Склад Північно-Кавказького економічного району: Ростовська область, Краснодарський край, Ставропольський край; Республіки: Адигея, Дагестан, Інгушетія, Кабардино-Балкарська, Карачаєво-Черкеська, Північна Осетія і Чеченська (Ічкерія). Займаючи всього 2% площі країни, на якій проживає 12% населення, Північно-Кавказький економічний район (ПКЕР) виробляє 4,6% промислової продукції Російської Федерації. У загальноросійському територіальному поділі праці він спеціалізується на великомасштабному виробництві продукції різних галузей АПК, а також на видобутку вугілля, нафти, природного газу, виплавці кольорових і чорних металів, на розвитку енергетичного, транспортного і сільськогосподарського машинобудування. Північний Кавказ - район високорозвиненого сільського господарства. Його питома вага у виробництві валової сільськогосподарської продукції Росії складає 11,6%. Це головна житниця країни, великий виробник зернових, технічних та кормових культур, південних плодів і овочів, тютюну, чаю, різноманітної продукції тваринництва. На частку району припадає понад 1 / 3 загальноросійського виробництва цукру-піску, 1 / 7 м'яса, більше 1 / 10 тваринного і 1 / 2 рослинного масла, 1 / 3 плодоовочевих консервів. Одночасно Північний Кавказ виконує роль основного рекреаційного господарства Росії, де в курортній зоні щорічно відпочивають декілька мільйонів чоловік. Районний господарський комплекс Північного Кавказу розвивається під впливом природних, економічних, національних, соціальних і політичних факторів, що визначають локальні особливості територіальної структури і розміщення його продуктивних сил.

1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ

1.1 Економіко-географічне положення Північно-Кавказького економічного району

Північно-Кавказький економічний район має вигідне економіко-географічне положення. Це виявляється в наступному.

По-перше, він має вихід до трьох морським басейнів - Каспійського, Азовського і Чорного, за якими здійснюються міжрайонні господарські зв'язки. Вихід території Північного Кавказу до морів не тільки впливає на розміщення і спеціалізацію господарства самого району, а й забезпечує зовнішньоекономічні зв'язки Російської Федерації з країнами Закавказзя, Близького і Середнього Сходу та Південної Європи. Морські перевезення здійснюються через порти Новоросійськ, Туапсе, Таганрог, Махачкала. По-друге, Північно-Кавказький економічний район безпосередньо межує з колишніми республіками СРСР - країнами СНД - Грузією, Азербайджаном і потужним Донецько-Придніпровським районом України. Тісні господарські, етнічні та інфраструктурні зв'язку з цими країнами підсилюють стратегічне й економічне значення даного району для всієї Росії. Мінусом в прикордонному положенні району з Грузією і Азербайджаном є те, що там в останні роки не припиняються гострі міжнаціональні конфлікти, є додатковим чинником дестабілізації національно-політичної ситуації на Північному Кавказі. По-третє, вигідність положення Північного Кавказу виявляється в тому, що на території району проходять найважливіші залізничні, автомобільні та трубопровідні магістралі, що зв'язують Росію з країнами Закавказзя. Завдяки своєму вигідному положенню Північно-Кавказький економічний район має стабільні ринки збуту. У міжрайонному обміні Північний Кавказ виступає постачальником продукції сільськогосподарського, енергетичного і транспортного машинобудування, нафтохімії, харчової та легкої промисловості, агропромислового комплексу. Вивозяться також цемент і вугілля. Основні продукти ввезення - прокат чорних металів, деякі види мінеральних добрив, ділова деревина та пиломатеріали, автомобілі, трактори, а останнім часом нафту.

Поповнення робочої сили пов'язане з великим міграційним припливом населення, головним чином з держав Закавказзя, а також України. В основному це нелегальні емігранти, які є джерелом дешевої робочої сили.

1.2 Природно-ресурсний потенціал регіону

Сприятливі на більшій частині території грунтово-кліматичні умови сприяють господарському розвитку Північного Кавказу.

