Операції банків с банківськими металами

б) система вкладів корпоративним клієнтам (депозит „Гарант”):

«Гарант» — депозит, який передбачає розміщення на депозитний рахунок банківських металів. «Гарант» призначений для мінімізації валютних ризиків. Додатковою перевагою розміщення депозитів у банківських металах є можливість отримання додаткового доходу за рахунок підвищення ціни на банківські метали.

Умови виконання операції:

·       строк — 6 та 12 місяців;

·       валюта депозиту — золото;

·       мінімальна сума депозиту — 100 унцій, максимальна сума вкладу — необмежена;

·       порядок нарахування та виплати відсотків — у кінці строку;

·       розмір відсоткової ставки залежить від виду металу та строку розміщеного вкладу;

·       поповнення та дострокове повернення депозиту/частини депозиту — не передбачено.

Переваги:

·       мінімізація валютних ризиків;

·       можливість отримання додаткового доходу від росту цін на банківські метали;

·       простота та зручність оформлення.

Відсоткові ставки по депозиту в банківських металах «Гарант»

 * Мінімальний строк розміщення частини вкладу — 1 тиждень

2. Управління ризиками та дотримання економічних нормативів, пов’язаних з виконанням операції банка з банківськими металами.

Українське законодавство і нормативні акти, що регулюють сферу валютного і митного контролю продовжують змінюватись. Положення законів і нормативних актів часто нечіткі, а їх тлумачення залежить від позиції місцевих, регіональних і центральних органів влади, а також інших державних органів. Випадки суперечливих тлумачень законодавства не поодинокі. Керівництво VAB Банку вважає, що його тлумачення положень законодавства, є правильними, і діяльність банку здійснюється у повній відповідальності до законодавства, яке його регулює.

Діяльності банку притаманний ризик, яким управляють за допомогою постійного процесу виявлення, оцінки та контролю ризиків, з урахуванням лімітів ризику та інших засобів контролю. Процес управління ризиками є вирішальним для постійної прибутковості банку, а кожний співробітник банку несе відповідальність за вплив ризиків, пов’язаних з Йоно службовими обов’язками. Банк наражається на кредитний ризик, ризик ліквідності та валютний ризик, а також операційний ризик.

Процес незалежного контролю за ризиками не стосується ризиків ведення діяльності, таких, наприклад, як зміни у середовищі, технологіях або зміни в галузі. Банк контролює такі ризики в процесі стратегічного планування.

Для забезпечення комплексного управління ризиками у банку працює Департамент управління ризиками, у структурі якого функціонують підрозділи з управління кредитними ризиками корпоративного і роздрібного бізнесу, підрозділ з оцінки застав, а також підрозділ з управління ринковими та операційними ризиками.

Так як проведення операцій банку з банківськими металами регулюють нормативи ліквідності и нормативи валютного ризику, то звідси витікають наступні методи:

— метод управління ризиком ліквідності

Ризик ліквідності – це ризик неспроможності банку виконати свої зобов’язання по виплатах при настанні строку їх погашення в ході звичайної господарської діяльності та за непередбачених умов. Строки погашення активів і зобов’язань та здатність замінити, за прийнятною ціною, процентні зобов’язання при настанні строку їх погашення є важливими чинниками в оцінці ліквідності банку та його ризиків, пов’язані зі змінами в процентних ставках та обмінних курсах.

З метою уникнення ризику ліквідності банком постійно відслідковуються та аналізуються ті фактори, що впливають на її стан. Серед них особлива увага приділяється:

·            поточному стану економіки країни та прогнозу її розвитку на найближчий період;

·            поточному стану грошового ринку (міжбанківського ринку кредитних ресурсів);

·            фактичному стану та прогнозу грошово-кредитної політики НБУ (у т. ч. у частині доступності для комерційних банків механізму рефінансування НБУ);

·            якості кредитно-інвестиційного портфеля банку;

·            стану ресурсної бази банку (з точки зору її строковості та диверсифікації);

·            рівню довіри населення як до банківської системи України в цілому, так і до банку зокрема;

·            репутації банку серед банків-контрагентів, своїх клієнтів та інших суб’єктів фінансового ринку.

