Рефераты

Аналіз та прогнозування основних тенденцій розвитку ринку дорогоцінних металів в Україні

Аналіз та прогнозування основних тенденцій розвитку ринку дорогоцінних металів в Україні














КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

на тему : "Аналіз та прогнозування основних тенденцій розвитку ринку дорогоцінних металів в Україні"


ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗДІЙСНЕННЯ УПОВНОВАЖЕНИМИ БАНКАМИ УКРАЇНИ ОПЕРАЦІЙ З БАНКІВСЬКИМИ МЕТАЛАМИ НА РИНКУ ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ

1.1 Загальні положення

1.2 Види операцій з банківськими металами

1.3 Загальні умови здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами

1.4 Особливості здійснення операцій з банківськими металами

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ РИНКУ ТОРГІВЛІ ДОРОГОЦІННИМИ МЕТАЛАМИ В УКРАЇНІ

2.1 Становлення національного ринку дорогоцінних металів

2.2 Операції комерційних банків на ринку дорогоцінних металів України

2.3 Курсові тенденції на ринку дорогоцінних металів України

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ В УКРАЇНІ

3.1 Місце України на світовому ринку дорогоцінних металів

3.2 Проблеми формування власної добичі та торгівлі дорогоцінними металами в Україні

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТОК


ВСТУП

 

Згідно з Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними":

- дорогоцінні метали – це золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо);

- операції з дорогоцінними металами - це дії, пов'язані з:

а) виникненням та припиненням права власності та інших прав на дорогоцінні метали;

б) надходженням дорогоцінних металів до місць зберігання фондів і запасів, а також їх зберіганням і відпуском у встановленому порядку;

в) зміною вмісту або фізичного стану дорогоцінних металів під час їх видобутку, виробництва та використання;

г) ввезенням дорогоцінних металів, виробів і матеріалів, що їх містять, в Україну з-за кордону та вивезенням з України;

- золотий запас України складається з афінованого золота в зливках, є державною власністю і становить частину державних золотовалютних резервів України;

- банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів;

- оперативний резерв золота - складова частина Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, визначена як резерв для забезпечення невідкладних потреб національної економіки;

- афінаж дорогоцінних металів - металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок;

Суб'єктами правовідносин у сфері видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів та проведення операцій з ними можуть бути суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють зазначену діяльність на підставі спеціальних дозволів (ліцензій), що видаються у порядку, встановленому законодавством України.

Афіновані дорогоцінні метали в установленому законодавством України порядку закуповуються, в тому числі і за кордоном, в Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України за рахунок коштів державного бюджету і в Державну скарбницю - за рахунок коштів Національного банку України.

Афіновані дорогоцінні метали у стандартному вигляді, а також видобуте з надр або рекупероване дорогоцінне каміння в розсортованому вигляді при продажу суб'єктами їх видобування і виробництва, скуплені у населення і не викуплені з-під застави ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на умовах форвардного контракту першочергово пропонуються:

- Міністерству фінансів України для поповнення Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України;

- Національному банку України для поповнення золотого запасу України.

Суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, та фізичні особи в установленому порядку набувають у власність дорогоцінні метали в зливках та виробах на ринках дорогоцінних металів договорами купівлі-продажу, дарування, іншими цивільно-правовими договорами, а також за правом спадкоємства.

Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України формується Міністерством фінансів України. Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України призначений для забезпечення виробничих, фінансових, наукових, соціально-культурних та інвестиційних потреб України. Цінності, зараховані в Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, є державною власністю.

Золотий запас України створюється Національним банком України і є державною власністю. Управління золотим запасом України здійснюється Національним банком України у межах повноважень, визначених законодавством.

Золотий запас формується шляхом закупівлі афінованого золота в зливках у фізичних та юридичних осіб, резидентів та нерезидентів за рахунок коштів Національного банку України.

Актуальністю проблеми курсової роботи є необхідність встановлення рівня розвитку та шляхів становлення національного ринку дорогоцінних металів.

Предметом дослідження є обсяги та номенклатура операцій по торгівлі дорогоцінними металами в Україні.

Об"єктом дослідження є діяльність банків на ринку дорогоцінних металів України.

