5. Фактична оцінка кожного показника визначається шляхом порівняння розрахованого значення показника з відповідною шкалою значень (враховуючи те, якими видами страхування (життя/не життя) займається страховик), наведеною у наступній табл. 5.

Таблиця 5

N п/п	Показник	Шкала
N п/п	Показник	Не життя	Життя
1	Показник дебіторської заборгованості (ПДЗ)	1. 0 ПДЗ < 50 2. 50 ПДЗ < 75 3. 75 ПДЗ < 100 4. 100 ПДЗ	1. 0 ПДЗ < 50 2. 50 ПДЗ < 75 3. 75 ПДЗ < 100 4. 100 ПДЗ
2	Показник ліквідності активів (ПЛА)	1. 95 ПЛА 2. 80 ПЛА < 95 3. 65 ПЛА < 80 4. ПЛА < 65	1. 60 ПЛА 2. 50 ПЛА < 60 3. 40 ПЛА < 50 4. ПЛА < 40
3	Показник ризику страхування (ПРС)	1. ПРС 100 2. 100 < ПРС 200 3. 200 < ПРС  300 4. 300 < ПРС	1. ПРС 300 2. 300 < ПРС  400 3. 400 < ПРС  500 4. 500 < ПРС
4	Зворотний показник платоспроможності (ЗПП)	1. 0 < ЗПП  20 2. 20 < ЗПП  50 3. 50 < ЗПП  75 4. 75 < ЗПП, ЗПП  0	1. 0 < ЗПП  20 2. 20 < ЗПП  50 3. 50 < ЗПП  90 4. 90 < ЗПП, ЗПП  0
5	Показник доходності (ПД)	1. 50 < ПД 2. 25 < ПД  50 3. 0 ПД  25 4. ПД < 0	1. 50 < ПД 2. 25 < ПД  50 3. 0 ПД 25 4. ПД < 0
6	Показник обсягів страхування (андеррайтингу) (ПА)	1. ПА  50 2. 50 < ПА  100 3. 100 < ПА  110 4. 110 < ПА	-
7	Показник змін у капіталі (ПЗК)	1. 10 < ПЗК 2. 5 < ПЗК  10 3. 0 < ПЗК  5 4. ПЗК  0	1. 10 < ПЗК 2. 5 < ПЗК  10 3. 0 < ПЗК  5 4. ПЗК  0
8	Показник змін у сумі чистих премій за всіма полісами (ПЗЧП)	1. 40 ПЗЧП 2. 33 ПЗЧП < 40 3. 10 ПЗЧП < 33 4. ПЗЧП < 10	1. 40 ПЗЧП 2. 33 ПЗЧП < 40 3. 10 ПЗЧП < 33 4. ПЗЧП < 10
9	Показник незалежності від перестрахування (ПНП)	1. 50 ПЗП 2. 40 ПЗП < 50 3. 30 ПЗП < 40 4. ПЗП < 30, 85 ПЗП	1. 80 ПЗП 2. 65 ПЗП < 80 3. 50 ПЗП < 65 4. ПЗП < 50
10	Показник відношення чистих страхових резервів та капіталу (ПВРК)	1. 0 < ПВРК  50 2. 50 < ПВРК  75 3. 75 < ПВРК  100 4. 100 < ПВРК, ПВРК  0	-
11	Показник доходності інвестицій (ПДІ)	1. 10 ПДІ 2. 5 ПДІЗ < 10 3. 0 ПДІ < 5 4. ПДІ < 0	1. 30 ПДІ 2. 10 ПДІ < 30 3. 5 ПДІ < 10 4. ПДІ < 5

6. Загальна оцінка визначається як сума фактичних оцінок по окремих показниках, помножених на відповідні коефіцієнти (враховуючи те, якими видами страхування (життя/не життя) займається страховик) з наступної табл. 6.

