Рефераты

Товарна біржа.Ринок цінних паперів.

Товарна біржа.Ринок цінних паперів.

Зміст

Вступ

Глава 1. Товарна біржа як особливий об'єкт господарювання

1.1. Біржа, її суть функції і права

1.2. Організація товарної біржі, її створення і порядок реєстрації

1.3. Біржовий товар

1.4. Біржові угоди і біржові операції на товарній біржі

Глава 2. Ринок цінних паперів, фондові біржі та їх роль в господарській діяльності

2.1. Ринок цінних паперів, його структура і класифікація

2.2. Фондова біржа, її суть ознаки й операції

2.3. Цінні папери їх поняття, види і класифікація

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Ефективне функціонування сучасного ринку знаходиться в прямій залежності від постійно змінної ринкової середи. Одним з головних елементів є ринкова інфраструктура, яка являє собою систему підприємств і організацій, забезпечуючи рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів і т.п. До таких закладів відносять товарні та фондові біржі.

Найбільш масштабнішим завданням економічної активності держави в слабкому нестабільному ринковому господарстві України є діяльність по стабілізації економічного розвитку суспільства. Формою її реалізації виступає фактичний образ діяльності держави , перетворений в економічну політику, яка охоплює усі сфери економічних відносин в країні. Одним із найважливіших напрямків її діяльності є регулювання збалансованості попиту і пропозиції на національному ринку України.

Мета курсової роботи - найбільш ширше розкриття теми правового регулювання фондової та товарної бірж, бо існують деякі актуальні проблеми, пов'язані з регулюванням ринка. Їх корені - у відсутності сильної, розвиненої нормативної бази, та інших проблемах, які посилюються на складній, іноді провокуюче суперечливій політико-соціальній атмосфері нашого молодого демократичного суспільства, яке знаходиться під гнітом напівкримінальної ситуації політичних подій сьогодення, що підсилюється кризою державної влади. Важливість наукової розробки теми була помічена спеціалістами вчасно, тому мені було цікаво працювати з достатньою кількістю теоретичного матеріалу, представленого в підручниках господарського права для вищих начальних закладів, а особливо хочу виділити таких авторів: «Правове й организаційно-економічне регулювання господарської діяльності» за ред. Жука Л. А. та «Господарське право»: Навч. посібник / Л.А. Жук, І.Л. Жук, О.К. Неживець.

При підготовці курсової роботи мою увагу захопив світовий досвід, накопичений промислово-розвиненими країнами у процесі становлення і розвитку фондової та товарної бірж як одного з найважливіших сегментів національного ринку. Була зроблена спроба розглянути аспекти діяльності бірж, їх сутність, значення, складові та їх місце в національному господарстві.

Глава 1. ТОВАРНА БІРЖА ЯК ОСОБЛИВИЙ ОБ'ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ

1.1. Біржа, її суть, функції і права

Ефективне функціонування сучасного ринку знахо-диться в прямій залежності від постійного відтворен-ня ринкового середовища. Важливим його елементом с ринкова інфраструктура, які являє собою систему підприємств і організацій, що забезпечують рух това-рів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили. До таких установ належать товарна і фондова біржі.

Біржа -- це постійно діючий ринок масових вза-ємозамінних товарів (цінних паперів, перевезень), що передбачає свободу товарного виробництва, кон-куренції і цін.

Виникнення біржового співтовариства у нас пов'я-зано з необхідністю певної централізації операцій об-міну. Формування ринкових відносин посилило роль одного з елементів інфраструктури ринку -- бірж.

Поява біржі пов'язана розвитком таких форм оп-тового ринку, як базари (локальний ринок), ярмар-ки й аукціони.

Локальний ринок -- ринок, властивий даному місцю, що не виходить за визначені межі.

Ярмарок -- великий торг, якому характерні такі ознаки: організовується періодично, але, як правил, в одному і тому ж місці; гласність проведення торгів; покупцем виступає посередник, а не кінце-вий споживач.

Аукціон -- публічна торгівля товарами або май-ном у попередньо обумовленому місці, угода на аукціоні викладена в письмовій або усній формі, але з покупцем, який запропонував найбільшу ціну.