Метою курсової роботи було надання оцінки становлення та розвинутості національного ринку дорогоцінних металів в Україні.

Інформаційною базою дослідження були матеріали з Інтернет – сайтів Національного банку України, сайтів комерційних банків України, Української біржі дорогоцінних металів, Лондонської біржі дорогоцінних металів, матеріали щорічних оглядів ринків дорогоцінних металів фірми "Gold Field Mineral Services Limited".


РОЗДІЛ 1. ЗДІЙСНЕННЯ УПОВНОВАЖЕНИМИ БАНКАМИ УКРАЇНИ ОПЕРАЦІЙ З БАНКІВСЬКИМИ МЕТАЛАМИ НА РИНКУ ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ


1.1 Загальні положення


В операціях з дорогоцінними металами уповноваженими комерційними банками України, які отримали ліцензію Національного банку України на такий вид банківських операцій, вживається наступна термінологія [1]:

- банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. З металів платинової групи береться лише паладій;

найвищі проби банківських металів у зливках і порошках - це проби не нижче ніж:

для золота - 995,0;

для срібла - 999,0;

для платини і паладію - 999,5;

- стандартні зливки - це зливки банківських металів, які відповідають стандартам якості, прийнятим Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів та учасниками Лондонського ринку платини та паладію, або технічним умовам ГОСТ 28058-89, ГОСТ 28595-90, ГОСТ 12341-81, ГОСТ 12340-81, прийнятим Міждержавною радою зі стандартизації, метрології і сертифікації;

- мірні зливки - це зливки банківських металів масою 1 кг і менше, проба яких становить не менше 999,9 для золота, 999 - для срібла, 999,5 - для платини і паладію;

- порошки банківських металів - це золото, срібло, платина і паладій у вигляді порошкоподібної субстанції з вмістом хімічно чистого основного дорогоцінного металу для золота не менше 99,99 %, для срібла не менше 99,9 %, для платини і паладію не менше 99,95 % лігатурної маси порошку, що упаковані в скляні ампули або пластмасові банки з маркуванням визнаного виробника;

- монети, вироблені з дорогоцінних металів (далі - монети), - це вітчизняні монети з пробами не нижче ніж: для золота - 995, для срібла - 999, для платини і паладію - 999,5, які не є законним засобом платежу на території України, та іноземні монети з пробами не нижче ніж: для золота - 900, для срібла - 925, для платини і паладію - 999;

- уповноважений банк - це банк, який отримав письмовий дозвіл Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами;

- маса в лігатурі (лігатурна маса) - це фактична загальна маса сплаву або порошку, яка містить дорогоцінний метал;

- маса металу в чистоті (хімічно чистого металу) - це фактичний вміст основного дорогоцінного металу в сплаві або порошку;

- сертифікат якості банківських металів - офіційний штамп (клеймо, товарний знак) визнаного виробника або письмовий документ виробника, що засвідчує пробу банківського металу та ідентифікує назву визнаного виробника або виробника;

- визнані виробники - це афінажні компанії - визнані постачальники на Лондонський ринок дорогоцінних металів, які внесені до спеціального списку афінажних компаній, що зареєстровані Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів (LBMA), або до списку афінажних компаній, які є учасниками Лондонського ринку платини та паладію (LPPM);

- виробники - це афінажні підприємства України, які здійснюють афінаж дорогоцінних металів із виготовленням зливків банківських металів та не належать до визнаних виробників;

- фізична поставка банківських металів - це операція, яка супроводжується фізичним переміщенням банківських металів між учасниками операції;

- біржі - це юридичні особи, які зареєстровані відповідно до законодавства України та здійснюють організацію торгівлі банківськими металами;

- промислові споживачі - це резиденти [юридичні (крім банків) та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності], які використовують банківські метали на виробничі потреби (для виготовлення власної продукції) і діють на підставі ліцензій, одержаних у порядку, установленому законодавством України.

