Вступ 3
1. Види і особливості місцевих податків і зборів. 4
2. Роль місцевих податків у податковій системі України: їх фіскальна і регулююча роль 6
3. Шляхи удосконалення місцевого оподаткування в Україні 7
Висновки 9
Список використаної літератури 10

Вступ
Проблема нестачі фінансових ресурсів в органах місцевого самоврядування та нестабільність їхніх дохідних джерел останнім часом набула загальнодержавного значення. Ні для кого не секрет, що найбільш стабільними доходами - є податкові надходження.

Закономiрнiсть функціонування місцевих фінансів полягає у тому, що основним засобом формування доходів місцевих органів влади є мiсцевi податки i збори.

Після проголошення незалежності в Україні створюється власна система місцевого оподаткування. Так, зокрема, у Законі “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачене право місцевих рад запроваджувати на своїй території мiсцевi податки i збори. Законодавча ж регламентація порядку справляння місцевих податків і зборів в Україні була проведена разом із прийняттям Декрету Кабінету Мiністрiв “Про мiсцевi податки i збори”, Закону України “Про систему оподаткування”, Бюджетний Кодекс та низки інших нормативних документів.

В Законі України “Про систему оподаткування” визначається (стаття 13), що в Україні справляються:

· загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі);

· місцеві податки і збори (обов'язкові платежі) [2].

Отже, місцеві податки і збори можна визначити як обов'язковий платіж, що справляється на певній адміністративно територіальній одиниці та сплачується до місцевих бюджетів для виконання остатніми покладених на них функцій.

Метою контрольної роботи є розкриття суті і значення місцевих податків і зборів, однак не з точки зору зарахування їх до місцевих бюджетів (до них зараховується і деякі загальнодержавні податки), а виходячи з повноважень місцевих органів влади щодо їх встановлення та ролі місцевих податків формуванні доходної частини місцевих бюджетів, а також їх роль у податковій системі.

1. Види і особливості місцевих податків і зборів
Суб'єкти господарювання беруть участь у формуванні фінансових ресурсів місцевих органів влади, сплачуючи місцеві податки і збори. Це має важливе значення для розвитку місцевої інфраструктури, яка забезпечує реалізацію соціальної та економічної політики.

Сплачуючи місцеві податки і збори, суб'єкти господарювання забезпечують наповнення бюджетів місцевих, селищних і сільських Рад фінансовими ресурсами, що, у свою чергу, справляє позитивний вплив на діяльність підприємств.

В Законі України “Про систему оподаткування” [2, ст.. 15], а також у Декреті Кабінету Мiнiстрiв “Про мiсцевi податки i збори” [5, ст. 1] дається повний перелік місцевих податків і зборів, які можуть справлятися в Україні:

1. До місцевих податків належать:

1) податок з реклами;

2) комунальний податок.

2. До місцевих зборів належать:

1) збір за припаркування автотранспорту;

2) ринковий збір;

3) збір за видачу ордера на квартиру;

4) курортний збір;

5) збір за участь у бігах на іподромі;

6) збір за виграш на бігах на іподромі;

7) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

8) збір за право використання місцевої символіки;

9) збір за право проведення кіно- і телезйомок;

10) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

11) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

12) збір з власників собак;

Крім того Декретом Кабінету Мiнiстрiв “Про мiсцевi податки i збори” до цього переліку додано ще один податок: податок з продажу імпортних товарів. З 2004 року виключені з переліку: готельний збір та збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон.

Можна виділити наступні особливості справляння місцевих податків і зборів:

· Повний перелік місцевих податків та зборів встановлює тільки Верховна Рада України і цей перелік є вичерпним, тобто місцеві органи влади не мають права самостійно додатково встановлювати інші податки та збори.

· Граничні ставки по місцевим податкам та зборам встановлюються у відповідності з декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори».

· Місцеві органи влади у відповідності з переліком місцевих податків і зборів самостійно приймають рішення щодо доцільності впровадження окремих податків і зборів.

