Пенсійне страхування передбачає, що страхова компанія здійснює застрахованій особі виплати, які пов'язуються з виходом на пенсію (страхування додаткової пенсії) або віком, установленим договором страхування. Відповідальність страхової компанії за договорами страхування додаткової пенсії може бути розширена за домовленістю сторін. Так, додатково до умов договору страхування додаткової пенсії страхова компанія може взяти на себе відповідальність здійснити виплати в разі настання нещасного випадку або смерті страхувальника (застрахованого). Страхова компанія може надати страхувальникові можливість укласти договір страхування на користь іншої особи.

Індивідуальні договори страхування додаткової пенсії укладаються з дієздатними громадянами з урахуванням віку, статі і незалежно від стану здоров'я. Час початку виплати додаткової пенсії може бути як пов'язаний із настанням пенсійного віку, так і визначений за домовленістю сторін. Страхова сума обумовлюється при укладанні договору страхування. При її визначенні враховується розмір поточних виплат, що їх має здійснити страхова компанія. Крім цих основних виплат, у договорі страхування можуть бути передбачені й додаткові виплати, які являють собою наслідок участі страхувальника у прибутку страхової компанії. Страхувальникові надається право сплатити страхові платежі за один раз або періодичними внесками. Розмір страхових внесків залежить від страхової суми, від віку і статі страхувальника (застрахованої особи).

Додаткова пенсія залежно від змісту договору страхування може бути виплачена страховиком протягом життя застрахованого або упродовж визначеного періоду. Але можливі випадки, коли застрахований не дожив до моменту виплати пенсії або одержував її лише протягом дуже малого періоду. В цих випадках відповідно до умов страхування страхова компанія або виплачує користонабувачу (спадкоємцям) певну кількість пенсій (визначається під час укладання договору страхування), або різницю між обумовленою кількістю пенсій і сумою, яка вже була сплачена застрахованому за його життя.

При укладанні договору страхування встановлюється порядок виплати пенсій (щомісячно, за кожен рік та інше).

Умовами договору страхування може бути передбачено, що за життя застрахованого він особисто отримує додаткову пенсію, а у випадку його смерті - користонабувач, який визначений застрахованим, у повному обсязі додаткової пенсії, передбаченої для застрахованого, або в її частині пожиттєво.

Умови проведення страхування додаткової пенсії можуть передбачати надання пільг страхувальникам. Так, після визначеного строку страховик може надати страхувальнику можливість одержати позику під заставу накопиченого до часу звертання за позикою резерву.

Страхові компанії, які пропонують пенсійне страхування, як свідчить досвід цього страхування на Заході, мають дуже великі страхові резерви.

Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків

Система страхування від нещасних випадків у своєму розвитку пройшла ряд етапів, протягом яких змінювалася її законодавча, нормативна, методична, організаційна та економічна база.

Страхування від нещасних випадків - це ризикове страхування, яке, на відміну від накопичувального довгострокового страхування життя, передбачає виплату страхової суми лише при настанні страхового випадку (у повному розмірі або певної її частини). Виплати страхової суми або повернення сплачених внесків по закінченні терміну дії договору страхування не передбачається.

Здійснюється страхування від нещасних випадків у видах:

o індивідуальному - у даному разі сплата страхових платежів здійснюється за рахунок застрахованих;

o колективного - сплата страхових платежів здійснюється за рахунок організацій, з якими застраховані перебувають у трудових або інших, передбачених законом відносинах.

Удосконалення індивідуального та колективного страхування - це насамперед розширення обсягів страхової відповідальності, контингенту страхувальників і застрахованих, підвищення рівня страхового забезпечення, платоспроможності страховиків, спрощення порядку та техніки виплат.

Розглядаючи страхування від нещасних випадків, слід мати на увазі, що Закон чітко визначив не лише поняття добровільного й обов'язкового страхування, про що йшлося в попередніх розділах, а й види обов'язкового особистого страхування. Страхування від нещасних випадків може мати обов'язкову або добровільну форму.

