Винахід та корисна модель: поняття, патентування

Дія патенту на винахід, корисну модель та промисловий зразок може достроково припинитися повністю або частково з двох підстав:

- за заявою власника патенту;

- за несвоєчасну сплату встановленого річного збору за підтримання чинності патенту.

Патент може бути визнаний недійсним повністю або частково у разі:

- встановленої невідповідності запатентованого об'єкта умовам патентоспроможності;

- наявності у формулі винаходу чи корисної моделі ознак, яких не було у поданій заявці;

- порушення порядку зарубіжного патентування.

Суб'єктивні права на винаходи та корисні моделі. Права, які надаються суб'єктам права на винаходи, корисні моделі, прийнято поділяти на дві групи: особисті немайнові і майнові права.

Особисті немайнові права. До особистих немайнових прав належать право авторства, право на ім'я (спеціальну назву), право на подання заявки на одержання патенту на винахід чи корисну модель. Але при цьому слід мати на увазі, що коло і характер особистих немайнових прав і майнових прав визначається тими результатами технічної творчості, які підлягають правовій охороні.

Як уже зазначалося, право авторства полягає в тому, що тільки справжній творець може називати себе автором винаходу, корисної моделі. Усі інші особи, які використовують зазначені об'єкти, зобов'язані зазначати ім'я автора. Право авторства закріплює факт створення того чи іншого творчого результату даною конкретною особою, а це має значення для громадської оцінки як самого результату, так і особи автора.

Зазначення імені автора в разі використання винаходу, корисної моделі обов'язкове.

Чинне законодавство України про промислову власність не передбачає присвоєння імені автора чи іншої спеціальної назви винаходу чи корисній моделі. Разом з тим воно не містить прямої заборони присвоювати зазначеним об'єктам імені автора чи спеціальної назви. Більш того, уже згадувані Правила складання і подання заявки на видачу патенту України на винахід і корисну модель передбачають зазначення назви винаходу. Пункт 6.2.1 цих Правил проголошує: «Назва винаходу (корисної моделі) характеризує його (її) призначення, відповідає суті винаходу (корисної моделі) і, як правило, близька до назви відповідної рубрики Міжнародної патентної класифікації (МПК)». [12]

Слід звернути увагу на те, що особисті немайнові права авторів творів науки, літератури і мистецтва та авторів науково-технічних досягнень не збігаються. Закон не закріплює за винахідниками та авторами промислових зразків права на недоторканність та права на обнародування чи опублікування. Право на недоторканність твору не властиве і не стосується результатів технічної творчості, винахід можна удосконалювати будь-кому. Не можна приховувати від суспільства і готовий винахід.

Майнові права суб'єктів права на винаходи, корисні моделі. Право власності на винаходи, корисні моделі, проголошене чинним законодавством, дає його суб'єкту ті самі правомочності, які дає право власності на будь-який інший об'єкт.

Право власності на винахід, корисну модель засвідчується патентом (п. 5 ст. 5 Закону про винаходи і п. 5 ст. 5 Закону про промислові зразки). Патент надає його власнику виключне право на використання зазначених об'єктів на свій розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Якщо патент на винахід чи корисну модель видано кільком особам (співавторам), то відносини між ними визначаються на підставі угоди. Якщо такої угоди немає, то кожний власник патенту має право використовувати винахід чи корисну модель на свій розсуд. Проте жоден з них не має права видати ліцензію на використання винаходу чи корисної моделі та передати право власності на зазначені об'єкти іншим особам без згоди решти власників патенту.

Права, що надаються патентом, набувають чинності від дати публікації відомостей про його видачу, але за умови сплати річного збору за підтримання чинності патенту. При цьому варто пам'ятати, що річний збір за підтримання чинності патенту сплачується за кожний рік дії патенту, рахуючи від дати подання заявки. Документ про першу сплату зазначеного збору має надійти до патентного відомства України водночас з документом про сплату збору за видачу патенту. Без такої сплати збору патент не видається.