Операції з банківськими металами та їх облік здійснюються окремо за кожним видом банківських металів (золото, срібло, платина і паладій), а саме:

- золото в стандартних зливках - у кількісних одиницях маси хімічно чистого металу, золото в мірних зливках та порошках - у кількісних одиницях лігатурної маси металу;

- срібло в стандартних і мірних зливках та порошках - у кількісних одиницях лігатурної маси металу;

- платина і паладій в стандартних і мірних зливках та порошках - у кількісних одиницях лігатурної маси металу;

- золото, срібло, платина і паладій в монетах, проби яких відповідають або перевищують проби, встановлені для мірних зливків відповідного банківського металу, - у кількісних одиницях лігатурної маси металу, а проби яких нижчі, ніж встановлені для мірних зливків відповідного банківського металу, - у кількісних одиницях маси хімічно чистого металу.

Маса банківського металу може бути виражена в грамах або в тройських унціях. Облікова вагова одиниця банківських металів - тройська унція (31,1034807 грама).

Не допускається використання зливків і порошків банківських металів як засобу обігу та засобу платежу (крім сплати процентів у банківських металах).

1.2 Види операцій з банківськими металами


Уповноважені банки на підставі письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями в частині проведення операцій з банківськими металами на валютному ринку України та з урахуванням вимог Положення [3] мають право здійснювати такі види операцій з банківськими металами :

а) відкриття кореспондентських рахунків у банківських металах в інших уповноважених банках, у Національному банку та проведення операцій за ними;

б) відкриття та ведення кореспондентських рахунків у банківських металах інших уповноважених банків;

в) відкриття та ведення поточних та вкладних (депозитних) рахунків клієнтів у банківських металах;

г) купівля-продаж банківських металів за гривні;

ґ) залучення банківських металів на вклади (депозити) клієнтів (крім банків);

д) залучення та розміщення міжбанківських депозитів у банківських металах;

е) надання та отримання міжбанківських кредитів у банківських металах;

є) надання кредитів у банківських металах резидентам (юридичним особам та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності);

ж) надання та отримання банківських металів у заставу;

з) відповідальне зберігання банківських металів у Національному банку (Державна скарбниця України), в інших уповноважених банках, у власному сховищі;

и) перевезення банківських металів;

і) обмін зливків (зливка) банківського металу на зливки (зливок) цього самого металу меншої (більшої) маси (загальна маса банківського металу залишається незмінною);

ї) конвертація одного банківського металу в інший.

Уповноважені банки на підставі письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями в частині проведення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках та з урахуванням вимог цього Положення мають право здійснювати такі види операцій з банківськими металами:

а) відкриття кореспондентських рахунків у банківських металах у банках-нерезидентах та проведення операцій за ними;

б) купівля-продаж банківських металів за іноземну валюту;

в) розміщення міжбанківських депозитів у банківських металах;

г) отримання міжбанківських кредитів у банківських металах;

ґ) надання та отримання банківських металів у заставу;

д) відповідальне зберігання банківських металів у банках-нерезидентах.

 

1.3 Загальні умови здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами


Для здійснення операцій з банківськими металами з їх фізичною поставкою або без неї (лише з відображенням за рахунками) уповноважені банки керуються законодавством України, в т. ч. цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами Національного банку з питань, що регулюють операції з банківськими металами, на підставі яких вони приймають внутрішні положення, які визначають порядок проведення та організації обліку цих операцій.

Бухгалтерський облік операцій з банківськими металами здійснюється аналогічно до обліку операцій з іноземною валютою відповідно до Правил бухгалтерського обліку банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах, затверджених постановою Правління Національного банку України від 16.12.98 N 520 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 07.12.2000 N 471, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.12.2000 за N 950/5171, зі змінами).

Бухгалтерський облік банківських металів, прийнятих уповноваженим банком на відповідальне зберігання або як застава, внесена з фізичною поставкою, здійснюється за позабалансовими рахунками з обов'язковою фіксацією характерних ознак цих металів: вид, вигляд (зливки, порошки, монети), кількість, проба, виробник, серійний номер зливка, ампули, банки (за наявності), маса в тройських унціях (за наявності) та інші ознаки. Банківські метали, прийняті уповноваженим банком від клієнта на відповідальне зберігання або як застава, не входять до складу залучених коштів уповноваженого банку і не можуть бути розміщені ним від свого імені.