Забезпечення мінімізації ризику ліквідності досягається шляхом:

·          дотримання показників ліквідності;

·          норматив поточної ліквідності – Н5;

·          норматив короткострокової ліквідності – Н6;

·          вимоги НБУ щодо дотримання норми обов’язкового резервування залучених коштів;

·          оптимізації нетто-позиції ліквідності (як в цілому за усіма валютами, так і окремо за основними валютами, у яких банк здійснює операції) шляхом встановлення лімітів на розірвання на підставі ГЕП-звіту;

·          дотримання достатнього рівня платіжної позиції банку (як в цілому за усіма валютами, так і окремо за основними валютами, у яких банк здійснює операції);

·          диверсифікації активних вкладень (для уникнення концентрації кредитного ризику, який також безпосередньо пов’язаний з ризиком ліквідності), у т. ч. шляхом встановлення лімітів на проведення активних операцій;

·          диверсифікації джерел залучення коштів (для уникнення залежності від вкладників-кредиторів) та загального аналізу ресурсної бази банку;

·          здійснення регулярної інвентаризації банківських активів.

— методи управління валютним ризиком

Банк визначає валютні ризики на основі зовнішніх даних: макроекономічних індикаторів фінансового ринку (валютних курсів, показників волатильності), а також внутрішніх даних про розмір відкритих валютних позицій банку (їх динаміка та структура за валютами) і фактичних курсів валют за окремими транзакціями.

Здійснення оцінки та розміру валютного ризику визначається у такій послідовності:

·            розраховується баланс банку в розрізі валют для визначення розміру відкритих валютних позицій з дотриманням лімітів Л13-1, Л13-2;

·            проводяться збір та підготовка даних (динаміка валютних курсів) для розрахунку показників волатильності курсів валют;

·            здійснюється розрахунок вартості під ризиком (VaR) як окремо за кожною валютою, так і за портфелем в цілому (з урахуванням кореляцій валют між собою);

·            застосовується бек-тестування для порівняння фактичних результатів з оцінками і припущеннями. [14]

Виконання VAB Банком обов’язкових економічних нормативів діяльності, встановлених НБУ (витяг з Річного звіту 2008 р.)

банківський метал операція ринок

3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОПЕРАЦІЇ З БАНКІВСЬКИМИ МЕТАЛАМИ

3.1. Проблеми здіснення операції з банківськими металами в умовах фінансової кризи та шляхи їх вирішення на рівні банківської системи України та ЗАТ „VAB Банком”

У період нестабільності фінансової та економічної ситуації дуже важко сказати на скільки ефективно і прибутково банкам проводити операції з банківськими металами. На це впливають різноманітні фактори, які мають як позитивні, так і негативні тенденції. Щоб зрозуміти це, треба охарактеризувати ситуацію на ринці банківських металів.

Золото знаходиться на піку ціни і підтверджує свій статус головного засобу заощаджень в смутні часи.

Навесні 2004 року із стін задньої кімнати непримітної офісної будівлі в Лондоні, що належить компанії Rothschild & Sons, просочилася незвичайна новина. Керівництво однойменної фінансової групи, заснованої більше 200 років тому сім'єю мільйонерів Ротшильдів, оголосило про свій відхід з ринку золота. Того дня вартість жовтого металу складала $397,75 за трійську унцію, а прибутки від операцій ставали все більш незначними і за п'ять останніх років знизилися з 8 до 2,2% в сукупних доходах групи. Головний маркетмейкер вийшов і зі складу п'яти компаній, які двічі в день в ручному режимі встановлювали ціну на золото.

