Аналіз та обґрунтування методів і технічних засобів насосної станції вторинного підйому для зрошування Лепетиського району Херсонської області

де N - кількість виробничого персоналу.

Питомі втрати електроенергії в одиницю часу, кВт·год/т

, (2.7)

де - час, год;

- номінальна потужність i-го обладнання, кВт;

- номінальний ККД і-го обладнання.

Питомі габаритні розміри, /т, /

Гпит = , (2.8)

де S - площа зайнята обладнанням, .

Питома маса силового обладнання, кг/кВт

, (2.9)

де n - кількість обладнання.

Узагальнений енергетичний показник

, (2.10)

де - номінальний коефіцієнт потужності і-го обладнання.

Також до енергетичних показників відносять точність та похибку. В якості критерію техніко енергетичного рівня обладнання віддають перевагу інтегральному коефіцієнту.

, (2.11)

де значення і-го показника розглядає мого ряду;

- значення минимуму з ряду;

n - величина характеризуючи найбільше відхилення значень.

П = (2.12)

де m - загальна кількість показників використаних для оцінки, зазвичай

m?5;

- значення максимуму показників з ряду.

Питома продуктивність

Qпит= м3/ кВт·год

Енергоємність обладнання

Eу=1 кВт·год

Питома металоємність обладнання

Mпит=

Універсальність обладнання

Уоб = 1,5 -

Рівень автоматизації

А =

Питома трудомісткість обслуговування, чол· год/т, чол· год/

Tпит=

Питомі втрати електроенергії в одиницю часу

кВт·год/т

Питомі габаритні розміри, /т,

Гпит=/

Питома маса силового обладнання

mпит= кг/кВт

Узагальнений енергетичний показник

Eоб =

Також до енергетичних показників відносять точність та похибку. В якості критерію техніко енергетичного рівня обладнання віддають перевагу інтегральному коефіцієнту.

Розрахунки інших порівнювальних машин проводяться аналогічно. Дані розрахунків заносимо до таблиці 2.2

Таблиця 2.2 - Техніко-енергетичні показники обладнання

За отриманими даними будуємо векторну діаграму, яка приведена на аркуші 03 АПК.442.210.000.С6 графічної частини роботи.

На векторній діаграмі було розраховано площини і отримані наступні дані, які заносимо до таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Площини векторної діаграми

З отриманих даних стало відомо, що найбільш ефективним кормороздавачем серед представлених 56В-17, який має площу векторної діаграми 3991.2

3 ВИБІР СИЛОВОГО ОБЛАДНЕННЯ

В наш час технологічне обладнання поставляється до сільського господарства, як правило, комплектно з електрообладнанням ,тому потужність електродвигунів й іншого силового електрообладнання визначені і приведені в технічній документації обладнання. Однак в кожному конкретному випадку використання стандартного технологічного обладнання слід враховувати особливості прийнятої технології виробництва і реальні умови експлуатації обладнання, оскільки вони можуть суттєво відрізнятись від нормальних умов оточуючого середовища, які вказані в технічному паспорті електрообладнання. Тому вибір електродвигуна для приводу серійного технологічного обладнання зводиться до рішення слідуючих питань:

- вибору виконання електродвигуна із врахуванням реальних умов навколишнього середовища при експлуатації обладнання;

- перевірочному розрахунку потужності електродвигуна на відповідність дійсного режиму роботи : довготривалого - S1, короткочасного S2 і т.д.; і величини реального завантаження технологічного обладнання;

- перевірці вибраного електродвигуна за умовами пуску, допустимій кількості вмикань, перевантажувальній здатності й іншими показниками.

3.1 Вибір електрообладнання за умовами зовнішнього середовища і на відповідність режиму роботи

Експлуатаційна надійність роботи електродвигунів в значній мірі залежить від того, наскільки в їх конструкції і виконанні за степенем захисту передбачена здатність протистояти впливу кліматичних факторів оточуючого середовища в умовах: експлуатації, транспортування і зберігання.

Електродвигуни за умовами оточуючого середовища характеризуються наступними основними показниками:

1). Кліматичним виконанням (У, ХЛ,О,Т й інші);

2). Категорією розміщення (1,2,3,4, і 5);

3). Ступенем захисту (ІР23, ІР44, ІР54 й інші)

4). Модифікацією виконання за умовами навколишнього середовища (хімостійкі, сільськогосподарського виконання, пилозахищені й інші)

При виборі електродвигуни з електроприводом необхідно враховувати категорію приміщення і місце установки технологічного обладнання (сухі, вологі, сирі й інші).

