Облік та аналіз операцій банку з банківськими металами

Облік та аналіз операцій банку з банківськими металами

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні особливості операцій банку на ринку банківських металів

1.1 Банки як суб’єкти ринку дорогоцінних металів

1.2 Загальна характеристика банківських операцій з дорогоцінними металами

1.3 Організаційно-економічна характеристика банку за операціями з банківськими металами

Розділ 2. Облік операцій з банківськими металами

2.1 Характеристика синтетичного обліку операцій з купівлі-продажу банківських металів та ювілейних монет

2.2 Аналітичний облік операцій з банківськими металами

2.3 Звітність банку за операціями з банківськими металами

Розділ 3. Аналіз операцій банку з банківськими металами

3.1 Загальний аналіз операцій з купівлі-продажу банківських металів

3.2 Аналіз ефективності операцій з банківськими металами

3.3 Факторний аналіз операцій з банківськими металами

3.4 Аналіз операцій з банківськими металами на ринку України

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Вступ

Людство завжди виявляло підвищений інтерес до дорогоцінних металів. Подвійна природа цих металів – товару та засобу платежу – зумовила їхню тріумфальну ходу крізь тисячоліття. Змінювалася структура ринку, склад його учасників, але благородні метали, як і раніше, відіграють важливу роль у системі економічних, зокрема, фінансових відносин. В наші дні виправданий інтерес виявляють не тільки громадяни, але й держава, яка перетворюється в одного із суб’єктів ринку.

Сучасне ведення банківського бізнесу в конкурентному середовищі потребує застосування нових видів операцій, технологій їх проведення, методів управління ними. Тому останнім часом помічається посилений інтерес до ринкового обігу дорогоцінних металів, а операції з ними привертають увагу економістів світового значення.

За відсутності розвинутого первинного ринку дорогоцінних металів головна увага в Україні приділяється розвитку ринку банківських металів, які є найпривабливішим інструментом для довгострокового вкладення коштів.

Актуальність даної теми обумовлюється тим, що ринок банківських металів пов'язаний з інвестиційною діяльністю, розвитком національної грошової системи та ринком фінансових послуг. А формування цього сегмента є сьогодні пріоритетним завданням у сфері макроекономічного регулювання та розвитку фінансового сектора.

Аналіз останніх досліджень і публікацій дає можливість зробити висновок, що вирішенню даної проблеми присвячено багато праць вітчизняних авторів. Питання щодо розвитку та функціонування ринку банківських металів, зокрема, ринку золота досліджувались в роботах таких провідних вчених, як В.Міщенко, А.Герасимович, А.Мороз та інші.

Метою даної роботи є дослідження теоретичних особливостей операцій банку з банківськими металами, висвітлення значення обліку та аналізу банку з даними операціями, а також визначення проблем та перспектив розвитку на ринку.

Предмет дослідження становлять результати діяльності банку, що відображають його ефективність роботи на ринку дорогоцінних металів.

Об’єктом дослідження виступає система обліку операцій та методика аналізу операцій ВАТ КБ «Хрещатик» з банківськими металами.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання:

-    ознайомитися з теоретичними особливостями операцій банку з банківськими металами;

-    визначити значення обліку та аналізу операцій на ринку банківських металів;

-    висвітлити порядок здійснення процедур аналітичного та синтетичного обліку;

-    проаналізувати ефективність роботи банку у звітному та попередньому роках;

-    зробити висновки щодо проведеної роботи.

Розділ 1. Теоретичні особливості операцій банку на ринку банківських металів

1.1 Банки як суб’єкти ринку дорогоцінних металів

Дорогоцінні метали є важливим компонентом міжнародної ліквідності і входять у структуру офіційних валютних резервів кожної країни. У сучасних умовах дорогоцінні метали, серед яких першість належить золоту, не використовуються як засіб обігу або як засіб платежу. Демонетизація золота у сфері грошового обігу призвела до втрати цим металом грошових функцій. Але незважаючи на це воно залишилось об’єктом нагромадження, основою золотовалютних запасів держав, а тому на сучасному етапі є важливим компонентом міжнародної ліквідності.

Економічне значення золота протягом тривалого історичного періоду полягало в його використанні в якості грошового товару поряд з іншими дорогоцінними металами. Внаслідок демонетизації золото вийшло із обігу, проте залишилось прибутковим об’єктом довгострокового вкладення капіталу.

Якісні характеристики золота обумовили перетворення його в надійний фінансовий актив, що характеризується здатністю забезпечити захист заощаджень в періоди сильного інфляційного розвитку економіки країни та коливань на валютному ринку. Останнім часом ринкові ціни золота та інших дорогоцінних металів на світових ринках проявляють постійну та довготривалу тенденцію до зростання, що дозволяє розглядати ці активи ще й як високоприбуткові.

Операції із золотом та іншими дорогоцінними металами після їх демонетизації зосередились на ринку банківських металів, що входить у структуру валютного ринку і є складовою ринку фінансових послуг.

Ринок банківських металів являє систему економічних відносин, що забезпечують регулярну купівлю-продаж банківських металів та проведення інших фінансових операцій в цілях нагромадження, інвестування та перерозподілу наявного в суспільстві капіталу [5, c.286].

Відповідно до Закону України «Про Національний банк України» банківськими металами вважаються золото, срібло, платина та паладій, доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів [1].

Банківські метали підлягають обов’язковій сертифікації шляхом оформлення сертифіката якості – письмового документа або клейма визнаного афінажера, що засвідчують назву металу, його пробу, серійний номер та назву компанії-виробника.

