портфелі ПАТ КБ "Приватбанк" станом на 01.01.2009

- позабалансові зобов’язання по кредитуванню та наданим гарантіям – 46,48%;

- кредити, надані фізичним особам – 19,4%;

- кредити юрособам, видані за врахованими векселями – 11,94%;

- кредити юрособам, видані по внутрішнім торговим операціям – 8,53%.

Аналіз структури "Субстандартних" кредитів в резервуємому кредитному портфелі ЗАТ КБ "Приватбанк" станом на 01.01.2009, наведений на рис.2.6, показує, що основними частками "субстандартного" сегменту портфеля є:

Рис. 2.6. Структура "Субстандартних" кредитів в резервуємому кредитному портфелі ПАТ КБ "Приватбанк" станом на 01.01.2009

- позабалансових зобов’язань по кредитуванню та наданим гарантіям в сегменті немає;

- кредити, надані фізичним особам – 23,0%;

- кредити юрособам, видані за врахованими векселями – 26,95%;

- кредити юрособам, видані по внутрішнім торговим операціям – 19,25%.

Аналіз структури "Сумнівних до повернення" кредитів в резервуємому кредитному портфелі ЗАТ КБ "Приватбанк" станом на 01.01.2009, наведений на рис.2.7, показує, що основними частками "сумнівного" сегменту портфеля є:

- кредити, надані фізичним особам – 41,4%;

- кредити юрособам, видані за врахованими векселями – 20,51%;

- кредити юрособам, видані по внутрішнім торговим операціям – 14,65%.

Рис. 2.7. Структура "Сумнівних" кредитів в резервуємому кредитному портфелі ПАТ КБ "Приватбанк" станом на 01.01.2009

Аналіз структури "Безнадійних до повернення" кредитів в резервуємому кредитному портфелі ЗАТ КБ "Приватбанк" станом на 01.01.2009, наведений на рис.2.8, показує, що основними частками "безнадійного" сегменту портфеля є:

- кредити, надані фізичним особам – 75,5%;

- кредити юрособам, видані за врахованими векселями – 8,57%;

- кредити юрособам, видані по внутрішнім торговим операціям – 6,12%.

Рис. 2.8. Структура "Безнадійних" кредитів в резервуємому кредитному портфелі ПАТ КБ "Приватбанк" станом на 1.01.2009

Таким чином, найбільш ризикованими сегментами кредитування в ПАТ КБ "Приватбанк" є кредитування фізичних осіб (інвестиційні та поточні потреби), при цьому в "безнадійному" сегменті кредитного портфелю інвестиційне (іпотечне) кредитування фізичних осіб займає самостійно частку 42,4%. Проблема цих іпотечних кредитів, які заставою повинні були покривати весь кредитний ризик, полягає в тому, що на фоні світової фінансової кризи в Україні у 2008 -2009 роках реалізована масова недобудова прокредитованого житла, що привело до знецінення іпотечної застави до нуля.

2.2 Аналіз якості кредитних операцій банку

Для аналізу якості кредитного портфелю ПАТ КБ "Приватбанк" у 2007 - 2008 роках в дипломному дослідженні побудовані технологічні таблиці динаміки та структури показників кредитного портфеля в розрізі сегментів кредитування (кредити юрсобам, репокредити, приватним підприємцям, іпотечні кредити фізособам, споживчі кредити фізособам, інші кредити фізособам):

- рівень ризикового знецінення кредитів по окремим сегментам в кредитному портфелі 2007 -2008 рр. (табл.Е.1 Додаток Е);

- якість заставного забезпечення кредитів по окремим сегментам в кредитному портфелі 2007 -2008 рр. (табл.Е.2 Додаток Е).

Як показує спільний аналіз даних табл.Е.1 Додатку Е та структур знеціненості кредитів, наданих юридичним особам, в ПАТ КБ "Приватбанк" у 2007 -2008 роках, наведених структурними діаграмами на рис.2.9 -2.10:

Рис.2.9. Структура знеціненості кредитів, наданих юридичним особам в ПАТ КБ "Приватбанк" у 2007 році

- обсяг поточних та незнецінених кредитів юридичним особам зріс з рівня 22,7 млрд.грн. (01.01.2008) до рівня 44,8 млрд.грн. (01.01.2009), тобто практично в 2 рази, при цьому частка поточних та незнецінених кредитів в сегменті портфелю (без урахування резервів) зменшилась з рівня 95,1% станом на 01.01.2008 до рівня 93,8% станом на 01.01.2009;

- обсяг пролонгованих незнецінені кредитів юридичним особам зріс з рівня 0,81 млрд.грн. (01.01.2008) до рівня 1,98 млрд.грн. (01.01.2009), тобто практично в 2,4 рази, при цьому частка пролонгованих незнецінені кредитів в сегменті портфелю (без урахування резервів) зросла з рівня 3,39% станом на 01.01.2008 до рівня 4,15% станом на 01.01.2009;

- обсяг прострочених незнецінених кредитів юридичним особам зріс з рівня 17,8 млн.грн. (01.01.2008) до рівня 525,5 млн.грн. (01.01.2009), тобто практично в 28,8 раза, при цьому частка прострочених незнецінених кредитів в сегменті портфелю (без урахування резервів) зросла з рівня 0,079% станом на 01.01.2008 до рівня 1,1% станом на 01.01.2009;

- обсяг сумнівних та безнадійних знецінених кредитів юридичним особам зріс з рівня 0,348 млрд.грн. (01.01.2008) до рівня 0,437 млрд.грн. (01.01.2009), при цьому:

а) обсяг знецінених кредитів, сумнівних до повернення, зріс з рівня 111,4 млн.грн. до рівня 163,1 млн.грн.;

б) обсяг безнадійних знецінених кредитів зріс з рівня 236,9 млн.грн. до рівня 274,6 млн.грн.;

в) сумарно частка цих кредитів в сегменті портфелю зменшилась з рівня 1,46% станом на 01.01.2008 до рівня 0,92% станом на 01.01.2009.

Рис.2.10. Структура знеціненості кредитів, наданих юридичним особам в ПАТ КБ "Приватбанк" у 2008 році

Як показує спільний аналіз даних табл.Е.1 Додатку Е та структур знеціненості кредитів, наданих фізособам – приватним підприємцям, в ПАТ КБ "Приват-банк" у 2007 -2008 роках, наведених структурними діаграмами на рис.2.11-2.12:

- обсяг поточних та незнецінених кредитів фізособам –приватним підприєм-цям зріс з рівня 1,96 млрд.грн. (01.01.2008) до рівня 3,75 млрд.грн. (01.01.2009), тобто практично в 1,8 рази, при цьому частка поточних та незнецінених кредитів в сегменті портфелю (без урахування резервів) зменшилась з рівня 91,9% станом на 01.01.2008 до рівня 81,6% станом на 01.01.2009;

- обсяг пролонгованих незнецінених кредитів фізособам –приватним підприємцям зменшився з рівня 17,1 млн.грн. (01.01.2008) до рівня 5,83 млн.грн. (01.01.2009), тобто практично в 3 рази, при цьому частка пролонгованих незнеці-нені кредитів в сегменті портфелю (без урахування резервів) зменшилась з рівня 0,81% станом на 01.01.2008 до рівня 0,13% станом на 01.01.2009;

Рис.2.11. Структура знеціненості кредитів, наданих приватним підприємцям в ПАТ КБ "Приватбанк" у 2007 році

Страницы: 1, 2, 3, 4