Рефераты

Оптимізація балансу АКБ "Правекс-Банк" з метою покрашення його фінансових показників

Нарешті, необхідно призначити макрос для кнопок „Головне меню”, що знаходяться на кожному листі цієї інформаційної системи. Вони необхідні для швидкого, оперативного переходу на лист головного меню.


5. ОХОРОНА ПРАЦІ


На території України нагляд за дотриманням правил охорони праці покладений на Комітету з нагляду за охороною праці України Міністерства праці і соціальної політики України.

Наказом даного комітету від 10 лютого 1999 року № 21 були затверджені Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.

Згідно з цими правилами облаштованість робочих місць, обладнаних відеотерміналами, повинне забезпечувати:

-                     належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;

-                     оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху та рівень іонізації повітря);

-                     належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця;

-                     а також враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:

-                     наявність шуму і вібрації;

-                     м’яке рентгенівське випромінювання;

-                     електромагнітне випромінювання;

-                     ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання;

-                     електростатичне поле між екраном і оператором;

-                     наявність пилу, озону, окислів азоту й аероіонізації.

Площу приміщень, у яких розташовують відеотермінали, визначають відповідно до діючих нормативних документів у розрахунку на одне робоче місце, обладнане відеотерміналом: площа – не менше 6,0 кв. м, об’єм – не менше 20,0 куб. м, з урахуванням максимальної кількості осіб, що одночасно працюють у зміні.

Пред’являються наступні вимоги до освітлення. Приміщення з ЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення відповідно до Снип ІІ-4-79 “Природне і штучне освітлення”.

Природне світло повинне проникати через бічні світлопрорізи, зорієнтовані , як правило, на північ або північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5 %. Розрахунки КПО здійснюються відповідно до Снип ІІ-4-79.

При виробничій потребі дозволяється експлуатувати ЕОМ у приміщеннях без природного освітлення за узгодженням із органами державного нагляду за охороною праці і органами й установами санітарно-епідеміологічної служби.

Вікна приміщень з відеотерміналами повинні мати регулювальні пристрої для відкривання, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки тощо.

Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ спільного і персонального користування, повинне бути обладнане системою загального рівномірного освітлення. У виробничих і адміністративно-суспільних приміщеннях, де переважають роботи з документами, допускається вживати систему комбінованого освітлення (додатково до загального освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення).

Загальне освітлення повинне бути виконане у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розміщаються збоку від робочих місць (переважно ліворуч) паралельно лінії зору працівників. Допускається застосовувати світильники таких класів світлорозподілу:

-                     світильники прямого світла – П;

-                     переважно прямого світла – Н;

-                     переважно відбитого світла – В.

При розташуванні відеотерміналів ЕОМ за периметром приміщення лінії світильників штучного освітлення повинні розміщатися локально над робочими місцями. Для загального освітлення необхідно застосовувати світильники із розсіювачами і дзеркальними екранними сітками або віддзеркалювачами, укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами (ВЧ ПРА). Допускається застосовувати світильники без ВЧ ПРА тільки при використанні моделі із технічною назвою “Кососвіт”.

Застосування світильників без розсіювачів і екранних сіток забороняється.

Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. При устаткуванні відбивного освітлення у виробничих і адміністративно-суспільних приміщеннях можуть застосовуватися металогалогенові лампи потужністю до 250 Вт. Допускається у світильниках місцевого освітлення застосовувати лампи накалювання.

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50 град. до 90 град. щодо вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна становити не більше 200 кд/кв. м, а захисний кут світильників повинен бути більшим за 40 град.

Коефіцієнт запасу (Кз) відповідно до Снип ІІ-4-79 для освітлювальної установки загального освітлення варто приймати рівним 1,4.

Коефіцієнт пульсації повинний не перевищувати 5 % і забезпечуватися застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального і місцевого освітлення.

При відсутності світильників із ВЧ ПРА лампи багатолампових світильників або розташовані поруч світильники загального освітлення необхідно підключати до різних фаз трифазної мережі.

Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів повинен бути в межах 300 – 500 лк. У випадку неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану і збільшення освітленості екрану більше ніж до 300 лк.

Світильники місцевого освітлення повинні мати напівпрозорий відбивач світла з захисним кутом не меншим за 40 град.

Необхідно передбачити обмеження прямої блискості від джерела природного і штучного освітлення, при цьому яскравість поверхонь, що світяться (вікна, джерела штучного світла) і перебувають у полі зору, повинна бути не більшою за 200 кд/кв. м.

Необхідно обмежувати відблиски шляхом правильного вибору типів світильників і розміщенням робочих. При цьому яскравість відблисків на екрані відеотерміналові не повинна перевищувати 40 кд/кв. м, яскравість стелі при застосуванні системи відбивного освітлення не повинна перевищувати 200 кд/кв. м.

Необхідно обмежувати нерівномірність розподілу яскравості в полі зору осіб, що працюють з відеотерміналом, при цьому відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинне перевищувати 3:1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, устаткування) – 5:1.

Необхідно використовувати систему вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення в залежності від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення.

Для забезпечення нормованих значень освітлення в приміщеннях з відеотерміналами ЕОМ спільного і персонального користування необхідно очищати шибки і світильники не рідше ніж 2 рази на рік, і вчасно проводити заміну ламп, що перегоріли.

Пред’явлюються наступні вимоги електробезпеки. Під час проектування систем електропостачання, монтажу силового електроустаткування й електричного освітлення будинків і приміщень для ЕОМ необхідно враховувати вимоги ПВЕ, ПТЕ, ПБЕ, “СН 357-77 Інструкція з проектування силового освітлювального устаткування промислових підприємств”, затверджених Держбудом СРСР, ГОСТ 12.1.006, ДСТ 12.1.030 “ССБТ. Електробезпечність. Захисне заземлення, занулення”, ГОСТ 12.1.019 “ССБТ. Електробезпечність. Загальні вимоги і номенклатура видів захисту”, ГОСТ 12.1.045, ВСН 59-88 Держкомархітектури СРСР “Електроустаткування житлових і суспільних приміщень. Норми проектування”, Правил пожежної безпеки в Україні, цих Правил, а також розділів Снип, що стосуються штучного освітлення й електротехнічних пристроїв, і вимог нормативно-технічної й експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ.

ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ і устаткування для обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ, інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), електропроводи і кабелі за виконанням і ступенем захисту повинні відповідати класові зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання й інших аварійних режимів.

Під час монтажу й експлуатації ліній електромережі необхідно повністю зробити неможливим виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання і перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

Під час ремонту ліній електромережі шляхом зварювання, паяння і з використанням відкритого вогню необхідно керуватися Правилами пожежної безпеки в Україні.

Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ і устаткування для обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазових, нульових робочих і нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення електроприймачів.

Використання нульового робочого провідника як заземлюючого захисного провідника забороняється.

Нульовий захисний провід прокладається від стійки групового розподільного щита, розподільного пункту до розеток живлення. Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульових робочих і нульового захисного провідників.

Площа перерізу нульового робочого і нульового захисного провідника в груповій трипровідній мережі повинна бути не менше площі перерізу фазового провідника. Всі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі і навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режимові і типам апаратури захисту, вимогам ПВЕ.

У приміщенні, де одночасно експлуатується більше п’яти персональних ЕОМ, на помітному і доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, що може повністю виключити електричне живлення приміщення, крім освітлення.

ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ і устаткування для обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ повинні підключатися до електромережі тільки за допомогою справних штепсельних з’єднань і електророзеток заводського виготовлення.

Штепсельні з’єднання й електророзетки крім контактів фазового і нульового робочих провідників повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх повинна бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніш чим приєднання фазового і нульового робітника провідників. Порядок роз’єднання при відключенні повинен бути зворотним. Необхідно унеможливити з’єднання контактів фазових провідників з контактами нульового захисного провідника.

