Рефераты

Операції комерційних банків щодо залучення вкладів населення (на матеріалах АКБ "Правекс-Банк")

Банк входить до складу відомої української групи підприємств. Підприємства групи мають взаємну участь в акціонерному капіталі, однак здійснюють свою діяльність незалежно. Група має диверсифіковану структуру діяльності, працюючи у фінансовій, виробничій і комерційній галузях. Група розглядає Банк як організацію, що здійснює незалежну діяльність.

На рис. 2.1 наведена оцінка положення (рейтинг) АКБ «Правекс-Банк» по власному капіталу та активам в банківській системі України станом на 01.01.2005 (за даними [38]).

В табл. 2.2 – 2.4 наведені обсяги депозитів фізичних осіб та рейтингове місце АКБ «Правекс-Банк» в банківській системі України станом на 01.07.2005 року, 01.01.2005, 01.01.2004.


Таблиця 2.1. Основні етапи та події розвитку банку

29 грудня 1992

Реєстрація АКБ «Правекс-Банк» у Національному банку України

Квітень 1993

Відкрито перші відділення банку на території Київської області

Травень 1994

Банк став обслуговувати карти Visa, Eurocard/MasterCard, Diners Club і дорожні чеки Thomas Cook

Серпень 1994

Введений в експлуатацію програмний комплекс «Клієнт-Банк»

Лютий 1996

Введена в експлуатацію електронна комунікаційна система Reuters-Dealing 2000

Липень 1996

Отримано ліцензію №7 Національного банку України на право здійснення банківських операцій

Травень 1997

Банк став членом Europay International Association

Вересень 1997

Банк став повноправним членом Суспільства всесвітніх міжбанківських фінансових комунікацій (S.W.I.F.T.)

Грудень 1997

Почато емісію карт платіжної системи Eurocard/MasterCard (Mass, Gold і Cirrus/Maestro) з логотипом Правекс-Банка

Вересень 1998

Вперше в Україні почате проведення операцій по купівлі-продажу банківських металів

Листопад 1998

Банк став Асоційованим членом Visa International Association

Листопад 1999

Почато емісію карт платіжної системи Visa (Classic, Gold і Electron) з логотипом Правекс-Банка

Листопад 1999

Банк став агентом і почав проводити операції по системі грошових переказів Western Union

Травень 2000

Розроблено і упроваджена внутрібанківська платіжна система

Липень 2000

Банк одержав нагороду Euromoney Magazine по номінації «Best Domestic Bond House» як один із кращих банків України

Серпень 2000

Банк перейшов на цілодобове обслуговування клієнтів по системі «Клієнт-Банк»

Грудень 2000

Почато випуск і поширення міжнародних доларових карт American Express

Червень 2001

Банк став Принциповим членом Visa International Association

Серпень 2001

Введена в експлуатацію система «Інтернет-Клієнт-Банк»

Серпень 2002

Введена в експлуатацію система миттєвих грошових переказів по Україні «Правекс-Телеграф»

Липень 2003

В першому півріччі АКБ «Правекс-Банк» видав 11 тис. споживчих кредитів на суму більш 3 млн. доларів США

Серпень 2003

Кількість емітованих Правекс-Банком пластикових карт перевищило 250 000, у мережі банку працює більше 130 банкоматів і 250 пунктів видачі готівки по пластиковим карткам.

Серпень 2003

Кількість учасників дисконтної програми АКБ «Правекс-Банк» перевищило 1800 підприємства-партнерів (торгово-сервісних точок роботи з пластиковими картками)

Квітень 2005

В загальному рейтингу банків України «Правекс-Банк» займає:

·                     1-е місце по обсягам реалізації банківських металів;

·                     1-е місце по обсягам іпотечного кредитування;

·                     2-е місце по обсягам споживчого кредитування;

·                     3-е місце по обсягам автокредитування;

·                     4-е місце по ккількості встановлених банкоматів;

·                     4-е місце по обсягам емісії карток Visa і MasterCard;

·                     5-е місце по розвитку регіональної мережі;

·                     9-е місце по обсягу депозитного портфелю фізичних осіб;

·                     9-е місце по кількості встановлених терміналів в торгових мережах;

·                     входить в п’ятірки банків, які користуються найбільшою довірою українців.

Квітень 2005

Основні показники діяльності банку у 2005 році:

·                     активи банку становлять 2 млрд. грн.;

·                     капітал банку становить 180 млн. грн.;

·                     в структурі банку більше 350 відділень;

·                     встановлено більше 250 банкоматів;

·                     емітовано більше 600 000 карток Visa і MasterCard;

·                     банк обслуговує 350 000 приватних клієнтів та 35 000 корпоративних клієнтів;

·                     3 000 партнерів дисконтної програми Pravex Card;

·                     надано 11 000 іпотечних кредитів на сумму більше 1 млрд. грн.;

·                     надано 200 000 споживчих кредитів на суму більше 320 млн. грн.;

·                     надано 4 000 автокредитів на суму більше 250 млн. грн.;

·                     біля 2 000 кредитів на сумму більше 1 млрд. грн. На рік надається для розвитку бізнесу для юридичних осіб

 

2.2 Аналіз ефективності управління банківськими операціями

 

В додатку Б наведені баланси АКБ «Правекс-Банк» за 2001–2005 роки та звіти про фінансові результати за 2001–2005 роки.