Використанням винаходу, корисної моделі визнається: виготовлення, пропонування для продажу, запровадження у господарський оборот, застосування або ввезення чи зберігання у зазначених цілях продукту, що охороняється патентом. Іншими словами, використанням визнається будь-який продаж продукту, що охороняється патентом на території України. І не лише продаж, а навіть пропонування для продажу, тобто демонстрація продукту на виставках, ярмарках, вітринах тощо. Застосуванням, безумовно, визнається будь-яке використання винаходу. З цього загального правила є один виняток. Відповідно до Закону про винаходи (ст. 25) той, хто в інтересах своєї діяльності добросовісно використовує в Україні заявлений винахід, корисну модель чи промисловий зразок до дати подання заявки чи до дати конвенційного пріоритету, зберігає право на безоплатне продовження цього використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. Це право зберігається і в тому разі, коли зазначена особа здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання. Таке право називається правом попереднього користування або правом першокористувача. [11]

Право попереднього користування належить лише особі, яка незалежно від винахідника чи автора промислового зразка самостійно розробила і почала використовувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок, тобто це право невідчужуване. Проте воно може передаватися іншим особам лише разом з підприємством чи діловою практикою або тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано заявлений винахід, корисну модель чи промисловий зразок чи здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.

Використанням визнається також ввезення з-за кордону продукту, виготовленого на основі винаходу чи корисної моделі, що охороняється патентом. Патент, як відомо, має чинність лише на території тієї держави, що його видала. Отже, якщо за кордоном почали виготовляти продукцію на основі винаходу, що охороняється патентом в Україні, завозити її в Україну, то це буде порушенням патентних прав власника патенту з усіма наслідками, що з цього випливають.

Використанням визнається навіть зберігання продукту, виготовленого на основі винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, з метою його продажу чи якогось іншого використання.

Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу, корисної моделі, якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, корисної моделі, або ознаку, еквівалентну їй.

Використанням винаходу визнається застосування способу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей спосіб, не знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це й так очевидно. Отже, особа, яка знає про те, що цей спосіб охороняється патентом і пропонує його для застосування, порушує чужі патентні права, що зумовлює відповідальність за порушення патентних прав.

Спосіб, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

Незалежний пункт формули винаходу чи корисної моделі повинен стосуватися лише одного винаходу чи однієї корисної моделі. У незалежний пункт формули винаходу включають загальні істотні ознаки винаходу, кожна з яких необхідна у всіх випадках виконання чи використання винаходу, а всі разом узяті достатні для одержання технічного результату, що виявляється в усіх випадках, на які поширюється обсяг правової охорони, що пропонується. При складанні незалежної формули винаходу слід враховувати, що сукупність істотних ознак, необхідних і достатніх для досягнення технічного результату, повинна передаватися певним набором ознак, властивих цьому об'єктові.

Крім виключного права на використання власник патенту має право заборонити іншим особам використовувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок без його дозволу. Право на використання зазначених об'єктів тому і називається виключним, що воно виключає усіх третіх осіб із цього права. Безумовно, виключне право на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка не може бути безмежним, тому в законодавстві про промислову власність встановлено можливі випадки використання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, які не є порушенням патентних прав.

Про право попереднього користування йшлося вище. Крім того, не визнається порушенням патентних прав, що надаються патентом, використання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка в конструкціях чи при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково перебуває у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що винахід, корисна модель чи промисловий зразок використовується виключно для потреб зазначеного засобу.

Отже, не є порушенням патентних прав, якщо використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка має місце за таких умов:

- винахід, корисна модель чи промисловий зразок використовується у транспортному засобі іноземної держави;

- цей транспортний засіб іноземної держави опинився в повітряному просторі, водах чи на території України випадково або перебуває тимчасово;

- винахід, корисна модель чи промисловий зразок використовуються лише для потреб цього транспортного засобу.

Не визнається порушенням патентних прав на винахід, корисну модель, якщо зазначені об'єкти використовуються без комерційної мети, тобто тільки для задоволення своїх власних потреб. Зазначені об'єкти використовуються з науковою метою або в порядку експерименту. Дозволяється використовувати без дозволу суб'єктів права на зазначені об'єкти у випадках надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо). Не є порушенням патентних прав разове виготовлення ліків в аптеках за рецептом лікаря, якщо вони виготовлені з використанням винаходу, корисної моделі.

Проте найскладнішою є проблема використання винаходів, корисних моделей після їх впровадження у господарський оборот. Про це йдеться в п. З ст. 25 Закону про винаходи. Цей пункт ст. 25 проголошує: «Не визнається порушенням прав, що надаються патентом, впровадження в господарський оборот продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), після впровадження цього продукту в господарський оборот власником патенту чи з його спеціального дозволу». [11]

Це так званий «принцип вичерпання прав», суть якого полягає в тому, що виключні права на результати інтелектуальної власності не поширюються на будь-які дії з використанням матеріальних об'єктів, створених (або в яких втілено цей результат) і розповсюджених у суспільстві самим власником прав або з його дозволу. Тобто йдеться про те, що на проданий виріб, виготовлений на основі винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, право інтелектуальної власності винахідника чи автора промислового зразка не поширюється. І це зрозуміло, і це логічно. Проте цю норму іноді тлумачать як припинення прав винахідника чи автора промислового зразка при продажу чи будь-якому іншому відчуженні виробів, виготовлених на основі винаходів, корисних моделей чи промислового зразка.

