Королівство Саудівська Аравія (араб. Аль-Мамляка аль-Арабія ас-Саудія, англ. Saudi Arabia), країна на Аравійському півострові, що простягнулося від Червоного моря до Перської затоки, межує на півночі з Йорданією, Іраком і Кувейтом, на сході з Катаром і Об'єднаними Арабськими Еміратами, південному-сході з Оманом, на півдні з Єменом; на заході омивається Червоним морем.

Площа 220518 кв. км;

Столиця Ер Ріяд;

Рельєф: пустеля, що спускається до Перської затоки з висоти 2750 м на заході, пустеля Нафул на півночі і Руб.-ель-Халі на півдні;

Глава держави й уряду король Абдалла ібн Абдель Азіз аль-Сауд;

Політична система: абсолютна монархія;

Експорт: нафта, продукти нафтопереробки;

Населення: 16,758 млн. чол. (1990) 20,74 млн. чол. (2001). (16% кочівники);

Офіц. мова: арабська;

Грошова одиниця - саудівський ріал.

Член ОПЕК (1960), ОАПЕК (1968), Ліги араб. держав (ЛАД) і Ради співпраці країн Персидської затоки з 1976.

Природа Саудівської Аравії

Клімат: жаркий, сухий, тропічний - на півдні, субтропічний-на півночі, більша частина Саудівської Аравії перебуває у жаркій і засушливій зоні. Середня температура січня +10-20?С, липня-вище +30?С. У горах взимку спостерігаються мінусові температури й сніг. На рівнинах випадає лише 100 мм осадків у рік. У горах - до 4000 мм.

Флора. Рослинність надзвичайно бідна, у оазисах ростуть фінікові пальми, аравійська акація, мирра.

Фауна. Тваринний світ представлений антилопою, лисицею, гієною, газеллю, страусом, пантерою, диким котом, вовком, гірським козлом. З птахів виділяється дрохва, голуб, перепел.

Ріки й озера. Постійних рік немає.

Економіка Саудівської Аравії

Саудівська Аравія - одна з найбільших нафтодобувних країн світу. Уряд заохочує розвиток приватного сектора і змішаних компаній з участю інозем. капіталу. Основні галузі промисловості: нафтова і нафтопереробна, цементна, конструкційних м-лів. Нафт. пром-сть забезпечує понад 80% надходжень в держ. бюджет і понад 95% вартості експорту. Транспорт: залізничний, автомобільний, трубопровідний, морський. У 1997 протяжність шосейних доріг становила 43 200 км, а місцевих - 96 000 км. У 1986 було завершене будівництво 24 км шосе, прокладеного по греблі, що з'єднала Саудівську Аравію і Бахрейн. Гол. морські порти: Джідда, Даммам, Ель-Джубайль, Янбу і Король-Фахд. У середині 1990_х років в країні діяли три міжнародних і 22 регіональних та місцевих аеропорти. Мережі комунікацій в Саудівській Аравії вважаються найбільш передовими у всьому регіоні.

За даними: ВВП - $135 млрд. Темп зростання ВВП - 2,3%. ВВП на душу населення - $6516. Прямі закордонні інвестиції - $4,8 млрд. Імпорт (промислове обладнання, транспортні засоби, озброєння, продовольство, будівельні матеріали, наукове обладнання, продукція хімічної промисловості, тканини і одяг) - $46,7 млрд. (г.ч. США - 21,0%; Великобританія - 8,5%; Японія - 8,5%; Німеччина - 6,3%; Франція - 5,2%). Експорт (г.ч. нафта) - $ 46,3 млрд. (г.ч. Японія - 17,0%; США - 14,8%; Південна Корея - 11,0%; Сінгапур - 8,0%; Індія - 3,8%).

