Удосконалення реєстрації/легалізації об’єднань громадян органами юстиції на прикладі Запорізької област

Територіальні органи юстиції приймають рішення про реєстрацію обласних, міських, районних організацій або інших структурних утворень ПП, передбачених статутом партії, протягом 10 днів з дня надходження письмової заяви від них, завіреної керівним органом політичної партії.

У разі відмови в реєстрації Міністерство юстиції України та його органи юстиції повинні надати заявникові своє письмове вмотивоване рішення.

Рішення Міністерства юстиції України чи його органу юстиції щодо реєстрації або неприйняття будь-якого рішення з цього питання може бути оскаржене до суду. Проте, відмова у реєстрації не є перешкодою у повторному зверненні про реєстрацію.

Хотілося б окремо зупинитися на вертикалі державного управління органами юстиції в сфері реєстрації ПП. Як уже зазначалося, реєстрацію партій здійснює Міністерство юстиції, територіальні органи реєструють лише структурні утворення ПП. З метою координації та контролювання процесу реєстрації таких структурних утворень Міністерство юстиції з одного боку, інформує територіальні органи юстиції про реєстрацію, внесення змін до статутних документів, ліквідацію партій. З іншого боку надає доручення щодо узагальнення інформації на рівні області про структурні утворення цих партій, відстеження процедури обрання делегатів на чергові та позачергові з'їзди тощо з метою здійснення правових експертиз в процесі прийняття рішень про зміни керівних органів, участь у виборах народних депутатів України та ін.

2.2 Повноваження органів юстиції з питань легалізації громадських організацій, реєстрації благодійних та інших неприбуткових організацій

Законом України «Про об'єднання громадян» (ст. 14) [14, с. 65] визначено, що легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність об'єднань громадян, які нелегалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною.

В Україні існує два способи легалізації (офіційного визнання) ГО: шляхом реєстрації (із створенням юридичної особи) і шляхом повідомлення (без створення юридичної особи). Більш детально питання легалізації ГО регулюються в Положенні про порядок легалізації об'єднань громадян, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 140 від 26 лютого 1993 року [19, с. 87-90].

Благодійні організації підлягають обов'язковій реєстрації і не можуть бути легалізовані, без статусу юридичної особи. Так, як і ГО БО мають пройти подвійну реєстрацію: спочатку в органах юстиції для реєстрації, фактично статутів, а потім у загальному порядку у державного реєстратора.

У разі реєстрації об'єднання громадян набуває статус юридичної особи.

Міжнародні громадські організації підлягають обов'язковій реєстрації Міністерством юстиції України.

Легалізація шляхом повідомлення здійснюється органом легалізації на підставі заяви, яка підписана не менш, ніж трьома фізичними особами, в якій зазначається назва, мета створення ГО і місцезнаходження центральних керівних органів. Підписи засвідчуються нотаріально. Легалізована шляхом повідомлення ГО вноситься до книги обліку ГО, яку веде орган легалізації. Організація, зареєстрована шляхом повідомлення, має право на власне найменування та символіку.

Проста на вигляд процедура легалізації шляхом повідомлення насправді застосовується не логічно. В Україні є досить багато прикладів відмов у легалізації шляхом повідомлення, що в принципі є неприпустимим.

Легалізована шляхом повідомлення ГО має менше можливостей для діяльності, ніж просте товариство, утворене відповідно до Цивільного Кодексу України.

Легалізація самостійних територіальних громадських організацій або осередків міжнародних та всеукраїнських громадських організацій здійснюється відповідними територіальними органами юстиції в залежності від території діяльності організації.

Відповідно до Закону України «Про об'єднання громадян» (ч.4 ст. 14) легалізація громадської організації здійснюється також відповідними виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.

Отже, як ми бачимо, легалізація об'єднань громадян, на відміну від партій, здійснюється не лише органами юстиції, що на думку автора дуже заважає системній роботі в цьому напрямку, оскільки питання легалізації вирішуються не лише законодавчими, але й підзаконними нормативними актами суб'єктів здійснення реєстрації. Так, наприклад, наказом Міністерства юстиції України затверджено Положення про Єдиний державний реєстр об'єднань громадян та благодійних організацій [16, с. 58-61].

