Аналіз фінансового стану ВАТ "Радсад"

Протягом року відбулися такі зміни:

Майно підприємства збільшилось на 11,95%

Необоротні активи збільшились на 16,45%

Оборотні активи збільшились на 4,44%

В тому числі:

Запаси збільшились на 21,99%

Дебіторська заборгованість зменшилась на 18,83%

Грошові кошти зменшились на 93,22%

У результаті розрахованих показників встановлено, що у 2005 році необоротні активи складали 34475 тис. грн., що у відсотках до майна складає 62,5%. У 2006 році необоротні активи збільшились до 38593,3 тис. грн., що у відсотках складає 65,01%. Збільшення необоротних активів - позитивна тенденція в діяльності підприємства.

Оборотні активи у 2005 році становили 12928 тис. грн., що у відсотках до майна складає 37,5%. У 2006 році оборотні активи зросли до 13502,2 тис. грн., що складає 34,99% до майна.

Можна зробити висновок, що у структурі активів підприємства відбулися позитивні зміни, внаслідок яких активи підприємства збільшились на 4118,3 тис. грн.

Виробничий потенціал протягом року зріс на 14,99%. Це відбулося за рахунок збільшення основних запасів (протягом року на 2983,6 тис. грн.) та незавершеного виробництва (протягом року на 2160,3 тис. грн.). Виробничий потенціал складає велику частку від майна, помітна тенденція до збільшення (протягом року з 71,14% до 73,07%).

Виручка від реалізації зменшилась на 462,36 (1853,24-2315,6). Внесок екстенсивного чинника - зменшив виручку на 4% (1853,24/-462,36), інтенсивного - збільшив на 5% (-2315,6/-462,36).

Протягом року власний оборотний капітал збільшився на 2125,5 тис. грн. На формування власного оборотного капіталу впливають власний капітал, необоротні активи, оборотній капітал та короткострокові кредити і позики. Протягом року ВОК збільшився за рахунок збільшення короткострокових зобов'язань та доходів майбутніх періодів.

2.3. Аналіз фінансової стійкості та ліквідності підприємства

Підприємство має нестачу власного оборотного капіталу, власного капіталу, короткострокових кредитів та позик, основних джерел покриття запасів. При цьому власний капітал протягом року зріс на 2125,5 тис. грн. Спостерігається кризовий стан, тому що розмір запасів перевищує розмір основних джерел покриття.

Баланс протягом звітного року був неліквідним, оскільки рівняння балансування було таким:

А1 < П1

А2 > П2

А3 > П3

А4 < П4

Для поліпшення ліквідності необхідно вжити комплекс заходів для зменшення поточної кредиторської заборгованості перед постачальниками та бюджетом.

2.4. Аналіз грошових потоків та прогнозування ймовірності банкрутства

На даному підприємстві спостерігається зменшення грошових коштів та їх еквівалентів протягом року показники зменшились: у національній валюті на 179 тис. грн., у іноземній на 385.

Підприємство ефективно використовує грошові кошти, оскільки оборотність грошових активів скоротилась на 13,17 днів, але зросла на 338,26 разів, тобто підвищилась кількість обернення капіталу за виробничий цикл.

Прогнозування банкрутства

1) z-модель Альтмана

z = 1,5x1+1,4x2+3,3x3+0,6x4+1x5

x1 = ВОК/Загальна вартість активів

x2 = нерозподілений прибуток/загальна вартість активів

x3 = фінансовий результат від операційної діяльності/загальна вартість активів

x4 = ВК/поточні зобовязання

x5 = чиста виручка/загальна вартість майна

Показник z дорівнює у 2005 році 10,33, у 2006 - 7,52. Протягом звітного періоду спостерігається зменшення показника, що є негативним. Така тенденція в майбутньому може привезти до банкрутства.

2) модель Спрингейта

z = 1,03A+3,07B+0,66C+0,4D

A = ВОК/активи

B = прибуток до сплати податків та %/загальні активи

C = прибуток до сплати податків/короткострокові (поточні) зобовязання

D = чиста виручка/загальні активи

Показник z дорівнює у 2005 році 0,77, у 2006 - 0,39. За розрахованими показниками можна зробити висновок, що підприємство не є потенційним банкрутом, але спостерігається негативна тенденція зменшення показника.