Винахід, корисна модель стали товаром і тому можуть бути об'єктом будь-яких цивільно-правових правочинів. На підставі договору власник патенту може передати право власності на винахід, корисну модель чи промисловий зразок будь-якій особі, яка стає правонаступником власника патенту. Отже, винахід, корисна модель та промисловий зразок можуть бути відчужені будь-яким способом: даруванням, міною, продажем тощо.

Власникові патенту належить право будь-яким чином використати винахід, корисну модель. Одним із таких способів використання зазначених об'єктів є видача дозволу на використання винаходу, корисної моделі будь-якій особі на основі ліцензійного договору, тобто видача ліцензії на право використання'.

Договори на передачу права власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок і ліцензійні договори набувають чинності лише за умови, що вони складені у письмовій формі, підписані сторонами і зареєстровані в патентному відомстві України.

З метою широкого сповіщення про запатентований винахід, корисну модель власник патенту має право подати до патентного відомства для офіційної публікації заяву про надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. За цим оголошенням будь-яка особа може скористатися зазначеним дозволом на використання винаходу, корисної моделі і промислових зразків. [5]

Основою в системі патентування винаходів є експертиза, в залежності від виду якої і визначається система патентування. Прийнято розрізняти три основних системи, які використовуються в світі як в чистому вигляді так і в змішаному (комбіновані системи): реєстраційна, перевірочна, превірочно-відкладальна.

Реєстраційна система експертизи полягає в тому, що патент видається на заявлений винахід без перевірки його патентоздатності. Патентне відомство проводить перевірку заявки лише на відповідність її формальним вимогам, тобто чи правильно оформлена заявка і документи, що її супроводжують, чи належить заявлений винахід до класу об'єктів, на які можуть бути видані патенти, чи сплачений заявником належний збір за подання заявки тощо. Таку експертизу називають формальною і якщо її висновок є позитивним, то Патентне відомство реєструє винахід і видає заявникові патент.

Як показує практика такий патент є «слабким», тому що будь-яка третя особа при оцінюванні патентоздатності цього винаходу опирається лише на думку заявника, а Патентне відомство жодних гарантій не дає. Висока ймовірність судового опротестування цього патенту є підставою і для низької довіри до нього, а отже і для зниження його вартості при здійснені актів продажу ліцензії, а також при інвестуванні у вигляді пайового внеску до статутного фонду акціонерного товариства. Разом з тим цей вид експертизи затвердив себе у багатьох державах, серед яких є економічно розвинуті, наприклад: Греція, Іспанія, Португалія та інші. Його затвердження в цих державах сприяла висока правова культура і відповідальність заявників, які перед поданням заявки самостійно здійснюють глибоку перевірку патентоздатності свого винаходу. Перевагою реєстраційної системи експертизи є мінімальна тривалість процесу видачі патенту, а отже - прискорення інформування громадськості про винахід, а також мінімальні витрати державного бюджету і заявника.

Перевірочна система експертизи передбачає видачу патенту на винахід лише після перевірки Патентним відомством патентоздатності заявки на винахід, яка здійснюється в ході кваліфікаційної експертизи. Патент виданий за перевірочною системою викликає значно вищу довіру, а також - більш високу ціну в господарському обороті. Недостатком перевірочної системи є значна її тривалість та вартість і використовується вона в високо розвинутих державах: США, Австрія, Фінляндія, Швеція, Канада та інші. Існують комбінації реєстраційної перевірочної системи, наприклад, у Швейцарії: перевірочна щодо винаходів в області годинникової і текстильної промисловості і реєстраційна щодо винаходів в інших сферах.

За перевірочно-відкладальною системою видача патенту здійснюється як і за перевірочною, лише після повноцінної кваліфікаційної експертизи, але передбачається можливість на певний час її відкладати. Після проведення формальної експертизи заявка публікується, запускається процедура тимчасової правової охорони винаходу, а заявник одержує на кілька років можливість оцінки щодо технічної і комерційної цінності винаходу. До завершення цього часу він мусить, якщо хоче одержати патент, подати клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи. Перевірочно-відкладальна експертиза діє у Німеччині, Великобританії, Японії, Росії та інших державах.