Біржа -- вища форма оптового ринку, що також має специфічні риси:

наявність певної системи постійно діючих органів і правил. Це дозволяє вважати біржу організова-ним оптовим ринком;

біржові торги відбуваються без пред'явлення тих товарно-матеріальних цінностей, що є предметом біржової угоди;

регулярність поновлення торгів;

біржа є барометром цін, на ній у результаті сфор-мованого співвідношення пропозиції та попиту формуються реальні ринкові рівноважні ціни;

біржа -- об'єднання торговців і біржових посеред-ників, які спільно оплачують витрати щодо організації торгів, установлюють правила торгівлі, ви-значають санкції за їх порушення;

* абсолютна більшість бірж -- це неприбуткові ор-ганізації, члени біржі отримують вигоду не від її функціонування, а від участі в торгах.

Основне завдання біржі -- не постачання економі-ки сировиною, капіталом, валютою, а організація, упорядкування, уніфікація ринків сировини, капіталу і валюти.

Біржа (від лат. слова -- гаманець) -- установа, в якій здійснюється купівля-продаж цінних паперів, валюти, масових товарів, що продаються за стандар-тами або зразками.

Біржа має організаційну, економічну і юридичну основу.

Біржа, з погляду організаційної основи -- це добре обладнане ринкове місце, надане брокерам і диле-рам, тобто професіоналам біржової справи.

З економічної точки зору -- це організований у визначеному місці, регулярно діючий за встановле-ними правилами оптовий ринок, на якому відбува-ється торгівля цінними паперами, оптова торгівля за зразками і стандартами, за договорами і контрак-тами на їхнє постачання в майбутньому, а також продаж валюти і рідкісноземельних металів за ціна-ми, офіційно встановленими на основі попиту та пропозиції.

З юридичного боку біржа с юридичною особою, що володіє відособленим майном вона може бути позивачем і відповідачем у суді, господарському (третей-ському) державному суді.

Згідно з Законом України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року, товарна біржа -- організація, що поєднує юридичних і фізичних осіб, які займаються виробничою, комерційною й іншими вида-ми діяльності з метою надання послуг при укладанні біржових угод, установлення товарних цін, попиту та пропозиції товарів, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям, яка є юридичною особою, діє на засадах самоврядування і господарської самостійності, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням.

Товарна біржа створюється на основі добровільного об'єднання зацікавлених суб'єктів господарювання. Засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні і комуналь-ні підприємства, установи та організації, що повніс-тю або частково утримуються за рахунок Державно-го бюджету України або місцевих бюджетів.

Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає поря-док її створення, склад засновників, їх обов'язки,

розмір і строки сплати пайових, вступних та періодич-них внесків. Засновники сплачують пайовий внесок.

Товарна біржа діє на підставі статуту, що затверджується засновниками біржі і не може займатися комерційним посередництвом, не має на меті одержання прибутку і здійснює свою діяльність за принципами рівноправності учасників біржових торгів, публічного проведення біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін. На початку 90-х років у країнах, де функціонує ринок, нараховувалося близько 50 товарних бірж із загальним оборотом понад 10 трильйонів доларів, що складає 25% їх валового національного продукту. На них реалізується продукція понад 60 найменувань. У країнах з розвинутою ринковою економі-кою товарні біржі здебільшого функціонують як без-прибуткові асоціації, звільнені від сплати корпоративного прибуткового податку. Головними статтями їх доходу є: засновницькі, пайові внески і відрахування організацій, що утворюють біржу; доходи від надання послуг членам біржі й інших організацій.

Товарна біржа України діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має своє майно, самостійний баланс, власні розрахункові, валютний та інші рахунки в банках, печатку зі своїм найменуванням.

Товарні біржі України не займаються комерцій-ним посередництвом, не отримують прибуток. Метою їх діяльності є надання послуг від свого імені.

Регламентується діяльність товарної біржі Законом України «Про товарну біржу», чинним законодавством України, статутом біржі, правилами бір-жової торгівлі і біржовим арбітражем. Закон України «Про товарну біржу» спрямований на врегулювання відношень щодо створення і діяльності товар-них бірж, біржової торгівлі і забезпечення правових гарантій діяльності на товарних біржах.

Функції товарної біржі:

* організація ринку сировини за допомогою біржо-вого механізму. Біржа створює необхідні умови учасникам біржових торгів у їх проведенні;

регулювання оптового товарообігу на основі рин-кових законів;

забезпечення концентрації попиту та пропозиції в єдиному місці;

товаропровідна функція, тобто купівля і продаж реального товару;

здійснення кваліфікованого посередництва між продавцями і покупцями товарів;

зближення продавців і покупців у просторі і часі;

формування і регулювання біржових цін. Біржова ціна встановлюється в процесі її котирування, що розглядається як найбільш важлива функція бір-жі.