Операції з банківськими металами, під час проведення яких не вимагається фіксація характерних ознак цих металів, а фіксується лише їх маса в тройських унціях та вартість у гривнях, відображаються залежно від виду операції за відповідними балансовими рахунками.

Для обліку операцій з банківськими металами та складання фінансової звітності використовуються офіційні (облікові) курси банківських металів, установлені Національним банком.

Уповноважені банки здійснюють операції з фізичною поставкою банківських металів за умови наявності сертифіката якості цих металів і в порядку та з урахуванням вимог, установлених цим Положенням щодо здійснення касових операцій у банках України.

Для банківських металів, вироблених відповідно до технічних умов ГОСТів, прийнятих Міждержавною радою зі стандартизації, метрології і сертифікації, або Державних стандартів України, у разі потреби видача документа, що підтверджує пробу банківського металу, здійснюється або Національним банком (Державною скарбницею України), або лабораторією, акредитованими відповідно до законодавства України про метрологію та метрологічну діяльність.

Увезення уповноваженими банками банківських металів в Україну та вивезення цих металів за її межі здійснюються в порядку, установленому законодавством України.

Уповноважені банки проводять операції з перевезення банківських металів за умови отримання письмового дозволу Національного банку на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

 

1.4 Особливості здійснення операцій з банківськими металами


Операції з купівлі-продажу банківських металів здійснюються:

- на міжбанківському валютному ринку України (далі - МВРУ), уключаючи біржі та каси уповноважених банків;

- на міжнародних ринках.

Операції з купівлі-продажу банківських металів здійснюють на цих ринках уповноважені банки та Національний банк. Усі інші покупці та продавці банківських металів здійснюють операції з купівлі-продажу банківських металів за посередництвом цих суб'єктів.

Уповноважені банки здійснюють операції з купівлі-продажу банківських металів:

- від свого імені за дорученням і за рахунок коштів клієнтів (у т. ч. на підставі платіжних вимог на стягнення банківських металів, оформлених державними виконавцями);

- у межах нормативу ризику загальної відкритої валютної позиції банку та лімітів довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах.

Операції з купівлі-продажу банківських металів уповноважені банки здійснюють на умовах "тод", "том" або "спот". На умовах "форвард" у межах 50 % від лімітів довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах уповноважені банки мають право проводити операції з купівлі-продажу банківських металів за іноземну валюту 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34 [у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 N 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за N 841/7129 (зі змінами)] (далі – Класифікатор), на міжнародних ринках за угодами, укладеними з банківськими установами.

Уповноважені банки мають право здійснювати на біржах операції з ф'ючерсними контрактами на зміну курсу банківського металу на строк, що не перевищує 6 місяців, за гривні. Проведення інших операцій з купівлі-продажу банківських металів та операцій з деривативами, базовим активом яких є банківські метали, не дозволяється.

Уповноважені банки на МВРУ продають за гривні банківські метали:

- з фізичною поставкою або без неї - іншим уповноваженим банкам, промисловим споживачам та фізичним особам;

- без фізичної поставки - юридичним особам - резидентам (крім уповноважених банків та промислових споживачів).

Продаж банківських металів резиденту - юридичній особі та фізичній особі, крім операцій з купівлі банківських металів фізичною особою в касі банку, здійснюється за умови подання нею до уповноваженого банку заяви про купівлю певної кількості банківських металів.

Промисловий споживач подає до уповноваженого банку також копію ліцензії, виданої відповідним органом ліцензування, яка має бути засвідчена підписом керівника або заступника керівника та відбитком печатки промислового споживача. Ця копія подається до обслуговуючого банку одноразово, зберігається в справі клієнта і протягом строку дії ліцензії є підставою для подальших операцій з банківськими металами, що проводяться через цей банк.

Банківські метали, куплені уповноваженими банками на МВРУ без фізичної поставки за дорученнями і за рахунок коштів юридичних осіб - резидентів (крім банків) та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, можуть бути отримані з фізичною поставкою лише промисловими споживачами з їх поточних рахунків у банківських металах за умови, що така можливість передбачена в договорах на здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених уповноваженими банками з цими промисловими споживачами.

Уповноважені банки купують на МВРУ банківські метали за гривні в будь-яких продавців банківських металів.