Відповідно до цього Положення реєструючим органом визначені Міністерство юстиції та його територіальні органи. Тобто відомості про легалізацію, яку здійснюють відповідні виконавчі комітети сільських, селищних, міських Рад народних депутатів в такому реєстрі відсутні. Отже, сама назва Реєстру як єдиного вже не відповідає дійсності так само як і мета щодо унеможливлення реєстрації організацій під однією і тією самою назвою зводиться нанівець. В такій ситуації можлива реєстрація організацій з однаковими назвами, а проблема виникає на етапі державної реєстрації юридичної особи відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» [11, с. 73-78] (надалі - закон про державну реєстрацію).

Наведемо ще один приклад. Спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства юстиції України від 27 лютого 2007 р. N 23/74/5 затверджено Регламент передачі Міністерством юстиції та його територіальними органами державним реєстраторам даних про юридичних осіб [10, с. 92-97], який також не розповсюджує своєї дії на відповідні виконавчі комітети сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. Це, насамперед, створює перепони для удосконалення цілісної структури управління в сфері легалізації. На думку автора, доцільно передати функції легалізації, реєстрації об'єднань громадян органам юстиції.

А тепер хотілося б зосередити увагу на повноваженнях з питань легалізації саме органів юстиції.

Для реєстрації об'єднань громадян його засновники подають заяву відповідним органам юстиції. Заява про реєстрацію політичної партії подається у Міністерству юстиції і повинна бути підтримана підписами не менш як однієї тисячі громадян України, які мають виборче право.

До заяви додаються статут (положення), протокол установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів, відомості про склад керівництва центральних статутних органів, дані про місцеві осередки, документи про сплату реєстраційного збору, крім випадків, коли громадська організація звільняється від сплати реєстраційного збору відповідно до законів України. Політичні партії подають також свої програмні документи.

Заява про реєстрацію місцевої ГО розглядається у 3-денний строк з дня надходження документів. Проте, слід зазначити, що працівникам органів юстиції буває дуже складно у визначені законодавством терміни здійснити реєстрацію. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється письмово не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення.

Заява про реєстрацію всеукраїнської та міжнародної ГО розглядається протягом одного місяця. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється письмово в 10-денний строк.

При розгляді питання про реєстрацію можуть бути присутніми представники об'єднання громадян.

Зміни до статутних документів, зареєстрованих об'єднань громадян також підлягають обов'язковій реєстрації.

Справа в тому, що прийняттю рішення про реєстрацію ГО передує процедура правової експертизи поданих на реєстрацію документів.

В той же час, реєстрація БО, яку також здійснює Міністерство юстиції та його територіальні органи відповідно до вимог Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» [18, с. 41-46], проводиться протягом двох місяців. На думку автора, цей термін потребує скорочення. Але не зрозуміло, чому існує така різниця в термінах реєстрації, хоча процедура прийняття рішення типова.

Розглянемо процедуру проведення правової експертизи на прикладі установчих документів місцевих БО, відділень (філій, представництв) всеукраїнських та міжнародних організацій, поданих на державну реєстрацію територіальним органам юстиції, а саме:

- Головними управліннями юстиції в областях - діяльність яких поширюється відповідно на території області;

- районним управлінням юстиції - діяльність яких поширюється на території відповідного району, міста районного значення або селища, села, що входять до складу цього району;

- міським (міста обласного значення) управлінням юстиції - діяльність яких поширюється на територію міста обласного значення.

БО можуть утворюватися у таких організаційно-правових формах: членська благодійна організація; благодійний фонд; благодійна установа; інші благодійні організації (фундації, місії, ліги тощо).

Конкретна організаційно-правова форма благодійних організацій визначається засновниками (засновником). Територія діяльності благодійної організації визначається відповідно до її статуту (положення).

БО утворюються і діють за територіальним принципом і поділяються за своїм статусом на всеукраїнські, місцеві та міжнародні.

БО набуває права юридичної особи з моменту її державної реєстрації.

