Рефераты

Главная

Программирование и
комп-ры

Психология

Радиоэлектроника

Аудит

АХД экпред финансы
предприятий

Банковское дело

Биографии

Биология и химия

Биржевое дело

Финансы деньги и налоги

Философия

Физика и энергетика

Военная кафедра

Ветеринария

Валютные отношения

География и экономическая
география

Геология гидрология и
геодезия

Государство и право

Товароведение

Транспорт

Нотариат

Архитектура

Химия

Гражданское право и
процесс

Графология

Делопроизводство

Деньги и кредит

Новые и неперечисленные

Повышение инвестиционной привлекательности предприятия

[pic] (51)

де Кфз - коефіцієнт фінансової залежності ;

ПК – позиковий1 капітал ;

ВБ – загальний капітал (валюта балансу).

- коефіцієнтом фінансового ризику (плече фінансового важеля) ,

який розраховується відношенням позикового капіталу до власного :

[pic] (52)

де Кфр - коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового

важеля) .

Чим вище рівень першого показника і нижче рівні другого і третього ,

тим стійкіший фінансовий стан підприємства.

Учені-економісти по-різному оцінюють оптимальність співвідношення

власного та позикового капіталу (наприклад, 70:30 ; 60:40 ; 50:50) [24, c.

35]. На мою думку, це залежить від конкретних умов господарювання,

фінансової політики держави, від обертання капіталу.

Згідно з даними АТЗТ ”Херсонська кондитерська фабрика” можна зробити

висновки що зростання коефіцієнта фінансової незалежності та зменшення

коефіцієнтів фінансової залежності та фінансового ризику свідчать про більш

стійкий стан товариства , що склався в 2002 році.

При подальшому аналізі необхідно вивчити динаміку і структуру власного

та позикового капіталу , з’ясувати причини змін окремих їх складових і дати

оцінку цим змінам за аналізований період.

На базі звіту про власний капітал АТЗТ „Херсонська кондитерська

фабрика ” складемо аналітичну таблицю для вивчення складу і структури

власного капіталу товариства (Таблиця 4)

Таблиця 4

Склад і структура власного капіталу АТЗТ „Херсонська

кондитерська фабрика” на 2002 рік

| 1.1 тис.грн. |171 |4700,4 |115,4 |4388,3 |9375,1|

| 1.2 за питомою |1,8% |50,1% |1,2% |46,8% |100,0%|

| 2.1 тис.грн. |171 |4699,4 |115,4 |4901,8 |9887,6|

| 2.2 за питомою |1,7% |47,5% |1,2% |49,6% |100,0%|

| 3.1 абсолютне, |0 |-1 |0 |513,5 |512,5 |

|2.1 - 1.1) | | | | | |

| 3.2 відносне, % |0,0% |0,0% |0,0% |11,7% |5,5% |

| 3.3 за питомою |-0,1% |-2,6% |-0,1% |2,8% |0,0% |

|1.2) | | | | | |

За результатами аналізу збільшення власного капіталу склало 512,5

тис.грн. (на 5,5%). Це сталося за рахунок збільшення частки нерозподіленого

прибутку на 513,5 тис.грн. (на 11,7%), найбільшу частку у власному капіталі

на початок 2002 року мав додатковий капітал (50,1%), а на кінець

нерозподілений прибуток (49,6%). Відповідно відбулися зміни і в структурі

власного капіталу (Рис. 8,9)

[pic]

Рис. 8 Структура власного капіталу АТЗТ "Херсонська кондитерська

фабрика" на початок 2002 року

[pic]

Рис. 9 Структура власного капіталу АТЗТ "Херсонська кондитерська

фабрика" на кінець 2002 року

Результати аналізу динаміки складу і структури власного капіталу

заслуговують позитивної оцінки.

Окремо розглядаються динаміка та структура позикових коштів. Для цього

складається аналітична таблиця (Таблиця 5)

Таблиця 5

Склад і структура позикових коштів АТЗТ „Херсонська

кондитерська фабрика ” на 2002 рік

|Векселі видані |101,4 |3,6% |0 |0,0% |-101,4|-3,6% |

|Кредиторська |1646,3 |57,8% |1320,2|64,4% |-326,1|6,5% |

| з одержаних авансів |334,3 |11,7% |249,8 |12,2% |-84,5 |0,4% |

| з бюджетом |46,5 |1,6% |38,9 |1,9% |-7,6 |0,3% |

| з позабюджетних |41,2 |1,4% |2,7 |0,1% |-38,5 |-1,3% |

| зі страхування |73,9 |2,6% |70,1 |3,4% |-3,8 |0,8% |

| з оплати праці |139,6 |4,9% |159,1 |7,8% |19,5 |2,9% |

| з учасниками |3,8 |0,1% |3,8 |0,2% |0 |0,1% |

|Інші поточні зобов'язання|23,8 |0,8% |0 |0,0% |-23,8 |-0,8% |

|Всього залучених коштів |2845,9 |100,0% |2051,1|100,0%|-794,8|* |

Розглянемо склад і структуру позикових коштів АТЗТ ”Херсонська

кондитерська фабрика”.

Як видно з таблиці товариство використовує у своїй діяльності тільки

поточні позикові кошти. У складі позикових коштів найбільшу питому вагу має

кредиторська заборгованість, але за звітний період її величина зменшилася

на 326,1 тис.грн. При цьому її питома вага у складі позикових коштів зросла

на 6,5% (з 57,8% на початок року до 64,4% на кінець року). Короткострокові

кредити банків на кінець року склали 10,1% від загальної величини

позикового капіталу, довгострокові зобов’язання підприємством не

залучалися. На підприємстві знизилася заборгованість за короткострокові

кредити банків - на 228,6 тис.грн., за видані векселі - на 101,4 тис.грн. ,

з позабюджетних платежів - на 38,5 тис.грн., інші поточні зобов’язання - на

23,8 тис.грн. У той же час спостерігається збільшення заборгованості за

поточними зобов’язаннями: з одержаних авансів - на 84,5 тис.грн.,

розрахунки з бюджетом - на 7,6 тис.грн., зі страхування - на 3,8 тис.грн.,

з оплати праці – на 23,8 тис.грн.

Зменшення кредиторської заборгованості в цілому заслуговує позитивної

оцінки, але керівництву все ж таки треба звернути увагу на її високий

рівень.

2.2. Оцінка динаміки платоспроможності та ліквідності підприємства

В умовах ринкових відносин платоспроможність підприємств вважається

найважливішою умовою їх господарської діяльності.

Платоспроможність – це можливість підприємства наявними грошовими

ресурсами своєчасно погасити свої строкові зобов’язання.

Коли підприємство має добрий фінансовий стан, то воно стійко

платоспроможне. У разі поганого фінансового стану – воно періодично або

постійно є неплатоспроможним.

