Інтеграція України до Європейського Союзу є одним з її основних зовнішньополітичних пріоритетів. Стратегічною метою держави проголошено повноправне членство в ЄС.

18 березня 2004 року Верховною Радою України було прийнято Закон «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», згідно якого було затверджено Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі - Програма), що визначає механізм досягнення Україною відповідності третьому Копенгагенському та Мадридському критеріям набуття членства в Європейському Союзі. Цей механізм включає адаптацію законодавства, утворення відповідних інституцій та інші додаткові заходи, необхідні для ефективного правотворення та правозастосування.

Метою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу є досягнення відповідності правової системи України acquis communautaire з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом (ЄС) до держав, які мають намір вступити до нього.

Під аcquis communautaire (acquis) розуміється правова система Європейського Союзу, яка включає акти законодавства Європейського Союзу (але не обмежується ними), прийняті в рамках Європейського співтовариства, Спільної зовнішньої політики та політики безпеки і Співпраці у сфері юстиції та внутрішніх справ.

Вказаним вище Законом визначено, що адаптація законодавства - процес приведення законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність з acquis communautaire.

Адаптація законодавства України до законодавства ЄС є пріоритетною складовою процесу інтеграції України до Європейського Союзу, що в свою чергу є пріоритетним напрямом української зовнішньої політики.

1. Державна політика України щодо адаптації законодавства

Державна політика України щодо адаптації законодавства формується як складова частина правової реформи в Україні та спрямовується на забезпечення єдиних підходів до нормопроектування, обов'язкового врахування вимог законодавства Європейського Союзу під час нормопроектування, підготовки кваліфікованих спеціалістів, створення належних умов для інституціонального, науково-освітнього, нормопроектного, технічного, фінансового забезпечення процесу адаптації законодавства України.

В Україні створено основні політико-правові та організаційні засади адаптації законодавства. Зокрема, Угодою про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами від 14 червня 1994 року (далі - УПС) визначено пріоритетні сфери адаптації законодавства.

Стратегією інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженою Указом Президента України від 11 червня 1998 року N 615, визначено основні положення зовнішньополітичної стратегії щодо інтеграції України в європейський правовий простір, мету та етапи адаптації законодавства.

Програмою інтеграції України до Європейського Союзу, схваленою Указом Президента України від 14 вересня 2000 року N 1072, визначено шляхи і темпи реалізації окремих пріоритетів, обумовлених ходом проведення економічних реформ та спрямованих на досягнення критеріїв, що випливають із цілей валютного, економічного та політичного союзу держав - членів Європейського Союзу і сформульовані Європейською Радою на Копенгагенському саміті в червні 1993 року.

Указом Президента України від 30 серпня 2000 року N 1033 з метою координації діяльності органів державної влади з питань адаптації законодавства створено при Президентові України Національну раду з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

На виконання Указу Президента України від 9 лютого 1999 року N 145 "Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади" Кабінет Міністрів України запровадив єдину систему планування, координації та контролю нормотворчої діяльності і роботи органів виконавчої влади з адаптації законодавства, затвердив Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Крім того, Кабінет Міністрів України щороку розробляє і затверджує план роботи з адаптації законодавства, передбачаючи в проекті Державного бюджету України на відповідний рік видатки для фінансування заходів з його виконання.

Указом Президента України від 30 серпня 2002 року N 791 з метою реалізації стратегічних цілей державної політики щодо забезпечення входження України в європейський політичний, економічний, безпековий і правовий простір, створення передумов для набуття Україною членства в Європейському Союзі, підвищення ефективності координації і контролю за діяльністю органів влади у сфері європейської інтеграції створено Державну раду з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

На Ялтинському самміті Україна - Європейський Союз 7 жовтня 2003 року досягнуто спільне розуміння, що одним із найбільш ефективних шляхів використання можливостей нинішнього розширення ЄС для України є інтенсифікація нею роботи у напрямі адаптації національного законодавства, норм і стандартів до відповідних норм ЄС. Європейський Союз підтвердив свою готовність продовжувати співробітництво і підтримку України у процесі адаптації законодавства.