Для державної реєстрації благодійної організації до відповідного реєструючого органу, подається заява засновників (засновника) чи їх уповноважених представників, підписи яких засвідчуються у нотаріальному порядку, у місячний термін з дня прийняття рішення про заснування благодійної організації установчими зборами (з'їздом, конференцією).

До заяви додаються:

а) протокол установчих зборів (з'їзду, конференції) із зазначенням рішення про заснування благодійної організації та затвердження статуту (положення), рішення про вибори виконавчих, розпорядчих та контролюючих органів;

Якщо засновниками благодійної організації є дві чи більше особи, то питання про заснування благодійної організації затвердження статуту (положення), формування органу управління організацією, заслуховання звітів наглядової ради щодо контролю за цільовим використанням коштів і майна благодійної організації, вирішуються на загальних зборах (з'їзді, конференції) засновників благодійної організації.

б) статут (положення) благодійної організації у двох примірниках;

Благодійна організація діє на підставі статуту (положення).

У статуті (положенні) зазначаються:

назва, місцезнаходження, статус та організаційно-правова форма благодійної організації;

предмет, цілі, завдання та основні форми благодійної діяльності;

порядок утворення і діяльності органів управління благодійної організації;

джерела фінансування та порядок використання майна і коштів благодійної організації;

порядок внесення змін до статуту (положення) благодійної організації;

порядок реорганізації або ліквідації благодійної організації, використання її майна і коштів в разі припинення діяльності;

умови і порядок прийняття в члени благодійної організації та вибуття з неї;

права і обов'язки членів благодійної організації.

До статуту (положення) можуть включатися інші положення, пов'язані з особливостями діяльності благодійної організації.

Статут (положення) благодійної організації не повинен суперечити законодавству України.

в) відомості про засновників (засновника) благодійної організації:

для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, місце проживання і місце роботи, посада;

для юридичних осіб - назва, юридична адреса, копія статуту (положення) та копія документа про реєстрацію, засвідчені в установленому законом порядку, рішення керівного органу або протокол загальних зборів колективу, яким підтверджується згода на заснування благодійної організації.

Іноземна юридична особа подає документ, що свідчить про її реєстрацію в країні місцезнаходження. Цей документ повинен бути засвідчений відповідно до законодавства країни, яка його видала, перекладений українською мовою та легалізований в установленому законодавством України порядку;

г) відомості про органи управління благодійної організації та членів виконавчого органу (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, місце проживання і місце роботи, посада), а також підтвердження юридичної адреси (гарантійний лист власника приміщення, договір оренди тощо). У разі надання під юридичну адресу займаної квартири подаються довідка про склад сім'ї та заяви повнолітніх членів сім'ї про свою згоду;

д) документ про сплату коштів за державну реєстрацію благодійної організації;

е) підтвердження юридичної адреси (гарантійний лист власника приміщення, договір оренди тощо). У разі надання під юридичну адресу займаної квартири подаються довідка про склад сім'ї та заяви повнолітніх членів сім'ї про свою згоду.

За державну реєстрацію благодійної організації вноситься плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України, але не може бути більшим трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Для реєстрації відділення всеукраїнської, міжнародної благодійної організацій до відповідного реєструючого органу, подається заява встановленого зразка.

До заяви додаються:

а) статут (положення) відділення у двох примірниках;

б) протокол установчих зборів (з'їзду, конференції), на яких прийнято статут (положення) благодійної організації та обрано органи управління;

в) відомості про засновників (засновника) відділення;

г) копії статуту (положення) та свідоцтва про державну реєстрацію всеукраїнської, міжнародної благодійної організації, засвідчені в нотаріальному порядку;

д) підтвердження органом управління всеукраїнської, міжнародної благодійної організації факту про створення цього відділення і затвердження його статуту (положення);

е) документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію відділення;

є) підтвердження юридичної адреси (гарантійний лист власника приміщення, договір оренди тощо). У разі надання під юридичну адресу займаної квартири подаються довідка про склад сім'ї та заяви повнолітніх членів сім'ї про свою згоду.

