Курсова робота показує, наскільки глибокими і фундаментальними є знання, що набуті студентами при вивченні курсу, характеризує вміння самостійно досліджувати окремі питання теми.

Курсова робота як важлива форма учбового процесу покликана навчати студентів самостійному узагальненню і опрацюванню інформаційних джерел, статистичних і практичних матеріалів, викладенню та аналізу отриманих результатів.

Написання роботи має велике значення для поглиблення і закріплення знань з основних питань теорії РПС, засвоєння та опанування галузевої структури курсу, її прикладного значення. Необхідно врахувати соціально-економічні зміни, які відбуваються в нашому суспільстві на сучасному етапі, нові підходи в економіці, в розміщенні виробництва, в системі управління господарським комплексом.

Виконання курсової роботи дозволяє набути вмінь та навичок самостійно працювати над літературними (знаходити їх у бібліотеці, вибирати важливе, компонувати матеріал), статистичними, картографічними та іншими джерелами, законодавчими та нормативними документами, систематизувати економіко-географічний матеріал з обраної теми, складати логічну послідовність викладення власних думок, підкріпляючи їх графічним матеріалом. Це є обовязковою умовою кваліфікації кожного майбутнього фахівця-економіста. Крім того, у процесі написання курсової роботи студенти набувають навичок, знайомляться з методичними вимогами щодо їх виконання та оформлення, що є необхідним у процесі роботи над курсовими зі спеціальних дисциплін на старших курсах та дипломної, а також умінь, що можуть бути використані у майбутній практичній діяльності та наукових дослідженнях.

1 РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ГОСПОДАРЧОГО КОМПЛЕКСУ У РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Агропромисловий комплекс Житомирської області включає сировинну, переробну й обслуговуючу ланки. Основна його сфера -- сільське господарство -- має зерново-картоплярсько - льонарсько-хмелярський напрям у поєднанні з м'ясо-молочним тваринництвом на Поліссі і зерново-буряківничий напрям з молочно-м'ясним тваринництвом -- у лісостеповій зоні. В загальному обсязі валової продукції сільського господарства на тваринництво припадає 45 %, рослинництво- 55 %. Сільськогосподарські угіддя займають 72,5 % всієї площі області, з них орні землі -- 78,4 %, сіножаті -- 10,9 %, пасовища -- 9,6 %. Серед технічних культур 47 % припадає на льон, 45,7 % -- на цукрові буряки. Основні культури: зернові (озима пшениця, озиме жито, зернобобові, ячмінь, гречка, овес, просо), технічні (льон-довгунець, хміль, цукрові буряки). Розвинуті картоплярство, садівництво, ягідництво. Діють 22 комбікормові заводи. Розвинуті м'ясо-молочне та молочно-м'ясне скотарство і свинарство; допоміжні галузі: птахівництво, вівчарство, бджільництво. Внаслідок різноманітності природних та економічних умов на території області сформувалися агропромислові комплекси рослинницької (льонопромисловий, бурякоцукровий, зерново-картоплярсько-спиртовий, плодоовочеконсервний та хмелепромисловий) і тваринницької (м'ясо- та молокопромислові) орієнтації. Невід'ємною складовою частиною агропромислового комплексу є приміське сільське господарство овоче-молочно-м ясного напряму.

Транспортна система області представлена залізничним, автомобільним, трубопровідним і повітряним транспортом. Провідними з них є залізничний і автомобільний. Загальна довжина залізниць у межах області становить 1125 км, у т.ч. електрифікованих 160 км. Густота залізниць на 1000 кв.км становить

37,6 км. Основні залізниці: Київ--Львів, Київ -- Брест, Санкт-Петербург -- Одеса, Овруч--Шепетівка та ін. Найбільші залізничні вузли: Коростень, Житомир, Бердичів, Новоград-Волинський, Овруч. Автомобільний транспорт обслуговує переважно внутріобласні перевезення. Загальна довжина автомобільних шляхів 8,1 тис. км , з них з твердим покриттям -- 7,3 тис км, густота автомобільних шляхів на 1000 кв. км становить 27,0 км. Основні автомобільні шляхи : Київ-- Житомир -- Рівне, Санкт-Петербург -- Житомир --Ізмаіл, Київ -- Коростень -- Ковель. Територією області проходить траса нафтопроводу «Дружба». У Житомирі є аеропорт.

Невиробнича сфера. В Житомирській області є педагогічні та сільськогосподарські інститути, філіал Київського політехнічного університету, 20 середніх спеціалізованих навчальних закладів, 34 професійно-технічних училища, Житомирський краєзнавчий музей, Житомирський обласний будинок природи.

Рекреаційні ресурси Житомирської області включають сприятливі кліматичні умови, значні масиви лісів, річки, озера і ставки, а також джерела мінеральних вод (радонові води в районі Житомира і с. Денишів), які використовуються санаторієм в районі міст Володарська-Волинського і Коростишева, здійснюється промисловий розлив мінеральних столових вод (овруцька, радомишльська, верхівнянська, новоград-волинська). На півночі області є родовища торфових (с. Зарічани) та сапропелевих (с. Вілька) лікарських грязей. В області 6 санаторіїв і пансіонатів, 17 баз і 3 будинки відпочинку, 17 піонерських таборів. Численні об'єкти туризму . Діє обласна рада по туризму та екскурсіях (Житомир), бюро подорожей та екскурсій (Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський, Овруч), туристська база «Лісовий берег» у Житомирі., Територією області проходить 5 туристських маршрутів, у т. ч. велосипедний маршрут «По Житомирському Поліссю».

Гострими в області є екологічні проблеми. Передусім це пов'язано з чорнобильською трагедією. Житомирська область одна з найбільш радіаційно забруднених. Із господарського обігу вилучено багато тисяч гектарів сільськогосподарських угідь, значні площі лісових масивів, створилася ненормальна психологічна обстановка. Триває відселення з районів, де життя і виробнича діяльність населення внаслідок високого рівня радіації неможливі.

2 ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ТА РОЗМІЩЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ НА ТЕРИТОРІІ (ІСТОРИЧНІ, ПРИРОДНІ, ДЕМОГРАФІЧНІ, ЕКОЛОГІЧНІ)

Житомирська область утворена 22 вересня 1937 р. Її площа складає 29,9 тис. кв. км (5% від території України).

Чисельність працівників обл (міськ) держадміністрацій	Чисельність населення (тис. чол.)	Територія (тис.км2)	Кількість районів
2004 р.	2005 р.	2006 р.
686,5	686,5	686,5	1330,1	29,9	23

Населення області становить 1432,7 тис.; міське населення 806,3 тис. осіб (56,3%), сільське - 626,4 тис. осіб (43,7%). Щільність населення (осіб на 1 кв. км.) - 47,9. Найбільшу кількість населення мають міста обласного підпорядкування: Житомир - 296,9; Бердичів - 90,2; Коростень - 65,3; Новоград-Волинський - 56,5 тис. осіб. У містах районного підпорядкування нараховується: в Андрушівці - 14,3; Коростишеві - 27,7; Малині - 34,2; Овручі - 21,5; Радомишлі - 17,7 тис. жителів.

Серед районів найбільшу кількість населення мають Овруцький - 71,5; Житомирський - 67,0; Новоград-Волинський - 53,0; Малинський - 55,2 тис. осіб, найменша чисельність у районах: Народницькому - 10,5; Брусиловському - 18,3; Луганському - 21,3 тис. осіб

Адміністративно-територіальний устрій: складається з 23 районів, 9 міст, у тому числі 4 -- обласні підпорядкування (Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський), 45 селищ міського типу і 1631 сільських населених пунктів. Адміністративний центр -- місто Житомир -- заснований у IX столітті, містом є з 1444 року. Населення нараховує 284,2 тис. чоловік.

Після возз'єднання правобережної України з Росією в 1793 р. територія Житомирщини входила до складу Волинської губернії, заснованої в 1797 р. Її центром спочатку був визначений Новоград-Волинський, але вже в 1804 р. губернською «столицею» став Житомир. З кінця 18 -- першої половини 19 ст. у Житомирському Поліссі стало розвиватися фарфоро-фаянсове виробництво (найбільші фабрики в Коростені і Городниці), а після скасування кріпосного права і залізничного будівництва стала розвиватися цукрова, і винокурна промисловість. Місто поступово перетворювалося у відомий культурний центр.