Розглянемо оперативну поточну платоспроможність (Коп) АТЗТ "Херсонська

кондитерська фабрика" станом на початок 2002 року.

(53)

де SПЗ – сума платіжних засобів (грошові кошти та непрострочена

дебіторська заборгованість);

SСЗ – сума строкових зобов’язань (короткострокові кредити,

кредиторська заборгованість та інші поточні зобов`язання).

Таким чином:

[pic]

Результати розрахунку свідчать про те що товариство може своїми

платіжними засобами повністю погасити свої строкові зобов’язання і у нього

ще залишаться кошти.

Розглянемо оперативну поточну платоспроможність АТЗТ "Херсонська

кондитерська фабрика" станом на кінець 2002 року.

[pic]

Як видно з розрахунку платоспроможність у динаміці значно покращилася

що заслуговує позитивної оцінки.

Поняття платоспроможності та ліквідності підприємства дуже близькі,

але друге є більш містким: від ступеня ліквідності залежить

платоспроможність [38, c. 145].

Підприємство може бути ліквідним в більшій або меншій мірі, або у

нього взагалі може бути відсутня ліквідність. Для оцінки реального ступеня

ліквідності підприємства спочатку необхідно здійснити аналіз ліквідності

балансу.

Ліквідність балансу залежить від ступеня відповідності величини

наявних платіжних коштів величині боргових зобов`язань.

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки з

кожної групи активів і пасивів.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови [38, c.

145]: А1?П1; А2?П2; А3?П3; А4?П4.

Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи

перевищують зовнішні зобов’язання підприємства, то обов`язково виконується

остання нерівність. Це означає наявність у підприємства власних оборотних

коштів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової його стійкості.

Недотримання будь якої із перших трьох нерівностей означає, що

ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної.

Аналіз ліквідності балансу оформляється таблицею (Таблиця 6).

Таблиця 6

Аналіз ліквідності балансу АТЗТ "Херсонська

кондитерська фабрика" на 2002 рік

| | |На |На | | |

|1.Коефіцієнт |Кал =А1/П1+П2 |0,016 |0,108 |+ 0,092 |0,2-0,3|

|абсолютної | | | | |5 |

|2.Коефіцієнт швидкої|Кшл = А1+А2/ П1+П2|1,139 |2,111 |+ 0,972 |1-2 |

|3.Коефіцієнт |Кп= А1+А2+А3/ |3,219 |4,553 |+ 1,335 |1,5-2,5|

|покриття |П1+П2 | | | | |

Як показують результати аналізу на АТЗТ "Херсонська кондитерська

фабрика" є проблеми з миттєвою ліквідністю, тобто воно здатне погасити в

поточний момент 1,6 % на початок та 10,8 % короткострокових зобов`язань на

кінець року, при необхідному рівні у 20-35 % .

Можна також зробити висновок, що ліквідність підприємства у динаміці

значно покращується у середньому у 1,5-2 рази. Така ситуація склалася через

збільшення грошових коштів (найбільш ліквідного активу) на кінець року на

390 % та через зменшення частки короткострокових кредитів на 52 %.

2.3. Визначення ефективності використання капіталу

Серед показників ефективності діяльності господарюючого суб’єкта

важливе місце за умов ринку посідають показники ефективності використання

капіталу, які відображають швидкість (прискорення або уповільнення) руху

капіталу та його віддачу [19, c.74].

У світовій практиці широкого застосування набув узагальнюючий показник

міри ефективності використання капіталу – прибутковість (дохідність,

рентабельність).

Коефіцієнт прибутковості визначається відношенням прибутку до

капіталу, що інвестується:

[pic]

Таким чином маємо покращення загальної прибутковості у динаміці.

Розглянемо прибутковість АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" більш

детально ( Таблиця 8).

Таблиця 8

Аналіз прибутковості капіталу АТЗТ „Херсонська

кондитерська фабрика” за 2002 рік

|Чистий прибуток, тис.грн. |4388,3 |4901,8 |513,5 |

|Загальний капітал, тис.грн |12291,7 |12029,2 |-262,5 |

|Оборотний капітал, тис.грн |7585,6 |7562,1 |-23,5 |

|Власний капітал, тис.грн |9375,1 |9887,6 |512,5 |

|Прибутковість загального |0,357 |0,407 |0,050 |

Продовження таблиці 8

|Прибутковість оборотного |0,579 |0,648 |0,070 |

|Прибутковість власного |0,468 |0,496 |0,028 |

|Виручка від реалізації (без|31059,6 |36073,4 |5013,8 |

|Прибутковість реалізації |0,122 |0,136 |0,014 |

Як показують результати аналізу, прибутковість реалізації підвищилася

на 0,014 , рівень прибутковості загального капіталу зріс на 0,05 ,

оборотного на 0,07, власного – на 0,028 . Спостерігається приріст по

усім показникам прибутковості що оцінюється позитивно.

Поряд з віддачею капіталу його обертання є одним із важливих

показників, що характеризує інтенсивність використання засобів

підприємства. Розглянемо показники, що характеризують ефективність

використання капіталу (Таблиця 9).

Коефіцієнт загальної оберненості капіталу (Коз) обчислюється як

відношення виручки від реалізації (ВР) до середньої вартості загального

капіталу за певний період (ЗК):

[pic]

Коефіцієнт відображає швидкість обороту (кількість оборотів за період)

загального капіталу підприємства. Його зростання означає прискорення

кругообігу засобів підприємства або зростання цін (у випадках пониження

рентабельності фірми) [37, c. 92].

За звітний період обертання загального капіталу АТЗТ „Херсонська

кондитерська фабрика ” прискорилося на 0,47 оберти.

Таблиця 9

Основні показники ефективності використання капіталу АТЗТ „Херсонська

кондитерська фабрика ” за 2002 рік.

|Показник |Рівень показника |Відхилення|

|Коефіцієнт загальної оберненості капіталу|2,53 |3,00 |0,47 |

|Коефіцієнт оберненості мобільних засобів |4,09 |4,77 |0,68 |

|Коефіцієнт оберненості матеріальних |6,03 |8,35 |2,32 |

|Коефіцієнт оберненості готової продукції |117,87 |201,41 |83,54 |

|Коефіцієнт оберненості дебіторської |13,73 |12,02 |-1,71 |

|Середній термін обороту дебіторської |26,59 |30,36 |3,77 |

|Коефіцієнт оберненості кредиторської |18,87 |27,32 |8,46 |

|Середній термін обороту кредиторської |19,35 |13,36 |-5,99 |

|Фондовіддача основних засобів та інших |6,60 |8,08 |1,48 |

|Коефіцієнт оберненості власного капіталу |3,31 |3,65 |0,34 |

Коефіцієнт оберненості мобільних засобів (Ком) являє собою відношення

виручки від реалізації до середньої за період величини мобільних засобів

(запаси і затрати, грошові кошти, розрахунки, інші оборотні активи) по

балансу [34, c. 27]:

[pic]

Коефіцієнт показує швидкість обороту усіх мобільних (як матеріальних

так і нематеріальних) засобів підприємства. Зростання цього показника

характеризується позитивно.