Для реєстрації філії, представництва всеукраїнської, міжнародної БО подаються:

а) заява керівника всеукраїнської, міжнародної благодійної організації;

б) копії статуту (положення) та свідоцтва про державну реєстрацію благодійної організації, засвідчені у нотаріальному порядку;

в) рішення органу управління благодійної організації про створення філії, представництва;

г) копія довіреності на здійснення представницьких функцій, оформлена в установленому законодавством порядку (із зазначенням терміну її дії, прізвища та імені представника, місця проживання, повноважень);

д) документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію філії, представництва.

Філії та представництва, створені всеукраїнською, міжнародною БО, підлягають державній реєстрації без надання їм статусу юридичної особи.

Заява про державну реєстрацію благодійної організації, а також відділень, філій, представництв всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій розглядається територіальним управлінням юстиції у двомісячний термін з дня подання всіх необхідних документів. Про результати розгляду у 10-денний термін повідомляється заявнику.

Орган, який здійснює державну реєстрацію, може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах. За результатами правової експертизи документів складається Правовий висновок, який є підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію або відмову в державній реєстрації, яке оформлюється наказом відповідного органу юстиції. Після державної реєстрації БО засновникам (засновнику) видається свідоцтво про реєстрацію за зразком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Про реєстрацію філій, представництв всеукраїнських, міжнародних БО засновник повідомляється в письмовій формі.

Зареєстрована БО вноситься до реєстру благодійних організацій, що ведеться органом, який здійснює державну реєстрацію, з присвоєнням відповідного номера. Порядок ведення реєстру встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Реєстрація декількох благодійних організацій під однією і тією ж назвою не допускається.

У випадку, коли з заявою про державну реєстрацію звертаються БО, що мають одну і ту ж назву, перевага надається БО, яка першою подала заяву про реєстрацію.

Порушення встановленого Законом України "Про благодійництво та благодійні організації" та іншими нормативно-правовими актами порядку заснування БО або наявність раніше зареєстрованої БО під такою ж назвою є підставою для відмови у державній реєстрації, яка оформлюється наказом на підставі відповідного Правового висновку.

Рішення про відмову у реєстрації повинно містити підстави такої відмови. Це рішення може бути оскаржено у судовому порядку.

ГО, їх спілки можуть легалізувати своє заснування шляхом письмового повідомлення відповідно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим комітетам сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.

Об'єднання громадян можуть використовувати власну символіку, яка затверджується відповідно до його статуту.

Символіка ПП не повинна відтворювати державні чи релігійні символи і підлягає державній реєстрації (ст. 18) [14, с. 65-69]. Реєстрація символіки здійснюється виключно Мін'юстом, територіальні органи юстиції не залучаються до цього процесу.

2.3 Підстави, порядок і наслідки припинення об'єднань громадян

Наявність у ПП легального статусу, незалежно від порядку його придбання, не означає, що надалі її діяльність не може бути обмежена чи взагалі припинена. «Право на виникнення, - відзначають німецькі автори, - аж ніяк не включає ізольованого від нього права на існування, тобто відсутнє "право на безконтрольний вільний розвиток партій", чи їхнє "необмежене особисте право". Найбільш істотними обмеженнями "права на існування" є призупинення і припинення діяльності політичної партії.

При настанні передбачених у законі обставин юридична особа припиняє свою діяльність. Такими обставинами можуть бути: а) досягнення поставлених перед нею цілей; б) закінчення певного строку, на який було розраховано діяльність юридичної особи (наприклад, на час дії надзвичайних обставин тощо).

Припинення діяльності юридичних осіб відбувається, як правило, у тому самому порядку, в якому вони були створені.

Законодавству відомі дві форми (способу) припинення юридичних осіб, що розрізняються по правових наслідках -- ліквідація і реорганізація.

Ліквідація - це регламентована законом процедура, у результаті якої відбувається припинення діяльності юридичних осіб без переходу прав і обов'язків у порядку правонаступництва до інших облич. Вона може здійснюватися в добровільному чи примусовому порядку.