3) модель Лісу

z = 0,063A+0,92B+0,057C+0,01D

A = оборотній капітал/загальні активи

B = операційний прибуток/загальні активи

C = чистий прибуток/загальні активи

D = ВК/позиковий капітал

Показник z дорівнює у 2005 році 0,25, у 2006 - 0,23. Значення розрахованих показників більше нормативного, тому банкрутство неможливе, спостерігається негативна тенденція.

4) R - модель

R = 8,38k1+k2+0,054k3+0,63k4

k1 = оборотній капітал/активи

k2 = чистий прибуток/ВК

k3 = виручка від реалізації/активи

k4 = чистий прибуток/інтегральні витрати

Показник R дорівнює у 2005 році 0,12, у 2006 - 0,08. Значення коефіціентів в середньому складає 0,1, що говорить про ймовірність банкрутства.

2.5. Аналіз ділової активності та рентабельності підприємства

Основні показники рентабельності

Протягом року значення всіх коефіцієнтів зменшились, це є негативним для діяльності підприємства, тому що за нормативами позитивним є збільшення показників. Ця негативна тенденція в діяльності підприємства потребує вжити негайних заходів з метою підвищення рівня рентабельності підприємства.

Факторний аналіз рентабельності реалізованої продукції

?R - зміна рентабельності

?R = R1-R0 = (P1/V1)-(P0/V0) = ((V1-S1)/V1)-((V0-S0)/V0)

?R = 0,23-0,29 = (3415,2/14910,8)-(4463,8/15380) = (14910,8-11495,9)/14910,8-(15380-10916,2)/15380 = -0,06

Ціновий та собі вартісний чинники мають негативний вплив на рентабельність.

РОЗДІЛ III. ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ «РАДСАД»

3.1. Комплексний аналіз фінансового стану підприємства

Інтегральний показник фінансового стану підприємства

Інтегральний показник фінансового стану підприємства в 2005 році становив 2,79. Простежується позитивна тенденція, оскільки для підприємства краще, коли цей показник наближається до нуля. Вже в 2006 році показник зменшився до 1,47, що на 1,32.

3.2. Проектування заходів, спрямованих на поліпшення фінансово-господарського стану підприємства

В стратегічному плануванні виділяються чотири основні напрямки дальшого розвитку підприємства:

1) розроблення (створення) нових видів продукції, тобто розробка, виробництво і продаж нових товарів на вже існуючих для підприємства ринках;

2) розширення ринків збуту, тобто продаж виготовлених товарів на нових ринках;

3) диверсифікація виробничо-збутової діяльності, тобто розробка і виробництво нових товарів з послідуючим продажем їх на нових ринках.

Якщо, наприклад, підприємство поставило перед собою завданих дальшого росту, а виготовлена ним продукція добре себе зарекомендувала серед споживачів і користується достатньо гнучким попитом, то таке підприємство може вибрати для себе стратегію - дальше просування на ринок і тактику - зниження ціни.

Завдання дальшого розвитку підприємства може бути також вирішене шляхом розроблення (створення) нових видів продукції, що потребує витрат на технологічні дослідження, або розширення ринків збуту, що потребує витрат на маркетинг цих ринків. Якщо оточення даного підприємства представлено порівняно невеликими фірмами, які відрізняються за своїм орієнтуванням на ринок і технологічними можливостями, то можна вибрати стратегію диверсифікації, намагаючись придбати або контролювати інші фірми.

Треба також мати на увазі ще такі особливості поведінки підприємств.

Щоб вижити, вони застосовують різні варіанти стратегії, які передбачають:

- розпорошення ризику, тобто здійснення своїх операцій не на одному, а на кількох ринках, а також виробництво цілого ряду товарів широкого асортименту;

- адаптацію до умов, що змінюються, тобто інвестування в маркетинг, пошук можливостей випуску нових товарів для того, щоб оперативно реагувати на зміну зовнішнього середовища;

- пасивний маркетинг, тобто відмова від наступу на позиції конкурента, а звідси - відсутність ризику зустрічного удару;

- цільові відрахування з прибутку, тобто створення відповідних резервів в результаті успішної комерційної діяльності на "чорний день".