Котирування цін -- це реєстрація біржових цін за біржовими правилами з їх наступною публі-кацією;

стабілізація цін на біржовий товар через механізм біржової спекуляції або гри на підвищення і зни-ження цін;

вироблення товарних стандартів, установлення со-ртів, реєстрація марок фірм, допущених до біржо-вої торгівлі;

арбітражна діяльність -- врегулювання всіляких суперечок і розбіжностей між сторонами -- учас-никами біржової торгівлі;

біржове страхування учасників бірж, торгівлі (хеджування) від несприятливих коливань цін;

інформаційна діяльність -- біржа здійснює збір і обробку ринкової інформації, є інформаційним центром ринку щодо виробництва біржового това-ру, динаміки попиту на товар, цін на біржових та інших ринках;

* боротьба з проявами монополізму на товарному ринку.

Згідно з викладеними функціями товарні біржі діють за певними принципами, користуються права-ми і мають установлені законом зобов'язання.

Товарна біржа мас право (ст. 280 ГКУ):

* встановлювати згідно з чинним законодавством
пісні правили біржової торгівлі і біржового арбіт-ражу, що є обов'язковими для всіх учасників торгів;

* створювати підрозділи біржі і затверджувати по-ложення про них;

розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;

зупинити на якийсь час біржову торгівлю, якщо ціни біржових договорів протягом дня відхиля-ються більше, ніж на визначену біржовим коміте-том (радою біржі) величину;

встановлювати вступні і періодичні внески для членів біржі, плату за послуги, надані біржею, інші грошові збори;

встановлювати і стягувати згідно із статутом біржі плату за реєстрацію договорів на біржі, штрафи й інші санкції за порушення статуту біржі і біржо-вих правил;

створювати арбітражні комісії для вирішення спо-рів щодо торговельних договорів;

укладати міжбіржові договори з іншими біржами, мати своїх представників на них, у тому числі на біржах, розміщених за межами України;

вносити в державні органи пропозиції з питань, що стосуються біржової діяльності;

видавати біржові бюлетені, довідники й інші інформаційні і рекламні видання;

здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі.

Товарна біржа зобов'язана:

створювати умови для проведення біржової торгівлі;

регулювати біржові операції;

регулювати ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі;

надавати членам і відвідувачам біржі організацій-ні, інформаційні та інші послуги;

* забезпечувати збір, обробку і розповсюдження інформації, що стосується кон'юнктури ринку.

Стаття 4 Закону України «Про товарну біржу» визначає обов'язки цієї організації: створення необхідних умов для біржової торгівлі, регулювання біржових операцій, регулювання цін на підставі співвідношення пропозиції та попиту на товари, що обертаються на біржі. Також біржа зобов'язана надавати організаційні й інші послуги членам і відвідувачам біржі, здійснювати збір, обробку і поширення інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку.

Правовий режим Правил біржової торгівлі регулює стаття 17 Закону «Про товарну біржу». Правила біржової торгівлі розробляються згідно з чинним законодавством і є основним документом, що регла-ментує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі і вирішення суперечливих питань. Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або орга-ном, ними уповноваженим.

Правила біржової торгівлі визначають: термін і місце проведення біржових операцій; склад учасни-ків біржових торгів і сукупність вимог, що пред'яв-ляються до них; порядок здійснення і реєстрації бір-жових операцій; порядок визначення і розмір плати за користування послугами біржі; відповідальність учасників і працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі; інші положення, встановлені органами управління біржі.

Правила біржової торгівлі розробляються відпо-відно до законодавства і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань, які затверджуються загальними зборами товарної біржі або органом, ними уповно-важеним.

Біржовими торгами є торги, що публічно і гласно проводяться в торговельних залах біржі за участі членів біржі по товарах, допущених до реалізації на біржі в порядку, встановленому правилами біржової торгівлі.

Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам громадянам, зареєст-рованим на біржі відповідно до її статуту для вико-нання доручень членів біржі, яких вони представля-ють, щодо здійснення біржових операцій.

