p align="left"> Членами тендерного комітету рекомендується призначати посадових осіб з економічного, юридичного, фінансового підрозділів, а також підрозділу, що займається питаннями матеріально-технічного та інформаційного забезпечення організації-замовника. Зміни до складу тендерного комітету вносяться за поданням голови тендерного комітету та оформляються наказом керівника організації-замовника.

Для розв'язання конкретних питань, якщо виникає така потреба, зокрема в разі проведення торгів на закупівлю товарів, робіт чи послуг, що мають складний або спеціалізований характер, до роботи тендерного комітету можуть залучатися відповідно до законодавства незалежні кваліфіковані (технічни) експерти та консультанти, крім тих, що є заінтересованими особами стосовно виконавців цієї процедури закупівлі з урахуванням вимог частини другої статті 12 Закону.

Керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова, який призначається рішенням у вигляді відповідного розпорядчого акта та є посадовою особою, що має право на підписання договорів про закупівлю.

За рішенням голови тендерного комітету можуть створюватись окремі робочі групи для вирішення конкретних питань, що виникають у процесі проведення процедур закупівлі, залучатись у ролі консультантів чи експертів спеціалісти структурних підрозділів замовника.

Тендерний комітет відповідає за організацію процедур закупівлі на всіх етапах їх проведення. У процесі роботи він забезпечує реалізацію таких функцій:

- Планування закупівель;

- Вибір процедури закупівлі,

- Розміщення оголошення;

- Підготовка та розсилання тендерної документації;

- Надання роз'яснень щодо змісту тендерної документації;

- Проведення процедури попередньої кваліфікації;

- Ведення звітності.

Тендерний комітет зобов'язаний: організувати проведення процедур закупівлі;забезпечити рівні умови для всіх постачальників;зберігати конфіденційність інформації;своєчасно готувати письмові роз'яснення;своєчасно оформляти відповідну звітність.

Голова тендерного комітету:

- Планує проведення засідань тендерного комітету;

- Вирішує питання стосовно забезпечення діяльності тендерного комітету;

- Призначає заступника голови та секретаря тендерного комітету;

- Приймає рішення щодо створення комісій та робочих груп тендерного комітету;

- Вносить на розгляд керівника пропозиції щодо змін у складі тендерного комітету;

- Пропонує порядок денний тендерного комітету.

Секретар тендерного комітету:

- Веде та оформляє протоколи засідань тендерного комітету;

- Забезпечує оперативне інформування членів тендерного комітету стосовно організаційних питань його діяльності;

- За дорученням голови тендерного комітету виконує іншу організаційну роботу

Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях тендерного комітету, приймаються простою більшістю голосів у присутності не менш двох третин членів тендерного комітету. У разі рівного розподілу голосів голос голови комітету є вирішальним.

Рішення комітету оформляється протоколом, який підписується усіма членами тендерного комітету, що брали участь у голосуванні.

Таблиця 2.1 Структура тендерного комітету

105

2.2 Планування закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти

Роботу тендерного комітету потрібно проводити за планом, де визначаються потреби у здійсненні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти розпорядниками державних коштів, а також вказуються відповідальні за їх виконання члени тендерного комітету.

Стадіями державних закупівель є:

1. Затвердження кошторису (програми, плану використання державних коштів);

2. Затвердження річного плану закупівель;

3. Обрання і проведення процедур закупівель на підставі затвердженого кошторису (програми, плану використання державних коштів0 та річного плану державних закупівель);

4. Визначення переможця процедури закупівлі;

5. Укладання договорів про закупівлю;

6. Складання звіту про результати здійснення процедури закупівлі;

7. Виконання договорів про закупівлю;

8. Контроль за виконанням договорів про закупівлю.

Під час складання плану закупівель визначаються найменування предметів закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, очікувана вартість предметів закупівлі, відповідно до затверджених кошторисних призначень, окремі частини предметів закупівлі, процедура закупівлі, дата початку проведення закупівлі.

На підприємства не поширюються норми цього Закону щодо затвердження та оприлюднення річного плану закупівель (стаття 2 закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти») [6].

Для підприємств складання річного плану закупівель є рекомендаційною нормою (Додаток А), але, у разі складання попереднього чи тимчасового плану закупівель - дасть можливість замовнику спрогнозувати необхідну кількість товарів, робіт і послуг для потреб підприємства через проведення тендерів.

Одночасно з підготовкою плану роботи тендерного комітету можливим є розробка графіка проведення конкретних торгів, на основі якого визначаеться загальна тривалість кожного етапу проведення процедури закупівлі та послідовність дій тендерного комітету. Графіком можуть затверджуватись етапи та терміни для проведення процедури закупівлі, а саме: подання оголошення про торги, термін для розроботки тендерної документації, передача тендерної документації учасникам торгів, отримання тендерних пропозицій та їх розкриття, термін для оцінки тендерних пропозицій, укладання договору з переможцем торгів, повідомлення учасникам торгів про результати тендеру, подання оголошення про результати торгів. Під час складання графіку проведення торгів насамперед слід урахувати тривалість окремих етапів процедури закупівлі в залежності від складності предмета закупівлі, а потім загальний термін проведення торгів.

План роботи тендерного комітету на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти розглядається та схвалюється тендерним комітетом та затверджується головою тендерного комітету.

Річний план закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти складається розпорядниками державних коштів протягом одного місяця після затвердження кошторису витрат та протягом 15 календарних днів розміщується в інформаційній системі в мережі Інтернет та на власному ВЕБ-сайті замовника.

Розпорядники державних коштів розробляються план закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти згідно із розпорядження Антимонопольного комітету України від 20.06.2006 №218-р «Про затвердження форм річного плану закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти»[8].

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» розпорядження Антимонопольного комітету України від 20.06.2006 №218-р «Про затвердження форм річного плану закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти»[6] основними процедурами здійснення державних закупівель є відкриті торги із зменшенням ціни та редукціони. Тобто, замовник забов'язанний здійснювати закупівлю, враховуючи необхідність раціонального і економного витрачання державних коштів, забезпечення максимальної конкуренції та прозорості під час здійснення закупівель.

Відповідальність за застосування визначених Законом процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти несе замовник.

З метою більш чіткого визначення предмета закупівлі у контексті забезпечення належного виконання частини першої статті 2 Закону, у якій встановлені нижні вартісні межі застосування процедур державних закупівель та вказаної статті 14 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» розпорядження Антимонопольного комітету України від 20.06.2006 №218-р «Про затвердження форм річного плану закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти»[6] замовнику необхідно розробити Порядок визначення предмета закупівлі за державні кошти.

Згідно з цим Порядком замовник визначає предмет закупівлі за державні кошти відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 1 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» розпорядження Антимонопольного комітету України від 20.06.2006 №218-р «Про затвердження форм річного плану закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти»[6] з урахуванням Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 [7], затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 №174, на підставі загальної кошторисної вартості робіт за весь період їх виконання (за об'єктом, за будівлею, за видами робіт).