У добровільному порядку організація припиняє свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) за рішенням його учасників чи органу юридичної особи, уповноваженого на те установчими документами. Одночасно з прийняттям такого рішення з'їзд (конференція) ПП приймає рішення про використання майна та коштів ПП на статутні чи благодійні цілі. Типовими підставами добровільної ліквідації є досягнення чи мети, навпроти, принципова недосяжність статутних цілей організації.

У випадку припинення існування юридичної особи шляхом ліквідації його вимоги і борги до правонаступників не переходять. По цьому призначається ліквідаційна комісія, що повинна реалізувати усе вилучене з обороту майно ліквідованої організації і потім із зібраного активу задовольнити претензії кредиторів.

Після розташуванні в офіційній пресі публікації про ліквідацію проводиться робота з виявлення претензій кредиторів з повідомленням останнім про ліквідацію юридичної особи, а також по стягненню дебіторської заборгованості. Ліквідаційна комісія (орган, що проводить ліквідацію) оцінює наявне майно ліквідованої юридичної особи і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс і подає його органу, що призначив ліквідаційну комісію.

Реорганізація може бути здійснена у формі злиття, приєднання, поділу, виділення чи перетворення. При реорганізації права й обов'язки юридичної особи, що припинила існування, переходять до інших юридичних осіб, тобто має місце правонаступництво.

При перетворенні юридичної особи одного виду в юридичну особу іншого виду (зміна організаційно-правової форми) до знову виниклої юридичної особи переходять права й обов'язки реорганізованої юридичної особи.

У разі припинення діяльності об'єднання громадян орган, який здійснив державну реєстрацію, приймає рішення про скасування записів у відповідному реєстрі.

Юридичні особи вважаються припинившими своє існування з моменту виключення їх з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

У випадку злиття, поділу, приєднання підприємств момент переходу майна і відповідних прав і обов'язків до нових юридичних осіб визначається, якщо інше не передбачено чи законом постановою про реорганізацію, у день підписання передавального чи роздільного акту (балансу), і тому може не збігатися в часі з моментом реорганізації юридичної особи, тобто виключення його з державного реєстру.

Нові юридичні особи, до яких у результаті реорганізації перейшли майнові обов'язки, несуть по них матеріальну відповідальність і у випадку, якщо отримане ними майно не покриває вимог кредиторів у межах, визначених установчими документами про реорганізацію правонаступника.

Майно ліквідованої громадської організації передається її вищестоящій організації, а у разі відсутності такої -- відповідному органові на громадські потреби.

ГО, що є юридичними особами, припиняють свою діяльність на підставах, зазначених у їх статутах.

Законом України "Про об'єднання громадян" передбачено й примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднань громадян.

Зокрема, за поданням легалізуючого органу або прокурора на підставі рішення суду об'єднання громадян примусово розпускаються (ліквідуються) у випадках:

1) вчинення дій, передбачених ст. 4 Законом України "Про об'єднання громадян" (пропаганда війни, насильства чи жорстокості, розпалювання національної та релігійної ворожнечі тощо);

2) систематичного або грубого порушення вимог закону (одержання політичними партіями коштів або іншого майна від державних органів або іноземних держав тощо);

3) продовження протиправної діяльності після попереднього накладання стягнень;

4) зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона не визнається як партія.

Про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян реєструючий орган протягом п'ятнадцяти днів після набрання рішенням суду законної сили повідомляє у засобах масової інформації.

Рішення про примусовий розпуск всеукраїнських та міжнародних об'єднань громадян на території України приймає Конституційний Суд України.

Примусове припинення діяльності ПП - найбільш серйозне обмеження волі об'єднання.

У разі порушення ПП Конституції України та інших законів України до них можуть бути вжиті такі заходи:

1) попередження про недопущення незаконної діяльності;

2) заборона ПП.

У разі публічного оголошення керівними органами ПП наміру вчинення ПП дій, за які законами України передбачена юридична відповідальність, відповідні органи, до відання яких належить контроль за діяльністю ПП, видають приписи про недопущення протиправних вчинків.

Якщо вчинені ПП дії не тягнуть за собою іншого виду відповідальності, відповідними контролюючими органами видається припис про усунення допущених правопорушень.