Після того, як стратегія подальшого розвитку підприємства остаточно вибрана, вона мас бути перетворена в конкретний оперативний план по маркетингу, виробництву, інвестиціям, прибутку.

Якщо фінансово-господарський стан підприємства визнано поганим, розробляються пропозиції стосовно його санації.

Санація підприємства може здійснюватись шляхом:

- погашення боргів підприємства;

- злиття збиткового підприємства з фінансове міцним підприємством;

- переоформлення короткотермінових кредитів у довготермінові;

- випуску і розміщення цінних паперів для мобілізації фінансових ресурсів;

- продажу майна підприємства-боржника іншому підприємству. При цьому враховуються соціальні наслідки можливого припинення діяльності підприємства або його окремого виробництва.

Заходи щодо поліпшення фінансового стану ВАТ «РАДСАД» .

Так само, як аналіз фінансової підсистеми підприємства припускає комплексну оцінку діяльності всіх аспектів його діяльності, заходи щодо поліпшення фінансового стану припускають вироблення рекомендацій, що стосуються всіх сторін производственно - господарської діяльності підприємства, включаючи виробничу, маркетингову, і власне фінансову підсистему.

Реорганізація всіх сторін діяльності ВАТ «РАДСАД» припускає :

1) Серйозну постановку маркетингової діяльності підприємства по глибокому і всебічному дослідженню ринків збуту по видах продукції, просування зазначених товарів на ринку.

2) Постановку фінансової функції як в операційної, інвестиційної, так і власне фінансової діяльності з використання сучасних методик керування фінансами.

3) Ліквідації всіх технологічних недоліків. ( придбання оптимальної кількості необхідного устаткування).

4) Упровадження максимально гнучкої системи ціноутворення на ВАТ «РАДСАД».

5) Пристосованої до потреб ринків.

Керування оборотними активами і поточними зобов'язаннями підприємства.

З проведеного в роботі аналізу можна зробити висновок про те, що однієї із самих гострих проблем підприємства є стан поточних активів і пасивів - дефіцит власних оборотних коштів, надзвичайно низькі показники ліквідності й оборотності, високий розмір дебіторської і кредиторської заборгованості, що погіршується ситуація в сфері взаємних розрахунків фірми й ін. Це свідчить як про несприятливість умов зовнішнього економічного, правового фінансового середовища (дефіцит оборотних коштів у покупців і постачальників, дорожнеча і важкоприступність довгострокових кредитів для інвестування виробничої діяльності підприємства, модернізації його технологій і відновлення застарілих основних фондів і ін.). Однак крім об'єктивних проблем функціонування виробничо-господарської діяльності підприємства, очевидні недоліки і прорахунки в керуванні оборотними активами і поточними зобов'язаннями, що, у сполученні з несприятливістю зовнішнього середовища, привели підприємство до досить хитливого фінансового стану.

Виходячи з вищевикладеного, одним з основних заходів щодо поліпшення фінансового положення підприємства є оптимізація керування його оборотними активами.

При оптимальному керуванні поточні активи і поточні пасиви можуть змінюватися щодня і вимагають ретельного моніторингу. При дефіциті засобів керування поточними активами погіршується і їхнє використання в іншім місці може виявитися найбільш ефективним (наприклад, зменшення витрат на обслуговування кредитів, проведення довгострокових перспективних фінансових вкладень і ін.).

В даний час компанія користається кредитами на поповнення оборотних коштів в основному з місцевих джерел. Цьому сприяє наявність на складі величезних запасів готової продукції і товарів, що не призначені під конкретні замовлення.

3.3. Фінансово-економічна оцінка запропонованих заходів

В залежності від змісту запропонованих заходів, спрямованих на поліпшення фінансово-господарського стану підприємства, можливі різні кінцеві результати від їх впровадження:

- зростання продуктивності праці, обсягів виробництва і прибутку внаслідок повнішого завантаження виробничих потужностей;

- збільшення обсягів реалізації і прибутку внаслідок прискоренні обертання оборотних коштів, кращого їх використання;

- збільшення випуску традиційної продукції і прибутку внаслідок розширення виробничих потужностей, додаткових капітальних вкладень, залучення позикових коштів;

- збільшення прибутку від впровадження заходів, спрямованих н. зниження собівартості продукції;

- збільшення прибутку внаслідок зростання випуску вже освоєно конкурентоспроможної продукції;

- збільшення прибутку шляхом освоєння виробництва нових конкурентоспроможних виробів;

- покращення результатів діяльності внаслідок поліпшення струк тури власних і позичених коштів, підвищення ліквідності, більш раціонального використання коштів і т. ін.