У деяких державах (Бельгія, Нідерланди) склалась така система, що заявник відразу має можливість вибору: просити патент за формальною експертизою, тривалість дії якого 7 років, чи після кваліфікаційної експертизи на повний термін 20 років. [2,3]

Проблема удосконалення процедури видачі охоронних документів є проблемою комплексною, що потребує узгодженої та активної взаємодії всіх учасників цього процесу.

Одним із шляхів вирішення проблеми є удосконалення національного законодавства з питань інтелектуальної власності і приведення його у відповідність з нормами законодавчих і нормативно-правових актів, що стосуються процедури розгляду заявок. Ця процедура повинна бути спрощена і враховувати інтереси заявника.

Як же чинна з 25.06.2003 р. редакція Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі - Закон), прийнята в рамках Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань інтелектуальної власності» №850-15 від 22.05.2003 р., удосконалює процедуру видачі патенту на винахід (корисну модель) порівняно з попередньою редакцією Закону?

Насамперед, значно змінилася процедура, що стосується прийому міжнародних заявок на експертизу в Україні. Нова редакція Закону враховує останні зміни статті 22 Договору РСТ, введені в дію з 1 квітня 2002 року, і правила 49 Інструкції до РСТ, введені з 1 січня 2003 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 нової редакції Закону для прийому міжнародної заявки на експертизу в Україні переклад міжнародної заявки українською мовою і документ про сплату збору за подання міжнародної заявки мають бути представлені в Укрпатент до спливу 31_го місяця від її дати пріоритету (для заявок, поданих згідно з Главою І або Главою II Договору РСТ). Цей термін може бути продовжений не більше ніж на 2 місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання і сплачено збір за його подання. Надання копії міжнародної заявки Закон не вимагає.

У випадку недотримання умов ч. 2 ст. 14 Закону дія міжнародної заявки в Україні вважається припиненою.

З огляду на положення правила 49.6 Інструкції до РСТ нова редакція Закону надає заявникові можливість поновити дію міжнародної заявки в Україні, якщо недотримання умов було викликане поважними причинами.

Клопотання про поновлення дії міжнародної заявки в Україні може бути подане протягом 2_х місяців від дати припинення обставин, що стали причиною недотримання строку, встановленого ч. 2 ст. 14 нової редакції Закону, або протягом 12 місяців від його спливу, залежно від того, який з них настає першим. Причому на дату одержання Укрпатентом клопотання про поновлення дії міжнародної заявки заявник має надати в Укрпатент документ про сплату збору за подання цього клопотання, переклад міжнародної заявки українською мовою і документ про сплату збору за її подання. Якщо всі умови виконано, то дію міжнародної заявки в Україні поновлюють.

Якщо на дату одержання клопотання Укрпатентом необхідні умови не виконано, то заявникові відмовляють у задоволенні клопотання про поновлення дії міжнародної заявки в Україні не відразу, а спочатку повідомляють про можливість відмови в задоволенні цього клопотання. Строк надання заявником відповіді становить 2 місяці від дати одержання заявником повідомлення експертизи.

Процедура експертизи також зазнала деяких змін.

Змінено строк можливого внесення заявником до заявки виправлень помилок і змін свого імені (найменування), своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси свого представника. Так, відповідно до ч. 5 ст. 16 нової редакції Закону виправлення і зміни враховуються у випадку одержання їх Укрпатентом не пізніше одержання ним документа про сплату державного мита за видачу патенту, на відміну від ч. З ст. 16 попередньої редакції Закону, згідно з якою виправлення і уточнення враховувались, якщо вони надходили до Укрпатенту до дати одержання заявником рішення про видачу патенту або рішення про відмову у видачі патенту.

Відповідно до нової редакції Закону деклараційний патент на винахід видається за результатами тільки формальної експертизи, без передбаченого попередньою редакцією Закону проведення експертизи на локальну новизну.

Розглянемо, як вирішується проблема прискорення видачі охоронних документів шляхом зміни чітко визначених попередньою і новою редакцією Закону строків надання заявником документів, необхідних для проведення експертизи. Якщо заявник не встигає надати ці документи у встановлений строк, обидві редакції Закону дозволяють заявникові продовжити і відновити ці строки за умови подання відповідного клопотання і документа про сплату збору.

