Рефераты

Становлення ощадних банків в Україні

Становлення ощадних банків в Україні














КУРСОВА РОБОТА


Становлення ощадних банків в Україні



ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ КЛАСИФІКАЦІЇ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ ЯК ОЩАДНОГО БАНКУ В УКРАЇНІ

1.1 Законодавчі основи банківського бізнесу в Україні

1.2 Визначення та особливі вимоги до ощадного комерційного банку в

Україні

РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ ТА ВИЯВЛЕННЯ ОЩАДНИХ БАНКІВ В СИСТЕМІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ В 2003 – 2006 РОКАХ

2.1 Основні характеристики банківської системи України

2.2 Аналіз ресурсної бази комерційних банків України та частки депозитів фізичних осіб в ній

2.3 Аналіз відповідності характеристик ресурсної бази комерційних банків вимогам до ощадних банків та основні проблеми ідентифікації ощадних банків

РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ ФОНДУ ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ОЩАДНИХ БАНКІВ

3.1 Сутність та законодавчі основи функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Україні

3.2 Сучасні показники діяльності Фонду та перспективи його розвитку

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП


Ресурси комерційного банку – це сукупність грошових коштів, що знаходяться у його розпорядженні і використовуються ним для виконання активних операцій. Операції , завдяки яким комерційні банки формують свої ресурси, мають назву пасивних.

Згідно з джерелами утворення банківських ресурсів в існуючій банківській практиці ресурси комерційних банків поділяють на власні, залучені та запозичені. Залучені кошти комерційного банку – це кошти, які банк залучає на вклади і депозити. Депозит (вклад) – кошти в безготівковій чи готівковій формі, що надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із чинним законодавством України, або нерезиденту на чітко визначений строк та під процент і оформлюються відповідною угодою. Депозитна операція - операція із залучення коштів на вклади (з відкриттям іменованих клієнтських рахунків) та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів(з відкриттям чи без відкриття іменованих клієнтських рахунків).

Держава та Національний банк України за результатами функціонування банківської системи України в 1992 – 2004 роках прийняли ряд законодавчих та розпорядчих документів, які підвищують захищеність депозитів вкладників, особливо фізичних осіб, які в ринковій економіці є основним та стабільним джерелом депозитних коштів :

-      законодавчі акти по Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

-      нормативні акти по підвищенню вимог до спеціалізованих ощадних та інвестиційних банків по розміру їх власного (захисного) капіталу та нормативів структурного співвідношення коштів в балансі банку;

-      диференціацію ставок обов'язкового резервування залучених коштів на коррахунку в НБУ для додаткової економічної привабливості для комерційних банків залучення довгострокових коштів та коштів фізичних осіб;

-      зниженням облікової ставки НБУ, яка є мінімальною “ціною на гроші” в державі та є основою побудови депозитних та кредитних ставок комерційних банків.

Актуальність теми курсової роботи полягає в дослідженні ефективності роботи комерційних банків України в секторі залучення коштів фізичних осіб та ефективності регулювання діяльності «спеціалізованих ощадних банків» з боку Національного Банку України.

Об’єкт дослідження курсової роботи — на макрорівні система комерційних банків України.

Предмет дослідження курсової роботи — операції залучення вкладів населення комерційними банками та ідентифікація комерційного банку як «спеціалізованого ощадного банку» згідно законодавству України

Цілями дійсної курсової роботи є :

- вивчення основних нормативних документів, які визначають правове та операційне поле діяльності комерційних банків по роботі з залучення коштів фізичних осіб;

- аналіз поточного стану структури ресурсів в банківській системі України та місця коштів фізичних осіб в ній;

- аналіз відповідності алгоритму ідентифікації комерційного банку як «спеціалізованого ощадного банку» реальному положенню на ринку банківських депозитів фізичних осіб в банківській системі України;

- аналіз перспектив поліпшення ефективності роботи Фонда гарантування вкладів фізичних осіб України.

Методи дослідження, застосовані в дослідженнях курсової роботи –

методи ретроспективного економічного аналізу результатів діяльності банку (горизонтально-вертикальні статистичні розрізи), методи побудування алгоритмів та програм розрахунків на ПЕОМ (EXCEL-програми).

Інформаційно-методологічна база досліджень дійсної курсової роботи статистичні та нормативні документи Національного банку України, статистичні таблиці Асоціації українських банків.

РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ КЛАСИФІКАЦІЇ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ ЯК ОЩАДНОГО БАНКУ В УКРАЇНІ


1.1 Законодавчі основи банківського бізнесу в Україні


Банк – це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;

Банківська діяльність – це залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;

Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень Закону «Про банки та банківську діяльність».

Банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізмвані. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими).

Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами операцій. Національний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій.

Банк набуває статусу спеціалізованого банку у разі, якщо більше 50 відсотків його активів є активами одного типу. Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку у разі, якщо більше 50 відсотків його пасивів є вкладами фізичних осіб.

Мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1) діючих банків має становити для банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області (регіональних), у тому числі спеціалізованих ощадних та іпотечних:

- на 1 січня 2006 року - не менше ніж 4500000 євро,

- на 1 січня 2007 року - не менше ніж 5000000 євро;

 Мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1) знову створених банків має становити для банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області (регіональних), у тому числі спеціалізованих ощадних та іпотечних:

- до одного року діяльності - 3000000 євро,

- до двох років діяльності - 3500000 євро,

- до трьох років діяльності - 4000000 євро,

- до чотирьох років діяльності - 4500000 євро,

- починаючи з п'ятого року діяльності - 5000000 євро;

Для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України (міжрегіональних), у тому числі спеціалізованих інвестиційних і розрахункових (клірингових), центрального кооперативного банку:

- до одного року діяльності - 5000000 євро,

- до двох років діяльності - 5500000 євро,

- до трьох років діяльності - 6000000 євро,

- до чотирьох років діяльності - 7000000 євро,

- починаючи з п'ятого року діяльності - 8000000 євро.


1.2 Визначення та особливі вимоги до ощадного комерційного банку в Україні


Національний банк здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків і встановлює спеціальні вимоги стосовно певного виду діяльності банків.

Банк набуває статусу спеціалізованого банку, якщо більше 50 відсотків його активів є активами одного типу, пов'язаного з іпотекою, інвестиційною діяльністю, кліринговою діяльністю, а також статусу ощадного банку, - якщо більше 50 відсотків його пасивів є вкладами фізичних осіб[1].

Спеціалізованим банкам та уповноваженим банкам, що спеціалізуються на здійсненні однієї чи декількох банківських операцій, залучають кошти фізичних осіб для довгострокового кредитування будівництва житла, у зв'язку із концентрацією ризиків установлюються спеціальні (підвищені) значення економічних нормативів для забезпечення більш високого, порівняно з універсальними банками, рівня адекватності регулятивного та основного капіталу, рівня ліквідності та запобігання надмірному перекладанню банками ризиків на своїх кредиторів (вкладників).

Для спеціалізованих ощадних банків установлюються спеціальні значення таких економічних нормативів:

- нормативу миттєвої ліквідності (Н4) - не менше ніж 30 відсотків;

- нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) у розмірі:

а) не більше ніж 20 відсотків - для банків, які мають обсяг негативно класифікованих активів не більше ніж 10 відсотків від загальної суми кредитного портфеля, дебіторської заборгованості, портфеля цінних паперів та коштів, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках (далі - відповідна група активів);

б) не більше ніж 15 відсотків - для банків, які мають обсяг негативно класифікованих активів від 10 до 20 відсотків від відповідної групи активів;

не більше ніж 10 відсотків - для банків, які мають обсяг негативно класифікованих активів від 20 до 30 відсотків від відповідної групи активів;

в) не більше ніж 5 відсотків - для банків, які мають обсяг негативно класифікованих активів більше ніж 30 відсотків від відповідної групи активів або якщо формування резервів під активні операції здійснено не в повному обсязі;

- нормативу максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), - не більше ніж 2 відсотки;

- норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) - у розмірі:

а) не більше ніж 20 відсотків - для банків, які мають обсяг негативно класифікованих активів менше ніж 7 відсотків від відповідної групи активів;

б) не більше ніж 10 відсотків - для банків, які мають обсяг негативно класифікованих активів від 7 до 10 відсотків від відповідної групи активів.

Якщо обсяг негативно класифікованих активів банку становить більше 10 відсотків від відповідної групи активів, то банк не має права збільшувати обсяг операцій з інсайдерами банку (забороняється укладати нові договори або продовжувати строк діючих з такими особами) до часу зниження обсягу негативно класифікованих активів нижче ніж 10 відсотків.

 Нормативні значення інших економічних нормативів для спеціалізованих банків та уповноважених банків, що залучають кошти фізичних осіб для фінансування житлового будівництва, установлюються такі самі, як для універсальних банків.

Залучення вкладів фізичних осіб спеціалізованими банками (крім спеціалізованих ощадних банків) не може становити більше 5 відсотків регулятивного капіталу банку.