Раптовість заяви спонукала експертів зробити найнесподіваніші висновки: мовляв, далекоглядні Ротшильди щось знають, ціна золота впаде, і тому творці «золотого» ринку вчасно з нього тікають. У офіційному релізі виправдання цьому вчинку було набагато простіше — Девід Ротшильд абсолютно не приховував, що збирається сконцентрувати всі фінансові зусилля фамільної імперії в інвестиційному банкінгу, який у той час демонстрував надприбутки...

Навесні 2008 року ціна трійської унції перевищила психологічну відмітку в $1000. Це закріпив вечірній фіксинг п'ятниці 14 березня — дня, коли перший з п'яти найбільших інвестиційних банків Bear Stearns повідомив, що потребує термінового фінансування. Ціна золота росла декілька днів, поки інвестбанк не прийняв пропозицію про покупку від J.P.Morgan Chase. Ринок тимчасово заспокоївся, але до кінця року ціни на дорогоцінні метали так і не повернулися на колишні позиції.

Минулий рік був найбільш неспокійним на фінансових ринках з часів Великої депресії. Саме тому дорогоцінні метали укріпили свої позиції «безпечної гавані» для збереження інвестицій. Більш того, серед 17 біржових товарів золото проявило найменшу волатильність і стало єдиним товаром, який в 2008 році додав у ціні. За підсумками вечірнього лондонського фіксингу 31 грудня 2007 року, золото зустріло новий рік на рівні $869,75 за трійську унцію, що на $36 більше ціни на кінець 2007 року. В цілому середньорічна вартість трійської унції металу збільшилася на $175 і склала $871,85. Зважаючи на посилення геополітичної нестабільності, у інвесторів підвищений попит на дорогоцінні метали. А у деяких країнах ажіотаж навіть привів до дефіциту дорогоцінних злитків у продажу. За три квартали минулого року в світі було продано 2583 тонн золота (включаючи злитки, монети, ювелірні вироби і «золоті» сертифікати) на загальну суму $75 млрд., що на третину більше, ніж за аналогічний період 2007 року. Експерти вважають, що дані про підсумкові результати 2008 року ще раз підтверджують, що в моменти фінансової кризи жовтий метал виявляється найнадійнішим інструментом вкладення. При цьому, як відзначають аналітики Merrill Lynch, зріс попит саме на фізичне золото, а не на похідні від нього. Інвестори більше не довіряють фондовим ринкам, віддаючи перевагу над ними натуральним золотим продуктам. Вони настільки стривожені, що бажають мати транспортабельні активи у своїх будинках. „Ніколи не думав, що клієнти звертатимуться до мене за ящиком крюгеррандів (південноафриканська золота монета)», — говорить інвестиційний директор підрозділу Merrill Lynch по роботі зі спроможними клієнтами в Європі Гару Дуган. Метал дорожчає вже дев’ятий рік підряд, а з 2001 року його вартість по відношенню до долара потроїлася.

За даними на 06 жовтня 2009 року ціна золота з негайною поставкою досягла свого історичного максимуму, перевищивши $1042 за трійську унцію, а вже 07 жовтня 2009 року вона подолала відмітку в $1047 за трійську унцію. Попередній рекорд стрибка цін був зафіксований в березні 2008 р., коли ціна цього дорогоцінного металу досягла $1033.9 за трійську унцію. З початку року золото подорожчало на 19%. В цілому можна відзначити, що прорив історичного максимуму відкриває золоту шлях для подальшого зростання

Історично склалося так, що ринки золота і долара мають протилежні траєкторії зростання. Зниження американської валюти на світових ринках призвело до зміцнення «золотих» позицій. За останні дванадцять місяців інвестори пережили достатньо складні часи. Коли світові фондові ринки стрімко падали, змітаючи прибутки всіх останніх років, і лопалися великі банки зі світовими іменами, багато фондів традиційно шукали стабільність в цінних металах. Великий приплив капіталу штовхнув дорогоцінні метали вгору. Разом із тим ціни на банківські метали мають зворотну кореляцію до долару. А враховуючи девальвацію гривні по відношенню до долару, золото істотно збільшилося в ціні і в українській валюті. Якщо ще влітку стограмовий злиток можна було купити за 22—23 тис грн., то сьогодні він коштує вже 28—29 тис грн. (див. Мал.1) При бажанні продати ці ж 100 грамів золота банку фінансова установа прийме його декілька дешевше. Сьогодні знайти фінансовий інструмент, який би практично подвоїв свою вартість за останнє півріччя, вельми непросто.