Відповідно до попередньої редакції Закону «для продовження строку заявник зобов'язаний подати в Укрпатент клопотання про продовження строку і документ про сплату збору за його продовження у встановлений строк». Строки сплати збору і надання в Укрпатент документа про його сплату визначалися чинною на той час редакцією «Положення про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти промислової власності». Причому для продовження деяких строків документи необхідно було подати до закінчення строку, а для продовження інших строків - протягом можливого періоду продовження. Останній варіант призводив до того, що після спливу пропущеного строку ще 6 місяців заявка повинна була очікувати можливого рішення заявника щодо продовження строку. Таким чином, після кожного пропущеного строку надання документів діловодство могло затягуватися на 6 місяців на законних підставах. Але в той же час попередня редакція Закону давала заявникові змогу продовжувати строк на можливий період у декілька етапів, сплачуючи необхідний збір.

Відповідно до нової редакції Закону строки подання клопотання про продовження строку і сплату збору за його подачу визначені безпосередньо в Законі. Для продовження строку до його спливу заявник зобов'язаний подати в Укрпатент клопотання про продовження строку і сплатити збір установленого розміру за його продовження.

Якщо строк подання клопотання щодо продовження строку і сплати збору за його продовження дотримані, а сплачений збір відповідає встановленому розміру, то строк продовжується, про що заявникові повідомляють. Матеріали, строк подання яких продовжено, мають бути подані в Укрпатент до дати, зазначеної в повідомленні про продовження строку.

Якщо строк подання і/або вимоги до зазначених документів не дотримуються або збір не відповідає встановленому розміру, то строк не продовжується. У цьому випадку заявникові направляється повідомлення про те, що:

— заявка вважається відкликаною;

— право пріоритету вважається втраченим;

— дія міжнародної заявки в Україні вважається припиненою.

Як бачимо, у новій редакції Закону заявник має можливість використовувати весь строк для того, щоб до моменту його спливу прийняти рішення про продовження строку і виконати всі необхідні для цього дії. Нова редакція Закону не дає можливості продовжувати строк на дозволений період у декілька етапів, тому заявник має відразу визначитися, на скільки місяців буде продовжено строк.

Новий підхід до подання документів для продовження строку, а саме до спливу строку, який заявник бажає продовжити, дає можливість значно (на 6 місяців за умови пропуску кожного строку) скоротити діловодство за заявкою, усунувши необхідність очікування рішення заявника про продовження строку в разі його пропуску.

Такий підхід у новій редакції Закону однаковий до всіх строків, за винятком строків, визначених ст. 15 Закону.

Розглянемо, наприклад, строк надходження в Укрпатент документа про сплату збору за подання заявки (ч. 11 ст. 12 Закону). Документ про сплату збору за подання заявки повинен надійти в Укрпатент одночасно з заявкою або протягом 2_х місяців після дати подання заявки. Цей строк може бути продовжено, але не більше ніж на 6 місяців.

Якщо документ про сплату збору за подання заявки не надійшов до Укрпатенту одночасно із заявкою або протягом 2_х місяців після дати подання заявки, то клопотання про продовження строку разом з документом про сплату збору за його продовження мало надійти до Укрпатенту не пізніше ніж через 6 місяців після спливу цього строку (за попередньою редакцією Закону). Якщо за цей час необхідні документи не надходили, то заявка вважалася відкликаною (ч. 2 ст. 13 Закону). Ситуація за заявкою ставала зрозумілою лише через 8 місяців після дати подання заявки.

Відповідно до нової редакції Закону, якщо документ про сплату збору за подання заявки не надійшов одночасно з заявкою або протягом 2_х місяців після дати подання заявки, має бути подане відповідне клопотання про продовження строку, а збір за його подання потрібно сплатити до спливу цього строку. Якщо в цей період необхідні для продовження документи не надійдуть, то заявка буде вважатися відкликаною (ч. 13 ст. 16 Закону). Стан справ за заявкою стане зрозумілим через 2 місяці після дати подання заявки.

Таким чином, діловодство за заявкою скоротилося на 6 місяців тільки завдяки новому підходу. Аналогічною є ситуація і щодо інших строків надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Якщо заявник не встиг надати необхідні документи у встановлений строк і не продовжив його, то Закон надає йому можливість поновити пропущений строк.

Відповідно до попередньої редакції Закону, ч. 8,13,14,16 ст. 16, поновлювалися строки, пропущені заявником з поважних причин. Клопотання про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин, документ про сплату збору за подання клопотання щодо поновлення строку і матеріали, строк подачі яких пропущено, можна було подати до Укрпатенту протягом 12 місяців від дати завершення пропущеного строку (ч. 20 ст. 16 Закону).

Відповідно до нової редакції Закону можє бути поновлено пропущені заявником з поважних причин строки, зазначені в ч. 6, 15, 17, 18 ст. 16 і ч. 2 ст. 22. Клопотання про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин, через які було пропущено строк, і матеріали, строк подання яких пропущено, необхідно подати в Укрпатент протягом 6 місяців від дати спливу пропущеного строку.

