Нормативне регулювання формування, перестрахування та витрачення коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

Витрати на ліки, лікування, протезування (крім протезів з дорогоцінних металів), придбання санаторно-курортних путівок, предметів догляду за потерпілим визначаються на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їх вартість.

Сума витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від характеру цього догляду, встановленого МСЕК, і не може бути меншою (на місяць) від:

1) розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, – на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо);

2) половини розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, – на постійний сторонній догляд;

3) чверті розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, – на побутове обслуговування (прибирання, прання білизни тощо).

Витрати на догляд за потерпілим відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків незалежно від того, ким вони здійснюються.

Інваліди I групи подають висновок МСЕК тільки для встановлення спеціального медичного догляду. Якщо встановлено, що потерпілий потребує кількох видів допомоги, оплата провадиться за кожним її видом.

Потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам I групи щорічно безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування; у разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд соціального страхування від нещасних випадків у розмірі, встановленому правлінням Фонду.

Потерпілому, який став інвалідом, компенсуються також витрати на проїзд до місця лікування і назад. Особі, яка супроводжує потерпілого, Фонд соціального страхування від нещасних випадків компенсує витрати на проїзд і житло згідно із законодавством про службові відрядження.

Потерпілому, який став інвалідом та використав щорічну відпустку до одержання путівки у санаторно-курортний заклад, роботодавець надає додаткову відпустку для лікування (включаючи час проїзду) із збереженням на цей час середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я, або заробітку, що склався перед відпусткою (за вибором потерпілого). Щомісячні страхові виплати потерпілому протягом цього часу провадяться на загальних підставах.

За наявності у потерпілого відповідно до висновків МСЕК медичних показань для одержання автомобіля Фонд соціального страхування від нещасних випадків компенсує вартість придбання автомобіля з ручним керуванням, запасних частин до нього, пального, а також ремонту і технічного обслуговування та навчання керуванню автомобілем у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.

У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

У разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у ст. 33 Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Страхові виплати особам, які втратили годувальника, провадяться в повному розмірі без урахування призначеної їм пенсії у разі втрати годувальника та інших доходів.

Середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України

При обчисленні середньомісячного заробітку враховуються основна і додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які включаються до фонду оплати праці і підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

У разі повторного ушкодження здоров'я середньомісячний заробіток, за бажанням потерпілого, обчислюється за відповідні періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров'я. Сума страхової виплати в цьому разі визначається згідно із ступенем (у відсотках) втрати професійної працездатності, що встановлюється МСЕК за сукупністю випадків ушкодження здоров'я.

Якщо повторне ушкодження здоров'я працівника настало з вини іншого роботодавця, страхова виплата провадиться на загальних підставах.

У разі ушкодження здоров'я в період виробничого навчання (практики) сума страхової виплати визначається за діючою на підприємстві ставкою (окладом) тієї професії (спеціальності), якій навчався потерпілий, але не нижче найменшого розряду тарифної сітки відповідної професії.

Виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення.

Неповнолітній особі, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання матері під час її вагітності, або особам, які стали інвалідами під час відповідних занять або робіт, Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить щомісячні страхові виплати як інвалідам дитинства, а після досягнення ними 18 років – у розмірі середньомісячного заробітку, що склався на території області (міста) проживання цих осіб, але не менше середньомісячного заробітку в країні на день виплати.

Згідно Порядку розміщення тимчасово вільних коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі резерву коштів цих фондів, на вкладних (депозитних) рахунках [17] тимчасово вільні кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків – це обсяг коштів фонду, які фактично перебувають на рахунку фонду та відволікання яких не призводить до заборгованості із здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг відповідно до законодавства.

Тимчасово вільні кошти перераховуються з рахунку фонду, відкритого в органах Державного казначейства, на вкладні (депозитні) рахунки, відкриті фондом у відповідних установах комерційних банків України, якщо інше не передбачено законодавством.

Рішення про встановлення лімітів для розміщення тимчасово вільних коштів на вкладних (депозитних) рахунках приймає управління фонду за поданням виконавчих дирекцій.

З метою уникнення ризику втрати тимчасово вільні кошти розміщуються відповідно до законодавства на вкладних (депозитних) рахунках в установах різних комерційних банків, які провадять діяльність на банківському ринку України не менше п'яти років і дотримуються нормативів Національного банку не менше трьох років. Банківські установи для розміщення тимчасово вільних коштів визначаються на конкурсній основі.