Відповідно до стандарту 19348-82 все електротехнічне обладнання що поставляється в сільське господарство повинно бути помірного кліматичного виконання - У і мати ступінь захисту ІР44 і ІР54.

Із врахуванням того, що приміщення насосної станції відноситься до категорії вологих, вибираємо електродвигуни для приводу технологічного обладнання й інше електросилове обладнання кліматичного виконання У5 і степеню захисту ІР44.

Всі електродвигуни допоміжного обладнання насосної станції вибираємо асинхронні серії 4АМ, а для привода основних насосних агрегатів синхронні електродвигуни серії ВДС з підведеною напругою 10кВ.

Технологічна характеристика вибраного електроустаткування приведена в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 - Основні технічні дані електродвигунів

4 РОЗРОБКА АВТОМАТИЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

4.1 Аналіз стану автоматизації об'єкту

Перекачування дуже трудомісткий процес, тому з'являється необхідність автоматизувати цей процес. В технологічному процесі можливо автоматизувати роботу лінії.

4.2 Вимоги до автоматизації

НС вторинного підйому - це система машин та механізмів ,виконуючих один закінчений технологічний процес, який висуває ряд вимог до автоматизації електроприводу.

Концентрація машин та обладнання, розміщення їх в різних містах по площі кормоцеху та послідовність їх роботи вимагає дистанційного, централізованого та автоматичного управління. Також повинна бути можливість переходу до ручного керування при ремонтних та аварійних ситуаціях.

Електричні зв'язки між окремими елементами потокових ліній повинні бути оснащені контрольною та сигнальною апаратурою, датчиками та регуляторами, яки будуть забезпечувати автоматичне керування технологічним процесом.

4.3 Вибір параметрів контролю і керування

Датчик рівня, який використовується в принциповій схемі, призначені для керування сигналізацією та контролю частин механізму, що рухається.

Вибір датчиків виконується по наступним параметрам:

1. За типом, ступенем захисту, кліматичному виконанню і категорії розміщення.

2. За номінальною напругою.

3. За довгостроково припустимому струму.

4. За кількістю замикаючих та розмикаючи контактів.

Таким чином обираємо кінцеві вимикачі типу ВК-200, які мають такі параметри:

1. Iн = 25А

2. Uн =220 В

3. Ступень захисту IР67

4. Замикаючих контактів-1,розмикаючи-1.

4.4 Розробка принципової електричної схеми керування

Принципової електричної схеми керування дозатора 56В-17 приведена в графічній частині курсової роботи.

4.5 Оцінка надійності елементів автоматизації

Для визначення надійності схеми автоматичного керування розраховуємо інтенсивність відмовлень елементів схеми, що є відношенням числа відмовлень в одиницю часу до середнього числа елементів, що продовжують працювати в даний відрізок часу. Імовірність безвідмовної роботи схеми керування визначається за формулою:

Рt = е-?к·л·t (3.1)

де к - поправочний коефіцієнт, що враховує вплив навколишнього середовища на збільшення інтенсивності для стаціонарних наземних установок, к=10;

лі - інтенсивність відмовлень кожного елемента,год;

t - час роботи схеми

Користуючись довідковою літературою, визначаємо інтенсивність відмовлень елементів схеми. Дані зводимо в таблицю 3.1.

Таблиця 4.1 Дані для розрахунку надійності

Час безвідмовної роботи визначаємо по формулі:

Т= 1 / ? лі

Т= 1 / 1.14657· 10-3 =0.87217 год

4.6 Специфікація матеріалів і обладнання

Специфікація матеріалів і обладнання зведена в таблиці 4.2

Таблиця 4.2 Специфікація матеріалів і обладнання

5 ЕНЕРГОРЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧІ ЗАХОДИ

Енергозберігаюча політика в АПК включає наступні напрями:

1) обґрунтування, і розробка нормативів споживання енергії і показників енергоємності по основних процесах с.г. виробництва;

2) освоєння енергоекономних технологій виробництва с.г. продукції, включаючи нові електротехнології, засновані на використанні електрофізичних методів впливу на біологічні об'єкти і продукти переробки;

3) розробка і впровадження ефективних технологій і економного обладнання по залученню в енергобаланс і широкому використанню місцевих енергоресурсів і біопалива;

4) освоєння нового електротеплового і теплоенергетичного обладнання з підвищеним ККД, що забезпечують економію до 20% ПЕР за рахунок ліквідації або скорочення розподільних мереж;

5) підвищення коефіцієнта потужності.