Обертання усіх мобільних засобів АТЗТ "Херсонська кондитерська

фабрика" прискорилося на 0,68.

Коефіцієнт оберненості матеріальних оборотних коштів (Комз)

обчислюється як відношення виручки від реалізації до середньої за період

вартості запасів і затрат по балансу:

[pic]

Коефіцієнт відображає число оборотів запасів і затрат фірми. Зниження

цього коефіцієнта свідчить про відносне збільшення виробничих запасів,

незавершеного виробництва або про зниження попиту на готову продукцію (у

випадку зменшення оберненості готової продукції).

Підприємство АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" зменшило обсяги

виробничих запасів (на 2,32) що можливо пов’язано з підвищенням попиту на

її продукцію.

Коефіцієнт оберненості готової продукції (Когп) визначається як

відношення виручки від реалізації продукції до середньої за період величини

готової продукції :

[pic]

Коефіцієнт відображає швидкість обороту готової продукції. Його

зростання свідчить про підвищення попиту на продукцію, а зменшення – про

збільшення залишків готової продукції у зв’язку із зниженням попиту на

продукцію.

Цей показник значно виріс (на 83,54 оберти) що свідчить про підвищення

попиту на продукцію АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" (його збільшення

може бути пов’язаним з більш вигідним для покупців придбанням продукції у

комерційний кредит).

Коефіцієнт оберненості дебіторської заборгованості (Кодз)

визначається як відношення виручки від реалізації до середньої за період

дебіторської заборгованості [22, c. 194]:

[pic]

Коефіцієнт свідчить про розширення або зниження комерційного кредиту,

що надає підприємство. Зростання означає збільшення швидкості сплати

заборгованості підприємству, зменшення продажу в кредит. Зниження показника

свідчить про збільшення обсягу кредиту, що надає підприємство, тобто

зростання купівлі продукції в кредит покупцям.

На АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" збільшилися обсяги продажу

продукції в кредит (Кодз зменшився на 1,71оберти)

Середній термін обороту дебіторської заборгованості (тривалість

періоду обороту в днях ) (Тобд) як відношення календарного фонду часу за

певний період (наприклад, за рік – 365 днів) до коефіцієнту оберненості

дебіторської заборгованості:

[pic]

Цей показник характеризує середній термін погашення дебіторської

заборгованості. Позитивно оцінюється зниження цього коефіцієнта.

Підприємству АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" на кінець року

почали довше повертати борги..

Коефіцієнт оберненості кредиторської заборгованості (Кокз) як

відношення виручки від реалізації до середньої за період кредиторської

заборгованості :

[pic][pic]

Коефіцієнт свідчить про розширення або зниження комерційного кредиту,

що надається підприємству. Зростання показника свідчить про підвищення

швидкості сплати заборгованості підприємства, а зниження – про зростання

купівлі продукції в кредит.

АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" на кінець року значно швидше

почало розраховуватися зі своїми кредиторами. Це можна оцінити позитивно

тому що Товариство набуває позитивного ділового іміджу.

Середній термін обороту кредиторської заборгованості (Тобк) як

відношення календарного фонду часу за певний період до коефіцієнта

оберненості кредиторської заборгованості за цей же період:

[pic]

Показник відображає середній термін повернення боргів підприємства.

Підприємство почало повертати борги швидше у середньому на 6 днів.

Фондовіддача основних засобів та інших позаоборотних активів (ФПВ) як

відношення виручки від реалізації до середньої за період величини

необоротних активів [40, c. 165]:

[pic]

Показник характеризує ефективність використання необоротних активів.

Позитивно оцінюється зростання цього показника, тобто збільшення величини

продажу що припадає на одиницю вартості засобів.

На кінець року фондовіддача збільшилися.

Коефіцієнт оберненості власного капіталу (Ковк) як відношення виручки

від реалізації до середньої за період вартості власного капіталу:

[pic]

Коефіцієнт відображає швидкість обороту власного капіталу, тобто його

активність. Різке зростання цього показника говорить про підвищення рівня

продажу. Суттєве його зниження свідчить про тенденцію до бездії частини

власних коштів.

На кінець року власний капітал АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика"

був більш активним.

Як показує аналіз, динаміка практично всіх показників оцінюється

позитивно. Негативно характеризує підприємство лише збільшення середнього

терміну обороту дебіторської заборгованості у наслідок збільшення обсягу

продажу продукції у кредит. Керівництву треба звернути на це увагу.

3. НАПРЯМКИ ПОКРАЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО

ІМІДЖУ ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Розширення зони фінансової стійкості

Умовою життєдіяльності і основою стабільності стану підприємства в

ринковій економіці виступає його стійкість. На стійкість підприємства

впливає дуже багато факторів.

Значення і сутність фінансової стійкості яскраво відображається в її

показниках. Розрізняють абсолютні і відносні показники фінансової

стійкості.

Для нормальної життєдіяльності підприємство повинно обов`язково мати

власні оборотні кошти.

Якщо підприємство має короткострокові борги, то воно зобов`язане

сплатити їх поточними активами. Якщо після сплати у підприємства

залишається „нуль” власних оборотних коштів, то воно не зможе погасити

довгострокові борги поточними активами [17, c. 210].

Наявність власних оборотних коштів за формою балансу згідно з П(С)БУ2

розраховується як різниця між оборотними активами та поточною кредиторською

заборгованістю. Розрахуємо наявність власних оборотних коштів на АТЗТ

"Херсонська кондитерська фабрика":

НВОК на поч. року = 7 585,6 – 2 845,9 = 4 739,7 тис. грн.

НВОК на кін. року =7 562,1– 2 051,1 = 5 511 тис.грн.

Частка власного капіталу в сумі поточних активів на початок року -

62,5% , на кінець року 72,9%.

Частка позикового капіталу у формуванні поточних активів 37,5% на

початок року і 27,1% - на кінець року (Таблиця 9)

Таблиця 9

Аналіз власних позикових коштів АТЗТ "Херсонська

кондитерська фабрика" за 2002 рік, тис.грн

|1. Загальна сума поточних активів |7585,6 |7562,1 |-23,5 |

|2. Загальна сума короткострокових |2845,9 |2051,1 |-794,8 |

|3. Величина власних оборотних коштів |4739,7 |5511 |771,3 |

|4. Частка в сумі поточних активів, %: |

| власного капіталу (ряд 3 : ряд 1)|62,5 |72,9 |10,4 |

|* 100 | | | |

| позикового капіталу (ряд 2 : ряд |37,5 |27,1 |-10,4 |

|1) * 100 | | | |

Це означає, що на початок року поточні активи в сумі 4 739,7 тис.