Метою обов'язкової форми страхування, яку встановлює держава, є захист інтересів не лише окремих страхувальників, а й усього суспільства в цілому та його складових зокрема.

Законодавчими актами визначається перелік об'єктів страхування, обсяги страхової відповідальності, норми страхового забезпечення, порядок сплати страхових платежів, права та обов'язки учасників страхування, а також коло страхових організацій, яким доручається здійснення обов'язкового страхування.

Обов'язкове особисте страхування залежно від джерела сплати страхових платежів поділяється на державне обов'язкове й обов'язкове.

Державне обов'язкове особисте страхування охоплює:

o військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори;

o осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ;

o медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними службових обов'язків;

o працівників митних органів;

o працівників прокуратури;

o народних депутатів;

o службових осіб державної контрольно-ревізійної служби;

o службових осіб державних податкових інспекцій;

o службових осіб державних органів у справах захисту прав споживачів;

o посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю;

o спортсменів вищих категорій;

o працівників державної лісової охорони;

o суддів;

o донорів крові і (або) її компонентів.

Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків охоплює страхування:

o на транспорті;

o працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних і пожежних дружин (команд);

o життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;

o членів екіпажу і авіаційного персоналу;

o працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу під час виконання авіаційних робіт, та пасажирів, які перевозяться за його заявкою без придбання квитків;

o ризикових професій народного господарства від нещасних випадків. Поняття "державне обов'язкове особисте страхування" означає, що джерелом сплати страхових платежів є Державний бюджет і в разі неплатоспроможності страховика з таких видів страхування держава гарантує виконання зобов'язань перед страхувальниками. Що ж до інших видів обов'язкового особистого страхування, то держава за ними не відповідає за зобов'язання страховика, а лише у формі закону зобов'язує юридичних і фізичних осіб вносити кошти для забезпечення суспільних інтересів.

Необхідність проведення державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ та працівників інших відомств зумовлена необхідністю їх соціального захисту, оскільки вони самі стоять на захисті інтересів держави і їх діяльність постійно пов'язана з високим ступенем ризику. Страхувальниками з цих видів страхування, а відповідно і платниками страхових платежів, є міністерства і відомства, а застрахованими - контингент військовослужбовців, службові особи і працівники інших відомств, які визначаються нормативними актами з питань страхування.

Здійснення перелічених щойно видів державного обов'язкового особистого страхування здебільшого покладено на Національну акціонерну страхову компанію (HACK)"Оранта".

Розмір щорічних страхових платежів визначається Правлінням HACK "Оранта" або іншими страховими компаніями за погодженням зі страхувальниками і Міністерством фінансів України. Страхові платежі сплачуються страхувальниками щомісяця до 25 числа в розмірі 1/12 частини річної потреби (суми) на проведення виплат і перераховуються на спеціальний рахунок страхової компанії.

Невикористані в поточному році на виплату страхових сум страхові платежі підлягають зарахуванню в рахунок чергових платежів, а кошти, яких не вистачає на виплату, доплачуються страхувальниками.

Страхові суми з державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, виплачуються:

o у разі загибелі або смерті застрахованого його спадкоємцям у розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня на час загибелі або смерті;

o у разі втрати застрахованим працездатності, що сталася внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), - у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотках до загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті застрахованого. При цьому страхові суми не виплачуються, якщо страхова подія настала у зв'язку зі скоєнням ним умисного злочину або є наслідком вчинення застрахованим дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння чи е наслідком навмисного заподіяння застрахованим собі тілесних пошкоджень.

Термін виплати - 7 днів з дня одержання страхового компанією всіх необхідних документів від застрахованого або його спадкоємців. У разі відмови у виплаті страхових сум страхова компанія в той самий строк письмово повідомляє про це застрахованого або його спадкоємців і відповідні військові органи (підрозділи) з зазначенням мотивів відмови.

