Розрахунки в системі “клієнт-банк” та шляхи їх удосконалення

Кількість клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк”
|Місяць |Кількість клієнтів на кінець місяця |
|Січень 2001 |29 |
|Лютий 2001 |43 |
|Березень 2001 |58 |
|Квітень 2001 |67 |
|Травень 2001 |78 |
|Червень 2001 |90 |
|Липень 2001 |95 |
|Серпень 2001 |101 |
|Вересень 2001 |105 |
|Жовтень 2001 |121 |
|Листопад 2001 |126 |
|Грудень 2001 |130 |
|Січень 2002 |136 |
|Лютий 2002 |142 |

Як і по загальній кількості клієнтів ми маємо постійне зростання показника кількості клієнтів, що використовують в своїй діяльності систему
“клієнт-банк”, причому темпи цього зростання на перший погляд вражаючі.

Стрімкий розвиток комп’ютерних технологій та їх застосування у бухгалтерському обліку та банківській діяльності зробили послугу системи
“клієнт-банк” доступною широкому загалу клієнтів, що можуть тепер обмінюватись інформацією та платіжними документами з банком, не встаючи зі свого робочого місця. Це дозволяє швидко реагувати на потреби компанії, з точки зору фінансових ресурсів, проведення платежів та заощаджень робочого часу. Ці фактори знайшли відображення в таблиці.

Для наглядного відображення данної інформації, варто відобразити її у графічному вигляді у порівнянні із загальною кількістю клієнтів.

Рис. 2.2.5 Динаміка зростання кількості клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк” вцілому та тих, що використовують систему “клієнт-банк” зокрема.

Графічне зображення показує схожість ровитку ситуації навколо кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк”, з динамікою загальної кількості клієнтів.

Для більш глибокого порівняння нам слід розрахувати ряд показників.

Зокрема, розрахуємо абсолютне відхилення кількості клієнтів, що користуються послугами системи (базове та ланцюгове).

Таблиця 2.2.5
Абсолютний приріст клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” в КФ

АКІБ “УкрСиббанк”.
|Місяць |Кількість |Абсолютний |Абсолютний приріст |
| |клієнтів на |приріст базовий,|ланцюговий, |
| |кінець місяця, Кі|А(б) |А (л) |
|Січень 2001 |29 |0 |0 |
|Лютий 2001 |43 |14 |14 |
|Березень 2001 |58 |29 |15 |
|Квітень 2001 |67 |38 |9 |
|Травень 2001 |78 |49 |11 |
|Червень 2001 |90 |61 |12 |
|Липень 2001 |95 |66 |5 |
|Серпень 2001 |101 |72 |6 |
|Вересень 2001 |105 |76 |4 |
|Жовтень 2001 |121 |92 |16 |
|Листопад 2001 |126 |97 |5 |
|Грудень 2001 |130 |101 |4 |
|Січень 2002 |136 |107 |6 |
|Лютий 2002 |142 |113 |6 |

Абсолютний приріст, за розглядуваний період, клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” склав 113 клієнтів. На початку періоду кількість становила 29 клієнтів. Тобто приріст був майже в чотири рази більший, аніж початковий показник – це відображає надвисокий темп зростання клієнтів, що прагнуть застосовувати у своїй співпраці з банком високотехнологічні продукти – яким безумовно є й система “клієнт-банк”.

Цікавим буде відображення на одному графіку ланцюгових показників абсолютного відхилення кількості клієнтів, що використовують систему
“клієнт-банк” та загальної кількості клієнтів. Це дасть нам змогу порівняти динаміки всередині розглядуваного періоду.

Рис. 6. Абсолютні прирости (ланцюгові) кількості клієнтів КФ АКІБ

“УкрСиббанк” вцілому та тих, що використовують систему “клієнт-банк” зокрема.

Візуально легко помітити загальну схожість фігур. Це викликано напевне, пропорційністю прихильників системи “клієнт-банк” серед загального кола клієнтів.

Однак, все ж можна помітити на рисунку і певні відмінності в динаміках абсолютних відхилень клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” та загальної кількості клієнтів. Так, у червні 2001 року абсолютний приріст клієнтів, прихильників системи “клієнт-банк” зростає, в той час, як абсолютний приріст загальної кількості клієнтів вже набуває негативної тенденції і починає знижуватись. Також у липні 2001 року прихильників системи “клієнт-банк” стає значно менше і показник абсолютного відхилення набуває ледь не найменшого значення за увесь період. В серпні відбувається певний підйом, з подальшим падінням до мінімуму у вересні. Абсолютний же приріст загальної кількості клієнтів протягом усього третього кварталу знижується, починаючи з найбільшого в кварталі значення липня до найменшого за весь час показника у вересні 2001 року (найменших показників обидві області рисунку досягають саме у вересні 2001 року).

В подальшому рисунок обох областей повністю нагадує один одного, з набуттям найбільших своїх значень у жовтні 2001 року.

Розрахуємо показники: темпу росту та темпу приросту клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк”.

Таблиця 2.2.6.