До зобов'язань банку за вкладами фізичних осіб належать:

- поточні рахунки фізичних осіб;

- кошти фізичних осіб у довірчому управлінні;

- кошти в розрахунках фізичних осіб;

- кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками;

- нараховані витрати за коштами до запитання фізичних осіб;

- короткострокові депозити фізичних осіб;

- довгострокові депозити фізичних осіб;

- нараховані витрати за строковими коштами фізичних осіб;

- ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком (тільки у частині іменних ощадних сертифікатів);

- нараховані витрати за ощадними (депозитними) сертифікатами, емітованими банком (тільки в частині іменних ощадних сертифікатів).

Максимальний розмір залучення вкладів фізичних осіб недокапіталізованих банків не повинен становити більше 100 % регулятивного капіталу банку.

Для значно недокапіталізованих і критично недокапіталізованих банків забороняється додаткове залучення вкладів фізичних осіб або продовження дії угод з фізичними особами до часу досягнення такими банками рівня не нижче достатньо капіталізованих банків.

Максимальний розмір залучення вкладів фізичних осіб для всіх новостворених банків має становити:

- протягом першого року діяльності - співвідношення вкладів фізичних осіб до регулятивного капіталу має бути не більше ніж 50 відсотків;

- протягом другого року діяльності - співвідношення вкладів фізичних осіб до регулятивного капіталу має бути не більше ніж 100 відсотків.

Надалі, якщо банк має високий і стабільний рівень надходжень, що забезпечує його прибуткову діяльність, основні показники фінансової діяльності банку відповідають нормативним вимогам або перевищують їх, за результатами інспекційної перевірки банк є добре або достатньо капіталізованим, то він може залучати вклади фізичних осіб без цих обмежень.

Недотримання банками встановлених спеціальних значень економічних нормативів є підставою для вжиття Національним банком відповідних заходів впливу згідно з Законом України "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правовими актами Національного банку з питань застосування до банків заходів впливу за порушення вимог банківського законодавства.

Порядок дотримання спеціальних значень економічних нормативів, установлених для спеціалізованих ощадних банків:

1. Банки самостійно визначають напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами операцій.

Якщо більше ніж 50 відсотків пасивів банку є вкладами фізичних осіб (незалежно від типу активів), то такий банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку і має дотримуватися економічних нормативів у розмірі, що встановлений для спеціалізованих ощадних банків, у порядку, визначеному цією главою.

2. Банки зобов'язані постійно за станом на кожний робочий день визначати співвідношення середньоарифметичних залишків за вкладами фізичних осіб до середньоарифметичних залишків пасивів банку (далі - співвідношення) за останні 30 календарних днів поспіль згідно з даними форми "1Д "Баланс банку" без урахування розрахунків між філіями та іншими підвідомчими установами банку.

3. Якщо визначене співвідношення досягне більше ніж 50 відсотків пасивів, то банк зобов'язаний з наступного робочого дня дотримуватися економічних нормативів у значеннях, що встановлені для спеціалізованих ощадних банків з урахуванням вимог цієї глави.

4. Визначення співвідношення та контроль за дотриманням економічних нормативів банками здійснюються таким чином:

а) територіальне управління Національного банку (Департамент банківського регулювання і нагляду) щоденно контролює значення визначеного вище співвідношення.

Якщо на певну дату (за останні 30 календарних днів поспіль) співвідно-шення за розрахунками банку досягне 45 відсотків і більше, то банк має надіслати до територіального управління Національного банку (Департаменту банківського регулювання і нагляду) обґрунтовані пояснення щодо причин, унаслідок яких утворилося таке співвідношення, або про намір банку (визначений у стратегії банку) набути статус спеціалізованого ощадного;

б) якщо на певну дату співвідношення за розрахунками банку становитиме більше ніж 50 відсотків пасивів, то банк з наступного робочого дня має дотримуватися протягом 180 календарних днів значень економічних нормативів, що встановлені для спеціалізованих ощадних банків.

Крім того, банки мають дотримуватися нормативів кредитного ризику в такому порядку:

- за новими угодами, що укладаються банком з дня застосування економічних нормативів, що встановлені для спеціалізованих ощадних банків, - у розмірі, що встановлений для спеціалізованих ощадних банків;

- за кредитами та іншими вкладеннями, які розміщені до дня застосування економічних нормативів, що встановлені для спеціалізованих ощадних банків, - у розмірі, що встановлений для універсальних банків, у разі пролонгації угод за цими кредитами та вкладеннями - у розмірі, що встановлений для спеціалізованих ощадних банків.