Таблиця 6

N п/п	Показник	Коефіцієнт
N п/п	Показник	Не життя	Життя
1	Показник дебіторської заборгованості (ПДЗ)	0,04	0,05
2	Показник ліквідності активів (ПЛА)	0,10	0,125
3	Показник ризику страхування (ПРС)	0,06	0,075
4	Зворотний показник платоспроможності (ЗПП)	0,18	0,225
5	Показник доходності (ПД)	0,06	0,075
6	Показник обсягів страхування (андеррайтингу) (ПА)	0,06	-
7	Показник змін у капіталі (ПЗК)	0,06	0,075
8	Показник змін у сумі чистих премій за всіма полісами (ПЗЧП)	0,06	0,075
9	Показник незалежності від перестрахування (ПНП)	0,18	0,225
10	Показник відношення чистих страхових резервів та капіталу (ПВРК)	0,16	-
11	Показник доходності інвестицій (ПДІ)	0,04	0,075

5. Практичний аналіз сучасного стану перестрахування в Україні за 2004 – 2006 роки

Визначення частки перестрахувальних операцій(вихідне перестрахування) у надходженнях страхової премії по страховому ринку

За договорами вихідного перестрахування ризиків на кінець 2006 року українські страховики (цеденти, перестрахувальники) сплатили 5 621,6 млн. грн., що становить 41% від валових страхових премій по ринку страхування України, з них [19]:

- перестрахувальні премії перестраховикам-нерезидентам становили 561,07 млн. грн. (4% від суми валових премій по ринку страхування України);

- перестрахувальні премії перестраховикам-резидентам становили 5060,55 млн. грн. (37% від суми валових премій по ринку страхування України);

На рис. 1 наведена динаміка часток перестрахувальних премій у 2001 –2006 роках по страховому ринку України [17-19]:

Рис. 1 – Динаміка часток перестрахування в валових страхових преміях на страховому ринку України у 2001 – 2006 роках [17-19]

Як показує аналіз графіків рис. 1:

- загальний рівень перестрахування в валових страхових преміях по страховому ринку України зростав з рівня 43% у 2001 році до рівней 59-60% у 2003 -2004 роках та поступово знизився до рівня 41% у 2006 році;

- частка перестрахування валових премій у перестраховиків – нерезидентів зростала з рівня 26,1% у 2001 році до рівня 35% у 2003 році та різко спала до 9,9% у 2004 році та знизилась до рівня 4-5% у 2005 -2006 роках;

- частка перестрахування валових премій у перестраховиків – резидентів на внутрішньому страховому ринку зростала з рівня 16,9% у 2001 році до рівня 50,1 % у 2004 році та спала до рівня 37,3% у 2006 році;

В табл. 7 наведені рівні перестрахування страхових валових премій в перших за розміром сум страхових премій страховиків України у 2004 -2006 роках [34].

В табл. 7 наведені рівні перестрахування страхових валових премій в перших за розміром часток перестрахування страхових премій страховиків України у 2004 -2006 роках [34].

Як показує аналіз даних табл.2.1 політика перестрахування не залежить від рівня валових страхових премій, так:

1 місце рейтингу – СК «ЛЕММА» - рівень перестрахування 93,0%

2 місце рейтингу – НАСК «ОРАНТА» - рівень перестрахування 6,6%

3 місце рейтингу – СК «ЗЕМСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ» - рівень перестрахування 32,8%

7 місце рейтингу – СК «КРЕМЕНЬ» - рівень перестрахування 82,8%

12 місце рейтингу – СК «ДНЕПРОИНМЕД» - рівень перестрахування 93,1%

Як показує аналіз даних табл.2.2 рівень перестрахування розподіляється дискретно групами кратними по 10% вище середнього рівня по ринку – 41%:

- 5 страховиків з рівнем частки перестрахування 93 - 97%;

- 4 страховика з рівнем частки перестрахування 77 – 82%;

- 6 страховиків з рівнем частки перестрахування 44 – 53%.