Керівництво ПП зобов'язане невідкладно усунути порушення законодавства України, що стали підставою для винесення попередження, і в п'ятиденний строк повідомити про вжиті заходи органу, який виніс попередження.

ПП може бути за поданням Міністерства юстиції України чи Генерального прокурора України заборонена в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо створення і діяльності ПП, встановлених Конституцією України та іншими законами України.

Заборона діяльності ПП тягне за собою припинення діяльності ПП, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій ПП, її первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії.

2.4 Ситуаційний аналіз здійснення повноважень з реєстрації/легалізації об'єднань громадян на прикладі Головного управління юстиції у Запорізькій області

Виконання функцій з легалізації об'єднань громадян, реєстрації благодійних організацій, творчих спілок, професійних спілок та їх об'єднань, інших громадських формувань в Головному управлінні юстиції у Запорізькій області покладено на відділ реєстрації нормативно-правових актів, легалізації об'єднань громадян, правової роботи та правової освіти.

Згідно з розподілом посадових обов'язків між керівництвом Головного управління юстиції забезпечення діяльності з легалізації об'єднань громадян та інших громадських формувань покладено на заступника начальника Головного управління юстиції -- начальника відділу реєстрації нормативно-правових актів, легалізації об'єднань громадян, правової роботи та правової освіти; за розподілом обов'язків між працівниками відділу -- виконують два спеціалісти відділу.

У системі юстиції області працюють 22 районних, міськрайонних, міських управлінь юстиції (територіальні управління), які також наділені повноваженнями з легалізації об'єднань громадян.

Матеріально-технічне забезпечення роботи з питань легалізації об'єднань громадян в головному та територіальних управліннях юстиції в цілому знаходиться на належному рівні. Так, робоче місце спеціалістів з питань легалізації в Головному управлінні юстиції обладнане комп'ютерами з підключенням до електронної правової бази «Ліга:Еліт», мережі Інтернет. Спеціалісти мають змогу користуватися лазерним принтером, телефонним апаратом з факсом, множувальною технікою.

Територіальні управління юстиції також забезпечені комп'ютерами та оргтехнікою, проте жодне з них не має доступу до інформаційного фонду Єдиного державного реєстру об'єднань громадян та благодійних організацій, більшість не мають доступу до мережі Інтернет.

Якщо проаналізувати питання, пов'язані з основною діяльністю головного та територіальних управлінь юстиції щодо легалізації об'єднань громадян за останнє півріччя, то відповідно до Журналу реєстрації документів на легалізацію об'єднань громадян протягом 1 півріччя 2008 року на розгляд до Головного управління юстиції у Запорізькій області надійшло 128 комплектів документів (статутні документи на легалізацію/реєстрацію об'єднань громадян та інших громадських формувань, заяви про видачу дублікату свідоцтва, інформації щодо зміни керівних органів, тощо), у І півріччя 2007 року також надійшло 128 комплектів документів.

Крім того, виконано 36 доручень Міністерства юстиції України, надано інформацію на 49 запитів облдержадміністрації, обласної ради, прокуратури, правоохоронних органів та інше.

За інформацією територіальних управлінь юстиції впродовж І півріччя 2008 року розглянуто 547 документів з питань легалізації.

В І півріччі 2008 року Головним управлінням юстиції відмовлено у легалізації (реєстрації) у 7 випадках, (І півріччя 2007 року -- 8).

Із загальної кількості відмов за 1 півріччя 2008 року: відмовлено у легалізації 2 місцевим громадським організаціям, 3 місцевим благодійним організаціям, 1 організації роботодавців та відмовлено в реєстрації змін керівного складу 1 осередку всеукраїнської громадської організації.

В І півріччі 2008 року територіальними управліннями юстиції у 6 випадках (І півріччя 2007 року -- 20).

Типовими підставами для відмов в реєстрації громадських організацій є недотримання засновниками вимог чинного законодавства з питань легалізації об'єднань громадян. Наприклад, частини 2 ст. 15 Закону України «Про об'єднання громадян», пункту 3 Положення про порядок легалізації об'єднань громадян та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 №143 «Про порядок справляння і розміри збору за реєстрацію об'єднань громадян» [29, с. 17-19].