Основу економіки Саудівської Аравії складає вільне приватне підприємництво. У 1992 її валовий внутрішній продукт (ВВП) був еквівалентний 112,98 млрд. дол., або 6042 дол. на душу населення. У 1997 ВВП становив 146,25 млрд. дол., або 7792 дол. на душу населення. Частка галузей економіки, не пов'язаних із видобутком і переробкою нафти, у ВВП збільшилася з 46% в 1970 до 67% у 1992 (у 1996 вона скоротилася до 65%). На початку ХХ ст., до того, як були відкриті і почали розроблятися родовища нафти, Саудівська Аравія була однією з найбільш бідних і найменш розвинених країн світу. Основу економіки складали кочове скотарство, в меншій мірі прибережне рибальство і слабо розвинене землеробство в оазисах.

Початок видобутку нафти повністю змінив економіку країни і забезпечив її швидке зростання. Поштовхом для швидкого розвитку країни послужило створення мережі доріг, портів і комунікацій, а також демографічні зміни, зумовлені розвитком медичного обслуговування і освіти.

У минулому промисловість Саудівської Аравії була розвинена слабко, особливо галузі, не пов'язані із видобутком і переробкою нафти. У 1962 була створена урядова Генеральна організація нафти і мінеральних ресурсів (ПЕТРОМІН), в задачу якої входить розвиток нафтової і гірничодобувної промисловості, створення нових нафтових, гірничодобувних і металургійних підприємств. У 1975 було утворене Міністерство промисловості і енергетики, до якого перейшла відповідальність за підприємства ПЕТРОМІНа. Найбільшими проектами ПЕТРОМІНа став сталеливарний завод в Джідді, побудований в 1968, і нафтопереробні заводи в Джідді і Ріяді, побудовані відповідно в кінці 1960_х і початку 1970_х років. ПЕТРОМІН також надав 51% коштів для будівництва заводу азотних добрив в Даммамі, завершеного в 1970.

У 1976 була створена урядова Корпорація важкої промисловості Саудівської Аравії (САБІК) - холдингова компанія з початковим капіталом 2,66 млрд. дол. До 1994 САБІК належало 15 великих підприємств в Джубайлі, Янбу і Джідді, які виробляли хімікати, пластмаси, промисловий газ, сталь і інші метали. У Саудівській Аравії добре розвинені харчова і скляна галузі промисловості, ремісниче виробництво і промисловість будівельних матеріалів, зокрема цементна. У 1996 обсяг промислового виробництва склав бл. 55% ВВП.

Частка сільського господарства у валовому внутрішньому продукті країни зросла з 1,3% в 1970 до більше за 6,4% в 1993. За цей період виробництво основних продуктів споживання збільшилося з 1,79 млн. т до 7 млн. т. Саудівська Аравія повністю позбавлена постійних водотоків. Землі, придатні для обробки, займають менше 2% її території. Але сільське господарство Саудівської Аравії, що використовує сучасні технології і техніку, являє собою галузь, що динамічно розвивається. Площа оброблених земель зросла з 161,8 тис. га в 1976 до 3 млн. га в 1993, і Саудівська Аравія перетворилася з країни, що імпортувала велику частину продовольства, в експортера харчових продуктів. У 1992 продукція сільського господарства склала в грошовому вираженні 5,06 млрд. дол., при цьому експорт пшениці, фініків, молочних продуктів, яєць, риби, птиці, овочів і квітів приніс прибуток в 533 млн. дол. Частка сільськогосподарського сектора в ВВП з 1985 по 1995 збільшувалася по 6,0% на рік. У країні вирощуються також ячмінь, кукурудза, просо, кава, люцерна і рис. Важливою галуззю є тваринництво, представлене розведенням верблюдів, овець, кіз, ослів і коней.

Саудівська Аравія є найбільшим в світі виробником опрісненої води. У середині 1990_х років 33 опріснювальних заводи країни щодня опрісняли 2,2 млрд. л морської води, задовольняючи таким чином на 70% потреби населення в питній воді.

Виробництво електроенергії в Саудівській Аравії у 1992 становило 17049 мВт. Електрифіковані бл. 6000 міст і сільських населених пунктів по всій території країни. У 1998 виробництво електроенергії збільшилося до 19 753 мВт, при цьому протягом наступних двох десятиріч очікується щорічний приріст потреб в електроенергії на 4,5%. Для їх задоволення планують збільшити виробництво електроенергії до приблизно 59 000 мВт.