Таблиця 7 - Рівні перестрахування страхових валових премій в перших за розміром сум страхових премій страховиків України у 2004 -2006 роках [34]

Таблиця 8 - Рівні перестрахування страхових валових премій в перших за розміром часток перестрахування страхових премій страховиків України у 2004 -2006 роках [34]

6. Визначення частки виплат страхового відшкодування перестраховиків у страхових виплатах страховиків

В табл. 9 та на графіках рис. 2 наведена динаміка та структура виплат перестраховиків на страховому ринку України. Як показує аналіз графіків рис. 2 у 2004 –2006 роках рівень частки страхових виплат перестраховиками знизився з 25% до 15,2 %, як за рахунок зниження частки виплат перестраховиками – нерезидентами з 8,0% до 4,7%, так і перестраховиками- резидентами з 17,0% до 10,5 %.

Рис. 2- Частка виплат страхового відшкодування перестраховиками у страхових виплатах страховиків на ринку Україну 2004 –2006 роках [17-19]

Таблиця 9 - Динаміка страхових виплат та частки перестраховиків в страхових виплатах по ринку України у 2001 –2006 роках [17-19]

Структура перестрахувального портфеля (вихідного) за галузями страхування

В табл. 10 наведені основні види страхування у 2005 році на страховому ринку України з високою часткою перестрахування.

Таблиця 10 - Структурні частки основних видів страхування з високою часткою перестрахування у страхових портфелях за 2005 рік [18]

№	Вид страхування	% перестрахування у валових преміях	% перестрахування у нерезидентів в валових преміях
1	Страхування виданих гарантій(порук) та прийнятих гарантій	97,6%	5,1%
2	Страхування судових витрат	93,9%	0,0%
3	Авіаційне страхування цивільної авіації	68,1%	61,5%
4	Обов’язкове майнове страхування	67,1%	60,3%
5	Страхування фінансових ризиків	66,0%	0,1%
6	Страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника)	58,4%	56,7%
7	Страхування водного транспорту (морського, внутрішнього та інших видів водного транспорту)	53,4%	46,0%
8	Загалом по всім видам страхування, іншим ніж страхування життя	49,2%	2,9%
9	Страхування життя	11,1%	11,1%
10	Загалом по страховому ринку	48,3%	3,1%

Порівняння темпів зростання перестрахувальних операцій з страховими

В табл. 11 та на графіках рис. 3 наведені результати оцінки ланцюгових темпів росту страхових та перестрахувальних премій на страховому ринку України у 2001 – 2006 роках. Як показує аналіз даних табл. 11 та графіків рис. 3:

- до 2003 року зростання ринку страхових та перестрахувальних операцій йшло наростаючим темпом, при цьому темп росту операцій перестрахування випереджав темп росту операцій страхування;

- у 2004 –2005 роках темп росту обсягів страхувальних та перестрахувальних операцій різко знизилися приблизно в 4-5 разів, при цьому випереджаючим стало зростання обсягів операцій прямого страхування та внутрішнього перестрахування;

- у 2006 році темп росту страхувальних та перестрахувальних операцій зріс майже в 2 рази відносно рівней 2005 року, при цьому темп росту обсягів операцій перестрахування у перестраховиків-нерезидентів зріс майже в 6 разів;

- загальний обсяг операцій прямого страхування та перестрахування у 2006 році після падіння страхового ринку України у 2005 році становив 80% по операціям прямого страхування відносно обсягів 2004 року та 50% по операціям перестрахування відносно обсягів 2004 року.