На рис. 2.2 наведена динаміка росту валюти активів балансу банку та джерел капіталу за 2001–2005 роки.

 

Рис. 2.2 Динаміка джерел ресурсів та майнових активів балансу АКБ «Правекс-Банк» у 2001–2005 роках

 

Як показує аналіз графіків рис. 2.2 при поступовому рості власного капіталу банку у 2001–2003 роках на + 8,5% обсяги залучених коштів у 2001–2003 роках зросли на + 114,6%. У 2004–2005 роках банк пройшов кризисну стадію:

-          за перших три квартали 2004 року обсяги залучених коштів зменшились на – 23%, а власний капітал зріс на + 37,8% за рахунок додаткових емісій (розширення акціонерного капіталу);

-          у четвертому кварталі 2004 та першому кварталі 2005 року обсяги залучених коштів поступово зросли на + 6%, а власний капітал зріс на +9,9% за рахунок додаткової емісії;

-          з 2002 року банк розпочав політику різкого нарощення вкладів населення як основи ресурсної бази залучених коштів і у 2004–2005 році структурна доля вкладів населення в залучених коштах перевищила 60%, тобто банк став – спеціалізованим ощадним банком;

Як показує аналіз графіків структури кредитно-інвестиційного портфелю АКБ «Правекс-Банк» за 2001–2005 роки (рис. 2.3):

-          з 2003 року банк стратегічно змінив напрямок кредитування, активізувавши кредитування фізичних осіб, за стабілізувавши, а потім у 2005 році і зменшивши обсяги кредитування юридичних осіб;

-          у 2004 році банк вийшов з ринка цінних паперів і активізував свою присутність на ньому тільки в 2005 році;

-          з 2004 року банк мінімізував міжбанківське кредитування;

-          зростання кредитно-інвестиційного портфелю банка з 2001 року забезпечується послідовним нарощуванням обсягів кредитів фізичним особам;

 

Рис. 2.3 Динаміка обсягів та структури кредитно-інвестиційного портфелю АКБ «Правекс-Банк» у 2001–2004 роках

 

На рис. 2.4 – 2.7 наведені результати структурно-статистичного аналізу доходів та витрат АКБ «Правекс-Банк» у 2001–2002 роках побудовані на основі даних Додатку Б.

Аналіз графіків рис. 2.4 – 2.7 показує, що структура витрат та її динаміка характеризується:

-          тенденцією до невеликого зниження рівня відносних витрат на загально-адміністративні цілі обслуговування інфраструктури банку з 46% (2002) до 41% (2005);

-          тенденцією до невеликого підвищення рівня відносних витрат на утримання персоналу банку з 30%(2003) до 35%(2005);

-          тенденцією до підвищення відносного рівня витрат на інші цілі з 15% (2005) до 18%(2005);

-          зниження відносного рівня операційного прибутку з 12% (2002) до 10 –11%(2005) при відрахуванні частини прибутку до страхових резервів на відносному рівні 8 – 9%;

Рис. 2.4. Структура та динаміка абсолютних доходів в АКБ «Правекс-Банк» у 2002–2005 роках

Рис. 2.5. Структура та динаміка абсолютних витрат та прибутку в АКБ «Правекс-Банк» у 2002–2005 роках


Рис. 2.6. Структура та динаміка відносних (до операційного сумарного доходу) доходів в АКБ «Правекс-Банк» у 2002–2005 роках


Рис. 2.7 Структура та динаміка відносних (до операційного сумарного доходу) витрат та прибутку в АКБ «Правекс-Банк» у 2002–2005 роках


-          відносним рівнем прибутку до оподаткування в 3–4% від сумарного операційного доходу;

Відповідно, структура доходів та її динаміка характеризується:

-          зниженням долі чистого процентного доходу з 32%(2003) до 20%(2005);

-          підвищенням долі чистого комісійного доходу з 50%(2003) до 60%(2005);

-          підвищенням долі доходу від торгівлі валютою та банківськими металами з 10%(2003) до 15%(2005);

Отримані данні показують, що переорієнтація банку на дорогі ресурси (строкові депозити фізичних осіб) привела до зниження традиційного процентного доходу банку і його переорієнтацію на доходи від комісійних операцій.

На рис. 2.8 наведені результати аналізу положення АКБ «Правекс-Банк» у ринковому середовищі банківської системи України. Оцінка проведена по відносним долям агрегатів балансу банка до загальних сум агрегатів балансів всієї банківської системи України у 2001–2005 роках.