Мірними зливками є зливки банківських металів масою 1 кг і менше, проба яких становить не менше 999,9 для золота, 999 – для срібла, 999,5 – для платини та паладію. Монетами, виробленими з дорогоцінних металів, є вітчизняні монети з пробами не нижче ніж: для золота – 995, для срібла – 999, для платини і паладію – 99,5, які не законним засобом платежу на території України, та іноземні монети з пробами не нижче ніж: для золота – 900, для срібла – 925, для платини та паладію – 999 [16, c.365].

Професійними учасниками ринку банківських металів в Україні є Національний банк України, уповноважені банки та уповноважені небанківські фінансові установи, що одержали письмовий дозвіл НБУ на здійснення операцій з банківськими металами, а також біржі, на яких забезпечується торгівля такими металами [7, c.667].

Уповноважені банки здійснюють операції з банківськими металами відповідно до Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами.

Суть та значення ринку банківських металів проявляються у його функціях. По-перше, він забезпечує потребу держави у формуванні золотовалютних запасів та є основою фінансової незалежності. По-друге, створює умови для нагромадження заощаджень та їх розміщення в дорогоцінних металах та виробах з золота та срібла, адже вкладення коштів у банківські метали є одним із напрямків фінансового інвестування. По-третє, дорогоцінні метали розглядаються як досить надійний фінансовий інструмент, оскільки здатні захистити заощадження від інфляційного знецінення. По-четверте, на ринку забезпечуються умови для обміну банківських металів на грошові валютні цінності з метою здійснення міжнародних розрахунків. Банківські метали легко конвертуються у вільноконвертовану валюту, завдяки чому держава може забезпечити реалізацію певних напрямків своєї грошово-кредитної політики, зокрема здійснити підтримку курсу національної грошової одиниці [6, c.375].

Залежно від виду банківського металу виділяють ринки золота, срібла та платини. Найбільш поширеним серед них є ринок золота.

Організовані ринки золота являють консорціум із декількох банків, що уповноважені здійснювати угоди з золотом. Вони забезпечують посередницькі операції між покупцями і продавцями, концентрують у себе їх замовлення, фіксують середній рівень ринкової ціни. Крім того, спеціальні фірми замаються очищенням і зберіганням золота, виготовленням злитків.

У світі нараховується близько 50 центрів по торгівлі золотом. Одним з головних центрів є Лондон. Координуючим центром на лондонському ринку є Лондонська асоціація ринку золота.

Всі учасники ринку поділяються на дві групи: маркет-мейкери та звичайні учасники. Маркет-мейкери мають постійно підтримувати двосторонні котирування на купівлю і продаж, інформуючи про це зацікавлених осіб. В ролі маркет-мейкерів, як правило, виступають великі банківські структури. Їх характерними рисами є досить висока капіталізація, високі кредитні рейтинги, великий досвід роботи з дорогоцінними металами, розгалужена клієнтська мережа, універсальний характер здійснюваних ними банківських операцій. Звичайні учасники не формують ринкові ціни, вони орієнтуються в своїй діяльності на котирування маркет-мейкерів [17, c.288].

Учасники ринку можуть надавати брокерські послуги, діючи за дорученням та за рахунок своїх клієнтів, зводячи покупців та продавців. Винагородою брокерів є комісійні від укладених операцій.

В ролі дилерів виступають, перш за все, найбільші банки. Це пояснюється тим, що для проведення оптових операцій в міжнародних центрах торгівлі необхідно мобілізувати великі кошти. Частіше за все це досягається шляхом залучення банківських кредитів.

Варто виокремити ще одне коло компаній, особливий статус яких визначається тим, що тільки вони традиційно беруть участь у визначенні ціни угод – фіксингу. Ціна рівноваги визначається двічі на день. Збалансування попиту та пропозиції на метал досягається шляхом порівняння доручень клієнтів на купівлю та продаж золота. Такий механізм дає можливість будь-якому учаснику ринку здійснювати торгівлю золотом на однакових умовах. Ціна лондонського фіксингу миттєво передається засобами зв’язку до інших центрів торгівлі золотом, публікується в засобах масової інформації та є основою формування цін на інших ринках [12, c. 335].

Фіксинг на срібло здійснюється кожного дня один раз. Фіксинг срібла здійснюється в закритому режимі, тобто в процесі фіксингу не можливо змінювати обсяги наданих замовлень.

Крім фіксингу на золото та срібло, двічі на день проводиться фіксинг на платину та паладій. Ціни на всі метали встановлюються в американських доларах.

Об’єктом торгівлі при фізичній поставці металу є афіноване золото в зливках визначених розмірів. На зливку золота мають бути такі обов’язкові відмітки як проба, серійний номер та клеймо виробника й органу пробірного нагляду із зазначенням ваги. Зливок не повинен мати пор і заглиблень, а також він має бути зручним для перенесення і складування. Грошові розрахунки за 1 тройську унцію чистого золота проводяться в доларах США.

Ринок золота включає і ринок золотих монет, серед яких виділяють монети нумізматичні, напівнумізматичні, обігові та зливкові. Останні три різновиди називають інвестиційними, оскільки їх використовують практично лише для накопичення вартості шляхом інвестування грошових коштів у високоліквідні вироби із золота, а саме монети.

1.2 Загальна характеристика банківських операційз дорогоцінними металами

Як зазначалося вище професійні учасники ринку банківських металів для здійснення операцій дорогоцінними металами повинні мати письмовий дозвіл Національного банку України, який регламентується Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій. Лише за цієї умови вони мають право забезпечувати реалізацію наступних фінансових операцій на користь клієнтів:

- відкриття та ведення поточних та депозитних рахунків клієнтів у банківських металах;

- відкриття та ведення кореспондентських рахунків у банківських металах інших уповноважених банків;

- залучення банківських металів на вклади клієнтів;

- купівля-продаж банківських металів за дорученням клієнтів за національну грошову одиницю;

- залучення міжбанківських депозитів у банківських металах;

- надання міжбанківських кредитів у банківських металах;

- обмін злитків банківського металу на зливки цього самого металу меншої або більшої маси;

- конвертація одного банківського металу в інший;

- відповідальне зберігання банківських металів;

- надання кредитів у банківських металах резидентам;

- надання та отримання банківських металів у заставу [16, c.368].