Між уповноваженими банками операції з купівлі-продажу банківських металів за гривні проводяться за вільним договірним курсом купівлі та продажу без обмеження розміру маржі між курсами купівлі та продажу і комісійної винагороди. Під час проведення операцій з купівлі-продажу банківських металів комісійна винагорода від клієнтів отримується в гривнях.

Укладання і підтвердження угод з купівлі-продажу банківських металів за гривні (крім операцій з купівлі-продажу банківських металів на біржах) між уповноваженими банками проводяться виключно під час проведення Торговельної сесії, яка є визначеним проміжком часу, що встановлюється та змінюється на підставі постанови Правління Національного банку, про що уповноважені банки попереджуються не пізніше ніж за два робочих дні до часу зміни.

Операції з купівлі-продажу банківських металів та операції з ф'ючерсними контрактами проводяться на біржах за гривні уповноваженими банками від свого імені за дорученням і за рахунок коштів клієнтів [резидентів - юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності], а також у межах нормативу ризику загальної відкритої валютної позиції банку та лімітів довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах. Такі операції здійснюються відповідно до правил, які встановлюються внутрішніми документами бірж із дотриманням вимог законодавства України, цього Положення та нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють здійснення операцій з банківськими металами. Внутрішні документи бірж, які регламентують питання проведення операцій з купівлі-продажу банківських металів та з ф'ючерсними контрактами, мають бути погоджені з Національним банком.

Протягом робочого дня уповноважений банк може продати одній фізичній особі - резиденту без її ідентифікації банківських металів з фізичною поставкою на суму, що не перевищує 50000 гривень.

На міжнародних ринках уповноважені банки здійснюють операції з купівлі-продажу банківських металів з урахуванням такого:

- купівля банківських металів здійснюється за умови отримання письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями в частині проведення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках;

- продаж банківських металів без фізичної поставки здійснюється за умови отримання письмового дозволу Національного банку на проведення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках;

- продаж банківських металів з їх фізичною поставкою (з вивезенням за межі України) здійснюється за умови отримання письмового дозволу Національного банку на проведення операцій з валютними цінностями в частині проведення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках та індивідуальної ліцензії Національного банку на вивезення банківських металів;

- купівля банківських металів здійснюється за будь-яку іноземну валюту, а продаж - за іноземну валюту 1-ї групи Класифікатора;

- банківські метали купують у банків-нерезидентів та у визнаних виробників, а продають банкам-нерезидентам;

- купівля банківських металів з фізичною поставкою або без неї здійснюється:

а) у межах нормативу ризику загальної відкритої валютної позиції банку та лімітів довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах за кошти, що їм належать;

б) від свого імені за дорученням і за рахунок коштів клієнтів – уповноважених банків;

- купівля банківських металів без їх фізичної поставки здійснюється від свого імені за дорученням і за рахунок коштів клієнтів [резидентів - юридичних (крім банків) та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності].

Банківські метали, куплені уповноваженими банками на міжнародних ринках без фізичної поставки від свого імені за дорученням і за рахунок коштів клієнтів [резидентів - юридичних (крім банків) та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності], можуть бути отримані з фізичною поставкою лише промисловими споживачами з їх поточних рахунків у банківських металах за умови, що така можливість передбачена в договорах на здійснення розрахунково-касового обслуговування, які укладаються уповноваженими банками з цими клієнтами.

Уповноважені банки здійснюють операції з кредитування резидентів у банківських металах у порядку, установленому цим Положенням та з урахуванням вимог нормативно-правових актів Національного банку з питань кредитування.

Уповноважені банки здійснюють такі кредитні операції:

- надання та отримання міжбанківських кредитів у банківських металах;

- надання резидентам (юридичним особам та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності) кредитів у банківських металах без їх фізичної поставки;

- надання промисловим споживачам кредитів у банківських металах з їх фізичною поставкою та без неї. Така операція здійснюється за умови подання уповноваженому банку документа, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 3 цієї глави.

Погашення основного боргу за кредитом у банківських металах здійснюється банківськими металами. Проценти за кредитами в банківських металах сплачуються як у банківських металах, так і в гривнях, що має бути обумовлено в кредитному договорі, а комісійні винагороди, неустойки (штрафи, пеня) сплачуються в гривнях. Для погашення кредиту в банківських металах і нарахованих за ним процентів позичальник може купувати банківські метали.