В українських банках тема золота обговорюється дуже обережно. Як правило, банкіри з радістю рекламують свої програми, проте, про специфіку даного ринку вважають за краще мовчати. Ліцензії на здійснення торгівлі банківськими металами мають близько 50 українських банків, але реально працюють не більше десяти. До того ж, не зважаючи на дорожчання золота, через кризу деякі фінансові установи зменшили об'єми роботи з дорогоцінними металами. Відповідні управління багатьох банків потрапили під скорочення, і навіть там, де «теоретично» вони існують, практичної роботи не так вже і багато. Популярні напрями — купівля-продаж злитків і монет, а також відкриття поточних і депозитних рахунків в банківських металах. Прибутковість цих інструментів, як правило, відповідає динаміці зростання дорогоцінних металів.

Світові тенденції не обійшли стороною і Україну. Попит на банківські метали в 2009 році збільшився в порівнянні з 2008 роком приблизно на третину. Найбільш затребуваним є золото, але популярне і срібло. Його ціна вже складає 138,68 гривень за трійську унцію. (див. Мал.1) Банкіри говорять, що така структура склалася історично — золото завжди вважалося найнадійнішим вкладенням грошей. Срібло також звичніше для нашого населення, ніж платина і паладій. І це навіть не зважаючи на те, що платина стабільно дорожча за золото. Ціна платини знаходиться в районі 11484.77 гривень за трійську унцію, і цей ціновий рівень відштовхує покупців фізичного металу, оскільки велику частину цього металу останнім часом споживали ювеліри з Китаю, і вже після подолання рубежу 10000 гривень попит значно знизився саме з боку ювелірного сектора. Один з чинників, що вплинув на зростання ціни платини, досить несподіваний – це проблеми з виплатою заробітної платні працівникам в цій галузі в Африці, яка є на сьогодні одним з найбільших постачальників цього металу на ринок. (див. Мал.1).

Складається враження, що паладій є на сьогодні самим недооціненим металом, тому спрогнозувати яку-небудь ситуацію на ринку паладію дуже складно хоча б тому, що зберігається майже 5-тикратное співвідношення цін платина/паладій з одного боку і фактично монополія одного постачальника цього металу з іншою. На сьогодні цей метал коштує 2948,90 гривень за трійську унцію. (див. Мал.1).

Але існує й, так звана, „інша сторона монети” в проведенні операції з банківськими металами.

Кризові явища в політиці та економіці, які почали виявлятися з вересня і до листопада придбали загрозливі масштаби, відобразилися і на структурі реалізованого золота. Значно збільшилася частка золотих злитків і впала частка безготівкового металу».

Особливістю є і те, що «золоті» внески не гарантуються спеціальними фондами, як наприклад, 150 тис гривневого депозиту, який гарантований Фондом гарантування внесків фізичних осіб. Банківські установи і не приховують, що у разі виникнення проблем з золотим злитком може «трапитися всяке». Цікаво і те, що ставки за такими депозитами в середньому на ринку складають 2—3% річних, від яких простіше відмовитися, ніж втратити внесок.