Темп росту та темп приросту кількості клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк”, що використовують систему “клієнт-банк”.
| Місяць |Кількість |Темп росту |Темп росту |Темп |Темп |
| |клієнтів, |(базовий), |(ланцюговий)|приросту |приросту |
| |Кі |Тр(б) |, |(базовий),|(ланцюговий)|
| | | |Тр(л) | |, |
| | | | |Тпр(б) |Тпр(л) |
|Січень 2001 |29 |100% |100% |0% |0% |
|Лютий 2001 |43 |148% |148% |48% |48% |
|Березень 2001|58 |200% |135% |100% |35% |
|Квітень 2001 |67 |231% |116% |131% |16% |
|Травень 2001 |78 |269% |116% |169% |16% |
|Червень 2001 |90 |310% |115% |210% |15% |
|Липень 2001 |95 |328% |106% |228% |6% |
|Серпень 2001 |101 |348% |106% |248% |6% |
|Вересень 2001|105 |362% |104% |262% |4% |
|Жовтень 2001 |121 |417% |115% |317% |15% |
|Листопад 2001|126 |434% |104% |334% |4% |
|Грудень 2001 |130 |448% |103% |348% |3% |
|Січень 2002 |136 |469% |105% |369% |5% |
|Лютий 2002 |142 |490% |104% |390% |4% |

Кількість клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” на кінець звітного періоду у порівнянні з початком періоду зросла майже у 5 разів, та склала 490% від початкового показника. Вже на кінець другого розглядуваного місяця показник темпу росту склав 200%, тобто збільшення було в два рази – це надзвичайно високий темп розвитку.

Розглянемо графічні порівняння темпів приросту (ланцюгових) кількості клієнтів вцілому та тих, що використовують систему “клієнт-банк” зокрема.

Рис. 2.2.7. Темпи приросту (ланцюгові) загальної кількості клієнтів та кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” зокрема.

Чітко визначено значне перевищення темпу приросту клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” над темпом приросту загальної кількості клієнтів в перших двох місяцях розглядуваного періоду. Якщо перший показник досягає значення 50% та 30%, то другий на рівні 10% відповідно. Надалі графіки темпів приросту зливаються майже в єдине ціле, лише спостерігається деяке перевищення темпу приросту клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” у травні – червні 2001 року.

Наприкінці розглядуваного періоду темпи приросту повністю зливаються, що знову таки підтверджує теорію про пропорційність процесів.

Також розрахуємо показник абсолютного значення одного проценту приросту клієнтів, що користуються системою “клієнт-банк” за увесь досліджуваний період.

А% = А(б) / Тпр(б) = 113 / 390% = 0,3 клієнти на 1% приросту;

Цей показник значно нижчий, аніж показник абсолютного значення одного проценту приросту загальної кількості клієнтів, що пояснюється дуже низьким абсолютним показником кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт- банк” на початку досліджуваного періоду, що відіграло на значному збільшенні процентного приросту при помірному абсолютному прирості.

Підсумовуючи показники динаміки розвитку системи “клієнт-банк”, можна відзначити дуже швидкі темпи приросту кількості клієнтів, що застосовують в своїй діяльності систему клієнт-банк. Особливо швидких темпів розвитку було отримано в першому кварталі 2001 року, коли значна увага співробітників банку почала приділятися переводу клієнтів на обслуговування через автоматизовану банківську систему, що водночас полегшило, як роботу операційного підрозділу банку, так і зменшило кількість помилок при заповненні платіжних документів. А у разі виявлення таких, їх значно легше усувати.

Планами керівництва банку вже встановлюється співвідношення клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” до загальної кількості клієнтів, що дозволить планувати діяльність банку як цілісного механізму. Більш детально це питання нами буде розглянуто в наступній частині.

Розглянувши показники динаміки приросту кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” та загальної кількості клієнтів, доцільно буде встановити тісноту зв’язку між цими двома факторами та функціонально зобразити залежність між середнім приростом кількості клієнтів та приростом кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт- банк”. Такий функціональний зв’язок ми отримаємо провівши кореляційно- регресійний аналіз.

Метою аналізу є встановлення тісноти зв’язку між приростом загальної кількості клієнтів та приростом кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк”, а також між приростом кількості клієнтів, що використовують систему та приростом доходу, що отримує банк внаслідок використання системи “клієнт-банк”. Надалі, на основі об’єднання отриманих даних, ми зможемо зробити прогноз приросту доходів від використання системи
“клієнт-банк” в залежності від приросту загальної кількості клієнтів.

Необхідно визначити залежність середнього приросту кількості клієнтів, що використовують систему від приросту загальної кількості клієнтів.
|Місяць |Приріст загальної|Приріст кількості клієнтів, що |
| |кількості |використовують систему |
| |клієнтів, |“клієнт-банк”, |
| |Хі |Yі |
|Лютий 2001 |22 |14 |
|Березень 2001 |29 |15 |
|Квітень 2001 |23 |9 |
|Травень 2001 |27 |11 |
|Червень 2001 |26 |12 |
|Липень 2001 |22 |5 |
|Серпень 2001 |14 |6 |
|Вересень 2001 |7 |4 |
|Жовтень 2001 |41 |16 |
|Листопад 2001 |22 |5 |
|Грудень 2001 |16 |4 |
|Січень 2002 |20 |6 |
|Лютий 2002 |24 |6 |
|Сума |293 |113 |

Значення Хсер. та Yсер. визначаються за формулами:

Хсер. = ( Хі / n;

Yсер.= ( Yі / n; n = 13; i = 1…..13;

Xсер. = 293 / 13 = 22,5;

Yсер. = 113 / 13 = 8,7;