На міжнародних ринках уповноважені банки здійснюють операції з отримання міжбанківських кредитів у банківських металах від банків-нерезидентів.

Погашення основного боргу за кредитом у банківських металах здійснюється банківськими металами або іноземною валютою, якщо це обумовлено умовами кредитного договору. Проценти за кредитами в банківських металах сплачуються як в іноземній валюті, так і в банківських металах, що має бути обумовлено в кредитному договорі, а комісійні винагороди, неустойки (штрафи, пеня) сплачуються в іноземній валюті. Для погашення кредиту в банківських металах і нарахованих за ним процентів уповноважений банк може купувати банківські метали або іноземну валюту, якщо відповідно до умов кредитного договору погашення кредиту здійснюватиметься в іноземній валюті.

Уповноважені банки здійснюють операції з надання та отримання банківських металів (з їх фізичною поставкою або без неї) у заставу. Заставні операції уповноважених банків з фізичною поставкою банківських металів здійснюються:

- у разі використання банківських металів на території України як застави за умови отримання уповноваженим банком або його клієнтом індивідуальної ліцензії Національного банку на право проведення такої валютної операції;

- у разі вивезення уповноваженим банком банківських металів за межі України за умови отримання уповноваженим банком індивідуальної ліцензії Національного банку на право проведення такої валютної операції.

Здійснення уповноваженими банками застави банківських металів (без фізичної поставки банківських металів) не потребує одержання вищезазначених індивідуальних ліцензій Національного банку.

Уповноважені банки проводять операції із залучення банківських металів на вклади (депозити) клієнтів з письмовим оформленням депозитних договорів. Залучення уповноваженими банками банківських металів на вклади (депозити) здійснюється з їх фізичною поставкою або без неї.

Під час здійснення операцій з банківськими металами проценти за вкладами (депозитами) у банківських металах сплачуються як у банківських металах, так і в гривнях на умовах, визначених депозитним договором.

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ РИНКУ ТОРГІВЛІ ДОРОГОЦІННИМИ МЕТАЛАМИ В УКРАЇНІ

 

2.1 Становлення національного ринку дорогоцінних металів

 

Становлення національного ринку дорогоцінних металів є специфічним процесом.

Часто споживач, почувши ціни на Лондонській біржі, прибігає із широко розкритими очима і просить купити метал за лондонською ціною. У цій ситуації можна відповісти тільки наступне. Існує список маркетмейкеров — компаній, що впливають на біржову ціну. Їх всего 14. Є список звичайних учасників біржі, що можуть брати участь у торгах. Їх біля сорока. У встановленні фіксинга золота два рази в день бере участь п'ять фінансово-інвестиційних компаній. При цьому якщо хочеш щось придбати за ціною лондонського фиксинга, потрібно купити як мінімум 1 лот, тобто 155 кг. Це будуть злитки 12,5 кг, чистоти 99,5, що для продажу споживачу не пригодні. Їх треба очистити до 999,9, зробити мірні злитки, перевезти, розмитнити [10].

Можна придбати золото за кордоном, але в залежності від законодавства країни, можливо, прийдеться заплатити податки, а, крім того, одержати індивідуальну ліцензію НБУ на ввіз металу в Україну, що зажадає витрат не стільки грошей, скільки часу і нервів. У підсумку реально може вийти сума, максимально наближена до цін на українському ринку чи навіть вище.

Для продажу на ринках дорогоцінні метали повинні відповідати Міжнародним стандартам якості, прийнятим Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів (LBMA), що позначені в документах асоціації як стандарт London good delivery і містять такі вимоги:

I. Для злитків золота:

- Маса чистого золота в злитку – від 350 до 450 тройских унцій (від 10886 до 13754 г).

- Вага кожного злитка може бути виражена у тройских унціях і бути кратній 0,025 унції.

- Чистота металу - не менш 995 частин хімічно чистого золота на 1000 частин лігатурної ваги.

На злитку повинні бути такі обов'язкові мітки:

- серійний номер;

- проба;

- клеймо виготовлювача;

- рік виготовлення злитка (вимога діє з 1988 року).