Рис. 2.8 Питома вага агрегатів балансу та фінансових результатів АКБ «Правекс-Банк» в банківській системі України


Як показує аналіз графіків рис. 2.8 відносне фінансове положення АКБ «Правекс-Банк» в банківській системі України характеризується зменшення сектору обслуговування ринку з рівня 2% (2001) до 0,8 – 1,2% (у 2005 році). При цьому показовою являється присутність АКБ «Правекс-Банк» на ринку депозитів фізичних осіб, де його доля дорівнює 2,8%(2001) – 2,4%(2005), тобто підтверджується напрямок розвитку банку як спеціалізованого ощадного банку.

2.3 Аналіз управління нормативами власного капіталу банку як страхового резерву залучених вкладів населення


На рис. 2.9 наведена динаміка обсягів статутного та балансового капіталу АКБ «Правекс-Банк» в євро, яка характеризує виконання банком нормативів мінімального статутного та регулятивного капіталу для виконання всіх операцій [8].


Рис. 2.9 Динаміка статутного та балансового капіталу АКБ «Правекс-Банк» у 2001–2004 роках


На рис. 2.10, 2.11 наведена порівняльна динаміка виконання АКБ «Правекс-Банк» нормативів Н1, Н2, Н3 у групі найбільших комерційних банків України. При цьому рівень фактичного значення нормативів Н1, Н2, Н3 характеризує АКБ «Правекс-Банк» як – «добре капіталізований банк» [8].


Рис. 2.10 Динаміка виконання нормативу Н1 АКБ «Правекс-Банк» у 2001–2004 роках у порівнянні з банками «першої» групи рейтингу


Рис. 2.11 Динаміка виконання нормативів Н2, Н3 АКБ «Правекс-Банк» у 2001–2004 роках у порівнянні з банками «першої» групи рейтингу



3. Шляхи удосконалення вкладних(депозитних) операцій комерційних банків


Держава та Національний банк України за результатами функціонування банківської системи України в 1992–2004 роках прийняли ряд законодавчих та розпорядчих документів, які підвищують захищеність депозитів вкладників, особливо фізичних осіб, які в ринковій економіці є основним та стабільним джерелом депозитних коштів:

-                                 законодавчі акти по Фонду гарантування вкладів фізичних осіб [5];

-                                 нормативні акти по підвищенню вимог до спеціалізованих ощадних та інвестиційних банків по розміру їх власного (захисного) капіталу та нормативів структурного співвідношення коштів в балансі банку [8];

-                                 диференціацію ставок обов'язкового резервування залучених коштів на коррахунку в НБУ для додаткової економічної привабливості для комерційних банків залучення довгострокових коштів та коштів фізичних осіб;

-                                 зниженням облікової ставки НБУ, яка є мінімальною «ціною на гроші» в державі та є основою побудови депозитних та кредитних ставок комерційних банків;

Законодавче підвищення захищеності депозитів вкладників дозволяє подолати негативні тенденції вкладників – фізичних осіб до банківських вкладів (на досвіді гучного краху АКБ «Слов'янський», АКБ «Україна» та інших) та зменшити і легалізувати обсяги готівкової валюти, яка схороняється чи функціонує поза банківською системою в Україні (особливо в ВКВ).

 


3.1 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

 

Законом України [5] встановлені засади функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок відшкодування вкладів вкладникам банків – учасників (тимчасових учасників) Фонду, а також регулюються відносини між Фондом, Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.

а) Учасники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) є банки – юридичні особи [5], які зареєстровані в Державному реєстрі банків, який ведеться Національним банком України, та мають банківську ліцензію на право здійснювати банківську діяльність [13]. Участь у Фонді зазначених банків є обов'язковою.

Учасники Фонду зобов'язані сплачувати збори до Фонду. Учасником Фонду є банк, який виконує встановлені Національним банком України економічні нормативи щодо достатності капіталу і платоспроможності та може виконувати свої зобов'язання перед вкладниками.

Банки – учасники Фонду, які не виконують встановлених Національним банком України економічних нормативів щодо достатності капіталу, платоспроможності та/або яким за рішенням Національного банку України зупинено дію банківської ліцензії Національного банку України на здійснення банківської діяльності, переводяться за рішенням адміністративної ради Фонду, прийнятим на підставі інформації Національного банку України, одержаної за результатами моніторингу діяльності банків, до категорії тимчасових учасників Фонду. Після переведення до категорії тимчасових учасників Фонду банк, вклади фізичних осіб до якого залучені до дня його переведення до цієї категорії, зобов'язаний сплачувати збори до Фонду до повного виконання зобов'язань перед вкладниками по виплаті їхніх вкладів та нарахованих відсотків.

У разі відкликання банківської ліцензії Національного банку України на здійснення банківської діяльності адміністративна рада Фонду за поданням Національного банку України приймає рішення про виключення цього банку з числа учасників (тимчасових учасників) Фонду.

Виключення банку з числа учасників (тимчасових учасників) Фонду не позбавляє вкладників, вклади яких були залучені до дня виключення його з числа учасників (тимчасових учасників) Фонду, права на відшкодування таких вкладів у разі настання їх недоступності відповідно до цього Закону.