Якщо уповноважений банк має письмовий дозвіл НБУ на здійснення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках, він має право додатково здійснювати операції з відкриття коррахунків у банківських металах у банках-нерезидентах та проводити операції з ними, операції з купівлі-продажу банківських металів за іноземну валюту, а також розміщення міжбанківських депозитів та отримання міжбанківських кредитів у банківських металах.

З метою забезпечення надійного розміщення та зберігання заощаджень та нагромаджень клієнтів уповноважені банки здійснюють відкриття та обслуговування поточних та депозитних рахунків у банківських металах.

Зарахування банківських металів на поточні та депозитні рахунки клієнтів може здійснюватись наступними способами:

- фізичною поставкою металу за наявності документів, що підтверджують правомірність володіння таким металом;

- придбання металу банком за дорученням клієнта;

- перерахування з власного поточного або депозитного рахунка клієнта в уповноваженому банку;

- перерахування як кредиту у банківських металах відповідно до кредитного договору;

- шляхом конвертації одного банківського металу в інший [17, c. 292].

Видача банківського металу в його фізичній формі з поточних та депозитних рахунків клієнтів може бути здійснена лише промисловим споживачам та фізичним особам, що не є суб’єктами підприємницької діяльності [4].

Власники заощаджень можуть здійснити розміщення банківських металів на металевих депозитних рахунках для забезпечення їх нагромадження. На сучасному етапі ставка нагромадження за такими депозитними рахунками в Україні коливається в межах 2-6%. Сплата процентів за такими депозитними операціями може здійснюватись як у банківських металах, так і у гривнях на умовах, що визначені депозитним договором.

На розвинутих фінансових ринках банківські установи можуть здійснювати випуск золотих сертифікатів, які є документами про депонування золота в банку. Такі інструменти підлягають вільному обміну на зазначену в них кількість золота або еквівалент золота за ринковою ціною. Законодавством України заборонений випуск ощадних сертифікатів банків у банківських металах [1].

Юридичним та фізичним особам – суб’єктам господарювання, а також уповноваженим банкам професійні учасники ринку можуть надавати кредити в банківських металах. Сплата процентів за такими кредитами може здійснюватись як у банківських металах, так і у гривнях, що обумовлюється у кредитному договорі. Комісійні винагороди, штрафи, пені за даними кредитами підлягають сплаті тільки у гривнях.

Професійні учасники ринку банківських металів можуть забезпечувати кредитування позичальника і під заставу золотого депозиту. У цьому випадку кредит надається в грошовій формі, а його забезпеченням є банківський метал, що розміщений на депозитному рахунку.

Найбільш активними професійними учасниками ринку банківських металів в Україні є такі банки, як Брокбізнесбанк, «Фінанси і кредит», Правексбанк та «Надра».

Щодо міжбанківського валютного ринку, то на ньому операції з купівлі-продажу банківських металів здійснюються на умовах «тод», «том» або «спот». На умовах «форвард», тобто на умовах хеджування від підвищення в майбутньому ціни на метал, у межах 50% від лімітів відкритої валютної позиції банку у банківських металах можуть бути проведені операції з купівлі-продажу банківських металів за вільноконвертовану валюту [12, c.337].

Продаж банківських металів суб’єктам господарювання – резидентам України здійснюється за умови подання ними заяви про купівлю певної кількості таких металів. Промислові споживачі разом із заявою подають уповноваженому банку копію ліцензії на проведення операцій з банківськими металами.

На біржах уповноважені банки можуть здійснювати операції з купівлі-продажу банківських металів за гривні, а також проводити операції з ф’ючерсними контрактами, базовим активом за якими є банківські метали. При участі у торгівельних сесіях міжбанківського валютного ринку банки можуть виконувати доручення клієнтів на купівлю-продаж банківських металів, а також здійснювати такі операції за власні кошти [12, c.338].

Важливою формою реалізації золота на світовому ринку є золоті аукціони – продаж золота з публічних торгів, які проводяться Міжнародним валютним фондом, урядами деяких країн. За рахунок проведення золотих аукціонів уряди країн реалізують частину свого золотовалютного запасу. Офіційними цілями проведення золотих аукціонів є зменшення дефіциту платіжного балансу країни та підтримання стабільного курсу національної грошової одиниці.

Роздрібна торгівля банківськими металами в Україні здійснюється через каси уповноважених банків на користь фізичних осіб – резидентів і нерезидентів та юридичних осіб – резидентів. Реалізація операцій з роздрібної торгівлі банківськими металами на користь юридичних осіб здійснюється за умови укладення відповідного договору в письмовій формі.

Купівля або продаж банківських металів здійснюється за наявності сертифіката якості цих металів.

Протягом робочого дня уповноважений банк може продати одній фізичній особі – резиденту без її ідентифікації банківські метали з фізичною поставкою на суму, що не перевищує 50 тисяч гривень [2].

Приймання та оцінку банківських металів здійснює експерт з банківських металів. Оплата операцій з роздрібної торгівлі банківськими металами здійснюється фізичними особами – резидентами за готівкову національну валюту, фізичними особами – нерезидентами – за вільноконвертовану готівкову іноземну валюту. Під час здійснення таких операцій з резидентами використовується крос-курс.

Уповноважені банківські установи одержують дохід від надання торговельних послуг у формі маржі між курсами продажу та купівлі банківських металів або у формі комісійної винагороди за виконання доручень клієнтів [3].