Для області характерна аграрно-сировинна спеціалізація. Завдяки своєму північному розташуванню регіон грає провідну роль в Україні у хмільництві і льонарстві; в рамках країни він відрізняється розвитим картоплярством і молочним ухилом тваринництва. Серед галузей промисловості найбільший розвиток одержали легка і фарфоро-фаянсова промисловість, хімічне машинобудування, виробництво будматеріалів, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість, а також харчова промисловість. Розташування регіону на перехресті транспортних шляхів зумовлює високу частку послуг транспорту і зв'язку.

Сільське господарство грає першорядне значення в економіці регіону. Значна частина продукції галузі в сирому чи переробленому вигляді вивозиться за межі області. У рослинництві найбільше значення мають зернові культури (близько 40% продукції), головна серед який -- озима пшениця (вирощується повсюдно), крім того, вирощується яровий ячмінь, овес. Картоплярство є другою по значимості галуззю рослинництва (приблизно 20% продукції).

Основні визначні пам'ятки: монастир Босих кармелітів початку XVIII в. у м. Бердичеві, костьол св. Софії, Михайлівська церква в Житомирі, літературно-меморіальний музей Лесі Українки в Новоград-Волинську.

100 тисяч років тому на території Житомирської області вже мешкали первісні люди. До найдавніших палеолітичних стоянок відноситься Радомишльська на річці Тетерів та стоянки поблизу сіл Довгиничі, Клинці Овруцького і Колодяжне - Романівського районів. Люди тут жили первісними родами і займалися переважно мисливством.

Пам'ятки трипільської культури виявлені на території сіл Троянова Житомирського, Райки Бердичівського, Поволоч Попільнянського районів та в інших місцях. Пам'ятки епох міді і бронзи знайдені в Романівський і Житомирському районах, на околицях Житомира.

У 5-7 століттях нової ери територія області була заселена древніми східнослов'янськими племенами: північ - древлянами, центральна частина і південь - полянами, які займались землеробством і скотарством. Древляни займались також мисливством, бджільництвом, виробництвом ювелірних прикрас, торгівлею. У 9 сторіччі з'являються міста, що стають центрами ремесел і торгівлі: Вручий (Овруч), Іскорость (Коростень).

У ранньофеодальний період (11 - початок 12 сторіччя) сучасна територія Житомирської області входила до складу міцної (зі столицею в Києві) древньоруської східнослов'янської держави - Київської Русі. Волинь і Полісся, за відомим істориком І.П. Крип'якевичем, належали до слов'янської прабатьківщини, були колискою українського народу.

У другій половині 12 сторіччя, внаслідок розпаду Київської Русі, територія краю увійшла до Київського князівства. У першій половині 13 сторіччя разом з іншими слов'янськими землями, Житомирщина потрапила під ярмо ординських завойовників. У 1350-1360 роках Східною Волинню заволоділи литовці.

У 14-16 століттях більша частина території сучасної Житомирщини входила до складу Київського воєводства, утвореного 1471 році замість Київського князівства. Після Люблінської унії (1569 рік) Литва об'єдналася з Польщею в єдину державу - Річ Посполиту. З цього часу волинські землі були загарбані польськими магнатами. Народ зазнавав гніту від польської шляхти. Тому історичний розвиток краю починається з кінця 16 століття і позначений масовими селянськими повстаннями (Северина Наливайка, Семена Палія, визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, гайдамаччини тощо).

За результатом трьох поділів Польщі (1772, 1793, 1795 роки) Волинь разом з Київщиною і Поділлям увійшли до складу Російської імперії. Територія краю увійшла до складу Волинської і частково до Київської губерній, утворених царським указом в 1797 році. Центром Волинської губернії від 1804 року став Житомир.

Починаючи від 19 століття розвиток економіки Волинської губернії відбувався за умов участі її в єдиному ринку Російської імперії, йшов процес розкладу феодально-кріпосницького ладу й розвитку капіталістичних відносин. Поглиблювався суспільний поділ праці, розвивалася торгівля, зростала кількість міського населення. Однак, не зважаючи на деякий розвиток виробництва і торгівлі, Волинська губернія була однією із економічно відсталих земель. Рельєф

Житомирська область має вигляд хвилястої рівнини із загальним зниженням на північ і північний схід (від 280-220 м до 150 м і менше). Більша частина області (південна і південно-західна) лежить у межах Придніпровської та Волино-Подільської височин. Північно-східну частину займає Поліська низовина. На півночі області знаходиться Білокоровицький кряж.

Ґрунти: на півночі-дерново-підзолисті; на півдні - чорноземи звичайні. Ліси займають площу 750,2 тис.га (2007)

Водоймища

По території області протікає 221 річка загальною довжиною 5366 км. Всі ріки належать до басейну Дніпра. Найбільші ріки довжиною в межах області - Тетерів - 247 км, Случ (притока Горині) - 194 км, Ірпінь - 174 км, Ірша - 136 км. На Житомирщині чимало великих озер. Найбільші з них - Чорне, Озерянське, Дуже, Дідове, Прибиловецьке - розташовані в басейні річки Уборть.

Область багата природними ресурсами.

Мінерально-сировинний потенціал:

Представлений облицювальним каменем, мармуром, самоцвітами, сировиною для металургії і будівельної промисловості, вапняками, бурим вугіллям, торфом.

Розвідані запаси лужних каолінов, їх об'єми і кількість дозволяють виробляти до 0,5 млн. тонн польовошпатних концентратів в рік.

Запаси будівельних пісків, пірофілітових сланцев, керамічних глин і ряду інших видів мінеральної будівельної сировини. Декоративно-облицювальний камінь (лабрадорит, граніт, габбро), який має великий попит в країні і за кордоном. Розвідані поклади лабрадориту і габбро в області складають 86% запасів цього каменя в Україні.

Кольорові камені:

Ведеться здобич кольорового напівкоштовного каменя - берилу, топазу, кварцу з подальшою його переробкою і виготовленням ювелірних виробів. Широке застосування в промисловості знаходить п'єзокварц. Є родовища високоякісного пірофілліта.

Перспективним є родовище мармуру, який має незвичайний малюнок. Він є сировиною для виробництва облицювальної плитки, мармурової крихти, смолодоломітов для металургії, різних видів флюсів і наповнювачів, а також мінеральних добрив.

Житомирщина забезпечує потреби України в титановому концентраті, поставляє його на експорт. У рудному масиві, окрім ільменіту, титану, присутні рідкоземельні елементи: ванадій, скандій, гафній, торій, які мають значний попит на світовому ринку. У більшості ільменітових родовищ зустрічаються апатіти. Поклади цієї сировини складають понад 85% всіх розвіданих запасів України.

У нікальним є родовище кварцитів, де сконцентровані майже 89% всіх загальнодержавних запасів. Ця сировина використовується у виробництві огнеупоров для футерування доменних печей і приготування феросплавів.

Лісові ресурси:

Лісистість складає майже третину території. Переважають хвойні породи - 60%, твердолістниє (дуб) і мягколістниє (береза, вільха, осика) - по 20%. Загальний запас деревини складає понад 120 млн. м3. Найбільшу лісистість мають Овручській і Ольовській райони, де вона складає понад 60%.

Тварини:

У лісах живуть лосі, олені, дикі свині, кози, лисиці, зайці, білки, куниці, бобри; з птахів - дикі качки, куріпки, тетереви, рябчики, фазани і глухарі. У водоймищах водяться щуки, окуні, соми, карасі і т.п.

3 СУЧАСНА ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА І РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ

На території Житомирської області сформувалося багатогалузеве промислове виробництво.

Основними є такі галузі: харчова (питомим вага її складає 26,6%), легка (14,8%), лісова, деревообробна і целюлозно-паперова (11,5%), машинобудівна і металообробна (10,8%), скляна і фарфорофаянсовая (10%), промисловість будівельних матеріалів (5,3%), хімічна (4,8%).

Область є лідером в Україні по виробництву деяких видів продукції. У регіоні виготовляється 48% загальноукраїнського об'єму фарфорофаянсової посуду, 33% - льняних тканин і панчішно-шкарпеткових виробів, 26,1% - льоноволокно, 17% - пиломатеріалів, 6,6% - хімічних волокон і ниток, 5,7% - папери.