Банк, отримавши від Національного банку протокольне повідомлення щодо перевищення визначеного співвідношення більше ніж 50 відсотків пасивів, надсилає підтвердження до територіального управління Національного банку (Департаменту банківського регулювання і нагляду) про потребу дотримання з наступного робочого дня визначених у цьому пункті нормативів;

в) якщо через 180 календарних днів з дня застосування економічних нормативів у значеннях, що встановлені для спеціалізованих ощадних банків, співвідношення за цей період становитиме 50 і менше відсотків, то банк, починаючи з наступного робочого дня, має дотримуватися економічних нормативів у значеннях, що встановлені для універсальних банків.

Якщо за 180 календарних днів з дня застосування економічних нормативів у значеннях, що встановлені для спеціалізованих ощадних банків, співвідношення за цей період становитиме більше ніж 50 відсотків, то банк має дотримуватися протягом наступних 360 днів значень економічних нормативів, що встановлені для спеціалізованих ощадних банків;

г) якщо через 360 днів з дня застосування економічних нормативів у значеннях, що встановлені для спеціалізованих ощадних банків, співвідношення, визначене за останні 180 календарних днів, становитиме 50 відсотків і менше, то банк з наступного робочого дня має дотримуватися економічних нормативів у значеннях, що встановлені для універсальних банків.

Якщо через 360 днів з дня застосування економічних нормативів у значеннях, що встановлені для спеціалізованих ощадних банків, співвідношення, визначене за останні 180 календарних днів, становитиме більше 50 відсотків, то банк має дотримуватися економічних нормативів у значеннях, що встановлені для спеціалізованих ощадних банків протягом наступних 360 днів.


РОЗДІЛ 2 СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ ТА ВИЯВЛЕННЯ ОЩАДНИХ БАНКІВ В СИСТЕМІ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ В 2003 – 2006 РОКАХ


2.1 Основні характеристики банківської системи України


За 2006 рік банківська система поповнилася 13 банками (ЗАТ «АКБ «Сигмабанк», АКБ «Престиж», ТОВ «КБ «Дельта», ТОВ «АІС - банк», ТОВ «Партнер - Банк», ТОВ «Банк Богуслав», ЗАТ «КБ «Конкорд», ВАТ «КБ «Іпобанк», ЗАТ «Фінансбанк», ЗАТ «Вест Файненс енд Кредит Банк», ТОВ «Європейський газовий банк, ВАТ «РД Банк», ТОВ "Укрфінансбанк")[2].

За станом на 1 січня 2007 року ліцензію Національного банку на здійснення банківських операцій в Україні мали 170 банків, у тому числі: 135 банків (79,4 % від загальної кількості діючих банків) - акціонерні товариства (з них: 91 банк (53,5%) - відкриті акціонерні товариства, 44 банки (25,9%) - закриті акціонерні товариства), 35 банків (20,6%) - товариства з обмеженою відповідальністю.

Філійна мережа банків України складається з 1415 діючих філій.

У стані ліквідації перебуває 19 банків, з них 16 банків ліквідуються за рішенням НБУ, 3 – за рішеннями господарських (арбітражних) судів.

У 2006 року продовжувала тривати тенденція зростання основних показників діяльності банків (Додаток А).

Капітал (балансовий) банків збільшився на 70,0 % і за станом на 01.01.2007 р. становить 43,3 млрд.грн.

Зростання капіталу банків, в основному, відбулося за рахунок збільшення сплаченого зареєстрованого статутного капіталу - на 10,1 млрд.грн. або на 62,7 %, загальних резервів, резервного фонду та інших фондів банку – на 1,7 млрд.грн. або на 58,2%, емісійних різниць – на 0,7 млрд.грн. або в 2,2 рази.

Капітал (балансовий) банків має таку структуру. Сплачений зареєстрований статутний капітал складає 60,7 % від капіталу, дивіденди, що спрямовані на збільшення статутного капіталу – 0,3%, емісійні різниці – 2,8%, загальні резерви, резервний фонд та інші фонди банків – 10,8 %, результат минулих років – 1,7 %, результат поточного року – 10,5 %, результат переоцінки основних засобів, нематеріальних активів та інвестицій в асоційовані та дочірні компанії – 13,2 %.

За 2006 рік зобов’язання банків України збільшилися на 57,7% або на 108,7 млрд.грн. і на 01.01.2007 становили 297,2 млрд.грн., в т.ч. нерезиденти 23,7 % від зобов’язань.