На товарній біржі забороняються: купівля-продаж товарів і контрактів з метою впливу на динаміку цін (тобто навмисна їх скупка) як однією особою безпосередньо, так і через підставних осіб; які-не-будь узгодження дій учасників біржової торгівлі з метою зміни або фіксації поточних біржових цін; по-ширення неправдивих відомостей, що можуть приз-вести до штучної зміни кон'юнктури.

Не підлягає розголошенню зміст біржового дого-вору (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і терміну виконання). Ця інформація може бути надана тільки при письмовому запиті су-дам, органам прокуратури, служби безпеки, госпо-дарського суду й аудиторським організаціям у ви-падках, передбачених законодавством України.

1.2. Організація товарної біржі, її створення і порядок реєстрації.

Товарні біржі в Україні створюються на основі принципів рівноправності учасників біржових тор-гів, застосування вільних ринкових цін, публічного проведення біржових торгів. Товарна біржа в Украї-ні не має права займатися комерційним посеред-ництвом і тому не є прибутковою організацією, а її організаційно-правовою формою є товариство з обме-женою відповідальністю.

Створення товарної біржі аналогічне схемі ство-рення товариства, але з урахуванням біржових особ-ливостей:

товарна біржа створюється на основі добровільно-го об'єднання зацікавлених юридичних і фізичних осіб, яким це не заборонено чинним законодав-ством;

засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади і управління, а та-кож державні установи, що знаходяться на дер-жавному бюджеті;

створення товарної біржі здійснюється шляхом укладання засновниками договору, що визначає порядок і принципи її створення, склад зарровни ків, їхні обов'язки, розмір і терміни сплати пайо-вих, вступних внесків.

Товарна біржа діє на підставі статуту, що затвер-джується засновниками біржі.

У статуті товарної біржі визначається:

найменування і місцезнаходження біржі;

склад засновників;

предмет і мета діяльності біржі;

види фондів, що створюються біржею, їхні роз-міри;

органи управління біржею, порядок їх створення і компетенція, організаційна структура біржі;

порядок прийняття в члени біржі і припинення членства;

права й обов'язки членів біржі перед третіми осо-бами, а також членів біржі перед біржею і біржі перед її членами;

порядок і умови застосування санкцій;

майнова відповідальність членів біржі;

порядок припинення біржі.

Державна реєстрація товарної біржі здійснюється в порядку, установленому для підприємств.

Членами біржі є: засновники, а також прийняті в її склад згідно зі статутом вітчизняні й іноземні юридичні і фізичні особи. Членство на біржі надає право торгувати в її залі.

Члени біржі можуть голосувати на зборах і на різ-них біржових виборах, брати участь у роботі коміте-тів. Крім цього, члени біржі проходять програми навчання і перепідготовки, одержують біржову інформацію і можуть користуватися бібліотечним та інформаційним центрами. Організація вважається прийнятою в члени біржі, якщо за це проголосувала кваліфікована більшість засновників, і більшість підприємств і організацій претендентів. Голосуван-ня проводиться після оцінки фінансового стану пре-тендента. Члени біржі зобов'язані зробити вступний внесок, але звільняються від усіх загальних зборів, стягнутих з учасників біржових торгів. Для полег-шення своєї роботи членам біржі надається право наймати службовців, яким дозволяється доступ у торговельний зал у якості клерків або посильних. Розрізняють дві категорії членів біржі:

Повні члени -- із правом на участь у біржових торгах у всіх секціях біржі і на визначену установ-чими документами біржі кількість голосів на загаль-них зборах біржі і на загальних зборах членів секцій біржі.

Неповні члени -- із правом на участь у біржо-вих торгах у відповідній секції і на визначену уста-новчими документами біржі кількість голосів на за-гальних зборах біржі і на загальних зборах членів секцій біржі.

У деяких біржах існує інститут відвідувачі. Вони поділяються на постійних і разових. Постійні відві-дувачі вносять річну плату за вхід на біржу, разо-ві -- за кожне відвідування.

Органи управління біржі включають три основ-них рівні, що відповідають широті кожного з них.

Вищим органом є загальні збори учасників -- чле-нів біржі, що є деякою мірою законодавчим органом.

Виконавчі функції виконує біржовий комітет, що володіє правом контролювати діяльність інших служб, розробляти головні напрямки діяльності бір-жі, встановлювати і коректувати правила біржової торгівлі.