У разі якщо, кожний об'єкт робіт (проектування по кожному об'єкту) має окреме кошторисне призначення та проектно-кошторисну документацію, або на кожному з них виконуються роботи різного виду, то проведення закупівель таких робіт окремо по об'єктах за умови застосування тендерних процедур для забезпечення раціонального використання бюджетних коштів (якщо вартість закупівлі не перевищує 50 тис.гривень, для підприємств-400 тис. гривень)- не вважається поділом закупівлі робіт та не є порушенням Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти» [6].

У разі, якщо предметом закупівлі є послуги з поточного ремонту, замовник має право при визначенні предмета закупівлі враховувати особливості нарахування вартості поточного ремонту за об'єктом згідно з Правилами визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 [7].

Визначення предмета закупівлі товарів і послуг (далі-продукція) за державні кошти здійснюється замовником відповідно до абзаців 7,9, частини першої статті 1 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти»[6] , у межах бюджетного призначення на відповідний рік у такому порядку:

предмет закупівлі продукції, який не підлягає поділу на частини, визначається за показником п'ятого знака класифікатора. При цьому замовник може зазначити окремі частини предмета закупівлі продукції за показниками шостого і дев'ятого знака класифікатора.

Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [6] застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує суму 20 тисяч гривень, для робіт - 50 тисяч гривень.

Закупівля підприємствами товарів, робіт і послуг за рахунок інших державних коштів здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1. Підприємства для закупівлі товарів, робіт і послуг застосовують цей Закон у разі , якщо вартість предмета закупівлі для товару(товарів), послуги (послуг) становить або перевищує 50 тисяч гривень, а для робіт - 400 тисяч гривень.

2. Підприємства можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, пов'язанних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, наслідків аварій на виробництві, транспорті та об'єктах атомної енергетики без застосування процедур закупівлі, передбаченних цим Законом, у порядку, визначеному Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель;

3. Підприємства мають право у порядку, визначеному статтею 14 цього Закону, отримати відповідний висновок на перелік продукції (товарів, робіт, послуг) на рік або на інший період, закупівлю якої планується здійснити шляхом застосування процедури закупівлі, передбаченої статтею 33 цього Закон;

4. Підприємства у разі закупівлі для виробничих потреб сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, а також послуг, які відповідно до технологічного процесу надаються в рамках виробничої чи науково-технічної кооперації, за наявності відповідних підстав, мають право у порядку, визначеному статтею 14 цього Закону, отримати відповідний висновок щодо можливості застосування процедури закупівлі, передбаченої статтею 33 цього Закону;

5. Особливості здійснення закупівлі сировини, матеріалів, комплектуючих виробів з метою виробництва і розробки підприємствами товарів промислового призначення та товарів народного споживання відповідно до конструкторсько-технологічногої документації можуть визначатися Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель за наявності відповідних позитивних висновків органу державної влади, що здійснює функції з управління майном підприємства чи через який (керівника якого) спрямовується(координується) діяльність центрального органу виконавчої влади, що здійснює ці функції, та відповідно до розділу II-1 Закону України «Про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» [6]

У разі, якщо предметом закупівлі є продукція харчової промисловості, лікарські засоби і вироби медичного призначення, пальне, послуги з ремонту, а також сировина, матеріали, комплектуючі вироби, необхідні підприємствам для виробництва товарів, замовник на період проведення процедури закупівлі має право для поточних потреб здійснити закупівлю необхідного предмета закупівлі без застосування процедур закупівлі, передбачених цим Законом, на суму коштів, яка не перевищує 10 відсотків загальної очікуваної вартості предмета закупівлі , про що протягом 3 робочих днів повідомляє Антимонопольний комітет України, Міжвідомчу комісію з питань державних закупівель та Тендерну палату України. Положення, передбаченні абзацом першим цієї частини, не застосовуються при проведенні замовником наступної процедури закупівлі щодо такого самого предмета закупівлі.

Дія цього Закону не поширюється на закупівлі товарів і послуг, які здійснюються підприємствами оборонно-промислового комплексу.

Для цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:

· централізоване водопостачання та водовідведення;

· централізоване постачання теплової енергії;

· поштові послуги, а також поштові марки та марковані конверти;

· товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється замовниками, розташованими за межами України;

· телекомунікаційні послуги, в тому числі щодо трансляції радіо- та телесигналів ( за винятком послуг мобільного зв'язку та Інтернет-послуг);

· користування залізничними коліями;

· товари, роботи чи послуги, які у зв'язку з їх спеціальним призначенням становлять державну таємницю;

· послуги з транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами;

· послуги з транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподілу;

· послуги з транспортування інших речовин трубопровідним транспортом;

· електрична енергія, її передача та розподіл;

· послуги з управління повітряним рухом;

· послуги з обслуговування та аварійного ремонту транспортних засобів, що надаються за межами України;

· послуги з авіаперевезення офіційних державних, парламентських, урядових, дипломатичних делегацій;

· дорогоцінні метали та каміння, закупівля яких регулюється відповідними законами України;

· продукція харчової промисловості, кормові культури, пальне та послуги для безпосереднього здійснення виїзних гастрольних засобів творчих колективів та виконавців, які проводяться за рішенням центрального органу виконавчої влади, що здійснює державну політику у сфері культури, виключно на період проведення цих гастролей;

· послуги з продовження строку оренди засобів зв'язку;

· послуги банків з приймання комунальних платежів та обслуговування поточних рахунків;

· послуги, закупівля яких проводиться державними банками при здійсненні ними банківських операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»[10];

· послуги з оформлення вантажних митних декларацій, які надаються Державною митною службою України;

· послуги з видачі сертифікатів про походження товарів;

· ядерне паливо, неопромінені паливні елементи (твели) для ядерних реакторів;

· послуги, закупівля яких здійснюється з метою забезпечення виконання державного бюджету в частині здійснення державних запозичень, обслуговування і погашення державного боргу;

· товари і послуги, безпосередньо пов'язані з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот і монет;

· природний газ, який використовується газотранспортними підприємствами для забезпечення технологічних та інших виробничих потреб цим підприємств;

· товари, роботи і послуги, що закуповуються безпосередньо для планового ремонту ядерних реакторів у порядку, визначеному Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель.

Процедури здійснення державних закупівель

Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [6] (із змінами внесеними відповідними законами) визначає шість різних процедур закупівлі, умови їх застосування, порогові показники вартості закупівлі та вимоги до публікації оголошень.

Закупівля може здійснюватися шляхом таких процедур:

Ш відкритих торгів із зменшенням ціни;

Ш торгів з обмеженою участю;

Ш двоступеневих торгів;

Ш запиту цінових пропозицій (котирувань);

Ш закупівлі в одного постачальника (виконавця);

Ш редукціон

Процедура відкритих торгів

1. Умови застосування процедури відкритих торгів

Процедуру відкритих торгів, як правило, слід розглядати першою - вона пропонує однакові можливості для усіх постачальників. Ця процедура має використовуватися для закупівель, що характеризується чітко визначеними однозначними специфікаціями і простою оцінкою. Стандартні товари і загальновідомі послуги є прикладом звичайного застосування процедури відкритих торгів. Процедура відкритих торгів передбачає таке висування вимог, коли додаткова інформація щодо підготовки пропозиції учаснику торгів не потрібна.