грн. були сформовані за рахунок власного капіталу, на кінець року цей

показник зріс на 771,3 тис.грн. що оцінюється позитивно. Можна також

зробити такий висновок: після повного погашення кредиторської

заборгованості у АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" ще залишалося

4 739,7 тис. грн. оборотних засобів на початок 2002 року і 5 511 тис.грн.

на кінець року.

Для успішної діяльності АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" мало

достатньо власних оборотних коштів.

Крім розрахунку та аналізу в динаміці наявності власних оборотних

коштів при оцінці фінансової стійкості досліджується також ряд її відносних

показників.

Розглянемо відносні показники фінансової стійкості АТЗТ "Херсонська

кондитерська фабрика" (Таблиця 10)

Таблиця 10

Аналіз відносних показників фінансової стійкості АТЗТ

"Херсонська кондитерська фабрика" за 2002 рік

|1. Коефіцієнт забезпечення |1,01 |1,23 |0,23 |

|2. Коефіцієнт маневреності власного |0,51 |0,56 |0,05 |

|3. Стабільність структури оборотних |0,62 |0,73 |0,10 |

|4. Індекс постійного активу |0,50 |0,45 |-0,05 |

|5. Коефіцієнт накопичення |0,38 |0,44 |0,05 |

|6. Коефіцієнт реальної вартості |0,36 |0,37 |0,01 |

1. Коефіцієнт забезпечення матеріальних запасів власними коштами

розраховується відношенням суми власних оборотних коштів до матеріальних

запасів:

[pic] на початок

[pic] на кінець

Розрахунки показують що матеріальні запаси покриті власними коштами

повністю. При нормальному показнику 60 – 80% маємо 101% на початок та 123%

на кінець 2002 року. Отримані результати не можуть свідчити про стійкість

фінансового стану оскільки АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" могла

працювати за умов нестачі запасів і як слідством є отриманий високий

показник.

2. Коефіцієнт маневреності власного капіталу (власних коштів)

розраховується як відношенням власних оборотних коштів до власного

капіталу:

[pic] на початок

[pic] на кінець

На АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" більш як 50% власного

капіталу знаходиться в обігу (51% на початок та 56% на кінець 2002 року) що

є хорошим результатом оскільки граничний рівень показника дорівнює 0,3.

Також маємо покращення показника в динаміці що теж заслуговує на позитивну

оцінку.

3. Стабільність структури оборотних коштів розраховується як

відношення суми власних оборотних коштів до всієї сукупності оборотних

коштів:

[pic] на початок

[pic] на кінець

Розрахунки показують позитивну тенденцію оскільки маємо зростання

показника на 11%

4. Індекс постійного активу розраховується як відношення основного

капіталу до власного:

[pic] на початок року

[pic] на кінець року

Показник показує питому вагу основного капіталу у джерелах власних

засобів. Динаміка показує поліпшення ситуації оскільки зменшується на 5%

найменш ліквідна частина активів підприємства а також власний капітал стає

більш мобільним.

5. Коефіцієнт накопичення амортизації розраховується як відношення

суми амортизації (зносу) основних засобів і нематеріальних активів до

первісної вартості основних засобів і нематеріальних активів що

амортизується:

[pic] на початок року

[pic] на кінець року

Інтенсивність накопичення коштів для оновлення основного капіталу

виросла на 6%. Коефіцієнт має не дуже високі значення тому можна

припустити що основні засоби експлуатуються порівняно недовго.

6. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів розраховується як

відношення залишкової вартості основних фондів до сукупності усіх активів

підприємства:

[pic] на початок року

[pic] на кінець року

Питома вага основних засобів у загальному капіталі зростає у динаміці

незначно (на 1%).

Аналіз сукупності всіх показників показує, що АТЗТ "Херсонська

кондитерська фабрика" має гарну фінансову стійкість, зростаючу у динаміці.

Визначимо тип фінансової стійкості АТЗТ "Херсонська кондитерська

фабрика":

У подальшому аналізі визначимо запас фінансової стійкості (зону

безпечності), під яким розуміють той обсяг реалізації, який забезпечує

підприємству певну стійкість його фінансового становища.

Для отримання прибутку від реалізації (П) віднімемо від виручки повну

собівартість продукції:

[pic] [pic] на початок 2002 року

[pic] [pic] на кінець 2002 року

Поріг рентабельності (Прен) являє собою відношення суми постійних

витрат у собівартості продукції до питомої ваги маржинального доходу у

виручці:

[pic] [pic] на початок 2002 року

[pic] [pic] на кінець 2002 року

При такій виручці прибутку підприємства ще не мали але усі постійні

витрати були покриті.

Визначимо запас фінансової стійкості АТЗТ "Херсонська кондитерська

фабрика" у 2002 році і проаналізуємо його (Таблиця 11).

Таблиця 11

Аналіз запасу фінансової стійкості АТЗТ "Херсонська кондитерська

фабрика" на 2002 рік

|Показник |Рівень показника |Відхилення |

| | |+,- |

|1. Виручка від реалізації |31059,6 |36073,4 |5013,8 |

|грн. | | | |

|2. Повна собівартість |27292,0 |30702,9 |3410,9 |

|3. Прибуток, тис. грн |3767,6 |5370,5 |1602,9 |

|4. Сума умовно-змінних |26637,9 |27350,9 |713,0 |

|5. Сума умовно-постійних |654,1 |3352 |2697,9 |

|6. Сума маржинального |4421,7 |8722,5 |4300,8 |

|7. Частка маржинального |14,24% |24,18% |0,1 |

|8. Поріг рентабельності, |4594,6 |13862,8 |9268,1 |

|тис. грн. |26465,0 |22210,6 |-4254,3 |

|% |85,2% |61,6% |-23,6% |

На початок 2002 року щоб покрити всі витрати необхідно було

реалізувати продукції на суму 4594,6 тис.грн., а на кінець для цього було

необхідно 13862.8 тис.грн. Маємо зменшення порогу рентабельності на 4254,3

тис.грн. що оцінюється негативно. Фактично виручка на початок 2002 року

слкадала 31059,6 тис.грн. а на кінець року 36073,4 тис.грн. що вище порогу

рентабельності на 26465,0 тис.грн. та 22210,6 тис.грн. відповідно. Виручка

може зменшитися ще на 61,6% і тільки тоді рентабельність дорівнюватиме

нулю. Хоча на кінець 2002 року зона фінансової незалежності ще залишається

на досить високому рівні (61,6%) керівництву треба звернути увагу на

зменшення показника зони фінанової незалежності.