Щодо законодавчого регулювання, то загальні засади операцій з банківськими металами регулюються нормами Закону України «Про банки і банківську діяльність», Постановою Правління НБУ про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України, а також рядом інструкцій, а саме:

- Інструкцією №1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України;

- Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті;

- Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті;

- Інструкцією про порядок регулювання банків в України;

- правилами здійснення депозитних операцій для банківських депозитів.

банківський метал облік операція

1.3 Організаційно-економічна характеристика банку за операціями з банківськими металами

Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк “Хрещатик” зареєстровано у травні 1993 року. Здійснює свою діяльність відповідно до Статуту банку, чинного законодавства України та має повну ліцензію НБУ № 158 від 29.12.01 на проведення банківських операцій на внутрішньому і міжнародному фінансових ринках. Уже сім років аудиторську перевірку фінансової діяльності банку за світовими стандартами здійснюють міжнародні аудиторські фірми, зокрема останні роки “Ernst & Young”.

Банк є універсальною кредитною установою, яка діє на всій території України і здійснює комплексне обслуговування клієнтів - резидентів і нерезидентів України з метою отримання прибутку.

Стратегічний напрям роботи банку з дорогоцінними металами - це розвиток збільшення обсягів операцій з банківськими металами на міжнародних ринках, де банк співпрацює з визнаними афінажними компаніями Швейцарії та Німеччини. У 2006 р. було укладено угоду про співпрацю з Комерцбанком в Люксембурзі, в якому влітку 2005 року відкрито металевий кореспондентський рахунок для здійснення безготівкових операцій з банківськими металами. У 2007 році було укладено угоду на співпрацю по операціях купівлі-продажу банківських металів з банком – нерезидентом Стандарт Банк Плюс (Лондон). Банк активно закуповує банківські метали у зарубіжних партнерів, внаслідок чого обсяг операцій з банківськими металами зростає.

З 2006 р. банк розпочав надавати кредити у банківських металах з фізичною поставкою клієнтам - юридичним особам - промисловим споживачам.

Банк «Хрещатик» активно працює на Міжбанківському валютному ринку України по операціях продажу банківських металів банкам-резидентам та залучає до співпраці нові банки-резиденти.

У 2007 році банк «Хрещатик» запровадив операції по залученню банківських металів на вкладні (депозитні) рахунки від юридичних осіб.

Фізичним та юридичним особам банк пропонує операції з купівлі – продажу банківських металів, відкриття та ведення рахунків клієнтів у банківських металах, відповідальне зберігання банківських металів, кредити під заставу банківських металів. Також банк «Хрещатик» пропонує своїм клієнтам унікальні інвестиційні монети із дорогоцінних металів монетних дворів світу.

ВАТ КБ „Хрещатик” займає четверте місце серед українських банків по реалізації срібних монет із дорогоцінних металів виробництва іноземних Монетних Дворів.

За результатами 2007 року, враховуючи статистичні дані Національного банку України, Банк входить до п’ятірки найбільших операторів на ринку банківських металів в Україні.

Розділ 2. Облік операцій з банківськими металами

2.1 Характеристика синтетичного обліку операцій з купівлі-продажу банківських металів та ювілейних монет

Роздрібна торгівля банківськими металами здійснюється безпосередньо через власні каси в операційних залах банку з фізичними особами – резидентами та нерезидентами і юридичними особами – резидентами.

До роздрібної торгівлі належить операція купівлі-продажу за однією угодою або з одним контрагентом протягом робочого дня не більше ніж 100 грамів золота, платини чи металів платинової групи або 100 грамів срібла у зливках чи монетах у кількості не більше ніж 10 золотих, платинових або срібних монет [2].

Операції з банківськими металами мають здійснюватися експертом під контролем начальника операційного відділу, а розрахунки – під контролем головного бухгалтера.

Оголошення про роздрібну торгівлю банківськими металами та діючий прейскурант цін мають бути вивішені в банку на видному місці.

Бухгалтерський облік операцій з банківськими металами здійснюється аналогічно обліку операцій в іноземній валюті відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про його застосування, а також відповідно до Правил бухгалтерського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах [12, 338]. Ці операції відображаються за тими самими балансовими рахунками, що й операції з іноземною валютою. При цьому облік банківських металів, прийнятих на збереження, здійснюється на позабалансових металевих рахунках.

Кожному виду банківських металів умовно присвоєно відповідний код:

-       банківське золото – 959;

-       срібло – 961;

-       платина – 962;

-       паладій – 964.

Банківські метали враховуються за подвійною оцінкою: за вагою – у тройських унціях і грамах, а також у вартісному вираженні у гривнях, і підлягають переоцінці за офіційним курсом гривні до банківських металів, встановленим Національним банком України, під час кожної його зміни.

Операції з приймання та видачі банківських металів від клієнтів банки здійснюють за такими первинними документами як заява про приймання (видачу) банківських металів та квитанції за формами №377-О і №377-К, які визначені Положенням «Про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами». Квитанції на скуплені цінності є бланками суворої звітності [4].

Банківські метали в Плані рахунків банків України обліковуються на рахунках групи 110 «Банківські метали». Балансовий рахунок 1101 «Банківські метали в банку» призначений для обліку банківських металів в касі банку. Балансовий рахунок 1107 «Банківські метали в дорозі» призначено для обліку сум вартості банківських металів, що відправлені на продаж або придбаних металів, що надійшли до банку.

Дорогоцінні метали обліковуються на рахунках групи 340 «Господарські матеріали» Плану рахунків банків України: дорогоцінні метали в банку обліковуються на рахунку 3403 «Дорогоцінні метали в банку», а дорогоцінні метали в дорозі обліковуються за відповідним рахунком 3407 «Дорогоцінні метали в дорозі».