Страхові суми виплачуються за місцем постійного проживання застрахованого перерахуванням на особистий рахунок одержувача в установі банку, видачею чека або поштовим переказом за його рахунок. Неповнолітньому спадкоємцеві страхова сума виплачується за місцем проживання - перерахуванням на його особистий рахунок в установі банку, про що повідомляється в органи опіки й піклування.

Необхідні документи для визначення права на виплату страхових сум оформлюються в районному військовому комісаріаті (відповідному військовому органі, підрозділі) та подаються застрахованим або його спадкоємцями до відповідних установ страхової компанії за місцем проживання.

Це такі документи:

o при загибелі або смерті застрахованого - заява за встановленою формою, копія свідоцтва про смерть застрахованого, свідоцтво про право на спадщину, документ, що посвідчує особу спадкоємця;

o у разі втрати застрахованим працездатності - заява за встановленою формою, копія довідки медико-соціальної експертної комісії про розмір втрати працездатності, документ, що посвідчує особу.

Вимоги щодо виплати страхової суми застрахований або його спадкоємці можуть пред'являти страховій компанії протягом трьох років з дня настання страхової події.

Спори щодо виплат страхової суми розглядаються вищою установою HACK "Оранта", а в разі непогодження з її рішенням - у встановленому законодавством порядку.

Особливістю державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ є те, що страхові суми застрахованим або їхнім спадкоємцям виплачуються залежно від обставин, при яких сталася страхова подія, а саме: у період проходження служби, чи при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку і громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю.

При цьому якщо страхова подія сталася у період проходження служби, то страхова сума виплачується на умовах, передбачених для військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори.

Якщо страхова подія є наслідком виконання службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку і громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю, то розмір страхової суми визначається залежно від ступеня тяжкості поранення або встановлення застрахованому інвалідності, чи його смерті та розміру грошового утримання за останньою посадою.

Ступінь тяжкості одержаного поранення визначає військова лікарська комісія.

Деякі особливості має державне обов'язкове особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків, а також настання інвалідності або смерті від СНІД. Обов'язковому страхуванню підлягають працівники, які подають медичну допомогу населенню, проводять лабораторні та наукові дослідження з проблем вірусу імунодефіциту людини і виробляють вірусні препарати.

Розмір страхової суми, що підлягає виплаті при інфікуванні застрахованого вірусом імунодефіциту людини або настанні інвалідності внаслідок захворювання на СНІД, регламентується розміром мінімальних заробітних плат, а в разі смерті застрахованого працівника внаслідок захворювання на СНІД його спадкоємцям виплачується страхова сума залежно від розміру грошового утримання померлого за останньою займаною ним посадою.

Державне обов'язкове страхування спортсменів вищої категорії поширюється лише на спортсменів збірних команд України і проводиться на випадок загибелі чи смерті застрахованого під час підготовки або участі в змаганнях, а також утрати застрахованим працездатності внаслідок поранення, контузії, травми або каліцтва, хвороби, інвалідності, що трапилися під час підготовки або участі в змаганнях. З урахуванням цього визначається й особливий порядок формування страхових платежів.

Страхові суми виплачуються у випадках загибелі або смерті застрахованого залежно від розміру грошового утримання за останньою посадою, що її обіймав застрахований, а в разі втрати ним працездатності або встановлення йому інвалідності страхові суми виплачуються в розмірі, який визначається з розрахунку середньої заробітної плати пропорційно до терміну втрати працездатності чи залежно від встановленої групи інвалідності.

Особливість обов'язкового державного страхування життя та здоров'я народних депутатів України полягає в тому, що вони є застрахованими на випадок загибелі (смерті) або втрати працездатності як у період терміну депутатських повноважень, так і після припинення повноважень на випадок насильницької смерті, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, вчиненого щодо них у зв'язку з їх попередньою депутатською діяльністю.

Обов'язкове державне страхування інших категорій здійснюється на випадок загибелі або смерті застрахованого під час виконання службових обов'язків, втрати застрахованим працездатності в результаті поранення, контузії, травми або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися під час виконання службових обов'язків. Розмір страхової суми залежить від грошового утримання за останньою посадою та ступеня втрати працездатності. Інші умови є аналогічними.