3.2. Реструктуризація капіталу підприємства

Структура підприємства значно впливає на результати фінансово –

господарської діяльності підприємства, співвідношення між власним та

позиковими джерелами коштів слугує одним з ключових аналітичних показників

що характеризує ступінь ризику інвестування фінансових ресурсів у дане

підприємство. Одним з таких показників що характеризує ступінь ризику , є

показник покриття видатків по обслуговуванню позикового довгострокового

капіталу РПВ.

Розрахуємо показник покриття видатків по обслуговуванню позикового

довгострокового капіталу на АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика"

використовуючи данні звіту про фінансові результати за звітний період.

Доход до виплати відсотків і податків склав 125,274 тис.грн.

Відсотки за користування короткостроковим позиковим капіталом

складають – 5,062 тис.грн. Зробимо розрахунок:

125.274 тис.грн.

РПВ =

= 24,74

5.062 тис.грн.

Коефіцієнт РПВ для АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" дорівнює

24,74 і показує що валовий доход перевищує суму річних відсотків за

позиками у 24,74 рази. Це говорить про не дуже високу частку позикового

капіталу в загальному капіталі АТЗТ .

Питання можливості та доцільності управління структурою капіталу давно

дебатуються у західних країнах, серед вчених та практиків існує два

основних підходу до цієї проблеми: традиційний і теорія Модильяна –

Міллера.

Послідовники традиційного методу вважають, що ціна капіталу залежить

від його структури і існує „оптимальна структура капіталу”.

Ціна підприємства в цілому може бути знайдена за формулою:

[pic] (54)

де ОК – сума коштів за рік витрачених на обслуговування капіталу;

СЦ- середньозважена ціна авансованого капіталу, яка

розраховується за формулою:

[pic]

(55)

де К – ціна джерела коштів у загальній сумі.

На практиці любе підприємство фінансує свою діяльність, у тому числі і

інвестиційну, з різних джерел.

За користування авансованих у діяльність підприємства фінансових

ресурсів воно сплачує відсотки , дивіденди і так далі тобто несе деякі

обґрунтовані витрати на підтримання свого економічного потенціалу. Як було

показано вище кожне джерело коштів має свою ціну як суму витрат на його

забезпечення (Таблиця 12).

Таблиця 12

Розрахунок середньозваженої ціни підприємства АТЗТ "Херсонська

кондитерська фабрика"

Джерела коштів Облікова оцінка джерел Частка ( d

) Ціна ( К )

тис.грн.

% %

Позикові кошти 85.56

94,3 12,4

Додатковий капітал 2.35069

2,6 5,2

Нерозподілений прибуток 2.76

3.1 9,2

РАЗОМ: 90.671

100

Показник , що характеризує відносний рівень загальної суми цих

видатків саме і складає ціну авансованого капіталу (СЦ). Цей показник

відбиває сформований на підприємстві мінімум повернення на вкладений в його

діяльність капітал, його рентабельність і розраховується за формулою

середньої арифметичної зваженої за раніше наведеною формулою.

[pic]

У свою чергу зважена ціна капіталу залежить від ціни його складових ,

вони узагальнено підрозділяються на два види – власний і позиковий капітал.

Таким чином, рівень витрат для підтримки економічного потенціалу

підприємства при сформованій структурі джерел коштів , вимогах інвесторів і

кредиторів, дивідендної політики для АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика"

складає 12,11 %. Економічний зміст цього показника у наступному АТЗТ може

приймати любі рішення інвестиційного характеру, рівень рентабельності

котрих не нижче поточного значення показника СЦ. Саме з ним порівнюється

показник IRR (норма рентабельності інвестицій), для конкретного проекту.

Яка ж можлива варіація компаній (підприємств) по показнику „ціна

капіталу”? Статистика по вітчизняним підприємствам природно відсутня,

звернемося для порівняння до західної практики, так за даними про 177

американських компаній, опублікованим у журналі „Fortune”, 16,8 % компаній

з аналізованої вибірки мали ціну капіталу до 11 %; 65 % компаній – від 11

до 17 %; 19,2 % компаній – понад 19 % [27, c.46]. Показник зваженої ціни

капіталу можна використовувати для оцінки підприємства в цілому.

Від того, наскільки оптимальне співвідношення власного і позикового

капіталу , багато в чому залежить фінансове положення підприємства.

Вироблення правильної фінансової стратегії допомагає підвищити ефективність

діяльності підприємства.

У зв’язку з цим , важливими показниками , що характеризують ринкову

стійкість підприємства, є :

1. коефіцієнт фінансової незалежності або питома вага власного

капіталу в загальній сумі капіталу;

2. коефіцієнт фінансової залежності або частка позикового капіталу

в загальній сумі капіталу;

3. коефіцієнт фінансового ризику – відношення позикового капіталу

до власного.

Чим вище рівень першого показника і нижче другого і третього , тим

більш стійке становище підприємства.

Розраховуємо питому вагу власного капіталу в загальній валюті балансу

АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика"

[pic]

Питома вага позикового капіталу в структурі зобов`язань АТЗТ

"Херсонська кондитерська фабрика"

[pic]

Коефіцієнт фінансового ризику для АТЗТ "Херсонська кондитерська

фабрика" дорівнює:

[pic]

Таблиця 13

Оцінка структури джерел фінансових ресурсів АТЗТ „Херсонська

кондитерська фабрика” на 2002 рік

|Показники |На |На |Відхилення|

|Коефіцієнт фінансової незалежності, % |76,3 |82,2 |5,9 |

|Коефіцієнт фінансової залежності, % |23,2 |17,1 |-6,1 |

|Коефіцієнт фінансового ризику (плече |30,4 |20,7 |-9,6 |

Згідно з даними АТЗТ ”Херсонська кондитерська фабрика” можна зробити

висновки що зростання коефіцієнта фінансової незалежності та зменшення

коефіцієнтів фінансової залежності та фінансового ризику свідчать про більш

стійкий стан товариства , що склався на кінець 2002 року. Частка власного

капіталу має тенденцію до збільшення. На кінець року вона збільшилася на

5,9 %, у наслідок того що темпи приросту власного капіталу вище темпів

приросту позикового капіталу. Дані показники свідчать про зміцнення

фінансової незалежності АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" на кінець

2002 року.

При подальшому аналізі необхідно вивчити динаміку і структуру власного

та позикового капіталу , з’ясувати причини змін окремих їх складових і дати

оцінку цим змінам за аналізований період.