Процедура відкритих торгів - це прозора процедура, що дозволяє брати участь у торгах будь-якому постачальнику. Використовуючи процедуру відкритих торгів, розпорядник державних коштів показує заохочення конкуренції.

Замовник може здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури відкритих торгів за умови, якщо очікувана вартість закупівлі товарів чи послуг дорівнює або більше суми 20 тисяч гривень, для робіт дорівнює або більше суми 50 тисяч гривень.

Підприємства можуть здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури відкритих торгів, за умови, якщо вартість їх закупівлі товарів чи послуг дорівнює або більше суми 50 тисяч гривень, для робіт - дорівнює або більше суми 400 тисяч гривень.

Публічне запрошення до участі в торгах для вибору виконавця (постачальника, підрядника) без обмеження.

Після опублікування у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та інформаційному бюлетені, що видає тендерна палата України, а також в інформаційних системах у мережі Інтернет тендерні пропозиції мають право надавати всі заінтересовані виконавці (постачальники).

Строк для подання тендерних пропозицій має становити 30 календарних днів від дати опублікування оголошення про проведення торгів. В окремих випадках цей строк може бути скорочено до 15 календарних днів.

Для підприємств при застосуванні процедури відкритих торгів - строк для подання тендерних пропозицій може становити не менш ніж 10 календарних днів з дати опублікування оголошення про заплановану закупівлю.

Торги вважаються такими, що відбулися, коли подано три тендерні пропозиції.

Оцінка учасників (кваліфікація) та їх пропозиції і акцепт тендерної пропозиції здійснюється без проведення переговорів.

Стадії оцінки, порівняння та визначення найкращої тендерної пропозиції:

- подання тендерних пропозицій учасників торгів для проведення процедури відкритих торгів;

- вивчення кваліфікаційних документів учасників торгів на відповідність вимогам зазначеним у тендерній документації;

- вивчення специфікації та технічних параметрів предмета закупівлі;

- перевірка на відповідність вимогам зазначеним у тендерній документації, у тому числі договірних;

- оцінка пропозицій щодо визначення найкращої тендерної пропозиції;

- акцепт тендерної пропозиції, яка визначена найкращою.

Протягом 5-ти календарних днів з дня акцепту тендерних пропозицій замовник надсилає переможцю торгів повідомлення про акцепт тендерної пропозиції, а також надсилає всім учасникам процедур відкритих торгів письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням назви та місцезнаходження учасника-переможця, тендерна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки.

З учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації у строк не раніше ніж через 5 (п'ять ) робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедури відкритих торгів, але не пізніше ніж через 21 робочих день з дня акцепту тендерної пропозиції.

У разі, відмови переможця торгів підписати договір про закупівлю, замовник повторно визначає найкращу тендерну пропозицію з тих, строк дії яких не минув.

При здійсненні закупівлі товарів і послуг, очікувана вартість закупівлі яких дорівнює або перевищує суму 20 тис. гривень (для робіт - 50 тис.гривень) для здійснення оплати за договором на закупівлю розпорядникам державних коштів, необхідно надавати в органи Державного казначейства звіт про результати торгів за процедурою відкритих торгів, який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 219-р «Про затвердження форм звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та Інструкцій щодо їх заповнення»[11].

Підприємствам для здійснення оплати за договором на закупівлю товарів, послуг більше 50 тис.грвень, робіт - 400 тис.гривень, необхідно надавати в банк звіт про результати відкритих торгів, який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 219-р [11].

Після укладання договору замовник надсилає протягом 10-ти календарних днів оголошення про результати відкритих торгів для публікації у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, а також в інформаційних системах у мережі Інтернет, форма якого визначена розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 219-р ««Про затвердження форм звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та Інструкцій щодо їх заповнення» [11].

При застосуванні процедури відкритих торгів замовник зберігає такі звітні документи, а саме:

- протокол тендерного комітету щодо прийнятті рішення про застосування процедури відкритих торгів та термінів подання тендерних пропозицій;

- копію оголошення про здійснення процедури закупівлі;

- тендерну документацію;

- реєстр видачі тендерної документації;

- реєстр отриманих тендерних пропозицій;

- протокол засідання тендерного комітету щодо розкриття тендерних пропозицій;

- протокол засідання тендерного комітету щодо оцінки та акцепту тендерних пропозицій (визначення найкращої тендерної пропозиції);

- копія листа повідомлення учасникам торгів про результати процедури закупівлі (назва, адреса учасника-переможця0;

- договір;

- звіт про результати здійснення процедури відкритих торгів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

- копію оголошення про результати проведеної процедури закупівлі ( у тому числі через інформаційну систему в мережі Інтернет);

- тендерні пропозиції всіх учасників, які подали пропозиції.

Процедура торгів з обмеженою участю.

Процедура торгів з обмеженою участю - це прийнятна процедура у випадках, коли предмет закупівлі користується особливим попитом, а виконання вимагає виняткової якості устаткування або професійно-технічних можливостей з боку виконавців (підрядників). Цю процедуру найкраще застосувати тоді, коли специфікації, незважаючи на їх складність, можна зрозумілими, тоді як оцінка залишатиметься складною і забиратиме багато часу.

Ця процедура дозволяє спочатку оцінити можливості виконавців (постачальників) і після цього запросити, у письмовій формі, відібраних кандидатів. Вона часто є зручною для закупівлі тих послуг, що потребують попереднього досвіду замовника в умовах ускладненого процесу оцінки.

Замовник може здійснювати закупівлю товарів, послуг шляхом застосування процедури торгів з обмеженою участю, за умови, якщо вартість їх закупівлі дорівнює або більше суми 20 тис.гривень. Для робіт процедура торгів з обмеженою участю застосовується, за умови, якщо вартість їх закупівлі дорівнює або перевищує суму 50 тис.гривень.

Підприємства можуть здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури торгів з обмеженою участю за умови, якщо вартість їх закупівлі товарів чи послуг дорівнює або більше суми 50 тисяч гривень, для робіт - дорівнює або більше суми 400 тисяч.

При застосуванні процедури торгів з обмеженою участю для закупівлі товарів, послуг, робіт від 500 тис.гривень потрібно погодження уповноваженого органу.

Після проведення попередньої кваліфікації учасників при проведенні торгів з обмеженою участю для закупівлі товарів, послуг, робіт від 500 тис. гривень не потрібно погодження уповноваженого органу.

Замовник надсилає запрошення до участі в торгах (оголошення публікувати не обов'язково) для вибору виконавця(підрядника, постачальника) з або без попереднього визначення його професійної і технічної компетентності. Строк для подання тендерних пропозицій має становити 30 календарних днів від дати відправлення запрошення до процедури торгів з обмеженою участю. В окремих випадках цей строк може бути скорочено до 10 календарних днів.

Для підприємств процедура торгів з обмеженою участю - строк для подання тендерних пропозицій може становити не менш ніж 7 календарних днів з дати відправлення запрошення до участі в них.