Поточне управління і контроль за діяльністю бір-жі здійснює контрольно-ревізійна комісія, компе-тенція і повноваження якої регулюється статутом товарної біржі.

Політика біржі проводиться в життя комітетами, що складаються з членів біржі, призначаються ра-дою директорів. Члени комітетів працюють без від-повідної плати. Вони вносять рекомендації і допома-гають раді директорів, а також виконують конкретні обов'язки щодо функціонування біржі.

Число комітетів не постійне і коливається від 8 до 40. Основними є 5 комітетів, які є практично на коленій біржі.

Котирувальний комітет -- робочий орган, голо-вним завданням якого є підготовка і публікація бір-жових котирувань і аналізу руху цін.

Спостережний комітет розглядає суперечки і ви-носить рішення з дисциплінарних питань, які йому передає комітет з ділової етики.

Комітет із прийому нових членів -- розглядає всі звернення про вступ у члени біржі. Рекомендації ко-мітету подаються раді директорів, яка вирішує пи-тання про прийняття кандидата в члени біржі.

Основною операційною ланкою на біржі є брокер-ська контора.

Завдання брокерських контор -- забезпечення біржової торгівлі в біржовому залі. Як правило, бро-керська контора може бути створена тільки за наяв-ності місця повного члена біржі, що може бути куп-лене на періодично проведених адміністрацією біржі тендерних торгах. На одне місце повного учасника може бути створена тільки одна брокерська контора, що, у свою чергу, може безкоштовно акредитувати певне число брокерів. Додаткові брокери і їхні по-мічники акредитуються за певну плату.

Брокерська контора має право укладати договори про брокерське обслуговування з клієнтами, а також діяти від свого імені і за свій рахунок.

Під час роботи з клієнтом брокерська контора від-криває в одній з розрахункових фірм своєї біржі ра-хунок для роботи з цим клієнтом. Домовляючись із брокером про проведення угод певного виду, клієнт видає йому доручення.

Доручення бувають таких видів:

купити або продати товар за поточною біржовою ціною;

купити або продати товар за ціною не вище зада-ної;

купити або продати товар у момент, коли ціна на нього досягне визначеного (граничного) значення;

купити або продати товар на розсуд брокера. Успішна діяльність товарних бірж знаходиться в прямій залежності від брокерських контор. Брокери одержують дохід здебільшого не від членства на бір-жі, а від власної посередницької діяльності -- чим більше брокер провів угод, тим більший одержить прибуток.

1.3. Біржовий товар

До біржових товарів належать товари масового ви-робництва, що мають якісну однорідність, відзнача-ються порівнянністю якісних характеристик протягом тривалих періодів часу і взаємозамінністю партій. Це дозволяє вести торгівлю або за описом якості або за зразками. Перелік біржових товарів, що реалізуються, визначається правилами кожної конкретної біржі.

Вимоги до біржових товарів:

Товар повинен бути масовим і випускатися в досить великому обсязі (велике число виробників і велике число покупців). Це дає змогу визначити по-пит та пропозицію. Вироби одиничного виробника, унікальні за манерою виконання, не можуть бути об'єктом біржового торгу.

Товар повинен бути легко стандартизований (зй якістю, умовами зберігання, транспортування) для продажу без перегляду -- за зразками або технічни-ми описами. У практиці біржової справи стандарти-зація становить головну ознаку біржового товару.

Товар на біржі продається або купується в суво-ро визначених розмірах. Ці розміри називаються біржовими одиницями, партіями, лотами, що відпо-відають або місткості транспортних засобів, або міс-цю, обсягові і вазі. Партія або лот повинні бути кратними біржовій одиниці.

Об'єктами біржової торгівлі нині є приблизно 70 видів товарів. їх можна об'єднати в такі групи і підгрупи:

1. Сільськогосподарські і лісові товари та продук-ти їх переробки:

зернові (пшениця, кукурудза, овес, ячмінь, жито);

насіння олійних рослин (лляне, бавовняне насін-ня, соя, боби, соєва олія);

живі тварини і м'ясо (велика рогата худоба, свині, окости);

текстильні товари (бавовна, джут, вовна, шовк, пряжа, льон);

харчосмакові товари (цукор, кава, какао-боби, рослинні олії, картопля, перець, яйця, арахіс, концентрат апельсинового соку).