б) Гарантії за вкладом

Фонд гарантує кожному вкладнику банку – учасника (тимчасового учасника) Фонду відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 1200 гривень по вкладах у кожному із таких банків. Зазначений розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду може бути збільшено за рішенням адміністративної ради Фонду залежно від тенденцій розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників банками – учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду.

У разі розміщення вкладником в одному банку – учаснику (тимчасовому учаснику) Фонду кількох вкладів Фонд гарантує відшкодування коштів за такими вкладами, включаючи відсотки, у розмірі загальної суми вкладів за станом на день настання недоступності вкладів, але не більше розміру, встановленого відповідно до частини першої цієї статті.

Якщо вкладник має вклади у кількох банках – учасниках (тимчасових учасниках) Фонду, які в подальшому реорганізувалися шляхом їх злиття, приєднання або перетворення в один банк – юридичну особу, Фонд гарантує відшкодування коштів за цими вкладами до закінчення строку дії договорів за цими вкладами на тих самих умовах, що й до реорганізації. Вклади, залучені після реорганізації банків – учасників (тимчасових учасників) Фонду, гарантуються Фондом у загальній сумі, але не більше розміру, встановленого відповідно до частини першої цієї статті. Вклади, розмір яких становить менше 1 гривні, не підлягають відшкодуванню.

Відшкодування вкладів в іноземній валюті відбувається у національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України на день настання недоступності вкладів.

в) Обмеження гарантії

Фонд не відшкодовує гарантовану суму за вкладами, розміщеними:

1) членами наглядової ради, ради директорів і ревізійної комісії банку, вклади в якому є недоступними;

2) працівниками незалежних аудиторських фірм (аудиторами), які здійснювали аудиторські перевірки банку протягом останніх трьох років;

3) акціонерами, частка яких перевищує 10 відсотків статутного капіталу банку;

4) третіми особами, які діють від імені вкладників, зазначених у пунктах 1, 2, 3 цієї статті;

5) вкладниками, які на індивідуальній основі отримують від банку пільгові відсотки та мають фінансові привілеї, що призвели до погіршення фінансового стану банку;

6) вкладниками, які не ідентифіковані ліквідаційною комісією.

г) Інформація для вкладників

Банки – учасники (тимчасові учасники) Фонду зобов'язані:

а) розміщувати у всіх приміщеннях, до яких мають доступ вкладники, інформацію про систему гарантування вкладів;

б) надавати інформацію про види вкладів, що підлягають гарантуванню Фондом, обсяги і порядок їх відшкодування.

Банкам – учасникам (тимчасовим учасникам) забороняється використовувати інформацію, що стосується гарантування вкладів, у рекламі з метою сприяння збільшенню загальної суми вкладів. Банк зобов'язаний обмежувати рекламу щодо гарантування вкладів з посиланням на участь у Фонді.

Фонд зобов'язаний двічі на рік за станом на 1 січня та 1 липня публікувати в офіційних засобах масової інформації реєстр банків – учасників (тимчасових учасників) Фонду протягом одного місяця після настання зазначених строків.

д.) Надання інформації для Фонду

Фонд має право одержувати від Національного банку України інформацію, необхідну для виконання ним функцій, передбачених цим Законом.

Національний банк України зобов'язаний у тижневий строк інформувати Фонд про:

1) надання банку банківської ліцензії на право здійснювати банківську діяльність;

2) застосування до банку заходів впливу;

3) відкликання банківської ліцензії на право здійснювати банківську діяльність.

Банки – учасники (тимчасові учасники) Фонду зобов'язані подавати Фонду балансові звіти, аудиторські висновки, інші визначені Фондом форми звітності, документи та інформацію, що необхідні для виконання Фондом функцій, передбачених цим Законом.

Ліквідатор банку – учасника (тимчасового учасника) Фонду зобов'язаний надати Фонду інформацію та передбачені законодавством документи, необхідні для виконання Фондом функції щодо забезпечення відшкодування коштів вкладникам. Для виконання власних функцій Фонд визначає обов'язкові форми звітності для банків – учасників (тимчасових учасників) Фонду.

Посадові особи Фонду зобов'язані додержувати вимог законодавства про збереження банківської таємниці щодо інформації, одержаної із зазначених у цій статті джерел.

ж) Правовий статус Фонду

Фонд є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд є юридичною особою, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.

Фонд є економічно самостійною установою, яка не має на меті одержання прибутку, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України. Фонд має печатку із своїм найменуванням, веде облік і звітність відповідно до законодавства. Місцезнаходження Фонду – місто Київ.

з) Нормативно-правові акти Фонду

Фонд видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками – учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду.

Нормативно-правові акти видаються у формі інструкцій, положень, правил, які затверджуються рішенням адміністративної ради Фонду.

Нормативно-правові акти Фонду підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством України.