Неприпустимим є підключення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ і устаткування для обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ до звичайного двопровідної електромережі, у тому числі – з використанням перехідних пристроїв.

Електромережі штепсельних з’єднань і електророзеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ і устаткування для обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ варто виконувати за магістральною схемою, по 3 – 6 з’єднань або електророзеток в одному колі.

Штепсельні з’єднання й електророзетки для напруги 12 В і 36 В за своєю конструкцією повинні відрізнятися від штепсельних з’єднань для напруги 127 В і 220 В.

Штепсельні з’єднання й електророзетки, розраховані на напругу 12 В і 36 В, повинні бути пофарбовані в колір, що візуально значно відрізняється віл кольору штепсельних з’єднань, розрахованих на напругу 127 В і 220 В.

Індивідуальні і групові штепсельні з’єднання й електророзетки необхідно монтувати на не горючих або важкогорючих пластинах з урахуванням вимог ПВЕ і Правил пожежної безпеки в Україні.

Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ і устаткування для обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ розташовують уздовж стін приміщення прокладають по підлозі біля стін приміщення, як правило, у металевих трубах і гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення устаткування і технічних характеристик устаткування.

При розташуванні в приміщенні за його периметром до 5 персональних ЕОМ, і використанні трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важкогорючого матеріалу дозволяється прокладання їх без металевих труб і гнучких металевих рукавів.

Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ і устаткування для обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ при розташуванні їх у центрі приміщення, прокладають у каналах або під підлогою в металевих трубах або гнучких металевих рукавах. При цьому не дозволяється застосовувати провід і кабель в ізоляції з вулканізованої гуми й інші матеріали, що містять сірку.

АКБ “Правекс-Банк”” суворо дотримуєтся і виконує всі встановлені нормативи, зазначені в даній інструкції, а також в інших нормативно-правових актах.


ВИСНОВКИ


Однією з незмінних умов становлення ринкової економіки в Україні є розширення масштабів та підвищення значення діяльності банків. Зараз у країні діє більше 200 комерційних банків. Система комерційних банків Дніпропетровська та України в цілому перетворилася в один з ключових елементів господарського механізму країни. Комерційні банки стали одним з основних джерел інвестицій. Однак загальна соціально-економічна та політична обстановка у країні суттєво ускладнила функціонування банківської системи. Україна за останні десять років пережила не одну кризу, що не могло не вплинути і на банки. Була значно підірвана довіра до всієї банківської системи. Велика кількість банків припинила своє існування. В інших банків помітно погіршився стан ліквідності.

Розглядаючи таку цікаву тему у банківській діяльності як оцінка та управління ризиками комерційного банку, у дипломній роботі автор намагався вивчити і проаналізувати теоретичні аспекти і прослідкувати їх практичне застосування у діяльності АКБ “Правекс-Банк”.

Вітчизняна та зарубіжна банківська практика накопичила багатий досвід управління банків.

Однак ні одна з них окремо не в змозі повністю пояснити засоби забезпечення ліквідності банку. Тому зараз банки у своїй практичній діяльності вимушені спиратися на рекомендації усіх відомих теорій, віддаючи перевагу тій чи іншій з них виходячи з умов у кожному конкретному випадку.

Керуючись у своїй роботі нормативними, інструктивними матеріалами та теоретичними розробками багатьох авторів, автор прагнув якнайповніше виявити різні тенденції і знайти шляхи покращення діяльності банку на майбутнє.

У своїй роботі автор не претендує на вичерпність, визначена тема є дуже багатогранна, зачіпає багато аспектів банківської діяльності, які тут не були розглянуті. Але старався висвітлити деякі сторони цієї глибокої теми, аналізуючи фінансовий стан АКБ “Правекс-Банку” і порівнюючи дані з прийнятими нормативами.