Комісії за операціями з банківськими металами стягуються у національній валюті. Комісійні доходи обліковуються на балансовому рахунку 6114 «Комісійні доходи за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для клієнтів», а сплачені комісійні витрати – на рахунку 7104 «комісійні витрати за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів».

Для відображення операцій купівлі-продажу банківських металів за дорученням клієнтів використовуються транзитні рахунки 2900 «Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів» та 2800 «Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів».

Банки можуть здійснювати операції з банківськими металами за власним рішенням в межах лімітів відкритої валютної позиції, встановлених нормативними документами Національного банку України. При цьому використовують технічні рахунки 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів» та 3801 «еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів» [15, c.198]. Рахунок 3801 є контррахунком рахунку 3800 для обліку гривневого еквівалента ваги металу в унціях. Наприкінці операційного для суми в гривневому еквіваленті на рахунках 3800 і 3801 мають співпадати.

При проведенні операцій з продажу банківських металів фізичним та юридичним особам здійснюються наступні бухгалтерські проводки:

Таблиця 2.1

У разі виникнення різниці між датою перерахування коштів та датою оприбуткування металу використовують рахунки 3540 «Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку» та 3640 «Кредиторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку». При цьому можуть здійснюватися наступні проводки:

Таблиця 2.2

Купівля банківських металів у фізичних та юридичних осіб здійснюється за наступними проводками:

Таблиця 2.3

Суми різниць між вартістю проданого або купленого банківського металу за офіційним курсом і вартістю його продажу або купівлі відносять до фінансового результату банку і обліковуються наступними проводками:

Таблиця 2.4

Операції з передавання банківських металів між банками та між банком і його філіями або відділеннями здійснюються згідно з порядком, встановленим внутрішніми положеннями банків, з використанням у бухгалтерській моделі рахунків 1107 «Банківські метали в дорозі», 1819 «Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками» та 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками» відповідно до їх характеристики та суті виконуваної операції.

Бухгалтерський облік банківських металів, отриманих банком на відповідальне зберігання або заставу з фізичною поставкою, здійснюється за позабалансовими рахунками 9703 «Інші активи на зберіганні» та 9500 «Отримана застава» з обов’язковою фіксацією характерних ознак цих металів [12, 338].

Обмін банківських металів, тобто надходження до банку злитків банківського металу однієї ваги та вибуття того ж металу іншої ваги, які є еквівалентними за загальною вагою та вартістю за офіційним курсом НБУ, у бухгалтерському обліку не відображається. Банк самостійно визначає порядок обліку маси банківського металу та розробляє регістри обліку для накопичення інформації про масу банківських металів у грамах і тройських унціях [2].

Бухгалтерський облік операцій із придбання ювілейних монет, що мають гривневий номінал і виконують функцію засобу платежу, відображається без урахування сплати податку на додану вартість.

Перерахування коштів Національному банку за ювілейні монети відображається за такою проводкою:

Дебет 1819 «Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками»;

Кредит 1200 «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України».

При оприбуткуванні ювілейних монет у бухгалтерському обліку здійснюється наступна проводка:

Дебет         1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банків» - номінальна вартість монет;

Дебет         3500 «Витрати майбутніх періодів» - сума різниці між відпускною ціною НБУ і номінальною вартістю монет;

Кредит       1819 «Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками» - відпускна ціна НБУ.

В разі отримання банками від територіальних управлінь ювілейних монет на реалізацію без попередньої оплати на підставі укладеного договору, акта здавання-приймання і доручення банку, оприбуткування монет відображається за їх номінальною вартістю за позабалансовим рахунком 9819 «Інші цінності і документи». Списання ювілейних монет здійснюється з цього ж рахунку під час їх реалізації, також за номінальною вартістю монет [8].

У бухгалтерському обліку при реалізації ювілейних монет отримані кошти від клієнтів (банків) обліковуються наступними проводками:

Дебет         1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банків», 1200 «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України», 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»;

Кредит       1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками», 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку».

При видачі клієнтам (банкам) ювілейних монет відпускна ціна банку обліковується за дебетом рахунків 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками», 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку», а номінальна вартість монет обліковується за кредитом рахунків для обліку готівкових грошових коштів 1001 і 1002. Сума різниці між відпускною ціною НБУ і номінальною вартістю монет обліковується за кредитом рахунку 3500 «Витрати майбутніх періодів», а сума різниці між відпускною ціною банку і відпускною ціною НБУ – за кредитом рахунку 6399 «Інші операційні доходи» [8].

Отже, облік операцій з банківськими металами максимально наближений до обліку операцій з іноземною валютою, проте він має свої специфічні риси, які в обов’язковому порядку повинні бути прописані у внутрішньобанківських нормативних документах та інструкціях і чітко визначені в обліковій політиці банку.

2.2 Аналітичний облік операцій з банківськими металами

Всю необхідну інформацію в банку неможливо відобразити на рівні лише балансових рахунків. Щоденна детальна інформація про здійснені банком операції відображається в основній формі аналітичного обліку — особовому рахунку. По кожному балансовому і позабалансовому рахунку відкриваються рахунки аналітичного обліку.

Розглянемо параметри аналітичного рахунку. Усі номери рахунків аналітичного обліку, що відкриваються банками, мають формуватися за схемою АААА К ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ, де АААА — номер балансового (позабалансового) рахунку (4 символи), К — ключовий розряд (1 символ), ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ — інформація щодо аналітичного рахунку (до 9 символів). Довжина номера рахунку не є фіксованою, максимальна становить 14 символів, а мінімальна — 5. Сегмент ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ визначається банком самостійно. До нього банк має право включати код контрагента, порядковий номер рахунку, номер філії, код валюти тощо. У разі потреби банк має право самостійно збільшувати кількість необхідних символів поза номером аналітичного рахунку. До розрахунку ключового розряду входять сегменти АААА, ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ номера рахунку та код банку [13].