2. Етапи, елементи та основні сфери адаптації

Адаптація законодавства України є планомірним процесом, що включає декілька послідовних етапів, на кожному з яких повинен досягатися певний ступінь відповідності законодавства України до acquis Європейського Союзу.

З урахуванням етапів адаптації законодавства визначаються етапи виконання Програми. Перший етап виконання Програми розрахований на 2004-2007 роки. Періоди наступних етапів виконання Програми визначатимуться залежно від результатів, досягнутих на попередніх етапах, економічної, політичної та соціальної ситуації, яка складеться в Україні, а також розвитку взаємовідносин України і Європейського Союзу.

На першому етапі виконання Програми пріоритетними сферами, в яких здійснюється адаптація законодавства України, є сфери, визначені статтею 51 УПС, а саме:

- митне право;

- законодавство про компанії;

- банківське право;

- бухгалтерський облік компаній;

- податки, включаючи непрямі;

- інтелектуальна власність;

- охорона праці;

- фінансові послуги;

- правила конкуренції;

- державні закупівлі;

- охорона здоров'я та життя людей, тварин і рослин;

- довкілля;

- захист прав споживачів;

- технічні правила і стандарти;

- енергетика, включаючи ядерну;

- транспорт.

На першому етапі виконання Програми необхідно:

- забезпечити розробку глосарію термінів acquis communautaire для адекватності їхнього розуміння та уніфікованого застосування у процесі адаптації, а також розробити і запровадити єдині вимоги до перекладів актів acquis communautaire на українську мову, створити централізовану систему перекладів;

- провести порівняльно-правове дослідження відповідності законодавства України acquis Європейського Союзу у пріоритетних сферах;

- здійснити переклад на українську мову актів acquis communautaire у цих сферах;

- на підставі вивчення та узагальнення відповідного досвіду держав Центральної та Східної Європи створити ефективний загальнодержавний механізм адаптації законодавства, в тому числі щодо перевірки проектів законів України та інших нормативно-правових актів на предмет їх відповідності acquis Європейського Союзу;

- створити загальнодержавну інформаційну мережу з питань європейського права, забезпечити вільний доступ до неї учасників адаптації законодавства;

- створити систему навчання та підвищення кваліфікації державних службовців з питань європейського права, включаючи розроблення та затвердження відповідних навчальних програм;

- вжити заходів щодо опрацювання та затвердження спільного з ЄС механізму підготовки планів-графіків адаптації та моніторингу їх виконання.

У пріоритетних сферах адаптація законодавства України здійснюється у такій послідовності:

- визначення актів acquis communautaire, які регулюють правовідносини у відповідній сфері;

- переклад визначених актів на українську мову;

- здійснення комплексного порівняльного аналізу регулювання правовідносин у відповідній сфері в Україні та в Європейському Союзі;

- розроблення рекомендацій щодо приведення законодавства України у відповідність з acquis communautaire;

- проведення економічного, соціального та політичного аналізу наслідків реалізації рекомендацій;

- визначення переліку законопроектних робіт;

- підготовка проектів законів України та інших нормативно-правових актів, включених до переліку законопроектних робіт, та їх прийняття;

- моніторинг імплементації актів законодавства України.

Елементом адаптації законодавства має стати перевірка проектів законів України та інших нормативно-правових актів на їх відповідність acquis communautaire з метою недопущення прийняття актів, які суперечать acquis Європейського Союзу.

Кожен законопроект, внесений до Верховної Ради України, протягом семи днів надсилається до Комітету Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції для визначення належності законопроекту за предметом правового регулювання до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу.

Законопроекти, які згідно з висновком Комітету Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції належать за предметом правового регулювання до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу, крім розроблених на виконання Програми адаптації, протягом трьох днів передаються до уповноваженого центрального органу виконавчої влади для підготовки експертного висновку щодо відповідності цих законопроектів acquis communautaire. Уповноважений центральний орган виконавчої влади у двадцятиденний термін готує експертний висновок щодо відповідності законопроектів acquis communautaire і передає його до Комітету Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції для підготовки пропозицій щодо доцільності прийняття законопроекту Верховною Радою України і термінів набрання ним чинності.