У першому розділі було дано загальну характеристику досліджуваного банку, загальні основи аналізу економічного стану банку, балансу і його ліквідності, розраховуються нормативи та дається аналіз банку. Розглянуті показники насамперед покликані з’ясувати причини виникнення ризиків не повернення коштів на основі послідовного аналізу структури розміщених коштів. У другому розділі розглянуто теоретичні аспекти діяльності комерційних банків, нормативне регулювання цієї проблеми. При цьому автор спирається на останні законодавчі акти.

У третьому розділі на основі аналізу, проведеному у перших двох розділах, формується програма удосконалення управління ризиками АКБ “Правекс-Банк”. На основі теоретичних розробок і практичних впроваджень зроблені деякі розрахунки, які, на думку автора роботи, при більш детальній розробці могли б принести банку значну користь в плані збільшення прибутку. При цьому використані сучасні математичні методи статистичного аналізу. Для розробки математичної моделі, на основі якої проводились розрахунки, був використаний запропонований у 1952 році американським вченим Марковіцем метод формування портфеля цінних паперів.

Оскільки банки України, та і взагалі кредитні установи, працюють у сфері ризику, то тут важко планувати і прогнозувати конкретно на певні періоди. Треба враховувати дію зовнішніх факторів, які впливають об’єктивно на банківську діяльність. Якщо внутрішні фактори ще можливо якось регулювати чи керувати ними, то зовнішні фактори дуже мало піддаються впливу зі сторони окремих банків. Але банки працюють у сфері керованого ризику. Тому, вважається, що за допомогою різних методів запобігання ризикам: хеджування ф’ючерсних, опціонних контрактів можна якщо не нівелювати, то хоча б зменшити до мінімуму непередбачувані і небажані ризикові ситуації.

На основі проведеної роботи можна зробити висновок, що в управлінні ризиками фактично кожен банк може знайти якісь резерви своєї діяльності. Але кожен комерційний банк повинен самостійно забезпечувати підтримку своєї ліквідності на заданому рівні на основі як аналізу її стану, що склалися на певні періоди часу, так і прогнозування результатів діяльності і проведення у наступному науково обґрунтованої економічної політики у області формування статутного капіталу, фондів спеціального призначення і резервів, залучення заємних коштів сторонніх організацій, здійснення активних операцій.


ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1.  Закон України від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ “Про банки і банківську діяльність”.

2.  Постанова Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року за № 368 Про затвердження “Інструкції про порядок регулювання діяльності комерційних банків».

3.  Інструкція “Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків”, затверджена постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року за № 368.

4.  Постанова Правління Національного банку України від 20 липня 1999 року № 358 “Про затвердження Методичних вказівок щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в комерційних банках України”.

5.  Постанова Правління Національного банку України від 30 грудня 1996 року за № 343 Про введення в дію Інструкції·№ 10 „Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків”.

6.  Інструкція № 10 “Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків”, затверджена постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1996 р. № 343.

7.  Положення про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства від 28 серпня 2001р. № 369.

8.   Постанова/Порядок надання дозволу на врахування залучених коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку і внесення змін до Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків від 25 жовтня 1999 року № 518. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 листопада 1999 р. за № 786/4079.

9.   План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, затверджений постановою Правління НБУ від 21 листопада 1997 р. № 388.

10. Джозеф Ф. Синки мл. Управление финансами в коммерческих банках. М.: Catallaxy, 1994 – 930 с.

11. Банковское дело. Под. ред. А. И. Лаврушина. М.: Банковский и биржевой информационный центр, 2001 – 672 с.

12. Банківські операції. Під ред. Мороза А. М. К.: КНЕУ, 2000 – 384 с.

13. Касимов Ю. Ф. Основы теории оптимального портфеля ценных бумаг. М.: Филинъ, 1998 – 312 с.

14. Пантелєєв П. П., Халява С. П. Фінансова стійкість комерційного банку: деякі проблеми її регулювання // Вісник Національного банку України, № 2, 1996, с. 64-69.