Також енергозбереження можливо впроваджувати за допомогою спеціальних режимів роботи двигуна з метою зниження споживання із мережі активної потужності, частиною яких є приведені вище втрати електроенергії без помітної зміни умов технологічного режиму роботи устаткування цілому. Аналіз енерговикористання АД показує, що рівень визначених втрат електроенергії залежить від режиму споживання активної потужності приводними АД. Між тим, заміна характеру режиму енергоспоживання приводних механізмів на конкретному устаткуванні в більшості випадків є визначеною можливістю для реальної мінімізації рівня споживання електроенергії з врахуванням існуючого технологічного режиму.

5.1 Розробка заходів щодо економії електроенергії

Сільськогосподарське виробництво характеризується відносно низьким коефіцієнтом потужності працюючих електроустановок, що обумовлює великі втрати електричної енергії в розподільних мережах, неповне використання потужності і зниження ККД двигунів і трансформаторів.

Найбільш ефективним способом підвищення коефіцієнта потужності електроустановок є компенсація реактивної потужності за допомогою статичних конденсаторів. Компенсація реактивної потужності в залежності від місця установки може бути індивідуальною, груповою і централізованою.

Доцільність компенсації реактивної потужності і місце установки конденсаторів повинні бути обґрунтовані техніко-економічними розрахунками. Проектування установок компенсації реактивної потужності ведеться у відповідності з методикою, викладеною в ряді керівних документів [4].

На НС встановлені синхронні двигуни ВДС-325\29-24, таким чином регулюючи струм збудження - компенсуємо реактивну потужність. Тож розрахунок непотрібний.

Крім компенсації реактивної потужності в розподільних мережах з використанням статичних конденсаторів, економію електроенергії можна забезпечити проведенням наступних організаційних і технічних заходів:

1 Удосконалення технології виробництва з ціллю забезпечення
завантаження електродвигунів в межах 70-80% їх номінальної потужності, що відповідає максимальним значенням ККД ЕД при роботі.

Комплексній автоматизації технологічних процесів, що забезпечує зниження витрати електроенергії на 5-10%.

Обґрунтований вибір потужності ЕД з урахуванням дійсного режиму роботи (тривалого S1, короткочасного S2 тощо) і завантаження в приводі технологічного обладнання.

Прийняття мір по зниженню тривалості роботи на холостому ході ЕД, силових і зварювальних трансформаторів.

5 Застосування енергозберігаючих асинхронних ЕД, що мають високий ККД і коефіцієнт потужності, наприклад АД з частотою обертання 3000 об/хв.

6 Застосування регульованого електропривода робочих машин і механізмів і раніш всього насосів, вентиляторів і компресорів.

7 Застосування замість асинхронних синхронних електродвигунів з використанням їх можливостей по компенсації реактивної потужності.

8 Використання електронагрівальних установок з акумуляцією тепла, а також їх роботи за принципом теплової насосної установки (ТНУ).

9 Забезпечення суворого обліку витрати електроенергії з використанням багато тарифних електронних лічильників з класом точності не більше 1,0.

6 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ДОВКІЛЛЯ

6.1 Обґрунтування вибору і призначення пристроїв технічної безпеки

Аналіз небезпечності враження людини електричним струмом може бути найбільш повним у тому випадку, коли будуть враховані по можливості усі об'єктивні фактори, які впливають на електротравму. Тільки в цьому випадку можна найбільш правильно визначити профілактичні і захисні міри в електроустановках.

Аналіз електротравматизму людей в сільськогосподарському виробництві показав, що електротравматизм переважає при експлуатації електроустановок напругою до 1000 В. Найбільше небезпечне випадкове торкання людей до струмоведучих частин електроустановок у вологих, особливо вологих і особливо вологих з хімічно активним середовищем, а також торкання до струмоведучих частин електроустановок, встановлених під навісом або на відкритому повітрі. В такій аварійній ситуації людина попадає під фазну напругу 220 В, а струм через її тіло досягає максимальної величини і значно перевищує допустимий невідпускаючий струм 5,5-15 мА. [16]

Для захисту персоналу у виробничому цеху від враження електричним струмом наряду з захисним залученням, заземленням, застосуванням автоматичних вимикачів і запобіжників використовується пристрій захисного відключення.