Температурний режим рівнинних частин району набагато сприятливіші для розвитку сільського господарства в порівнянні з іншими районами країни. На клімат впливає також сусідство району, з трьома морями: Чорним, Азовським і Каспійським. Особливу роль кліматоутворюючого фактора виконує Чорне море, пом'якшуючи літні температури і утеплюючи повітря узбережжя взимку. Ґрунтовий покрив дуже різноманітний. Чорноземні і каштанові гранти переважають у рівнинній частині, на просторі від Азовського моря до Владикавказа і в смузі передгір'їв. Тут зростають сади і виноградники, розкинулися посіви різноманітних сільськогосподарських культур. Вилужені глинисті і важко суглинкові чорноземи Приазовсько - Передкавказької зони - одні з кращих для обробітку зернових. За інших рівних умов урожай на них приблизно в 1,5 рази вище, ніж на дерново - середньоподзолістих ґрунтах прибалтійсько-білоруської зони. Бурі пустельно-степові ґрунти з включеннями досить великих піщаних масивів солонців і солончаків панують у напівпустельних районах Ставропольського краю і Дагестану. Це основний ареал відгінно-пасовищного тваринництва Північного Кавказу, Місцями, на ділянках зі світло-каштановими і алювіально-лучними ґрунтами, розвинене землеробство. На схилах гір утворились гірничо-лісові і гірничо-лугові ґрунти, Тут в умовах більш низьких температур і більшої кількості опадів зосереджені великі масиви гірських пасовищ. Запаси мінеральної сировини в районі різноманітні, але невеликі. Є родовища природного газу, (сумарні початкові запаси 2 трлн. М3, або 0,9% загальноросійських). Основна частина запасів природного газу припадає на Ставропольський край. Невелика кількість попутного газу видобувається разом з нафтою. Загальні запаси нафти невеликі (0,8% загальноросійських запасів нафти промислових категорій і 0,9% загальноросійських перспективних і прогнозних ресурсів), але вона краща в країні за якістю: мало сірчисту, мало смолиста, високо парафіниста, з більшим виходом при переробці світлих продуктів. Найбільш значущі родовища Майкопської і Кубано - Причорноморської площ. Намічається зростання видобутку нафти в Чечні. Освоєння дагестанської нафти стримується складними гірничо-геологічними умовами та відсутністю коштів. Є кам'яне вугілля (4% промислових запасів вугілля Росії). Майже всі його запаси (98%) зосереджені в східному крилі Донецького басейну в Ростовській області (більше 16% загальних геологічних запасів усього Донбасу). Переважають енергетичне вугілля - антрацити.

Гідроенергетичні ресурси в порівнянні з іншими джерелами енергії невеликі. І хоча серед європейських районів Росії Північний Кавказ по їх запасах займає чільне місце, їх економічний потенціал невеликий - 25 млрд. кВт-год. Найбільш значною часткою потенційних запасів гідроенергії виділяються Дагестан і Кубань. У надрах Північного Кавказу виявлені величезні запаси гарячої води і пари, залучення яких в господарський обіг дало б щорічно додатково понад 1,5 млн. т умовного палива. У районі здавна добувають свинець і цинк. Проте численні дрібні родовища цих корисних копалин розташовані в складних гірничо-геологічних умовах, а їх руди містять мало основних металів. Тому собівартість їх видобутку висока. Приємно те, що руди комплексні. Промислові запаси поліметалічних руд зосереджені в Садонському та інших родовищах Північної Осетії. Відомо також Ельбруське родовище (Карачаєво - Черкесія). Поклади свинцевих руд є в Кабардино - Балкарії. Вольфрамові руди поширені значно ширше, але основним розробляються родовищем залишається Тирниаузское. Родовища мідних руд є в Карачаєво - Черкесії, Кабардино - Балкарії, Дагестані і ін На території району є запаси ртутного сировини. Родовища кіноварі, з якої можливо витяг ртуті в промислових кількостях, відомі в Дагестані, Краснодарському краї (басейн: р. Великої Лаби), Кабардино - Балкарії (басейн р.. Терека) у рудо прояві, які тягнуться від Туапсе до Новоросійська. Є промислові запаси нікелю (Садонскій рудоносний район). Значні ресурси неметалевих сировини. Особливо широко поширений барит, багато гіпсу, вапняків, дуже великі поклади кам'яної солі (басейн р.. Лаби), сірки (Дагестан та ін.)