До особливої категорії обов'язкового страхування відноситься обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті. Це пов'язано з тим, що транспорт є джерелом підвищеної небезпеки щодо осіб, які експлуатують транспортні засоби, та пасажирів, які ним користуються. Саме тому, за чинними в Україні умовами, обов'язковому страхуванню від нещасних випадків підлягають:

o пасажири залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного і електротранспорту (крім внутрішнього міського) під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані;

o працівники транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях (далі - водії), а саме:

o водії автомобільного, електротранспорту, машиністи і помічники машиністів поїздів (електровозів, тепловозів, дизель-поїздів);

o машиністи поїздів метрополітену, провідники пасажирських вагонів, начальники (бригадири) поїздів;

o поїздові електромонтери;

o кондуктори;

o працівники вагонів-ресторанів, водії дрезин та інших одиниць рухомого складу;

o механіки (начальники) рефрижераторних секцій (поїздів);

o працівники бригад медичної допомоги.

Пасажири вважаються застрахованими з моменту оголошення посадки в поїзд, морське або річкове судно, автобус чи інший транспортний засіб до моменту завершення поїздки, а водії - тільки на час обслуговування поїздки.

Страхувальниками з цього виду страхування виступають самі пасажири, які сплачують страховий платіж додатково при оплаті проїзного квитка, а для водіїв - юридичні особи і громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності - власники транспортних засобів, які страхують водіїв на час обслуговування поїздок.

Страховий платіж становить для пасажирів при поїздках на лініях залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранспорту на міжобласних і міжміських маршрутах у межах однієї області в розмірі до двох відсотків, а на маршрутах приміського сполучення - до п'яти відсотків вартості проїзду. Страховий платіж за водіїв визначається у розмірі до одного відсотка страхової суми за кожного застрахованого.

Страхову суму встановлено в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До страхових випадків належать:

o загибель або смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті;

o одержання застрахованим травми внаслідок нещасного випадку на транспорті при встановленні йому інвалідності;

o тимчасова втрата застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку на транспорті.

Розмір виплати страхової суми залежить від ступеня втрати працездатності чи смерті застрахованого.

Особливість обов'язкового особистого страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд) полягає в тому, що воно здійснюється з метою захисту їхнього життя та здоров'я під час виконання ними своїх обов'язків.

Особисте страхування на повітряному транспорті здійснюється за рахунок власників або експлуатантів повітряних суден. Обов'язково підлягають страхуванню члени екіпажу та авіаційний персонал під час перебування на борту повітряного судна, а також пасажири повітряного транспорту. Розмір страхової суми на повітряному транспорті становить 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Інші умови аналогічні страхуванню на решті видів транспорту.

Незважаючи на те, що Законом України "Про страхування" передбачено обов'язкове страхування ризикових професій народного господарства від нещасних випадків, його практичне втілення стримується через відсутність чіткого переліку відповідних професій та умов страхування.

Індивідуальне та колективне добровільне страхування від нещасних випадків

Добровільне страхування здійснюється на підставі договору між страхувальником і страховиком. Умови і порядок проведення страхування визначаються правилами, які встановлюються страховиком самостійно, але з урахуванням вимог чинного законодавства.

В Україні багато компаній отримали ліцензії на добровільне страхування від нещасних випадків на підставі своїх індивідуальних умов та правил страхування. Розглянемо основи проведення добровільного страхування від нещасних випадків на базі Національної акціонерної страхової компанії (HACK)"Оранта", яка здійснює цей вид страхування понад 75 років і пройшла всі етапи його становлення і розвитку. До речі, досвід "Оранти" як за цим, так і за іншими видами страхування запозичили й багато молодих страховиків.

При цьому слід зазначити, що лише за часи незалежності України умови страхування змінювалися кілька разів. Це було віддзеркаленням як змін законодавчої бази, так і реального стану економіки та інфляційних процесів, що відбувалися в державі.