Для проведення конкурсного відбору банків правління фонду утворює конкурсні комісії, до складу яких входять представники наглядових рад, правлінь і виконавчих дирекцій фонду, а також Національного банку (за згодою).

У рішенні конкурсних комісій зазначається не менше трьох банків, які пропонуються для розміщення тимчасово вільних коштів на вкладних (депозитних) рахунках, пропозиції яких відповідають конкурсним умовам.

Кошти (відсотки), одержані від розміщення тимчасово вільних коштів на вкладних (депозитних) рахунках, зараховуються до складу коштів фонду і використовуються ними відповідно до законодавства.

2.3 Порядок і строки проведення страхових виплат

Згідно VII розділу Закону страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду:

– потерпілому – з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;

– особам, які мають право на виплати у зв'язку із смертю годувальника, – з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а в разі смерті потерпілого – у місячний строк з дня смерті застрахованого особам, які мають на це право.

Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченні трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку або з дня смерті годувальника, страхові виплати провадяться з дня звернення.

Виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат – протягом строку, на який визначено потребу в них.

Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від час звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров'я.

Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці» [3].

Страхові виплати за поточний місяць провадяться протягом місяця з дня настання страхового випадку. Доставка і переказ сум, що виплачуються потерпілим, провадяться за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку.

Потерпілим, які проживають у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, пансіонатах для ветеранів війни та праці, щомісячні суми страхових виплат перераховуються на рахунок зазначених установ з виплатою різниці між сумою страхової виплати та вартістю утримання в них, але не менш як 25 відсотків призначеної суми страхової виплати (втраченого заробітку).

Суми страхових виплат, нараховані особі, яка їх одержує в період її перебування в дитячому будинку, закладі інтернатного типу, перераховуються на спеціальний рахунок і виплачуються їй після закінчення навчання у цьому закладі.

У разі відбування потерпілим покарання у вигляді позбавлення волі належні йому суми страхових виплат перераховуються на спеціальний рахунок і виплачуються йому після звільнення з місця позбавлення волі, а особи, які перебувають на утриманні потерпілого, одержують виплати в установленому порядку.

У разі виїзду потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, на постійне місце проживання за межі України визначені на зазначені цілі суми переказуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на їх адресу в порядку, передбаченому міждержавними угодами.

Копії рішень Фонду соціального страхування від нещасних випадків або суду про призначення страхових виплат, заяви потерпілих та інших заінтересованих осіб про призначення виплат з усіма необхідними документами зберігаються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання [16] витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Організація поховання працівника, який загинув на виробництві або помер у лікарні під час лікування отриманої на виробництві травми, проводиться страхувальником.

Розмір і процедура проведення та обліку витрат на поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг встановлюються правлінням Фонду для обласних управлінь його виконавчої дирекції на диференційній основі відповідно до фінансових можливостей та місцевих умов за поданням виконавчої дирекції Фонду. При цьому проводяться витрати на: саме поховання; придбання одягу, взуття, інших предметі для похорону; організацію поминального обіду; релігійні обряди; виготовлення і встановлення пам'ятників та огорож тощо.

Згідно Порядку здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України [15] для перерахування (переказу) відповідних грошових сум потерпілий подає Фонду:

а) заяву за формою, що затверджується Фондом, із зазначенням способу перерахування грошових сум;

б) довідку дипломатичного представництва або консульської установи України про постійне місце свого проживання за кордоном.

Страхові виплати потерпілий одержує за своїм вибором шляхом:

а) перерахування грошових сум на його рахунок, відкритий у банківській установі на території України;

б) перерахування грошових сум на його рахунок у кредитній установі країни його постійного проживання за межами України;

в) поштового переказу грошових сум на адресу потерпілого в країні його постійного проживання, якщо Україною укладено з нею угоду про обмін поштовими грошовими переказами.

Страхові виплати здійснюються за умови подання потерпілим Фонду щороку в грудні свідоцтва, яким засвідчується факт перебування потерпілого в живих, виданого відповідно до законодавства України дипломатичним представництвом або консульською установою України.

Замість зазначеного свідоцтва потерпілий може подати Фонду документ, яким засвідчується факт перебування потерпілого в живих, виданий відповідною місцевою установою згідно із законодавством країни проживання потерпілого і легалізований в установленому порядку дипломатичним представництвом чи консульською установою України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Легалізований документ подається до Фонду разом з перекладом його українською (російською) мовою. Переклад засвідчується в дипломатичному представництві чи консульській установі України за місцем постійного проживання потерпілого або в нотаріальному порядку на території України.