Під час проведення торгів з обмеженою участю може здійснюватися у два етапи, при цьому, на першому етапі відбувається відбір прийнятих виконавців (постачальників), а на другому - запрошення відібраних виконавців (постачальників).

Процедура торгів з обмеженою участю може здійснюватися у два етапи, при цьому, на першому етапі відбувається вибір прийнятих виконавців (постачальників), а на другому - запрошення відібраних виконавців( постачальників).

У разі проведення замовником попередньої кваліфікації учасників (постачальників) при проведенні торгів з обмеженою участю через публікацію оголошення про попередню кваліфікацію, необхідно опублікувати оголошення у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та інформаційному бюлетені, що видає тендерна палата України, а також в інформаційних системах у мережі Інтернет, форма якого затверджена розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 217-р «Про затвердження форм оголошень про проведення процедур закупівель та Інструкцій щодо їх заповнення» [12].

Строк для подання кваліфікаційних пропозицій має становити 15 календарних днів від дати публікації оголошення при проведення торгів з об- меженною участю.

Заявки мають містити будь-які кваліфікаційні документи, яких вимагає замовник. Після відбору кваліфікованих постачальників замовник (розпорядник державних коштів) надсилає запрошення до участі в торгах відібраним кандидатам та застосовує процедуру торгів з обмеженою участю.

Замовник здійснює відбір учасників для подальшої участі у процедурі торгів з обмеженою участю виключно на підставі їх відповідності умовам, зазначеним у кваліфікаційній документації, протягом 14 календарних днів з дати розкриття кваліфікаційних пропозицій.

Замовник протягом 5-ти календарних днів після завершення попередньої кваліфікації учасників повідомляє кожного учасника, що брав у ній участь, про результати її здійснення.

Ця процедура може також використовуватися без попередньої кваліфікації учасників.

Торги вважаються такими, що відбулися, коли подано три тендерні пропозиції.

Оцінка тендерних пропозицій і акцепт тендерної пропозиції здійснюється без проведення переговорів.

Стадії оцінки, порівняння та визначення найкращої тендерної пропозиції:

У разі проведення попередньої кваліфікації учасників торгів:

- відхилення тендерних пропозицій тих учасників, які не відповідають кваліфікаційним вимогам;

- повідомлення учасникам, які пройшли попередню кваліфікацію та яким дозволяється подати тендерні пропозиції із зазначенням ціни.

Проведення процедури торгів з обмеженою участю:

- подання тендерних пропозицій учасників торгів для проведення процедури торгів з обмеженою участю;

- вивчення специфікації та технічних параметрів предмета закупівлі;

- перевірка на відповідність вимогам зазначеним у тендерній документації, у тому числі договірних;

- оцінка пропозицій щодо визначення найкращої тендерної пропозиції;

- акцепт тендерної пропозиції, яка визначена найкращою.

Протягом п'яти календарних днів з дня акцепту тендерних пропозицій замовник надсилає переможцю торгів повідомлення про результати торгів із зазначенням назви та місцезнаходження учасника-переможця, тендерна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки.

З учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації у строк не раніше ніж через 5 (п'яти) робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедури відкритих торгів, але не пізніше ніж через 21 робочих днів з дня акцепту.

При здійсненні закупівлі товарів і послуг, очікувана вартість закупівлі яких дорівнює або перевищує суму 20 тис.гривень (для робіт - 50 тис.гривень) для здійснення оплати за договором на закупівлю розпорядникам державних коштів, необхідно надавати в органи державного казначейства звіт про результати торгів за процедурою торгів з обмеженою участю, який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 219-р «Про затвердження форм звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та Інструкцій щодо їх заповнення» [11].

Підприємствам для здійснення оплати за договором на закупівлю товарів, послуг більше 50 тис. гривень, робіт - 400 тис. гривень, необхідно надавати в банк звіт про результати торгів з обмеженою участю, який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 №219-р[11].

Після укладення договору замовник надсилає протягом 10-ти календарних днів оголошення про результати торгів з обмеженою участю для публікації у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, а також в інформаційних системах у мережі Інтернет, форма якого визначена розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 217-р «Про затвердження форм оголошень про проведення торгів та Інструкцій щодо їх заповнення».(Рис.2.1).

При застосуванні процедури торгів з обмеженою участю замовник зберігає такі звітні документи, а саме:

- протокол тендерного комітету щодо прийнятті рішення про застосування процедури торгів з обмеженою участю та термінів подання тендерних пропозицій;

- копію оголошення про проведення попередньої кваліфікації учасників торгів ( у разі її застосування);

- тендерну документацію;

- реєстр видачі тендерної документації;

- реєстр отриманих тендерних пропозицій;

- протокол засідання тендерного комітету щодо проведення попередньої кваліфікації учасників торгів (у разі її застосування);

- протокол засідання тендерного комітету щодо розкриття тендерних пропозицій;

- копію листа повідомлення учасникам торгів про результати процедури закупівлі ( назва, адреса учасника-переможця);

- договір;

- звіт про результати здійснення процедури з обмеженою участю торгів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

- копію оголошення про результати проведеної процедури закупівлі (у тому числі через інформаційну систему в мережі Інтернет);

- тендерні пропозиції всіх учасників, які подали пропозиції.

Процедура двоступеневих торгів

Умови застосування процедури двоступеневих торгів.

Двоступеневі торги можна застосовувати тоді, коли важко сформулювати однозначні тендерні специфікації. Замовник (розпорядник державних коштів) вважає необхідним можливість обговорення з постачальниками, наприклад, технічних рішень. Після таких обговорень й оцінки можливостей різних виконавців (постачальників) замовник формулює остаточну тендерну документацію і запрошує відібраних постачальників подавати свої пропозиції.

Ця процедура може використовуватися для закупівлі наукових досліджень, експериментів, проектів або інших спеціальних послуг.

Двоступеневі торги можуть також використовуватися, коли в умовах процедури відкритих торгів всі пропозиції були відхилені через невідповідність сформульованим вимогам, або коли було виявлено, що була змова постачальників. У таких випадках вимоги не повинні суттєво змінюватись упродовж двоступеневих торгів.

Ці торги можна також застосовувати для закупівлі нових будівельних робіт, що повторюють подібні будівельні роботи, придбані на основі процедури відкритих торгів або торгів з обмеженою участю, за умови посилання замовника в оголошенні щодо першої закупівлі робіт на можливість застосування двоступеневих торгів для закупівлі нових подібних робіт.

Замовник може здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури двоступеневих торгів за умови, якщо очікувана вартість закупівлі товарів чи послуг дорівнює або більше суми 20 тисяч гривень, для робіт - дорівнює або більше суми 50 тисяч гривень.

Підприємства можуть здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури двоступеневих торгів за умови, якщо вартість їх закупівлі товарів чи послуг дорівнює або більше суми 50 тисяч гривень, для робіт - дорівнює або більше суми 400 тисяч гривень.

Процедура двоступеневих торгів здійснюється у два етапи:

на першому етапі всім виконавцям пропонується подавати попередні тендерні пропозиції, без зазначення ціни. Тендерна документація при цьому повинна лише передбачати пропозиції щодо технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі, умови поставки, підтвердження професійною та технічної компетентності виконавців та їх відповідності кваліфікаційним вимогам.