Лісові товари (пиломатеріали, фанера, нату-ральний каучук);

Кольорові і дорогоцінні метали (мідь, олово, цинк, свинець, нікель, алюміній, срібло, золото, платина).

4. Нафта і нафтопродукти.

Номенклатура біржового товару з роками міняєть-ся. Так, останнім часом біржовими товарами стали продукти нафтопереробки: бензин, дизельне паливо, мазут, а також такі нові товари, як нікель, алюмі-ній, дорогоцінні метали, концентрат апельсинового соку, фанера, картопля тощо.

1.4. Біржові угоди і біржові операції на товарній біржі

Залежно від місця здійснення існують біржові і позабіржові угоди. Згідно із Законом України «Про товарну біржу» біржовою угодою визнається угода, що відповідає сукупності таких умов:

якщо вона являє собою купівлю-продаж, поста-чання й обмін товарів, допущених до обертання на товарній біржі;

якщо її учасниками є члени біржі;

якщо вона пред'явлена до реєстрації і зареєстрова-на на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Розглянемо докладніше кожен вид біржових угод.

1. Угоди з реальним товаром передбачають купів-лю або продаж конкретної партії зробленого або в процесі виробництва в конкретному періоді товару. Розвиток біржової торгівлі починався саме з угод з реальним товаром, метою яких було дійсне поста-чання реально існуючого товару. Еволюція біржової торгівлі виробила своєрідний біржовий механізм, що дозволяє укладати угоди під час відсутності това-ру на товар, що буде виготовлений у майбутньому і реальне постачання якого буде здійснюватися не на біржовому, а на так званому наявному (реальному) ринку. Особливістю угод з реальним товаром є те, що її предметом може бути будь-який товар, допу-щений до обігу на біржі, у будь-якій кількості, якос-ті, з будь-якими базисними умовами постачання і формами розрахунку.

Залежно від терміну постачання товару угоди з реальним товаром поділяються на:

Угоди з негайним постачанням (до 15 днів). Це угоди типу «спот» або «кеш». Метою угод з корот-ким терміном постачання є фізичний перехід то-вару від продавця до покупця на умовах, обумов-лених у договорі купівлі-продажу.

Угода типу «форвард» (на термін до 6 місяців) -- взаємна передача прав і обов'язків стосовно реаль-ного товару з відстроченим терміном постачання. Вона полягає в тому, що організація-продавець зо-бов'язується поставити (передати у власність) за-куплені товари організації-покупцеві в термін, обумовлений у договорі. У свою чергу, організація-покупець зобов'язується прийняти і оплатити придбаний товар за встановленими договором умо-вами і цінами. Ліквідація такої угоди здійснюєть-ся шляхом постачання реального товару, але не негайно, а протягом 6 місяців. Характерне вста-новлення ціни не в момент проведення біржових торгів, а згодом, з ініціативи покупця або продав-ця (онкольна угода). Відмінною рисою термінових угод є те, що момент виконання зобов'язань (угод) не збігається з моментом їхнього виконання. Крім того, об'єктом таких угод може виступати як на-явний товар, так і товар, що буде виготовлений до терміну, встановленого договором.

З розвитком ринкових відносин форвардні угоди повинні стати основним видом угод. Переважний їх розвиток пояснюється тим, що великі партії товару можуть бути реалізовані лише за допомогою угод че-рез якийсь визначений термін. Згідно з теорією мар-кетингу виробництво орієнтується на виявлений по-пит. Термінові, або форвардні, угоди стають тією формою господарських відносин, за допомогою якої можуть бути здійснені великі економічні операції.

За умовами ознайомлення з товаром угоди мо-жуть бути укладені:

без попереднього ознайомлення;

на основі попереднього огляду всієї партії або ок-ремих його зразків;

на основі стандартів і технічних умов.

За характером біржових цін розрізняють угоди з реальним товаром, що укладаються:

за ціною, що склалася в процесі біржової сесії (біржового дня);

за ціною, установленою згодом (форвардні онколь-ні угоди).

Залежно від умов здійснення угод у нашій біржо-вій практиці виділяють такі їх види:

* Бартерні біржові угоди -- це угода на товаро-обмінні угоди з передачею права власності на товар без платежу грішми (натуральний обмін), тобто угоди, при яких «товар» обмінюється на «товар».