Зниження рівня інфляції, стабілізація економіки, запровадження нової грошової одиниці гривні та прийняття низки законодавчих актів зумовило нові зміни в проведенні добровільного страхування від нещасних випадків.

Тепер добровільне страхування громадян від нещасних випадків здійснюється на підставі правил, що враховують особливості як індивідуального страхування громадян, так і колективного страхування працівників від нещасних випадків за рахунок коштів підприємств.

Істотно, що тепер єдині правила добровільного страхування громадян від нещасних випадків можуть доповнюватися особливими умовами страхування дітей, спортсменів, туристів, пасажирів, здоров'я і таке ін., які відбивають особливості ризику цих категорій застрахованих.

Страхувальниками можуть бути як юридичні особи, так і дієздатні громадяни, котрі уклали зі страховиками договори страхування. Страхувальники можуть укладати зі страховиками договори про страхування від нещасних випадків третіх осіб (застрахованих осіб), які можуть набувати прав та обов'язків страхувальника згідно з договором страхування. Одночасно страхувальники мають право при укладанні договорів страхування призначати громадян або юридичних осіб для отримання страхових сум, а також замінювати їх до настання страхового випадку.

Важливі умови страхування громадян від нещасних випадків такі:

o обмеження терміну страхування;

o обмеження віку страхувальників;

o обмеження обсягу страхової відповідальності, обумовленої наслідками нещасних випадків, які сталися із застрахованим у період дії договору;

o настання нещасного випадку в період дії договору страхування, зміст якого обумовлений діючими правилами страхування (виплати здійснюються за його наслідки, а не за фактом нещасного випадку);

o пропорційний розмір виплати страхової суми залежно від ступеня втрати здоров'я, працездатності або часу лікування;

o обумовлений перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку;

o обумовлений термін виплати страхової суми - 10 днів після подання всіх необхідних документів;

o визначення трирічного строку давності з дня прийняття страховиком рішення про страхову виплату або відмову у виплаті для звернення страхувальника з приводу виплати страхової суми за втрату здоров'я внаслідок нещасного випадку.

Страхові випадки. За правилами страхування до страхових випадків відносяться: смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку, встановлення застрахованому первинної групи інвалідності внаслідок нещасного випадку, тимчасова втрата працездатності застрахованим внаслідок нещасного випадку.

При цьому нещасний випадок тлумачиться як раптова, короткочасна, непередбачена та не залежна від волі застрахованого подія, що фактично відбулася та внаслідок якої настав розлад здоров'я або смерть застрахованого. За умовами HACK "Оранта" це такі події:

а) травма;

б) утеплення;

в) опіки, ураження блискавкою або електричним струмом;

г) обмороження, переохолодження;

д) випадкове гостре отруєння хімічними речовинами (промисловими або побутовими), ліками;

є) укуси тварин, отруйних комах, змій.

Обмеження страхування. Не можуть бути застрахованими особи, що визнані в установленому порядку недієздатними, непрацюючі інваліди І та II груп, а також хворі на тяжкі нервові та психічні захворювання і СНІД.

Правила страхування також обумовлюють випадки, що не належать до страхових. Це, зокрема, стосується травмування застрахованого у зв'язку із вчиненням ним дій, у яких слідчими органами або судом установлені ознаки умисного злочину, або травмування застрахованого, причиною якого стали його дії, пов'язані з керуванням транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння; травми або смерть, пов'язані з умисним заподіянням собі тілесних пошкоджень та інші.

Групи ризику страхування та тарифні ставки. Залежно від ступеня ризику за тією чи іншою професією може бути обумовлено кілька груп ризику, на які поділяються застраховані. У випадку, що розглядається, таких груп три.

