Особливості мотивації навчальної діяльності школярів в різних вікових періодах. Курсова робота з педагогічної психології.

що носить ситуативний характер. Таким чином, мотиваційна сфера змінюється,

збагачується її спектр. До того ж, наприкінці цього періоду загальна сила

мотивації навчання зменшується. Справа в тому, що вгасає лише загальне

позитивне відношення до школи, причому вгасає закономірно, тому що воно

вже задоволено. Перебування в школі саме по собі втрачає для дитини

безпосередню емоційну привабливість, він до цього звикає. Розуміння

соціальної значимості навчання тепер (в II-III класах) повинне бути

підкріплене інтересом до самого змісту навчання, до способів добування

знань. Там, де вчителеві вдається це зробити, зниження мотивації навчання

до кінця початкової школи не наступає.

Все вищенаведене свідчить про те, що мотиваційна сфера в молодшому

шкільному віці істотно перебудовується: загальна пізнавальна й соціальна

спрямованість дошкільника конкретизується в «позиції школяра» - прагненні

відвідувати школу, потім ця позиція задовольняється й повинна бути

замінена новим типом відносини - учбово-пізнавальними мотивами й більше

зрілими формами соціальних мотивів. До кінця молодшого шкільного віку в

учнів необхідно сформувати, хоча б у першому наближенні,

учбово-пізнавальний мотив - інтерес не тільки до нових знань і навіть не

тільки до загальних закономірностей, а саме до способів добування нових

знань. Виховання цього мотиву необхідно для підготовки переходу учня в

середню школу. Формування цих нових рівнів мотивації становить істотний

резерв виховання позитивного відношення до навчання в даному віці.

3.3. Мотивація навчальної діяльності в середньому шкільному віці.

В середньому шкільному віці суттєво змінюються як навчальна ситуація

(збільшується кількість предметів, з\\\'являється декілька вчителів), так і

провідна діяльність дитини (спрямованість на спілкування), що призводить

до суттєвих змін мотиваційної сфери. Першою особливістю є поява стійкого

інтересу до окремого предмету, який виникає поступово, з накопиченням

знань. Цей інтерес досить часто існує на тлі суттєвого зниження загальної

мотивації навчання, починають переважати мотиви \\\"необхідності\\\"

відвідування школи замість бажання. Тобто у багатьох підлітків починає

переважати негативна мотивація. Але є підстави стверджувати, що

здебільшого це пояснюється \\\"мотивіровкою\\\". В цей віковий період дуже

вираженою стає потреба в афіліації, яка обумовлює амбівалентне ставлення

підлітків до навчання. З одного боку вони бажають гуляти та розважатися,

стверджують, що школа їм набридла, а з іншого - постаючи в ході

експерименту перед такою можливістю - чинять їй опір. Це можна пояснити

важливістю для цього віку оцінки з боку інших, наявності домінуючої

потреби у спілкуванні, в приналежності до групи.

Процес розвитку самосвідомості, характерний для підліткового віку,

захоплює й мотиваційну сферу. Підліток впритул підходить до завдання

усвідомлення своєї мотивації. Причому спочатку усвідомлення своїх мотивів

і цілей здійснюється через їхнє зіставлення з мотивами й цілями своїх

товаришів, тому так плідні колективні й групові форми роботи в цьому віці.

Підліток співвідносить, поки що не завжди усвідомлено, свою мотивацію,

мотивацію однолітків, а все це, разом узяте, зі зразками, ідеалами,

прийнятими в групі. Усвідомлення підлітком супідрядності, порівняльної

значущості мотивів означає, що в цьому віці складається усвідомлена

система, ієрархія мотивів. До кінця підліткового віку може спостерігатися

стійке домінування якого-небудь мотиву. Підліток, як правило, усвідомлює,

що їм рухає кілька мотивів, уміє їх назвати.

Тому можна стверджувати, що принципові якісні зрушення в підлітковому віці

мають місце в так званих вузьких соціальних, тобто позиційних, мотивах

навчання. Їхній розвиток визначається прагненням підлітка зайняти нову

позицію (позицію «дорослої людини») у відносинах з навколишніми -

дорослими й однолітками, бажанням зрозуміти іншу людину й бути понятим,

оцінити себе з погляду іншої людини. Мотивом, адекватним навчальної

діяльності в середньому шкільному віці, є мотив пошуку контактів і

співробітництва з іншою людиною, оволодіння способами налагодження цього

співробітництва в навчальній праці. Підліток у всіх видах діяльності, у

тому числі й навчальної, ставить перед собою питання: «Невже я не такий,

як всі, або ще гірше - такий, як всі?» Цим обумовлений інтерес школяра до

всіх форм групової й колективної роботи, де можуть бути реалізовані його

соціальні потреби в дружбі, у спілкуванні й взаємодії з іншою людиною, у

самовираженні й самоствердженні через відносини з іншими людьми. Для

реалізації цих інтересів ефективні різні форми взаємо- і самооцінки, види

взаємо- і самоконтролю школярів, де вчитель може допомогти підліткові в

усвідомленні й оцінці окремих сторін його навчальної діяльності й

особистості в цілому[6]. Підліткові імпонують такі форми навчальної

роботи, де вчитель і школярі спільно, як «колеги», здійснюють пошук нового

знання й нових шляхів його виявлення. Разом з тим у порівнянні з молодшими

школярами в підлітків виникає іноді досить критичний погляд на вчителя.

Вони дуже чутливі до несправедливості вчителя, гуртуються в групи в ході

конфлікту із учителем. Дуже часто такі конфлікти виникають внаслідок

неможливості підлітком знайти своє місце серед однолітків.

До того ж, для цього вікового періоду зростає значення оцінки - підліток

бажає зайняти місце гарного учня, підвищити в такий спосіб свій соціальний

статус. Вимоги до оцінювання вчителем дуже часто носять необ\\\'єктивний

характер, навчальна оцінка, яка молодшими школярами сприймається як оцінка

зусиль, в цьому віці сприймається як оцінка соціального статусу в класі.

Також характерна для цього віку вже чітка диференціація школярів на

успішних та неуспішних. Найчастіше успішні учні мають високий рівень

розвитку та усвідомлення пізнавальних, позитивних мотивів, мотивів

досягнення, під час того, як у неуспішних виражений мотив уникнення

невдач, та рівень їх домагань невисокий.

Характерною особливістю мотиваційної сфери цього віку є нестійкість

мотивів, їх залежність від групи. Підліток, змінюючи групу, найчастіше

змінює і свої установки. Так, неуспішний, недисциплінований підліток,

потрапляючи в дисциплінований класний колектив, виправляє свою поведінку

відповідно до вимог класу. Тому дуже важливо для вчителів формувати в

класі колективні відносини, впливати не на окрему особистість учня, а на

групу.

Підсумовуючи все вищенаведене, можна сказати, що характерними для цього

віку є соціальні мотиви навчальної діяльності з виокремленням к початку

наступного вікового періоду вже конкретних пізнавальних мотивів,

спрямованих на подальшу профорієнтацію в залежності від переважаючих

інтересів.

3.4.Мотивація навчальної діяльності старших школярів.

Навчальна діяльність школярів старшого шкільного віку тісно пов\\\'язана з

обиранням майбутньої професії, становленням професійних інтересів. Як

стверджує Є.П.Ільїн[2], половина випускників вже має сформований основний

та резервний професійні плани. Щоправда, обирання професії може мати не

чітко визначене розуміння свого майбутнього місця в житті, а відбуватися

або під примусом батьків, або з прикладу товаришів, або під впливом

тимчасового інтересу. До того ж, в складних економічних умовах сьогодення

обирання професії може відбуватися або під впливом ситуативних економічних

факторів (підліток обирає професію задля скорішого заробітку), або під

впливом \\\"матеріального престижу\\\" конкретної професії.

Відповідно до цього змінюється і мотивація навчальної діяльності. Якщо

підлітки обирають професію відповідно до своїх уподобань та інтересів до

окремих навчальних предметів, то молодші юнаки вже обирають предмети

відповідно до майбутньої професії. Таким чином простежується велика

вибірковість пізнавальних мотивів, що може призвести до суттєвого зниження

інтересу до окремих предметів на користь майбутніх спеціалізованих знань.

Учбово-пізнавальний мотив (інтерес до способів добування знання)

удосконалюється як інтерес до методів теоретичного й творчого мислення.

Старшокласників цікавить участь у шкільних наукових суспільствах,

застосування дослідницьких методів на уроках. Разом з тим їх залучають і

шляхи підвищення продуктивності (результативності) пізнавальної

діяльності, про що свідчить їхній інтерес до посібників про культуру й

раціональну організацію розумової праці. Видимо, у цьому віці можна

говорити про появу єдності процесуальної й результативної мотивації

навчання.

Істотно розвиваються мотиви й способи самоосвітньої діяльності. На цьому

етапі самоосвіти домінують далекі цілі, пов\\\'язані з життєвими

перспективами, вибором професії й самовихованням. Ці мотиви й мети

самоосвіти викликають принципово нові способи самоосвітньої діяльності:

усвідомлення школярем особливостей своєї навчальної діяльності й

особистості, співвіднесення їх з вимогами суспільства, оцінка цих

особливостей і їхнє перетворення, пошук і вироблення нових способів

пізнавальної діяльності, вироблення нових особистісних позицій,

усвідомлення самоосвіти як особливої діяльності, співвідношення завдань і

способів самоосвіти, розгорнуті самоконтроль і самооцінка, що виражаються

в самоплануванні й розумному самообмеженні своєї діяльності. На цьому

етапі розвитку школяра самоосвіта може зливатися із самовихованням. У

школярів зростає у зв\\\'язку із цим інтерес до таких форм навчальних занять,

де самоконтроль і самооцінку своєї навчальної праці виконують вони самі, а

не тільки вчитель.

Соціальні позиційні мотиви, що складаються у відносинах з оточуючими,

також змінюються. Відносини з однолітками продовжують грати для учнів

велику роль, неприйняття старшокласника в класному колективі викликає

незадоволеність, занепокоєння, негативні емоції. Відносини із учителем у

старших класах школи стабілізуються. Майбутнє закінчення школи, іспити

підсилюють ділову орієнтацію школярів у відносинах із учителем. Разом з

тим зростає прагнення школярів до поважних форм контролю з боку вчителя. У

ряді випадків зростає вимогливість і критичність старшокласників стосовно

вчителя. У цьому віці, як ніколи, велика виховна роль особистості вчителі.

Претензії на самостійність старших школярів відрізняються від таких же

претензій у підлітків. Підлітки звичайно прагнуть до самостійності в

навчанні, у виборі друзів і занять по інтересах, у розподілі вільного

часу. Старшокласники ж претендують на самостійність у більше

відповідальних сферах життя, які пов\\\'язані з визначенням планів на

майбутнє, з життєвими перспективами, з оцінками тих або інших суспільних

явищ.

Мотиви отримання позитивних оцінок змінюються, стають адекватними. Молодші

юнаки сприймають оцінку як критерій своїх знань, оцінка заради оцінки

втрачає свою спонукальну роль, замість неї основним мотивом навчання стає

прагнення до знань.

До цього слід добавити, що чим старші школяри, тим меншу кількість

мотиваторів вони називають в якості стимулів своєї поведінки. Це свідчить

про те, що під впливом формуючугося стійкого систематизованого світогляду

у них виникає чітка ієрархізована структура мотиваційної сфери, яка в

достатній мірі виражає їх повністю інтеріоризовані мотиви, погляди та

переконання.

4. Методичні матеріали, спрямовані на визначення переважаючої мотивації

для різних вікових періодів.

Як було наведено вище, для кожного вікового періоду характерні свої

особливості мотивації, що спонукають навчальну діяльність. Тому доцільно

для кожного вікового періоду використовувати методики, спрямовані на

визначення необхідних мотиваційних аспектів.

4.1. Дослідження мотивації навчальної діяльності молодших школярів.

Для будь-якого педагога важливо в молодшому шкільному віці сформувати

позитивну мотивацію навчальної діяльності на отримання знань, а для цього

необхідно визначити як готовність мотиваційної сфери дитини до школи, так

і домінуючі мотиви задля подальшого їх розвитку або корекції.

Методика дослідження мотивації навчання в першокласників

(Методика розроблена в 1988р. М.Р. Гинзбург, експериментальні матеріали й

система оцінок - в 1993р. И.Ю. Пахомовой і Р.В. Овчаровой.)

Форма проведення: індивідуальна.

Устаткування: стимульний матеріал до методики (Додаток 1).

Інструкція:

\\\"Зараз я прочитаю тобі розповідь\\\".

№1. \\\"Хлопчики (дівчинки) розмовляли про школу. Перший хлопчик сказав: \\\"Я

ходжу в школу тому, що мене мама змушує. Якби не мама, я б у школу не

ходив\\\".

На стіл перед дитиною психолог викладає картку з малюнком

№1: жіноча фігура з жестом, що вказує, перед нею фігура дитини з портфелем

у руках. (Зовнішній мотив.)

№2. Другий хлопчик (дівчинка) сказав: \\\"Я ходжу в школу тому, що мені

подобається робити уроки. Навіть якби школи не було, я однаково б учився\\\".

Психолог викладає картку з малюнком № 2- фігура дитини, що сидить за

партою. (Навчальний мотив.)

№3. Третій хлопчик сказав: \\\"Я ходжу в школу тому, що там весело й багато

хлопців, з якими можна пограти\\\".

Психолог викладає картку з малюнком № 3: фігурки двох дітей граючим у

м\\\'яч. (Ігровий мотив.)

№4. Четвертий хлопчик сказав: \\\"Я ходжу в школу тому, що хочу бути більшим.

Коли я в школі, я почуваю себе дорослим, а до школи я був маленьким\\\"

. Психолог викладає картку з малюнком № 4: дві фігурки, зображені спиною

друг до друга: у тієї, що вище, у руках портфель, у тієї, що нижче,

іграшковий автомобіль. (Позиційний мотив.)

№5. П\\\'ятий хлопчик (дівчинка) сказав: \\\"Я ходжу в школу тому, що потрібно

вчитися. Без навчання ніякої справи не зробиш, а вивчишся - і можеш стати,

ким захочеш\\\".

Психолог викладає картку з малюнком № 5: фігурка з портфелем у руках

направляється до будинку. (Соціальний мотив.)

№6. Шостий хлопчик сказав: \\\"Я ходжу в школу тому, що одержую там

п\\\'ятірки\\\".

Психолог викладає картку з малюнком № 6. фігурка дитини, що тримає в руках

розкритий зошит. (Оцінка.)

Після прочитання розповіді психолог задає питання:

* А як по-твоєму, хто з них прав? Чому? (Вибір I)

* З ким з них ти хотів би разом грати? Чому? (Вибір 2)

* З ким з них ти хотів би разом учитися? Чому? (Вибір 3)

Діти послідовно здійснюють три вибори. Якщо зміст недостатньо

простежується у відповіді дитини, необхідно поставити контрольне

запитання: \\\"А що цей хлопчик сказав?\\\", щоб бути впевненим у тім, що дитина

зробила свій вибір, виходячи саме зі змісту розповіді, а не випадково

вказав на одну із шести картинок.

Обробка результатів. Відповіді (вибір певної картинки) експериментатор

заносить у таблицю й потім оцінює.

+------------------------------------------------------------------------+

| | Мотиви, № | |

| Вибори |------------------------------------------------+-------|

| | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

|---------------| |--------+--------+--------+-------+-------+-------|

| I вибір | | | | | | | |

|   | | | | | | | |

|---------------| |--------+--------+--------+-------+-------+-------|

| II вибір | | | | | | | |

|   | | | | | | | |

|---------------| |--------+--------+--------+-------+-------+-------|

| III вибір | | | | | | | |

|   | | | | | | | |

|---------------| |--------+--------+--------+-------+-------+-------|

| Контрольний | | | | | | | |

| вибір | | | | | | | |

+------------------------------------------------------------------------+

* Зовнішній мотив - 0 балів;

* навчальний мотив - 5 балів;

* позиційний мотив - 3 бали;

* соціальний мотив - 4 бали;

* оцінка - 2 бали;

* ігровий мотив - 1 бал;

Необхідно підрахувати, скільки балів набрано окремо, по кожному мотиві.

Контрольний вибір збільшує кількість балів відповідного вибору.

Домінуюча мотивація навчання діагностується по найбільшій кількості балів.

Разом з тим, дитина може керуватися й іншими мотивами. Про несформованість

мотивації навчання свідчить відсутність переваг, тобто різні підходи у

всіх ситуаціях.

4.2.Дослідження потреби в афіліації підлітків.

У зв\\\'язку з тим, що в середньому шкільному віці на мотивацію навчальної

діяльності великий вплив має потреба в афіліації, то знаючи ступінь

виразності цієї потреби педагог зможе вирішити, які виховні впливи, прямі

чи непрямі краще використовувати в цей період задля розвитку або корекції

поведінки учнів.

Модифікація теста-опитувальника А.Мехрабіана (М.П.Магомед-Емінов).

Тест-опитувальник мотивації афіліації (ТМА) призначений для діагностики

двох узагальнених стійких мотивів особистості, які входять до структур

мотивації афіліації: прагнення до прийняття (\\\"ПП\\\") та страх відторгнення

(\\\"СВ\\\").

Методика застосовується для вимірювання інтенсивності двох мотивів \\\"ПП\\\" та

\\\"СВ\\\" у школярів, студентів та дорослих як чоловіків, так і жінок.

Тест являє собою опитувальник, що складається з двох шкал: шкали мотиву

\\\"ПП\\\" та шкали мотиву \\\"СВ\\\".

Оснащення: Опитувальник, бланки відповідей, олівець. (Додаток 2)

Порядок роботи: До початку виконання завдання експериментатор роздає

тексти з опитувальником та надає інструкцію.

Інструкція досліджуваному: \\\"Тест складається з ряду тверджень, що

стосуються окремих рис характеру, а також думок та почуттів щодо деяких

життєвих ситуацій. Щоб оцінити ступінь Вашої згоди чи незгоди з кожним із

тверджень, використовуйте таку шкалу: +3 - повністю згоден; +2 - згоден;

+1 - скоріше згоден, ніж не згоден; 0 - нейтральний; - 1 - скоріше не

згоден, ніж згоден; - 2 - не згоден; - 3 - повністю не згоден.

Прочитайте твердження тесту та оцініть ступінь своєї згоди (чи незгоди).

При цьому на бланку відповідей навпроти номера твердження поставте цифру,

що відповідає обраній Вами відповіді. Не витрачайте часу на обмірковування

відповідей. Давайте ту відповідь, яка першою спала Вам на думку. Кожне

наступне твердження читайте тільки після того, як Ви вже оцінили

попереднє. Ні в якому разі нічого не пропускайте. При обробці робиться

підрахунок певних балів, а не змістовний аналіз відповідей на окремі

пункти тесту. Результати тесту буде використано лише для наукових цілей,

дається повна гарантія їх нерозголошення. У тесті немає “хороших” або

“поганих” відповідей. Не намагайтеся справити своїми відповідями приємне

враження. Вільно та відверто виражайте власну думку. Якщо у Вас виникли

якісь питання, поставте їх перед тим, як виконувати тест. Тепер починайте

роботу.”

Обробка і аналіз результатів: По кожній із шкал підраховується сумарний

бал. Використовується така процедура.

Відповідям досліджуваного на прямі пункти опитувальника (відмічені “+” у

ключі) приписуються бали на основі такого співвідношення:

-3 -2 -1 0 +1 +2 +3

1 2 3 4 5 6 7

Відповідям досліджуваного на зворотні пункти опитувальника (відмічені

знаком “-“ у ключі) приписуються бали на основі співвідношення:

-3 -2 -1 0 +1 +2 +3

7 6 5 4 3 2 1

Ключ до шкали \\\"ПП\\\": +1, +2, -3, -4, +5, -6, +7, -8, -9, -10, -11, +12,

-13, +14, +15, -16, -17, -18, -19, +20, -21, +22, -23, -24, -25, +26, -27,

-28, -29, +30.

Ключ до шкали \\\"СН\\\": +1, +2, +3, +4, -5, -6, +7, +8, +9, +10, -11, +12,

-13, +14, +15, -16, +17, +18, +19, -20, -21, +22, +23, -24, +25, -26, +27,

+28, -29, +30, -31, +32.

На основі двох індексів \\\"ПП\\\" та \\\"СН\\\" виділяються чотири типи мотивів. Для

цього сумарні бали всієї вибірки досліджуваних ранжуються як за шкалою для

\\\"ПП\\\", так і за шкалою для \\\"СВ\\\". Далі виділяються чотири підгрупи

досліджуваних: високий - низький (\\\"ПП\\\" вище медіани, а \\\"СВ\\\" нижче

медіани), низький - низький (\\\"ПП\\\" та \\\"СВ\\\" нижче медіани), високий -

високий (\\\"ПП\\\" та \\\"СВ\\\" вище медіани), низький - високий (\\\"ПП\\\" нижче

медіани, \\\"СВ\\\" вище медіани).

Для досліджуваних групи “високий - низький” характерним є мотив “прагнення

до прийняття”, а досліджуваним групи “низький - високий” - мотив “страх

відторгнення”, а у досліджуваних двох інших груп інтенсивність цих мотивів

приблизно однакова. При цьому в однієї з них (“високий - високий”)

інтенсивність обох мотивів висока, а в іншої - низька.

Характерними особливостями поведінки людей у чотирьох виділених групах є

такі:

* за високого індексу \\\"ПП\\\" та низького \\\"СВ\\\" людина занадто товариська

(іноді докучлива);

* за низького індексу \\\"ПП\\\" та високого \\\"СВ\\\" потреба в підтримці,

розумінні залишається незадоволеною, і людина заглиблюється у світ

власних переживань;

* за низьких індексів \\\"ПП\\\" та \\\"СВ\\\" людина надає перевагу самотності;

* за високих індексів \\\"ПП\\\" та \\\"СВ\\\" у людини виникає сильний внутрішній

конфлікт: вона прагне до спілкування й водночас уникає його.

4.3. Дослідження професійної спрямованості старших школярів.

В старших класах, в період самовизначення майбутньої професії, юнаку

зазвичай необхідна допомога у виборі напрямку майбутньої професійної

діяльності. Для цих цілей досить доцільно використовувати

диференційно-діагностичний опитувальник.

Опис методики ДДО (Диференційно - діагностичний опитувальник)

Методика призначена для відбору на різні типи професій відповідно до

класифікації типів професій Е.А. Климова. Можна використовувати при

профориєтації підлітків і дорослих.

Оснащення: текст опитувальника, бланк відповідей, олівець. (Додаток 3)

Зміст методики. Випробуваний повинен у кожній з 20 пар пропонованих видів

діяльності вибрати тільки один вид і у відповідній клітці аркуша

відповідей поставити знак «+».

Інструкція. Просимо Вас уважно прочитати пари описів і спочатку вибрати

для себе той вид заняття, яким Ви зволіли б зайнятися. Потім Ви повинні

дати оцінку кожному із двох описів:

+++ - якщо вид заняття дуже подобається

++ - якщо виразно подобається

+ - якщо скоріше подобається, чим не подобається

- - якщо скоріше не подобається

- - - якщо виразно не подобається

- - - - якщо дуже не подобається

Оцінки описів у парі не повинні збігатися, тому що Ви одне з них до цього

зволіли. Причому обидві оцінки можуть бути як негативними, так і

позитивними. Оцінки описів заносяться в бланк відповідей у клітки з

відповідними номерами

Обробка результатів. Аркуш відповідей зроблений так, щоб можна було

підрахувати кількість знаків «+» у кожному з 5-ти стовбців. Кожний зі

стовпців відповідає певному типу професій. Випробуваному рекомендується

вибрати той тип професій, що одержав максимальну кількість знаків «+».

Назва типів професій по стовпцях:

1. Людина-Природа . Всі професії, пов\\\'язані з рослинництвом, тваринництвом

і лісовим господарством.

2. Людина-Техніка. Всі технічні професії.

3. Людина -Людина. Всі професії, пов\\\'язані з обслуговуванням людей, зі

спілкуванням.

4. Людина-Знак. Всі професії, пов\\\'язані з обрахуваннями, цифровими й

буквеними знаками, у тому числі й музичні спеціальності.

5. Людина - художній образ. Всі творчі спеціальності.

Час обстеження не обмежується. Хоча випробуваного варто попередити про те,

що над питаннями не слід довго замислюватися, звичайно на виконання

завдання приділяється 20-30 хвилин.

Можливе використання методики індивідуально й у групі. Експериментатор

може зараховувати питання групі випробуваних, але в цьому випадку

обмежується час відповіді. Такий спосіб застосовується, коли

експериментатор повинен працювати в обмеженому часовому інтервалі.

Таким чином в сучасній практичній галузі психології є достатньо методик,

призначених для допомоги як вчителям, так і школярам в поліпшенні

навчальної діяльності, які можуть визначити та спрямувати необхідні

виховні впливи, доречні при формуванні мотивації навчальної діяльності

протягом всього терміну перебування дитини в школі.

Висновки.

З огляду на все вищенаведене, можна простежити зміни домінуючих мотивів

протягом всього періоду навчання дитини в школі. Так для молодшого

шкільного віку характерним є мотив обов\\\'язку та формування особливого

новоутворення - мотивації навчальної діяльності. Для середнього шкільного

віку важливим фактором, опосередковуючим навчальну діяльність є потреба в

афіліації та визначення свого соціального статусу. В старшому шкільному

віці починають домінувати мотиви вибору професії. Відповідно до цього і

змінюється мотивація, а з нею - весь зміст навчання. Відповідно до цього

можна сказати, що цілі, поставлені на початку цієї роботи виконанні, а

саме:

1. Зроблено опис основних теорій мотивації в психоаналізі, біхевіоризмі,

гуманістичній та когнітивній психології, а також стислий огляд поглядій на

мотиви в вітчизняній психології.

2. Зроблено висновок, що навчання - це активна діяльність школярів по

засвоєнню знань та засобів їх самостійного придбання, головною особливістю

якої є той факт, що суб\\\'єкт діяльності виконує одночасно і роль об\\\'єкту.

3. Зроблено висновок, що мотивація навчальної діяльності є сукупністю всіх

факторів, що обумовлюють прояви навчальної активності, та спрямованість

учня на різні сторони навчальної діяльності.

4. Визначено, що мотиви навчальної діяльності можна класифікувати

наступним чином:

1. Пізнавальні

1. Широки пізнавальні

2. Учбово-пізнавальні

3. Мотиви самоосвіти

2. Соціальні

1. Широкі соціальні

2. Вузьки соціальні

3. Мотиви соціального співробітництва

5. Виявлено, що учнів у школі можна поділити на таких, що мають молодший,

середній та старший шкільний вік, та зроблено висновок, що для молодшого

характерно утворення мотивації навчальної діяльності, середнього - мотиви

визначення свого соціального статусу, а старшого - мотиви обирання

професії.

6. Виконаний опис методик, спрямованих на визначення характеристик

мотивів, опосередковуючих навчальну діяльність, відповідно до вікових

періодів навчання. Так, для молодшого шкільного віку обрано методику

визначення мотивів навчальної діяльності, для середнього - потреби в

афіліації, а для старшого - ДДО, спрямований на визначення спрямованості

до типу професій.

Таким чином, цілі, поставлені на початку цієї роботи досягнуті, всі

завдання виконано.

Список використаної літератури:

1. Основи психології: Підручник / За заг. Ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця.

- К.: Либідь, 1999.

2. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. - С.-Пб.: Питер, 2002.

3. Леонтьев А.Н. Воля. Вестн. Моск. Ун-та. Сер.14, Психология. 1993.№

2-3.

4. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. -

http://flogiston.df.ru, 2000.

5. Маслоу А. Самореализация.- www.psychology.ru, 2000.

6. Маркова А. К. Формирование мотивации учения в школьном

возрасте-Пособие для учителя. — М., Просвещение, 1983.

7. Петровский В.А. Идея свободной причинности в психологи. -

http://www.psychology.ru, 2000.

8. Психология: Учебник для гуманитарных ВУЗов. Под ред. Дружинина В.Н.

С.-Пб.: Питер, 2002.

9. Психиатрия: Учебник. Н.М. Жариков, Л.Г. Урсова, Д.Ф.Хритинин. - М.:

Медицина, 1989.

10. Симонов П.В. Информационная теория эмоций / Психология эмоций: Тексты.

Под ред. В.К.Винюнаса, Ю.Б.Гиппенрейтер. - М.: Изд-во МГУ, 1984.

11. Толмен Э. Когнитивные карты у крыс и у человека./ Хрестоматия по

истории психологии. Под ред. Гальперина П. Я., Ждан А. Н. М.: Изд-во

МГУ, 1980.- www.psychology.ru, 2000.

12. Уотсон Дж. Психология с точки зрения бихевиориста./ Хрестоматия по

истории психологии. Под ред. П. Я.Гальперина, А. Н. Ждан М.: Изд-во

МГУ, 1980.- www.psychology.ru, 2000.

13. Фрейд З. Психология бессознательного. - М.: Просвещение, 1989.

14. Фрейд З. Остроумие и его отношение к бессознательному; Страх; Тотем и

табу: Сборник.-Минск.: ООО «Попурри», 1998.

15. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность.- М:Педагогика, 1986.

Додаток 1

Стимульний матеріал до методики \\\"дослідження мотивації навчання в

першокласників\\\".

0x01 graphic

0x01 graphic

0x01 graphic

0x01 graphic

0x01 graphic

0x01 graphic

Додаток 2

Текст до модифікації теста-опитувальника А.Мехрабіана

(М.П.Магомед-Емінов).

Тест опитувальника для шкали \\\"ПП\\\"

1. Я легко сходжусь з людьми.

2. Коли я в поганому гуморі, то надаю перевагу тому, щоб бути на людях,

ніж залишатися на самоті.

3. Якщо б я мав вибирати, то віддав би перевагу тому, щоб мене вважали

здібним та кмітливим, ніж товариським та дружелюбним.

4. Я потребую близьких друзів меншою мірою, ніж більшість людей.

5. Я кажу людям про свої переживання скоріше часто та охоче, ніж роблю це

рідко та лише в особливих випадках.

6. Від хорошого кінофільму я отримую більше задоволення, ніж від великої

компанії.

7. Мені подобається заводити якомога більше друзів.

8. Я скоріше надав би перевагу тому, щоб провести свій відпочинок подалі

від людей, ніж на багатолюдному курорті.

9. Я вважаю, що більшість людей славу та пошану цінують вище за дружбу.

10. Я надав би перевагу самостійній роботі, а не колективній.

11. Зайва відвертість з друзями може зашкодити.

12. Коли я зустрічаю на вулиці знайомого, я скоріше намагаюсь перекинутися

з ним хоча б парою слів, ніж пройти, просто привітавшись.

13. Я віддаю перевагу незалежності та свободі від прихильностей, а не

міцним дружнім узам.

14. Я відвідую компанії та вечірки, тому що це добрий спосіб завести

друзів.

15. Якщо мені потрібно прийняти важливе рішення, то я скоріше пораджуся з

друзями, ніж стану обмірковувати це один.

16. Я не довіряю занадто відкритому прояву дружніх почуттів.

17. У мене дуже багато близьких друзів.

18. Коли я знаходжуся у колі незнайомих людей, для мене зовсім неважливо,

подобаюсь я їм чи ні.

19. Я віддаю перевагу індивідуальним іграм та розвагам, а не груповим.

20. Відкриті емоційні люди приваблюють мене більше, ніж серйозні,

зосереджені.

21. Я скоріше прочитаю цікаву книгу або сходжу в кіно, ніж проведу час на

вечірці.

22. Подорожуючи, я більше люблю спілкуватися з людьми, ніж просто

насолоджуватися краєвидами або самому відвідувати визначні пам\\\'ятки.

23. Мені легше розв\\\'язати складну проблему, коли я обмірковую її один, ніж

коли обговорюю її з іншими.

24. Я вважаю, що у важких життєвих ситуаціях слід скоріше розраховувати

тільки на власні сили, ніж сподіватися на допомогу друзів.

25. Навіть у колективі мені важко повністю відволіктися від турбот та

термінових справ.

26. Опинившись у новому місці, я швидко здобуваю широке коло знайомих.

27. Вечір, проведений за улюбленою справою, приваблює мене більше, ніж

багатолюдна вечірка.

28. Я уникаю занадто близьких стосунків з людьми, щоб потім не втратити

особистої свободи.

29. Коли в мене поганий настрій, я скоріше намагаюсь не показувати своїх

почуттів, ніж ділитися ними з кимсь.

30. Я люблю товариство і завжди радий провести час у веселій компанії.

Тест опитувальника для шкали \\\"СВ\\\"

1. Я соромлюся іти в малознайоме товариство.

2. Якщо вечірка мені не подобається, я все одно не йду з неї.

3. Мене б дуже зачепило, якби мій друг став суперечити мені при сторонніх

людях.

4. Я намагаюсь менше спілкуватися з людьми критичного складу.

5. Зазвичай я легко спілкуюсь з незнайомими людьми.

6. Я не відмовлюсь піти в гості через те, що там будуть люди, які мене не

люблять.

7. Коли два мої друга сперечаються, я надам перевагу тому, щоб не

втручатися в їх суперечку, навіть якщо з кимсь із них не згоден.

8. Якщо я попрохаю когось піти зі мною і він мені відмовить, то я не

наважусь попросити його знову.

9. Я обережний у висловлюванні своїх думок, якщо добре не знаю людину.

10. Якщо під час розмови я чогось не зрозумів, то краще я це пропущу, ніж

переб\\\'ю говорючого та попрошу повторити.

11. Я відкрито критикую людей та очікую від них того ж самого.

12. Мені важко казати людям “ні”.

13. Я все-таки можу отримати задоволення від вечірки, навіть якщо бачу, що

одягнений не з нагоди.

14. Я болісно сприймаю критику у свій бік.

15. Якщо я не подобаюсь комусь, то намагаюсь уникати цієї людини.

16. Я рідко соромлюсь звертатися до людей за допомогою.

17. Я рідко суперечу людям через страх зачепити їх.

18. Мені часто здається, що незнайомі люди дивляться на мене критично.

19. Кожного разу, коли я йду в незнайоме товариство, я надаю перевагу

тому, щоб брати із собою друга.

20. Я часто кажу те, що думаю, навіть якщо це неприємно співрозмовнику.

21. Я легко освоююсь у новому колективі.

22. Часом я впевнений, що нікому не потрібен.

23. Я довго переживаю, якщо стороння людина безсторонньо висловилась у мій

бік.

24. Я ніколи не почуваю себе самотнім у компанії.

25. Мене дуже легко зачепити, навіть якщо це з боку і не помітно.

26. Після зустрічі з новою людиною мене зазвичай мало хвилює, чи правильно

я поводився.

27. Коли я маю звернутися за чимось до офіційної особи, я майже завжди

чекаю, що мені відмовлять.

28. Коли треба попросити продавця показати річ, яка мені сподобалась, я

почуваю себе невпевнено.

29. Якщо я незадоволений тим, як веде себе мій знайомий, я зазвичай прямо

вказую йому на це.

30. Якщо у транспорті я сиджу, мені здається, що люди дивляться на мене з

докором.

31. Опинившись у незнайомій компанії, я скоріше активно включаюсь у

бесіду, ніж тримаюсь осторонь.

32. Я соромлюсь попросити, щоб повернули мою книгу або якусь іншу річ,

зайняту в мене на деякий час.

Додаток 3

Текст ДДО (дифференциально-диагностического опросника).

Я предпочту:

1а. Ухаживать за животными

1б. Обслуживать машины, приборы (следить, регулировать)

2а. Помогать больным людям

2б. Составлять таблицы, схемы, программы для ЭВМ

3а. Следить за качеством книжных иллюстраций, плакатов, художественных

открыток, конвертов грампластинок

3б. Следить за состоянием и развитием растений.

4а. Обрабатывать материалы (дерево, ткань, металл, пластмассу и т.п.)

4б. Доводить товары до потребителя, рекламировать, продавать

5а. Обсуждать научно-популярные книги, статьи

5б. Обсуждать художественные книги (или пьесы, концерты)

6а. Выращивать молодняк (животных какой-либо породы)

6б. Тренировать товарищей (или младших) в выполнении каких-либо действий

(трудовых, учебных, спортивных)

7а. Копировать рисунки, изображения или настраивать музыкальные

инструменты.

7б. Управлять каким-либо грузовым (подъемным или транспортным) средством

(подъемным краном, трактором, телевизором и др.)

8а. Сообщать, разъяснять людям нужные им сведения (в справочном бюро, на

экскурсии и т.д.)

8б. Оформлять выставки, витрины (или участвовать в подготовке пьес,

концертов)

9а. Ремонтировать вещи, изделия (одежду, технику, жилище)

9б. Искать и исправлять ошибки в текстах, таблицах, рисунках

10а. Лечить животных

10б. Выполнять вычисления, расчеты.

11а. Выводить новые сорта растений

11б. Конструировать, проектировать новые виды промышленных изделий

(машины, одежду, дома, продукты питания и т.п.)

12а. Разбирать споры, ссоры между людьми: убеждать, разъяснять,

наказывать, поощрять

12б. Разбираться в чертежах, схемах, таблицах (проверять, уточнять,

приводить в порядок)

13а. Наблюдать, изучать работу кружков художественной самодеятельности

13б. Наблюдать, изучать жизнь микробов.

14а. Обслуживать, налаживать медицинские приборы, аппараты

14б. Оказывать людям медицинскую помощь при ранениях, ушибах, ожогах и

т.п.

15а. Составлять точные описания - отчеты о наблюдениях, явлениях,

событиях, измеряемых объектах и др.

15б. Художественно описывать, изображать события (наблюдаемые и

представляемые)

16а. Делать лабораторные анализы в больнице

16б. Принимать, осматривать больных, беседовать с ними, назначать лечение

17а. Красить или расписывать стены помещений, поверхность изделий

17б. Осуществлять монтаж или сборку машин, приборов

18а. Организовывать культпоходы сверстников или младших в театры, музеи,

экскурсии, туристические походы и т.п.

18б. Играть на сцене, принимать участие в концертах

19а. Изготовлять по чертежам детали, изделия (машины, одежду), строить

здания

19б. Заниматься черчением, копировать чертежи, карты

20а. Вести борьбу с болезнями растений, с вредителями леса, сада

20б. Работать на клавишных машинах (пишущей машинке, телетайпе, телеграфе,

ЭВМ и др.)

Лист для ответов:

0x01 graphic

2

Страницы: 1, 2