Втім, якщо злитки для багатьох інвесторів протягом 2009 року були інструментом збереження і примноження коштів, то попит ювелірів, що використовують золото в промислових цілях, значно зменшився. Зворотна реакція — собівартість золота на світових ринках зросла, до того ж ціна, на нього в гривнях підвищилася через девальвацію валюти. В результаті українці стримали свої апетити на ювелірні прикраси. Навіть у передсвяткові новорічні дні багато магазинів так і не змогли виконати традиційний план із продажу. Якщо раніше ювелірні заводи в місяць виготовляли близько 10 кг виробів із золота, то зараз вони насилу виходять на рівень 1—3 кг. Практично всі підприємства знизили свої обороти у 6—10 разів. Звісно це призвело до того, що банки знижують об'єми покупок металу на міжнародних ринках, а як слідство зменшується об’єм виконуваних операцій.

В той же час через збільшену ціну на золото і проблеми з прибутками населення почало активно здавати золоті вироби в ломбарди. Якщо ще рік тому ломбард, що має широку мережу по Україні, міг зібрати в місяць близько 4 кг золота, то сьогодні ця цифра збільшилася до 10—12 кг. Начальник відділу операцій з банківськими металами VAB Банку Володимир Піщаний відзначає, що зараз продажі золота з боку клієнтів зросли. З одного боку, говорить він, це пов'язано з можливими фінансовими труднощами, а з іншої — деякі клієнти використовують можливість зафіксувати свої доходи, оскільки ще два місяці тому золото можна було купити дешевше, ніж сьогодні його банки викуповують назад. Такі різноспрямовані тенденції не дозволяють точно спрогнозувати цінову поведінку жовтого металу в майбутньому.

Оцінити, скільки реально заробляють на золоті банки, експерти не вирішуються. Основне виправдання — мінливість ринку і невизначеність ціни покупки для подальшого продажу його банками.

Мал. 1 Волатильність дорогоцінних металів

На вдосконалення операції з банківськими металами головним образом впливають зміни в законодавстві, яке регулює виконання цих операції.

Постанова Правління Національного банку України від 16.09.2009 № 475 „Щодо вдосконалення контролю за дотриманням банками установлених значень лімітів відкритої валютної позиції” спрямована на вдосконалення контролю за дотриманням банками установлених значень лімітів загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції банку (Л13-1/Л13-2) та передбачає розширення переліку заходів впливу, що застосовуються Національним банком України за недотримання лімітів адекватно допущеному порушенню:

–  скасовано заходи впливу за недотримання ліміту загальної відкритої валютної позиції банку (Л13);

–     передбачено здійснення контролю за дотриманням лімітів в загальному випадку на щомісячній основі;

–     розширено перелік заходів впливу, що має право застосовувати Національний банк України до банку за недотримання лімітів, до яких належать, зокрема:

а) письмове застереження;

б) укладення письмової угоди з банком;

в) зупинення (обмеження) окремих видів операцій банків з валютними цінностями;

г) штрафні санкції.

За порушення законодавства уповноваженими банками в частині виконання валютного контролю згідно з Постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49 „Про валютний контроль” зі змінами на 05.11.2009 р. штрафні санкції збільшилися в 3 рази, а деякі навіть в 5. Це свідчить про більш жорсткий регламент держави щодо діяльності банківських установ.

Постанова Правління Національного банку України від 30.04.2009 № 259 „Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України” являє собою дуже важливу в тяжкі для банків часи. Так як в ній зазначено, яким чином та на яких умовах НБУ проводить рефінансування банків шляхом оголошення тендерів, надання кредитів „овернайт”, проведення НБУ операцій репо, розміщення депозитних сертифікатів також на умовах тендеру.

Результати виконання операції з банківськими металами ЗАТ „VAB Банком”

VAB Банк стабільно знаходиться серед лідерів ринку банківських металів. Традиційно сильними сторонами фінансової установи є найширший спектр операцій з банківськими металами та постійна пропозиція асортименту банківських злитків золота та срібла виробництва Швейцарії, а також монет із золота, срібла та платини провідних монетних дворів світу.