· Місцеві органи влади мають право надавати пільги, преференції, податкові канікули тощо по місцевим податкам і зборам, але тільки за рахунок відповідного місцевого бюджету.

Отже, підбиваючи підсумки, необхідно сказати, що існує потреба у вдосконаленні законодавчої бази, зміні об'єктів оподаткування (спираючись на закордонний досвід), надання більших повноважень органам місцевої влади стосовно місцевого оподаткування тощо. Цього від України чекають, як Європейська спільнота, так і пересічні мешканці України. А від збільшення надходжень до місцевих бюджетів покращаться і умови життя мешканців певних адміністративно-територіальних одиниць. [6, с. 184]

2. Роль місцевих податків у податковій системі України: їх фіскальна і регулююча роль

Потрібно відзначити, що на сьогодні мiсцевi податки i збори не є вагомою дохідною базою місцевих бюджетів. Так, з 2000 по 2007 роки надходження місцевих податків i зборів не перевищували 5 % від загального обсягу доходів. Це, в першу чергу, зумовлено незначним податковим потенціалом місцевих податків та зборів, адже в переважній бiльшостi сільських та селищних рад вiдсутнi об'єкти оподаткування.

Дiяльнiсть місцевих органів самоврядування значною мірою характеризують надходження таких місцевих зборів, як ринковий, за припаркування автотранспорту, розміщення об'єктів торгiвлi та сфери послуг, бо ці надходження безпосередньо залежать від роботи місцевої влади, спрямованої на створення необхідних умов для торгівлі, обладнання стоянок автотранспорту.

Інші мiсцевi збори: за видачу ордера на квартиру; за виграш у перегонах на iподромi; з осіб, що беруть участь у грі на тоталiзаторi на iподромi; за використання місцевої символіки; за проведення місцевих аукцiонiв, конкурсного розпродажу та лотерей; із власників собак -- забезпечують незначні надходження, а в багатьох регіонах деякі з названих зборів не справляються взагалі [6, с. 205].

Практика вітчизняного місцевого оподаткування має низку суттєвих недолiкiв, серед яких відзначимо:

· наявність місцевих податків i зборів, витрати на адмiнiстрування яких перевищують надходження від них (iподромнi збори, збір із власників собак та iншi);

· вiдсутнiсть правових механiзмiв у органів місцевого самоврядування щодо запровадження на своїй території власних податків i зборів;

· незацiкавленiсть місцевої влади у додатковому залученні коштів від справляння місцевих податків i зборів;

· другорядність місцевих податків і зборів у порiвняннi із загальнодержавними;

· вiдсутнiсть екологічного оподаткування, податку на нерухомість як суто місцевого податку;

· нерозвиненість самооподаткування як альтернативної форми надходжень до місцевих бюджетів тощо [13, с. 17]

На сьогоднішній день фіскальна роль місцевих податків і зборів не значна, вони слабо виконують цю функцію і не являються важливим джерелом доходу місцевих органів влади. Щодо регулюючої функції, сутність якої полягає у впливі податків на різні аспекти діяльності їх платників, то тут є як позитивні так негативні приклади. Позитивно вона головним чином проявляється через комунальний податок - не сплачують сільськогосподарські підприємства, бюджетні установи тощо. А негативність її проявляється у підвищення вартості певних благ чи послуг і як наслідок їх не конкурентоспроможність

3. Шляхи удосконалення місцевого оподаткування в Україні

Нова ідеологія місцевого оподаткування повинна враховувати ті зміни, які в останні роки відбулися у соціальній та економічній структурах суспільства. Насамперед необхідно врахувати зміни в соцiальнiй структурі суспільства, що викликані реальними доходами населення, які формуються як за рахунок офіційних, так i тіньових грошових потоків. Сьогодні сформувалися верстви населення, які володіють значною нерухомістю та коштовним рухомим майном. Усе це створює об'єктивні передумови для запровадження в Україні сучасної системи місцевого оподаткування i зміцнення на її основі фінансів місцевого самоврядування.