Таблиця 11 - Оцінка темпів росту страхових та перестрахувальних премій на страховому ринку України у 2001 – 2006 роках [17-19], [28]

Рис. 3. – Темпи ланцюгового росту показників страхових та перестрахових премій на страховому ринку України у 2001 – 2006 роках [17-19], [28]

Порівняння рівня виплат в перестрахуванні (вхідне та вихідне) і страхуванні

В табл. 12 та на графіках рис. 4 наведені результати оцінки ланцюгових темпів росту страхових та перестрахувальних виплат на страховому ринку України у 2001 – 2006 роках. Як показує аналіз даних табл.2.6 та графіків рис.2.4:

- рівень виплат прямого страхування в Україні лінійно зростає, при цьому з 2004 року по 2006 рік – рівень виплат зріс в 1,9 раза;

- рівень виплат перестрахування піднявся практично в 2 рази у 2005 році відносно 2004 року, та дещо зріс у 2006 році, при цьому рівень виплат від перестраховиків-нерезидентів зріс у 2006 році майже в 3,5 раза відносно рівня 2004 року, а рівень виплат перестраховиків-резидентів – в 4 рази менший, ніж рівень виплат у перестраховиків-нерезидентів;

Рис. 4 – Рівні виплат по прямому страхуванню та перестрахуванню на страховому ринку України у 2004 – 2006 роках [17 - 19]

Партнерські зв’язки вітчизняних страховиків з перестраховикми–нерезидентами

Структура перестрахування за межами України (у перестраховиків-нерезидентів) за часткою страхових премій, сплачених за договорами перестрахування представлена на рис.2.5 – 2.7. Як показує аналіз графіків рис.2.5 –2.7 у 2004 – 2006 роках поступово зростає частка перестраховиків США, Росії та Німеччини, відтисняючи лідерів 2004 року – Литву та Великобританію.

На запитання "Якій вітчизняній страховій (перестраховій) компанії Ви надасте перевагу при укладанні договору перестрахування?" експерти, які оцінювали український ринок перестрахування відзначили наступні компанії:

- “ВЕСКО”, “УПСК”, “Європейський Страховий Альянс”, “СГ “ТАС”, “Кредо-Класик”, “Бусін” – за надійність та оперативне виконання своїх зобов’язань;

- “Європейський Страховий Альянс” - подобається підхід до справи;

- “Український страховий альянс” - за фінансову надійність і стійкість компанії, професіоналізм спеціалістів;

- “Стройполіс” - за оперативність акцептів та своєчасність відшкодувань;

- “Оранта”, “Універсальна” та “Оріана”;

- “АРМА”, “РЕНЕСАНС”, “ГАЛА-СКД”, “РОСНО-Україна” - залежно від виду страхування та місткості перестраховика.

На запитання "Якій іноземній страховій (перестраховій) компанії Ви надасте перевагу при укладанні договору перестрахування?" українські експерти, які оцінювали вітчизняний ринок перестрахування відзначили наступні компанії:

- Munich Re - високі рейтинги фінансової стійкості, високий рівень довіри, необхідна місткість, якісний сервіс, професійний перестрахувальний захист, високий імідж компанії, надійність, оперативність, лідер світового ринку перестрахування з великим досвідом роботи;

- Transatlantic Re - високі рейтинги фінансової стійкості, високий рівень довіри, необхідна місткість, якісний сервіс, професіоналізм, виконання своїх зобов’язань;

- Swiss Re - лідер світового ринку перестрахування з великим досвідом роботи;

- PZU S.A. - надійність, оперативність, якість послуг;

- Gen Re - якісний та професійний перестрахувальний захист, високий імідж компанії;

- “Москва Ре” - оптимальне співвідношення "ціна-якість" (якість навіть більша);

- SCOR, Hannover Re - з тим закордонним перестрахувальником, який розуміє чим й як живе його цедент і ринок, на якому працює цедент.

- “Росгосстрах”, “Ингосстрах” - потужні холдингові компанії з великим досвідом роботи й підготовленими кадрами.

Українські страховики визначили такі основні групи критеріїв, що висуваються до перестраховика:

- високий рівень платоспроможності (фінансової надійності, стійкості, незалежності, стабільності);

- якість перестрахового захисту (достатня перестрахова місткість, ціна, оперативність щодо виплат та виконання зобов’язань);

- імідж та репутація на ринку (досвід роботи, особисті відносини, високий рівень довіри і відкритості, розуміння проблем цедента, взаємність та професіоналізм).