Подальшому обчисленню надається таблична форма, що підвищує його наглядність.
|N |(Xi – |(Xi – |(Yi – |(Yi – |(Xi – Xсер.) * (Yi –|
| |Xсер.) |Xсер.)^2 |Yсер.) |Yсер.)^2 |Yсер.) |
|1 |-0,5 |0,25 |5,3 |28,09 |-2,65 |
|2 |6,5 |42,25 |6,3 |39,69 |40,95 |
|3 |0,5 |0,25 |0,3 |0,09 |0,15 |
|4 |4,5 |20,25 |2,3 |5,29 |10,35 |
|5 |3,5 |12,25 |3,3 |10,89 |11,55 |
|6 |-0,5 |0,25 |-3,7 |13,69 |1,85 |
|7 |-8,5 |72,25 |-2,7 |7,29 |22,95 |
|8 |-15,5 |240,25 |-4,7 |22,09 |72,85 |
|9 |18,5 |342,25 |7,3 |53,29 |135,05 |
|10 |-0,5 |0,25 |-3,7 |13,69 |1,85 |
|11 |-6,5 |42,25 |-4,7 |22,09 |30,55 |
|12 |-2,5 |6,25 |-2,7 |7,29 |6,75 |
|13 |1,5 |2,25 |-2,7 |7,29 |-4,05 |
|( | |781,25 | |230,77 |412,03 |

Тіснота зв’язку між показниками приросту кількості клієнтів та приростом кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” вимірюється коефіцієнтом кореляції, який розраховується за формулою: r = (^2xy / (x * (y,

Підставляючи відповідні значення отримаємо:

(x = SQR (( ((Xi – Xсер.)^2) / n) = SQR( 781,25 / 13) = 7,75;

(y = SQR (( ((Yi – Yсер.)^2) / n) = SQR( 230,77 / 13) = 4,21;

(^2xy = 1/n * ( ((Xi – Xсер.) * (Yi – Yсер.)) = 412,03 / 13 = 31,69;

r1 = 31,69 / (7,75 * 4,21) = 0,97;

Вважаючи форму зв’язку лінійною (Yсер. = а0 + а1*Xсер.), визначимо залежність приросту кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт- банк” до приросту загальної кількості клієнтів. Для цього розв’яжемо систему нормальних рівнянь: n * a0 + a1 * (Xi = (Yi; a0 * (Xi + a1 * ((Xi^2) = ((Xi * Yi)

Розрахуємо величини ( (Хі^2) та ( (Xi * Yi):

( (Хі^2) = 7 385;

( (Xi * Yi) = 2 875;

Величину параметру а0 визначаємо з першого рівняння:

13 * а0 + 293 * а1 = 113;

293 * а0 + 7 385 * а1 = 2875; а0 = (113 - 293 * а1) / 13, або а0 = 8,7 - 22,5 * а1.

Підставляючи отриманий вираз а0 у друге рівняння, знайдемо значення а1:

293 * (8,7 - 22,5 * а1) + 7 385 * а1 = 2875;

2 549,1 - 6 592,5 * а1 + 7 385 * а1 = 2875;

792,5 * а1 = 2 875 - 2 549,1;

792,5 * а1 = 325,9; а1 = 0,41;

а0 = 8,7 - 22,5 * 0,41; а0 = 8,7 – 9,23; а0 = -0,53.

Отже рівняння регресії в кінцевому вигляді отримало наступний вигляд:

Yсер. = -0,53 + 0,41 * Хсер.,

Перевірка:

Yсер. = -0,53 + 0,41 * 22,5 = -0,53 + 9,23;

Yсер. = 8,7.

Висновок: враховуючи високу щільність зв’язку між вивчаємими факторами
(0,97), в середньому при прирості загальної кількості клієнтів на десять клієнтів, абсолютний приріст кількості клієнтів, що використовують систему
“клієнт-банк” складатиме: -0,53 + 4,1 = 3,57 клієнти або 35,7%.

Аналогічно проведемо аналіз залежності приросту доходу від роботи з системою “клієнт-банк” від приросту кількості клієнтів, що її використовують.

Дане співвідношення не має функціональної залежності, тому варто розрахувати співвідношення між середніми величинами данних показників і на основі отриманих данних зробити наближені (враховуючи щільність зв’язку) прогнози.

|Місяць |Приріст доходу від|Приріст кількості клієнтів, що |
| |використання |використовують систему |
| |“к-б”, грн. |“клієнт-банк”, |
| |Yі |Хі |
|Лютий 2001 |886 |14 |
|Березень 2001 |284 |15 |
|Квітень 2001 |-74 |9 |
|Травень 2001 |778 |11 |
|Червень 2001 |464 |12 |
|Липень 2001 |92 |5 |
|Серпень 2001 |814 |6 |
|Вересень 2001 |712 |4 |
|Жовтень 2001 |1 738 |16 |
|Листопад 2001 |66 |5 |
|Грудень 2001 |166 |4 |
|Січень 2002 |-646 |6 |
|Лютий 2002 |1 136 |6 |
|Сума |6 416 |113 |

Значення Хсер. та Yсер. визначаються за формулами:

Хсер. = ( Хі / n;

Yсер.= ( Yі / n;

n = 13; i = 1…..13;

Xсер. = 113 / 13 = 8,7;