Строк подання виконавцями попередніх пропозицій встановлюється замовником, але не може бути меншим ніж 21 календарних день з дня опублікування оголошення про здійснення процедури двоступеневих торгів.

Замовник проводить переговори з будь-ким із учасників або із усіма учасниками процедури двоступеневих торгів (збори з учасниками, виїзд з учасниками на будівельний майданчик, обговорення проектних рішень, технічних завдань). Після отримання попередніх пропозицій замовник має право внести зміни до тендерної документації щодо технічних вимог та вимог до якості предмета закупівлі чи запропонувати нові характеристики та критерії оцінки пропозицій відповідно до цього Закону. Про зміну умов тендерної документації замовник інформує всіх виконавців під час надання їм запрошень до участі у другому етапі торгів:

на другому етапі замовник пропонує виконавцям, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, надати остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни.

Строк подання тендерних пропозицій на другому етапі не повинен перевищувати 10 календарних днів.

Для підприємств процедура двоступеневих торгів - строк подання учасниками тендерних пропозицій на перший етап може становити не менше ніж 10 календарних днів з дати опублікування оголошення про заплановану закупівлю. Строк подання тендерних пропозицій на другому етапі може становити не менш ніж 5 календарних днів з дня повідомлення учасників про результати першого етапу. Замовник (розпорядник державних коштів) публікує оголошення у спеціалізованих засобах масової інформації, інформаційному бюлетені, що видає тендерна палата України, а також в інформаційних системах у мережі Інтернет, запрошуючи зацікавлених виконавців (постачальників) подавати попередні пропозиції без зазначення ціни, форма якого визначена розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 217-р „Про затвердження форм оголошень про проведення процедур закупівель та Інструкцій щодо їх заповнення”[12].

Дозволяється проводити обговорення щодо технічних рішень, методів виконання проекту, умов контракту тощо. Після визначення професійної і технічної компетентності постачальників і формулювання заключних документів (специфікацій) замовник (розпорядник державних коштів) надсилає запрошення до участі в торгах постачальникам, кандидатури яких не були відхилені.

Торги вважаються такими, що відбулися, коли подано три тендерні пропозиції.

Оцінка тендерних пропозицій і акцепт тендерної пропозиції здійснюється без будь-яких подальших переговорів.

Протягом 5 календарних днів з дня акцепту тендерних пропозицій замовник надсилає переможцю торгів повідомлення про акцепт тендерної пропозиції, а також надсилає всім учасникам двоступеневих торгів письмове повідомлення про результати торгів із зазначенням назви та місцезнаходження учасника - переможця, тендерна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки.

З учасником, тендерну пропозиції якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації у строк не раніше ніж через 5 (п'яти) робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам двоступеневих торгів, але не пізніше ніж через 21 робочих днів з дня акцепту.

У разі, відмови переможця торгів підписати договір про закупівлю, замовник повторно визначає найкращу тендерну пропозицію з тих, строк дії яких не минув. При здійсненні закупівлі товарів і послуг, очікувана вартість закупівлі яких дорівнює або перевищує суму 20 тис.гривень (для робіт - 50 тис.гривень) для здійснення оплаті за договором на закупівлю розпорядникам державних коштів, необхідно надавати в органи Державного казначейства звіт про результати торгів за процедурою двоступеневих торгів, який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 219-р «Про затвердження форм звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та за Інструкцій щодо їх заповнення» [11].

Підприємствам для здійснення оплати за договором на закупівлю товарів, послуг більше 50 тис.гривень, робіт - 400 тис.гривень, необхідно надавати в банк звіт про результати двоступеневих торгів, який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 №217-р «Про затвердження форм оголошень про проведення процедур закупівель та Інструкцій щодо їх заповнення» [12].

При застосуванні процедури двоступеневих торгів замовник зберігає такі звітні документи, а саме:

- протокол тендерного комітету щодо прийняття рішення про застосування процедури двоступеневих торгів та термінів подання тендерних пропозицій;

- копію оголошення про здійснення процедури закупівлі;

- тендерну документацію;

- реєстр видачі тендерної документації;

- реєстр отриманих тендерних пропозицій;

- протоколи засідання тендерного комітету щодо розкриття тендерних пропозицій (першого та другого етапів);

- протокол засідання тендерного комітету щодо оцінки та акцепту тендерних пропозицій (визначення найкращої тендерної пропозиції) (першого етапу - кваліфікація та другого етапу - визначення переможця);

- копію листа повідомлення учасникам торгів про результати процедури закупівлі (назва, адреса учасника-переможця);

- договір;

- звіт про результати здійснення процедури двоступеневих торгів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

- копію оголошення про результати проведеної процедури закупівлі (у тому числі через інформаційну систему в мережі Інтернет);

- тендерні пропозиції всіх учасників, які подали пропозиції.

Процедура запиту цінових котирувань

Процедура запиту цінових котирувань може використовуватися щодо закупівлі товарів, послуг і робіт для яких є постійно діючий ринок і для закупівлі вже готових для вжитку товарів чи послуг, які не виробляються спеціально, чи за окремими специфікаціями.

Оголошення про застосування процедури запиту цінових котирувань замовник публікує обов'язково та розміщує його в інформаційній системі у мережі Інтернет.

Замовник може здійснювати закупівлі шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) за умови, якщо очікувана вартість закупівлі товарів чи послуг дорівнює або більше суми 20 тисяч гривень та не перевищує суми 50 тисяч гривень, для робіт - дорівнює або більше суми 50 тисяч гривень та не перевищує суми 200 тисяч гривень.

Підприємства можуть здійснювати закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) за умови, якщо вартість їх закупівлі товарів чи послуг дорівнює або більше суми 400 тисяч гривень та не перевищує суми 500 тисяч гривень.

Отже, якщо очікувана вартість предмета закупівлі товарів і послуг нижча 20 тис.гривень, для робіт - 50 тис.гривень розпорядник державних коштів самостійно, виходячи з конкретної ситуації, приймає рішення про здійснення тієї чи іншої закупівлі без застосування норм закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за держані кошти»[6]. Підприємства можуть не застосовувати процедури здійснення закупівель у разі, якщо вартість предмета закупівлі товарів і послуг нижче 50 тисяч гривень, для робіт - нижче 400 тисяч гривень.

Під час застосування процедури запиту цінованих пропозицій (котирувань) при здійсненні закупівлі замовник публікує оголошення та одночасно надсилає запит щодо цінових пропозицій не менш ніж трьом учасникам та розміщує його в інформаційних системах у мережі Інтернет. При цьому замовник може для вивчення ринку пропозиції, що є предметом закупівлі, користуватись публікаціями у спеціалізованих виданнях, прайсами фірм тощо.

Під час проведення процедури запиту цінових пропозицій(котирувань) цінові пропозиції мають право надавати всі заінтересовані учасники.