З метою забезпечення захищеності вкладів фізичних осіб Фонд відповідно до визначеного ним порядку встановлює для банків – учасників (тимчасових учасників) Фонду обов'язкові стандарти – вимоги до банків щодо їх членства у Фонді, які встановлюються нормативно-правовими актами Фонду.

Двічі на рік за станом на 1 січня та на 1 липня Фонд публікує в офіційних засобах масової інформації звіт про свою діяльність.

Один раз на рік діяльність Фонду перевіряється незалежною аудиторською фірмою, яка визначається згідно з рішенням його адміністративної ради.

Фонд подає річний звіт разом з аудиторським висновком Кабінету Міністрів України і Національному банку України до 1 липня року, наступного за звітним.

Річний звіт Фонду, достовірність якого має бути підтверджена незалежною аудиторською фірмою, підлягає опублікуванню в офіційних засобах масової інформації відповідно до законодавства.

і) Адміністративна рада та виконавча дирекція Фонду

Керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція.

Адміністративна рада Фонду діє у складі п'яти осіб, які є громадянами України, постійно проживають в Україні, мають вищу фінансово-економічну чи юридичну освіту, стаж роботи за фахом не менше ніж п'ять років.

Адміністративна рада формується шляхом делегування до її складу двох представників Кабінету Міністрів України, двох представників Національного банку України, одного представника асоціації банків.

Очолює адміністративну раду голова, який щорічно обирається адміністративною радою з числа її членів. Члени адміністративної ради не можуть бути членами органів управління або акціонерами будь-якого банку. Строк повноважень члена адміністративної ради становить чотири роки і може бути продовжено на наступний строк, але не більше ніж на два строки.

Виконавчу дирекцію очолює директор-розпорядник Фонду. Директор-розпорядник Фонду та члени виконавчої дирекції призначаються на посади та звільняються з посад адміністративною радою.

Директором-розпорядником та членами виконавчої дирекції можуть бути громадяни України, які постійно проживають в Україні, мають вищу фінансово-економічну чи юридичну освіту, стаж роботи за фахом не менше ніж п'ять років.

к) Джерела формування коштів Фонду

Джерелами формування коштів Фонду є:

1) початкові збори з банків – учасників Фонду;

2) регулярні збори з банків – учасників (тимчасових учасників) Фонду;

3) спеціальні збори з банків – учасників (тимчасових учасників) Фонду;

4) кошти, внесені Національним банком України в розмірі 20 мільйонів гривень;

5) доходи, одержані від інвестування коштів Фонду в державні цінні папери України;

6) кредити, залучені від Кабінету Міністрів України, Національного банку України, банків та іноземних кредиторів;

7) пеня, яку сплачують банки – учасники (тимчасові учасники) Фонду за несвоєчасне або неповне перерахування зборів до Фонду;

8) доходи від депозитів, розміщених Фондом у Національному банку України.

Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності.

Фонд має право придбавати та орендувати майно, необхідне для виконання його функцій, у межах кошторису витрат, затвердженого адміністративною радою і погодженого з Міністерством фінансів України та Національним банком України. Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України.

Початковий збір до Фонду в розмірі одного відсотка зареєстрованого статутного капіталу банку перераховується банками – учасниками на рахунок Фонду протягом тридцяти календарних днів з дня одержання банківської ліцензії на здійснення банківської діяльності.

Банки, створені в результаті реорганізації шляхом їх злиття, приєднання або перетворення (в разі сплати початкового збору до Фонду банками, які реорганізувалися), звільняються від сплати початкового збору та набувають усіх прав і обов'язків реорганізованих банків щодо участі у Фонді.

Нарахування регулярного збору до Фонду здійснюється банками – учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду двічі на рік по 0,25 відсотка загальної суми вкладів, включаючи нараховані за вкладами відсотки, за станом на 31 грудня року, що передує поточному, та 30 червня поточного року.

Встановлення спеціального збору до Фонду здійснюється, якщо поточні доходи Фонду є недостатніми для виконання ним у повному обсязі своїх зобов'язань щодо обслуговування та погашення залучених кредитів, спрямованих на відшкодування коштів вкладникам банків – учасників (тимчасових учасників) Фонду. Рішення про встановлення спеціального збору приймає адміністративна рада за погодженням з Національним банком України. Загальний розмір спеціальних зборів, сплачених банками – учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду протягом року (в разі вичерпання фінансових можливостей Фонду для виконання покладених на нього завдань), не повинен перевищувати розміру щорічного регулярного збору з банку – учасника (тимчасового учасника) Фонду.

Національний банк України має право надавати Фонду кредит під заставу цінних паперів за ціною не нижче індексу інфляції строком на п'ять років.

л) Порядок та право на відшкодування коштів за вкладом

Вкладники набувають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в грошовій одиниці України з дня настання недоступності вкладів.

Ліквідатор банку – учасника (тимчасового учасника) Фонду має надати Фонду протягом двадцяти робочих днів з дня настання недоступності вкладів повний перелік вкладників[12], які мають право на відшкодування коштів за вкладами, із визначенням їх розрахункової суми, яка підлягає відшкодуванню відповідно до цього Закону.