Корисні копалини Саудівської Аравії.

На тер. Саудівської Аравії відкриті і розвідані родов. нафти і природного горючого газу, руд заліза, золота, міді, цинку, срібла, свинцю, піриту, фосфоритів, магнезиту, мармуру, солі, вапняків і ін.

Вуглеводні. Осн. багатство країни - нафта і газ. За запасами нафти країна займає 1_е місце в світі (2003). Майже вся тер. С.А. входить до Персидської затоки нафтогазоносного басейну і лише вузька смуга узбережжя Червоного м. з прилеглим шельфом - до Червоного моря нафтогазоносного басейну, в якому відкрите одне газоконденсатне родов. Баркан (початкові пром. запаси бл. 68 млн. т), де продуктивні пісковики світи бед (міоцен) на глиб. 1,9-2 км. У нафтогазоносному бас. Персидської зат. в кінці ХХ ст. відкрито бл. 60 нафтових і газонафтових родов., 3 газових і газоконденсатних родов., в т.ч. найбільше в світі родов. Гавар (початкові пром. запаси 10136 млн. т) і 10 родов. з поч. пром. запасами нафти понад 300 млн т. Родов. структурного типу, багато пластові, приурочені переважно до великих антикліналей. Осн. нафтоносна товща - відклади верх. юри світи араб потужністю бл. 120 м, в якій виділяють 4 продуктивних горизонти високопористих калькаренітових вапняків, розділених прошарками ангідритів. Найбільш продуктивний ниж. горизонт.

Регіональною покришкою для покладів світи араб служать перекривні евапорити світи хіт (верх. юра - ниж. крейда). Поклади нафти виявлені також у вапняках світ джубейла (верх. юра) і друма (сер. юра), пісковиках верх. крейди світи вара і вапняках ниж. крейди світи ратаві (Саффанія-Хафтжі, Зулуф, Маніфа). Газові поклади виявлені г.ч. у вапняках і доломіті світи хуфф пермі. Глибина залягання продуктивних горизонтів у г.п. пермі 2,5-3,5 км, юри 1-2,7 км, крейди 0,8-2 км. Густина нафт 845-889 кг/м3, переважають середні і важкі, сірчисті і високосірчисті нафти (S до 3%).

У 2003 р. Саудівська Аравія із запасами газу 5.78 трлн. куб. м займає 5-е місце в світі. Понад 60% запасів приурочено до нафтогазових родовищ. Третя частина його доведених запасів припадає на попутний газ родовища Гавар. Газ залягає на глибині декількох сотень метрів.

За оцінками British Petroleum станом на 2003 Саудівська Аравія володіє найбільшими в світі підтвердженими запасами нафти - 262 млрд. бар., частка в світі - 25%, за рівнем споживання майбутній продуктивний період - 86 років. Запаси газу (трлн. куб. м), частка в світі і роки видобутку, що залишилися у С. Аравії 6 (4%), понад 100 років [Petroenergy Information Network].

Залізні руди. У С.А. відомо 3 родов. залізняка низької якості в межах Нубійсько-Аравійського щита. Потужність пластів гематит-магнетит-яшмового складу бл. 200 м. Сер. склад руди (%): Fe 42, S 0,07, Р 0,44, As 0,0008. Боксити. Виявлене одне родов. бокситів Ез-Забіра в пустелі Великий Нефуд. Підтверджені запаси родов. Ез-Забіра становлять 102 млн т бокситів (2002) із вмістом Al2O3 57.5%, SiO2 - 5.5%, оксидів заліза - 8%. За якістю боксити родовища Ез-Забіра схожі з бокситами найбільшого австралійського родовища Уейпа.

Золото. В країні виявлені родов. руд золота різних генетичних типів. Бл. 60% золота пов'язано з телуридами, 40% - самородне. Відомо бл. 20 родов. руд міді і цинку. Запаси більшості родов. не перевищують 100 тис. т по сумі металів.