Злиток не повинний мати внутрішніх пір, поглиблень і інших недоліків. Він повинний бути зручним для переносу і складування.

ІІ. Для злитків срібла:

- Вага злитка – від 500 до 1250 тройских унцій (від 15552 до 38879 г).

- Вага кожного злитка повинний бути виражений у тройских унціях і бути кратною 0,10 унції

- Чистота металу – не менш 999 частин хімічно чистого срібла на 100 частин лігатурної ваги.

На злитку повинні бути такі обов'язкові мітки:

- серійний номер;

- проба;

- клеймо виробника;

- вага в тройских чи унціях кілограмах (вага злитка в кілограмах повинний бути переведений у трійські унції і відповідати вищевказаним вимогам).

Злиток повинний бути правильної форми, зручним для переносу і складування. На поверхні не повинне бути пір, поглиблень і інших недоліків. Краї злитка повинні бути прямими і негострими.

ІІІ. Для злитків (пластин) платіни:

1.                Вага злитка (пластини) – від 32.150 до 192.904 тройских унцій (від 1000 до 6000 г).

2.                Чистота металу - не менш 999,5 частин хімічно чистого металу на 1000 частин лігатурної ваги.

На злитку повинні бути такі обов'язкові мітки:

- серійний номер;

- проба;

- букви РТ чи PLATINUM ;

- клеймо виробника;

- вага в чи грамах тройских унціях.

В табл.А.1–А.8 Додатку А наведений аналіз обсягу ринку купівлі – продажу банківських металів в системі комерційних банків України та Українській біржі дорогоцінних металів станом на листопад 2005 року та квітень 2006 року [19], [20], [21], [22].

Як показує аналіз даних по банківському ринку торгів дорогоцінними металами в Україні (табл. А.1 – А.8 Додатку А) існуючий ринок практично працює тільки по золоту, а його обсяг не досягає навіть 1 лота (155 кг) Лондонської біржі.

На відміну від партнерів по СНД, першочергові завдання, які вирішує нині Україна, не пов’язані з розвідкою, видобутком чи афінажем дорогоцінних металів. На українській території знайдено понад 230 рудовиявлень золота, причому запаси родовищ десяти з них становлять близько 100 т кожне. Однак поки що це не стало чинником, який активно впливає на розвиток ринку, де практично не відбувається торгівля нововидобутим вітчизняним золотом, а обсяги перероблення "жовтого" металолому незначні.

Утім, світовий досвід свідчить, що ні наявність природних ресурсів, ні високий рівень видобувної промисловості не є обов’язковими умовами активного розвитку ринку дорогоцінних металів (вдалим прикладом слугують Велика Британія й Швейцарія). Тому сьогодні концепція розвитку ринку банківських металів України полягає у грамотній організації ліберальних правил торгівлі, що стимулюють обіг на вторинному ринку імпортованих у країну металів [15].

Реалізація цієї концепції розпочалася 1997 року, коли гривня гостро потребувала стабілізації і приплив до країни дорогоцінних металів був покликаний зміцнити довіру до національної валюти. Законом "Про державне регулювання видобутку, виробництва та використання дорогоцінних металів і коштовного каміння і контроль над операціями з ними" (ухвалений 1997 року) контроль над ринком банківських металів було передано Нацбанку. Банківські метали стають валютними цінностями, а їх оборот звільняється від сплати митних зборів, податку на додану вартість і будь-яких інших спеціальних податків.

На початковому етапі формування ринку НБУ дозволив уповноваженим банкам здійснювати лише обмежений перелік торгових операцій з металами на внутрішньому ринку України, не даючи при цьому можливості працювати з металевими рахунками. Тому в перші роки ринок зростав переважно за рахунок продажу на вторинному ринку зливків, куплених в європейських афінажних компаній, і до кінця 2001-го його обороти досягли 1 т на рік.

Переломний момент настав 2002 року з активним приходом на ринок швейцарських банків. Послуги швейцарського ринку дорогоцінних металів були відразу запитані українськими банками й дали змогу здійснювати, здавалося б, елементарні завдання: купувати метали за конкурентними ринковими цінами й доставляти їх до України впродовж 24 годин замість одного—трьох тижнів, як раніше.