Проекти законів України та інших нормативно-правових актів, які за предметом правового регулювання належать до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу, в обов'язковому порядку проходять експертизу на відповідність acquis communautaire.

Експертизу проектів законів України та інших нормативно-правових актів, які за предметом правового регулювання належать до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу, здійснює уповноважений центральний орган виконавчої влади, а експертизу проектів нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - відповідні підрозділи органів, які видають акт.

Нормативно-правові акти, які суперечать acquis communautaire, можуть прийматися лише за наявності достатнього обґрунтування необхідності прийняття такого акта і на чітко визначений у самому акті строк.

3. Порівняльно-правові дослідження в основних сферах адаптації

Законодавство у сфері банківської діяльності України в цілому відповідає acquis communautaire. Крім того, законодавство України у сфері банківської діяльності постійно модернізується. Зокрема, Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 16 листопада 2006 р. надав можливість відкривати на території України філії іноземних банків.

На сьогодні на розгляді Верховної Ради України перебуває низка законопроектів - проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо регулювання діяльності банків)", який передбачає приведення порядку державної реєстрації банків у відповідність до спеціального законодавства у сфері державної реєстрації, вдосконалення банківського нагляду шляхом виявлення реальних власників банків і встановлення до них спеціальних вимог, організація зовнішнього аудиту банків, посилення захисту прав кредиторів та забезпечення належної відповідальності позичальників за непогашення кредитів, наданих банками.

Певного удосконалення потребує законодавство щодо системи гарантування вкладів. З цією метою на розгляд Верховної Ради України V скликання було подано низку законопроектів, один з яких було розроблено в рамках реалізації щорічних планів заходів з виконання Програми.

У рамках щорічних планів заходів з виконання Програми Національний Банк України здійснює роботу з розробки проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо корпоративного управління та розкриття інформації та банківського нагляду на консолідованій основі), який спрямовано на подальше удосконалення банківського нагляду за діяльністю українських банків за кордоном та іноземних банків на території України, корпоративного управління, управління ризиками.

У рамках щорічних планів з виконання Програми було започатковано роботу щодо запровадження механізму безпосереднього застосування в Україні міжнародних стандартів фінансової звітності, що є основним питанням адаптації законодавства України до acquis communautaire у сфері бухгалтерського обліку.

Одним з напрямів реалізації Стратегії є адаптація українських стандартів бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів.

Розроблений в рамках щорічних планів заходів з виконання Програми, Закон України "Про аудиторську діяльність" від 14 вересня 2006 р. усунув основні розбіжності між законодавством України та стандартами ЄС. Відтак подальші кроки з адаптації мають бути спрямовані на належну імплементацію цього закону.

Стосовно законодавства у сфері державних закупівель, слід вказати, зо Закон України від 22 лютого 2000 року "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" за своєю концепцією певний час відповідав принципам, закладеним у актах acquis communautaire та мав позитивну динаміку. З огляду на внесені протягом 2005 - 2006 років зміни позитивний процес набув зворотного руху, до Закону було внесено багато негативних змін.

Зокрема, до негативних змін Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткових гарантій захисту фінансових інтересів держави" від 16.06.2005 можна віднести запровадження такого органу, як Тендерна палата України - недержавна організація, на яку було покладено функції регуляторного, наглядового та виконавчого характеру, які зазвичай повинні виконувати державні органи, повністю підзвітні громадськості.

Прийнятий 1 грудня 2006 року Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти", яким внесено системні зміни до законодавства, не лише не сприяє розв'язанню зазначених проблем, але створює нові, зокрема, ускладнює процедури закупівель, створює підґрунтя для можливих зловживань посадових осіб органів влади, замовників та учасників торгів.

Зважаючи на кількість поданих на розгляд Верховної Ради України законопроектів з цього питання, можна сподіватися, що подальше удосконалення законодавства у сфері державних закупівель матиме наслідком наближення його до вимог acquis communautaire.

В Україні прийнято низку законів екологічного спрямування, які мають загальний характер або регулюють окремі сфери суспільного розвитку, та які в цілому відповідають положенням acquis communautaire.