Водні ресурси району незначні - 69,3 км3. Проте за водозабезпеченості і на душу населення, і на одиницю території Північний Кавказ займає одне з останніх місць у країні. Ускладнює використання водних ресурсів їх вкрай нерівномірний розподіл по території та сезонами року. У багатьох місцевостях, де воду активно використовують для зрошення (у басейнах річок Дону, Кубані, Тереку), положення з водою напружене. Тут немає значних озер, а саме велике водосховище - Цимлянське, площа якого становить 2702 км5, а обсяг 23,68 км3 (корисний - 11,54 км3).

Потенційні запаси підземних вод на Північному Кавказі становлять 34 876 тис. м3/добу (4% їх запасів по Росії в цілому), але тут найвища в країні ступінь їх використання (нарівні з Центрально-Чорноземний район) - 13,6%. Особливо велике споживання води з підземних джерел у Краснодарському краї (друге місце в Росії після Московської області).

Для району в цілому характерна невелика лісистість - близько 10%, Загальні запаси деревини становлять 0,7% від запасів Росії. Але лісові ресурси Північного Кавказу різко виділяються значимістю породного складу. Тут зосереджено 100% букової і 23% дубової деревини в Росії, поширені граб, явір та інші цінні породи дерев. Легкодоступні для розробки масиви (близько 25% усієї лісової площі) практично вже вирубані. Освоєння лісу не повинне знижувати його захисних функцій по відношенню до інших компонентів природних комплексів. У цих умовах надзвичайно важливо не тільки відновлювати і підвищувати продуктивність лісів, але й раціонально використовувати та зберігати наявні екологічні ареали.

Особливо цінні рекреаційні ресурси району. Найважливіший серед них - клімат. Широко відомі і використовуються в бальнеологічних цілях різні мінеральні води: азотні, азотно-метанові (мінералізація до 25 г / л) Нальчика, Майкопа, Махачкали, Каякенте,; азотні та метанові сульфідні термальні, хлоридні або хлоридно-гідрокарбонатно натрієвого складу ( мінералізація до 35 г / л) Сочі, Дагестану та ін Особливо багаті мінеральними джерелами північні передгір'я Великого Кавказу, чорноморський схил Кавказу. Багато їх у передгір'ях Ставропольського краю, Кабардино - Балкарії, Північній Осетії.

Унікальний і найбільш освоєний найстаріший рекреаційний район Росії - Кавказькі Мінеральні Води (бальнеологічні курорти П'ятигорська, Кисловодськ, Єсентуки, Залізноводська). Різноманітність мінеральних вод, висока ефективність лікування дозволили регіону Кавказьких Мінеральних Вод на протязі багатьох десятиліть залишатися провідним курортним районом Росії. Велико бальнеологічне значення цілющого мулу озера Тамбукан (близько П'ятигорська), бруду Чембургского озера (в околицях Анапи) і деяких лиманів Азовського моря. Незрівнянні естетичні рекреаційні ресурси Північного Кавказу, що грають важливу роль в його господарській спеціалізації. Це і засніжені найвищі гори, і ландшафти яскравою південної природи Причорномор'я, історичні пам'ятники і ін Все це створює особливу привабливість Північного Кавказу для туризму та альпінізму, лікування і відпочинку.