Пристрій призначений для захисту людей і тварин. Він забезпечує швидке автоматичне відключення електроустановки при виникненні умов враження електричним струмом.

Такі умови виникають при одно- або двофазному замкненні на корпус чи на землю; при зниженні опору ізоляції електрообладнання нижче небезпечного рівня; при торканні людини безпосередньо до струмоведучих частин, які знаходяться під напругою.

Система захисного відключення по струму витоку автоматично контролює

стан ізоляції і зменшує можливість виникнення пожеж.

Захисне відключення - найбільш ефективний вид захисту при самих небезпечних ситуаціях: випадковому торканні людиною або твариною струмоведучих частин електроустановки, при якому ні захисне занулення, ні заземлення не може забезпечити захист від враження електричним струмом. Плавкі вставки запобіжників і автоматичні вимикачі, які вибираються по струмам навантаження і короткого замкнення, спрацьовують і вимикають електроустановку при струмах, які у багато разів перевищують максимально допустимі по критеріям безпечності.

Таким чином, основні переваги захисного відключення - швидкодія і автоматичне спрацьовування в аварійних ситуаціях.

Найбільше поширення отримали пристрої захисного відключення типу РУД-022, РУД-024, РУД-05УЗ і ЗОУП-25, але пристрій DFS4 більш сучасний і надійний.

Сучасні стандарти більшості світу, пред'являють все більш високі вимоги до підвищення безпеки роботи персоналу і зростанню економічної ефективності. Ці фактори обумовлюють потребу в захисті і спостереженні за електрообладнанням. Ці функції виконує прилад УЗДР-8.

При всій універсальності реле контролю фаз перевіряє параметри тільки живлячої мережі. Але можливі такі ситуації, кили вони відповідають нормі, а навантаження знаходиться в аварійному або перед аварійному стані, наприклад перегрів електродвигуна при перевантаженні. Крім цього при зниженні опору ізоляції, можливо ураження обслуговуючого персоналу струмом. Пристрій захисту слідкує не тільки за станом живлячої мережі, але і за навантаженням.

Прилад УЗДР-8 являється малогабаритним сигнально-командним пристроєм, призначений для захисту електродвигунів або іншого навантаження шляхом їхнього аварійного вимикання.

Прилад видає команду на вимикання при виникненні наступних ситуацій:

1) Невірний порядок чередування фаз;

2) Обрив фази;

3) Вихід напруги за встановлені межі;

4) Перекіс напруги на фазах;

5) Перекіс по струму споживання на фазі;

6) Перевищення номінального струму споживання;

7) Перегрів обмотки статора електродвигуна або захищаючого об'єкта.

Прилад формує попередню команду на заборону включення навантаження (блокування пуску) в наступних випадках:

1) Неправильний порядок чередування фаз;

2) Підвищений струм витоку ізоляції обмотки статора електродвигуна або кабелю, з'єднуючого магнітний пускач з електродвигуном або навантаженням;

3) Обрив фаз;

4) Вихід напруги за встановлення межі;

5) Перекіс напруги на фазах;

6) Перегрів обмотки статора електродвигуна або захищаючого об'єкта.

Прилад застосовується в поєднанні з магнітними пускачами з котушками вмикання на напругу 220-380 В, 50 Гц.

Таблиця 6.1-Технічні характеристики пристрою УЗДР8

6.2 Технічні дані пристроїв захисного відключення

В таблиці 6.2 наводимо технічну характеристику професійного пристрою захисного відключення DFS4.

Таблиця 6.2- Технічні дані DFS4.

Рисунок 6.1--Схема електрична принципова, підключення пристрою DFS4

6.3 Опис конструкції

Пристрої захисного відключення являються високочутливими реле, які відключають через комутаційний апарат електроустановку в трифазних чотирьохпровідних мережах з глухозаземленою нейтраллю, при виникненні струмів витоку небезпечної величини.

Виконавчий орган пристрою має чотирьохполюсне виконання, яке дозволяє здійснювати розрив фазного і нульового проводів, що виключає занос електричних потенціалів через мережі занурення з других об'єктів. Для пристроїв захисного відключення побутових об'єктів і однофазних виробничих установок застосовується двохполюсний виконавчий орган.