Що ведуть підприємства Житомирської області:

АТ "Станкоуніверсалмаш" (м. Житомир) - токарні багатошпіндельні автомати і напівавтомати, автоматичні лінії, устаткування для розфасовки харчових продуктів; універсальні металоріжучі і деревообробні верстати;

АТ фірма "Беверс" (р. Бердичев) - токарно-револьверні і універсальні токарні верстати, каменеобробне устаткування; агрегати для переробки сільськогосподарської продукції;

АТ завод Прогрес" (р. Бердичев) - фільтруюче, теплообмінне і сушильне устаткування для хімічної, гірничорудної, нафтохімічної, харчової промисловості;

АТ "Коростенській завод хімічного машинобудування" - теплообмінне сушильне, криогенне устаткування для нафтохімічної промисловості, теплових і атомних електростанцій, промислових холодильних установок;

АТ "Житомирський завод хімічного волокна" - поліамідниє волокна, кордова тканина для шинної промисловості, штапельне волокно для килимового виробництва; технічні і текстильні нитки;

Іршанській гірничо-збагачувальний комбінат - ільменітовий концентрат для металургійної і хімічної промисловості;

Орендне підприємство "Кварцсамоцвет" (пгт Володарск-волинський) - пьезооптічеськоє, камнесамоцветноє, природна і синтетична сировина, природні декоративні камені;

АТ "Першотравневий завод електротехнічного фарфору" - низьковольтні електронастановні і електрофарфорові вироби;

АТ "Електровимірник" (м. Житомир) - комбіновані аналогові і цифрові прилади електровимірювань для автомобільної промисловості; АТ "Промавтоматіка" (м. Житомир) - засоби автоматизації і програмно-технічні комплекси для телемеханических і локальних автоматизованих систем управління технологічними процесами;

АТ "Малинська паперова фабрика" - тонкі сорти електроізоляційного, конденсаторного і інших видів паперу і картону;

АТ "Житомирський завод "Біомедстекло" - медичний посуд і стеклоїзделія з боросилікатного нейтрального скла;

АТ "Виробниче об'єднання "Жітомірнерудпром" - високоякісного щебеня, блоків з природного каменя, архітектурно-будівельних і облицювальних виробів з граніту, пам'ятників;

АТ "Коростенській фарфор" і колективне підприємство "Барановській фарфоровий завод" - високоякісний фарфоровий посуд;

АТ "Жітомірдрев" - сучасні корпусні і м'які меблі, куточки відпочинку, набори для кухонь;

ВАТ "Ленотекс" (м. Житомир) - льняні і напівлляні тканини;

ВАТ "Бердичівське кожоб'едіненіє" - матеріали для верху і низу взуття, підкладкових матеріалів, велюру взуттєвого і галантерейного

ВАТ "Крок" (м. Житомир) - високоякісне жіноче, чоловіче і дитяче взуття для всіх сезонів;

ВАТ "Бердичівська фабрика одягу" і АТ "Новоград-волинська швейна фабрика" - швейні вироби широкого асортименту;

АТ "Укрхмель" (м. Житомир) - хміль цінних ароматичних сортів;

Об'єднання "Жітомірленпром" - льонопродукція для підприємств легкої промисловості.

Область характеризується високим рівнем розвитку залізничного транспорту. З початку 2007 року перевезено вантажним транспортом: 18,3 млн. тонн вантажів, що на 16,6% більше за минулорічний показник. Вантажообіг зріс на 32% і становить 3524,3 млн. тонно-кілометрів.На залізниці пасажирські перевезення з початку року скоротились на 2,3% проти минулорічного періоду і склали 9,1 млн. чоловік. Пасажирообіг зріс на 2,1% і становив 1066,6 млн. пасажиро-кілометрів.В свою чергу автотранспортом перевезено 74,1 млн. пасажирів, що на 12,3% перевищує аналогічний показник минулого року. Зростання пасажирообігу становить 15,5% і досягло 983,6 млн. пасажиро-кілометрів.Залізниці перетинають територію області головним чином у широтному напрямі, що обумовлено розташуванням області між промисловим Донбасом і Придніпров'ям та менш промислово розвинутими західними областями України.Найваживіші залізничні магістралі: Санкт-Петербург -- Одеса, Ужгород -- Харків, Київ -- Берлін, Сімферополь -- Варшава.Через місто проходять автошляхи Мінськ -- Ізмаїл, Біла Церква -- Кременець

4 ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА ГОСПОДАРСТВА

ОБЛАСТІ

В Житомирській області за сукупністю природних і економічних ознак виділяють два підрайони.

Лісостеповий підрайон (Лісостеповий Південь) спеціалізується на переробці сільсько-господарської сировини, тут зосереджені великі цукрові заводи, ряд підприємств легкої та харчової промисловості, а також найбільші підприємства машинобудування, добре розвинута сітка залізничних та ав-томобільних шляхів. Важливим промисловим центром, транспортним вузлом і культурним центром є м. Бердичів.

Поліський підрайон (Лісова Північ) -- район деревообробної та фарфоро-фаянсової промисловості, видобування і обробки каменю, розвинутого льонарства і тваринництва. Найбільші промислові центри -- Житомир, Бердичів, Новоград-Волинський.

5 УЧАСТЬ ОБЛАСТІ У ВНУТРІШНЬО-ДЕРЖАВНОМУ ТЕРИТОРІАЛЬНОМУ ПОДІЛІ ПРАЦІ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКАХ

Житомирщина має економічні зв'язки з іншими областями України.

З Житомирської області вивозять мінеральні будівельні матеріали, довозять нафту та нафтопродукти, кам'яне вугілля, зерно. Житомирська область підтримує дружні зв'язки з Тарновським воєводством (Польща).

Приємно також відзначити, що коли раніше зовнішні капіталовкладення надходили переважно з країн СНД та від зарубіжних нерезидентів, які зазвичай інвестували кошти через невеликі «острівні» держави з ліберальним фінансовим законодавством, то в першому півріччі цього року левова пайка прямих іноземних інвестицій припадає вже на країни Європейського Союзу.

Щодо галузевої спрямованості інвестиційних потоків, то на Житомирщині найпривабливішою для капіталовкладень залишається промисловість, передусім добувна та переробна її галузі, на долю яких припало порядку 56 відсотків всіх вкладених за перше півріччя інвестицій. Втім, тут теж намітились обнадійливі тенденції.

Зокрема харчова галузь, яка впродовж тривалого часу залишалась в області найпривабливішою для інвесторів, нині поступилась своїм лідируючим місцем. Адже якщо в харчову промисловість було спрямовано 12,1 відсотка інвестицій, то на підприємства, що займаються випуском, за економічною класифікацією, іншої неметалевої продукції -- 26,8 відсотка залучених у розвиток промислового виробництва коштів.

Однак, на жаль, ще залишається низьким рівень залучення інвестицій в базову, з точки зору потреб технічного переозброєння вітчизняної економіки, галузь -- машинобудування. Між тим потенційні можливості машинобудівних підприємств області напрочуд широкі і багатопрофільні -- від випуску суперсучасної ґрунтообробної техніки для сільського господарства і високопродуктивного обладнання для цукрової галузі до виробництва устаткування для нафтохімічної промисловості, автоматизованих систем дистанційного контролю і управління для потреб залізничного і трубопровідного транспорту та енергопостачання, які не мають аналогів на теренах Східної Європи.

І тут, на думку голови Житомирської облдержадміністрації Юрія Забели, важко переоцінити роль цілеспрямованої роботи із залучення інвестицій у пріоритетні для розвитку економіки Житомирщини галузі, підтвердженням чого, до речі, можуть служити вже досягнуті в нинішньому році зрушення.

Зокрема порівняно з відповідним періодом попереднього року за перше півріччя ц. р. обсяг капіталовкладень у сільське господарство зріс втричі, у готельне і ресторанне господарство -- у 4 рази, у розбудову об'єктів культури і спорту -- в 5,5 раза. Відтак у найсприятливіших для ведення аграрного виробництва південних районах області вже з'явилась реальна конкуренція між бажаючими вкладати кошти в розвиток села, а потенційні можливості Житомирщини як вигідного місця для розвитку туристичного бізнесу та обслуговуючої міждержавні транспортні коридори інфраструктури приваблюють нових і нових інвесторів.