У запиті повинно бути зазначено:

- найменування та юридична адреса замовника;

- вид, кількість та місце поставки товарів або вид і місце надання послуг;

- строк поставки товарів або надання послуг;

- місце і строк подання цінових пропозицій;

- місце і дата розкриття цінових пропозицій;

- строк дії тендерної пропозиції;

- істотні умови договору.

У запиті повинно бути повідомлено про те, чи включаються в ціну витрати на транспортування, страхування, сплати мита, податків та інших зборів і обов'язкових платежів.

Строк подання учасниками цінових пропозицій встановлюється замовником, але не може бути меншим ніж 5 робочих днів з дня опублікування оголошення відповідно до Закону.

Під час розкриття цінових пропозицій замовником оголошуються найменування, адреса кожного учасника та ціна кожної цінової пропозиції.

Однак, рішення щодо визначення переможця процедур закупівлі має прийматись винятково на підставі тендерної пропозиції потенційного учасника, направленої на адресу замовника та завіреної печаткою, у вигляді листів завірених печатками учасника торгів, прайсів завірених печатками учасника торгів, рахунків-фактур.

Пропозиції розкриваються у визначений замовником час. До розкриття тендерних пропозицій запрошуються всі учасники, що подали свої пропозиції. Під час розкриття тендерних пропозицій, копія якого надається всім учасників торгів на їх запит.

Після акцепту тендерних пропозицій за процедурою запит цінових котирувань, рекомендується замовнику поінформувати протягом 5 календарних днів переможця торгів про акцепт тендерної пропозиції, а також надіслати всім учасникам процедури закупівлі письмове повідомлення про результати із зазначенням назви та місцезнаходження учасника-переможця процедури запиту цінових котирувань.

Торги вважаються такими, що відбулися, коли подано три тендерні пропозиції.

Оцінка пропозицій і акцепт тендерної пропозиції здійснюється без проведення переговорів.

Стадії оцінки, порівняння та визначення найкращої тендерної пропозиції:

I. Подання тендерних пропозицій учасників торгів для проведення процедури торгів запит цінових котирувань;

II. Вивчення кваліфікаційних документів учасників торгів на відповідність вимогам зазначеним у запиті;

III. Вивчення специфікації та технічних параметрів предмета закупівлі;

IV. Перевірка на відповідність вимогам зазначеним у запиті, у тому числі договірних;

V. Оцінка пропозицій щодо визначення найкращої тендерної пропозиції;

VI. Акцепт тендерної пропозиції, яка має найнижчу ціну.

Після застосування процедури замовник укладає договір про закупівлі з тим учасником-переможцем, який подав пропозицію з найнижчою ціною, що задовольняє замовника.

Замовник, у строк не раніше ніж через 3 робочі дні з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам торгів про результати здійснення процедур закупівлі і не пізніше 14 робочих днів з дня визначення переможця, укладає договір про закупівлю з тим учасником-переможцем, який подав пропозицію з найнижчою ціною, що задовольняє замовника.

Оголошення про результати застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) замовник публікує обов'язково у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України і розміщує його в інформаційних системах у мережі Інтернет.

У разі закупівлі товарів, послуг, очікувана вартість закупівлі яких дорівнює або перевищує суму 20 тис.гривень (для робіт - 50 тис.гривень) для здійснення оплати за договором на закупівлю розпорядникам державних коштів, необхідно надавати в органи Державного казначейства звіт про результати торгі за процедурою запиту цінових пропозицій (котирувань), який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 № 219-р „Про затвердження форм звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та Інструкцій щодо їх заповнення.” [11]

Підприємствам для здійснення оплати за договором на закупівлю товарів, послуг більше 50 тис.гривень, робіт - 400 тис.гривень, необхідно надавати в банк звіт про результати торгів за процедурою запиту цінових пропозицій (котирувань), який затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету від 26.06.2006 №219-р. [11]

При цьому, процедуру закупівлі слід визначати відповідно до річної потреби товарів, робіт і послуг, що планується придбати за державні кошти в межах кошторису бюджетної установи чи фінансового плану підприємства.

При застосуванні процедури відкритих торгів замовник зберігає такі звітні документи, а саме:

- протокол тендерного комітету щодо прийнятті рішення про застосування процедури запиту цінових котирувань та термінів подання тендерних пропозицій:

- копію оголошення про здійснення процедури закупівлі та копію запрошення учасникам з усіма умовами щодо подання тендерних пропозицій;

- реєстр отриманих тендерних пропозицій;

- протокол засідання тендерного комітету щодо розкриття тендерних пропозицій;

- протокол засідання тендерного комітету щодо оцінки та акцепту тендерних пропозицій (визначення найкращої тендерн6ої пропозиції);

- копію листа повідомлення учасникам торгів про результати процедури закупівлі (назви, адреса учасника-переможця);

- договір;

- звіт про результати здійснення процедури запиту цінових котирувань щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

- копію оголошення про результати проведеної процедури закупівлі (у тому числі через інформаційну систему в мережі Інтернет);

- тендерні пропозиції всіх учасників, які подали пропозиції.

Якщо закупівля окремих товарів здійснюється щомісячно, замовнику необхідно на початку бюджетного року провести в установленому порядку тендер на весь обсяг закупівлі та укласти з переможцем ( чи переможцями) торгів договір, у якому зазначити умови поставки, оплати товару тощо. Наприклад, поставка необхідних товарів визначеним (ми) виконавцям (ями) здійснюється залежно від потреби, а оплата договору про закупівлю - відповідно до надходження бюджетних коштів. Одночасно в договорі можна передбачити коригування цін на товари протягом визначеного періоду (місяці, кварталу) відповідно до зміни ринкової кон'юктури за погодженням сторін.

2.3 Дослідження розробки, структури, порядку надання тендерної документації на КП «Донецькміськводоканал»

Одним з найважливіших аспектів Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [6] є об'єктивність розгляду, оцінки та визначення найкращої тендерної пропозиції і недискримінація учасників торгів. Підготовка тендерної документації займає центральне місце у забезпеченні цих важливих аспектів. Оскільки можливість спілкування з учасниками торгів дуже обмежена, а переговори взагалі заборонені, якість і повнота тендерної документації стає важливим фактором успішного результату тендерних процедур під час процесу оцінки пропозицій і присудження контрактів. По закінченні кінцевого терміну подання і розкриття пропозицій лишаться дуже мало часу для коригування і поправок. У принципі, після розкриття пропозицій приймаються лише пояснення і виправлення арифметичних помилок. В результаті, оцінка і рішення про акцепт тендерної пропозиції (присудження договору) практично базується на сукупній інформації, що міститься лише у тендерній документації.

Якість отриманих пропозицій значно мірою залежить від якості тендерних документів і особливо технічних специфікацій, а також технічних завдань.

Тендерна документація містить усю інформацію, необхідну для забезпечення бази, на основі якої потенційний постачальник може оцінити витрати і підготувати повну пропозицію.

Тендерна документація має величезне значення, оскільки визначають саме те, що необхідно. Для забезпечення об'єктивності і прозорості пропозиції повинні оцінюватись лише на основі критеріїв і специфікацій, сформульованих у тендерній документації. Усі зусилля, витрачені на підготовку тендерної документації, компенсуються упродовж процесу оцінки і акцепту тендерної пропозиції.