У разі ненадходження зазначеного документа в установлений термін перерахування сум страхових виплат потерпілому зупиняється до його надходження.

Перерахування сум страхових виплат здійснюється Фондом через уповноважений банк у валюті країни проживання потерпілого або в доларах США за офіційним (обмінним) курсом Національного банку на день перерахування.

Уповноважений банк за дорученням Фонду купує відповідну іноземну валюту з метою здійснення зазначених страхових виплат. Порядок визначення уповноваженого банку Фонд погоджує з Національним банком та Антимонопольним комітетом.

Перерахування сум страхових виплат потерпілому починається з місяця, що настає за місяцем його від'їзду за межі України, але не раніше ніж з дня, до якого потерпілому виплачено відповідні суми до його від'їзду за межі України.

Потерпілий, ступінь втрати професійної працездатності якому не встановлено безстроково, підлягає повторному медико-соціальному огляду в Україні у порядку, встановленому законодавством України.

У разі коли потерпілий не має можливості приїхати в Україну для повторного медико-соціального огляду, встановлення йому ступеня втрати професійної працездатності може здійснюватися заочно, без присутності самого потерпілого, за наявності: згоди потерпілого, підтвердженої його особистою заявою, відповідного клопотання Фонду та медичних документів лікувальної установи за місцем проживання потерпілого за межами України, які містять достатню інформацію для встановлення ступеня втрати професійної працездатності потерпілим.

Медичні документи повинні бути засвідчені компетентними органами країни проживання потерпілого та разом з перекладом на українську (російську) мову легалізовані в установленому порядку дипломатичним представництвом чи консульською установою України.

Експертний висновок у разі заочного встановлення ступеня втрати професійної працездатності потерпілого дається установою медико-соціальної експертизи відповідно до нормативно-правових актів з питань медико-соціальної експертизи, які діють в Україні.

Зазначений експертний висновок надсилається Фонду для вирішення питання про здійснення подальших страхових виплат потерпілому.

Заочне встановлення ступеня втрати професійної працездатності потерпілим проводиться на підставі договору, який укладається між відповідною установою медико-соціальної експертизи та Фондом.

Потерпілий подає необхідні документи до Фонду через дипломатичне представництво або консульську установу України в країні свого постійного проживання або іншим прийнятним способом.

У разі прийняття рішення про зупинення страхових виплат, зміну їх розміру або припинення Фонд у десятиденний термін надсилає потерпілому відповідне повідомлення з обґрунтуванням свого рішення.

Потерпілий, який не одержував за час перебування за межами України страхових виплат, після повернення на постійне проживання в Україну одержує страхові виплати згідно із законодавством України.

2.4 Розмір страхових тарифів для підприємств на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання

Згідно Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання [11] з метою визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання галузі економіки та види робіт диференціюються за класами професійного ризику виробництва згідно з «Класифікації галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва».

У відповідності до частини сьомої статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» [4] розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Тарифи на цей вид страхування для роботодавців – юридичних та фізичних осіб визначаються в відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, що визначається відповідно до Закону України «Про оплату праці» [3], які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.

Розмір тарифів на страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання диференційований по галузях економіки, пойменованих згідно з Загальним класифікатором галузей народного господарства України. Галузі згруповані в класи професійного ризику виробництва. Таких класів шістдесят сім. Страхові тарифи встановлені відповідно до класів професійного ризику виробництва згідно Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» [] (додаток 2).

Для окремих галузей економіки без зміни класів професійного ризику їх виробництва встановлені такі страхові тарифи:

– обслуговування сільського господарства, господарське управління сільським господарством – 0,5 відсотка від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників;

– сільське господарство – 0,2 відсотка від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників;

– відкритий видобуток руд чорних металів, видобуток та збагачення нерудної сировини для чорної металургії – 2,1 відсотка від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників

Для бюджетних установ та організацій, які фінансуються або дотуються з бюджету, страхові тарифи встановлюються в розмірі 0,2 відсотка від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.

Добровільно застрахована фізична особа сплачує внесок до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а якщо ця особа є інвалідом, – у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, установленої на день сплати страхового внеску.

Страхові внески нараховуються у межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат.