2008 рік був надзвичайно результативним для розвитку і розширення операцій з банківськими металами. Обсяг проданого банківського золота – металу, на який припадає левова частка загального обсягу операцій з банківськими металами – збільшився порівняно з попереднім роком на 80,6%. Показовим є також зростання більше ніж удвічі питомої ваги операцій із золотом без його фізичної поставки.

Не меншими темпами зростав також депозитний портфель банку в золоті, причому активно збільшувався обсяг «золотих» депозитів як клієнтів-фізичних осіб, так і корпоративного сектора.

Сукупний приріст за депозитами у банківському золоті становив 123,9%. Такий показник свідчить не лише про популярність цих операцій серед клієнтів, але й про зростання довіри до банку. [14]

ВИСНОВОК

На тлі постійної девальвації й знецінювання паперових грошей банківські метали – саме надійне вкладення засобів. Банківські метали, як вже було зазначено, – це золото, срібло, платина і метали платинової групи у будь-якому вигляді та стані, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. Найвищими пробами банківських металів зізнаються проби, не нижче чим: а) для золота - 995,0; б) для срібла - 999,0; в) для платини й паладія - 999,5.

Операції з банківськими металами являють собою купівлю-продаж банківських металів у зливках і монетах та без фізичного постачання, обмін і зберігання їх на депозитному рахунку або прийняття в якості залогу під час отримання кредиту. Основні переваги операцій з банківськими металами:

·       інвестування коштів у банківські метали це надійний засіб захисту від інфляції;

·       можливість отримати прибуток при зростанні ціни на світовому ринку;

·       банківські метали мають найвищу пробу;

·       купуючи банківські метали, на відміну від ювелірних виробів, клієнт сплачує лише вартість металу, при цьому відсутній податок на додану вартість;

·       зливки та монети займають мало місця і зручні при транспортуванні;

·       зливки та монети із дорогоцінних металів також можуть виступати в якості оригінального подарунка.

В залежності від об’єму та різновидів виконуваних операції існує декілька типів ринків: світовий (установлюються первісні ціни на банківські метали під впливом попиту і пропозиції); регіональний (майже як світовий, але ж для більш дрібних клієнтів); місцевий (на рівні однієї держави, ділиться на вільні і обмежені ввозом/вивозом металу ринки), а також „чорні ринки” – заборонені.

Всі операції строго регламентуються і регулюються законодавчими та нормативно-правовими актами НБУ. У разі складності виконання операції з банківськими металами існує велика кількість постанов, в яких зазначено порядок отримання ліцензії та письмового дозволу НБУ на їх здійснення, об’єми виконуваних операції, регламентовані економічними нормативами, розміри штрафних санкції у разі невиконання таких та ризики, пов’язані з цими операціями. Нормативно-правова база дуже мінлива, доволі часто трапляються значні зміни, які ускладнюють стабільне функціонування банку, але з другого боку, ці процеси направлені на вдосконалення банківської системи в цілому, та на виконання окремими банками операції з банківськими металами, як частий випадок.

Нинішню ситуацію на ринці банківських металів можна охарактеризувати висхідним трендом з сильними коливаннями, тому що ціни на банківські метали ростуть в геометричній прогресії. Це обумовлено кількома факторами. Основним фактором зростання ціни золота є цілеспрямоване ослаблення долара США. Якщо долар слабне – золото закріпляється майже паралельно, більш того, воно стає більш доступним для покупців з недоларової зони. Ще один важливий фактор попит на золота, як найнадійніший засіб для збереження и примноження коштів. Срібло також росте в ціни, звісно меншими темпами, але ним теж цікавляться інвестори, особливо ювелірної справи. Щодо платини і паладію, то не дивлячись на їх високу вартість вони менш популярні, ніж золото, хоча попит, наприклад, Китаю на платину тільки збільшився.

Як стверджує VAB Банк операції з банківськими металами набувають своєї популярності серед клієнтів. Лише за 2008 рік, порівняно с попередніми, обсяг здійснюваних операції збільшився на 80,6 %, що свідчить про високий рівень довіри, як до самого банку, так і до металу, операції з яким він виконує.