Збільшення зобов`язань банків відбулось, в основному, за рахунок строкових вкладів (депозитів) інших банків та кредитів, що отримані від інших банків – на 40,2 млрд.грн. або в 2,5 разів, збільшення коштів фізичних осіб - на 33,5 млрд.грн. або на 46,2 %, коштів суб’єктів господарювання – на 15,7 млрд.грн. або на 25,6%, кредитів, що отримані від міжнародних та інших фінансових організацій – на 4,8 млрд.грн. або в 2,4 рази, коррахунків інших банків – на 3,7 млрд.грн. або в 2 рази, цінних паперів власного боргу – на 3,3 млрд.грн. або в 2,2 рази, субординованого боргу - на 2,1 млрд.грн. або на 83,0%.

Зобов`язання банків мають таку структуру. Кошти Національного банку України складають 0,5 % від загальної суми зобов’язань; коррахунки інших банків – 2,5%; строкові вклади (депозити) інших банків та кредити, що отримані від інших банків – 22,8%; кошти суб’єктів господарювання – 25,9 %; кошти фізичних осіб – 35,7 %; кошти небанківських фінансових установ – 2,5 %; кошти бюджету та позабюджетних фондів – 0,6 %; кредити, що отримані від міжнародних та інших фінансових організацій – 2,8%, цінні папери власного боргу – 2,1 %; субординований борг – 1,6 %; інші зобов`язання – 3,0%.

Банки мають таку структуру коштів населення з точки зору строковості. Строкові кошти складають 81,8 млрд.грн. або 77,2 % від загальної суми вкладів, а кошти до запитання – 24,2 млрд.грн. або 22,8 %. Кошти в національній валюті складають 53,8% від загальної суми коштів фізичних осіб.

Збалансоване зростання активів та покращення їх структури і якості є необхідною умовою стабільного функціонування і розвитку банків. У 2006 році активи збільшилися на 59,2 % або на 126,6 млрд.грн. і становлять 340,4 млрд.грн. Загальні активи збільшились на 58,3 % або на 130,1 млрд.грн. і складають 353,1 млрд.грн., в т.ч. нерезиденти – 5,0 % від загальних активів.

Збільшення загальних активів відбулось, в основному, за рахунок збільшення кредитів, наданих банками - на 113,3 млрд.грн. або на 72,5 %, з них: кредитів, що надані суб’єктам господарювання – на 58,6 млрд.грн. або на 53,8%, кредитів, наданих фізичним особам – на 44,6 млрд.грн. або в 2,3 рази.

Банки мають таку структуру загальних активів. Високоліквідні активи складають – 12,7 % від суми загальних активів, кредитні операції – 76,4 %, вкладення в цінні папери – 4,1 %, дебіторська заборгованість – 0,4 %, основні засоби та нематеріальні активи – 5,3 %, нараховані доходи до отримання – 0,8 %, інші активи – 0,3% від суми загальних активів. Продовжували зростати довгострокові кредити. За поточний рік вони збільшилися на 82,3 % і на 01.01.2007 р. становили 157,2 млрд.грн. або 58,3 % від наданих кредитів.

Одним з важливих завдань для банків залишається забезпечення прибуткової діяльності та підвищення ефективності діяльності банків. За 2006 рік прибуток банків склав 4,6 млрд.грн., що майже у 2 рази більше, ніж за 2005 рік ( 2,2 млрд.грн.). Порівняно з минулим роком доходи банків збільшились на 14,1 млрд.грн. або на 51,2 % і склали 41,6 млрд.грн., в т.ч. процентні доходи становили 30,2 млрд.грн. (або 72,6 % від загальних доходів), комісійні доходи – 8,3 млрд.грн. (20,0%), результат від торговельних операцій – 2,0 млрд.грн. (4,9%), інші операційні доходи – 0,8 млрд.грн. (1,9%), інші доходи – 0,1 млрд.грн. (0,3%), повернення списаних активів – 0,1 млрд.грн. (0,3%).

Порівняно з відповідним періодом минулого року витрати банків збільшились на 11,7 млрд.грн. або на 46,2% і склали 37,1 млрд.грн., в т.ч. процентні витрати становили 16,6 млрд.грн. (або 44,7 % від загальних витрат), комісійні витрати – 0,7 млрд.грн. (2,0%), інші операційні витрати –1,9 млрд.грн. (5,1 %), загальні адміністративні витрати – 12,1 млрд.грн. (32,7 %), відрахування в резерви – 4,4 млрд.грн. (12,0%), податок на прибуток – 1,3 млрд.грн. (3,5%).