Підставами для відмов в державній реєстрації благодійних організацій було порушення порядку створення благодійної організації, передбаченого ст. ст. 7, 8, 12, 17 Закону України „Про благодійництво та благодійні організації”, п. 2, 3 Положення про порядок державної реєстрації благодійних організацій [30, с. 81-83].

Фахівцями Головного управління юстиції з метою уникнення відмов в легалізації (реєстрації) об'єднань громадян, благодійних організацій, структурних утворень політичних партій та інших громадських формувань розроблено письмові консультації з питань підготовки, змісту та порядку подання на реєстрацію (легалізацію) установчих документів об'єднанням громадян та інших громадських формувань, з питань підготовки, змісту та порядку подання документів на реєстрацію (погодження) змін та доповнень до статуту громадської (благодійної) організації, з питань підготовки, змісту та порядку подання документів на отримання дублікату свідоцтва та/або статуту громадської (благодійної) організації, з питань підготовки, змісту та порядку подання документів на припинення діяльності об'єднання громадян, благодійної організації, яка надається засновникам та іншим зацікавленим особам під час прийому працівниками відділу. Письмова консультація містить посилання на основні закони та нормативні акти, що регулюють порядок створення та легалізації (реєстрації) відповідного громадського формування, зразки заяв, титульного аркуша статуту, відомостей про засновників, склад керівних органів тощо. На інформаційному стенді Головного управління юстиції розміщується інформація щодо банківських реквізитів для сплати реєстраційного збору, перелік законодавчих актів, які регулюють питання легалізації об'єднань громадян та інших громадських формувань, тощо.

Окрім цього, на веб - сайті Запорізької обласної державної адміністрації з метою ознайомлення громадян, розміщено перелік законодавчих актів, які регулюють питання легалізації об'єднань громадян та інших громадських формувань.

В спеціальному випуску Інформаційного бюлетеня Головного управління юстиції у Запорізькій області (листопад, 2007 року) опубліковано зібрання законодавства з питань легалізації об'єднань громадян, до якого включено витяг з Конституції України, Цивільного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, надано повний текст законів та нормативних актів, що регулюють порядок створення та діяльності всіх громадських формувань, реєстрація яких віднесена до компетенції органів юстиції, а також методичні рекомендації Міністерства юстиції України та Головного управління юстиції у Запорізькій області з питань легалізації об'єднань громадян.

Рішення Головного управління юстиції та територіальних управлінь юстиції щодо реєстрації або відмови у реєстрації об'єднань громадян та інших організацій протягом 1 півріччя 2008 року в судовому порядку не оскаржувались (І півріччя 2007 року -- 0).

Стосовно виконання контрольних повноважень, то протягом 1 півріччя 2008 року Головним управлінням юстиції здійснено 25 перевірок стану дотримання положень статутів громадськими та благодійними організаціями, структурними утвореннями політичних партій (за дорученням Мін'юсту).

В тому числі, відповідно до плану роботи Головного управління юстиції у Запорізькій області на І півріччя 2008 року проведено перевірки додержання положень своїх статутів 6 місцевими громадськими та благодійними організаціями, за аналогічний період 2007 року -- 8 місцевих організацій.

На виконання доручень Міністерства юстиції України Головним управлінням юстиції було проведено позапланово перевірку 4 структурних утворень політичних партій щодо дотримання вимог статутів політичних партій при скликанні зборів/конференцій обласних організацій, порядку обрання делегатів на з'їзд партії, протягом травня 2008 року на виконання доручення Міністерства юстиції України та окремого графіку проведено 11 перевірок дотримання положень статуту всеукраїнських громадських організацій місцевими осередками.

За аналогічний період 2007 року було проведено 37 перевірок статутної діяльності об'єднань громадян та інших громадських формувань.