Перша група - службовці, інженерно-технічні працівники та інші категорії громадян, що безпосередньо не зайняті у процесі виробництва, умови праці яких не пов'язані з підвищеним ризиком щодо одержання травми; артисти драматичних та музичних театрів, артисти естради, балету та танцювальних ансамблів; працівники банків (крім осіб, які зайняті інкасуванням та перевезенням грошей); працівники побутового та комунального господарства; педагогічний персонал позашкільних дитячих закладів, викладачі та студенти інститутів, технікумів; домогосподарки; медичні працівники; працівники торговельної мережі та харчування; працівники пошти та телеграфу; службовці бібліотек; персонал готелів; двірники; кіоскери; працівники преси.

Друга група - решта категорій працюючих (робітники, службовці, працівники сільського господарства та інші), безпосередньо зайнятих у процесі виробництва; особовий склад аеродромного обслуговування;

інкасатори та касири; працівники ветеринарних лікарень; газоелектрозварники; слюсарі; робітники обробної промисловості; кустарі; робітники харчової промисловості; поліграфічних підприємств; пожежна охорона; військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ (крім працівників карного розшуку, ДАІ, водіїв); робітники будівельної, машинобудівної, скляної промисловості; працівники сільського господарства; робітники транспорту (крім повітряного); робітники електростанцій та експедицій.

Третя група - особи, праця яких пов'язана з особливим ризиком, щодо настання нещасного випадку: працівники карного розшуку, ДАІ, цивільної авіації; випробувачі автомашин і літаків; артисти цирку, які виконують трюки на канатах, трапеціях, акробати, гімнасти, автомотогонщики, дресирувальники диких звірів, наїзники коней, каскадери;

водії транспортних засобів; у гірничодобувній промисловості (особи, які виконують роботи в підземних умовах, бурильники нафтових і газових свердловин; ті, чиїм місцем роботи є гірнича і газорятувальна служба; працівники, пов'язані з виробництвом, зберіганням, випробуванням вибухових, отруйних речовин; водолази; особи, чия робота пов'язана з мисливством, рибальством у морях і океанах, верхолазними, покрівельними роботами; монтажники бетонних, залізобетонних конструкцій; кранівники; рятувальники гірничих і воднорятувальних станцій).

Тарифи при страхуванні громадян від нещасних випадків, що сталися як під час виконання застрахованим своїх службових обов'язків, так і поза роботою, застосовуються залежно від групи ризику, до якої належить застрахований. При цьому різниця в тарифі значно менша при укладанні договору страхування на один рік порівняно з договорами страхування на коротший термін. Тарифи встановлюються на підставі актуарних розрахунків.

Так, наприклад, при укладанні договору страхування строком до одного місяця застосовується тариф для першої групи ризику 0,1% страхової суми, для другої - 0,2, для третьої - 0,3, тоді як при страхуванні на один рік застосовується тариф відповідно 1,0, 1,2 та 1,5%.

Такий підхід, як показує статистика, зумовлений більш високим ступенем ризику при виборі страхувальником короткого терміну страхування.

При страхуванні від нещасних випадків працівників страхувальника - юридичної особи надається групова знижка обчисленого страхового платежу залежно від кількості застрахованих у розмірах 10, 15, 20%.

Особливості укладання договору страхування громадян від нещасних випадків. Факт укладення договору страхування посвідчується страховим свідоцтвом (договором страхування чи полісом установленої форми), яке видається після сплати страхувальником страхового платежу шляхом безготівкових розрахунків - через бухгалтерію підприємства чи організації, з рахунку в установі банку або готівкою - до каси страховика або страховому агентові.

Якщо страхувальник - юридична особа, оформлюється договір страхування відповідної форми у двох примірниках. До кожного договору додається список осіб, які приймаються на страхування, із зазначенням розміру страхової суми для кожної особи. Список засвідчується підписом керівника та печаткою. Один примірник договору зберігається у страхувальника, другий - у страховика. За згодою між страхувальником і страховиком кожному застрахованому видається страховий поліс.

Якщо страхувальник - фізична особа, то на підставі заяви про страхування після сплати страхового платежу страхувальникові видається страховий поліс, копія якого зберігається у страховика.