На підставі одержаного від ліквідатора банку – учасника (тимчасового учасника) Фонду переліку вкладників із визначенням розрахункової суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду. Фонд у місячний строк перевіряє подані розрахунки з урахуванням вимог статті 4 цього Закону та приймає рішення про відшкодування коштів вкладникам. Фонд протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб повідомляє вкладників через офіційні засоби масової інформації. З дня настання недоступності вкладів припиняється нарахування відсотків за ними.

Відшкодування за вкладами здійснюється в готівковій або безготівковій формі. Виплата Фондом гарантованої суми відшкодування через визначені банки-агенти здійснюється протягом трьох місяців з дня настання недоступності вкладів. У разі ліквідації системоутворюючого банку цей строк може бути продовжено до шести місяців. Відшкодування за вкладами можуть сплачуватися іншим особам згідно з законодавством України (за довіреністю, заповітом тощо). Строк позовної давності по зверненнях вкладників становить три роки.

3.2 Нормативне регулювання діяльності спеціалізованих ощадних та інвестиційних банків України

Національний банк здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків і встановлює спеціальні вимоги стосовно певного виду діяльності банків [8].

Банк набуває статусу спеціалізованого банку, якщо більше 50 відсотків його активів є активами одного типу, пов`язаного з іпотекою, інвестиційною діяльністю, кліринговою діяльністю, а також статусу ощадного банку, – якщо більше 50 відсотків його пасивів є вкладами фізичних осіб.

Спеціалізованим банкам та уповноваженим банкам, що спеціалізуються на здійсненні однієї чи декількох банківських операцій, залучають кошти фізичних осіб для довгострокового кредитування будівництва житла, у зв`язку із концентрацією ризиків установлюються спеціальні (підвищені) значення економічних нормативів для забезпечення більш високого, порівняно з універсальними банками, рівня адекватності регулятивного та основного капіталу, рівня ліквідності та запобігання надмірному перекладанню банками ризиків на своїх кредиторів (вкладників).

Для спеціалізованих ощадних банків установлюються спеціальні значення таких економічних нормативів:

нормативу миттєвої ліквідності (Н4) – не менше ніж 30 відсотків;

нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) – не більше ніж 5 відсотків;

нормативу максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), – не більше ніж 2 відсотки;

нормативу максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10), – не більше ніж 20 відсотків.

Для спеціалізованих інвестиційних банків установлюються спеціальні значення таких економічних нормативів:

нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) – не менше ніж 20 відсотків;

нормативу адекватності основного капіталу (Н3) – не менше ніж 12 відсотків;

нормативу загальної суми інвестування (Н12) – не більше ніж 90 відсотків;

залучення вкладів фізичних осіб має бути не більше 5 відсотків регулятивного капіталу банку.

Для уповноважених банків, що залучають кошти фізичних осіб для фінансування житлового будівництва, установлюються спеціальні значення таких економічних нормативів:

мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1) – не менше ніж 35 відсотків від суми залучених коштів фізичних осіб та одночасно не менше ніж 5 млн. євро;

нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) – не менше ніж 18 відсотків;

нормативу адекватності основного капіталу (Н3) – не менше ніж 12 відсотків;

нормативу миттєвої ліквідності (Н4) – не менше ніж 30 відсотків.

Нормативні значення інших економічних нормативів для спеціалізованих банків та уповноважених банків, що залучають кошти фізичних осіб для фінансування житлового будівництва, установлюються такі самі, як для універсальних банків.

Залежно від виду спеціалізації вищезазначених спеціалізованих банків та уповноважених банків, що залучають кошти фізичних осіб для фінансування житлового будівництва, рівня капіталу банку Національний банк може висувати до них додаткові вимоги з метою забезпечення фінансової стійкості цих банків.

Залучення вкладів фізичних осіб спеціалізованими банками не може становити більше 5 відсотків регулятивного капіталу банку.

До зобов`язань банку за вкладами фізичних осіб належать:

поточні рахунки фізичних осіб;

кошти фізичних осіб у довірчому управлінні;

кошти в розрахунках фізичних осіб;

кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками;

нараховані витрати за коштами до запитання фізичних осіб;

короткострокові депозити фізичних осіб;

довгострокові депозити фізичних осіб;

нараховані витрати за строковими коштами фізичних осіб;

ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком (тільки у частині іменних ощадних сертифікатів);

нараховані витрати за ощадними (депозитними) сертифікатами, емітованими банком (тільки в частині іменних ощадних сертифікатів).


3.3 Аналіз впливу динаміки ставок обов‘язкового резервування та облікових ставок НБУ на процентну політику залучення вкладів населення

Облікова ставка НБУ, як єдиного емісійного банка України, є фактичною мінімальною ціною «на гроші» [2] в державі, оскільки кредитна емісія – надання кредитів комерційним банкам, а, відповідно, і залучення депозитів виконується на її основі. Резервна норма обов'язкового резервування [12] – це дисконтний механізм регулювання Національним банком грошового мультиплікатора, тобто відношення загальної грошової маси, функціонуючої в державі – М3 до емітованого фактично Національним банком грошового агрегату – М1.