Цього виявилося достатньо для забезпечення стрімкого зростання обсягу торгів. У результаті впродовж останніх двох років український імпорт банківських металів став щороку збільшуватися не менш як утричі (2001 рік — близько 1 т, 2002-й — близько 3 т, 2003 рік — близько 10 т).

Таке стрімке зростання оборотів залучило на ринок нових операторів з-поміж українських банків. Якщо протягом перших п’яти років функціонування ринку (з 1998 до 2002 року) на нього загалом прийшло вісімнадцять з майже двохсот банків, що тоді існували, то за останні півтора року, починаючи з 2003-го, кількість банків-операторів подвоїлася.

Сприяючи активізації ринку, у середині 2003 року Нацбанк затвердив нове "Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами", яке максимально наблизило структуру операцій з банківськими металами до структури операцій з іноземними валютами. Це відкрило глобальні можливості щодо використання банківських металів як фінансового активу для інвестицій, мінімізації фінансових ризиків і оптимізації управління грошовими ресурсами.

У найближчі рік-півтора ринок банківських металів України зростатиме переважно за рахунок попиту на банківські метали без їх фізичного постачання. Цей попит забезпечать фізичні особи, які вважають за краще зберігати в банках вклади в банківських металах ніж, в іноземних валютах, і страхові компанії, чиї резерви можуть бути представлені банківськими металами.

Щонайменше 5% активів цих клієнтів, загальна сума яких оцінюється у $4 млрд, впродовж зазначеного періоду буде переведено в метали. На сьогодні це приблизно $200 млн, які дають змогу придбати близько 16 т золота. У віддаленішій перспективі зі створенням ефективної інфраструктури металевих рахунків зростання ринку відбуватиметься за рахунок задоволення інтересу клієнтів до біржових і позабіржових операцій з похідними фінансовими інструментами, в яких банківські метали значитимуться лише як базовий актив.

Обсяги таких операцій за їхньої правильної організації у десятки разів перевищать досягнутий Україною десятитонний щорічний оборот фізичних металів. Так, торік світовий оборот похідних інструментів із золотом становив близько 129 000 т, що у 30 разів більше за обсяг проданого фізичного металу — 3860 т [19].

2.2. Операції комерційних банків на ринку дорогоцінних металів України

 

Операції з банківськими та дорогоцінними металами в АКБ "Правекс-Банк" початі Банком у 1998 році, коли були прийняті відповідні нормативні акти, що регулюють даний вид діяльності на валютному ринку України.

В даний час Банк здійснює наступні операції з дорогоцінними і банківськими металами [20]:

- покупка-продаж банківських металів;

- переробка дорогоцінних металів у банківські метали;

- послуги ломбардного кредитування під заставу брухту дорогоцінних

металів.


Таблиця 2.1 Курси покупки і продажу банківських металів у національній валюті України за 1 г( в грн) в АКБ "Правекс-банк" за станом на 03 квітня 2006 року

Номінал злитка, г

ЗОЛОТО 999,9

СРІБЛО 999

ПЛАТИНА 999,5

 


продаж

покупка

продаж

покупка

продаж

покупка

 

 

1

136,00

96,00

-

-

270,00

205,00

 

2,5

115,00

86,00

-

-

250,00

203,36

 

5

110,00

85,00

6,70

4,10

245,00

193,52

 

10

105,00

84,00

5,70

3,00

240,00

184,50

 

20

103,00

83,00

5,00

2,80

235,00

176,30

 

1 унція 31,10348

101,00

82,00

3,50

2,00

230,00

168,10

 

50

99,50

82,00

3,10

1,90

228,00

167,28

 

100 (штамп)

98,50

81,66

2,80

1,70

225,00

166,05

 

100 (літ.)

95,00

81,66

-

-

-

-

 

250

94,80

81,20

-

-

223,00

164,41

 

500

94,50

81,10

2,40

1,33

220,00

164,00

 

1000

94,50

81,00

2,20

1,31

219,50

163,59

 

25000

-

-

-

-

-

-

 

30000

-

-

-

-

-

-

Страницы: 1, 2, 3


© 2010 Современные рефераты