Однак, залишаються неврахованими деякі базові принципи системи екологічного управління ЄС, зокрема, принцип перестороги, басейновий принцип управління водними ресурсами, принцип корпоративного екологічного управління, принцип інтегрованого підходу та принцип комплексного міжсередовищного підходу у формуванні політики в сфері охорони довкілля.

Схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 року № 880-р Концепція національної екологічної політики України на період до 2020 року передбачає розвиток державної політики, заснованої на зазначених вище принципах.

Також, слід зазначити, що в Європейському Співтоваристві заходи в сфері охорони довкілля поширюються на ширше коло об'єктів охорони та джерел забруднення. Отже, подальша адаптація законодавства до acquis communautaire повинна відбуватися шляхом поступового розширення кола об'єктів охорони та джерел забруднення.

Україна приєдналася до Договору до Європейської енергетичної хартії, який є основою регулювання відносин у сфері обігу енергопродуктів та надання послуг транзиту енергоносіїв в ЄС. Це підкреслює спільність розуміння засад та принципів регулювання енергетики. Водночас, реальний стан реалізації цих принципів у законодавстві України не в усіх секторах енергетичної галузі є достатньо ефективним та таким, що відповідає вимогам, закріпленим в актах acquis communautaire. Так, у питаннях ядерної безпеки та радіаційного захисту Закони України від 20 квітня 2000р. "Про поводження з радіоактивними відходами", від 14 січня 1998 р. "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання" і від 8 лютого 1995 р. "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" враховують більшість відповідних положень acquis communautaire.

Однак регулювання нафтогазового та електроенергетичного секторів істотно відрізняється від регулювання зазначених секторів в Європейському Союзі. Головним кроком на шляху до усунення невідповідностей є лібералізація цих ринків. Процес лібералізації енергетичних ринків безпосередньо пов'язаний із створенням ефективного регуляторного органу. Саме ці питання є предметом відповідних актів acquis communautaire.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р., Господарський кодекс України від 16 січня 2003р. та Закон України від 19 вересня 1991р. "Про господарські товариства", які є головними нормативними актами у сфері регулювання діяльності товариств в Україні, у цілому відповідають положенням acquis communautaire. Виняток становлять деякі положення, зокрема, щодо чинності укладених від імені товариства правочинів, окремих відомостей, які повинні міститися в установчих документах товариства, тощо. Водночас, зазначені вище акти залишаються неузгодженими між собою, через що виникає потреба перегляду законодавства.

Важливим аспектом адаптації у сфері права компаній стало прийняття Закону України від 9 лютого 2006р. "Про внесення змін до деяких законів України (щодо державної реєстрації підприємців)", яким встановлено вимоги щодо розкриття інформації про компанію, зокрема її фінансовий стан.

У сфері банкрутства головними питаннями адаптації лишаються транскордонні аспекти банкрутства.

Головним законодавчим актом у сфері авторського права і суміжних прав є Закон України "Про авторське право і суміжні права", прийнятий 23 грудня 1993 року, із наступними змінами та доповненнями.

Законодавство України у сфері авторського права і суміжних прав адаптоване до вимог Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС), виконання яких є обов'язковими при вступі України в СОТ.

Цього року Департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки планує завершити кількарічну роботу над законопроектами, спрямованими на системний перегляд базових законів з питань авторського права і суміжних прав та захисту прав інтелектуальної власності. Слід підкреслити, що цю роботу було розпочато кілька років тому у рамках щорічних планів заходів з виконання Програми адаптації.

Митний кодекс України від 11 липня 2002р., розроблений з урахуванням відповідних джерел acquis communautaire, містив окремі положення, які не відповідають правилам, що застосовуються в ЄС. 22 грудня 2005р. прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який значно удосконалив положення Митного кодексу з питань митної вартості та походження товарів.

Триває робота, спрямована на імплементацію Міжнародної Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Переглянутої Конвенції Кіото), що також сприятиме адаптації законодавства.