2 СТРУКТУРА ПРОМИСЛОВОСТІ РАЙОНУ

Найбільш вагомий внесок в економіку Росії вносить агропромисловий комплекс. Більше 1 / 3 продукції АПК вивозиться за межі району. У галузях АПК виробляється понад 1 / 2 валового продукту ПКЕР. На базі сільськогосподарської сировини створено велику харчова промисловість, представлена численними галузями: м'ясний, маслобійно-жирової, молочної, цукрової, виноробної, плодо- і овочеконсервної, борошномельно-круп'яної, тютюнової, чайної, рибної та ін Харчова промисловість найбільш розвинена в степовій зоні Північного Кавказу, де розташовані сотні млинів, більше 150 молочних і маслосироробна заводів. Основою економіки Північного Кавказу є електроенергетика. У багатьох районах Північного Кавказу побудовані теплові та гідравлічні електростанції. Найбільш великі теплові електростанції створені в Краснодарі, Грозному, Новочеркаську, Невинномиськ, а серед гідроелектростанцій виділяються: Цимлянська - на Дону, Гізельдонська і Баксанського - на притоках Тереку, Білоріченська на р. Білій, Чірюртовська - на р. Сулак. Побудований каскад гідроелектростанцій на р.. Сулак, в числі яких велика Чіркейская ГЕС, а також каскад ГЕС на Кубань - Калауському каналі. Побудовано також Ірганайская ГЕС на р.. Аварське Койсу - притока Сулакак в Дагестані. Енергосистема району з'єднана з Донбасом, Поволжям. Багаті гідроенергетичні ресурси району оцінюються в 127 млрд. кВт. ч. Сучасна криза в "паливної промисловості Північного Кавказу викликав зниження більш ніж на 1 / 3 вироблення електроенергії в порівнянні з 1990 р. Це диктує необхідність відмови від розміщення на території району енергоємних виробництв і проведення політики енергозбереження на виробництві та в побуті.

Чільне місце серед галузей промислового Північного Кавказу займають нафтова і газова. Природний газ добувається в основному в Ставропольському і Краснодарському краях, а попутний - у Чечні та Дагестані. Промислові скупчення природного газу виявлені в Азово-Кубанської, Ставропольської і Терсько -Кумской нафтогазоносних областях. Основна частина балансових запасів природного газу (85%) концентрується в Ставропольському і Краснодарському краях. Мережа газопроводів пов'язує місця видобутку з газопереробних заводах і постачає газ за межі району: Ставропіль - Москва, Кубань - Ростов-на-Дону - Санкт-Петербург, Ставропіль - Грозний - Владикавказ - Тбілісі.

Видобувається також газовий конденсат - найцінніше сировину для хімічної промисловості. Нові нафтопромисли зосереджені в Кубано-Чорноморському басейні, Ставропілля, на Каспійському узбережжі Дагестану.

Нафтова промисловість на відміну від газової - стара галузь району. Грозненське і Мале родовища - одні з найбільш значних. Є ряд родовищ у Дагестані. Центри нафтопереробної промисловості - Грозний, Туапсе, Краснодар. Великої втрати нафтової промисловості завдано Чеченської війною.

У Ростовській області розташовані головні центри видобутку вугілля: місто Шахти, Гукова, Біла Калитва, Новошахтинськ. Вироблення багатих родовищ, страйки шахтарів, викликані затримкою виплати заробітної плати та невирішених соціальних проблем, зумовили різке скорочення видобутку вугілля з 28,9 млн. т в 1990 р. до 18,0 млн. т в 1996 р. У невеликих розмірах видобувається вугілля в Ставропольському краї в районі Кабардино - Балкарії в селищі Вугільний.

У районі представлена кольорова і чорна металургія. У Тирниаузе розташований вольфрамо-молібденовий комбінат, Урупський гірничо-збагачувальний комбінат - у Карачаєво-Черкеської Республіці. Він дає мідний концентрат. Металургійні заводи (Таганрозький і Красносулінскій) спеціалізуються на виробництві сталі, труб, а також сталевого лиття. У Північній Осетії розташований Владикавказький завод «Електроцинк», що використовує руди Садонского і Ельбруського родовищ, що містять більше 20 елементів, що представляють промислову цінність. Для зміцнення сировинної бази заводу необхідно промислове освоєння нових родовищ поліметалічних руд і впровадження високоефективних методів, що підвищують коефіцієнт використання рудної сировини. На базі виробництва сільськогосподарської продукції склалася харчова індустрія Північного Кавказу, яка переробляє різноманітне сільськогосподарську сировину. Головні її галузі: м'ясна, олійницька, консервна, виноробна, крахмало - патокової. Всеросійської популярністю користуються виноробні комбінати «Абрау - Дюрсо» (Краснодарський край), Кізлярскій (Дагестан) і Прасковейскій (Ставропольський край). У Ростові-на-Дону працює завод шампанських вин. У Беслані (Північна Осетія) знаходиться маїсовий комбінат, що виробляє крохмаль, патоку, глюкозу, олія з кукурудзи. Північний Кавказ займає перше місце в Росії з виробництва овочевих і плодових консервів. Діє ряд м'ясо-і птахокомбінат. Перше місце в Росії займає район з виробництва рослинної олії; розвинені також тютюнова і чайна промисловість і переробка ефірно-олійних культур.