Новий підхід до подання документів для поновлення строку, а саме протягом 6 місяців від дати спливу пропущеного строку, дає можливість значно (на 6 місяців за умови пропуску кожного строку) скоротити діловодство за заявкою порівняно з аналогічною ситуацією під час дії попередньої редакції Закону.

Строк запиту копій матеріалів, протипоставлених заявці, становить в обох редакціях 1 (один) місяць від дати одержання заявником рішення Держдепартаменту (ч. З ст. 16 нової редакції Закону), повідомлення або висновку експертизи (ч. 6 ст. 16 нової редакції Закону, ч. 14 ст. 16 попередньої редакції Закону). Відповідно до нової редакції Закону заявник має право запросити копії будь-яких протипоставлених заявці матеріалів, а не тільки патентних, як було передбачено попередньою редакцією Закону. Можливість продовження і поновлення цього строку не передбачена.

Нова редакція Закону додатково встановлює:

- строк надання заявником документа про сплату збору за публікацію про видачу патенту і можливість його продовження, а також поновлення цього строку і строку надходження документа про сплату державного мита за видачу патенту (ч. 2 ст. 22 Закону);

- строк надання заявником відповіді на повідомлення експертизи про можливість відмови в задоволенні клопотання про поновлення дії міжнародної заявки в Україні.

Відповідно до нової редакції Закону заявник має можливість подати заперечення проти рішення експертизи за заявкою до Апеляційної палати тільки до моменту сплати державного мита за видачу патенту.

Заперечення проти рішення експертизи розглядається 2 місяці від дати його одержання а не 4, як було зазначено у попередній редакції Закону. Але у заявника тепер з'явилась можливість продовжити строк розгляду заперечення на 2 місяці, подавши до спливу строку клопотання і сплативши відповідний збір. Якщо заперечення задовольняють повністю або частково, то збір за подання заперечення заявникові повертають.

Оскаржити рішення Апеляційної палати заявник може тільки протягом 2_х місяців від дати одержання рішення, а не протягом 6 місяців, як було зазначено у попередній редакції Закону. [1]

Патент являє собою виключне право, надане на винахід, що може бути продуктом чи способом, що дозволяє зробити що-небудь по-новому чи пропонує нове технічне рішення задачі.

Яка функція патенту?

Патент надає своєму власнику охорону на винахід. Охорона надається на обмежений термін, як правило складає 20 років.

Порядок видачі патентів на винаходи і корисні моделі регулюється Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.93 р. №3687_XII.

Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини) або спосіб.

Об'єктом корисної моделі може бути конструктивне рішення виконання пристрою.

Право власності на винахід засвідчується патентом чи деклараційним патентом, а на корисну модель - деклараційним патентом.

Строк дії патенту на винахід становить 20 років, деклараційного патенту - 6 років, а на корисну модель - 10 років від дати подання заявки до Укрпатенту.

Винахід відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

Корисна модель відповідає умовам патентоспроможності, якщо вона є новою і промислово придатною.

Право на одержання патенту має винахідник або його спадкоємець, якщо інше не передбачено законом.

Винахідники, які створили винахід або корисну модель спільною працею, мають рівні права на одержання патенту.

Право на одержання патенту має роботодавець, якщо винахід або корисну модель створено у зв'язку з виконанням службових обов'язків.

Особа, яка бажає отримати патент і має на це право, подає до Укрпатенту заявку.

За наявності документа про сплату збору за подання заявки Укрпатент проводить експертизу заявки.

На підставі рішення про видачу патенту на винахід або корисну модель та за наявності документа про сплату збору за видачу патенту Укрпатент публікує у своєму офіційному бюлетені визначені ним відомості про видачу патенту.

Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту Укрпатент здійснює державну реєстрацію патенту на винахід (корисну модель), для чого вносить до реєстру відповідні відомості.

Видача патенту здійснюється Укрпатентом у місячний строк після державної реєстрації патенту.

Патент (деклараційний патент) надає його власнику виключне право використовувати винахід або корисну модель на свій розсуд.

Патент (деклараційний патент) надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу.

Власник патенту може передавати на підставі договору право власності на винахід (корисну модель) будь-якій особі, яка стає правонаступником власника патенту.

Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл на використання винаходу або корисної моделі на підставі ліцензійного договору.

Будь-яке посягання на права власника патенту вважається порушенням його прав, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.

Будь-яка особа має право запатентувати винахід (корисну модель) в іноземних державах. Але в цьому разі до подання заявки на одержання охоронного документа на винахід (корисну модель) до органу іноземної держави заявник зобов'язаний подати заявку до Укрпатенту і повідомити його про наміри здійснити таке патентування.