Керівні принципі, що лежать в основі структури тендерних документів, замовник (розпорядник державних коштів) відповідає за:

- підготовку ретельно складеної повної тендерної документації - з технічної і комерційної точок зору, включаючи умови договору - загальні і спеціальні, що забезпечує максимальну конкуренцію і дає можливість приймати рішення про акцепт тендерної пропозиції (присудження договору) без попереднього обговорення та без переговорів з учасниками торгів;

- дотримання усіх юридичних формальностей, пов'язаних з тендерними процедурами; оголошення торгів, подання і розкриття пропозицій, висування критеріїв щодо відповідності учасників встановленим кваліфікаційним вимогам і акцепт тендерної пропозиції (присудження договорів), а також реєстрацію процесу;

- дотримання технічних, комерційних, вимог екологічної безпеки та інших вимог, що звичайно збалансовують і оптимально відображують характер і обсяги контракту.

Характер інформації, що міститься у тендерній документації, залежить від обсягів і складності передбачуваного договору. Документація повинна бути добре сформульована і, заради зрозумілості, різні частини тендерної документації необхідно відокремлювати і завжди компонувати у незмінному порядку.

Використання стандартних документів допомагає виконавцю (постачальнику), оскільки він може використовувати час торгів на підготовку тендерної пропозиції, а не спробі зрозуміти зміст тендерної документації.Це також заощаджує час і зменшує до мінімуму ризик упущень та інших помилок.

Точні закінчені формати або моделі структури і змісту тендерної документації, які повністю охоплюють усі типові ситуації, пов'язані із закуплею, відсутні. Індивідуальне створення тендерної документації відображає значною мірою характер і рівень складності закупівлі, тоді як тендерна документація повинна завжди містити низку важливих обов'язкових деталей з посиланням на Закон.

Наступна інформація, що базується на Законі України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”[6] і перевіреному міжнародному досвіді, може стати гарним орієнтиром для учасників торгів у їх роботі на підготовці тендерної пропозиції.

Як правило, тендерна документація повинна містити наступні складові:

- запрошення до участі у торгах, включаючи інструкції\інформацію для учасників торгів;

Через запрошення до участі у торгах замовник (розпорядник державних коштів) оприлюднює закупівлю. Залежно від обраної процедури, це відбувається у формі оголошення у “Віснику державних закупівель” або листа-запрошення.

Інструкції звичайно охоплюють адміністративні умови і процедури закупівлі-вони встановлюють правила проведення торгів.

- вимоги до виконавців (постачальників) - підтвердження відповідності виконавців встановленим кваліфікаційним вимогам;

Необхідно сформулювати вимоги щодо професійної і технічної компетентності постачальника, а також його фінансового стану, включаючи підтвердження виконання ним цих вимог.

- специфікації - це опис необхідних товарів або послуг;

- основні умови договору/додаткові умови договору;

Усі основні умови договору і комерційні умови повинні міститися у тендерній документації, бажано у (проекті) договору/договору про закупівлю.

- додатки.

Вимоги до тендерної документації повинні бути однаковими для всіх претендентів - учасників тендеру, однозначними в трактуванні та містити всю потрібну інформацію.

Обсяг і склад тендерної документації, порядок її розроблення визначаються замовником залежно від вартості та особливостей предмета закупівлі.

Замовник надсилає виконавцю тендерну документацію протягом 3-х календарних днів з дня отримання від виконавця запиту про надання необхідних документів.

У разі проведення торгів з обмеженою участю на закупівлю товарів і послуг тендерна документація надсилається одночасно із запрошенням до участі в торгах.

За надання тендерної документації замовник має право вимагати плату, яка не повинна перевищувати суму, необхідну для покриття витрат на підготовку такої документації та її розсилання.

У разі проведення торгів на закупівлю робіт тендерна документація надсилається після попередньої оплати виконавцем витрат на її підготовку.

У разі здійснення процедури попередньої кваліфікації тендерна документація надсилається всім виконавцям,що за її результатами пройшли відбір.

Наприклад,запитання:

За надання тендерної документації замовник має право вимагати плату? Яким чином визначається дана сума? Чи можна вимагати від виконавців попередньої оплати за тендерну документацію у разі закупівель товарів та послуг?

Замовник повинен скласти відповідний кошторис витрат на підготовку тендерної документації, її розмноження та розсилання, у відповідності з яким встановлюються розмір плати, яка вимагається від виконавців.

У випадку проведення торгів на закупівлю робіт згідно з частиною першою статті 20 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”[6] тендерна документація надсилається післяпопередньої оплати виконавцем витрат на її підготовку. Існування зазначеної норми саме для випадку закупівлі робіт обумовлено том, що тендерна документація у цьому випадку, як правило, включає значну за обсягом та вартістю технічну та проектну документацію, що у свою чергу призводить до зростання як вартості власне самої тендерної документації, так і підготовки кожного додаткового її проекту.

Саме тому для гарантованого відшкодування витрат на підготовку тендерної документації замовником відповідно до вищезазначеної статті Закону встановлюється вимога щодо попередньої оплати.

Порядок розрахунків за отримання виконавцями тендерної документації, а також в інших випадках, у тому числі і висунення вимоги щодо здійснення передоплати за її отримання, встановлюється замовником самостійно, виходячи з вартості тендерної документації.

Виконавець має право не пізніше ніж за 7 (сім) календарних днів до закінчення строку подання тендерних пропозицій звернутися до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації. Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів повинен дати відповідь на запит виконавця.

Не пізніше ніж за 3 (три) робочих дні до закінчення строку подання тендерних пропозицій замовник має право з власної ініціативи чи за результатами запитів виконавців внести зміни до тендерної документації та повідомити про зазначені зміни письмово всіх виконавців, яким замовник надав тендерну документацію. Якщо замовник проводить збори з метою роз'яснення будь-яких запитів щодо тендерної документації, він повинен вести протокол цих зборів з викладенням у ньому всіх роз'яснень щодо запитів і надіслати його всім виконавцям, яким було надано тендерну документацію, незалежно від їх присутності на зборах.

У разі несвоєчасного подання замовником роз'яснень щодо змісту тендерної документації, її змін або якщо внесені до тендерної документації зміни є суттєвими, замовник повинен продовжити строк подання тендерних пропозицій. Рішення про продовження строку подання тендерних пропозицій приймається замовником з урахуванням того, що такий строк повинен бути достатнім для врахування виконавцями зазначених змін, доповнень або роз'яснень та своєчасно подання тендерних пропозицій, але не більшим ніж 3 (три) робочих дні.

Тендерне забезпечення

У деяких випадках важливо забезпечити виконання забов'язань постачальником у формі забезпечення тендерної пропозиції та/або забезпечення виконання угоди про закупівлю.

Вимоги щодо цих гарантій повинні висуватися не постійно, а лише у деяких випадках, коли закупівельна організація вважає, що це необхідно. Але при цьому у тендерній документації необхідно обов'язково зазначити буде вимагатися тендерне забезпечення чи ні і в якому розмірі вона визначається.