Клас професійного ризику виробництва для окремої галузі економіки характеризується інтегральним показником професійного ризику виробництва – чим вищий інтегральний показник, тим вищий (починаючи з першого) клас професійного ризику виробництва

Інтегральний показник професійного ризику виробництва для кожної галузі економіки визначається як відношення витрат у минулому календарному році у галузі економіки на відшкодування шкоди потерпілим на виробництві до фактичних витрат на оплату праці у минулому календарному році в цій галузі економіки за формулою

, (2.1)

де Iге – інтегральний показник професійного ризику виробництва в галузі економіки, відсотків;

ВШге – сума відшкодування шкоди потерпілим на виробництві, яка нарахована в минулому календарному році у галузі економіки;

ВОПге – фактичні витрати на оплату праці в минулому календарному році у галузі економіки.

Фонд відносить підприємства до галузей економіки за видами їх основної діяльності.

Якщо страхувальник провадить свою діяльність у кількох галузях економіки, підприємство відноситься до тієї з них, яка має найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції.

У разі зміни технології робіт або виду діяльності підприємства Фонд відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва.

Аварійно-рятувальні служби, служби відомчої воєнізованої або професійної сторожової охорони відносяться до тих галузей економіки, до яких належать підприємства, що ними обслуговуються.

У разі коли за специфікою виробництва підприємство не підпадає під класифікацію галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва згідно з додатком, рішення щодо віднесення його до відповідного класу професійного ризику виробництва приймається Фондом.

У разі коли роботодавець не надає Фонду відомості, необхідні для визначення класу професійного ризику виробництва, або надає їх несвоєчасно і не в повному обсязі, Фонд установлює клас професійного ризику виробництва і страховий внесок за власною оцінкою.

Для підприємств місячна сума страхового внеску визначається за формулою

, (2.2)

де СВстр – місячна сума страхового внеску, гривень;

ВОПстр – сума фактичних витрат підприємства на оплату праці у місяці, за який сплачується страховий внесок, гривень.

Знижки чи надбавки до страхового внеску застосовуються Фондом з урахуванням результатів роботи підприємства за минулий календарний рік і визначаються за формулами

, (2.3)

де Ппід – питома вага витрат Фонду на відшкодування шкоди потерпілим на підприємстві у минулому календарному році;

ВШпід – сума витрат Фонду на відшкодування шкоди потерпілим на підприємстві у минулому календарному році;

СВпід – сума страхового внеску підприємства.

, (2.4)

де Пкл – питома вага витрат Фонду на відшкодування шкоди потерпілим на виробництві у минулому календарному році на підприємствах відповідного класу професійного ризику виробництва;

ВШкл – сума витрат Фонду на відшкодування шкоди потерпілим у минулому календарному році на цих підприємствах;

СВкл – сума страхових внесків цих підприємств.

Знижка страхового внеску провадиться згідно Таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Надбавка до страхового внеску провадиться згідно Таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Під час визначення розміру знижки страхового внеску або надбавки до нього не враховуються витрати Фонду:

– пов'язані з нещасним випадком внаслідок дії сил природного характеру (блискавка, зсув ґрунту, землетрус тощо);

– зумовлені професійним захворюванням працівника, причини якого розслідувались в установленому порядку і яке зареєстровано спеціалізованим медичним закладом до укладення цим робітником трудового договору (контракту) з роботодавцем.

3. Практичні аспекти, ситуації та їх рішення

Ситуація 1 [20]

Робітник Свірідов А.Л. 15.10.2008 р. був травмований на виробництві. Йому призначена щомісячна страхова виплата у розмірі 100 грн. Особисте діло потерпілого було передано до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань 02.09.2008 р. До цього часу підприємство нараховувало до рахунку страхових внесків виплати за квітень-серпень, але не видавало їх робітнику з березня 2008 р. Необхідно провести коректування з урахуванням затримки проведення страхових виплат.

Рішення

Ситуація 2 [21]

Бухгалтер, виконуючи службові обов'язки, направлялася у банк і на сходах зламала ногу. Яку компенсацію (матеріальне відшкодування, оплату лікарняного тощо), за чий рахунок і в якому порядку вона може отримати?

Рішення

За ст. 14 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасний випадок – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю.

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку за встановленими формами.

Таким чином, якщо факт нещасного випадку було зафіксовано та підтверджено, то бухгалтер має право на відшкодування, що виплачується роботодавцем у такому порядку: перші п'ять днів за рахунок роботодавця, наступні дні – за рахунок коштів, належних до сплати у Фонд.