Yсер. = 6 416 / 13 = 493,5;

|N |(Xi – |(Xi – |(Yi – |(Yi – |(Xi – Xсер.) * (Yi –|
| |Xсер.) |Xсер.)^2 |Yсер.) |Yсер.)^2 |Yсер.) |
|1 |5,3 |28,09 |392,5 |107 817,40 |2 080,0 |
|2 |6,3 |39,69 |-209,5 |30 734,91 |-1 320,1 |
|3 |0,3 |0,09 |-567,5 |225 471,16 |-170,3 |
|4 |2,3 |5,29 |284,5 |56 642,24 |654,3 |
|5 |3,3 |10,89 |-29,5 |610,83 |-97,5 |
|6 |-3,7 |13,69 |-401,5 |112 864,06 |1 485,7 |
|7 |-2,7 |7,29 |320,5 |71 886,23 |-865,2 |
|8 |-4,7 |22,09 |218,5 |33 407,34 |-1 026,8 |
|9 |7,3 |53,29 |1 244,5 |1 084 |9 084,6 |
| | | | |076,48 | |
|10 |-3,7 |13,69 |-427,5 |127 953,32 |1 581,9 |
|11 |-4,7 |22,09 |-327,5 |75 097,72 |1 539,4 |
|12 |-2,7 |7,29 |-1 139,5 |908 985,99 |3 076,8 |
|13 |-2,7 |7,29 |642,5 |288 928,40 |-1 734,6 |
|( | |230,77 | |3 124 |26 718,85 |
| | | | |476,06 | |

r = (^2xy / (x * (y,

Підставляючи відповідні значення отримаємо:

(x = SQR (( ((Xi – Xсер.)^2) / n) = SQR( 230,77 / 13) = 4,21;

(y = SQR (( ((Yi – Yсер.)^2) / n) = SQR( 4 463 537,2 / 13) = 585,96;

(^2xy = 1/n * ( ((Xi – Xсер.) * (Yi – Yсер.)) = 26 718,85 / 13 = 2 055,3;

r2 = 2 055,3 / (4,21 * 585,96) = 0,996;

Вважаючи форму зв’язку лінійною (Yсер. = а0 + а1*Xсер.), визначимо залежність приросту доходу від системи “клієнт-банк”, від приросту кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” в своїй діяльності. Розв’яжемо систему нормальних рівнянь: n * a0 + a1 * (Xi = (Yi; a0 * (Xi + a1 * ((Xi^2) = ((Xi * Yi)

Розрахуємо величини ( (Хі^2) та ( (Xi * Yi):

( (Хі^2) = 1 213;

( (Xi * Yi) = 70 058;

Величину параметру а0 визначаємо з першого рівняння:

13 * а0 + 113 * а1 = 6 416;

113 * а0 + 1 213 * а1 = 70 058; а0 = (6 416 - 113 * а1) / 13, або а0 = 493,54 - 8,7 * а1.

Підставляючи отриманий вираз а0 у друге рівняння, знайдемо значення а1:

113 * (493,54 - 8,7 * а1) + 1 213 * а1 = 70 058;

55 769,8 – 983,1 * а1 + 1 213 * а1 = 70 058;

229,9 * а1 = 70 058 - 55 769,8;

229,9 * а1 = 14 288,2; а1 = 62,15;

а0 = 493,54 – 8,7 * 62,15; а0 = 493,54 – 540,71; а0 = -47,17.

Отже рівняння регресії в кінцевому вигляді отримало наступний вигляд:

Yсер. = -47,17 + 62,15 * Хсер.,

Перевірка:

Yсер. = -47,17 + 62,15 * 8,7 = -47,17 + 540,71;

Yсер. = 493,54.

Що свідчить про таке – при збільшенні в середньому кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” на одного клієнта, доходи від системи “клієнт-банк” зростуть на: -47,17 + 62,15 = 14,98 грн.

Підставивши рівняння регресії залежності приросту кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” від приросту загальної кількості клієнтів, у рівняння регресії залежності приросту доходу отриманого від системи “клієнт-банк” від приросту кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк”, отримаємо рівняння регресії залежності приросту доходу, що отримує банк від роботи системи “клієнт-банк”.

Yсер. = -47,17 + 62,15 * (-0,53 + 0,41 * Хсер.),

Yсер. = -80,11 + 25,48 * Хсер.

Щільність зв’язку в даному випадку можна розрахувати множенням коефіцієнта r1 на коефіцієнт r2: r = 0,97 * 0,996 = 0,966, що є досить високим показником і можна говорити про щільність зв’язку між факторами.

Використовуючи остаточне рівняння та тенденції темпу приросту кількості клієнтів керівництво банку може планувати приріст рівня доходу на наступний період. Наприклад, підставивши середньомісячний темп приросту загальної кількості клієнтів розрахуємо средньомісячний приріст доходів від системи “клієнт-банк”:

Yсер. = -80,11 + 25,48 * Хсер. = -80,11 + 25,48 * 22,5 = 493,19 коп.

Як бачимо ми майже вийшли на фактичний середній приріст доходів від системи “клієнт-банк” - 493,54грн. Похибка - 0,07% є дуже незначною, що свідчить про високу можливість довіри отриманим данним.

2.3 Структурний аналіз системи “клієнт-банк” в Київській філії АКІБ

“УкрСиббанк”.

Структурний аналіз передбачає розбиття процесу чи явища на складові та вивчення окремих функціональних частин цілого. Також іншим варіантом структурного аналізу може бути ситуація, коли вивчаєме явище вже є частинию цілого – в цьому випадку порівнянню підлягає явище, що вивчається як складова більш охоплючого процесу.

В нашому випадку буде використано як перший, так і другий підхід, адже з однієї сторони послуга-система “клієнт-банк” є частиною розрахункових операцій – тобто система “клієнт-банк” є частиною значно ширшого переліку послуг, що об’єднують розрахункові операції, а з іншого боку доходи від системи “клієнт-банк” розподіляються на одноразову комісію за встановлення та щомісячні платежі – а це, в свою чергу, передбачає виділення окремих статей та подальший їх аналіз, як окремих структурних одиниць, що водночас залишаються частинами одного цілого.