Метою тендерного забезпечення є гарантування покупцеві прийнятого захисту від несерйозних тендерних пропозицій. Забезпечення не повинно бути завищеним, аби не знеохотити постачальників від подання пропозицій.

Вимога щодо надання тендерного забезпечення є обов'язковою, якщо загальність вартість предмета закупівлі перевищує суму 100 тисяч гривень для товарів і послуг та 500 тисяч гривень для робіт.

Згідно з вимогою тендерних документів учасник торгів вносить тендерне забезпечення, розмір якого не перевищує 1% обчисленої вартості робіт і 5 % вартості закупівлі товарів і послуг.

Замовник (розпорядник державних коштів) визначає вимоги щодо надання тендерного забезпечення у тендерних документах: суму, форму та умови, згідно з якими тендерне забезпечення не перевертається постачальнику.

Тендерне забезпечення не повертається замовником у разі:

- відкликання або зміни тендерної пропозиції виконавцем після закінчення строку її подання;

- не підписання виконавцем, що став переможцем торгів, договору про закупівлю;

Замовник не може претендувати на тендерне забезпечення і повинен повернути відповідну суму виконавцю протягом 10 календарних днів з дня настання підстави для повернення тендерного забезпечення у разі:

- закінчення строку дії забезпечення тендерної пропозиції, зазначеного у тендерній документації;

- укладення договору про закупівлю з виконавцем, що став переможцем торгів;

- відкликання тендерної пропозиції до закінчення строку її подання, якщо це передбачено у тендерній документації;

- закінчення процедур закупівлі без укладення договору про закупівлю з жодним із виконавців, що подали тендерні пропозиції.

Порядок подання, отримання і розкриття тендерних пропозицій

При застосуванні офіційних процедур закупівлі, тендерна пропозиція подається у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи у запечатаному конверті. В інших випадках вона може також прийматися у формі факсу, електронної пошти згідно з формою, зазначеною у документах.

Тендерні пропозиції подаються «фізично» за місцем призначення, часом і в строки, зазначені у запрошенні до участі в торгах.

Рекомендована наступна процедура подання тендерних пропозицій:

- учасник торгів запечатує в окремий конверт оригінал і кожну копію тендерної пропозиції, ретельно маркуючи їх написами ОРИГГІНАЛ і КОПІЯ . Після цього конверти вкладаються у зовнішній конверт;

- внутрішні і зовнішні конверти адресуються замовнику (закупівельній організації) з посиланням на закупівлю, зазначену у тендерному документі, і маркуються: НЕ ВІДКРИВАТИ ДО ПОЧАТКУ ТОРГІВ;

- інструкції для учасників торгів інформують виконавців про ризик неправильного розміщення або завчасно розпечатування неправильно запечатаних і промаркованих тендерних пропозицій, що виходить за межі відповідальності і контролю покупця;

- не внутрішньому конверті також вказується найменування й адреса учасника торгів для можливого повернення йому нерозпечатаного конверта у разі отримання тендерних пропозицій після закінчення строку їх подання;

- тендерна пропозиція підписується уповноваженою особою згідно з інструкціями, викладеними у тендерних документах.

У разі застосування процедури, наприклад, запиту цінових пропозицій (котирувань), інші форми подання тендерних пропозицій можуть бути прийнятними, допоки діють основні вимоги щодо об'єктності і прозорості. Однак, замовникам (розпорядниками державних коштів) рекомендовано застосувати для неофіційних методів ті самі процедури, що й для офіційних.

Отримавши тендерні пропозиції, уповноважена особа маркує кожний конверт, проставляючи на ньому дату і час отримання, занотовує порядок отримання тендерних пропозицій і підтверджує отримання підписом.

Учасник торгів може відкликати, внести зміни або змінити тендерну пропозицію у будь-який час до закінчення встановленого строку подання тендерних пропозицій.

Тендерні пропозиції зберігаються таким чином, щоб не оприлюднити найменування виконавців. Тендерні пропозицій передаються у відповідний Тендерний комітет до закінчення кінцевого терміну публічного розкриття тендерних пропозицій.

Тендерні пропозиції, отримані після закінчення строку їх подання, відхиляються і повертаються участнику торгів у нерозпечатаному вигляді.

Розкриття тендерних пропозицій відбувається у день, час та у місці, зазначених у тендерній документації та оголошення щодо здійснення закупівлі.

Оскільки розкриття тендерних пропозицій займається Тендерний комітет, цей документ (протокол розкриття тендерних пропозицій) не зупиняється на деталях вищевказаної процедури, подаючи лише стислий виклад подій.

На розкритті тендерних пропозицій можуть бути присутні щонайменше 3 (три) особи із членів тендерного комітету.

До участі у процедурі розкриття тендерних пропозицій замовником повинні бути допущені всі виконавці, що подали тендерні пропозиції, або їх уповноважені представники.

Замовник має право звернутися до виконавців за роз'ясненням змісту їх тендерних пропозицій з метою полегшення їх розгляду, оцінки та порівняння.

Замовник не повинен ініціювати будь-які переговори з виконавцем щодо внесення змін до змісту поданої тендерної пропозиції, включаючи зміни її ціни та коригування тендерної пропозиції.

Під час розкриття тендерних пропозицій можливе виправлення арифметичних помилок, виявлених у поданій тендерній пропозиції, за умови отримання письмової згоди виконавця на таке виправлення.

У разі, коли отримано принаймні 3 (три) тендерні пропозиції тендерний комітет розкриває тендерні пропозиції та інформує присутніх про їх зміст.

Під час процедури розкриття тендерних пропозицій головуючий зборів оголошує найменування, адресу виконавця і ціну тендерної пропозиції. Тендерні пропозиції, що не відповідають офіційним вимогам тендерних документів щодо повноти, відхиляються, але під час розкриття тендерних пропозицій. Тендерні пропозиції, подані по закінченні строку їх подання, повертаються учасникам у нерозпечатаному вигляді.

Секретар тендерного комітету заносить усі відповідні дані у протоколи щодо процедури розкриття і, після підписання контрактів, надсилає усім учасникам торгів, на їх запит. Дані протоколів також заноситься у звіт про результати здійснення процедури закупівлі.

Що стосується методики оцінки тендерних пропозицій можна рекомендувати два підходи до бальної оцінки пропозицій.

У першому випадку встановлюється максимальна сума балів для пропозицій (наприклад 1000), максимально можлива кількість балів по кожному із показників (критеріїв), що оцінюються та порядок визначення кількості балів по кожному показнику для відповідної пропозиції.

Сума балів по пропозиції, що оцінюється, може розраховуватись по формулі:

Де: Бj - максимально можлива кількість балів по і-му показнику (критерію), що затверджується тендерним комітетом на стадії, яка передує оцінці пропозиції;

Кj - коефіцієнт відхилення і-го показника по даній пропозиції від найкращого (найгіршого) показника інших пропозицій;

При розстановці коефіцієнтів ваги рекомендується враховувати вимоги, що сума коефіцієнтів по всім показникам повинна дорівнювати 1.

Страницы: 1, 2