У 2006 році види страхування за якими частка перестрахування у пере-страховиків-нерезидентів становила більше 20% від валових премій отриманих за такими видами розподілились наступним чином [19]:

- страхування повітряного транспорту - 26,95%,

- страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту) - 40,80%,

- страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) - 24,77%,

- страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) - 47,72%,

- страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) - 51,48%,

- обов‘язкове авіаційне страхування цивільної авіації - 57,15%,

- обов‘язкове страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту - 54,20%.

Українські страховики також приймали ризики на перестрахування від перестрахувальників-нерезидентів за видами страхування іншими, ніж страхування життя. У 2006р. від перестрахувальників надійшло 21,5 млн. грн.

Таблиця 12 - Види страхування, за якими у 2006 році були отримані компенсаційні виплати від перестраховиків–нерезидентів (тис. грн.) [19]

№	Вид перестрахування у перестраховика-нерезидента	Сума компенсації від перестраховика-нерезидента
1	Страхування наземного транспорту(крім залізничного)	55686,2
2	Страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ	19406,2
3	Страхування майна(інші, ніж в законодавстві)	12091,6
4	Авіаційне страхування цивільної авіації	6304,6
5	Страхування повітряного транспорту	5597,4
6	Страхування водного транспорту(морського, внутрішнього та інших видів)	4731,3
7	Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (за додатковими договорами)	3416,3
8	Страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізників)	3015,0
9	Страхування від нещасних випадків	1027,5
10	Страхування вантажів та багажу	866,4
11	Страхування відповідальності перед третіми особами	696,7
12	Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (за звичайними договорами)	57,3
13	Страхування медичних витрат	25,0
14	Страхування судових витрат	18,9
15	Особисте страхування від нещасних випадків	2,4
16	Усього надходження компенсацій	122800,0

ВИСНОВКИ

Таким чином, перестрахування є суттєвим процесом в функціонуванні страхової системи України, при цьому обсяги внутрішнього перестрахування в десять разів перевищують обсяги перестрахування у перестраховиків-нерезидентів.

Як показав аналіз, проведений в роботі, політика перестрахування не залежить від рівня валових страхових премій, так рівень перестрахування в страхових компаніях України, які займають перші місця рейтингу за обсягами валової премії у 2006 році становлять:

1 місце рейтингу – СК «ЛЕММА» - рівень перестрахування 93,0%

2 місце рейтингу – НАСК «ОРАНТА» - рівень перестрахування 6,6%

3 місце рейтингу – СК «ЗЕМСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ» - рівень перестрахування 32,8%

7 місце рейтингу – СК «КРЕМЕНЬ» - рівень перестрахування 82,8%

12 місце рейтингу – СК «ДНЕПРОИНМЕД» - рівень перестрахування 93,1%

В той же час, проведений аналіз показав, що на страховому ринку України спеціалізувались страхові компанії, в яких рівень перестрахування розподіляється дискретно групами кратними по 10% вище середнього рівня по ринку – 41%:

- 5 страховиків з рівнем частки перестрахування 93 - 97%;

- 4 страховика з рівнем частки перестрахування 77 – 82%;

- 6 страховиків з рівнем частки перестрахування 44 – 53%.

Однією з головних ознак розвитку світового бізнес-середовища початку ХХІ ст. є його інтернаціоналізація. Ця детермінанта знаходить своє відображення у постійному збільшенні міжнародних страхових проектів, розширенні інвестиційних програм, введенні єдиних стандартів, вимог, тарифів тощо. Не залишається осторонь від таких тенденцій і Україна. Все більш масштабною стає міжнародна діяльність деяких вітчизняних страховиків, які із внутрішньо-українських гравців вищої та середньої ліги вийшли на міжнародний рівень страхового бізнесу. Основою для подолання національних страхових кордонів стало рішення уряду щодо відкриття інвестиційних потоків на вітчизняний страховий ринок. Сьогодні ми можемо констатувати, що нового образу набувають страховики, у яких домінує іноземний капітал. Саме вони є прикладом інтернаціоналізації страхової індустрії.