Поліметалічні та рідкіснометалічні руди. С.А. належить частина унікального сульфідного мідно-цинкового родов. Атлантіс_11 у западині осьового рифтового грабена Червоного м. Рудоносні пласти і лінзи мулових осадів містять Fe 29%, Cu 1,3-3,6%, Zn 3,4-9,8%, Pb 0,1%, Ag 52,9 г/т, Аu 0,47 г./т. Запаси всього родов. понад 80 млн. т руди. Запаси свинцевих руд невеликі. Відоме невелике мідно-поліметалічне колчеданне родов. Нукра на півночі країни. Руди багаті і в середньому містять Cu 0,06-2%, Zn 4,7-13%, Pb 1,7-3,4%, Аu 1-6 г./т, Ag 240 г./т. Запаси родов. складають за сумою металів понад 480 тис. т. У районі Ед-Давазімі на сході Нубійсько-Аравійського щита в комплексних рудах дрібного родов. Самра містяться Zn 5%, Pb 1%, Ag 446 г./т. Доведені запаси родов. 340 тис. т руди. Запаси срібних руд невеликі і пов'язані з комплексними рудами мідних, мідно-цинкових і мідно-поліметалічних родовищ. Перспективний для пошуків срібних і поліметалічних руд район Ед-Давазімі пл. 1000 км2. На сході Нубійсько-Аравійського щита і в районі Ель-Ваджх відомі рудопрояви олов'яно-вольфрамових руд жильного і ґрейзенового типу, низькосортні поклади рідкісних і рідкісноземельних елементів Nb, Та, Y, Zr, Се з підвищеним вмістом урану і торію. Прогнозні ресурси найбільшого з них - Ель-Грайят оцінюються в 440 млн. т руди.

Нерудна індустріальна сировина представлена в С.А. великими запасами гіпсу і меншими магнезиту. Пласти дуже чистих високосортних гіпсів залягають в евапоритах міоцену потужністю дек. сотень м (вздовж побережжя Червоного м.) і у відкладах пермі (побережжя Персидського зат.). Найбільші родов.: Ель-Кібріт, Макна, Джізан, Ель-Карім (запаси 3 млн. т). У центр. частині країни в межах Нубійсько-Аравійського щита виявлено два родов. високосортного магнезиту - Джебель-Рухам і Заргат із запасами 1 млн. т руди кожне. Вміст MgСО3 понад 95%, SiO2 до 2%, СаО до 2%; прогнозні ресурси 20-40 млн. т.

В С.А. є великі запаси мармурів і глин. У межах Нубійсько-Аравійського щита виявлені численні великі родов. мармуру: Джебель-Ханука, Джебель-Хавар, Ваді-Тураба, Джебель-Наїм, Джебель-Будайя, Джебель-Хата, Джебель-ет-Тіррад; цегельних глин (родов. Хушейм-Раді) і скляних пісків. Перспективні вияви каолінових глин, азбесту, слюди, стеатиту, тальку, флюориту, кіаніту. Каолінові родовища на початку ХХІ ст. були досліджені в формації Вазіа (Wasia). Виявлені поклади характеризуються вмістами: 15-30% Al205 і <4% Fe2O3, 13.7-36% Al205.

Культура Саудівської Аравії

Недавня історія: території були об'єднані в королівство в 1926-32. Відносини з Іраном ускладнилися після повстання іранців у 1987. У 1990, коли війська Іраку вторглись в Кувейт і сконцентрувалися на границі Саудівської Аравії, король Фахд звернувся за допомогою до США й Англії; війна в Перській затоці, що почалася згодом, гарантувала безпеку Саудівській Аравії.

З доісторичних часів територія сучасної Саудівської Аравії була заселена племенами, які займалися сільським господарством та полюванням.

Різні цивілізації впливали на розвиток цієї території, бо вона знаходилася по дорозі торгівельних шляхів.

З 6 століття, з виникненням нової релігії Іслам, простежується об'єднання окремих арабських племен, та розповсюдження арабської мови та релігії.