В попередній частині роботи нами було проаналізовано динаміку кількості клієнтів вцілому по банку та кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” зокрема. Ми помітили певну схожість у розвитку цих двох категорій, зокрема у динаміці їхнього росту. В цій частині нам доведеться проаналізувати істотність участі клієнтів, що користуються послугами системи “клієнт-банк” у загальному обсязі клієнтів.

Ми вдамося глибше до аналізу і розрахуємо структуру платежів, що проходять через систему КФ АКІБ “УкрСиббанк”, виділивши із загального обсягу платежів, платежі, що проходять через систему “клієнт-банк”, також проаналізуємо суми платежів, і нарешті, проведемо структурний аналіз доходів від розрахункових операцій та долю в них доходів від роботи з системою “клієнт-банк” зокрема.

Для початку подамо дані про загальну кількість клієнтів, та розподіл між ними по фактору користування системою “клієнт-банк” у табличному виглді та розрахуємо процентне співвідношення між виділеними групами клієнтів.

Таблиця 2.3.1

Структура загальної кількості клієнтів та клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” у КФ АКІБ “УкрСиббанк”

|Місяць |Загальна |Кількість |У % до |Кількість |У % до |
| |кількість |клієнтів, |загально|клієнтів, |загальної|
| |клієнтів, |що корист.|ї |що не |кількості|
| | |ситемою |кількост|корист. |клієнтів,|
| | |“клієнт-ба|і |ситемою | |
| |Кі(з) |нк” |клієнтів|“клієнт-бан| |
| | |Кі(к-б) |, |к” |% |
| | | | |Кі(н) | |
| | | | | | |
| | | |% | | |
|Січень 2001 |221 |29 |13% |192 |87% |
|Лютий 2001 |243 |43 |18% |200 |82% |
|Березень 2001|272 |58 |21% |214 |79% |
|Квітень 2001 |295 |67 |23% |228 |77% |
|Травень 2001 |322 |78 |24% |244 |76% |
|Червень 2001 |348 |90 |26% |258 |74% |
|Липень 2001 |370 |95 |26% |275 |74% |
|Серпень 2001 |384 |101 |26% |283 |74% |
|Вересень 2001|391 |105 |27% |286 |73% |
|Жовтень 2001 |432 |121 |28% |311 |72% |
|Листопад 2001|454 |126 |28% |328 |72% |
|Грудень 2001 |470 |130 |28% |340 |72% |
|Січень 2002 |490 |136 |28% |354 |72% |
|Лютий 2002 |514 |142 |28% |372 |72% |

З даних таблиці ми бачимо, що процент клієнтів системи “клієнт-банк” на протязі досліджуваного періоду знаходився у межах від 13% до 28%, причому на протязі всього періоду прослідковувалась тенденція до росту процентного відношення клієнтів, що почали застосовувати у своїй практиці систему, якщо у перші три місяці щомісячний приріст складав 5п.п., 3п.п. та 2п.п. відповідно, то в останні три – структура була абсолютно незмінною на рівні
28%, що свідчить про стабилізацію ситуації та врівноваження ситуативного перекосу, що існував на початку 2001 року.

Графічне зображення розподілу банківських клієнтів у січні 2001 року предста2лено на Рис. 2.3.1.
Рис. 2.3.1 Структура розподілу кількості клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк” за фактором використання системи “клієнт-банк” у січні 2001 року.
Графічне зображення розподілу банківських клієнтів у січні 2001 року представлено на Рис. 2.3.2.
Рис. 2.3.2 Структура розподілу кількості клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк” за фактором використання системи “клієнт-банк” у лютому 2002 року.

можна легко відмітити збільшення долі застосування системи “клієнт-банк” у господарському обігу компаній, безумовно враховуючи той факт, що подані розподіли є не просто ситуативними в певний період, а існує чітка тенденція до зміни розподілу на користь використання системи “клієнт-банк”.

Прогнозуючи розвиток подій на основі лінії тренду, можна сказати, що розподіл буде майже незмінним на протязі наступних трьох-чотирьох місяців, беручи до уваги той факт, що він залишався на сталому рівні протягом останніх п’яти місяців, а темп приросту загальної кількості клієнтів та темп приросту кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” на графічному зображенні (а отже і у цифровому вираженні) переплітаються в єдину лінію.

Керівництвом банку було встановлено план по розподілу кількості клієнтів за фактором використання системи “клієнт-банк” на кінець 2002 року, на рівні 32% клієнтів, що використовують систему та 68%, що її не використовують.

Таке рішення було викликане тим, що робота клієнта через систему
“клієнт-банк” значно знижує завантаження, що приходиться на одного операціоніста, дозволяє оперативно обробляти інформацію, що надходить від клієнта, уникати можливих помилок клієнта при заповненні платіжних документів уже на стадії їх введення в комп’ютерний бланк, а при виявленні все-таки помилок, швидко їх виправляти.

При цьому пропускна спроможність виділених каналів зв’язку, що вже застосовуються у банку, не заповнена на 100%, що знижує коефіцієнт ефективності їхнього використання. Іншими словами – збільшення кількості клієнтів, що будуть використовувати систему “клієнт-банк” не призведе до різкого збільшення витрат. Лише через проміжки часу, після укладання угоди з певною кількістю клієнтів, банк повинен буде розширити свої зв’язкові можливості, а при необхідності – взяти на роботу додаткового співробітника відділу автоматизації. Останній елемент не є виключно витратним, адже якщо порівняти з витратами на утримання нового операційного працівника – прийом на роботу яких теж залежить від рівня завантаженості – то частота прийому на роботу працівників відділу автоматизації в порівнянні з частотою працівників операційного відділу відповідно складає як 1 : 2 (норма на одного працвника відділу автоматизації – 300 клієнтів; норма на одного працівника операційного відділу – 150 клієнтів) – тобто при рівній кількості нововведених клієнтів, банк потребує одного працівника відділу автоматизації або двох працівників операційного відділу (це досягається внаслідок комп’ютеризації процесу). До того ж уникається особистий фактор операційного працівника – можливість його несприйняття клієнтом. А також зникає проблема робочого місця (розуміти як вільних площ у приміщенні банку) тощо.