Не менш важливим фактором, що демонструє розширення меж страхового бізнесу є розвиток професійного ринку перестрахування. Перестрахування є важливим економічним та фінансовим інструментом для кожної окремої страхової компанії, для кожної окремої держави, для розвитку економіки країни вцілому. Перестрахування – це інтернаціональний бізнес. Його міжнародне значення, без перебільшення, вже не раз відзначалось при відшкодуванні збитків у світових катастрофах.

В Україні, на жаль, при інтернаціоналізації страхового бізнесу і наближенні українського страхового ринку до світових стандартів, поки що відсутнє повне розуміння всієї глибинної сутності перестрахування і його великого значення як на мікро-, так і на макроекономічному рівні.

Варто назвати головні проблеми, які підтверджують викладене.

1. Перестрахувальна діяльність в Україні, як вид діяльності, не до кінця визначена і врегульована законодавчо. Закон України «Про страхування» визначає перестрахування, як «страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований». Питання відшкодування збитків у перестрахуванні, питання ретроцесії, стосунків між ретроцедентом і ретроцесіонарієм і т.д. залишаються не визначеними законом і діють на основі звичаєвого та договірного права.

2. Перестрахуванням займаються всі суб’єкти страхового ринку, які отримали ліцензію на той чи інший вид страхування. Такий підхід породив невиправдану ніякими економічними законами взаємність, демпінгові страхові та перестрахувальні тарифи, відсутність єдиних стандартів і вимог до договорів перестрахування.

3. Перестрахувальні діяльність в Україні не визначена законом як окремий вид діяльності і не ліцензована. Тобто, в державі практично не існує законодавчого середовища для роботи професійної перестрахувальної компанії з відповідною ліцензією.

Такі законодавчі прогалини приводять до неоднозначного сприйняття сьогодні учасниками страхового ринку України доморощених українських перестрахувальних товариств, які позиціонують себе, як професійні перестраховики.

Поява професійного перестраховика на страховому ринку України сьогодні є логічною закономірністю і необхідністю розвитку української страхової індустрії в цілому. Прийшов час, коли всі учасники страхового ринку повинні зрозуміти, що перестрахування - це важлива, окрема складова страхового бізнесу, це окремий елемент страхової інфраструктури. Лише професійні перестраховики, які ніколи не були конкурентами для страхових компаній, надають послуги останнім з метою захисту їх інтересів, портфелю та страхувальника. Саме в цьому і є головна філософія діяльності професійного перестраховика.

Перестраховик, як професійний гравець на внутрішньому страховому ринку, формує свій перестрахувальний портфель з урахуванням як міжнародного досвіду так і з урахуванням специфіки українського ринку, підтягуючи його до світових стандартів. Такий підхід дає можливість отримати достатню облігаторну ємкість на світовому ринку перестрахування по різних класах бізнесу для забезпечення потреб українських страховиків з однієї сторони і наростити фінансові можливості внутрішнього перестраховика, розширивши ємкість українського ринку перестрахування в цілому, з іншого боку. Тобто, викладений варіант співпраці учасників внутрішнього страхового ринку в галузі перестрахування сприятиме його професійному формуванню та розвитку, адаптації його до міжнародних стандартів та підходів, а також плавному входженню у світове перестрахувальне бізнес-середовище. Варто зазначити, що ретроцесійна діяльність перестраховика є його професійною діяльністю, а не є ознакою його слабкості або фінансової не стабільності. Така діяльність характерна для всіх рейтингових перестраховиків і є підтвердженням постійного контролю за своїм портфелем і диверсифікацєю прийнятих на перестрахування ризиків.