Втім, основою економічного прориву Житомирщини, переконаний Юрій За-бела, стануть все-таки не її високий рекреаційний потенціал чи обумовлені вигідним територіальним розташуванням логістичні переваги, а насамперед впровадження сучасних технологій у промисловості та аграрному виробництві.

І, потрібно віддати належне, в області багато робиться для досягнення цієї мети, починаючи від використання нових форм залучення інвестицій і завершуючи супроводом органами місцевої влади реалізації найбільш значимих інвестиційних проектів. Як приклад, можна згадати і вперше проведений за межами області на початку цього року інвестиційний форум-презентацію Житомирщини в Києві, і фактично вже завершене будівництво у Новоград-Волинському районі фірмою «Церсаніт» одного із найбільших у Східній Європі заводів із виробництва сантехнічного обладнання.

Та особливо імпонує те, що на Житомирщині добре розуміють: залучення інвестицій -- аж ніяк не самоціль, а насамперед засіб для забезпечення людей кваліфікованою роботою та достойною винагородою за неї, що є однією із головних засад програми роботи уряду Юлії Тимошенко. Відтак, якщо 57,6 відсотка від загальної суми вкладених в економіку Житомирщини в першому півріччі ц.р. інвестиційних коштів було спрямовано на придбання машин, обладнання, інструменту (тобто технічне переоснащення виробництва), а у місті Коростені, Малинському і Радомишльському районах цей показник становив відповідно 89,3, 83,5 і 93,9 відсотка, то не доводиться дивуватись, що саме тут -- одні із найвищих в області зарплат.

Реалізація продукції

Впродовж січня-жовтня у промисловому секторі реалізовано продукції на суму 7,3 млрд. грн., що на 33,7% більше за аналогічний показник минулого року. Понад 74% загального обсягу реалізованої продукції забезпечує обробна промисловість.

В структурі реалізованої продукції основну частину займають продукти харчування - 32,4% при обсязі реалізації 2,4 млрд. грн. Обсяг продажу у добувної промисловості становить 946,7 млн. грн. (12,9%), керамічної плитки, фарфорового та скляного посуду, будівельних матеріалів та інших неметалевих мінеральних виробів реалізовано на 603,7 млн. грн. (8,2%), машинобудівної продукції - на 505,9 млн. грн. (6,9%).

Підприємствами міст обласного значення реалізовано продукції на 4,4 млрд. грн., що становить близько 60% загального обсягу продажу.

Найбільшу частку в структурі реалізованої продукції традиційно забезпечили міста Житомир (34,0%), Бердичів (7,4%), Коростень (7,7%), Малин (6,0%) та Новоград-Волинський (4,4%), серед районів - Володарсько-Волинський (4,0%), Овруцький (3,8%), Новоград-Волинський (2,7%), Коростенський (3,1%), Житомирський (2,8%) і Малинський (2,2%).

У розрахунку на одного жителя області з початку року реалізовано продукції на 5603,7 грн. Вищим від обласного рівня цей показник був у Володарсько-Волинському (7986,2 грн.), Малинському (7706,9 грн.) і Коростенському (7372,9 грн.) районах та в усіх містах, у тому числі Малині - 16077,9 грн., Житомирі - 9146,7 грн., Коростені - 8569,3 грн., Бердичеві - 6645,1 грн., Новограді-Волинському - 5777,6 грн.

6 ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ ОБЛАСТІ

Виходячи із стратегічних напрямків та з метою переведення процесу реформування економіки на якісно новий рівень, в області визначено 6 головних цілей. Зокрема: стале економічне зростання; залучення інвестицій в економіку; інноваційний розвиток; розвиток малого бізнесу; розширення внутрішнього і зовнішнього ринку; розвиток людських ресурсів.

З метою реалізації зазначених цілей визначені пріоритетні напрями. Найважливішим напрямом в інвестиційній політиці є створення привабливого інвестиційного клімату в області.

Сьогодні інвестиції є єдиним можливим шляхом вирішення проблеми виживання малих міст області, монофункціональних населених пунктів, колишніх військових містечок. Для більшості з них характерна вузька спеціалізація виробництва і залежність економіки від роботи одного-двох підприємств.

Залучення іноземних та вітчизняних інвестицій на розвиток пріоритетних галузей виробництва, впровадження нових технологій, створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури забезпечить створення нових робочих місць для колишніх військових та інших верств місцевого населення, вирішення інших соціально-економічних проблем.

Для оптимального використання потенційних переваг від майбутнього членства в СОТ потрібні значні інвестиційні вкладення на впровадження інновацій, вдосконалення структури економіки і підвищення конкурентноздатності підприємств області на внутрішньому і зовнішньому ринку.

За роки реформ зростання експорту області відбувалося без здійснення структурних змін в експортоорієнтованих та інших галузях народного господарства. У виробництві та експорті області продовжує домінувати продукція з низьким ступенем переробки, що робить її економіку імпортозалежною і спричиняє зниження конкурентноздатності продукції місцевих підприємств.

Забезпечення прискореного економічного зростання потребує здійснення у відносно короткий проміжок часу значних обсягів інвестицій на технічне переоснащення підприємств.

Для цього , зокрема, передбачено:

здійснення підготовки і розповсюдження рекламно-інформаційних матеріалів про область, її райони і міста, інвестиційно-привабливі галузі та інвестиційні пропозиції підприємств серед потенційних інвесторів каналами Мінекономіки, Держзовнішінформу, через дипломатичні представництва, розміщення в інформаційно-аналітичних виданнях, що презентуються за кордоном та у мережі Інтернет;

залучення підприємств регіону до участі у міжнародних виставково-ярмаркових заходах;

проведення регіональних і галузевих інвестиційних та бізнес-форумів із залученням вітчизняних та іноземних ділових кіл;

розроблення Інтернет - сторінок районів, міст та підприємств;

проведення ділових зустрічей з інвесторами щодо виявлення їхніх проблем та пошуку адекватних шляхів їх подолання;

продовження роботи по створенню регіонального агентства із сприяння започаткуванню та провадженню інвестиційної діяльності;

вирішення питання щодо створення в області консалтингових та інвестиційних компаній;

налагодження співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями та фондами;

проведення навчання спеціалістів місцевих органів виконавчої влади, які займаються питаннями інвестиційної діяльності.

Потребує особливої уваги і питання функціонування та підтримки в депресивних регіонах територій пріоритетного розвитку, спрощення системи впровадження і реалізації інвестиційних проектів. За умови скасування мораторію на реалізацію інвестиційних проектів на територіях пріоритетного розвитку може бути реалізовано 25 нових інвестиційних проектів, реалізація яких дозволить створити 2 тис. нових робочих місць.

Здійснення пріоритетних завдань та заходів забезпечить зростання обсягів інвестицій в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування порівняно з 2006 роком на 24,3%. У вартісному виразі це становитиме 1,8 млрд. гривень або майже 30% валової доданої вартості. Обсяг прямих іноземних інвестицій збільшиться більш як на половину і складе 205 млн. дол. США.

Забезпечення стабільного розвитку промисловості.

Для забезпечення стійкого економічного зростання важливо, щоб в області остаточно сформувалися і отримали розвиток саме ті галузі, які базуються на використанні місцевих сировинних ресурсів, продукція яких займає вагому частку у загальнодержавному виробництві і які мають певний природний, технічний, кадровий та інший потенціал. Тобто ті, що були і залишаються стратегічно важливими і до того ж є найбільш конкурентноздатними як на регіональному, так частково на державному і навіть міжнародному ринках.

На підставі економічного обґрунтування до ключових галузей віднесена харчова промисловість та перероблення сільськогосподарської продукції, добувна - видобування та збагачення руд кольорових металів та розроблення кам'яних та гравійних кар'єрів, виробництво неметалевих мінеральних виробів - виготовлення склотари та аптекарського посуду, фарфоро-фаянсового посуду, облицювальні вироби з природного каменю, лісова та деревообробна промисловість.

Харчова промисловість швидкоокупна, має місцеву сировинну базу, спроможна забезпечити потреби населення на власному регіональному ринку. Забезпечення подальшого її розвитку сприятиме збільшенню реалізації продукції сільськогосподарського виробництва та підвищенню його ефективності.