Страхувальникам, яким протягом дії договору страхування, укладеного на термін один рік, не проводилися виплати за страховими випадками, при укладанні нового договору на такий самий термін страховий платіж зменшується. Така пільга стимулює безперервний страховий захист.

Договір страхування набуває чинності з 0.00 годин дня, зазначеного як початок дії договору страхування, але не раніше надходження страхового платежу на розрахунковий рахунок страховика або не раніше наступного дня після сплати платежу готівкою страховому агенту (інспекторові), і закінчується о 24.00 годині дня, зазначеного в договорі страхування (страховому полісі) - як закінчення дії договору страхування.

Крім закінчення терміну дії договору, його дія припиняється також у разі:

o виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі;

o виїзду застрахованого на постійне місце проживання за межі України;

o смерті застрахованого;

o ліквідації страховика в порядку, установленому законодавством України;

o прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним.

У разі дострокового припинення дії договору страхування за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи та фактичних страхових виплат, що були здійснені за договором страхування.

При достроковому припиненні дії договору страхування за вимогою страховика страхувальникові повертаються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертає страхувальникові страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи та фактичних страхових виплат, що були здійснені за договором страхування.

Порядок проведення страхових виплат. Про настання страхового випадку страхувальник, застрахований або вигодонабувач письмово повідомляє страховика, тільки-но це стане можливим, але, не пізніше одного року від дня настання страхового випадку.

Для одержання страхової виплати у зв'язку зі страховим випадком подаються такі документи:

o заява встановленої форми;

o страхове свідоцтво (договір чи поліс);

o свідоцтво (або копія) про смерть застрахованого у разі смерті застрахованого;

o довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або листок непрацездатності (його копія), виданий

лікувальним закладом (у разі неможливості отримання листка непрацездатності подається довідка лікувального закладу);

o акт про нещасний випадок або документ від компетентних органів, який підтверджує факт нещасного випадку;

o паспорт отримувача (або документ, що посвідчує особу);

o для спадкоємців - також свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріальною конторою.

Страхова виплата в разі смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку здійснюється в розмірі 100% страхової суми.

При встановленні інвалідності виплата проводиться у відсотковому відношенні залежно від групи інвалідності.

При тимчасовій втраті працездатності внаслідок нещасного випадку виплата проводиться залежно від умов лікування (стаціонарно чи амбулаторне) і терміну перебування на лікуванні з розрахунку від 0,5% до 1,0% страхової суми за кожний день непрацездатності. При цьому обмежується загальний термін лікування певною кількістю днів.

Страховик може відмовити у виплаті страхової суми у випадках навмисних дій страхувальника або застрахованого, спрямованих на настання страхового випадку; подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей, необхідних для укладення договору страхування; повідомлення страхувальником про настання страхового випадку після того, як минув один рік від дня настання страхового випадку без поважних на те причин або створення страхувальником перешкод у визначенні обставин, характеру нещасного випадку.

На таких самих умовах здійснюється страхування від нещасних випадків дітей, спортсменів, туристів, пасажирів, здоров'я громадян, але з урахуванням певних особливостей, які визначаються в Доповненнях до Правил добровільного страхування громадян від нещасних випадків - "Діти", "Спорт", "Туризм", "Здоров'я" і ін. їх особливості полягають ось у чому:

"Діти". Застрахованими можуть бути діти віком від одного до 16 років, а страхувальниками - як батьки, так і родичі дитини, з якими вона проживає, або її опікуни (піклувальники). Можуть укладатися й договори колективного страхування учнів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, професійно-технічних училищ, середніх спеціальних навчальних закладів, а також дітей у дошкільних дитячих закладах та оздоровчих таборах.

Розмір тарифної ставки для страхування дітей залежить від віку дитини і строку страхування. Передбачена також знижка розміру страхового тарифу залежно від кількості дітей, які приймаються на страхування.

Особливістю цього Доповнення є визначення серед страхових випадків моральної травми у застрахованої дитини внаслідок її викрадення чи зґвалтування, за що передбачено виплату в розмірі 50% 'страхової суми.