За інформацією районних, міських, міськрайонних управлінь юстиції в І півріччі 2008 року проведено 110 планових та позапланових перевірок статутної діяльності об'єднань громадян та інших громадських формувань (І півріччя 2008 року -- 257, в тому числі виконання доручень Міністерства юстиції України та Головного управління юстиції).

Загальне зниження кількості проведених перевірок пояснюється спадом громадської активності після виборів до Верховної Ради України.

За результатами перевірок статутної діяльності громадських організацій за І півріччя 2008 року виявлено 3 громадські та благодійні організації, які не дотримуються вимог статуту або діючого законодавства, територіальними управліннями юстиції виявлено 5 громадських організацій, які не дотримуються вимог статуту або діючого законодавства.

Типовими порушеннями в діяльності об'єднань громадян є:

- несвоєчасне подання до Головного (територіального) управління юстиції інформації про зміни у статутних документах (в тому числі -- зміну юридичної адреси) та органах управління, що є порушенням ст. 8 Закону України «Про благодійництво та благодій організації» та ст. 15 Закону України «Про об'єднання громадян»;

- відсутність будь -- якого обліку членів організації;

- порушення періодичності проведення загальних зборів (конференцій);

- порушення періодичності проведення засідань постійно діючого центрального статутного органу;

- порушення періодичності проведення засідань контролюючого органу;

- відсутність у протоколах назви органу, який проводив засідання та затверджував рішення;

- невиконання контролюючим органом своїх повноважень;

- порушення терміну повноважень органів управління організацій;

- порушення вимог діловодства тощо.

З метою усунення виявлених під час перевірок недоліків та порушень чинного законодавства, керівникам громадських та благодійних організацій надаються рекомендації, усні та письмові консультації щодо приведення статутної діяльності у відповідність до вимог статутів та чинного законодавства.

Головне та територіальні управління юстиції приймають участь у здійсненні контролю за виконанням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень з питань легалізації об'єднань громадян.

Головне та територіальні управління юстиції тісно співпрацюють з органами місцевого самоврядування щодо опрацювання єдиної практики здійснення делегованих повноважень щодо реєстрації громадських організацій.

Так, наприклад, за результатами розширеної наради працівників Запорізького міського управління юстиції за участю державного реєстратора Запорізької міської ради та семінару працівників Запорізького міського управління юстиції за участю начальника відділу реєстрації та єдиного реєстру Запорізької міської ради, з'ясовано, що в роботі органів місцевого самоврядування з питань легалізації об'єднань громадян виникають наступні проблеми:

- встановлений законодавством 3 -- денний строк розгляду заяв про реєстрацію місцевої громадської організації не дає змоги провести якісний правовий аналіз статутних документів, тому мають місце випадки реєстрації громадських організацій з порушенням вимог чинного законодавства;

- відсутність єдиної системи реєструючих органів породжує різний підхід до легалізації (реєстрації) громадських організацій, послабленню контрольних функцій з боку реєструючого органу щодо дотримання організаціями положень своїх статутів.

Серед проблем, які виникають в роботі управлінь юстиції з питань легалізації об'єднань громадян, слід відзначити:

- обмежений термін проведення правової експертизи документів при реєстрації (легалізації) громадських організацій та структурних утворень політичних партій;

- відсутність єдиної системи реєструючих органів, що ускладнює дієвий контроль за дотриманням осередками всеукраїнських та міжнародних громадських організацій положень своїх статутів;

- законодавчо не закріплені особливості легалізації місцевих осередків всеукраїнських та міжнародних громадських організацій (наявна практика не забезпечує однаковість застосування законодавства);

- чітко не врегульований порядок легалізації громадських організацій шляхом повідомлення про заснування (строк, підстави для відмови або інші засоби реагування на невідповідність документів вимогам чинного законодавства);

- невизначеність з відмінностями, особливостями створення і діяльності різних організаційно-правових форм благодійних організацій (благодійний фонд, членська благодійна організація, благодійна установа тощо).

З метою вирішення проблемних питань, що виникають при легалізації об'єднань громадян, було б доцільним внести необхідні зміни до Законів України “Про об'єднання громадян”, “Про благодійництво та благодійні організації”, “Про політичні партії в Україні”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5