На базі ресурсів газу і нафти створена хімічна промисловість. Вона орієнтується на місцеву сировину і виробляє різноманітну продукцію. Фосфорні добрива виробляє Білоріченський комбінат, азотні - Невинномиську ВО «Азот». Північний Кавказ має необмежені можливості для виробництва карбонатних і сульфатних добрив на базі використання багатющих покладів кам'яної солі з прогнозними запасами 250 млрд. т і численних родовищ вапняків і гіпсів.

3 СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

Північний Кавказ - важлива продовольча база Росії, постачальник зерна, соняшнику, цукрових буряків, овочів і плодів, винограду і продуктів тваринництва. Багатопрофільне високотоварне сільське господарство - основа АПК Північного Кавказу. У сільському господарстві району з 35,5 млн. га земельних ресурсів використовується майже 30 млн. га, або 84%. Рілля займає 63% земельного фонду, пасовища - 32%. Сприятливі грунтово-кліматичні умови забезпечують вирощування 80 сільськогосподарських культур і розвиток високопродуктивного тваринництва. За площею посівів озимої пшениці, кукурудзи, рису, соняшнику і найнижчою собівартістю в країні виробляють Ростовська область, Краснодарський і Ставропольський краю. У степовій зоні дорощувати гречку, в посушливих регіонах - просо, а на поливних землях Ростовської області, Краснодарського краю і Дагестану - рис. Велика база рисівництва створена на Кубані, де побудований потужний водогосподарський комплекс, що дозволив зросити понад 600 тис. га земельних угідь і використовувати їх під посіви різних цінних технічних культур. На Північному Кавказі загальна площа посівів цукрового буряка перевищує 260 тис. га, що складає 16,5% території, зайнятої під цією культурою в Російській Федерації. Великий розвиток в районі отримали садівництво та виноградарство. На їх частку припадає 1 / 3 всіх плодово-ягідних насаджень і майже 99% виноградників Росії. Чорноморське узбережжя Північного Кавказу - важливий осередок субтропічного землеробства. Тут вирощують цитрусові, чай, маслини, Тунг, інжир, хурму та інші культури. У передгір'ях Великого Кавказького хребта і приморських районах Краснодарського краю великі площі зайняті жовтими тютюну.

У структурі посівних площ району провідне місце належить зерновим - вони займають 58%, 30% зайнято під кормовими культурами, 9% під технічними і 3% - картоплею та овоче-баштанних.