Ситуація 3 [22]

Працівник підприємства, зайнятий безпосередньо на виробництві, отримав травму. Комісією, що розслідувала цей випадок, було встановлено, що він пов'язаний із виробництвом. Відповідно до лікарняного листка непрацездатність тривала з 18 по 29 жовтня 2008 року (10 робочих днів). Середня заробітна плата за даними бухгалтерії за розрахунковий період становить 36,42 грн. Суму допомоги, що виплачується за рахунок коштів Фонду, виплачено підприємством самостійно, а згодом на неї було проведено залік із сумою внесків, що підлягають перерахуванню до Фонду. Крім того, за жовтень цьому працівнику було нараховано заробітну плату в розмірі 850 грн.

Сума внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування, нарахованих за жовтень 2008 року і належних до сплати, склала 1350,00 грн.

Рішення

Підприємством було проведено такий розрахунок суми допомоги:

36,42 х 10 = 364,20 (грн).

У тому числі:

– за рахунок коштів підприємства: 36,42 х 5 = 182,10 (грн.);

– за рахунок коштів Фонду: 36,42 х 5 = 182,10 (грн.).

У бухгалтерському обліку було зроблено такі записи:

Ситуація 4 [23]

При виконанні трудових обов'язків на своєму робочому місці працівник в результаті нещасного випадку, який трапився з вини адміністрації, став інвалідом другої групи з втратою працездатності 60% (є висновок МСЕК). Визначите розмір матеріального збитку, нанесеного працівникові і величину всіх покладених йому виплат. Розмір заробітної плати працівника встановите самостійно.

Рішення

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодування збитку в даному випадку складається з виплати наступних страхових виплат:

1) страхової виплати мінімальної заробітної плати (щомісячна страхова виплата). Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який мав працівник до втрати працездатності. Страхові виплати проводяться впродовж терміну, на який встановлено втрату працездатності, в даному випадку це буде 4 місяці;

2) виплати одноразової допомоги потерпілому, сума якої визначається з розрахунку середньомісячного заробітної плати потерпілого на кожен відсоток втрати працездатності. В даному випадку вона дорівнює 60 середньомісячних заробітних плат;

3) 100% оплата лікарняного аркуша. В даному випадку лікарняний аркуш на 4 місяці;

4) оплата витрат на медичну і соціальну допомогу, санітарно-курортне лікування. Витрати визначаються на підставі виданих лікарями рецептів, санітарно-курортних карток, рахунків про їх вартість. Сума витрат на необхідний догляд залежить від характеру цього догляду, і не може бути менше від:

– половини розміру мінімальної зарплати – на постійний сторонній відхід;

– чверті розміру мінімальної зарплати – на побутове обслуговування.

За наявності факту морального збитку потерпілому передбачена виплата за моральний збиток. Сума страхової виплати за моральний збиток визначається в судовому порядку. При цьому сума страхової виплати не може перевищувати 200 розмірів мінімальної заробітних плат, встановлених на день виплати.

Зробимо розрахунок страхових виплат. Встановимо розмір заробітної плати працівника – 220 грн.

1. Одноразовий допомога

60 х 220 = 13200 (грн.).

2. Витрати на медичну і соціальну допомогу:

– медикаменти – 1800 грн.;

– додаткове харчування – 1200 грн. (4 місяці);

– спеціальний медичний догляд – 150 х 4 = 600 (грн.);

– постійний догляд – 100 х 4 = 400 (грн.);

– побутове обслуговування – 80 х 4 = 320 (грн.);

– санаторно-курортне лікування – 1700 грн.;

– проїзд – 100 грн.

5) в даному випадку був встановлений факт морального збитку. У судовому порядку була визначена страхова виплата за моральний збиток у розмірі 10 000 грн.

Таким чином, загальна сума виплати становить 29540 грн. Оподаткування сум страхових виплат потерпілим здійснюється згідно із законодавством.

Ситуація 5 [25]

К.М. Стародуб, заступник директора з контролю за якістю ТОВ «Калина», приніс листок непрацездатності з 3 по 13 грудня 2008 року (9 робочих днів). Бухгалтер визначив розрахунковий період: червень – листопад 2008 року та з'ясував зарплату в розмірі 10300 грн. за 129 відпрацьованих днів у ньому. Також відомо, що у вересні працівник отримав премію за досягнення в праці – 300 грн. Стаж роботи – 5,5 років. 8 та 9 грудня – вихідні.