На основі вищенаведеного приходимо до висновку, що назріла потреба, по -перше, переглянути перелік місцевих податків та зборів; по-друге, розширити повноваження органів місцевого самоврядування щодо їх запровадження [10, с. 10 - 12].

Докорінного оновлення потребує i правова база місцевого оподаткування, що передбачає прийняття нового закону України про мiсцевi податки, платежі i збори.

Висновки
В Україні інститут місцевих податків і зборів перебуває в початковій стадії розвитку. Частка місцевих податків i зборів у доходах місцевих органів влади України поки що незначна. Місцеві податки і збори, згідно із законодавством України, є власними доходами місцевих органів влади. Подальший розвиток фiнансiв місцевих органів влади України буде неможливим без радикальної реформи податкової системи України, без значного збільшення в податковій системі України ролі й частки місцевих податків і зборів.

Основними напрямами в реформуванні податкової системи повинен бути перехід від виключно фіскальної функції податків до регулюючої. Тобто податкова політика повинна не тільки забезпечувати надходження до бюджету коштів, необхідних для задоволення державних потреб, але й забезпечувати встановлення податків, які стимулюватимуть розвиток підприємництва, сприятимуть вирішенню соціальних потреб населення країни, економічних, екологічних та інших проблем.

Для поліпшення надходження місцевих податків і зборів необхідно вжити таких заходів:

· Прийняття нового законодавства з питань місцевого оподаткування

· Змінити діючий дотаційний порядок формування місцевих бюджетів з метою підвищення зацікавленості органів місцевого самоврядування у введені місцевих податків і зборів та збільшення надходжень до них.

· Скоординувати та об'єднати зусилля органів місцевого самоврядування, фінансових, податкових та правоохоронних органів у питаннях планування організації та контролю надходження місцевих податків і зборів до місцевих бюджетів.

Список використаної літератури
1. Бюджетний Кодекс // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 37 - 38. - С. 189.

2. Закон України “Про систему оподаткування” // Відомості Верховної Ради України. - 1994.- №14. - С. 510.

3. Закон України “Про внесення змін до Закону України “ “Про систему оподаткування” // Відомості Верховної Ради України. - 1997. -№77 . - С. 119.

4. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Із змінами 2007, ВВР, 2007, N 33, ст.440) // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - N 24. - С, 170.

5. Декрет КМУ «Про місцеві податки і збори» від 20.05.1993 року № 56-93 із змінами та доповненнями.

6. Синцова О.О. Місцеві фінанси. Навчальний посібник. - К: Центр навчальної літератури, 2005., - 387 с.

7. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України. Навчальний посібник - К: товариство «Знання», 1999., - 291 с .

8. Петленко Ю.В., Рожко О.Д. - Місцеві фінанси. Опорний конспект лекцій. - К: Кондор, 2003, - 326 с.

9. Податкова політика в Україні та її нормативно правове забезпечення. Збірник наукових праць за матеріалами науково-практичної конференції - Ірпінь: Академія Державної податкової служби України, 2001. - 570 с.

10. Фінанси України: Науково -теоретичний та інформаційно -практичний журнал/ МФУ - К: Фінанси України - 2006 - №1. - С. 10 - 14.

11. Фінанси України: Науково -теоретичний та інформаційно -практичний журнал/ МФУ - К: Фінанси України - 2005 - №1. - С. 25-28.

12. Фінанси України: Науково -теоретичний та інформаційно -практичний журнал/ МФУ - К: Фінанси України - 2005 - №4. - С. 3 - 11.

13. Фінанси України: Науково -теоретичний та інформаційно -практичний журнал/ МФУ - К: Фінанси України - 2005 - №9. - С. 16 - 21.

14. www.sta.gov.ua

15. www.minfin.gov.ua

16. www.kmu.gov.ua