У рамках щорічних планів заходів з виконання Програми протягом кількох років планувалася робота щодо продовження удосконалення Митного кодексу з метою його приведення у відповідність до acquis communautaire. Однак роботу було припинено через активну дискусію всередині ЄС щодо перегляду Митного кодексу ЄС. Крім того, беручи до уваги переговорний процес щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, наявні розбіжності митного законодавства мають стати предметом переговорів щодо сприяння торгівлі.

Зрештою, особливої ваги на сьогодні набуває не стільки удосконалення законодавчої бази, скільки практична імплементація законодавства та заходи спрямовані на збільшення ефективності роботи митних органів у боротьбі з нелегальним імпортом-експортом продукції.

Базовим документом у сфері охорони здоров'я в Україні і надалі залишається Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19 липня 1992 року, який встановлює загальні принципи правового регулювання у цій сфері. Закон потребує модернізації та актуалізації. Положення цього Закону реалізовано в спеціальних законах та інших нормативно-правових актах, які є головним об'єктом адаптаційних заходів, оскільки законодавство ЄС регулює саме окремі питання охорони здоров'я, зокрема, питання боротьби із вживанням тютюну, з алкогольною залежністю, з інфекційними хворобами, з раком, а також питання обігу генетично модифікованих організмів, донорства крові, боротьби з допінгом у спорті.

Стан адаптованості нормативно-правових актів України, що регулюють зазначені питання, є різним.

Одним з пріоритетів роботи у цій сфері у 2008 році була підготовка проекту нормативно-правового акта про затвердження положення про установи переливання крові.

Основною проблемою у сфері охорони праці лишається моральна застарілість нормативно-правової та нормативно-технічної бази регулювання відносин з питань охорони праці, оскільки більшість актів нормативно-технічного характеру діють ще з часів СРСР.

Створений у 2006 році Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду розпочав комплексний перегляд старої нормативної бази з метою приведення ї у відповідність до вимог сучасності. Досить важливим елементом цієї роботи стало забезпечення доступу до нормативної бази у цій сфері через Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці.

У рамках цієї роботи здійснюються також заходи спрямовані безпосередньо на адаптацію законодавства України.

На посилення захисту економічних та соціальних прав працівників спрямовано проект Трудового кодексу України, який також враховує низку положень acquis communautaire.

У сфері прямого оподаткування, де основним нормативно-правовим актом є Закон України від 28 грудня 1994 р. "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції 1997 року), рівень адаптації є недостатнім. Це зумовлено тим, що на рівні ЄС у цій сфері врегульовані насамперед міжнародні аспекти оподаткування прибутку підприємств, а тому передбачати без взаємних домовленостей з ЄС аналогічні положення в законодавстві України є передчасним. Водночас слід взяти до уваги, що зазначене питання буде врегульоване в рамках переговорів щодо укладення нової базової угоди з ЄС.

Оподаткування прибутку малих та середніх підприємств відповідає рекомендаціям Європейської Комісії.

У сфері податку на додану вартість система, встановлена Законом України від 3 квітня 1997 р. "Про податок на додану вартість", ґрунтується на принципах acquis communautaire. Водночас у законодавстві не враховані ряд положень acquis communautaire щодо справляння ПДВ (застосування знижених ставок, запровадження спеціальних схем оподаткування податком на додану вартість для малих підприємств, фермерів тощо).

Аналогічно, у сфері акцизних зборів сама система функціонування акцизних зборів побудована на принципах, які передбачені актами acquis communautaire. Неадаптованими залишаються лише окремі правила, зокрема вимоги щодо режиму функціонування акцизних складів. У свою чергу розбіжності у ставках акцизних зборів між ЄС та Україною можуть стати предметом заходів з адаптації лише після досягнення відповідних домовленостей між Україною та ЄС.

Утім головне місце серед запланованих заходів з адаптації у сфері оподаткування займає розробка проекту Податкового кодексу, яка триває вже кілька років.