Як показують дані табл. В.1 – В.2 Додатку В за 2002–2005 роки:

– офіційна ціна на «гроші» – облікова ставка НБУ зменшилась з 12,5%

річних до 8–9% річних;

– ставки обов'язкового резервування залучених коштів зменшились з 14%

до 6–7%, при цьому для залучення довгострокових коштів в періоді

2003–2004 роки ставка обов'язкового резервування дорівнювала 0;

Відповідно, за даними табл. Г.1 – Г.4 Додатку Г ставки депозитів для вкладів фізичних осіб в національній валюті зменшились:

-                                 з рівня 22% для 2001 року

-                                 до рівня 18% у 2002 році

-                                 до рівня 16% у 2003–2004 році

Подальше зниження ставок є неможливим, оскільки доходи вкладників стають альтернативно невигідними на фоні фактичної цінової інфляції на товари першої необхідності (15 – 30% на рік).

Таким чином, депозитна політика банків по залученню вкладів населення має певні протиріччя:

-                                 вкладники вимагають якнайбільші ставки депозитів;

-                                 позичальники кредитів вимагають зниження ставок кредитування, що відповідно не дає можливості підняття ставок на депозити;

-                                 банки розпочали масову компанію залучення поточних низькопроцентних депозитів з використанням пластикових платіжних карток з незнижувальним залишком («псевдодепозит»);

-                                 підвищення долі залучених високопроцентних строкових вкладів населення веде до зниження рентабельності роботи банків.




Висновки


Аналіз фінансових характеристик діяльності досліджуємого в курсовій роботі АКБ «Правекс-Банк» на фоні загальних характеристик та тенденцій розвитку банківської системи України виявив наступні особливості його розвитку за 2001–2005 роки:

1) При поступовому рості власного капіталу банку у 2001–2003 роках на +8,5%, обсяги залучених коштів у 2001–2003 роках зросли на + 114,6%, а у 2004–2005 роках банк пройшов кризисну стадію:

-          за перших три квартали 2004 року обсяги залучених коштів зменшились на – 23%, а власний капітал зріс на + 37,8% за рахунок додаткових емісій (розширення акціонерного капіталу);

-          у четвертому кварталі 2004 та першому кварталі 2005 року обсяги залучених коштів поступово зросли на + 6%, а власний капітал зріс на +9,9% за рахунок додаткової емісії;

2) Аналіз структури кредитно-інвестиційного портфелю АКБ «Правекс-Банк» за 2001–2005 роки показав:

-          з 2003 року банк стратегічно змінив напрямок кредитування, активізувавши кредитування фізичних осіб, за стабілізувавши, а потім у 2005 році і зменшивши обсяги кредитування юридичних осіб;

-          у 2004 році банк вийшов з ринка цінних паперів і активізував свою малу присутність на ньому тільки в 2005 році;

-          з 2004 року банк мінімізував міжбанківське кредитування;

-          зростання кредитно-інвестиційного портфелю банка з 2001 року забезпечується послідовним нарощуванням обсягів кредитів фізичним особам;

3) Аналіз портфелю залучених та запозичених коштів в АКБ «Правекс-Банк» за 2001–2005 роки показав:

-          з 2001 року банк практично за стабілізував строкові кошти юросіб;

-          підвищив обсяги залучених коштів юросіб до запитання на +124,6%;

-          підвищив обсяги залучених коштів фізосіб до запитання на + 105,8%;

-          різко наростив у 2001–2003 році обсяги строкових депозитів фізичних осіб на + 284%, а у 2004–2005 роках ще додатково наростив обсяги строкових депозитів фізичних осіб на + 37%;

Враховуючи наведену зміну структури залучених коштів, АКБ «Правекс-Банк» у 2004–2005 роках практично став ощадним банком, оскільки строкові депозити фізичних осіб перевищили частку у 50% (65,6% – у 2004–2005 роках).

4) Структура витрат та їх динаміка в АКБ «Правекс-Банк» за 2001–2005 роки характеризується:

-          тенденцією до зниження рівня відносних витрат на загально-адміністративні цілі обслуговування інфраструктури банку з 46% (2002) до 41% (2005);

-          тенденцією до підвищення рівня відносних витрат на утримання персоналу банку з 30%(2003) до 35%(2005);

-          тенденцією до підвищення відносного рівня витрат на інші цілі з 15% (2005) до 18%(2005);

-          зниження відносного рівня операційного прибутку з 12% (2002) до 10 –11%(2005) при відрахуванні частини прибутку до страхових резервів на відносному рівні 8 – 9%;

-          відносним рівнем прибутку до оподаткування в 3–4% від сумарного операційного доходу;

5) Структура доходів та їх динаміка в АКБ «Правекс-Банк» за 2001–2005 роки характеризується:

-          зниженням долі чистого процентного доходу з 32%(2003) до 20%(2005);

-          підвищенням долі чистого комісійного доходу з 50%(2003) до 60%(2005);

-          підвищенням долі доходу від торгівлі валютою та банківськими металами з 10%(2003) до 15%(2005);

Отримані данні показують, що переорієнтація банку на дорогі ресурси (строкові депозити фізичних осіб) привела до зниження традиційного процентного доходу банку і його переорієнтацію на доходи від комісійних операцій.