Ці угоди суперечать суті біржової торгівлі й в Україні на більшості товарних бірж вони заборо-нені, їх недоліки полягають у такому: пропускна спроможність бірж різко знижується; практично відсутній обмін інформацією між дрібними біржа-ми, що приводить до величезних розбіжностей за ціна-ми на ті самі види товарів; істотна частка доходів від продажу не надходить безпосереднім товарови-робникам тощо.

Угоди з особливими умовами -- це угоди, під час укладання яких брокер повинен виконати певні доручення клієнта. Найчастіше при угодах з умо-вою клієнт дає доручення продати реальний товар на умовах одночасної закупівлі для нього іншого реального товару. При цьому брокер має право відмовитися від такого доручення. Якщо ж умова (доручення) прийнята, але не виконана стосовно купівлі іншого товару, то брокер позбавляється права на винагороду за угоду з умовою.

Угоди з кредитом, що являють собою угоду між брокером і клієнтом, за якою брокер зобов'язуєть-ся в обмін на товар, запропонований клієнтом, на-дати йому товар, який його цікавить. З цією уго-дою брокер звертається в банк, де одержує кредит на здійснення угоди. Використовуючи кредит, брокер купує на торгах товар, що цікавить клієн-та, після цього одержує той товар, що пропонував-ся клієнтом спочатку. Отриманий товар, як прави-ло, дефіцитний, брокер самостійно продає його на біржі і повертає кредит банкові.

Угода з кредитом дає змогу законно здійснювати бартерні операції. Гроші в цьому випадку для клієн-та фактично втрачають функцію засобу платежу і служать лише мірою вартості.

Процес тривалого розвитку біржової торгівлі при-вів до використання на біржі угод без реального то-вару, які нині поділяються на ф'ючерсні й опціонні.

2. Ф'ючерсні угоди передбачають купівлю або про-даж не реального товару, а контрактів на товар на майбутній період. Це період до одного року, але на деяких біржах установлена межа до п'яти років. Метою здійснення ф'ючерсних угод є здійснення біржо-вих спекуляцій, пов'язаних з динамікою цін, тобто результатом ф'ючерсної угоди с сплата або одержан-ня різниці між ціною контракту в день його укла-дання й у день виконання.

Відмінною рисою ф'ючерсної угоди є те, що об'єк-том виступає не товар, а біржовий контракт, що пе-редбачає купівлю-продаж суворо погодженої кіль-кості товару встановленого сорту (марки) з мінімаль-но допустимими відхиленнями, що поставляється на визначених умовах оплати транспортних засобів. Ф'ючерсні угоди укладають за стандартами ще не виготовленого товару. Контракти за ф'ючерсними угодами багаторазово укладаються і ліквідуються доти, поки не надійде термін постачання або зазна-чений товаровиробником термін продажу.

Обороти за ф'ючерсними угодами, як правило, у багато разів перевищують реальні обсяги постачань. Цей факт вказує не тільки на розвиток спекуляції, але і на пожвавлення обміну, що є однією з умов розвитку біржової торгівлі.

Угода з продажу ф'ючерсного контракту однієї із сторін обов'язково реєструється розрахунковою па-латою біржі. Порядок і умови укладання ф'ючерс-них угод визначаються окремим положенням, яке затверджується біржовою радою конкретної біржі.

Серед переваг, що мають ф'ючерсні контракти, можна виділити поліпшення планування, вигоду, надійність, конфіденційність, швидкість, гнучкість, ліквідність проведення угоди і можливість арбіт-ражу.

3. Опціонні угоди. Сам принцип опціонних угод відомий дуже давно, але застосування його в біржо-вій торгівлі майже завжди було обмеженим. Нині цей процес широко використовується в біржовій торгівлі. Опціонні угоди (угоди з премією) передба-чають купівлю права або продаж зобов'язання укласти біржовий контракт на певну кількість това-ру за заздалегідь визначеною ціною, у межах вста-новленого періоду. В обмін на одержання такого права покупець опціону сплачує його продавцеві визначену суму (премію). Ціною опціону є розмір пре-мії продавцеві опціону.

Розрізняють кілька видів опціонних угод:

* простий опціон (прості угоди з премією). При цих
угодах сторона -- платник премії, одержує так зва-не право відступного, тобто контрагент, за сплату раніше встановленої суми відступає від виконання
договору у випадку його невигідності, або втрачає визначену суму у випадку виконання договору.
Опціони в цьому випадку можуть бути на продаж або купівлю.