У сфері правил конкуренції Закон України від 11 січня 2001р. "Про захист економічної конкуренції", Закон України від 7 червня 1996р. "Про захист від недобросовісної конкуренції" та Закон України від 26 листопада 1993р. "Про Антимонопольний Комітет України" відповідають положенням acquis communautaire щодо здійснення контролю за концентрацією і злиттям та запобігання зловживанням домінуючим становищем. Проте забезпечення абсолютної відповідності законодавства України acquis communautaire, яке буде необхідним на стадії створення зони вільної торгівлі, потребуватиме внесення редакційних змін до зазначених вище законів.

В усіх щорічних планах заходів з виконання програми було передбачено розробку проекту Конкуренційного процесуального кодексу, тривалість роботи над яким зумовлена реформами конкуренційного процесуального законодавства в ЄС та адміністративного судочинства в Україні.

Найголовнішою прогалиною в українському законодавстві є відсутність регулювання державної допомоги, в той час як в ЄС дане питання є домінуючим при забезпеченні необхідного рівня конкурентного середовища. Це, в свою чергу, не дає можливості говорити про відповідність національного законодавства у сфері конкуренції положенням acquis communautaire.

11 січня 2006р. набрав чинності Закон України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності", який приводить законодавство України у сфері технічних правил і стандартів у відповідність до acquis communautaire та вимог СОТ.

Впродовж 2003-2007 років ухвалено 20 технічних регламентів з підтвердження відповідності, розроблених на основі європейських директив. При цьому в рамках щорічних планів з виконання Програми та Робочої програми розроблення технічних правил та стандартів на 2007 рік, яка затверджена наказом Держспоживстандарту від 24 листопада 2006 року № 327, протягом 2007 року було прийнято 3 технічних регламенти та розроблено 23 проекти технічних регламентів. Однак стандарти для таких регламентів, які були б гармонізовані з відповідними європейським та міжнародними вимогами, не були прийняті, внаслідок чого вже прийняті українські технічні регламенти з підтвердження відповідності не набрали чинності.

Для подолання проблеми із впровадженням та застосуванням стандартів, які є доказовою базою відповідності продукції вимогам технічних регламентів, Держспоживстандартом України підготовлено та затверджено Програму перегляду чинних в Україні міждержавних стандартів (ГОСТ), розроблених до 1992 року, та приведення їх у відповідність до Угоди про технічні бар'єри у торгівлі Світової організації торгівлі. Для затвердження стандартів, які є підставою імплементації вищезазначених технічних регламентів потрібно ще декілька років, що відкладає в часі набрання чинності технічними регламентами з підтвердження відповідності.

Рівень адаптації законодавства щодо діяльності залізничного транспорту є досить високим, оскільки вимоги до надання послуг залізничного транспорту в цілому відповідають вимогам acquis ЄС.

Кодекс торгівельного мореплавства 1995 року, який регулює питання морського транспорту в цілому відповідає acquis ЄС.

У сфері законодавства щодо річкового транспорту, адаптація якого перебуває на початковій стадії, триває робота над доопрацюванням проект Закону України "Про внутрішній водний транспорт".

У сфері автомобільного транспорту неадаптованими лишаються деякі аспекти регулювання робочого часу водіїв та перевірки транспортних засобів.

Здійснюється також робота над новою редакцією Повітряного кодексу України, який має імплементувати у внутрішнє законодавство міжнародні та європейські правила і стандарти. Ця робота тісно пов'язана з переговорним процесом щодо укладання угоди між Україною та ЄС про спільний авіаційний простір.

Прийняття нового Закону України від 23 лютого 2006р. "Про цінні папери та фондовий ринок" дає змогу говорити про удосконалення процедури регулювання ринку цінних паперів та фондового ринку і про значне наближення цієї процедури до європейських стандартів.

Триває робота, у тому числі і в рамках щорічних планів заходів з виконання Програми, з подальшого удосконалення законодавства у цій сфері. Робляться перші кроки до запровадження нагляду за фінансовими установами на консолідованій основі. Проте, зважаючи на необхідність вирішення істотних питань в інших сферах, зокрема бухгалтерському обліку, застосування такого типу нагляду можливе лише в середньостроковій перспективі.