На базі звіту про власний капітал АТЗТ „Херсонська кондитерська

фабрика ” складемо аналітичну таблицю для вивчення складу і структури

власного капіталу товариства (Таблиця 14)

Таблиця 14

Склад і структура власного капіталу АТЗТ „Херсонська

кондитерська фабрика” на 2002 рік

| 1.1 тис.грн. |171 |4700,4 |115,4 |4388,3 |9375,1|

| 1.2 за питомою |1,8% |50,1% |1,2% |46,8% |100,0%|

| 2.1 тис.грн. |171 |4699,4 |115,4 |4901,8 |9887,6|

| 2.2 за питомою |1,7% |47,5% |1,2% |49,6% |100,0%|

| 3.1 абсолютне, |0 |-1 |0 |513,5 |512,5 |

|2.1 - 1.1) | | | | | |

| 3.2 відносне, % |0,0% |0,0% |0,0% |11,7% |5,5% |

| 3.3 за питомою |-0,1% |-2,6% |-0,1% |2,8% |0,0% |

|1.2) | | | | | |

Як видно з таблиці 14 збільшення власного капіталу складало 512,5

тис.грн. (на 5,5%). Це сталося за рахунок збільшення частки нерозподіленого

прибутку на 513,5 тис.грн. (на 11,7%), найбільшу частку у власному капіталі

на початок 2002 року мав додатковий капітал (50,1%), але на кінець року

найбільшу частку власного капіталу мав нерозподілений прибуток (49,6%).

Відповідно відбулися зміни і в структурі власного капіталу (рис. 10)

[pic][pic]

Рис. 10 Структура власного капіталу АТЗТ „Херсонська

кондитерська фабрика ”

Результати аналізу динаміки складу і структури власного капіталу

заслуговують позитивної оцінки.

Окремо розглядаються динаміка та структура позикових коштів. Для цього

складається аналітична таблиця (Таблиця 15)

Розглянемо склад і структуру позикових коштів АТЗТ ”Херсонська

кондитерська фабрика”.

Як видно з таблиці товариство використовує у своїй діяльності тільки

поточні позикові кошти. На підприємстві знизилася заборгованість за

короткострокові кредити банків - на 228,6 тис.грн., за видані векселі - на

101,4 тис.грн. , з позабюджетних платежів - на 38,5 тис.грн., інші поточні

зобов’язання - на 23,8 тис.грн. У той же час спостерігається збільшення

заборгованості за поточними зобов’язаннями: з одержаних авансів - на 84,5

тис.грн., розрахунки з бюджетом - на 7,6 тис.грн., зі страхування - на 3,8

тис.грн., з оплати праці – на 23,8 тис.грн.

Зменшення кредиторської заборгованості в цілому заслуговує позитивної

оцінки, але керівництву все ж таки треба звернути увагу на її високий

рівень.

Таблиця 15

Склад і структура позикових коштів АТЗТ „Херсонська

кондитерська фабрика ” на 2002р.

|Векселі видані |101,4 |3,6 |0 |0,0 |-101,4 |-3,6 |

|Кредиторська |1646,3 |57,8 |1320,2 |64,4 |-326,1 |6,5 |

| з одержаних авансів |334,3 |11,7 |249,8 |12,2 |-84,5 |0,4 |

| з бюджетом |46,5 |1,6 |38,9 |1,9 |-7,6 |0,3 |

| з позабюджетних |41,2 |1,4 |2,7 |0,1 |-38,5 |-1,3 |

| зі страхування |73,9 |2,6 |70,1 |3,4 |-3,8 |0,8 |

| з оплати праці |139,6 |4,9 |159,1 |7,8 |19,5 |2,9 |

| з учасниками |3,8 |0,1 |3,8 |0,2 |0 |0,1 |

|Інші поточні зобов'язання|23,8 |0,8 |0 |0,0 |-23,8 |-0,8 |

|Всього залучених коштів |2845,9 |100,0 |2051,1 |100,0 |-794,8 |* |

У подальшому аналізі розраховуємо можливу оптимальну структуру

капіталу для АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" (Таблиця 16).

Робимо відповідно до формули 54 розрахунок ціни підприємства для АТЗТ

"Херсонська кондитерська фабрика":

ОК – сума коштів витрачених у рік на обслуговування капіталу – 5,062

тис.грн.

СЦ – середньозважена ціна капіталу – 12,11 %

[pic]

Прорахувавши усі варіанти зупинимося на ІІІ варіанті, у такий спосіб

оптимальна структура капіталу досягається у випадку, коли частка позикового

капіталу складе 20%.

Таблиця 16

Розрахунок можливої оптимальної структури капіталу АТЗТ "Херсонська

кондитерська фабрика"

Показник Варіанты

структури

I II

III IV V VI VII

Частка власного капіталу 100 90 80 70

60 50 40

Частка позикового капіталу 0 10 20 30

40 50 60

Ціна власного капіталу 13,0 13,3 14,0 15,0

17,0 19,5 25,0

Ціна позикового капіталу 7,0 7,0 7,1 7,5

8,0 12,0 17,0

Зважена ціна 13 12,67 12,64

12,75 13,40 15,75 20,02

При цьому середньозважена ціна капіталу розрахована за формулою:

[pic]

і складає 12,6 % (14%х0,8+7,1%х0,2)

У повному обсязі наведена методика може бути використовувана лише у

разі існування розвиненого ринку цінних паперів та статистики про нього. Ні

того , ні іншого в Україні і країнах СНД поки немає , крім того питома вага

акціонерних підприємств , що котирують свої цінні папери на ринку , так

само ще не велика. Проте вплив фінансового механізму функціонування

капіталу становить значний інтерес для бізнесменів будь якого рівня.

3.3 Напрямки підвищення показників інвестиційної привабливості.

Під інвестиційною привабливістю підприємства розуміють доцільність

вкладання в нього вільних грошових коштів. Вона аналізується як зовнішніми

суб’єктами, з метою вибору найкращого варіанта вкладання котів, так і самим

господарюючим суб’єктом . Кожне підприємство повинно виявити свої

можливості для залучення зовнішніх інвестицій.

Аналіз підприємства АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" виявив

декілька слабких сторін підприємства. Тому для покращення інвестиційного

іміджу АТЗТ необхідно вказати напрямки покращення показників інвестиційної

привабливості.

Аналіз валюти та структури балансу АТЗТ "Херсонська кондитерська

фабрика" у цілому показав хороші результати. Негативно можна оцінити значне

(на 235,8 %) зростання дебіторської заборгованості. Прискорити погашення

дебіторської заборгованості можна шляхом [11, c. 73]:

- ознайомлення з фінансовим станом покупця та набуття впевненості

щодо його подальшої платоспроможності;

- своєчасне оформлення розрахункових документів;

- застосування попередньої оплати;

- застосування вексельної форми оплати;

- удосконалення розрахунків.

Згідно з проведеними розрахунками найбільш оптимальною структурою

капіталу визнано структуру з часткою позикового капіталу 20 %. За такої

структури фінансова ефективність діяльності підприємства вважається

найвищою.

