Маахстріхська угода, новий етап західноевропейської інтеграції

Маахстріхська угода, новий етап західноевропейської інтеграції

Мінестерство освіти України

Київський Державний Економічний Університет

Кафедра Міжнародних відносин

Р Е Ф Е Р А Т

на тему :

“ Маахстріхська угода ,

новий етап західноевропейської інтеграції . “

студента 7 групи

3 курсу ФЕФ

Вертелецького Д. Б.

К и ї в - 1 9 9 6

В 1991 році країнами ЕС приймається Маастріська угода , суть якої

характерезує якісно новий етап в еволюції ЕС . На основі зазначеної угоди

передбачається створення економічного та валютного союзу , який має наметі

:

усунути ще діючі обмеження вільного руху капіталів в Португалії та

Греції . Країни ЕC орієнтуються на прийняття заходів щодо стабілізації

грошової системи і закріплення бюджетної дісципліни , хоча проведення

економічної , грошової і валютної політики залишається прирогативою окремих

країн ;

створити Европейський валютний інститут , який має готувати документи ,

заходи та інструментарій для проведення з 1999 року єдиної грошової та

валютної політики ;

створити Европейський центральний банк в 1999 році , який разом з

Центральними банками держав-членів становить Европейську систему центральни

;

Але новий рівень економічної інтеграції може бути досягнений лише за

умови , що країни-учасниці відповідають деяким принциповим крітеріям :

стабільність цін , коли середньорічний рівень інфляції в окремій країні не

перевищує відповідного рівня в трьох країнах з найкращими показниками і

вцілому не буде вищий за 1,5 % ;

внутрішній борг країни не перевищує 60 % ВВП а зовнішній - 3 % ;

збалансованість процентних ставок , коли їх середньорічний рівень в

окремій країні не перевищує відповідного рівня в країнах з найкращими

показниками і вцілому не буде вищий за 20 % ;

стабільність валютних курсів , коли валюта окремих країн не девальвується

без згоди інших країн-учасниць і має відповідати нормам ЕС ;

Зауважимо , що на данний момент цім нормам відповідають лише ФРН ,

Франція та Люксимбург .

Згідно з Маастіською угодою значно посилюється політична взаємодія

країн ЕС . Формується політичний союз з такими завданнями :

провадити загальну зовнішню політику та політику в галузі безпеки ;

посилювати роль Европарламенту ;

провадити загальну політику в галузі юстиції та зовнішніх справ ;

У цілому підводячи риску під сорокарічним перерозподілом цілей та

завдань у межах ЕС , Маастріська угода надала Союзу таких функцій :

Створення та управління єдиною валютою .

Координація та контроль у проведенні єдної економічної політики .

Заснування та захист Єдиного ринку на засадах вільної та справедливої

конкуренції .

підтримання рівності з певним перерозподілом коштів між багатими та

бідними регіонами .

Підтримка законності та правопорядку .

Визначення і розвиток фундаментальних прав і свобод окремих громадян .

Управління зовнішньою політикою , включаючи всю галузь закордонних справ і

політики безпеки .

Формування спільної оборонної політики .

Як реальність формується конфедеративне співтовариство держав , що

мають єдиний парламент та уряд , об’єднане громадянство ( поряд з

національним), єдину економічну і соціальну політику з координацією

зовнішньоекономічної діяльності всіх країн учасниць .

Але у процесі західноевропейської інтеграції виявилися внутрішні та

зовнішні суперечності .

Головною причиною внутрішніх суперечностей є нерівномірність

госрподарського розвитку та диспропорції економічної структури за

теріторією , які доцільно розглядати в трьох аспектах :

1 ) з точки зору різниці в ресурсному потенціалі та розвитку окремих

країн ЕС ;

2 ) у межах економік кожної країни .

3 ) за регіонами Европи .

Різниці в наявності і стані ресурсного потенціалу , структурі , темпах

та ріівнях економічного розвитку спричинили появу в межах ЕС двох груп

країн - економічно сильних ( ФРН , Франція , Італія , Великобританія та ін

. ) і економічно відносно слабких ( Ірландія , Іспанія , Португалія ,

Греція ) .

Найбільші диспропорції в межах національних економік притаманні Італії

( високорозвинена північ та менш розвинутий південь ) , Великобританії (

відносна економічна відсталість Північної Ірландії та Уельсу ) , Франції

, Іспанії , Португалії .

Згадані диспрпорції формують нерівномірний економічний розвиток

Західної Европи вцілому : найбільш розвинені ройони ЕС за величиною ВВП на

душу населення у 6 разів превищують відсталі . Існує поділ на багату північ

та бідний південь. У бідних регіонах найвищий рівень інфляції , безробіття

наявні аграрні проблеми .

Функціоування ЕС як інтеграційного угрупування з єдиною

наднаціональною системою управління породжує нову групу суперчностей :

диспропорції регульованої та ринкових сфер ; суперечності між національними

та над національними органами . Актуальними для ЕС залишаються

інстуціональні проблеми інтеграції : демократичний контроль над політикою

ЕС , розподіл повноважень та функцій між органами ЕС , політика щодо

прийняття нових членів .

Список використаної літератури .