15. Шиллер Р. І. Вплив низької інфляції на фінансову стійкість банків // Фінансова Україна, № 1, 1997, с. 92-95.

16. Новак І. М., Івченко І. С. Зниження системних ризиків у платіжних системах комерційних банків // Вісник Національного банку України. №6, 1996, с. 28-31.

17. Волошин І. В. Часова структура кредитних ризиків // Вісник Національного банку України. № 12, 1998, c. 25-28.

18. Воронин Д. В. Правовая база банковской деятельности: на пути к международным стандартам // Бизнес и банки. № 12, 1996, с. 27-29.

19. Взгляд на надёжность сквозь призму международного опыта // Финансист. № 46, 1995, с 19-22.

20. Фінансовий стан та проблеми розвитку комерційних банків України у першому півріччі 2001 року // Вісник Національного банку України. № 9, 2001, с. 9-17.

21.Архивы журнала «Корпоративные системы» М., 2000, Волошин И. В. «Оценка риска и рейтинга ликвидности банков», (Електрон. ресурс)/ #"_Toc201583507">ДОДАТКИ

ДОДАТОК А


Баланс

за станом на 31 грудня 2007 року (на кінець дня)

 АКБ "ПРАВЕКС-БАНК" Київ

№ п/п

Найменування статті

Примітки

2007 рік

2006 рік

1

2

3

4

5


АКТИВИ




1

Кошти в Національному банку України та готівкові кошти банку 


379530

348132

2

Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, і цінні папери, емітовані Національним банком України

2

0

0

3

Кошти в інших банках

3

380277

109237

4

Цінні папери в торговому портфелі банку

4

0

0

5

Цінні папери в портфелі банку на продаж

5

1058

1058

6

Кредити та заборгованість клієнтів

6

2382895

1373407

7

Цінні папери в портфелі банку до погашення

7

0

0

8

Інвестиції в асоційовані й дочірні компанії

8

0

0

9

Основні засоби та нематеріальні активи

9

315055

168295

10

Нараховані доходи до отримання:

10

40485

16908

11

Відстрочений податковий актив


0

0

12

Інші активи

11

83728

106483

13

Довгострокові активи, призначені для продажу

12

0

0

14

Усього активiв


3583028

2123520


ЗОБОВ'ЯЗАННЯ




15

Кошти банків


280671

31273

15.1

У тому числі кредити, які отримані від Національного банку України


0

0

16

Кошти клієнтів

13

2722123

1817725

17

Ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком


1

1

18

Боргові цінні папери, емітовані банком

14

18000

0

19

Нараховані витрати до сплати

15

87322

54194

20

Відстрочені податкові зобов’язання


31109

3760

21

Інші зобов’язання

16

87138

47961

22

Усього зобов’язань


3226364

1954914


ВЛАСНИЙ КАПIТАЛ




23

Статутний капітал

17

171499

108960

24

Капіталізовані дивіденди


0

0

25

Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників)


0

0

26

Емісійні різниці


672

672

27

Резерви та інші фонди банку


10219

3337

28

Резерви переоцінки, у тому числі:


96529

15394

28.1

Резерви переоцінки необоротних активів


96529

15394

28.2

Резерви переоцінки цінних паперів


0

0

29

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) минулих років


940

26949

30

Прибуток/Збиток звітного року, що очикує затвердження 


76805

13294

31

Усього власного капіталу


356664

168606

32

Усього пасивів


3583028

2123520


Звiт про фiнансовi результати

за станом на 31 грудня 2007 року (на кінець дня)

АКБ "ПРАВЕКС-БАНК" Київ

№ п/п

Найменування статті

Примітка

2007 рік

2006 рік

1

2

3

4

5

1

Чистий процентний дохiд


125569

59353

1.1

Процентний дохiд

19

303165

181026

1.2

Процентні витрати

20

(177596)

(121673)

2

Чистий комiсiйний дохiд


359385

149523

2.1

Комiсiйний дохiд


363077

153596

2.2

Комiсiйні витрати


(3692)