Аналіз позикових коштів виявив що товариство використовує у своїй

діяльності тільки поточні позикові кошти. У складі позикових коштів

найбільшу питому вагу має кредиторська заборгованість, і хоча за звітний

період її величина зменшилася на 326,1 тис.грн. її питома вага у складі

позикових коштів зросла на 6,5% (з 57,8% на початок року до 64,4% на кінець

року). Також спостерігається збільшення заборгованості за поточними

зобов’язаннями: з одержаних авансів - на 84,5 тис.грн., розрахунки з

бюджетом - на 7,6 тис.грн., зі страхування - на 3,8 тис.грн., з оплати

праці – на 23,8 тис.грн. Зменшення кредиторської заборгованості в цілому

заслуговує позитивної оцінки, але керівництву все ж таки треба звернути

увагу на її високий рівень.

Щоб підприємство мало позитивний інвестиційний імідж, воно обов’язково

повинно бути платоспроможним. Тому керівництво повинно слідкувати за

підтриманням платоспроможності на високому рівні.

Аналіз платоспроможності та ліквідності виявив що баланс АТЗТ

"Херсонська кондитерська фабрика" не є абсолютно ліквідним. Керівництву

треба звернути на це увагу і з`ясувати причини такого негативного

становища.

Ситуацію можна покращити зменшуючи дуже велику частку кредиторської

заборгованості у пасивах, а також збільшивши величину грошових коштів на

розрахунковому рахунку.

Одним з напрямків покращення інвестиційної привабливості є покращення

показників рентабельності. Рентабельність загального капіталу можна

покращити зменшуючи частку активів які не приносять прибутку, їх можна

здати в оренду або реалізувати.

Поряд з віддачею капіталу його обертання є одним із важливіших

показників , що характеризує інтенсивність використання засобів

підприємства.

На АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" згідно аналізу обертання

оборотного капіталу уповільнилося обертання дебіторської заборгованості у

наслідок її стрімкого приросту. Ситуацію можна покращити такими шляхами:

- своєчасним відвантаженням продукції та оформленням документів;

- вивченням платоспроможності покупців і замовників, своєчасними

заходами із стягнення дебіторської заборгованості;

- інтенсифікацією виробництва;

- повнішим і раціональнішим використанням земельних, трудових і

матеріальних ресурсів;

- правильною організацією роботи щодо матеріально – технічного

забезпечення;

- недопущенням створення надлишкових і непотрібних запасів;

- недопущенням відволікання коштів у дебіторську заборгованість;

- скороченням термінів обертання по всіх фазах кругообігу засобів.

Висока фінансова стійкість підприємства – об’єкта інвестування чи не

найважливіший чинник що впливає на прийняття рішення потенційним

інвестором. Тому зміцнення фінансової стійкості має важливе значення для

покращення інвестиційної привабливості. Фінансову стійкість можна покращити

збільшуючи розмір власного оборотного капіталу та зменшуючи поточні

зобов’язання.

ВИСНОВКИ

Дослідження проведене в дипломній роботі дає можливість зробити

такі висновки.

В умовах жорсткої конкуренції зберегти міцні ринкові позиції будь –

якому виробнику можливо лише за умови належного проведення фінансового

аналізу. Фінансовий аналіз дає можливість виявити негативні тенденції в

діяльності підприємства, і вказує напрямки оптимізації фінансового стану

об’єкта дослідження.

У процесі діяльності підприємство використовує власний та позиковий

капітал. Від їх співвідношення значною мірою залежать результати діяльності

підприємства. Перевага власного капіталу у фінансовій структурі приводить

до більш стабільного положення підприємства у ринку. Але в цьому випадку

підприємство може недоодержати частини можливого прибутку у наслідок

нестачі коштів для розширення виробництва, освоєння нової продукції чи

нових ринків збуту. У таких випадках, якщо підприємство є

високорентабельним, для покращення прибутковості варто залучати позиковий

капітал та зовнішні інвестиції. Але особливість позикових коштів полягає у

тому, що їх залучення значною мірою залежить від того наскільки фінансовий

стан підприємства відповідає вимогам кредитора або інвестора. Тому

керівництво повинно слідкувати за інвестиційною привабливістю підприємства,

а також докласти зусиль до її покращення.

При аналізі інвестиційної привабливості підприємства використовують

певну систему показників, яка відображає структуру активів підприємства,

джерел їх формування, ліквідність і фінансову стійкість, якість прибутку,

дохідність і оберненість капіталу.

Аналіз підприємства АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" показав, що

інвестиційна привабливість товариства знаходиться на досить високому рівні,

але виявив декілька слабких сторін підприємства. Тому для покращення

інвестиційного іміджу АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" необхідно

вказати напрямки покращення інвестиційної привабливості.

Аналіз валюти та структури балансу АТЗТ "Херсонська кондитерська

фабрика" виявив значне зростання дебіторської заборгованості. Прискорити

погашення дебіторської заборгованості можна шляхом:

- ознайомлення з фінансовим станом покупця та набуття

впевненості щодо його подальшої платоспроможності;

- своєчасного оформлення розрахункових документів;

- застосування попередньої оплати;

- застосування вексельної форми оплати;

- удосконалення розрахунків.

Згідно з проведеними розрахунками найбільш оптимальною структурою

капіталу визнано структуру з часткою позикового капіталу 20 %. За такої

структури фінансова ефективність діяльності підприємства вважається

найвищою.

Аналіз позикових коштів виявив високий рівень кредиторської

заборгованості. Підприємству треба значно знизити рівень заборгованості. Це

можна зробити активізувавши діяльність з погашення дебіторської

заборгованості внаслідок якої й виникла завелика кредиторська

заборгованість.

Щоб підприємство мало позитивний інвестиційний імідж, воно

обов’язково повинно бути платоспроможним. Тому керівництво повинно

слідкувати за підтриманням платоспроможності на високому рівні.

Аналіз платоспроможності та ліквідності виявив що баланс АТЗТ

"Херсонська кондитерська фабрика" не є абсолютно ліквідним. Керівництву

треба звернути на це увагу і з`ясувати причини такого негативного

становища.

Ситуацію можна покращити зменшуючи дуже велику частку кредиторської

заборгованості у пасивах, а також збільшивши величину грошових коштів на

розрахунковому рахунку.

Одним з напрямків покращення інвестиційної привабливості є покращення

показників рентабельності. Рентабельність загального капіталу можна

покращити зменшуючи частку активів які не приносять прибутку, їх можна

здати в оренду або реалізувати.

Поряд з віддачею капіталу його обертання є одним із важливіших

показників , що характеризує інтенсивність використання засобів

підприємства.

На АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" згідно аналізу обертання

оборотного капіталу уповільнилося обертання дебіторської заборгованості у

наслідок її стрімкого приросту. Ситуацію можна покращити такими шляхами:

- своєчасним відвантаженням продукції та оформленням

документів;

- вивченням платоспроможності покупців і замовників,

своєчасними заходами із стягнення дебіторської

заборгованості;

- інтенсифікацією виробництва;

- повнішим і раціональнішим використанням земельних, трудових

і матеріальних ресурсів;

- правильною організацією роботи щодо матеріально –

технічного забезпечення;

- недопущенням створення надлишкових і непотрібних запасів;

- недопущенням відволікання коштів у дебіторську

заборгованість;

- скороченням термінів обертання по всіх фазах кругообігу

засобів.

Висока фінансова стійкість підприємства – об’єкта інвестування чи не

найважливіший чинник що впливає на прийняття рішення потенційним

інвестором. Тому зміцнення фінансової стійкості має важливе значення для

покращення інвестиційної привабливості. Фінансову стійкість можна покращити

збільшуючи розмір власного оборотного капіталу та зменшуючи поточні

зобов’язання.

В цілому проведене дослідження дає можливість поліпшити інвестиційну

привабливість АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика". Для цього доцільно:

- прискорити погашення дебіторської заборгованості;

- знизити рівень кредиторської заборгованості;

- покращити ліквідність;

- покращити фінансову стійкість.

Впровадження таких заходів значною мірою допоможе підвищити

інвестиційну привабливість товариства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

|Закон України "Про підприємство в Україні" |

|Закон України "Про інвестиційну діяльність" |

|Закон України " Про власність" |

|Закон України "Про приватизацію майна держпідприємств" |

|Закон України "Про систему інвестування" |

|Баканов М.И. Теория анализа хозяйственной деятельности М. Финансы и |

|статистика 1993, с. 62-65 |

|Балабанов И.П. Основы финансового менеджмента М. 1994г., с.24-26 |

|Бандурка О.М. Фінансова діяльність підприємства, К, 2000.,с. 57-59 |

|Барнгольц С.Б. Экономический анализ хозяйственной деятельности. М.Финансы и|

|статистика 1984, с. 102-108 |

|Берзон Н.И. АО ;капитал, правовая база, управление .М. АО Финстатинформ |

|, 1995., с. 85 |

|Бланк И.А.Стратегия и тактика управления финансами, -К, 1996, с. 158 – 165 |

|Горбунов Н. Холдинговые предприятия и дочерние фирмы.- М. 1994, с. 25-26 |

|Жак Ришар Аудит и анализ хозяйственной деятельности - М.Юнити 1997, с. |

|68-72 |

|Ковалев В.В. Финансовый анализ, управление капиталом , выбор инвестиций, |

|анализ отчетности М .Финансы и статистики 1996, с. 45 |

|Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства . -К,1995, с. 91-92 |

|Крейнина М.Н. Анализ финансового состояния и инвестиционный |

|привлекательности акционерного обществ промышленности - М ;АО "ДИС" 1994, |

|с. 26-28 |

|Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз субєктів господарювання – К, 2001, с. |

|210-240 |

|Любенецкий Л.Г. Анализ затрат на производство и эксплуатацию изделий - М . |

|1996г., с. 84-86 |

|Майданик Р.А. Траст; власність і керування капіталами-К.; 1997, с. 73-76 |

|Майданчик Б.И. Карпунин М.Б. Анализ и обоснование управленческих решений |

|М.-1996г., с. 147-149 |

|Никбахт Е.,Гроппелли Н. Фінанси. - К ;"ВИК ", Глобус ,1993., с. 56-67 |

|Основы финансового менеджмента . Как управлять капиталом . М .; Финансы и |

|статистика , 1996, с. 192-198 |

|Финансовый менеджмент; Управление денежным оборотом предприятия . Банки и |

|биржа Павлова Л.Н, М, 1999, с. 67-69 |

|Панков Д.А. Современные методы анализа финансового положения - М ; ООО |

|"Профит " 1995 г., с. 35-39 |

|Петров В.В Ковалев и другие Как читать баланс -2 издательство М. 1994 г., |

|с. 119-124 |

|Пивоваров А.М. Стратегический менеджмент холдинга .- Санкт -Петербург , |

|1997, с. 84-86 |

|Полий В.Ф. Теория бухгалтерского учета - М Финансы и статистика, 1999, с. |

|147-151 |

|Русак Н.А., Русак В.А. Основы финансового анализа М 1995г., с. 62-71 |

|Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности промышленного предприятия -|

|М .1996 г., с. 24-29 |

|Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности - М .1998 г. , с. 41-48 |

|Савицкая Г.В. Теория анализа хозяйственной деятельности - М .1997г., с. |

|89-95 |

|Симов`ян С.В. Фінанси та економіка. Україна – погляд з 1994 р. -Х, Основа |

|,1994, с. 48-53 |

|Стоуп Д., Хитчинг к. Бухгалтерский учет и финансовый анализ, |

|Санкт-Петербург,1994г., с. 235-240 |

|Стоянова Е.С., Быкорва Е.В. , Бланк И.А. Управление оборотным капиталом М |

|1998 г., с. 27-33 |

|Стражев В.И. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности М. 1997г. ,|

|с. 46-58 |

|Стражев В.И. Основы оперативного экономического анализа работы промышленных|

|предприятий М. 1997г., с. 94-105 |

|Томашевич В.И. Оценка кредитоспособности предприятия М.1998г. , с. 92-99 |

|Хелферт Э.Техника финансового анализа .М ,1996, с. 145-153 |

|Чермаченко Н.Г. Учет и анализ в промышленном производстве США, -М,Финансы |

|1971 г., с. 13-15 |

|Шеремет А.Д. ,Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа, –М, 1996г. , с. |

|165-174 |

|Шеремет А.Д. и другие Методика финансового анализа М. Юни-Глоб, 1998г., |

|с. 77-83 |

|Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы. П-о , М , 1998г., с.81-94 |

|Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С.Методика финансового анализа ,-М., 1995., с. |

|65-74 |

|Ягурова А. Управленчиский учет, опыт экономически развитых стран – М ., |

|1998г. , с.73-80 |

-----------------------

[pic]

Аналіз фінансово – господарської діяльності

Управлінський аналіз

Зовнішній аналіз

Фінансовий

аналіз

Внутрішній аналіз

[pic]

- керівник підприємства, його заступники

- робітники бухгалтерії, фінансово – економічного відділу

- робітники підпрємства

- інші служби

Зацікавлені

Внутрішні

Сторонні

- власники – акціонери

- засновники

Користувачі фінансового аналізу

- інвестори

- кредитори

- постачальники

- аудитори

- податкова інспекція

[pic]

Страницы: 1, 2, 3