Загальна оцінка положення АКБ «Правекс-Банк» у ринковому середовищі банківської системи України, проведена по відносним долям агрегатів балансу банка до загальних сум агрегатів балансів всієї банківської системи України у 2001–2005 роках показала, що:

– відносне фінансове положення АКБ «Правекс-Банк» в банківській системі

України характеризується зменшення сектору обслуговування ринку з

рівня 2% (2001) до 0,8 – 1,2% (у 2005 році);

– при цьому показовою являється присутність АКБ «Правекс-Банк» на ринку

депозитів фізичних осіб, де його доля дорівнює 2,8%(2001) – 2,4%(2005),

тобто підтверджується напрямок розвитку банку як спеціалізованого

ощадного банку;

– накопичення значної частки залучених коштів фізичних осіб в 65,6% (у

порівнянні з середнім показником 35,6% по БС України) супроводжується

переважною орієнтацією на видачу кредитів фізичним особам в частці 66%

кредитно-інвестиційного портфелю (у порівнянні з середнім показником

15% по БС України);

– використання «дорогих» залучених ресурсів привело до появи в структурі

доходів АКБ «Правекс-Банк» низької долі чистих процентних доходів 20-

34% та високої долі чистих комісійних доходів 54 – 65%, що не відповідає

загальній тенденції структур доходів в БС України (67,6% та 23%,

відповідно);

– аналіз нормативів діяльності АКБ «Правекс-Банк» за 2002–2005 роки

показав, що менеджмент банку суворо дотримується стилю управління

банківськими процесами, який характеризується постійним виконанням

нормативних вимог НБУ до організації діяльності економічними процесами в банках, при цьому рівень фіктивного значення нормативів Н1, Н2, Н3 характеризує АКБ «Правекс-Банк» як – «добре капіталізований банк».

– частка резервів на ризики кредитування перевищує 92% загальної суми резервів, при цьому в АКБ «Правекс-Банк» – найнижчий рівень ризикових активів, який належить до резервування (0,1 – 4,1% та 8,2% по нарахованим доходам).

– у 2003–2004 роках АКБ «Правекс-Банк» відносився до низькорентабельних банків (ROA=0,475%, ROE=8,22%), у 2005 році – менеджмент банку почав програму доведення рівней рентабельності банку ROA, ROE до рівнів, які відповідають вимогам для достатньорентабельного банку (достатньо рентабельні банки – рентабельність активів – від 1% до 2%, рентабельність капіталу – більше 7%);

Держава та Національний банк України за результатами функціонування банківської системи України в 1992–2004 роках прийняли ряд законодавчих та розпорядчих документів, які підвищують захищеність депозитів вкладників, особливо фізичних осіб, які в ринковій економіці є основним та стабільним джерелом депозитних коштів:

-                                 законодавчі акти по Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

-                                 нормативні акти по підвищенню вимог до спеціалізованих ощадних та інвестиційних банків по розміру їх власного (захисного) капіталу та нормативів структурного співвідношення коштів в балансі банку;

-                                 диференціацію ставок обов'язкового резервування залучених коштів на коррахунку в НБУ для додаткової економічної привабливості для комерційних банків залучення довгострокових коштів та коштів фізичних осіб;

-                                 зниженням облікової ставки НБУ, яка є мінімальною «ціною на гроші» в державі та є основою побудови депозитних та кредитних ставок комерційних банків.

Як показали результати дослідження за 2002–2005 роки:

– офіційна ціна на «гроші» – облікова ставка НБУ зменшилась з 12,5% річних до 8–9% річних;

– ставки обов'язкового резервування залучених коштів зменшились з 14% до 6–7%, при цьому для залучення довгострокових коштів в періоді 2003–2004 роки ставка обов'язкового резервування дорівнювала 0;

Відповідно, ставки депозитів для вкладів фізичних осіб в національній валюті зменшились:

-                                 з рівня 22% для 2001 року

-                                 до рівня 18% у 2002 році

-                                 до рівня 16% у 2003–2004 році

Подальше зниження ставок є неможливим, оскільки доходи вкладників стають альтернативно невигідними на фоні фактичної цінової інфляції на товари першої необхідності (15 – 30% на рік).

Таким чином, депозитна політика банків по залученню вкладів населення має певні протиріччя:

-                                 вкладники вимагають якнайбільші ставки депозитів;

-                                 позичальники кредитів вимагають зниження ставок кредитування, що відповідно не дає можливості підняття ставок на депозити;


Страницы: 1, 2, 3


© 2010 Современные рефераты