Виробництво харчових продуктів впродовж січня-листопада 2009 року збільшилось на 4,4%. Таке зростання стало можливим завдяки збільшенню проти минулорічного періоду виробництва свіжої і охолодженої свинини (+20,3%), ковбасних виробів (+10,9%), молока рідкого обробленого (+10,1%), сирів плавлених (+21,0%) та жирних (+11,7%), кисломолочних продуктів (+9,3%).

Сільське господарство

Обсяг валової продукції сільського господарства (у порівнянних цінах 2005 року) у січні-листопаді склав 3074,6 млн. грн. і збільшився проти аналогічного періоду минулого року на 195,6 млн. грн., або на 6,8%. У сільськогосподарських підприємствах її вироблено на суму 826,2 млн. грн., що становить 116,5% до січня-листопада 2007 року, в господарствах населення - відповідно 2248,4 млн. грн. і 103,6%.

Рослинництво

За січень-листопад валова продукція рослинництва збільшилася на 12,9%, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах - на 39,8%, господарствах населення -на 2,4%.

Станом на 11 грудня 2008 року зернові та зернобобові культури (включаючи кукурудзу) зібрані з площі 374,4 тис. га. В цілому намолочено 1153,4 тис. тонн зерна, що майже у 1,5 рази більше ніж торік. Середня врожайність зернових культур становить 30,8 ц/га, що на 6,9 ц більше минулого року.

Практично завершено збір цукрових буряків. Накопано 308 тис. тонн солодких коренів, що становить близько половини від минулорічного.

Тваринництво

Впродовж звітного періоду обсяг виробництва тваринницької продукції зменшився проти минулорічного періоду на 0,7%, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах - на 22,8%. Поряд з цим у господарствах населення відбулося збільшення на 5%.

Виробництво основних видів тваринницької

продукції у січні-листопаді 2008 року

	Всі категорії господарств	з них
		сільськогоспо- дарські підприємства	господарства населення
	2008 р.	у % до 2007 р.	2008 р.	у % до 2007 р.	2008 р.	у % до 2007 р.
М`ясо (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі), тис. тонн	61,4	101,5	13,4	71,3	48,0	115,1
Молоко, тис. тонн	580,5	95,4	79,6	79,8	500,9	98,5
Яйця, млн. шт.	457,4	103,9	102,2	93,9	355,2	107,1

Усі категорії господарств збільшили виробництво м'яса (реалізацію худоби і птиці на забій у живій вазі) та яєць відповідно на 1,5% та 3,9%. Виробництво молока зменшилось на 4,6%.

У сільськогосподарських підприємствах виробництво м'яса та молока скоротилося відповідно на 28,7% та 20,2%, яєць - на 6,1%. Найбільші темпи скорочення виробництва молока у сільгосппідприємствах Олевського (-43%) та Житомирського (-42,7%) районів. Збільшився валовий надій молока лише в Андрушівському (+1,7%) та Баранівському (+0,3%) районах.

Вирощування худоби і птиці у сільськогосподарських підприємствах області скоротилося до відповідного періоду минулого року в усіх районах, окрім Любарського (+1,9%), що призвело до загального скорочення по області на 27,9%.

Чисельність поголів'я худоби та птиці на 1 грудня 2008 року

(тис. голів)

	Усі категорії господарств	з них
		сільськогосподарські підприємства	господарства населення
	2008 р.	у % до 2007 р.	2008 р.	у % до 2007 р.	2008 р.	у % до 2007 р.
Велика рогата худоба	283,1	85,2	103,7	83,2	179,4	86,5
у т.ч. корови	161,6	91,3	42,4	88,7	119,2	92,3
Свині	155,9	71,2	41,8	73,1	114,1	70,5
Птиця всіх видів	5669,1	107,6	611,7	89,7	5057,4	110,3

В усіх категоріях господарств продовжується скорочення поголів'я великої рогатої худоби. Станом на 1 грудня чисельність великої рогатої худоби до відповідної дати попереднього року зменшилась на 14,8%, у тому числі корів - на 8,7%, свиней - на 28,8%. Поголів'я птиці зросло на 7,6%.

Поголів'я великої рогатої худоби, що утримується у сільськогосподарських підприємствах, зменшилось на 16,8%, у тому числі корів - 11,3%, свиней - на 26,9%. Чисельність птиці скоротилась на 10,3%.

Скорочення поголів'я великої рогатої худоби відбулося в усіх районах, крім Радомишльського (+8%) та Лугинського (+18,3%) районів.

У сільгосппідприємствах покращились показники кормового забезпечення худоби і птиці. Упродовж січня-листопада заготовлено 174,2 тис. тонн усіх видів кормів, що на 14,2% більше ніж у минулому році. У розрахунку на одну умовну голову припадає 16,2 ц кормових одиниць, що на 4,4 ц більше ніж торік. На 29,8% збільшилось надходження концентрованих кормів, що створює передумови для збільшення продуктивності тварин, зокрема птиці.

За рахунок збільшення валового збору зерна обсяг виготовлення пшеничного та житнього борошна зріс удвічі.

Добувна галузь займає 10% промислового виробництва. Галузь має привабливість у інвесторів. В області на 512 родовищах, з яких лише 190 розробляється, зосереджений великий і різноманітний комплекс корисних копалин. Розвідано 188 родовищ торфу, з яких експлуатується лише 55.

Проведена також розвідка двох комплексних родовищ титаново-апатитових руд, що містять ванадій - Стремигородського і Торчинського. Запаси апатитових руд складають понад 237 млн. тонн. Для їх експлуатації необхідне капітальне будівництво нових рудників та збагачувальних фабрик.

Сприяння нарощуванню виробництва нерудних будівельних матеріалів розвиватиме заодно і інфраструктуру у регіонах області та забезпечуватиме зростаючий попит на цю продукцію у зв'язку з пожвавленням будівництва шляхів та споруд як в Україні, так в країнах близького зарубіжжя.

Сприяти створенню на базі:

- Кропивенського апатит-ільменитового родовища у Володарсько-Волинському районі гірничо-збагачувального комбінату (за участю приватного виробничого підприємства «Сиріус») для виробництва ільменітового концентрату та мінеральних добрив. Кошторисна вартість - 60,0 млн. грн. Створення 260 нових робочих місць;

- Миколаївського родовища габро ТОВ «Добрин», Олегівського родовища лабрадоритів ТОВ «Украгроресурс», Болярівського родовища габро МП «Комета», Небіжського родовища лабрадоритів ТОВ «Центр Анастасія». Кошторисна вартість - 8,5 млн. грн. Створення 111 нових робочих місць.

За період січня-листопада проти аналогічного періоду минулого року приріст у машинобудуванні становив 22,0%. Збільшилось виготовлення вузлів та комплектуючих до транспортерів, елеваторів та іншого устаткування (у 7 р.), дискових борін (+36,4%), машин для очищення та сортування насіння (у 2 р.), верстатів для формування металу (в 50 р.) та вузлів до них (+34,7%), комплектуючих для кранів, бурильних та прохідних машин (+44,0%), частин машин для обробітку ґрунту (+64,1%) та різних видів послуг.

Основними напрямками подальшого розвитку галузі з початку 2009 року стануть освоєння та налагодження виробництва сучасного обладнання для видобування та обробки природного каменю, в тому числі каменедробильних машин, вантажно-розвантажувальних механізмів та транспортних засобів.

Зростання обсягів виробництва у добувній промисловості становить 13,3%. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вдалося збільшити видобуток корисних копалин (гальки, дробленого каменю, щебеню) для будівельної підгалузі (+19,3%), крихти та гранул (+28,4%) та вогнетривкої глини (+10,5%).

З початку року в галузі склалася неоднозначна ситуація, пов'язана із неможливістю вирішення питання відведення земельних ділянок, які знаходяться під лісовими угіддями. Подальше провадження гірничодобувних робіт потребує залучення нових ділянок надр на землях лісового фонду.

В галузі виробництва деревини приріст забезпечено на рівні 5,3%. Більш як в 1,7 рази збільшилось виробництво дерев'яних вікон, дверей, рам та порогів, на 14,1% зріс випуск дерев'яних столярних та будівельних виробів.