У разі відсутності заборони протягом трьох місяців від дати надходження цього повідомлення до Укрпатенту заявку на одержання патенту на винахід (корисну модель) може бути подано до патентного органу іноземної держави.

1. Заявником заповнюється і подається (особисто, поштою чи Е-mail) Патентному повіреному заявка, де вказуються його реквізити і описується суть предмету захисту (технічне рішення, ідея).

2. Патентний повірений проводить регіональну реєстрацію поданої заявки, розрахунок витрат по державній реєстрації винаходу і отриманню патенту України, оформляє кошторис витрат з проектом договору на виконання робіт по правовому захисту винаходу.

3. Заявник подає Патентному повіреному підписаний договір, кошторис, довіреність і додаткові матеріали (при наявності), що підтверджують патентоспроможність (новизну і промислову придатність) технічного рішення.

4. Заявник оплачує Патентному повіреному передбачений договором аванс - 50% суми договору.

5. Патентний повірений виконує роботи по дослідженню предмета захисту і оформленню документів на державну реєстрацію (протягом одного місяця за звичайним тарифом):

- аналіз предмета захисту і визначення системи захисту його складових;

- класифікація технічних рішень предмета захисту відповідно до Міжнародної патентнї класифікації;

- патентно-iнформацiйнi дослідження, пошук аналогів i визначення прототипу;

- визначення форми представлення технічного рішення на реєстрацію і системи його захисту;

- оформлення заяви, опису, формули, креслень, реферату та ін. заявочних матеріалів відповідно до «Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель»;

- подання особисто заявки в Укрпатент на одержання патенту з реєстрацією дати подання заявки і отриманням розписки;

- сплата збору за подання заявки і проведення експертиз.

6. Заявник оплачує Патентному повіреному 30% суми договору.

7. Патентний повірений оплачує передбачений в кошторисі державний збір за реєстрацію заявки і проведення експертизи заявки (згідно постанови КМУ №543 вiд 22.05.2001).

8. Укрпатент установлює пріоритет заявки і видає Патентному повіреному рішення про реєстрацію заявки з підтвердженням дати пріоритету (протягом місяця).

9. Заявник оплачує Патентному повіреному 20% суми договору.

10. Патентний повірений супроводжує формальну експертизу Укрпатентом заявки і приймає певні рішення чи надає відповідні додаткові документи на запити експерта (протягом п'яти місяців).

11. Укрпатент публікує інформацію про заявлене технічне рішення в офіційному бюлетені «Промислова власність» (по закінченні 18 місяців від дати подання заявки).

12. Патентний повірений надає Заявнику інформацію про наявність тимчасової правової охорони на заявлене технічне рішення (відповідно до ст. 21 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»).

13. Укрпатент проводить кваліфікаційну експертизу технічного рішення, що заявлено на отримання патенту, і видає Патентному повіреному рішення про видачу патенту Україні на винахід (протягом часу не менше сім місяців з дати подання заявки).

14. Патентний повірений супроводжує кваліфікаційну експертизу заявки і приймає певні рішення чи надає відповідні додаткові документи на запити експерта. При незгоді Заявника з рішеннями експертизи Патентний повірений оскаржує їх в установленому порядку, в т.ч. і в Апеляційній палаті Держдепартаменту і суді.

15. Патентний повірений оплачує державне мито за видачу патенту України на винахід і надає відповідний документ в Укрпатент (згідно Декрету КМУ «Про державне мито»).

16. Укрпатент проводить державну реєстрацію патенту на винахід, публікує відомості про винахід в офіційному бюлетені «Промислова власність» і видає Патентному повіреному патент України на винахід (протягом трьох місяців).

17. Патентний повірений вручає патент України на винахід з терміном дії 6 (20) років Заявнику і виконує роботи по його правовому супроводженню.

1. Ви можете одночасно одержати пріоритет у всіх країнах, що Ви вказуєте в заявці. У противному випадку Вам довелося б подавати заявку в кожну країну окремо і користатися послугами не одного патентного повіреного, як при подачі заявки по РСТ, а кількість їх визначалося б кількістю обраних держав.

2. Експертиза за заявкою може бути проведена тільки через 30 місяців з дати пріоритету («відстрочка патентної експертизи»), що дозволить заявнику прийняти рішення: або обмежитися тільки подачею заявки з вказівкою даної країни і публікацією, або продовжити патентування далі - «вийти на національну фазу». Цей термін звичайно необхідний, тому що Ви зможете зрозуміти, чи буде комерційна реалізація Вашого винаходу в даній країні.