Опціон на купівлю надає право, але не зобов'я-зує купити певний ф'ючерсний контракт, товар або нетоварну цінність за вказаною ціною.

Опціон на продаж надає право, але не зобов'я-зує продати певний ф'ючерсний контракт або цін-ність за вказаною ціною.

* подвійний опціон (подвійні угоди з премією) -- це договори, у яких платник премії одержує право на вибір між позицією покупця і позицією продавця, а також право (якщо на це є згода його контраген-тів) відступитися від угоди.

Оскільки права платника премії збільшуються при таких угодах вдвічі порівняно з його правами в простих угодах, то величина премії встановлюється також подвійна. Ця премія може враховуватися як величина, окрема від суми угоди або ж включатися в суму угоди.

При обліку подвійної премії у вартості товару ос-тання, як сума угоди на купівлю, збільшується і, навпаки, як сума угоди на продаж, зменшується на розмір цієї премії.

* складний опціон (складні угоди з премією) -- це договори, що являють собою поєднання двох про-тилежних угод із премією, що укладаються од-нією і тією ж брокерською фірмою з двома інши-ми учасниками біржової торгівлі. Залежно від то-го, чи є дана брокерська фірма, що укладає угоду, її платником або одержувачем, угода набирає дво-їстого характеру: у першому випадку право відходу від угод належить даній брокерській фірмі; у другому -- право відходу належить її контраген-там.

* кратний опціон (кратні угоди з премією) -- це до-говори, при яких один з контрагентів одержує право (за визначену премію на користь іншої сто-рони) збільшити в кілька разів кількість товару, що підлягає передачі або прийому.

Кратність виражається в тому, що більша кількість товару повинна знаходитися в кратному відношенні до обов'язкового (твердого) мінімуму, тобто перевер-шувати його в два, три, чотири і т. д. рази в межах максимуму, установленого договором.

Премія враховується в сумі угоди, що збільшуєть-ся при продажі, але виплачується у випадку відмови контрагента, який володіє правом на збільшення кількості, що підлягає передачі або прийому товару. Премія виплачується тільки за неприйняту або пере-дану кількість товару.

Укладання тих або інших видів угод підлягає пев-ним цілям здійснення біржових операцій, які учас-ники біржі проводять на торгах.

Базовими операціями на товарній біржі є:

Купівля і продаж реальних товарів, необхідних для здійснення виробничого і торговельного процесу на окремих підприємствах. Цей вид біржових опера-цій дає змогу виробникові реалізувати, а споживаче-ві придбати необхідний товар. У процесі цих опера-цій виробник виступає як продавець своєї готової продукції, а споживач -- як покупець конкретної партії товару, обумовленої індивідуальними кількіс-ними і якісними параметрами.

Операції хеджування, тобто страхування ціно-вого ризику. Ф'ючерсні угоди звичайно використо-вуються для страхування -- хеджування від можли-вих втрат у випадку зміни ринкових цін при укла-данні угод на реальний товар. Принцип страхування тут побудований на тому, що якщо в угоді одна сто-рона втрачає як продавець реального товару, то вона виграє як покупець ф'ючерсів на ту ж кількість то-вару, і навпаки. За технікою здійснення хеджування розрізняють два основних типи:

1) хеджування купівлею являє собою біржову опера-цію, у процесі якої продавець реального товару, уклавши форвардну угоду на його продаж, одно-часно здійснює купівлю ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товару.

2) хеджування продажем являє собою біржову опе-рацію, у процесі якої покупець реального товару, уклавши форвардну угоду на його купівлю, одно-часно здійснює продаж ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товару.

Механізм хеджування ґрунтується на тому, що змі-на ринкових цін на ф'ючерси однакові за своїми роз-мірами і напрямком. Насправді ці ціни не завжди од-накові, однак межі їхніх коливань приблизно ті самі. Різниця між ціною на контракт реального товару і ці-ною на ф'ючерсний контракт називається базисом. Оскільки всі контракти стандартизовані, то не вини-кає потреби перевіряти надійність протилежної сто-рони. Ліквідність дозволяє продати товар за фіксова-ною ціною незалежно від її зміни в майбутньому. Крім того, хеджування може бути здійснене за допо-могою особливого виду біржових операцій -- опціону.

Страницы: 1, 2


© 2010 Современные рефераты