Чутливий командний орган пристрою має практично не залежні від температури і вологості навколишнього середовища захисні характеристики, допускає відхилення напруги мережі від номінального у межах від -15 до +10% і повністю відстроєний від несиметричних навантажень або струмів небалансу, які можуть викликати помилкові спрацьовування.

Датчиком струму утікання на землю для мереж з глухозаземленою нейтраллю служить диференційний трансформатор струму (ДТС), реагуючий на різницю струмів нульової послідовності.

Пристрої захисного відключення у даний час виготовляють як для самостійної установки з відповідними комутаційними апаратами, так і вмонтовані.

УЗДР-8 являє собою пристрій захисту електродвигуна, він розділений на два модуля: датчиків струму і електронний. Модуль датчиків містить в своєму складі три трансформатора струму і схему, яка передає інформацію в електронний модуль. Крім цього сигналу до електронного модулю підключаються дроти живлячої, контролюючої мережі, термодатчика, контролю опору ізоляції і виконавчого пристрою, на лицевій панелі пристрою захисту електродвигуна розміщується кнопки керування індикаторна панель, яка відображає режими роботи і причини аварійних станів системи.

6.4 Електрична схема і принцип дії

При відсутності замкнень або витоку струму на землю на вторинній обмотці трансформатора напруга не індукується, а в разі замкнення рівновага струмів порушується і частина струму (по землі або спеціальному п'ятому проводу) в нейтраль силового трансформатора. У вторинній обмотці диференціального трансформатора індукується напруга, яка після підсилення подається на проміжне реле, а з нього на котушку розчіплювача або котушку дистанційного керування комутаційним апаратом. Пошкоджена електроустановка миттєво відключиться, якщо величина вторинного струму перевищує струм спрацьовування уставки. Електричну схему підключень пристроїв захисного відключення наводимо на аркуші 6 графічної частини проекту.

6.5 Місце встановлення і особливості експлуатації

Вибір місць встановлення захисних відключаючих пристроїв в електроустановках напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю в кожному конкретному випадку зв'язується зі схемою розподілення електроенергії, технологічними процесами об'єкта захисту, рівнем експлуатації.

У виробничому цеху потрібно застосувати змішану систему захисту, тобто встановлення пристроїв захисного відключення на окремих струмоприймачах і на групу споживачів. Раціонально встановлювати пристрої на обладнанні, яке знаходиться в тяжких експлуатаційних умовах: мобільні машини, транспортери, електронагрівачі і т.п.

У всіх випадках рекомендується встановлювати окремий апарат для захисту освітлювальних мереж і інших однофазних споживачів.

При виборі системи захисту надається перевага селективній системі захисту, яка передбачає декілька ступенів захисних вимикаючих пристроїв, причому кожна наступна ступінь повинна мати струм уставки і час спрацьовування, відмінні одне від одного.

На вводі в цех потрібно встановити пристрій з уставкою струму витоку на землю рівною 100 мА, на групу електроспоживачів або на окремий споживач -30, 20, 10 мА. В залежності від умов експлуатації і імовірності торкання до струмоведучих частин величина уставки збільшується при покрашенні умов експлуатації і зменшенні імовірності торкання і навпаки.

При такій системі захисту індивідуальний споживач опиниться під захистом декількох ступенів пристроїв захисного відключення, що забезпечує надійний захист від враження людей електричним струмом. [17]

Захисні відключаючи пристрої і комутаційні апарати бажано розміщувати в окремому приміщенні, де відсутнє хімічно активне середовище; монтуватися вони повинні в місцях доступних для огляду.

Особливостями експлуатації пристроїв захисного відключення є періодичні (не менше одного разу на тиждень) перевірки працездатності схеми реле шляхом імітації струму витоку в захищаємій мережі натисканням контрольної кнопки.

Перевірку справності реле допускається проводити при відключеному навантаженні. У разі неспрацьовування захисту при включенні контрольної кнопки, подальша його експлуатація до усунення несправності не допускається.

Відкривати реле і проводити різні підключення до клем в процесі роботи також не допускається. Якщо захист спрацював в результаті несправності мережі, необхідно провести повторне включення захисту. При повторному відключенні мережі подальше включення захисту проводять тільки після усунення несправності мережі.