Аналітичний облік рахунків операцій банку з банківськими металами формується банком самостійно. Аналітичні рахунки є невіддільними від балансових рахунків Плану рахунків та від рахунків дебіторської та кредиторської заборгованості. Балансові рахунки реальні, а рахунки заборгованості – тимчасові.

Під час обліку операцій з банківськими металами та монетами рахунки 1 і 2 класів кореспондують з рахунками 3 класу, які є технічними рахунками, та рахунками 6 класу. Залишки за рахунками 6-го класу до балансового звіту не включаються. Записи за рахунками 6-го класу нагромаджуються з початку року і подаються у звіті про фінансові результати за відповідний період.

Відповідно до Правил ведення аналітичного обліку в банках України сформуємо аналітичний рахунок:

1102 К 141511,

де 1002 – номер балансового рахунку визначає відповідність аналітичного рахунку синтетичному рахунку. Параметр містить номер балансового рахунку відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. Параметр включається до номера аналітичного рахунку. Формат параметра - 4 символи;

1 – ознака інсайдера. Параметр може мати такі значення:

- юридична особа - 1;

- фізична особа – 2;

4 – вид банківського металу;

15 - код контрагента. Ключове поле, яке містить ідентифікатор контрагента в списку контрагентів банку. Він має значення порядкового номера контрагента (клієнта) відповідно до реєстру контрагентів, який веде банк. Банк самостійно визначає формат та зміст цього параметра та відповідає за його введення. Формат параметра не регламентується.

11 – номер управління або відділення банку.

2.3 Звітність банку за операціями з банківськими металами

Звітність – це важливий інструмент управління. Тому операції з банківськими металами також піддаються звітності, хоча і в розрізі операцій з іноземною валютою.

Щоденній звітності підлягає інформація про курс та обсяги операцій з банківськими металами за формою № 521, але лише у випадку здійснення протягом дня операцій з купівлі або продажу.

Щоквартально уповноваженими банками та фінансовими установами, які ввозили та вивозили банківські метали, подається звіт № 536 про ввезення та вивезення банківських металів. Цей звіт подається юридичною особою та не містить даних про внутрішньобанківські обороти [11, c.172].

Також фінансовій звітності піддаються доходи банку за операціями з банківськими металами. Комісійні доходи та комісійні витрати від продажу або купівлі металів на валютному ринку та ринку банківських металів накопичуються та зводяться в кінці року у фінансову звітність, а саме у звіт про фінансові результати за статтями комісійні доходи та комісійні витрати.

Дані про операції з купівлі-продажу банківських металів додатково можна знайти у примітках до фінансової звітності, а саме у примітці до статті „Інші активи”. Ці дані відображаються лише у випадках, якщо суми за операціями з банківськими металами складають більше 5% від загальної суми активів даної статті балансу.

У фінансовій звітності банку активи і зобов’язання в банківських металах відображаються в гривневому еквіваленті, перерахованому за офіційним курсом гривні до банківських металів на дату складання звітності.

Розділ 3. Аналіз операцій банку з банківськими металами

3.1 Загальний аналіз операцій з купівлі-продажу банківських металів

Операції з банківськими металами, особливо операції з купівлі-продажу золота, почали посідати провідне місце у банківському бізнесі. На сучасному етапі розвитку вітчизняні банки виступають безпосередніми учасниками операцій на внутрішньому та міжнародних ринках банківських металів, забезпечуючи таким чином зміцнення ринкових перетворень.

Надання комерційними банками клієнтам можливості придбання банківських металів дає змогу клієнтам надійно захистити власні кошти від інфляційних процесів. Банки можуть відкривати поточні рахунки у банківських металах, що дає змогу власникові рахунку зберігати належні йому банківські метали з можливістю одержання в потрібний момент, а розміщення банківського металу на депозит дає змогу отримувати прибуток за рахунок нарахування відсотків у тому самому банківському металі.

Здійснення аналізу операцій з банківськими металами, визначення їх ефективності банк робить на власний розсуд, залежно від обсягів та напрямів операцій. Якість аналізу цих операцій значною мірою залежить від повноти і достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності.

Проведемо загальний аналіз масштабів операцій банку „Хрещатик” з банківськими металами (додаток А, Б):

1) частка банківських металів в загальних активах:

2007 рік:    7146 / 5881562 = 0,12%

2006 рік:    3634 / 3630594 = 0,1%

2) частка банківських металів в статті „Інші активи”:

2007 рік: 7146 / 51556 * 100% = 13,86%

2006 рік: 3634 / 30826 * 100% = 11,79%

Темп приросту = (7146 / 3634 – 1) * 100% = 96,6%

Отже, за результатами аналізу з’ясовано, що в звітному періоді операції банку з банківськими металами мали зростаючу тенденцію і зросли на 97%. Також спостерігається зростання частки цих операцій на 2,07% в статті „Інші активи”. В загальних активах банку частка операцій з банківськими металами збільшилась з 0,1% до 0,12%. Такі результати банку були спричинені зростанням ділової активності банку на валютному ринку та ринках банківських металів впродовж року та підвищенням діяльності щодо залучення нових клієнтів.

3.2 Аналіз ефективності операцій з банківськими металами

Банком можуть встановлюватися тарифи на проведення таких операцій із банківськими металами:

-            відкриття/закриття рахунка;

-            зарахування на рахунок/списання з рахунка банківських металів;

-            переказ на інші рахунки;

-            видача виписок, довідок про рух банківських металів за рахунком.