(4073)

3

Торговельний дохiд

21

30823

28380

4

Дохiд у вигляді дивідендів

22

0

0

5

Дохід від участі в капіталі


0

0

6

Iнший дохiд


17023

7009

7

Усього доходів

532800

244265

8

Загальні адмiнiстративнi витрати

23

(111910)

(84412)

9

Витрати на персонал

24

(192917)

(88099)

10

Втрати від участі в капіталі


0

0

11

Інші витрати


(87654)

(40758)

12

Прибуток вiд операцiй

140319

30996

13

Чисті витрати на формування резервів

25

(29135)

(10110)

14

Дохід/Збиток від довгострокових активів, призначених для продажу 


0

0

15

Прибуток до оподаткування

111184

20886

16

Витрати на податок на прибуток

26

(34379)

(7592)

17

Прибуток пiсля оподаткування

76805

13294

18

Чистий прибуток/збиток від продажу довгострокових активів, призначених для продажу 

27

0

0

19

Чистий прибуток/збиток банку 


76805

13294

20

Чистий прибуток на одну просту акцію (грн.)

28

0,64

0,12

21

Скоригований чистий прибуток на одну просту акцію (грн.)

28

0,64

0,12


ДОДАТОК Б


ВІДГУК

на дипломну роботу студентки групи ЕК-03-1 Жегалової М.О.

на тему: “ Оптимізація балансу АКБ „Правекс-Банк” з метою покрашення його фінансових показників”.

Актуальність теми випускної роботи беззаперечна.

Оптимальний розподіл коштів на будь-які проекти завжди вимагав детального обмірковування та мав дуже важливе значення. Тому не слід нехтувати можливістю використовувати математичний апарат. Застосування обчислювальної техніки дозволяє вирішувати складні задачі, математична постановка яких пов’язана з необхідністю розглядання складних моделей.

Було проведено значний аналіз ризиків виникаючих в банківський діяльності, та запропоновано рішення для збільшення банківського прибутку при мінімальних ризиках. Також автор зосередився на аналізі фактичного матеріалу та нормативно-правової бази при дослідженні поставленої проблеми.

Дипломна робота має проблемний, практичний характер, широко використано статистичний матеріал та економетричний інструментарій, пропонуються досить цікаві методи підвищення рівня доходу при мінімізації ризиків.

Дипломна робота оформлена відповідно до запропонованих норм та методик виконання дипломних робіт, зроблена на належному науковому рівні і може бути допущена до захисту, а при успішному захисті заслуговує оцінки “відмінно”.

Керівник дипломної роботи,

професор, д. т. н. Пістунов І.М.


ДОДОТОК В

Рецензія на дипломну роботу студентки групи ЕК-03-1 Жегалової М.О.

на тему: “ Оптимізація балансу АКБ „Правекс-Банк” з метою покрашення його фінансових показників”.

Дипломний проект студентки Жегалової М.О. присвячено одній з найактуальніших тем сучасної економіки. В роботі розглянуто і заходи підвищення рівня прибутку при мінімальному ризику банку в умовах сучасного розвитку конкуренції.

Робота дозволяє відмітити актуальність теоретичних та практичних результатів. В рамках роботи було проаналізовано процент неповернення коштів. Ризик випуску різних продуктів діяльності банку. Виявлено найбільш ефективний метод розподілення коштів для збільшення прибутку і мінімізації ризиків.

І що найголовніше – було розроблено автоматизовану інформаційну систему, що дозволяє легко виконувати необхідні розрахунки. Ця система має привабливий інтерфейс, та досить зручна в роботі навіть для звичайного користувача.

Оскільки дипломна робота має дійсно практичне значення для роботи підприємства та надалі буде застосована, то заслуговує на оцінку „П’ять”.

Т. в.о. директора

Квартального відділення

АКБ „Правекс-Банк” Крюков К.В.


Страницы: 1, 2, 3, 4


© 2010 Современные рефераты