3. Далі експертиза проводиться відповідно до національного законодавства «обраної держави».

Будь-яка Міжнародна заявка, у відношенні якої встановлена дата міжнародної подачі, прирівнюється до подачі правильно оформленої національної заявки відповідно до Паризької конвенції по охороні промислової власності і, отже, може служити як підстава для домагання на пріоритет у рамках національної, регіональної чи іншої міжнародної заявки, поданої після протягом ліміту часу відповідно до умов, передбаченими в цій Конвенції. [2,13]

Перелік регіональних патентів, які можна одержати з використанням процедури РСТ: Патент ARIPO, Євразійський патент, Європейський патент, патент OAPI. [2,13]

Мита

Мито за подачу заявки = 455 USD (настановне мито) + 105USD х N, де N - кількість країн (максимум = 6) (мита за вказівку) + тариф за пошук + тариф за підготовку пріоритетного документа + тариф за пересилання. Якщо заявниками є фізичні особи, мито скорочується в 4 рази. [13]

Відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 р. №3687_ХІІ в редакції Закону №1771_Ш від 01.06.2000 із змінами, внесеними згідно з Законом №2188_Ш від 21.12.2000 (далі Закон) будь-яка особа має право запатентувати винахід (корисну модель) в іноземних державах.

До подання заявки на одержання охоронного документа на винахід (корисну модель) в Відомство іноземної держави, заявник зобов'язаний подати заявку до Державного підприємства «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) на його адресу: вул. Сім'ї Хохлових, 15, м. Київ_119, 04119, Україна.

Одночасно йому необхідно повідомити Державний департамент інтелектуальної власності України (далі - Держдепартамент) про наміри здійснити таке патентування.

Основним нормативним документом, що визначає порядок подання повідомлення до Держдепартаменту про наміри здійснити патентування в іноземних державах, є «Інструкція про розгляд заявки про наміри здійснити патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних державах», що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 червня 1995 р. за №163/700.

Для цього до Держдепартаменту надсилається заявка, у якої зазначаються: заявник в Україні; держави патентування; процедура патентування; заявник в іноземних державах; мета патентування; наявність документа про передачу права на патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних державах.

До заявки додаються:

матеріали заявки на винахід (корисну модель) в обсязі, поданому до Укрпатенту;

документ, який засвідчує подання заявки на винахід (корисну модель) до Укрпатенту (розписка про прийняття заявки, рішення про встановлення дати подання заявки, повідомлення про можливість проведення експертизи по суті);

експертний висновок про можливість опублікування матеріалів щодо винаходу (корисної моделі) у пресі та інших засобах масової інформації згідно з Положенням про порядок підготовки матеріалів, призначених для відкритого опублікування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року №419;

документ, що засвідчує повноваження довіреної особи чи правонаступництво.

У разі відсутності заборони протягом трьох місяців від дати надходження цього повідомлення до Держдепартаменту заявку на одержання патенту на винахід (корисну модель) може бути подано в орган іноземної держави. В необхідних випадках Держдепартамент може дозволити запатентувати винахід (корисну модель) в іноземних державах раніше зазначеного строку.

Якщо національний заявник подасть заявку на видачу патенту на винахід (корисну модель) до Відомства іноземної держави без отримання дозволу на це Держдепартаменту, то патент України на той самий винахід (корисну модель) може бути визнано у судовому порядку недійсним.

Якщо патентування винаходу провадиться за процедурою Договору про патентну кооперацію (РСТ) (далі - Договір) міжнародна заявка подається відповідно до правила 19 Інструкції до Договору до компетентного відомства-одержувача.

Виконання обов'язків відомства-одержувача щодо прийняття міжнародних заявок в Україні, передбачених Договором, виконує Укрпатент.

Установа є компетентним відомством-одержувачем для прийняття та реєстрації міжнародних заявок, якщо хоча б один із заявників є громадянином України або особою, яка проживає на її території, незалежно від того, чи є він заявником для всіх чи лише для деяких держав.

Фізична особа вважається громадянином України або особою, що проживає на її території, якщо вона є такою згідно із законодавством України.

Будь-яку особу можна також уважати як такою, що проживає в Україні, якщо вона є власником дійсного й ефективного промислового чи торгового підприємства в Україні.

Подання міжнародної заявки (міжнародна фаза) здійснюється відповідно до Закону та «Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель», що зареєстровані в Міністерстві юстиції України за №173/5364 від 27.02.2001. [2]

Страницы: 1, 2