Найважливішою галуззю сільськогосподарського виробництва є зернове господарство. Зернові культури вирощуються повсюдно, але основними районами їх обробітку служать Краснодарський і Ставропольський краї і Ростовська область, де виробляється близько 90% всієї кількості зерна. У посівах переважає озима пшениця, яка займає близько половини загальної площі зернових культур. Північний Кавказ - головний виробник кукурудзи в Російській Федерації. Галуззю спеціалізації є і рисосіяння. Рисові системи створені в Краснодарському краї, у Ростовській області та Дагестані. Найбільший виробник рису - Кубань. Створення Краснодарського водосховища дозволило ще більше збільшити посіви рису. Значно розширено посіви рису в дельтах річок Тереку і Сулак. Однією з найважливіших технічних культур на Північному Кавказі є соняшник. Основні масиви посівів соняшнику розміщені в низов'ях Кубані, на правобережжі Дону, у передгір'ях Головного Кавказького хребта і в Стевропіллі. Велика питома вага Північного Кавказу і в виробництві овочів. Загальноросійське значення має плодівництво, особливо виноградарство. Виноградники розміщуються в Кубано - Чорноморському районі, в основному навколо Анапи, Геленджика і Темрюка. Значні насадження винограду також в Донському районі, в Прікумье, в районах Кизляра і Дербента. Культивуються різноманітні сорти винограду - аліготе, рислінг, мускат, шасла, піно-грі та ін Невипадково Північному Кавказу належить провідне місце в Росії з виробництва сталевих і сухих вин, шампанського і коньяків. Важливою галуззю сільського господарства Північного Кавказу є тваринництво. Молочно-м'ясне тваринництво розвинене в передгір'ях і на Кубані. Тут розводяться червоностепна і калмицька породи великої рогатої худоби. На Нижньому Дону й на Кубані розвинене свинарство, де воно вигідне поєднується із зерновим господарством і бурякосіяння. Переважає велика біла порода свиней, яка відрізняється високою продуктивністю. Вівчарство поширене головним чином в Ставропольському краї, Ростовської області і в Дагестані. Велике значення має тут тонкорунне вівчарство. Розводяться цінні породи овець: меринос, Ставропольський і Грозненський тонкорунних, в Дагестані впроваджена дагестанська гірська порода напівтонкорунних. Північний Кавказ займає провідне місце в Росії за настригом вовни. У середньому настриг тонкої вовни на одну вівцю складає більше 4,5 кг. Північний Кавказ виробляє більше 16% вовни Російської Федерації. Для вівчарства використовуються степові пасовища Ставропольського краю, високогір'я Великого Кавказу. Зимові пасовища овець організуються в ногайських степах Дагестану.

Розвинене на Північному Кавказі і птахівництво. Відомі в країні Адлерська птахофабрика, Лабинську птахівниче АТ та інші підприємства. Переважають кури російської білої породи, вирощуються качки та індички. Ефективність роботи птахофабрик і птахо комплексів багато в чому залежить від зміцнення кормової бази тваринництва, створення концентратів на основі рослинної і синтетичного білка, а також нарощування виробничих потужностей з переробки худоби та птиці.

ВИСНОВОК

В даний час Північно-Кавказький економічний район, так само як і інші райони Росії, відчуває жорстоку кризу, спад виробництва у всіх сферах економіки, що обтяжується національними конфліктами, міжетнічними проблемами. Тому головним завданням перспективного розвитку цього складного регіону є стабілізація політичної та економічної обстановки, проведення економічних ринкових реформ, розвиток різноманіття всіх форм власності, підприємництва та особливо першочергове вирішення соціальних проблем. В даний час в Північно - Кавказькому економічному районі виконуються цільові федеральні програми «Каспій» і «Гори», що фінансуються з державного бюджету. «Каспій» ставить за мету поліпшення рибного поголів'я цінних порід на Каспії, реконструкцію та будівництво нових портів, освоєння континентального шельфу для видобутку нафти і газу. Програма «Гори» ставить завданням освоєння земель передгір'їв під сільськогосподарське виробництво за рахунок фермерських і особистих підсобних господарств та розвиток соціальної інфраструктури національних районів Північного Кавказу.

Список літератури

1. Бутов В.І. Основи регіональної економіки - М.: 2001.

2. Вавілова Є.В. Економічна географія і регіоналістика - М.: 1999.

3. Відяшін В.І. Економічна географія Росії - М.: 2005.

4. Голуб А.А. Економіка природних ресурсів - М.: «Проспект», 1998.

5. Гребцова В.Є. Економічна та соціальна географія - М.: ИНФРА-М, 2005.

6. Морозова Т.Г. Регіонознавство - Підручник для вузів. - М.: НОРМА, 2002.

7. Морозова Т.Г. Економічна географія Росії. М., 2007.

8. Родіонова І.А. Економічна географія. М., 1999.

9. Степанов М.В. Регіональна економіка. М., 2003.

10. Юсупов К.І. Регіональна економіка. М., 2001.