Відповідно до цього застосовуються різні показники для розрахунків і фінансово-економічної оцінки очікуваних результатів: валовиі доход, валовий прибуток, балансовий прибуток, чистий прибуток, чистий доход тощо.

З урахуванням реалізації запропонованих заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану ВАТ «РАДСАД» припустимо основні доходи і витрати в 2005 році. Як наслідок активної діяльності відділу маркетингу, реалізації заходів підвищувальних якість, зовнішній вигляд, асортимент продукції планується підвищити обсяг реалізації продукції, при цьому недоліку чи потужностей недостачі оборотних коштів для виконання плану не відбудеться. Оскільки збільшення реалізації продукції вимагає незначних додаткових витрат, то збільшення собівартості реалізованої продукції буде прямо пропорційно збільшенню обсягу реалізації.

Прибуток від реалізації розраховується виходячи з обсягів реалізації і собівартості реалізованої продукції.

ВИСНОВОК

Фінансовий стан - найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Він відображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовими та іншими відносинами.

Стійке фінансове становище формується в процесі всієї виробничо-господарської або комерційної діяльності підприємства. Однак партнерів та акціонерів підприємства цікавить не процес, а результат, тобто саме показники фінансового стану за звітний період, можна визначити на базі публічної офіційної звітності.

Стійка діяльність підприємства залежить як від обґрунтованості стратегії розвитку, маркетингової політики, від внутрішніх можливостей ефективно використовувати всі існуючі в його розпорядженні ресурси, так і від зовнішніх умов, до числа яких відносяться податкова, кредитна, цінова політика держави та ринкова кон`юнктура. Через це в якості інформаційної аналізу фінансового стану повинні виступати звітні дані підприємства, деякі задані економічні параметри і варіанти, при яких змінюються зовнішні умови його діяльності, котрі потрібно враховувати при аналітичних оцінках та прийнятті управлінських рішень.

Незважаючи на те, що підприємство має добрі результати по деяких показниках, воно знаходиться в критичному стані через нестачу грошових коштів. Готова продукція на складі не дуже користується попитом через високу ціну, яка обумовлена великою собівартістю.

Оскільки на ВАТ „РАДСАД” існує дві великі проблеми - проблема збуту та оптимізації дебіторської заборгованості, на них потрібно звернути основну увагу. Проблему збуту можна вирішити через реалізацію продукції з негайною оплатою або із знижкою, потрібно знижувати собівартість продукції. Щодо дебіторів, потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків із споживачами (попередня оплата, з відстрочкою платежу, по факту відвантаження продукції). Доцільним є надання відстрочки платежу споживачам, бо за рахунок цього збільшується обсяг реалізації, тобто прибуток (для стимулювання збуту в умовах високої конкуренції), але можливе виникнення додаткових витрат по залученню короткострокових банківських кредитів для компенсації дебіторської заборгованості.

Доцільно також продати частину основних фондів, оскільки вони вже застарілі, а отриману суму спрямувати на покупку нового обладнання чи на розширення виробничої діяльності.

Пошук ефективних механізмів управління фінансовими ресурсами та забезпечення їх реальної інтеграції в систему ринкових відносин зумовлює необхідність розробки певної фінансової стратегії на даному етапі розвитку підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. -К.: КНЕУ, 1999. - 132с.;

2. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств. Підручник - К.: КНЕУ, 2000. - 460с.;

3. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом, выбор инвестиций, анализ отчетности. -М.: Финансы й статистика, 1996.-429с.;

4. Савчук В.П. Финансовый анализ деятельности предприятия (международные подходы)

5. Мних Є.В. Аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємств: Навч. посібник. - К.: НМК ВО, 1993;

Страницы: 1, 2