Останніми роками низка українських банків вже набула певного досвіду проведення операцій на ринку банківських металів. Проте рівень розвитку фінансових інструментів цього сегмента фінансового ринку ще досить незначний. Розвиток вітчизняного ринку банківських металів стримують не тільки об'єктивні (недостатній соціально-економічний рівень добробуту потенціальних учасників ринку), а й суб'єктивні фактори:

● незначна практика використання банківських металів у ролі застави, отримання кредитів;

● недостатній рівень розвитку інфраструктури українського ринку банківських металів;

● низький рівень маркетингових досліджень діяльності банків на ринку банківських металів.

Для створення повноцінного ринку дорогоцінних металів в Україні доцільно було б вирішити проблеми, які постали перед даною сферою, а саме:

● активніше залучати комерційні банки до проведення операцій із дорогоцінними металами;

● відмінити всі види податків і зборів при проведенні операцій із дорогоцінними металами;

● активніше купувати через НБУ дорогоцінні метали за кордоном;

В Україні є великий потенціал для відродження сфери обігу дорогоцінних металів та каміння, але на нових ринкових умовах. Одна із найістотніших передумов полягає у тому, що банки можуть і повинні забезпечувати дорогоцінними металами своїх клієнтів. Роль керівного центру з формування нормативної бази й надалі відіграватиме Національний банк, але з розширенням усіх сегментів вітчизняного фінансового ринку ринок банківських металів повинен поступово розвиватися і перетворюватися з жорстко регульованого державними органами у лібералізований і конкурентний.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України „Про Національний банк України” від 20.05.1999 № 679-XIV зі змінами на 21.08.2009 р.

2. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 17.01.2001 р. №2121 III зі змінами на 24.07.2009 р.

3. Декрет Кабінету Міністрів „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.93 № 15-93.

4. Постанова Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49 „Про валютний контроль” зі змінами на 05.11.2009 р.

5. Постанова Правління Національного банку України від 27.05.2008 № 148 „Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України”.

6. Постанова Правління Національного банку України від 30.04.2009 № 259 "Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України".

7. Постанова Правління Національного Банку України від 17.07.2001 № 275 „Про затвердження Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій” зі змінами на 04.08.2009 р.

8. Постанова Правління Національного банку України № 290 від 12.08.2005 „Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України та встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку” зі змінами на 14.08.2009 р.

9. Постановою Правління Національного банку України від 06.08.2003 № 325 „Про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами” зі змінами на 28.02.2009 р.

10. Постанова Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 368 „Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні” зі змінами на 10.09.2009 р.

11. Постанова Правління Національного банку України від 10.09.2009 № 541 „Зміни до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні”.

12. Постанова Правління Національного банку України від 17.11.2004 № 555 „Інструкція з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України” зі змінами на 21.07.2009 р.

13. Банківські операції: Підручник. - 2-ге вид., випр. i доп. / А.М.Мороз, МЛ.Савлук, М.Ф.Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон.наук, проф. А.М.Мороза. - К.:КНЕУ, 2002. - 476 с.

14. Офіційний сайт ЗАТ „VAB Банку” – www.vab.ua

15. Офіційний сайт Верховної Ради України – www.zakon.rada.gov.ua

16. Інтернет-ресурси

ДОДАТОК 1

Курси банківських металів в злитках ЗАТ „VAB Банку”

ДОДАТОК 2

Курси банківських металів в монетах ЗАТ „VAB Банку”

2 грудня 2009 року з 11.00 встановлено наступні курси банківських металів у монетах:

* Продаж клієнтам наборів, що складаються з золотих та срібних монет, оформлюється двома Квитанціями ф.377-К, окремо на кожний вид банківського металу. Купівля банківських металів в монетах здійснюється за офіційним (обліковим) курсом Національного банку України на дату купівлі за адресою м. Київ, вул. Зоологічна, 5.

Размещено на

Страницы: 1, 2