Ісламська цивілізація залишалася сильною декілька століть, після відбувся сталий занепад цивілізації.

Багато років на цій території відбувалися тертя між різними напрямками Ісламу.

У 1902 році Абн Ель-Азіз бін Абн ель-Рахман Ель Сауд за допомогою мусульманської секти Ваггабитів, зайняв місто Ер-Ріяд, та почав змагання за об'єднання арабів в окрему державу. Після 30 років йому це вдалося _ у 1932 році офіційно виникнуло королівство Саудівська Аравія, тобто Аравія Саудів.

На зараз Саудівська Аравія має, то що називається, офіційну державну релігію. В усіх офіційних джерелах вказані іслам, як єдина державна релігія.

Приблизно 90 відсотків населення - араби, 10 відсотків - афро-азіатського походження. Королівство має одну офіційну мову - арабську.

Саудівська Аравія є піонером у впровадженні загальноарабського супутникового телебачення. Водночас засоби масової інформації країни піддаються більш жорсткому контролю, ніж у багатьох інших країнах Близького Сходу. Критика уряду та королівської сім'ї, а також спроби піддати сумніву релігійні постулати в цілому, відкидаються.

Однак починаючи з 2003 року почали з'являтися ознаки більшої відкритості. Теми, які донедавна були під забороною, почали з'являтися у пресі та телепередачах. Вважається, що напади на США 11 вересня 2001 року та випадки тероризму в самій Саудівській Аравії стимулювали появу більш сміливих та відвертих матеріалів у засобах масової інформації.

Державна телерадіомовна служба Королівства Саудівська Аравія несе відповідальність за всі телерадіопрограми у країні. Вона керує чотирма мережами телебачення, включаючи канал новин Al-Ikhbaria. Міністр культури та інформації очолює орган з нагляду за діяльністю радіомовлення і телебачення.

Приватні радіо - та телестанції не мають права вести мовлення з території Саудівської Аравії, але країна є головним ринком для загальноарабських компаній супутникового та платного мовлення. Інвестори із Саудівської Аравії володіють деякими з цих мереж, включаючи «MBC» на території Дубаї, якою володіє двоюрідний брат короля Саудівської Аравії, та «Orbit», що розташована у Римі. Глядачі на сході країни можуть приймати сигнали телестанцій з більш ліберальних країн Затоки.

Газети у Саудівській Аравії засновуються на підставі королівських указів. У країні виходять 10 щоденних газет та десятки журналів. Також можна читати загальноарабські газети, які, однак, цензоруються. У вирішенні питання про публікацію матеріалів на чутливі теми газети орієнтуються на державні агенції новин.

Преса

Al-Watan - щоденна газета Al-Riyadh - щоденна газета Arab news - англомовна газета

Телебачення

Saudi TV - державна компанія, володіє чотирма мережами.

Радіо

Saudi radio - державна компанія.

Агенції новин

Saudi Press Agency (SPA) - державна агенція.

Інтернет

Уряд вклав великі інвестиції у те, щоб блокувати доступ до сайтів, що вважаються непристойними, перелік яких сягає, як кажуть, від релігії до купальних костюмів. У лютому 2002 року влада закрила понад 400 сайтів без жодних пояснень.

Неофіційно користуватися інтернетом можна через Бахрейн та Об'єднані Арабські Емірати. Вважається, що дві третини користувачів інтернету є жінками, що вочевидь пов'язано із обмеженою свободою їхнього пересування у саудівському суспільстві.

Станом на 2005 рік Саудівська Аравія мала 2.54 мільйонів користувачів інтернету.

Висновок

Саудівська Аравія є однією з найбільш розвинених країн Близького Сходу. Основу її ВВП складає експорт енергоносіїв. За рахунок прибутків від експорту нафти ведеться розвиток багатьох інших галузей промисловості. Почався розвиток туристичного бізнесу.

У культурному плані вже можна побачити тенденції лібералізації поглядів. Але досить жорстокий контроль за засобами масової інформації.