Продовжується освоєння підприємствами галузі нових технологій поглибленої переробки деревини, зокрема у напрямку виробництва клеєної фанери, шпону та дубових матеріалів. Суттєву увагу буде приділено питанням переробки відходів деревини та виробництву паливних брикетів, що дозволить в певній мірі вирішити питання енергозбереження та дещо послабити соціальну напругу завдяки створенню нових робочих місць.

Завдяки ефективній роботі виробників фармацевтичної продукції обсяги виробництва у хімічній промисловості зросли на 23,2%. На 9,6% збільшилось виготовлення фарб та лаків на основі полімерів, на 10,6% - лікарських препаратів (окрім антибіотиків), вдвічі зросло виготовлення будівельних виробів з пластмас та на 7,6% зріс випуск косметичних засобів (шампунів).

В складних фінансово-економічних умовах функціонування діяльність підприємств хімічної підгалузі буде зосереджено на освоєнні ефективної переробки наявних місцевих ресурсів та впровадженні нових видів продукції з метою витіснення із ринку імпортних аналогів.

Одними з найвищих у промисловості залишаються темпи розвитку целюлозно-паперового виробництва та видавничої діяльності. Приріст обсягів продукції тут склав 20,7%. В 1,3 рази нарощено виробництво паперу та картону, в 1,7 рази - коробок та ящиків з паперу, на 13,5% збільшено виготовлення етикеток та ярликів, в 1,7 рази - зошитів.

З метою адаптації целюлозно-паперового виробництва до складних фінансово-економічних умов підприємствами області освоюється технологія застосування альтернативних видів сировини (подрібненої соломи замість макулатури).

Попри кризову ситуацію продовжує стабілізуватись становище у створенні неметалевих мінеральних виробів. Обсяги виробництва в галузі зросли на 7,2%, таке збільшення було досягнуто за рахунок нарощування випуску скляних ємностей для фармацевтичних продуктів (+20,6%), силікатної цегли (+3,3%), готових бетонних сумішей (+9,5%) та виробів з асфальту в рулонах (+13,5%).

Покращення у галузі у першу чергу досягнуто завдяки запуску І-ї черги на ТОВ «Церсаніт» Новоград-Волинського району. Подальший розвиток буде забезпечуватись шляхом реалізації проектів за участю іноземного капіталу, зокрема на ЗАТ «Інтертайл» (по виробництву керамічної плитки, санітарно-технічних виробів та декоративних керамічних виробів), ТОВ «Церсаніт» (керамічна плитка та санітарно-технічні вироби) та подальшої модернізації виробничих потужностей фарфоро-фаянсових виробників.

Виробництво неметалевих мінеральних виробів базується на використанні місцевих сировинних ресурсів і є традиційним видом діяльності для області. Воно одне з найбільш експортно-орієнтованих. Окремі фарфорові та склозаводи значну частку продукції поставляють на експорт. Експортуються також облицювальні вироби з природного каменю.

Питома вага продукції виробництва неметалевих мінеральних виробів складає майже 9%.

Основні пріоритети у розвитку їх інноваційної діяльності у галузі полягають у придбанні та застосуванні принципово нового каменеобробного обладнання, у тому числі для виробництва бруківки.

Необхідне також впровадження нових технологічних процесів випалювання виробів з використанням малогабаритних печей нового типу з вищим коефіцієнтом корисних дії, а також потрібне освоєння нових видів господарського посуду.

Передбачено модернізувати теплові агрегати на КП «Городницький фарфоровий завод», ТОВ «Баранівський фарфоровий завод», ТОВ «Корал» Довбишський фарфоровий завод, ВАТ «Полянківський фарфоровий завод». Для цього залучається 17,0 млн. грн. інвестиційних та кредитних ресурсів.

Для реалізації фарфорового посуду на внутрішньому ринку опрацьовується питання відкриття 7 спеціалізованих магазинів в регіонах України. Обсяг капітальних вкладень складає 2,7 млн. грн.

Виробництво неметалевих мінеральних виробів є також перспективним і для забезпечення розвитку будівельної галузі.

Сприяти компанії «Церсаніт» у будівництві заводу по виробництву керамічних сантехнічних виробів у Новоград-Волинському районі та розширенню потужностей по виробництву керамічної плитки на ЗАТ «Інтертайл» у місті Коростені. Кошторисна вартість 350,0 млн. грн. Створення 1,2 тис. нових робочих місць.

Надання пріоритетності розвитку деревообробної промисловості обумовлено тим, що область має одні з найбільших сировинних ресурсів в державі (понад 180 млн. куб. м.) і в перспективі, при активній підтримці, може розвинути діяльність, пов'язану з глибокою переробкою деревини. На даний час деревообробна галузь області займає лише біля 3% загальнодержавних обсягів, тоді, як лісові ресурси складають більше 10%.

Деревообробна промисловість має швидкий обіг капіталу (майже 14 обертів за рік, у той час, коли по промисловості в цілому не повних два), що забезпечує швидку окупність вкладень та зменшує інвестиційні ризики. Тому підтримка та інвестування виробництва деревини і виробів з неї стане імпульсом для розвитку суміжних галузей економіки та покращанню ситуації на ринку праці у регіоні.

Даний вид діяльності став досить популярним серед підприємств малого бізнесу, оскільки кількість малих підприємств цієї галузі в останні роки зросла вдвічі. Значний попит деревини та виробів з неї має зовнішній ринок. Розвиток експорту сприяє ефективному оновленню виробничих фондів у галузі та забезпеченню поглибленої переробки деревини.

Сприяння роботі підприємств деревообробної галузі стимулюватиме також розвиток місцевого меблевого виробництва, яке в даний час забезпечується в основному сировиною та матеріалами з інших регіонів та зарубіжних країн.

Виходячи з цього, саме вище вказаним галузям надаватиметься пріоритет у їх розвитку.

Діяльність буде спрямована на:

створення в межах повноважень сприятливих економічних, правових та інституційних умов для прискорення формування і функціонування нових суб'єктів господарювання;

підтримку органами місцевої влади ініціатив бізнесових структур щодо інноваційного розвитку підприємств та галузей;

підтримку інноваційно-активних підприємств, поширення їх досвіду роботи, сприяння науковому потенціалу області у розробленні інноваційних програм розвитку галузей;

сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств та створенню спільних виробництв з іноземним капіталом;

сприяння розвитку господарських відносин між підприємствами харчопереробної промисловості та сільгоспвиробниками, створенню на їх базі спільних інтегрованих підрозділів;

сприяння у створенні виробничих об'єднань (кластерів).

Враховуючи ключове значення машинобудування для технологічного переозброєння всіх галузей виробництва, необхідно забезпечити нарощування його частки в загальній структурі промисловості, перш за все, за рахунок його інноваційності. Випереджаючими темпами повинні розвиватись найбільш високотехнологічні та наукоємні виробництва.

Пріоритетним напрямком у сільському господарстві залишається продовження земельної реформи та забезпечення розвитку традиційних для області галузей аграрного сектору (хмелярство, м'ясне та молочне скотарство, вирощування ріпаку, селекція у цих галузях та підтримка особистих селянських господарств).

Для лісостепової зони пріоритетним напрямом є виробництво зерна та цукрових буряків.

Зерно є найприбутковішою сільськогосподарською продукцією. Так прогнозований рівень рентабельності зернового виробництва в 2006 році становить 17,2%. Сільськогосподарські підприємства області отримають 18 млн. грн.. прибутку.

Подальшого розвитку набула агроінтеграція в напрямку виробництва цукросировини. В 2006 році цукровий буряк вирощений на площі 32 тис. га , що на 8,6 тис. га більше попереднього року, рентабельність складе 7,6%, прибуток становитиме 3,5 млн. грн. Це вплине на розширення площ та збільшення виробництва цукрових буряків в 2007 році.

Одним із головних пріоритетів залишається збереження та підвищення родючості ґрунтів. З цією метою здійснюватимуться заходи щодо формування раціональної структури земельних ресурсів, впровадження системи ґрунтозахисного обробітку ґрунту, проведення протиерозійних і культур технічних робіт, ремонту та реконструкції меліоративних осушувальних систем, хімічний меліорації та агрохімічній паспортизації земель, внесення науково-обґрунтованих норм мінеральних та органічних добрив.