З проведеного вище аналізу ми можемо зробити висновок, що досягнення планових показників переведе банк у якісно нову площину співробітництва з клієнтом, відкриє приховані можливості.

Постає питання за рахунок яких факторів можна досягти відповідного розподілу. Існують два шляхи активних дій банку для досягнення встановлених показників: зниження рівня цін на вже існуючий продукт, або створення нового якіснішого продукту. Це завдання якраз і стоїть перед менеджерами банку.

На час написання роботи рішенням відділу менеджерів банку у погодженні з управлінням корпоративного бізнесу було прийнято рішення про проведення рекламної кампанії строком на два місяці, під час якої рішенням тарифного комітету встановлено плату за підключення до системи “клієнт-банк” – 1 грн.
(цю послугу банк не може надавати безкоштовно, що пов’язано з податковим законодавством). Отже, вибрано перший шлях виконання планових показників.

Перейдемо до аналізу платіжних документів, що надаються клієнтами банку як у паперовому вигляді, так і через систему “клієнт-банк”.

На основі щомісячного звіту відділу автоматизації проведемо аналіз кількості та сум платіжних документів, що проходять через систему “клієнт- банк”.

Таблиця 2.3.2

Структура проходження платежів у КФ АКІБ “УкрСиббанк” за кількістю.

|Місяць |Загальна |Кількість |У % до |Кількість |У % до |
| |кількість |документів|загально|документів,|загальн|
| |платіжних |, що |ї |що |ої |
| |докуметів,|проходять |кількост|надходять у|кількос|
| | |ситемою |і |паперовому |ті |
| | |“клієнт-ба|платежів|вигляді |платежі|
| |Кі(з) |нк” |, |Кі(н) |в, |
| | |Кі(к-б) | | | |
| | | |% | |% |
|Січень 2001 |5842 |2998 |51% |2844 |49% |
|Лютий 2001 |5900 |3024 |51% |2876 |49% |
|Березень 2001|5998 |3103 |52% |2895 |48% |
|Квітень 2001 |6304 |3321 |53% |2983 |47% |
|Травень 2001 |6254 |3498 |56% |2756 |44% |
|Червень 2001 |6350 |3501 |55% |2849 |45% |
|Липень 2001 |6352 |3687 |58% |2665 |42% |
|Серпень 2001 |6478 |3857 |60% |2621 |40% |
|Вересень 2001|6542 |3993 |61% |2549 |39% |
|Жовтень 2001 |6713 |4397 |65% |2316 |35% |
|Листопад 2001|6937 |4762 |69% |2175 |31% |
|Грудень 2001 |6856 |4585 |67% |2271 |33% |
|Січень 2002 |5527 |3727 |67% |1800 |33% |
|Лютий 2002 |6746 |4718 |70% |2028 |30% |

З даної таблиці ми можемо також відмітити зрушення в сторону підвищення використання системи “клієнт-банк” як засобу для доставки платіжних документів до банку. Також цікавим є той факт, що при використанні системи “клієнт-банк” частиною клієнтів, що складає від загальної кількості клієнтів - 13% - 28%, доля кількості документів, що проходять через систему складає 51% - 70% від загальної кількості документів.

Таке явище пояснюється тим, що систему “клієнт-банк” використовують в своїй діяльності, в першу чергу, великі та середні підприємства. Безумовно, показники ділової активності цих підприємств – а отже й кількості платіжних документів – значно вищі за показники малого бізнесу, що й створює таку диспропорцію та перерозподіл структури.

Для підтвердження даного факту наведемо структуру платежів за сумами операцій.

Таблиця 2.3.3

Структурний аналіз проходження платежів у КФ АКІБ “УкрСиббанк” за сумами.

|Місяць |Загальна |Сума по |У % до |Сума по |У % до |
| |сума |документам|загальн|документам,|загальн|
| |платіжних |, що |ої суми|що |ої суми|
| |докуметів,|проходять |платежі|надходять у|платежі|
| | |ситемою |в, |паперовому |в, |
| | |“клієнт-ба| |вигляді, | |
| |грн. |нк” |% |грн. |% |
| | |грн. | | | |
|Січень |385 421 |225 024 |58% |160 396 971|42% |
|2001 |096 |125 | | | |
|Лютий 2001|398 547 |248 524 |62% |150 023 666|38% |
| |789 |123 | | | |
|Березень |416 521 |280 214 |67% |136 306 601|33% |
|2001 |148 |547 | | | |
|Квітень |404 258 |278 547 |69% |125 710 499|31% |
|2001 |025 |526 | | | |
|Травень |421 125 |304 025 |72% |117 100 682|28% |
|2001 |896 |214 | | | |
|Червень |440 125 |314 528 |71% |125 596 456|29% |
|2001 |412 |956 | | | |
|Липень |458 741 |341 258 |74% |117 483 020|26% |
|2001 |145 |125 | | | |
|Серпень |462 258 |358 214 |77% |104 044 128|23% |
|2001 |987 |859 | | | |
|Вересень |457 854 |365 258 |80% |92 596 133 |20% |
|2001 |256 |123 | | | |
|Жовтень |492 090 |383 658 |78% |108 432 387|22% |
|2001 |469 |082 | | | |
|Листопад |384 937 |283 748 |74% |101 188 775|26% |
|2001 |408 |633 | | | |
|Грудень |357 045 |276 485 |77% |80 560 639 |23% |
|2001 |897 |258 | | | |
|Січень |313 808 |245 824 |78% |67 984 169 |22% |
|2002 |639 |470 | | | |
|Лютий 2002|495 025 |385 965 |78% |109 060 133|22% |
| |985 |852 | | | |