Аналіз ефективності проведення операцій із банківськими металами залежить від рівня тарифів, що встановлюються на проведення таких операцій. З іншого боку ефективність проведення цих операцій залежить від обсягів реалізованих послуг з купівлі-продажу банківських металів, одержання процентних прибутків від надання банківських металів у кредит та інших операцій із банківськими металами. Отже, тарифи, які встановлюються за операціями з банківськими металами, мають бути конкурентоспроможними на ринку, що дає змогу банку проводити достатній обсяг таких операцій і, відповідно, забезпечувати оптимальний рівень ефективності.

Проведемо аналіз ефективності здійснення операцій банку з банківськими металами за звітний 2007 рік (Додаток В):

Таблиця 3.1

Ефективність здійснення операцій банку «Хрещатик» з банківськими металами за 2007 рік

Проведемо аналіз ефективності здійснення операцій з банківськими металами за попередній 2006 рік:

Таблиця 3.2

Ефективність здійснення операцій банку «Хрещатик» з банківськими металами за 2006 рік

Отже, аналіз ефективності здійснення операцій з банківськими металами протягом 2006 та 2007 років свідчить, що найбільшу ефективність мають операції з золотом, що характеризуються найбільшими обсягами отриманих доходів. Спостерігається зростання частки прибутку від операцій з золотом та паладієм протягом звітного року на 4,7% та 1,1% відповідно. Проте частка прибутку від операцій зі сріблом та платиною мають тенденцію до зниження, яка пов’язана зі зростанням витрат на ці операції. Тобто за звітний 2007 рік банк збільшив частку операцій з продажу банківських металів, а саме з продажу золота та паладію, а операції зі сріблом та платиною характеризуються збільшенням купівлі їх банком у населення. Тому можна зробити висновок, що операції з банківськими металами є ефективними для банку і приносять прибуток, що має тенденцію до зростання.

3.3 Факторний аналіз операцій з банківськими металами

Банківські метали, на відміну від ювелірних виробів, не містять іншої вартості, крім ціни металу і незначних витрат на виробництво й оплату банківських послуг. Золото й інші банківські метали не залежать від економічної і політичної ситуації і не є зобов’язанням держави, тому найбільш ефективно захищають вкладені кошти від знецінювання. Банківські злитки компактні, займають мало місця і зручні для транспортування. Усі ці чинники приваблюють як приватних осіб, так і підприємства.

Прибуток від операцій з банківськими металами залежить від доходів та від витрат за цими операціями. На доходи від операцій з банківськими металами впливають такі фактори, як:

- обсяг операцій з банківськими металами;

- структура операцій з банківськими металами;

- тарифи на операції з банківськими металами.

На витрати за операціями з банківськими металами впливають процентні витрати, а саме відсоток за зобов’язаннями, обсяг та структура операцій, термін зобов’язань за банківськими металами, а також ситуація на ринку банківських металів.

3.4 Аналіз операцій з банківськими металами на ринку України

Банківські метали – найпривабливіший інструмент довгострокового вкладення коштів для заощадження. Будь-яка людина може прийти в банк і купити злиток золота з дорогоцінного металу. Але щоб заробити на цьому, необхідні спеціальні знання, уміння аналізувати й прогнозувати ринкову ситуацію в світі й Україні. Адже ринок дорогоцінних металів схильний до різких цінових коливань – наприклад, ціна на золото може мінятися кожну годину. Головним в аналізі ринку є врахування інфляційних процесів долара США. Прибутковість інвестицій в дорогоцінні метали залежить від ваги злитка: чим він більший, тим вище прибуток.

На даний момент вітчизняний ринок банківських металів дуже стрімко розвивається. Це можна відстежити за зростанням обігу банківських металів: з 2005 до 2006 року від зріс на 28,6%, а протягом 2007 року – на 32%. Також розвиток ринку можна побачити за ціною, яка зростає. Нинішня середня ціна золота в наших банках уже майже відсотків на п’ять перевищує європейську. У середньому по ринку ціна продажу тільки восени зросла на 10 грн. за грам золота, що спочатку навіть призвело до ажіотажного підвищення попиту. За даними банків, вартість грама золота в стограмовому злитку сьогодні перебуває у рамках 160-200 гривень. З кінця року ціни на золото в Україні зросли вже майже на 30%, переважно за рахунок послаблення курсу долара.

Тенденції до зростання ринкової вартості золота стали проявлятися на початку 2001 року після того, як ціна впала до 253 доларів США за унцію. Відтоді вона збільшилася майже на 80% і продовжує зростати. Щодо інших банківських металів, то тенденція така ж.

Аналіз свідчить, що на ринку банківських монет України продається близько 10 тисяч одиниць у рік. Хоча потенційна можливість – близько 70-100 тисяч. Банківські монети мають такі переваги, як екзотичність, обмежений тираж та висока якість карбування. Тому вони завжди були, є і будуть предметом колекціонування, внаслідок чого їх вартість зростатиме швидше, ніж вартість металу, з якого вони виготовлені.

Щодо перспектив, то у найближчі рік-півтора ринок банківських металів зростатиме переважно за рахунок попиту на банківські метали без їх фізичного постачання. Цей попит забезпечать фізичні особи, які вважають за краще зберігати в банках вклади в іноземних валютах, і страхові компанії, чиї резерви можуть бути представлені банківськими металами.