Законами України від 7 березня 1996 р. "Про страхування" та від 12 липня 2001 р. "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначено правовий механізм, який в цілому відповідає положенням acquis communautaire. Повністю відповідає acquis communautaire Закон України від 1 липня 2004р. "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Закон України від 9 липня 2003р. "Про недержавне пенсійне забезпечення" також відповідає положенням acquis communautaire, проте не враховує вимог щодо надання інформації, передбачених відповідними положеннями acquis communautaire.

Основну увагу у рамках щорічних планів заходів з виконання Програми зосереджено на розробці нової редакцію Закону України "Про страхування". Внесений на розгляд Верховної Ради минулого скликання проект відповідав істотним умовам регулювання страхової (перестрахової) та посередницької діяльності, що закріплені в нормах європейського права, зокрема, визначення поняття страховика та перестраховика, ліцензування страхової діяльності, видів страхування життя та страхування, іншого, ніж страхування життя, істотних умов договору страхування, перестрахової діяльності тощо. Внесений на розгляд Верховної Ради цього скликання законопроект багато в чому перекликається із згаданим раніше проектом.

Іншим законопроектом розробленим в рамках виконання Програми є проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо черговості задоволення вимог страхувальників в разі ліквідації страховика".

Протягом 2005 року створено інтернет-портал Державного департаменту з питань адаптації законодавства (www.sdla.gov.ua), на якому розміщено перекладені на українську мову акти acquis communautaire, порівняльно-правові дослідження, експертні висновки щодо відповідності проектів нормативно-правових актів acquis communautaire, інформацію про останні події в Європейському Союзі тощо.

Започатковано видання вісника „Євроінформ”, який має за мету ознайомити широку громадськість як з ходом процесу адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, так і безпосередньо з самим правом ЄС. Перший номер вісника вийшов друком наприкінці 2005 року та присвячений темі „Державні закупівлі". Вісник розповсюджено серед центральних органів виконавчої влади, обласних державних адміністрацій, аналітичних та дослідницьких центрів, бібліотек та навчальних закладів. Його електронна версія розміщена на Інтернет-порталі Державного департаменту з питань адаптації законодавства.

ВИСНОВКИ

Одним із ключових елементів успішної інтеграції України до ЄС є досягнення певного рівня узгодженості законодавства нашої країни з правовими нормами Євросоюзу. Зближення українського законодавства із сучасною європейською системою права забезпечить розвиток політичної, підприємницької, соціальної, культурної активності громадян України, економічний розвиток держави в рамках ЄС і сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян, приведенню його до рівня, що склався у державах-членах ЄС, а також створить необхідні передумови для отримання Україною статусу асоційованого члена Євросоюзу, що є головним зовнішньополітичним пріоритетом України в середньостроковому вимірі.

Адаптацiя законодавства України передбачає реформування її правової системи та поступове приведення у вiдповiднiсть iз європейськими стандартами i охоплює приватне, митне, трудове, фiнансове, податкове законодавство, законодавство про iнтелектуальну власнiсть, охорону працi, охорону життя та здоров'я, навколишнє природне середовище, захист прав споживачiв, технiчнi правила i стандарти, транспорт, а також iншi галузi, визначенi Угодою про партнерство та спiвробiтництво. Важливим чинником реформування правової системи України слiд вважати участь України у конвенцiях Ради Європи, якi встановлюють спiльнi для цiєї органiзацiї та ЄС стандарти.

Етапами правової адаптації є iмплементацiя Угоди про партнерство та спiвробiтництво, укладання галузевих угод, приведення чинного законодавства України у вiдповiднiсть iз стандартами ЄС, створення механiзму приведення проектiв актiв законодавства України у вiдповiднiсть iз нормами ЄС.

Список використаної літератури

1. Конституція України

2. Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18.03.2004р.

3. Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами від 14 червня 1994р.

4. Концепція розвитку законодавства України на період 1996-2005 років. Орієнтовна програма законопроектних робіт в Україні на період 1996-2005 років. - К., 1996. - С.60-71.

5. Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 р. № 870.

6. Указ Президента України від 9 лютого 1999 року N 145 "Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади"

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999р. № 1496 «Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу»

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 р. № 1365 „Деякі питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу".