Відображення питань автоматизації формування фондів

дискети, компакт-диски (курси іноземних мов, образотворче мистецтво,

класична музика, енциклопедії, звіти, реферативні видання, депоновані

праці, ігри та ін.). Все це покращує привабливість фондів регіональних

УНБ для користувачів. І все ж частка інформації на нетрадиційних носіях

у тих же регіональних УНБ становить в середньому 1,6 %, а видання на CD-

ROM складають взагалі мізерну частку – 0,0004 %, хоча поточне

комплектування документами на CD-ROM дозволило б бібліотекам заощадити

величезні площі. Якщо на CD-ROM перевести різні види технічної

літератури, описи винаходів, образотворчі видання, карти, ноти, більшу

частину журналів і газет, що зберігаються у бібліотеках, можна буде

вивільнити приблизно 62 % площі книгосховищ.

Зразу ж постає питання: що робити з оригіналами видань, які будуть

переведені на CD-ROM ? Частина з них залишиться у депозитаріях, частина

може бути взагалі виключена з бібліотек. Але є пам’ятки культури,

переведення яких на нетрадиційні носії означає лише створення

страхового фонду у відповідності з програмою “Пам’ять Росії” та не

звільняє бібліотеки від проблем, що пов’язані зі збереженням безцінних

оригіналів. Тому особливо важливо вирішити питання про фінансування

цієї роботи. Відмітимо, до речі, що необхідно заохочувати придбання

бібліотеками коштовних видань з мистецтва (за умови цільового виділення

коштів) як найбільш довговічних за критеріями культурно – історичної

цінності та “старіння”, що не мають “дублів” у вітчизняному

книговиданні, в тому числі на електронних носіях; видатних творів

зарубіжної енциклопедистики.

Які переваги видань на оптичних дисках ? Це:

> нові можливості пошуку інформації (його можна ввести за авторами,

словами з заголовку, предметним рубрикам, джерелу публікації та

іншим параметрам);

> можливість включення до тексту видання рухомих кольорових

ілюстрацій, музичних кліпів;

> компактність збереження (інформація з одного компакт-диску, при

перенесенні на папір, розташовується на двох полицях);

> економічна ефективність (наприклад, сукупна вартість річної підписки

на 21 журнал складає більше 12 тис. доларів, в той час як оптичні

диски, що їх комулюють, коштують біля 5 тис. доларів);

> необхідний матеріал можна зразу ж роздрукувати на прінтері чи

перенести на дискету, а не переписувати від руки;

> інформація на нетрадиційних носіях швидше доходить до читача, при

цьому заощаджується настільки дефецитний папір;

> видання джерел інформації на CD-ROM дозволяє ефективно вирішити

проблему додаткових тиражів, а у бібліотеках організовувати

централізоване докомплектування.

При формуванні фондів аудіовізуальних матеріалів потрібно буде

вирішити ряд суттєвих проблем. Компакт-диски потребують “додатку” –

персонального комп’ютера та спеціального дисководу. Строк використання

оптичних дисків з записаною інформацією – від 10 до 40 років. Тому їх

необхідно періодично оновлювати. Важкою є проблема обліку цих

матеріалів. При складанні сьогоднішніх державних стандартів з обліку й

бібліографічного опису не приймалися до уваги особливості електронних

та оптичних носіїв інформації, в результаті чого їх статистичний облік

не відповідає дійсності.

При впровадженні довідкового обслуговування на основі електронних

носіїв інформації нашим бібліотекам не слід винаходити свої форми,

ігноруючи світовий досвід[?] та багаточисельні міжнародні служби, вже

доступні російським споживачам.

Певні складності пов’язані з удосконаленням структури фондів великих

регіональних УНБ, що обумовлені появою в них перспективних форм носіїв

інформації. У цій галузі спостерігається певна еволюція поглядів[?].

Виділення фондів, що спеціалізовані по тим чи іншим принципам,

розширить можливості використання всього документного зібрання головної

бібліотеки регіону. Однак на структуру фондів різних УНБ значний вплив

становлять місцеві умови: з одного боку, це ресурси, що маються, з

іншого – характер інформаційних потреб користувачів. Діє й суб’єктивний

фактор. Співпадаючи з власним розумінням доцільності, УНБ підбирають

оригінальні варіанти структури фонду з різним ступенем дрібності ланок,

що виділяються.

У сучасних умовах необхідний перегляд традиційної технології

формування депозитаріїв. Головне – створення розподілених депозитарних

фондів, відхід від традиційних уявлень про них як про концентровані

сховища всіх видів документів. Це передбачає посилення довідково-

інформаційної роботи, створення єдиної інформаційної системи, чіткої

координації діяльності бібліотек. Посилюється роль бібліотек низової,

районної ланки, в тому числі, у формуванні фондів місцевих

малотиражних, періодичних й аркушевих видань. Необхідно використовувати

як канал комплектування вторинний відбір документів з вже сформованих

фондів, активно включитись у процес поточного комплектування.

Вирішального значення набуває поміркована державна політика цільового

фінансування регіональних УНБ – зональних депозитаріїв, а при

необхідності їх капітального будівництва.

У межах Федеральної програми “Збереження й використання пам’ятників

історії та культури, унікальних історико-культурних й природних

територій музейних і бібліотечних фондів” (1993 – 1995) йшла підготовка

серії путівників по бібліотекам та небібліотечним документним зібранням

Росії. У наступні роки буде здійснюватись видання чотирьох випусків

путівників,що охоплювали б бібліотеки Росії від найзначніших до

бібліотек районного й міського рівнів й розкривали фонди, довідково-

бібліографічний аппарат, послуги, що надаються (ця робота повинна й

надалі фінансуватись в рамках федеральної програми).

Проведення комплексу заходів (консервація й реставрація видань,

переведення на мікроносії історично цінної літератури, необхідний

протипожежний захист, створення системи охорони фондів та ін.)

дозволить забезпечити умови для більш активного їх використання на базі

нових технологій, бо добре відомо, що доступ до фондів більш широкого

кола користувачів вимагає посилення уваги до їх збереженності.

Особливо слід відмітити значення людського фактора. Крім

бібліотечного професіоналізму необхідно враховувати ціннісно-моральні

орієнтації осіб, що приймають управлінські рішення при комплектуванні,

матеріальний добробут і моральне задоволення (в тому числі, потрібність

професії бібліотекаря у суспільстві). Про актуальність проблеми і в той

же час про її малу розробленість свідчать публікації, що епізодично

з’являються[?].

Виходячи з матеріалів вибіркових спостережень, що ми маємо, можна

зробити висновок, що особи, що приймають управлінські рішення у галузі

комплектування бібліотек, забезпечення збереження фондів та їх

доступності для користувачів, є спеціалістами досить високої

кваліфікації.

Бібліотекам середньої управлінської ланки – заступники директорів,

зав. Відділами та секторами – у більшості своїй мають стаж бібліотечної

роботи від 21 року до 25 років й знаходяться у віці 43 – 47 років. Це

люди зі сталим світоглядом, сформованою системою моральних настанов, що

здатні приймати помірковані та зрілі рішення. До другої категорії

управлінців відносяться спеціалісти “нової хвилі” з 11 – 15 річним

стажем у віці 33 – 37 років. Частина комплектаторів мають крім

бібліотечної, другу вищу освіту (університет чи педагогічний інститут)

та, відповідно, володіють широким базисом у галузі культури. Названі

фактори навіть в умовах змістовної строкатості книжкового потоку дають

можливість кваліфікованого відбору документів у фонд. Однак в

результаті поганого фінансування відбувається зуження фронту робіт по

комплектуванню й обробці видань, що тягне за собою скорочення штатів.

Іншою причиною втрати цінних кваліфікованих кадрів як серед

управлінської ланки, так і серед рядових співробітників є вкрай низька

заробітна плата. Непрестижність бібліотечної професії у суспільстві

призвела до того, що випускники інститутів культури знаходять

застосування своїм знанням й здібностям у інших галузях діяльності.

Втечка кадрів каталізує утворення важковідновних прогалин у складі

фондів, а відповідно, ставить певні бар’єри на шляху до створення

повноцінного інформаційного суспільства.

І наостанок. Найближчим часом передбачається збільшення попиту

бібліотек на методичне забезпечення управлінських рішень, що торкаються

формування документних фондів на місцях. У зв’язку з цим необхідно

підтримувати відповідні науково-дослідні розробки як базу оптимізації

керівництва формуванням фондів.

Перехід радянської економіки на ринкові умови створює передумову

запозичення досвіду інформаційних установ зарубіжних країн, що

використовують маркетинг. Це повинно викликати інтерес не тільки у

державних установ культури, якими є бібліотеки, але й у інших служб, які

будуть працювати на принципах госпрозрахунку.

Сьогоднішня система організації розповсюдження інформації як бібліотеками,

так і іншими інформаційними установами, не відповідає світовим вимогам, що

в свою чергу, не відповідає зростаючим потребам соціального, науково-

технічного й культурного прогресу у СРСР. Адже тільки ЦНБ АН УРСР ім. В. І.

Вернадського може використовувати базу даних ІНІСН АН СРСР; ще декілька

Пристосовно до бібліотечної справи, дана концепція дозволить при

відповідному моніторингу уникнути помилок визначення пріорітетних напрямків

розвитку інформаційних ресурсів.

Застосування за кордоном бібліотечно-інформаційного маркетингу дозволяє

державним інформаційним службам, таким як наукові, публічні, спеціальні і

академічні бібліотеки, досягти часткової самоокупності, фінансової

незалежності від інших підрозділів, відшкодування витрат на розробку нових

інформаційних продуктів та послуг.

Швидке впровадження у наші бібліотеки сучасної інформаційної техніки та

технології, розширення галузей її застосування дозволить створити необхідну

базу для впровадження бібліотечно-інформаційного маркетингу, що дозволить

більш повно задовольнити попит споживача, а також покращити матеріально-

технічну базу бібліотеки.

Для цього бібліотекам необхідно:

. проводити комплексне дослідження інформаційного ринку;

. складати бібліографічні повнотекстові та числові бази даних;

. організовувати роботу зі збору, обробки випадкової інформації;

. організовувати рекламу своїх інформаційних ресурсів;

. давати прогноз на характер інформаційних продуктів та послуг;

. визначати ціноутворення на інформаційні продукти та послуги;

Для успішного проведення цих робіт потрібний корінний перегляд у

підготовці бібліотечних кадрів. Робота по підготовці кадрів, що проводиться

інститутами культури і бібліотеками України повинна передбачати вивчення та

використання маркетингу, а також створення моніторингів як комплексної

системи збору, обробки та аналізу науково-технічної, соціально-політичної,

екологічної та іншої інформації, спостереження, оцінки такої інформації та

прогнозування пріорітетних інформаційних напрямків. Підготовка кадрів

ускладнюється тим, що це буде вимагати подорожчання учбового процесу та

тим, що вища школа поки не працює з установою на перспективу, передбачаючи

попит на спеціалістів у даній галузі.

У вирішенні даної проблеми необхідно:

. забезпечити інтеграцію між бібліотеками та вузами, а також між кафедрами

усередені вузів;

. підготувати нові підручники та навчальні посібники;

. створити групи з подальшою орієнтацією на управлінську діяльність;

. створити термінологічне забезпечення з курсів і спецкурсів;

розробити та впровадити гнучкий учбовий план підготовки спеціалістів, що

дозволяє адаптувати Вивчення репертуару нових надходжень у державні

бібліотеки України засвідчує відсутність в їх фондах цінних видань,

особливо художніх творів. Це викликано і поширеною політикою вилучення

найважливіших видань для стихійного книжкового ринку. Таке положення може

бути виправлене лише за умови відновлення і реорганізації “Бібліотечної

серії”, пріоритетним її державним фінансуванням, як цілоьвого замовлення

для наших закладів. До речі, воно складалося разом з колективами клишнього

Держкомпреси й усіх наших видавництв. Спільно визначались, які кращі твори

виходитимуть протягом нинішнього року.[14]

З квітня по липень 1994 р.соціологічною службою з вивчення читання в

державних бібліотеках України було проведено збирання даних в регіонах з

метою формування української “Бібліотечної

20

серії” на 1995-1996рр., яка включала худдожню та науково-популярну

літературу,зокрема книги українських, російських авторів та кращі зарубіжні

твори.

Методика дослідження, здійсненого в бібліотеках регіонів, передбачала:

аналіз незадоволеного читацького попиту за 1993-1994 роки, використання

результатів регіональних та локальних вивчень, які виявили конкретні

видання, відсутні в бібліотеках; вибіркове опитування відвідувачів

бібліотек та бібліотечних працівників щодо книг, які необхідно видати або

перевидати найближчим часом.

Загалом були проаналізовані дані, одержані з Харківської державної

наукової бібліотеки (ХДНБ) і 15 обласних універсальних наукових бібліотек

(ОУНБ) України. [14]

Варто зауважити, що матеріали вивчення підтвердили достатньо сталий

незадоволений читацький попит на ряд українських видань, які ще в 1992 році

знайшли своє місце в пропозиціях Національної Парламентської бібліотеки

щодо видання їх в “Бібліотечній серії” 1993-1994 рр., але не були включені

до неї видавництвами України.

Було виявлено значну кількість нереалізованих читацьких запитів на

галузеві видання, а саме з питань політології, основ ринкової економіки,

маркетингу та менеджменту, історії української літератури. Невистачає в

бібліотеках творів друку з історії народної драми, слов'янської міфології.

Список найбільш популярних авторів зарубіжних і вітчизняних галузевих

видань також було включено до пропозицій по формуванню “Бібліотечної

серії”.

Останнім часом дедалі більше поширюється спосіб фіксації і розповсюдження

інформації на компакт-дисках. Зростає кількість книг, додатком до яких є 3-

х- або 5-ти-дюймові дискети чи компакт-диски. В умовах обмеженого

фінансування та відсутності

21

статастичних даних про попит на документи такого типу перед бібліотеками

постає питання доцільності комплектування документами на електронних

носіях. При комплексному вирішенні цього питання є забезпечення бібліотеки

відповідною комп'ютерною технікою, програмним забезпеченням, фінансова

підтримка процесу користування такими документами, набуття бібліотекарями й

читачами знань, необхідних для роботи з ними.[19]

Зважаючи на умови, в яких перебувають наші бібліотеки, проблема

комплектування документами на електронних носіях потребує розробки типових

проектів спільного використання компакт-дисками засобами комп'ютерної

мережі. Такий підхід дасть змогу раціонально розпорядитися коштами та

підвищити якість програмно-технічних рішень.

Сумнівними представляються наслідки проведеного в деяких регіонах України

експерименту по розпродажу літератури. Адже це неминуче призводить до

вилучення з фондів цінної літератури.

Невирішеною є й проблема відбору в бібліотеки документів політичних

партій, громадсько-політичних рухів та організацій. Необхідно констатувати,

що коли такі документи вже мають місце у фондах великих бібліотек країни,

то в переважній більшості універсальних бібліотек, що найбільш наближені до

народу, ця література практично відсутня. Невідпрацьована система

забезпечення бібліотек виданнями.

Для забезпечення міждержавного книгообміну та бібліотечно-інформаційного

забезпечення розбудови української держави при Націонольній бібліотеці

України необхідно створити спеціальний підрозділ з функціями комплектування

наукових бібліотек зарубіжною літературою.

22

Разом з цим, необхідно розв'язати і питання про валютне забезпечення

бібліотек іноземною літературою. Мається на увазі розгортання в Україні

діяльності спеціальної установи типу “Міжнародна книга”.

На протязі всього розвитку бібіліотечної справи в Україні в науковому

плані майже не надавалось уваги і проблемі збереження бібліотечних фондів.

Напрацьована система знань про фактори бібліотечного, фізико-хімічного та

соціального захисту бібліотечних фондів застаріла у переважній більшості

бібліотек і не застосовується. Все це призводить до втрати значної

кількості документів. Другий аспект проблеми полягає і в низькій якості

матеріальної основи саме бібліотечних документів. Для вирішення заданих

питань вкрай необхідно вдосконалити законодавство про збереження

бібліотечих фондів в Україні, створити в ряді державних бібліотек

лабораторії по дослідженню та реставрації документів, налагодити роботу

підприємств по їх мініатюрізації, визначити координовану групу державних

бібліотек України – утримувачів повного комплекту усіх творів друку та

інших документів.

Багато з названих проблем матимуть успішне розв'язання за умови створення

в Україні спеціальної нормативно-технічної бази. Аналіз існуючої системи

стандартизації процесів формування бібліотечних фондів, розробленої

провідними біблііотеками колишнього Союзу, показує, що вона не може в

сучасних умовах забезпечити оптимальне фоормування і функціонування

документально-інформаційної пам'яті України. Тому одночасно з розробкою

згаданих проблем варто створити при Національній бібліотеці України

спецільні підрозділи для наукового обгрунтування та стандартизації різних

технологічних процесів

23

бібліотечно-інформаційної діяльності.

Не виникає сумніву, що перехід України на ринкові відносини в значній

мірі відбився на обов'язковому фінансуванні державних бібліотек і, в першу

чергу, комплектуванні іх фондів. Вже склалася така ситуація, коли вони не

мають коштів на придбання нових найважливіших видань. Ця проблема не може

бути вирішена без гарантованого соціального захисту бібліотек з боку

держави. В той же час всі, хто користується документальною базою бібліотек,

мають також вносити кошти на її формування. Думається, що крім державного

фінансування правомірно було б запровадити інформаційний податок,

колективну передплату для бібліотек на періодичні видання, валютні

відрахування для придбання зарубіжної літератури, використовувати кошти на

придбання книг за рахунок читацьких внесків. Потребує правового

врегулювання і проблема натурального податку з видавництв на користь

бібліотек.

Особливо актуальною є проблема автоматизації бібліотек. Проте

автоматизація технологій основних бібліотечно-інформаційних процесів в

Україні ще носить локальний характер. Тому й потрібно в числі державних

пріоритетів розробити Спеціальну міжвідомчу програму автоматизації усіх

технологічних процесів формування і використання підсистем документальної

пам'яті держави на всіх її соціальних рівнях.

Порушені питання можуть бути вирішені на державному рівні лише за умови

широкої участі міністерств, видавничих організацій та інших компетентних

органів, які мають справу з документами та інформацією.

24

2.2 Особливості комплектуваня фондів НБУВ АН України

Комплектуваня фондів новою літературою здійснюється у відповідності до

завдань, визначених статутом бібліотеки та її місцем в єдиній системі

бібліотечно-бібліографічного забезпечення наукових досліджень в АН України

та запитів органів законодавчої влади, закладів культури, творчих

організацій та ін.. при комплектуванні враховується склад та зміст фондів

універсальних та галузевих загальнодержавних, відомчих наукових бібліотек

Києва та здійснення координації комплектування фондів між цими

бібліотеками.[4]

З метою забезпечення максимальної повноти в комплектуванні фондів

бібліотека поєднує різні його джерела. Насамперед, це два обов'язкових

примірника видань України, що надходять з друкарень та інших поліграфічних

підприємств; передплата періодичних видань; купівля в книготоргівельній

мережі; міждержавний книгообмін; придбання через Центральний колектор

наукових бібліотек (Росія); безкоштовні надходження (дари окремих осіб,

установ); заповнення прогалин через обмінно-резервні фонди власної та інших

бібліотек тощо. Активно використвуються також нетрадиційні канали. Щорічне

попвнення фондів біблітеки за останні роки складає близько 180 тис.

видань.[5]

Названі джерела комплектуваня (крім БОП, по якому надходять лише перші

примірники) забезпечують фонди як першими примірниками, так і дублетними,

тобто виконують функції і основного і додаткового комплектування. Останнє

має свої властивості як з точки зору повноти надходжень, так і щодо

розподілу видань серед структурних підрозділів. Головна відмінність цієї

форми комплектування полягає в тому, що воно

25

тісно пов'язане з реалізацією принципу наукового відбору літератури на

основі джерел інформації та надходження перших примірників до бібліотеки і

тому має вибірковий характер. Цей спосіб поширюється на підсобні фонди

читальних залів структурних підрозділів-фондоутримувачів, а також на інші

фонди, які входять у структуру НБУВ.

Разом з тим в комплектуванні виникли суттєві труднощі, що пов'язані в

першу чергу з комерціалізацією видавничої справи.

Монополізм поліграфістів, виробників папіру, діяльність альтернативних

видавництв призводять державні книговидавництва до краху. Деякі видавництва

припиняють своє існування, інші ще не визначились з планами видання

літератури. Необхідно відзначити, що більшість видавництв взагалі не

видають свої тематичні плани, оскільки це економічно невигідно. А інтереси

розвитку науки вимагають оперативного одержання необхідної інформації.

Особливо погана справа з придбанням малотиражної літератури: тези

доповідей, матеріалів наукових конференцій, нарад, семінарів тощо.

Звичайно, важко зобов'язати оргкомітети конференцій, щоб вони виявили

турботу про фонди бібліотеки, а, на жаль, засоби централізованого

одержання інформації перестали діяти.

Тому за останній час не тільки ускладнилося комплектування, а й склалося

таке становище, яке не може не позначитись і не загрожуати його повноті та

якості. З метою вдосконалення комплектування бібліотеки українськими

виданнями була розпочата велика робота по вивченню структури

книговидавничої діяльності України, зокрема ведеться вивчення структури

видавництв, як державних, так і приватних, їх тематичної спрямованості.

26

Особливістю комплектування фондів бібліотеки на сучасному етапі є

постійний пошук оптимальних форм організацій його процесу. Вивчення джерел

комплектування – даних про обсяг, своєчасність та повноту надходжень,

виконання чи невиконання замовлень, причин невиконання, шляхів заповнення

прогалин тощо – дає зробити висновки щодо подальшого використання того чи

іншого джерела, намітити шляхи підвищення його ефективності тощо.

Досвід діяльності НБУВ останніх років дає підстави вважати, що для

подальшого вдосконалення роботи системи формування фондів необхідно:

- створоти економічні, правові, технологічні та інші умови для розвитку

міждержавного обміну інформацією;

- забезпечити доступ до інформаційних ресурсів у режимі on-line;

- активніше використовувати мікрокопіювання – як обов'язкову складову

частину комплектування та доукомплектування фондів;

- диференційовано підходити до відбору видань, кількість їх примірників,

зважаючи на наукову, історичну та інформаційну цінність; систематично

вдосконалювати на цій основі профіль комплектування бібліотеки;

- продовжувати наукові дослідження з метою теоритичного обгрунтування

нових шляхів комплектування та доукомплектування бібліотеки;

- передбачати в процесі розроблення проектів, договорів та угод на

міжурядовому рівні широкий обмін інформацією між бібліотеками країн

СНД та Балтії.

27

Для вирішення цих та інших проблем необхідно займатися вивченням

ефективності системи книгопостачання, прогнозувати розвиток та

забезпеченність повноти і якості комплектування фондів ЦНБ, створити

комп'ютерну систему оперативного контролю за комплектуванням.

2.3 Використання можливостей Internet при комплектуванні фондів бібліотек

Internet являє собою “мережу мереж”, що об'єднує 30 тис. локальних,

відомчих і територіальних мереж, 3 млн. комп'юторів і понад 30 млн.

користувачів. З підключенням до системи провідних українських книгозбірень

перед ними постає проблема ефективного використання її інформаційних

ресурсів і комунікативних можливостей. Потребує вирішення,зважаючи на

сучасний стан бібіотечної спрви в Україні, і питання залучення

інформаційних технологій Inernet до оптимізації комплектування

книгозбірень.

Вбачаються три взаємодоповнюючих напрямки розв'язання даної проблеми.[7]

Перший, найпростіший з них, полягає в активізації використання електронної

пошти при проведенні внутрідержавного й міжнародного книгообмінів. Для

цього, насамперед, портібно відпрацювати механізми сітьового

взаємоінформування українських книгозбірень про наявні списки пропонованих

для книгообміну документів, і зафіксувати їх в інструктивно-методичних

матеріалах. На основі такої інформаційної бази засобами тієї ж електронної

пошти можна оперативно узгоджувати з партнерами книгообмінні операції.

28

Другий напрям використання Internet зумовлює залучення on-line

технологій. Сьогодні міжнародні агенції з передплати та книготоргівельні

організації, які здійснюють комплексне обслуговування книгозбірень, мають

банки даних з інформацією про книги й журнали, що можуть бути надані

бібліотекам. Замовлення документів у цих банках даних документів і

оперативний контроль ходу виконання замовлень відбувається, як правило,

через Inernet. Ряд партнерів книгозбірень пропонує їм і аналітичні розписи

журналів (назва статті, її автори, ISSN журналу, том, № випуску).

Бібліотека за певну плату може замовити повний текст потрібної статті й

отримати його електронною поштою чи за допомогою факсимільних апаратів.

Однак така технологія комплектування передбачає адекватну оперативність

фінансових розрахунків з боку українських бібліотек, що в умовах

економічних негараздів сьогодення є проблематичним.

Реальнішим є третій напрямок використання можливостей Internet при

формуванні інформаційних ресурсів книгозбірень. На серверах системи вже

накопичено значну кількість загальнодоступних комп'ютерних файлів первинних

документів. Прикладом цього є матеріали IFLA, бібліотечні стандарти, власні

публікації книгозбірень, повні тексти документів ряду віртуальних бібліотек

(Internet Public Library, Electric Library та інші). Отримання електронних

версій цих документів каналами Internet потребує лише часу і незначних

витрат на “транспортні” послуги.

Викладене свідчить, що ІТ мережі створюють передумови для координального

поліпшення комплектування бібліотечних фондів. Водночас їх ефективне

використання потребує чіткішої координації діяльності книгозбірень з тим,

щоб інформаційний ресурс,

29

отриманий з Internet однією українською бібліотекою, ставав надбанням усіх

провідних книгозбірень нашої держави. А для цього потрібно:

- організувати (наприклад при НБУВ) загальнодоступний Національний

депозитарій комп'ютерних файлів первинних документів, отриманих з

Internet;

- розробити й відпрацювати сітьову ІТ централізованого замовлення видань

за валютною передплатою;

- запровадити систему взаємоінформування бібліотек засобами електронної

пошти про всі списки документів, пропоновані для книгообміну.

30

Висновки

Таким чином, у курсовій роботі було досліджено формування

бібліотечних фондів в 80-90-тих роках. Розглянуто такі питання, як причини,

наслідки та шляхи виправлення становища, що склалося.

На прикладі НБУ ім. Вернадського конкретно досліджені джерела

комплектування бібліотеки на основі вивчення статей з періодичних видань та

на основі особистої бесіди з заввідділом комплектування Карповой Л.П. Я

взяла цю бібліотеку, як один із прикладів тому, що вона має найбільшу

підтримку держави і, виходячи з цього, ми можемо скласти уявлення про

формування фондів інших бібліотек, про ті труднощі з якими вони

стикаються.

Нажаль, наша держава залишила бібліотеки сам на сам з новими умовами

життя, надавши їм право самим обирати шляхи свого існування, вирішувати

свої проблеми та сподіватися на її підтримку.

В курсовій роботі була виконана головна мета – реконструкція теорії та

практики формування бібліотечних фондів, а саме їх комплектування на

переломному шляху розвитку нашої держави.

Виявлені та дослідженні основні причини зруйнування старої системи і

наслідки цього, здійснено аналіз стану проблеми формування бібліотечних

фондів, розглянуті можливості виправлення та покращення ситуації, що

утворилася.

Та незважаючи на всі труднощі, бібліотеки намагаються виконати основну

мету – задовольнити запити своїх користувачів. І, будемо сподіватися, що

держава зверне свою увагу на їх проблеми і допоможе у їх вирішенні.

“По відношенню суспільства до бібліотек можна робити висновки щодо ступеню

розвитку самого суспільства, оскільки відношення людини до бібліотеки –

точний показник її культурного рівня, інтелектуального та духовного

розвитку. Значна частина громадян нашого суспільства – читачі, абоненти,

освічені, помірковані, просто добрі та чесні люди – завжди з великою

повагою відносились до бібліотек. У іншої частини суспільства, що є

меньшою, зате визначаючою дуже багато в ньому, (вчора – це більшість тих,

хто належав до партноменклатури, сьогодні – численні управлінці різних

рівнів) – була, є і завжди буде своя, особлива шкала цінностей, у якій

бібліотека займає доволі низький ступень. Саме цим можна пояснити чисельні

вчорашні й сьогоднішні труднощі, що заважають нормальному розвитку

бібліотечної справи та бібліотек. Ступень відношення суспільства до

бібліотек і бібліотекарів багато в чому залежить і від нас самих.”[?]

“Важливо все однаковою мірою: і читачі, і фонд, і технічне оснащення, і

співробітники (в тому числі технічний персонал), і архітектурний простір, і

інтер’єр, і умови праці робітників та читачів, і морально-психологічний

клімат, і наявність особистостей у колективі, і багато іншого. Тому

директор бібліотеки забов’язаний, як я вважаю, підходити до вирішення

проблем розвитку бібліотеки комплексно, нічому не віддаючи перевагу. І

взагалі, до справи треба відноситись, як до коханої людини, у якій важливе

й дороге буквально все до найдрібніших деталей.”[?]

“Перш за все необхідно зрозуміти та погодитись з тим, що, по-перше,

державна бібліотека така ж господарча одиниця як державний завод чи

підприємство. Тому їй також необхідна самостійність у виборі програм

розвитку, можливість мати власний баланс, розрахунковий рахунок, акт

землекористування, наявність на своєму балансі площ і готівкові кошти. Все

це не виключає, а, навпаки, передбачає посилення контролюючих функцій

держави.”[?]

[1] Одинокая Л. П. Библиотековедческие исследования в Украинской ССР:

история, современное состояние // Перспективы развития библиотечного дела в

Украинской ССР: Тез. докл. … Ч.1 .- К., 1990 .- С. 11-14 {С. 11}

[2] Там же, С. 14-15

[3] Левтерога Е. С. Некоторые аспекты функционирования библиотеки в новых

условиях хозяйствования // Перспективы развития библиотечного дела в

Украинской ССР: Тез. докл. … Ч.1 .- К., 1990 .- С. 112-114 {С. 114}

[4] Васильченко Н. П. О принципах управления библиотечным фондом //

Перспективы развития библиотечного дела в Украинской ССР: Тез. докл. … Ч.1

.- К., 1990 .- С. 58-60 {С. 58}

[5] Див. Арефьева Е. П., Мистрюкова Т. А. Принципы управления формированием

библиотечных фондов .- Сб. науч. трудов .- Л., 1985 .- С. 15-32

[6] Васильченко Н. П. О принципах управления библиотечным фондом //

Перспективы развития библиотечного дела в Украинской ССР: Тез. докл. … Ч.1

.- К., 1990 .- С. 58-60 {С. 59}

[7] Стахевич А. Перемена участи // Библиотека .- 1993 .- № 5 .- С. 2-4 {С.

2}

[8] Там же, С. 3

[9] Там же, С. 4

[i] Шилов В. В. О некоторых тонкостях индексного факторного анализа

показателей библиотечной статистики // Эконометрические исследования в

библиотечном деле: Сб. науч. тр. / РНБ .- СПб., 1993 .- Вып. 1 .- С 134-156

[ii] Библиотечная жизнь России: Крат. информ. справка РНБ .- Вып. 13.

Современные проблемы книгоснабжения российских библиотек / Сост. В. В.

Шилов, И. В. Эйдемиллер .- СПб., 1995 .- 76 с.

[iii] Див. напр.: Teaque S. Y. Microform, video and electronic media

Liberariaship. London ect., 1985. 150 p.

[iv] Хахалева Н. И. Развитие системы фондов УНБ // Тр. / ГБЛ.- М., 1990 .-

Т. 24 .- С. 17-24

[v] Жданова Т. А. Влияние профессионально-личностных качеств комплектатора

на формирование книжных фондов // Формирование и использование фондов

научных библиотек: Сб. науч. тр. / ГПНТБ СО АН СССР .- Новосибирск, 1990 .-

С. 96-104; Тараченко Г. В. Профессиограмма «Комплектатор библиотечного

фонда» // Сб. науч. тр. Т. 142 / СПбГИК .- СПб., 1993 .- С. 122-132; Чачко

А. С. Профессиональные особенности деятельности специалистов по

комплектованию фондов научных библиотек // Науч. и техн. б-ки СССР .- № 9 .-

С. 17-22

Страницы: 1, 2