Аналітики висловлювали припущення, що до кінця 2007 року ринок золота зможе піднятися до рівня 800 доларів за тройську унцію, а наступного перевищити позначку у 850 доларів за унцію. Такі прогнози вже не здаються фантастичними. Адже ціна золота за тройську унцію на даний момент становить 950 доларів. Відразу після кризи більшість інвесторів почали розпродавати свої золоті запаси, щоб хоч трохи компенсувати втрати фондових ринків. Але сьогодні інвестори знову звернули свої погляди на ринок золота, оскільки в цьому металі вони бачать страховку від імовірної рецесії американської економіки, якої очікує більшість авторитетних аналітиків. За їхніми оцінками, ціна дорогоцінного металу вже поточного року цілком може зрости до 1000 доларів за унцію поряд з іншою сировиною, показники вартості якої побили старі рекорди.

Нині уповноважені банки цілковито зосереджені на процесі реструктуризації свого «золотого» бізнесу, забезпечуючи його конкурентоспроможність на ринку, що змінився. Підготовка внутрішньобанківської нормативної документації й розроблення технологічних схем безризикового здійснення нових операцій — це копіткий багатомісячний процес, без якого жоден банк не зможе ефективно реалізовувати свої потенційні можливості в нових умовах.

Завтра маркет-мейкерами ринку банківських металів України стануть ті банківські установи, які зуміють організувати бізнес краще, ніж конкуренти, і створять інфраструктуру, яка дасть змогу менш досвідченим банкам не бути витісненими з ринку і отримувати стабільний прибуток від металевих операцій. За сприятливого розвитку подій ці банки забезпечать собі роль клірингових установ, а ринку — довгостроковий запас ліквідності, надзвичайно важливий для його розвитку.

Висновки та пропозиції

На думку банкірів, банківські метали є однією з найдохідніших інвестицій. Адже на сьогодні вони поступаються лише інвестиціям у цінні папери.

Дорогоцінні метали є важливим компонентом міжнародної ліквідності і входять у структуру офіційних валютних резервів кожної країни. Банківські метали – це золото, срібло, платина та паладій, доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості.

Бухгалтерський облік операцій з банківськими металами здійснюється аналогічно обліку операцій в іноземній валюті. Ці операції відображаються за тими самими балансовими рахунками, що й операції з іноземною валютою. Банківські метали в Плані рахунків банків України обліковуються на рахунках групи 110 «Банківські метали». Банки можуть здійснювати операції з банківськими металами за власним рішенням в межах лімітів відкритої валютної позиції. При цьому використовують технічні рахунки 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів» та 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів». Суми різниць між вартістю проданого або купленого банківського металу за офіційним курсом і вартістю його продажу або купівлі відносять до фінансового результату банку.

Здійснення аналізу операцій з банківськими металами, визначення їх ефективності банк робить на власний розсуд, залежно від обсягів та напрямів операцій. Якість аналізу цих операцій значною мірою залежить від повноти і достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності.

Аналіз ефективності проведення операцій із банківськими металами залежить від рівня тарифів, що встановлюються на проведення таких операцій, які мають бути конкурентоспроможними на ринку банківських металів.

Аналіз операцій банку «Хрещатик» з банківськими металами показав, що найбільшу ефективність мають операції з золотом, що характеризуються найбільшими обсягами отриманих доходів. Спостерігається зростання частки прибутку від операцій з паладієм. Тобто операції з банківськими металами є ефективними для банку і приносять прибуток, що має тенденцію до зростання.

Щодо факторного аналізу, то можна сказати, що золото й інші банківські метали не залежать від економічної і політичної ситуації і не є зобов’язанням держави, тому найбільш ефективно захищають вкладені кошти від знецінювання.

А на даний час банки цілковито зосереджені на процесі реструктуризації свого «золотого» бізнесу, забезпечуючи його конкурентоспроможність на ринку, що змінився.

Список використаних джерел

1. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7.12.2000р. зі змінами та доповненнями // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2001. - №1.

2. Інструкція №1 Національного банку України „Про організацію емісійно-касової роботи в установах банків України”, затверджена постановою Правління НБУ від 7.07.1994р. № 129.

3. Інструкція „Операції в іноземній валюті та банківських металах у банках України”, затверджена постановою Правління НБУ від 17.11.2004р. №555.

4. Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами / Затверджено постановою Правління НБУ №325 від 06.08.2003р. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності.-2003.-№12.

5. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М. Герасимович, М.Д. Алексеєнко, І.М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред. А.М. Герасимовича. – К.: КНЕУ, 2003.

6. Банківські операції: Підручник. – 2-ге вид., випр. і доп. / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф.. А.М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2002.

7. Банківські операції: Підручник / За ред. В.І. Міщенка, Н.Г. Слав’янської. – К.: Знання, 2006

8. Бухгалтерський облік операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України / В. Трофименко // Вісник НБУ. – 2007. - №4.

9. Ю. Блащук. Деякі міркування щодо ринку дорогоцінних металів в Україні // Вісник НБУ. – 2000. - №7.

10. Кузнецова М.А. Золото как инструмент антиифляционной политики // Банковское дело. – 2006. - №10.

11. Кузьмінська О.Е., Кириленко В.Б. Звітність банків: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. – К.: КНЕУ, 2004

12. Лобозинська С.М. Облік і аудит в банку: Навч. посіб. / За ред. проф.. С.К. Реверчука. – К.: Знання, 2007.

13. Методичні вказівки щодо ведення параметрів аналітичного обліку, затверджені постановою Правління НБУ від 17.06.97 за № 191

14. Світовий ринок дорогоцінних металів / М.Фатєєв // Вісник НБУ. – 2005. - №4.

15. Спяк Г.І., Фаріон Т.Г. Облік і аудит в банках: Навчальний посібник. – К.: Атака, 2004.

16.Череп А.В., Андросова О.Ф. Банківські операції: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2008.

17. Черкасова С.В. Ринок фінансових послуг. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – Львів: „Магнолія 2006”, 2007р.

18. www.xcitybank.com.ua