Житомирщина є провідним в країні виробником хмелю.

Певну позитивну дію на розвиток хмелярства має Закон України „Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства”.

В умовах реформованого аграрного сектору економіки обсяги виробництва хмелю, як і інших видів сільськогосподарської продукції, визначаються попитом на хмелярство на внутрішньому та зовнішньому ринках. Але на сьогодні в області обсяги виробництва хмелю не забезпечують навіть потреб внутріобласної пивоварної промисловості. Річна потреба в сировині складає в межах 540-560 тонн.

Концентрація зусиль на забезпечення розвитку галузі хмелярства та налагодження в області технології його повної переробки (гранулювання та виготовлення екстракту) значно поліпшить фінансово-господарську діяльність хмелегосподарств.

Щодо тваринництва, то пріоритетним напрямом тут є розвиток м'ясного і молочного скотарства, особливо в Поліській частині області, де є наявність значних площ природних кормових угідь.

Як показують розрахунки, виробництво молока в даних економічних умовах може бути прибутковим при продуктивності корів 3000-3500 кг на рік, в той час як можливості дійного стада, що зараз утримується в сільгосппідприємствах області, при належній кормовій базі обмежується 2000 кг. В м'ясному скотарстві середньодобові привіси мають становити не менше 500 г (в даний час - 300 - 350 г).

В тваринництві головною проблемою є низька продуктивність тварин. Вирішення її можливе за умови покращення кормової бази.

Для покращення племінних і продуктивних якостей тварин в області розроблена програма „Селекція у тваринництві”. На забезпечення виконання програмних заходів спрямована діяльність більше 50 племрепродукторів та племзаводів.

Одним із основним завдань є забезпечення розвитку галузі м'ясного скотарства в господарствах Поліської зони.. Це дозволить зберегти старі

та створити нові робочі місця

Реалізація цих пріоритетів потребує:

матеріально-технічного оновлення сільськогосподарського виробництва шляхом продовження практики здешевлення кредитних ресурсів за рахунок коштів Державного бюджету, удосконалення фінансового лізингу;

мінімізації ризиків сільськогосподарського виробництва, зокрема через функціонування ф'ючерсного ринку, активізації обігу складських свідоцтв, розвитку страхових відносин;

стимулювання збільшення продуктивності сільського господарства через механізм підтримки розвитку сільськогосподарського виробництва, посилення селекційної роботи та наукового забезпечення аграрного сектору;

сприяння розвитку фермерських та селянських господарств;

створення товарного стада м'ясної худоби шляхом покращання селекційно-племінної роботи;

підтримки створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

удосконалення організації аграрного ринку, розвитку його інфраструктури, пожвавлення діяльності агроторгових домів.

Пріоритетні завдання у розвитку підприємництва:

спрощення доступу суб'єктів підприємництва до кредитних ресурсів;

спрощення дозвільно-погоджувального механізму;

підвищення фахового рівня підприємців;

вдосконалення діючих та створення нових об'єктів інфраструктури підтримки підприємництва;

врегулювання нормативно-правової бази для покращення бізнес-середовища.

В соціальному захисті та підвищенні добробуту населення:

сприяння у запровадженні обов'язкового для всіх секторів економіки соціального стандарту - мінімальної заробітної плати;

забезпечення створення нових робочих місць у галузях економіки області;

удосконалення механізму надання субсидій на житлово-комунальні послуги і паливо, з переорієнтацією її на єдину адресну виплату;

активне виявлення тих, хто потребує соціальної допомоги, передусім серед неблагополучних сімей з дітьми, уніфікація видів соціальних допомог, зведення їх до однієї адресної виплати з пріоритетним призначенням адресної допомоги окремим категоріям;

запровадження моніторингу оцінки, ефективності дії адресної допомоги;

ліквідація заборгованості по заробітній платі на економічно активних підприємствах та зменшення заборгованості на підприємствах-банкрутах;

збільшення середньої заробітної плати

сприяння у переселенні громадян із зон радіоактивного забруднення;

проведення оптимальних, науково обґрунтованих систематичних контрзаходів, спрямованих на зниження доз внутрішнього і зовнішнього випромінювання населення;

удосконалення процесу розробки, планування та здійснення екологічної політики та процесу управління цією політикою на державному та регіональному рівнях з метою підняття економіки постраждалих районів області відповідно до існуючого радіаційного ризику;

сприяння повному погашенню заборгованості з виплати компенсацій та надання пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

відновлення проведення контрзаходів у сільськогосподарському виробництві на радіоактивно забруднених територіях;

забезпечення питною водою мешканців міст Житомира та Бердичева шляхом днопоглиблення водосховища «Відсічне» у м. Житомирі (потреба в коштах складає 10 млн. грн.) та будівництва фільтрувальної станції у м. Бердичеві (потреба в коштах - 14,5 млн. грн.);

впровадження пілотного проекту щодо енергозберігаючих технологій, зокрема, переведення котелень соціальної сфери на альтернативні види палива (торф, дрова, пілети). Потреба в коштах складає 25 млн. грн. Запровадження даного проекту дозволить відновити потужності по виробництву торфу та економити в рік 16 млн. грн. бюджетних коштів.

За перше півріччя цього року на Житомирщині загальний обсяг залучених в основний капітал інвестицій, порівняно з відповідним періодом попереднього року, зріс у півтора раза, що дало змогу області переміститись за цим показником з 17 на 6 місце в державі.

Втім, на переконання заступника голови Житомирської облдержадміністрації Ігоря Орлова, жодних підстав для самозаспокоєння це не дає. Адже, незважаючи на стрімкі темпи приросту обсягів інвестицій, за їх розміром у розрахунку на душу населення область ще залишається на одному з останніх місць у країні. Не кажучи вже про значні диспропорції на рівні області, свідченням чого може служити те, що на початок цього року в трьох районах Житомирщини взагалі не було жодної копійки іноземних вкладень.

Водночас, якщо буквально ще кілька років тому чи не єдиним інвестором на території області була... держава, то в загальній сумі цьогорічних вкладень в основний капітал на долю бюджету припадає лише 6,5 відсотка. Натомість частка власних коштів підприємств та залучених ними банківських кредитів сягнула відповідно 52 і 28 відсотків, що переконливо свідчить як про підвищення інвестиційної привабливості ще донедавна депресивної області зокрема, так і вітчизняної економіки в цілому.

ВИСНОВОК

Економічний і соціальний розвиток області відбувався в руслі макроекономічних тенденцій та у більшості галузей характеризувався позитивною динамікою розвитку.

Позитивні тенденції

В області забезпечено позитивні тенденції розвитку галузей економіки, надходження до бюджету та поліпшення ситуації у соціальній сфері.

Обсяг промислового виробництва зрістае Збільшились обсяги виробництва у 15 районах та 3 містах обласного значення, 12 галузях промисловості. Суттєвий приріст продукції забезпечили підприємства металургії та оброблення металів, виробництва деревини та виробів з неї, целюлозно-паперової промисловості.

Обсяг інвестицій в основний капітал збільшився. Найбільшими темпами зростали інвестиції у добувну та обробну промисловість, а також підприємства з виробництва і розподілення електроенергії, газу та води. Розпочато впровадження значних інвестиційних проектів: ТОВ «Церсаніт» у Новоград-Волинському районі, ЗАТ «Інтертайл» у місті Коростені, ТОВ «Олвіта-Буд» у Житомирському районі та будівельної компанії «Вертикаль» у місті Коростишеві. Побудовано фабрику по обробці 2 млн. штук за рік виробів із джинсової тканини у місті Новограді-Волинському.

Введено 201,4 тис. кв. м. загальної площі житла, 21 автоматизовану телефонну станцію на 13,9 тис. номерів, 425 км газових мереж, 320 км сучасних волоконно-оптичних ліній зв'язку, реконструйовано 86 км аварійних ліній електропередач, побудовано 4 загальноосвітні школи на 704 учнівських місця.

У сільському господарстві виробництво валової продукції у всіх категоріях господарств зросло на 0,5%. Обсяг тваринницької продукції збільшився на 4%. Забезпечено виконання програмних завдань по виробництву зерна, цукрових буряків, овочів, м'яса та яєць. Площі озимих культур року розширилися.