2.2 Аналіз ресурсної бази комерційних банків України та частки депозитів фізичних осіб в ній


В табл. Б.1 – Б.8 Додатку Б наведені основні характеристики структури ресурсної бази перших 100 комерційних банків України станом на 01.01.2005 року (за 2004 рік), 01.01.2006 року(за 2005 рік) та на 01.10.2006 року (за 9 місяців 2006 року), отримані за даними Асоціації комерційних банків України.

На рис.2.1 – 2.3 наведені графіки розподілу абсолютних сум депозитів фізичних осіб в перших за обсягами активів 30 банках України станом на 01.01.2005 року, 01.01.2006 року, 01.10.2006 року.

З позиції оцінки абсолютних обсягів депозитів фізичних осіб суму більше 1 млрд.грн. мали в балансі:

-         станом на 01.01.2005 року - 9 банків;

-         станом на 01.01.2006 року - 15 банків;

- станом на 01.10.2006 року - 19 банків;

Явними лідерами ринку депозитів фізичних осіб стабільно залишаються 3 банки:

- 1 місце – АКБ «Приватбанк»:

- 5,558 млрд.грн. на 01.01.2005;

- 9,966 млрд.грн. на 01.01.2006;

- 13,099 млрд.грн. на 01.10.2006;

- 2 місце – АКБ «Аваль» («Райффайзен Аваль»):

- 5,021 млрд.грн. на 01.01.2005;

- 9,165 млрд.грн. на 01.01.2006;

- 9,768 млрд.грн. на 01.10.2006;

3 місце – АКБ «Державний Ощадбанк»:

- 3,459 млрд.грн. на 01.01.2005;

- 5,862 млрд.грн. на 01.01.2006;

- 6,845 млрд.грн. на 01.10.2006;


 

Рис.2.1. Абсолютні суми депозитів фізичних осіб в перших за обсягами активів 30 банках України станом на 01.01.2005 року

Рис.2.2. Абсолютні суми депозитів фізичних осіб в перших за обсягами активів 30 банках України станом на 01.01.2006 року

Рис.2.3. Абсолютні суми депозитів фізичних осіб в перших за обсягами активів 30 банках України станом на 01.10.2006 року

Рис.2.4. Відносна частка суми депозитів фізичних осіб в пасивах банків України, які претендують на спеціалізацію “ощадний банк” станом на 01.01.2005 року

Рис.2.5 Відносна частка суми депозитів фізичних осіб в пасивах банків України, які претендують на спеціалізацію «ощадний банк» станом на 01.01.2006 року

Рис.2.6. Відносна частка суми депозитів фізичних осіб в пасивах банків України, які претендують на спеціалізацію «ощадний банк» станом на 01.10.2006 року


2.3 Аналіз відповідності характеристик ресурсної бази комерційних банків вимогам до ощадних банків та основні проблеми ідентифікації ощадних банків


Аналізуючи нормативні вимоги Національного банку України до спецілізованих ощадних банків, можна виділити 2 основні показника:

- розмір статутного капіталу, який повинен бути на 01.01.2007 року не менше 8 млн.євро для загальноукраїнських банків та не менше 5 млн.євро для банків, які ведуть свою діяльність тільки в одній області України;

- сума залучених коштів фізичних осіб (поточних та строкових) повинна перевищувати 50% від загальних пасивів комерційного банку (власних та залучених коштів);

Згідно даним табл.Б.7 Додатку Б станом на 01.10.2006 року по розміру статутного капіталу вимогам для спеціалізованого ощадного банку відповідають 64 комерційних банка України.

Згідно рис.2.6 станом на 01.10.2006 року по відсотковій частці коштів фізичних осіб в пасивах банку вимогам для спеціалізованого ощадного банку відповідають тільки 9 комерційних банків України.

На рис.2.7 – 2.8 наведенні результати аналізу відповідності лідерства комерційних банків України на ринку залучення коштів фізичних осіб по абсолютним обсягам залучення коштів та відповідних коефіцієнтів частки коштів фізичних осіб в пасивах комерційних банків.

Як показує аналіз даних рис.2.7 – 2.8, станом на 01.01.2005 року до спеціалізованих ощадних банків відносилися 4 банки, станом на 01.10.2006 року до спеціалізованих ощадних банків відносяться 5 банків. При цьому нонсенсом є те, що лідери ринку депозитів фізичних осіб АКБ «Приватбанк» та АКБ «Райффайзен-Аваль», які залучили 27% загальної суми вкладів, - не є «ощадними банками», як і 5 комерційних банків, які мають більше 2 млрд.грн. залучених коштів фізосіб.