Підтримка пристроїв захисного відключення у справному стані в процесі їх експлуатації здійснюється у відповідності до положень діючих інструкцій і рекомендацій. Технічне обслуговування пристроїв захисного відключення являє собою комплекс операцій по забезпеченню їх працездатності.

В процесі експлуатації пристроїв необхідно проводити їх періодичне технічне обслуговування, у вологих приміщеннях - раз у два місяця. Технічне обслуговування проводять на місці установки пристроїв без демонтажу, але з частковим розбиранням.

Роботи по технічному обслуговуванню повинен виконувати електромонтер з кваліфікацією не нижче IV розряду і III групою допуску.

Затрати праці складають 0,5 люд. год.; виконується у слідуючій послідовності:

Перевірити працездатність пристрою захисного відключення натисканням кнопки "Контроль".

Відключити напругу на лінії до пристрою.

Очистити пристрій від пилу та бруду.

Зняти кришку пристрою.

Зняти дугогасильну решітку.

Оглянути контакти магнітного пускача і кнопок "Пуск", "Стоп",
"Контроль". Перевірити щільність їх прилягання, почистити від нагару.

Перевірити наявність заземлення. Заміряти величину перехідного опору контакту заземлення. Перехідний опір між затискачем заземлення і найбільш доступною металевою частиною виробу, в тому числі роз ємною, повинен бути не більше 0,1 Ом.

Встановити дугогасильну решітку.

Перевірити надійність кріплення пристрою. Послаблене кріплення під
тягнути.

10) Встановити кришку пристрою.

Технічне обслуговування усіх захисних відключаючих пристроїв проводять аналогічно.

Висновок: даний захист дозволить знизити небезпечність враження персоналу електричним струмом і тим самим підвищити безпечність праці.

6.6 Заходи щодо екології

Приготування грубих кормів є безпечним щодо впливу на навколишнє природне середовище, так як немає шкідливих викидів при здійсненні технологічного процесу. Технологічні відходи води, які використовуються для миття технологічного обладнання стікають до закритої стічної ями, яка розташована відповідно до санітарних норм і не завдає шкоди навколишньому середовищу.

ВИСНОВОК

Відповідно до аналізу господарської діяльності та стану електрифікації технологічних процесів НС в курсовому проекті виконано:

· електрифікації і автоматизації виробничих на НС, розроблена схема технологічного процесу та визначена енергоємність продукції

· всі робочі машини та механізми забезпечені електроприводом - асинхронними двигунами з короткозамкнений ротором серії АИР відповідно до кліматичного виконання, захисту та категорії розміщення.

· розроблені принципова електрична схема, схема з єднань та схема підключення лінії грубих кормів .

· зроблена оцінка надійності елементів автоматизації.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Правила устройства електроустановок .- М.: Энергоатомиздат, 1985.-640 с.

2. Корма и рационы с/х животных», М.: Колос, 1969.- 98с

3. Мартыненко И. И. Курсовое и дипломное пректирование по комплексной электрофикации и автоматизации / И.И.Мартыненко , Л. П. Тищенко Л. П. -М.: Колос, 1978.-223 с.

4. Электрооборудование и автоматизация сельскохозяйственных агрегатов и установок / И. Ф. Кудрявцев, А. А. Калинин и др. Под ред. И. Ф. Кудрявцева. -М.: Агропромиздат, 1988.-480 с.

5.Бородин И.Ф. Технические средства автоматики / Бородин И.Ф.- М.:Колос, 1982.303с

6.Фоменков А.П. Електропривод сельскохозяйственных машин, агрегатив и поточных линий / Фоменков А.П.-М.:Колос,1984.-228с.

7.Електропривід: ч.1. / [Марченко О.С., Лавріненко Ю.М.Савченко І.П., Жулан Є.Л. ]; за ред..О. С. Марченко - К.: Урожай, 1995.-208 с.

8.Методика выбора элементов пускорегулирующей и защитной аппаратуры электроприводов сельскохозяйственных машин РТМ 105/23/46/70/16-0-164-81.-М.:1981.-35с.

9.Выключатели автоматические серии ВА 51 и ВА 52 на номинальные токи 250, 400 и 630 А: каталог электрооборудования 07.00.15-84. - М.: Информэлектро, 1984.-12с.

Страницы: 1, 2