Економічне зростання дало поштовх до підвищення реальних доходів населення, збільшення споживчих витрат, грошових заощаджень та інвестицій. Середня заробітна плата зросла порівняно із груднем 2005 року на 26,4%. Середньомісячна заробітна плата за рік склала 793 грн., що на 31,7% більше 2005 року. Середній розмір пенсій та допомог підвищився протягом року на 15,8%. Заборгованість із виплати заробітної плати протягом року скоротилася на 26,1% або на 8,8 млн. грн. Роздрібний товарооборот збільшився на 22,2%, реалізація платних послуг - на 26,6%.

Прибутки підприємств зросли на 46,8%, частка збиткових підприємств зменшилася на 10 процентних пунктів.

Покращилася розрахункова дисципліна. Прострочена дебіторська і кредиторська заборгованість між суб'єктами господарювання скоротилася .

Борги за спожиту електроенергію зменшилися на 36,5 млн. грн., природний газ - на 24,5 млн. грн.

Депозитні вклади юридичних і фізичних осіб до банків збільшилися на 570 млн. грн. або 23,5%, кредитні вкладення в економіку - на 295 млн. грн. або 15%. Загальний обсяг банківських кредитів досяг 3243 млн. грн.

Випереджаючими темпами формувалися бюджетні ресурси. Доходи загального фонду бюджету області збільшилися на третину, надходження до Державного бюджету - на 21,9%.

Виконання та перевиконання завдань по мобілізації коштів до загального фонду місцевих бюджетів, а також в повному обсязі надходжень дотацій і субвенцій із Державного бюджету дозволило більш як на третину збільшити видатки на утримання галузей соціальної сфери. У галузі освіти вони зросли у порівнянні з 2005 роком на 30,3%, охороні здоров'я - на 32,8%, соціальному захисті та соціальному забезпеченні населення - на 47,6%, культурі і мистецтві - на 27,3%, фізичній культурі і спорті - на чверть.

Протягом року в області створено 31,1 тис. нових робочих місць, завдання виконано на 103,7%. Ситуація на ринку праці характеризувалася зменшенням чисельності безробітного населення на 13%.

Розвивається меблева промисловість;

Значний розвиток отримала хіміко-фармацевтична промисловість;

розвивається кондитерська промисловість.

Проблемні питання

Внаслідок зменшення виготовлення фарфорового посуду, лабораторного посуду із скла, банок для консервування, а також через цінову неконкурентоспроможність виробів із фарфору, не досягнуто прогнозних темпів зростання у виробництві неметалевих мінеральних виробів.

У 6 районах (Баранівський, Володарсько-Волинський, Ємільчинський, Лугинський, Любарський, Радомишльський) та містах Коростені і Новограді-Волинському зменшилися обсяги промислового виробництва.

У харчовій промисловості виробництво скоротилося на 0,8%.

У сільському господарстві не вдалося стабілізувати обсяги виробництва продукції рослинництва. Не досягнуто передбаченого у програмі рівня виробництва картоплі, льону, хмелю та молока.

Через зменшення у сільгосппідприємствах виробництва молока та яєць обсяги продукції тваринництва у них скоротилися на 6,5%. Не вдалося стабілізувати поголів'я великої рогатої худоби. На 16,5% сільгосппідприємства зменшили поголів'я птиці.

Значні проблеми виникли із сплатою житлово-комунальних послуг. Заборгованість по них станом на 10 січня 2007 року склала 88,2 млн. гривень і збільшилася до відповідного періоду 2006 року на 17,1 млн. грн.

Майже 46% підприємств транспорту та 40% підприємств сільського і лісового господарства отримали збитки. Збитковою була діяльність підприємств житлово-комунального господарства. Із 96 підприємств цієї галузі мають позитивні фінансові результати лише 31.

Від 55% до 65% підприємств закінчили рік із збитками у Андрушівському, Народицькому, Малинському, Володарсько-Волинському, Черняхівському та Баранівському районах.

Не приділяється належної уваги розвитку інфраструктури підтримки підприємництва. Бізнес-центри створені лише у 2 районах та м. Житомирі. Кошти на фінансову підтримку малого бізнесу з місцевих бюджетів у 2006 році були виділені лише Житомирським, Коростенським міськвиконкомами, а також Коростенською, Андрушівською і Новоград-Волинською райдержадміністраціями.

Не виконано планове завдання доведене Міністерством фінансів України по мобілізації коштів до загального фонду місцевих бюджетів у місті Коростені. Не забезпечили планових показників надходжень до бюджетів територіальних громад 186 сільських, селищних та міських (міст районного значення) рад.

Залишилися неосвоєними 118,7 тис. грн. наданих із Державного бюджету субвенцій на будівництво котельні в смт. Городниця Нов.-Волинського району та 1,9 млн. грн. - на реконструкцію колектору по вул. Мануїльського у м. Житомирі, які повернуті до Державного бюджету.

Незважаючи на те, що темпи зростання номінальної заробітної плати в області у 2006 році були вищими, ніж в середньому по державі на 5,8 процентних пункти, її рівень нижчий від рівня по Україні на 24%. Залишається низькою і не досягає розміру прожиткового мінімуму заробітна плата працівників сільського господарства. Меншу від середньої по області отримують заробітну плату у Брусилівському, Народицькому, Новоград-Волинському, Олевському, Романівському, Червоноармійському, Баранівському, Бердичівському, Черняхівському та Ружинському районах.

Значною є заборгованість із виплати заробітної плати, яка станом на 1 січня 2007 року становить 25,0 млн. грн.

Продовжує зростати недоїмка до Пенсійного фонду, яка протягом 2006 року збільшилася на 6,4 млн. грн. і на 1 січня 2007 року скала 50,7 млн. грн.

Незважаючи на деяке пожвавлення на ринку праці, ситуація на ньому залишається складною, особливо в сільській місцевості, де станом на 1 січня 2007 року навантаження на одне вільне робоче місце склало 65 осіб.

Низький розмір допомоги по безробіттю, особливо серед сільського населення, вплинув на те, що у 2006 році порівняно з попереднім роком кількість безробітних бажаючих розпочати власну справу за рахунок одноразової виплати допомоги по безробіттю зменшилося у 2 рази.

Недостатня робота проводиться по легалізації існуючих робочих місць.

Список використаної літератури

Анализ и прогнозирование развития экономики региона / Отв. ред. Н.Г.Чумаченко. К.: Наук. думка, 1991.

Борщевський В.П., Чернюк Л.Г., Шмаглій О.В. Підвищення ефективності розвитку і розміщення харчової промисловості. К.: Наук. думка, 1994.

Ващенко Н.П. Рекреаційний комплекс України: Конспект лекцій. К.: КДТЕУ, 1998.

Голіков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко Я.В. Вступ до економічної і соціальної географії. К.: Либідь, 1996.

Заставний Ф.Д. Географія України: у 2 кн. Львів: Світ, 1994.

Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (теоретико-методологічні основи). К., 1997.

Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (теорія, методи, практика). К.: Вид-во Європ. ун-ту фінансів, інформ. систем, менеджменту і бізнесу, 1999. 185 с.

Козенко А.В. Металлургический фонд Украины. К.: Наук. думка, 1990.

Либанова Э.М. Украинский рынок труда: проблемы и перспективы. К., 1993.

Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. К.: Знання, 1998.

Пістун М.Д. та ін. Географія агропромислових комплексів: Навч. посіб. К., 1997.

Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. К.: Вища шк., 1996.

Розміщення продуктивних сил // За ред. В.В.Ковалевського, О.Л.Михайлюк, В.Ф.Семенова. К., Знання, 1998.

РПС України / За ред. Е.П.Качана. К., 1997.

Руденко В.П. Природно-ресурсний потенціал України. К.: Либідь, 1994.

Транспорт Украины: Справоч. Одесса: Судоходство, 1997.

Мазаракі А.А. та ін. Територіальна організація внутрішньої торгівлі України. К., 1992. С. 914.

Карповський Ю. [та ін.]. Житомирщина. Довідник-путівник. Київ, 1974.

Природа Житомирщини. Київ, 1984.

Атлас. Географія України. 8-9 клас. Київ, 1999

Матеріали сайтів

http://www.zhitomir-region.gov.ua/

http://zhitomir.ukrgold.net/

http://www.kmu.gov.ua

http://uk.wikipedia.org