Необхідно розрахувати, яка загальна сума лікарняних, а також яку частину підприємство оплатить за власний кошт і за рахунок Фонду? Відобразіть нарахування допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в бухгалтерському обліку.

Рішення

При розрахунку лікарняних до уваги беруть:

1) середньоденну (середньогодинну) зарплату. Її визначають, поділивши нарахований за розрахунковий період заробіток на кількість відпрацьованих у ньому днів;

2) страховий стаж. Допомогу з тимчасової непрацездатності нараховують у розмірі:

– 60% середньої заробітної плати – застрахованій особі зі стажем до 5 років;

– 80% – від 5 до 8 років;

– 100% – понад 8 років.

Суму лікарняних визначаємо за формулою:

Дтн = Сзп х Кдн х Ксс,

де Дтн – допомога з тимчасової непрацездатності;

Сзп – середньоденна зарплата;

Кдн – кількість днів тимчасової непрацездатності (робочих);

Ксс – коефіцієнт страхового стажу.

При цьому перші п'ять днів перебування працівника на лікарняному оплачує власник або уповноважений ним орган за кошти підприємства, решту днів – за рахунок Фонду страхування з тимчасової непрацездатності.

Визначаємо суму доходу, яка братиме участь у розрахунку лікарняних:

10300 грн. + 300 грн. = 10600 грн.

Отже, середньоденний заробіток працівника дорівнює:

10600 грн.: 129 р. д. = 82,17 грн.

Він не перевищує граничного розміру середньоденної зарплати, який у листопаді становив 370,43 грн. (8520 грн.: 23 р. д.).

Кількість робочих днів за графіком роботи, які припадають на дні хвороби, – 9. З них перші 5 календарних (вони в нашому випадку й робочі) оплачує підприємство, решту – Фонд.

Оскільки страховий стаж дорівнює 5,5 років лікарняні нараховують у розмірі 80% від середньої зарплати.

Загальна сума лікарняних:

82,17 грн. х 9 р. д. х 0,8 = 591,62 (грн.).

З них за власний кошти підприємство сплатить 328,68 грн. (82,17 грн. х 5 р. д. х 0,8), за рахунок Фонду – 262,94 грн. (82,17 грн. х 4 р. д. х 0,8).

Нарахування лікарняних Стародубу К.М.

Список використаної літератури

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради. – 1996. – №8.

2. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. (зі змінами і доповненнями).

3. Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. за №108/95-ВР // Відомості Верховної Ради. -1995. – №51 (зі змінами та доповненнями).

4. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (зі змінами і доповненнями).

5. Закон України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 р. №2272-ІП (зі змінами та доповненнями).

6. Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. №2213-ІП (зі змінами та доповненнями).

7. Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. (зі змінами та доповненнями).

8. Інструкція про порядок перерахування, обліку та використання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 р. №12.

9. Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затверджене постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 14.09.2004 р. №66 (зі змінами та доповненнями).

10. Порядок здійснення державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2003 р. №1845 (зі змінами та доповненнями).

11. Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 р. №1423 (зі змінами та доповненнями).

12. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. №1112 (зі змінами та доповненнями).

13. Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266 (зі змінами та доповненнями).

14. Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. №439 (зі змінами та доповненнями).

15. Порядок здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9.08.2001 р. №998 (зі змінами та доповненнями).

16. Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 р. №826 (зі змінами та доповненнями).

17. Порядок розміщення тимчасово вільних коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі резерву коштів цих фондів, на вкладних (депозитних) рахунках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.2003 р. №111 (зі змінами та доповненнями).

18. Порядок призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), затверджений постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31.01.2002 р. №7 (зі змінами та доповненнями).

19. Постанова Кабінету Міністрів України «Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу)), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів» від 07.03.2001 р. №225 (зі змінами та доповненнями).

20. Губар О.Є. Соціальне страхування у забезпеченні суспільного добробуту // Фінанси України. – 2007. – №8. – с. 130–136.

21. Допомоги по соціальному страхуванню // Все про бухгалтерський облік. –2008. – №10. – с. 24–26.

22. Нове у соціальному страхуванні // Баланс агро. –2008. – №4. – с. 42–50.

23. Система державного соціального і пенсійного страхування // Вісник ПСУ. – 2008. – №27. – с. 50–57.

24. Соціальне страхування // Податки і бухгалтерський облік. – 2008. – №73. – с. 53–54.

25. Соціальне страхування // Фінансова консультація. –2008. – №7. – с. 22.

Страницы: 1, 2