"Спорт". За цим Доповненням проводиться страхування спортсменів та інших учасників спортивних заходів. Період страхування визначається від дня прибуття учасників спортивного заходу до місця його проведення, але не раніше ніж за певну кількість днів до офіційного відкриття заходу, і закінчується о 24.00 дня його офіційного закриття (закінчення).

Розмір тарифної ставки для страхування спортсменів, які безпосередньо беруть участь у змаганнях, а також запасних гравців, встановлюється залежно від групи, до якої належить вид спорту, і строку страхування.

Якщо договір страхування укладається терміном на один рік, то страхувальникові надається знижка від страхового платежу, визначеного тарифними ставками.

"Туризм". Особливістю цього Доповнення є право поряд з фізичними особами бути страхувальником і юридичним особам - туристичним організаціям, які надають туристичні послуги.

Тарифні ставки для страхування туристів та осіб, що їх супроводжують, прирівнюються до другої групи страхування громадян від нещасних випадків.

У разі колективного страхування туристів надається знижка залежно від кількості застрахованих у групі.

"Здоров'я". За цим Доповненням страхувальниками можуть бути лише юридичні особи, незалежно від форм власності. При цьому застрахованими можуть бути як діти віком від б до 16 років, так і працюючі особи віком від 16 до 69 років.

Обумовлено також, що за одним договором страхування має бути не менш як 10 застрахованих.

Розмір тарифної ставки при страхуванні за Доповненням "Здоров'я" визначається залежно від групи страхування (віку страхувальника, характеру роботи та стану здоров'я) і строку страхування.

Характерною особливістю цього Доповнення є те, що страховим випадком визнається тимчасова втрата працездатності застрахованим на термін не менш ніж 10 днів не лише від нещасного випадку, а й внаслідок будь-якого захворювання, яке розвинулося в період дії договору страхування, у тому числі й у зв'язку з оперативним лікуванням.

Останнім часом широкого застосування набуло добровільне страхування громадян, що виїжджають за кордон, від нещасних випадків або на випадок раптового захворювання ("асистанс").

Особливістю цього страхування є те, що укладені договори страхування діють за межами України, за винятком країни проживання застрахованого або країни, громадянином якої є застрахований.

У разі настання страхового випадку страховик сплачує медичному закладу, до якого був направлений чи звернувся застрахований, або відшкодовує безпосередньо застрахованому витрати на медичне обслуговування в разі настання нещасного випадку або раптового захворювання за умовами, передбаченими договором страхування, та бере на себе всі витрати, пов'язані з репатріацією тіла застрахованого від місця смерті до місця поховання в країні постійного проживання, а також бере на себе ряд інших витрат у межах страхової суми.

Розмір страхової суми встановлюється в доларах США за згодою між страхувальником і страховиком у розмірі 5000 або 30000 дол.

Розмір страхового внеску визначається за тарифними ставками страховика, які залежать від строку страхування, географічної зони та страхової суми.

При страхуванні від нещасних випадків туристів застосовуються знижені тарифні ставки. Це обумовлюється меншим обсягом гарантій, що їм надаються.

Особливістю страхування власників кредитних карток є те, що застрахованою особою може бути будь-яка фізична особа - власник пластикової банківської картки, незалежно від громадянства та віку, а розмір страхової суми та платежу залежить від типу картки ("Стандарт", "Бізнес"). При цьому для власника кожної картки обумовлений певний набір страхових подій.

Різновидом добровільного страхування громадян від нещасних випадків, що виїжджають за кордон, є страхування на умовах "Річний поліс". Договір страхування укладається на один рік на необмежену кількість поїздок за кордон, але за умови, що кожна з поїздок триватиме не більш як один місяць, з визначенням певного розміру страхової суми на кожну поїздку.

У межах України запроваджується також страховий поліс "Асистанс".

Існують і інші особливості страхування громадян від нещасних випадків, але вони мають здебільшого місцевий (регіональний) характер і не набули широкого застосування.

Страницы: 1, 2