Так ретроцесійна програма (2005 рік) рейтингових перестраховиків склала: Munich Re 6,6%, Swiss Re – 6,5%, Lloyd’s – 33,7%, Hannover Re – 43,2%, Allians AG - 32,4%, Transatlantic Re – 29,1%, Converium – 15,1%, SCOR – 28,6%, American Re – 65,6%.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про страхування» (Законом України від 4 жовтня 2001 року N 2745-III цей Закон викладено у новій редакції) // із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 15 грудня 2005 року N 3201-IV.

2. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про оподаткування прибутку підприємств» (Вводиться в дію Постановою Верховної Ради України від 28 грудня 1994 року N 335/94-ВР) // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 19 грудня 2006 року N 489-V.

3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ “Про Положення про Державну комі-сію з регулювання ринків фінансових послуг України “ // від 4 квітня 2003 року N 292/2003 ( Із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 5 березня 2004 року N 280/2004).

4. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 4 лютого 2004 р. N 124 «Про затвердження Порядку та вимог щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента».

5. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 13 червня 2002 р. N 821 «Про затвердження форми декларації страховика про операції з перестра-хування».

6. «Про затвердження Порядку складання та подання декларації стра-ховика про операції з перестрахування» // Наказ Міністерства фінансів України від 25 липня 2002 року N 582.

7. «Про затвердження Порядку підтвердження перестраховими брокерами здійснення за їхньою участю перестрахування у перестраховика-нерезидента, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає встановленим вимогам» // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 1 лютого 2007 року N 6763.

8. «Про затвердження Вимог до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів» // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 3 грудня 2004 року N 2885.

9. «Про затвердження Порядку погодження в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України договорів перестрахування з перестраховиками-нерезидентами для перерахування (купівлі) іноземної валюти страховиками-резидентами та страховими (перестраховими) брокерами-резидентами» // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 3 червня 2005 року N 4123.

10. «Про застосування іноземної валюти в страховій діяльності» // Постанова Правління Національного банку України від 11 квітня 2000 року N 135 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 29 вересня 2006 року N 381).

11. «Про затвердження Порядку надання страховиками (цедентами, перестрахувальниками) інформації про укладені договори перестрахування із страховиками (перестраховиками) нерезидентами до Держфінпослуг» // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 4 червня 2004 року N 914.

12. Про затвердження Ліцензійних умов провадження страхової діяльнос-ті // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року N 40 ( Із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженнями Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України станом від 7 червня 2005 року N 4125).

13. Про затвердження Правил формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя// Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17 грудня 2004 року N 3104.

14. Про затвердження Рекомендацій щодо аналізу діяльності страховиків // ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОС-ЛУГ УКРАЇНИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 17.03.2005 р. N 3755.

15. Про затвердження Порядку складання звітних даних страховиків // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 3 лютого 2004 року N 39.

16. Волошина А. Прозрачность и перспективность украинского рынка перестрахования // ПК "VAB RE", Журнал "Страхова справа" №1(21)2006 // forINSURER.com.

17. Волошина А. Поява в Україні професійних перестраховиків – закономірність // Журнал "Страхова справа" №2(18)2005 // forINSURER.com.

18. Інформація про стан і розвиток страхового ринку України за 2004 рік // Статистичний бюлетень Держфінпослуг України, 2005 рік, #"#" target="_blank">"Страховое ревю" №1(141)/2006.

31. Шахов В.В. Страхование: Учебник для вузов.- М.: Страховой полис. ЮНИТИ, 1997.- 311 с.

32. Шумелда Я. Страхування: Навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів/ Я. Шумелда. - 2-ге вид., переробл. і допов.. - Тернопіль: Джура, 2006. - 296 с.

33. #"#" target="_blank">#"#" target="_blank">http://www.fitchratings.ru/ - Офіційний Інтернет-сайт міжнародного рейтингового агентства «Fitch Ratings», 2007.

Страницы: 1, 2, 3