Процентна частка суми платежів, що проходять через систему “клієнт- банк” перевищує частку за кількістю платежів, що повністю підтверджує теорію, що була нами запропонована. Так, абсолютно відомо, що суми платежів, що здійснюють великі компанії у десятки, а то і сотні разів перевищують суми платіжних документів, що проводяться клієнтами малого бізнесу. Це пов’язано, як правило з великим обігом коштів у великих компаній, такі компанії часто представляють фінансовий сектор, де рух коштів відбувається без переміщення товару тощо.

Порівняємо процентну частину кількості клієнтів, кількості платіжних документів та суми платежів, що проходять через систему “клієнт-банк”.
Рис. 2.3.3. Динамічний ряд розподілу використання системи “клієнт-банк” за кількістю клієнтів, кількістю та сумами платежів.

Якщо процентна частка кількості клієнтів, що використовують систему
“клієнт-банк” не мала відрізків зниження на гістограмі, то інші показники коливались. Постійний приріст кількості клієнтів спостерігається за рахунок збільшення доступності системи для середніх та малих підприємств, що не мають вирішального впливу на кількість платежів та їх загальну суму по банку.

І нарешті, перейдемо до аналізу доходів, що отримує банк, внаслідок роботи клієнтів із системою віддаленого доступу.

Розрахуємо долю доходів від системи “клієнт-банк” у загальному обсязі доходів від розрахункових операцій та наведемо отримані дані у табличній формі.

Таблиця 2.3.4

Порівняльний аналіз доходів від операцій з системою “клієнт-банк”.

| Місяць |Загальна |Сума |У % до |Сума |У % до |
| |сума |доходів, |загально|доходів, |загально|
| |доходів |отриманих |ї суми |отриманих |ї суми |
| |(за |від ситеми|доходів |від ситеми |доходів |
| |місяць), |“клієнт-ба|(за |“клієнт-бан|(нарост.|
| | |нк” (за |місяць) |к” |підсумко|
| | |місяць) | |(наростаючи|м) |
| |грн. |грн. |% |м |% |
| | | | |підсумком) | |
| | | | |грн. | |
|Січень |92 138 |1 690 |2% |1 690 |2% |
|2001 | | | | | |
|Лютий 2001|149 266 |2 576 |2% |4 266 |2% |
|Березень |191 289 |2 860 |1% |7 126 |2% |
|2001 | | | | | |
|Квітень |214 645 |2 786 |1% |9 912 |2% |
|2001 | | | | | |
|Травень |246 414 |3 564 |1% |13 477 |2% |
|2001 | | | | | |
|Червень |227 043 |4 028 |2% |17 505 |2% |
|2001 | | | | | |
|Липень |228 502 |4 120 |2% |21 625 |2% |
|2001 | | | | | |
|Серпень |177 960 |4 934 |3% |26 559 |2% |
|2001 | | | | | |
|Вересень |134 980 |5 646 |4% |32 205 |2% |
|2001 | | | | | |
|Жовтень |114 034 |7 384 |6% |39 589 |2% |
|2001 | | | | | |
|Листопад |142 352 |7 450 |5% |47 039 |2% |
|2001 | | | | | |
|Грудень |129 203 |7 616 |6% |54 655 |3% |
|2001 | | | | | |
|Січень |131 346 |6 970 |5% |6 970 |5% |
|2002 | | | | | |
|Лютий 2002|204 855 |8 106 |4% |15 076 |4% |

Як видно з таблиці доля доходів від використання системи “клієнт-банк” знаходиться в межах від 2% до 6%, що є досить незначним показником, враховуючи високий процент кількості платіжних документів та суми платежів, що проходять через систему “клієнт-банк”.

Однак доходи від системи “клієнт-банк” не враховують плату клієнтів, що її використовують, щомісячних платежів за обслуговування рахунків, плати за платіжні доручення, видачу довідок і таке інше. В той же час вони відносяться до загальної суми доходів, зменшуючи частку доходів від системи
“клієнт-банк”.

Водночас у динаміці доля доходів від системи “клієнт-банк” зростає і на кінець грудня 2001 року складає 6%. Це дозволило збільшити долю доходів від системи “клієнт-банк” у загальному обсязі доходів від розрахункових операцій з 2% на початку року до 3% на кінець 2001 року.

У 2002 році високий показник частки доходів від роботи з системою
“клієнт-банк” зберігається на рівні 4% - 5% щомісяця, це дозволяє утримувати показник сукупний з початку 2002 року на рівні 4% або на 1% більше за показник 2001 року.

Таблиця 2.3.5

Структура доходів від системи “клієнт-банк”.

| Місяць |Загальна |Доход у |У % до |Доход у |У % до |
| |сума |вигляді |загально|вигляді |загально|
| |доходів |одноразово|ї суми |щомісячної |ї суми |
| |від |ї платні |доходів |платні від |доходів |
| |системи |від |від |обслуговува|від |
| |“клієнт-ба|встановлен|системи |ня системи |системи |
| |нк”, |ня системи|“к-б”, |“к-б” |“к-б”, |
| |грн. |“к-б” |% |грн. |% |
| | |грн. | | | |
|Січень |1 690 |370 |22% |1 320 |78% |
|2001 | | | | | |
|Лютий 2001|2 576 |1 036 |40% |1 540 |60% |
|Березень |2 860 |1 110 |39% |1 750 |61% |
|2001 | | | | | |
|Квітень |2 786 |666 |24% |2 120 |76% |
|2001 | | | | | |
|Травень |3 564 |814 |23% |2 750 |77% |
|2001 | | | | | |
|Червень |4 028 |888 |22% |3 140 |78% |
|2001 | | | | | |
|Липень |4 120 |370 |9% |3 750 |91% |
|2001 | | | | | |
|Серпень |4 934 |444 |9% |4 490 |91% |
|2001 | | | | | |
|Вересень |5 646 |296 |5% |5 350 |95% |
|2001 | | | | | |
|Жовтень |7 384 |1 184 |16% |6 200 |84% |
|2001 | | | | | |
|Листопад |7 450 |370 |5% |7 080 |95% |
|2001 | | | | | |
|Грудень |7 616 |296 |4% |7 320 |96% |
|2001 | | | | | |
|Січень |6 970 |500 |7% |6 470 |93% |
|2002 | | | | | |
|Лютий 2002|8 106 |1 067 |13% |7 039 |87% |

Приріст доходу від встановлення системи “клієнт-банк” в основному залежить від кількості нових клієнтів, тому значення наближаються до пропорцій приросту кількості клієнтів, що встановили систему “клієнт-банк”.

Дохід же від обслуговування системи має тенденцію до зростання – це викликано постійним збільшенням кількості клієнтів, що сплачують щомісячні внески за користування системою “клієнт-банк”, не зважаючи на те, що кількість нових клієнтів системи у досліджуваному місяці може бути меншою, аніж кількість нових клієнтів у попередньому місяці.

Тому з часом загальна лінія розподілу буде зміщуватись у сторону збільшення частки щомісячних платежів по відношенню до одноразових за встановлення системи.

Підсумовуючи структурний аналіз системи “клієнт-банк” та роль її показників у загальних показниках банку, можна відзначити нерівномірність розподілу між кількістю клієнтів, що обслуговуються в системі “клієнт-банк” та кількістю і сумами платежів, що проходять через дану систему – а саме значне перевищення частки останніх близько 55% та 70% відповідно у порівнянні з часткою клієнтів у 25% в середньому. Одночасно доходи від системи в загальній структурі доходів від розрахункових операцій ледь досягають 6%. Нами було встановлено основні причини таких відмінностей структури – прихильність до системи, в першу чергу, великих підприємств, з великою кількістю платіжних документів та сумами платежів; та неспівставність ознак групування доходів від системи “клієнт-банк” та ознак групування клієнтів, що використовують систему чи кількості або сум платежів через систему тощо.

РОЗДІЛ 3

ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЮЧОЇ СИСТЕМИ РОЗРАХУНКІВ В СИСТЕМІ “КЛІЄНТ-БАНК”

3.1. Вдосконалення організаційної системи електронних розрахунків.

Для створення законодавчої основи для широкого застосування електронних засобів зв'язку, необхідно насамперед уточнити юридичний статус так званого електронного документа. Сьогодні в українському законодавстві дуже обмежено визначено поняття "документ", тим більше — електронний документ. Для законодавчого визначення “електронного документа” потрібно створити правову конструкцію, яка б могла виконувати всі основні функції звичайного паперового документа.

Документ сам по собі не існує. Він вбудований у досить складну правову систему, в якій є важливим, але далеко не єдиним компонентом. До інших складових відносять встановлені процедури експертизи істинності, процесуальні правила використання документа як доказу в суді, систему реєстрації та багато іншого. І відмінність власне документа від будь-якого тексту полягає саме в його приналежності до зазначеної правової системи.
Електронний документ як такий теж не існує. Тому законодавчому визначенню підлягає не тільки електронний документ, а й правова система, частиною якої він є. Інакше кажучи, необхідно створити процедури експертизи електронних документів, які були б настільки ж переконливими для суду, наскільки переконливими є звичні методи аналізу паперових документів. Потому слід законодавче їх підтримати і, нарешті, запровадити такі експертизи в регулярну судову практику.

Важливо розрізняти поняття власне документа і поняття його змісту, тобто вміщеної в ньому інформації. Інакше кажучи, документ можна розглядати як:

• сполучення інформації, що міститься в тексті документа (зміст прав) і його реквізитів (включаючи підпис, печатку тощо);

• матеріальний об'єкт — носій цієї інформації. Причому будь-який матеріальний об'єкт самим фактом свого існування є носієм додаткових відомостей, що не мають безпосереднього відношення до змісту документа. За приклад може слугувати інформація про якість, склад і сорт паперу, на якому складено документ, про принтер або друкарську машинку, на яких його віддруковано тощо. Ці дані, отримані за допомогою експертизи, можуть послужити підставою для визнання або невизнання істинності документа.

Інформацію, що міститься в документі, теж можна розділити на дві частини:

1) зміст документа (назвемо її змістовою інформацією);

2) допоміжна частина (дає змогу встановити його автентичність. До неї відносять реквізити — вихідний номер, підписи, печатки тощо).

Роль експертизи полягає в розширенні обсягу допоміжної інформації за рахунок даних про носія. Зазначимо, що підпис, печатку і, особливо, використання спеціальних бланків та сортів паперу (наприклад, із водяними знаками) можна розглядати як спеціально внесені до носія ознаки, що збільшують обсяг інформації про нього.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5