Рефераты

Фінансово-правова відповідальність за порушення податкового законодавства

Фінансово-правова відповідальність за порушення податкового законодавства

ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Зміст

1. Поняття фінансово-правової відповідальності

2. Фінансове правопорушення

3. Поняття та види фінансово-правових санкцій

4. Порядок застосування фінансово-правових санкцій за податкові правопорушення

1. Поняття фінансово-правової відповідальності

З розвитком фінансового права, зокрема податкового, в науці стала виділятися фінансово-правова відповідальність як самостійний вид відповідальності. На законодавчому рівні поняття “фінансових санкцій” вперше було згадане у Законі України “Про державну податкову службу в Україні”, який вводився в дію 04.12.90 року, зокрема, у п.7 ст.11 (“Права органів державної податкової служби”), передбачено їх право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у вигляді стягнень.

Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства

Керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій в разі порушення норм податкового права можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності. Під посадовими особами розуміються особи, які здійснюють функції представників влади, а також обіймають на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, чи виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.

Накладаються міри адміністративної відповідальності відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП).

Підставою для адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства є наявність складу адміністративного правопорушення - винного умисного або необережного діяння або бездіяльності, що посягає на суспільні відносини, що охороняються законом.

Адміністративна відповідальність передбачена у таких випадках:

-- порушення законодавства у фінансових питаннях;

-- ухилення від подачі декларації про доходи;

-- ухилення від реєстрації в органах Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України та порушення порядку обчислення і сплати внесків по соціальне страхування.

Для ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення обов'язковою умовою є протокол про адміністративне правопорушення. Його підписують працівник податкового органу та порушник. Протокол протягом 15 днів розглядає керівник податкового органу. Потім призначається час і місце розгляду справи. За його результатами виносять постанову про накладення адміністративного штрафу або про припинення справи.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а за тривалого правопорушення - через два місяці з дня його виявлення.

Платники податків мають право на оскарження дій представників податкової служби щодо застосування адміністративної відповідальності. Можливі варіанти рішень податкової адміністрації:

-- залишити постанову без змін;

-- скасувати постанову і надіслати справу на новий розгляд;

-- скасувати постанову і закрити справу;

-- зменшити розмір штрафу.

У податкових правовідносинах суб'єктом, який допустив порушення податкового законодавства, може бути посадова особа органу державної податкової служби. В такому разі застосовують заходи дисциплінарної відповідальності.

Якщо неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби платнику податків завдано збитків, податкові органи притягуються до цивільно-правової відповідальності. Збитки відшкодовуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Спори розв'язуються в судовому порядку.

Кримінальна відповідальність за порушення податкового законодавства

За ухилення від сплати податків, інших обов'язкових платежів у значних розмірах платники можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності.

Об'єкт злочину - встановлений законодавством порядок оподаткування.

Предмет злочину - податки, збори, інші обов'язкові платежі, що входять до системи оподаткування.

Суб'єкти злочину:

-- службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форми власності;

-- особа, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи;

-- будь-яка інша особа, яка зобов'язана сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі.

Неподання податкових декларацій або приховування (заниження) об'єктів оподаткування не є закінченим злочином. Злочин -дії, які призвели до ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних, великих та особливо великих розмірах.

У разі, коли мали місце ненавмисні дії, недбале виконання службових обов'язків, можна говорити про застосування кримінальної справи за ознаками такого вчинку, як службова недбалість.

Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачене цією статтею, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції).

Тяжкість покарання залежить від розміру завданих державі збитків: значного, великого, особливо великого

Фінансово-правова відповідальність - це вид юридичної відповідальності, яка виражається у застосуванні до правопорушника уповноваженими на те державними органами, фінансово-правових норм-заходів державного примусу.

2. Фінансове правопорушення

Фінансове правопорушення - це порушення врегульованого фінансово-правовою нормою порядку мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів, за яке законодавством передбачено юридичну відповідальність.

Податкове правопорушення - це протиправне, винне діяння, яке виражається в невиконанні або неналежному виконанні податкових зобов'язань, і за яке законодавством передбачено застосування фінансово-правової відповідальності.

Склад фінансового правопорушення - це сукупність певних ознак, при наявності яких діяння є фінансовим правопорушенням.

3. Поняття та види фінансово-правових санкцій

Фінансово-правова санкція - це міра державного примусу, що міститься в нормативному акті, виражена у грошовій формі та застосовується уповноваженими державними органами до осіб, за скоєння фінансового правопорушення з метою охорони та забезпечення фінансових правовідносин, а також покарання правопорушників.

Фінансові санкції за порушення податкового законодавства

Санкції фінансово-правових норм - стягнення донарахованих сум податків, інших обов'язкових платежів:

- штрафи,

- пеня.

У даному разі йдеться саме про перелік санкцій, які визначаються у фінансово-правових нормах (у даному разі податкових), однак ці санкції не є в чистому вигляді фінансовими.

Рішення про застосування фінансових санкцій приймається на підставі акта перевірки.

З 1 січня 2001 р. в Україні діє спеціальний закон, який встановлює перелік санкцій за порушення податкового законодавства "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

У ньому податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахування штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене з платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків. Активи можуть бути примусово стягнені виключно за рішенням суду.

Штраф - плата у фіксованій сумі у вигляді процентів від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених законодавством.

Пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення такого податкового боргу чи на день його (або його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Якщо банк є безпосереднім порушником термінів зарахування податків на бюджетні рахунки від платників податків, він нестиме відповідальність, сплачуючи пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

Платники податків мають право на оскарження дій представників податкової служби щодо застосування фінансових санкцій.

Вид фінансово-правових санкцій, які є мірами фінансово-правової відповідальності. Потрібно розрізняти міри державного примусу, що застосовуються компетентними органами у сфері фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування, що спрямовані на попередження можливої неправомірної дії суб'єктів фінансових правовідносин, а при необхідності - припинення протиправних дій і забезпечення притягнення право порушника до фінансової чи іншої юридичної відповідальності.

4. Порядок застосування фінансово-правових санкцій за податкові правопорушення

Порядок застосування фінансово-правових санкцій визначається відповідними нормативними актами.

До обставин, що обтяжують відповідальність, належить вчинення податкового правопорушення особою, яка раніше притягувалася до відповідальності за аналогічне правопорушення. У таких випадках, наприклад, збільшується розмір штрафу (Закон «Про державну податкову службу», ст. 11, п. 7).


© 2010 Современные рефераты