Рис.2.7 Ідентифікація лідерів депозитного ринку фізичних осіб кваліфікаційним умовам НБУ – «спеціалізований ощадний банк» станом 01.01.2005 року


Рис.2.8. Ідентифікація лідерів депозитного ринку фізичних осіб кваліфікаційним умовам НБУ – «спеціалізований ощадний банк»станом на 01.01.2005 року

РОЗДІЛ 3

ВПЛИВ ДІЯЛЬНОСТІ ФОНДУ ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ОЩАДНИХ БАНКІВ


3.1 Сутність та законодавчі основи функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Україні


Законом України встановлені засади функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок відшкодування вкладів вкладникам банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду, а також регулюються відносини між Фондом, Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.

а) Учасники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) є банки - юридичні особи, які зареєстровані в Державному реєстрі банків, який ведеться Національним банком України, та мають банківську ліцензію на право здійснювати банківську діяльність. Участь у Фонді зазначених банків є обов'язковою.

Учасники Фонду зобов'язані сплачувати збори до Фонду. Учасником Фонду є банк, який виконує встановлені Національним банком України економічні нормативи щодо достатності капіталу і платоспроможності та може виконувати свої зобов'язання перед вкладниками.

Банки - учасники Фонду, які не виконують встановлених Національним банком України економічних нормативів щодо достатності капіталу, платоспроможності та/або яким за рішенням Національного банку України зупинено дію банківської ліцензії Національного банку України на здійснення банківської діяльності, переводяться за рішенням адміністративної ради Фонду, прийнятим на підставі інформації Національного банку України, одержаної за результатами моніторингу діяльності банків, до категорії тимчасових учасників Фонду. Після переведення до категорії тимчасових учасників Фонду банк, вклади фізичних осіб до якого залучені до дня його переведення до цієї категорії, зобов'язаний сплачувати збори до Фонду до повного виконання зобов'язань перед вкладниками по виплаті їхніх вкладів та нарахованих відсотків.

У разі відкликання банківської ліцензії Національного банку України на здійснення банківської діяльності адміністративна рада Фонду за поданням Національного банку України приймає рішення про виключення цього банку з числа учасників (тимчасових учасників) Фонду.

Виключення банку з числа учасників (тимчасових учасників) Фонду не позбавляє вкладників, вклади яких були залучені до дня виключення його з числа учасників (тимчасових учасників) Фонду, права на відшкодування таких вкладів у разі настання їх недоступності відповідно до цього Закону.

б) Гарантії за вкладом

Фонд гарантує кожному вкладнику банку - учасника (тимчасового учасника) Фонду відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 1200 гривень по вкладах у кожному із таких банків. Зазначений розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду може бути збільшено за рішенням адміністративної ради Фонду залежно від тенденцій розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників банками - учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду.

У разі розміщення вкладником в одному банку - учаснику (тимчасовому учаснику) Фонду кількох вкладів Фонд гарантує відшкодування коштів за такими вкладами, включаючи відсотки, у розмірі загальної суми вкладів за станом на день настання недоступності вкладів, але не більше розміру, встановленого відповідно до частини першої цієї статті.

Якщо вкладник має вклади у кількох банках - учасниках (тимчасових учасниках) Фонду, які в подальшому реорганізувалися шляхом їх злиття, приєднання або перетворення в один банк - юридичну особу, Фонд гарантує відшкодування коштів за цими вкладами до закінчення строку дії договорів за цими вкладами на тих самих умовах, що й до реорганізації. Вклади, залучені після реорганізації банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду, гарантуються Фондом у загальній сумі, але не більше розміру, встановленого відповідно до частини першої цієї статті. Вклади, розмір яких становить менше 1 гривні, не підлягають відшкодуванню.

Відшкодування вкладів в іноземній валюті відбувається у національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України на день настання недоступності вкладів.

в) Обмеження гарантії

Фонд не відшкодовує гарантовану суму за вкладами, розміщеними:

1) членами наглядової ради, ради директорів і ревізійної комісії банку, вклади в якому є недоступними;

2) працівниками незалежних аудиторських фірм (аудиторами), які здійснювали аудиторські перевірки банку протягом останніх трьох років;

3) акціонерами, частка яких перевищує 10 відсотків статутного капіталу банку;

4) третіми особами, які діють від імені вкладників, зазначених у пунктах 1, 2, 3 цієї статті;

5) вкладниками, які на індивідуальній основі отримують від банку пільгові відсотки та мають фінансові привілеї, що призвели до погіршення фінансового стану банку;

6) вкладниками, які не ідентифіковані ліквідаційною комісією.

г) Інформація для вкладників

Банки - учасники (тимчасові учасники) Фонду зобов'язані:

а) розміщувати у всіх приміщеннях, до яких мають доступ вкладники, інформацію про систему гарантування вкладів;

б) надавати інформацію про види вкладів, що підлягають гарантуванню Фондом, обсяги і порядок їх відшкодування.

Банкам - учасникам (тимчасовим учасникам) забороняється використовувати інформацію, що стосується гарантування вкладів, у рекламі з метою сприяння збільшенню загальної суми вкладів. Банк зобов'язаний обмежувати рекламу щодо гарантування вкладів з посиланням на участь у Фонді.

Фонд зобов'язаний двічі на рік за станом на 1 січня та 1 липня публікувати в офіційних засобах масової інформації реєстр банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду протягом одного місяця після настання зазначених строків.

д.) Надання інформації для Фонду

Фонд має право одержувати від Національного банку України інформацію, необхідну для виконання ним функцій, передбачених цим Законом.

Національний банк України зобов'язаний у тижневий строк інформувати Фонд про:

1) надання банку банківської ліцензії на право здійснювати банківську діяльність;

2) застосування до банку заходів впливу;

3) відкликання банківської ліцензії на право здійснювати банківську діяльність.

Банки - учасники (тимчасові учасники) Фонду зобов'язані подавати Фонду балансові звіти, аудиторські висновки, інші визначені Фондом форми звітності, документи та інформацію, що необхідні для виконання Фондом функцій, передбачених цим Законом.

Ліквідатор банку - учасника (тимчасового учасника) Фонду зобов'язаний надати Фонду інформацію та передбачені законодавством документи, необхідні для виконання Фондом функції щодо забезпечення відшкодування коштів вкладникам. Для виконання власних функцій Фонд визначає обов'язкові форми звітності для банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду.

Посадові особи Фонду зобов'язані додержувати вимог законодавства про збереження банківської таємниці щодо інформації, одержаної із зазначених у цій статті джерел.

ж) Правовий статус Фонду

Фонд є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд є юридичною особою, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.

Фонд є економічно самостійною установою, яка не має на меті одержання прибутку, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України. Фонд має печатку із своїм найменуванням, веде облік і звітність відповідно до законодавства. Місцезнаходження Фонду місто Київ.

з) Нормативно-правові акти Фонду

Фонд видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками - учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду.

Нормативно-правові акти видаються у формі інструкцій, положень, правил, які затверджуються рішенням адміністративної ради Фонду.

Нормативно-правові акти Фонду підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством України.

З метою забезпечення захищеності вкладів фізичних осіб Фонд відповідно до визначеного ним порядку встановлює для банків - учасників (тимчасових учасників) Фонду обов'язкові стандарти - вимоги до банків щодо їх членства у Фонді, які встановлюються нормативно-правовими актами Фонду.

Двічі на рік за станом на 1 січня та на 1 липня Фонд публікує в офіційних засобах масової інформації звіт про свою діяльність.

Один раз на рік діяльність Фонду перевіряється незалежною аудиторською фірмою, яка визначається згідно з рішенням його адміністративної ради.

Фонд подає річний звіт разом з аудиторським висновком Кабінету Міністрів України і Національному банку України до 1 липня року, наступного за звітним.

Річний звіт Фонду, достовірність якого має бути підтверджена незалежною аудиторською фірмою, підлягає опублікуванню в офіційних засобах масової інформації відповідно до законодавства.

і) Адміністративна рада та виконавча дирекція Фонду

Керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція.

Адміністративна рада Фонду діє у складі п'яти осіб, які є громадянами України, постійно проживають в Україні, мають вищу фінансово-економічну чи юридичну освіту, стаж роботи за фахом не менше ніж п'ять років.

Адміністративна рада формується шляхом делегування до її складу двох представників Кабінету Міністрів України, двох представників Національного банку України, одного представника асоціації банків.

Очолює адміністративну раду голова, який щорічно обирається адміністративною радою з числа її членів. Члени адміністративної ради не можуть бути членами органів управління або акціонерами будь-якого банку. Строк повноважень члена адміністративної ради становить чотири роки і може бути продовжено на наступний строк, але не більше ніж на два строки.

Страницы: 1, 2


© 2010 Современные рефераты