Фінансовий менеджмент банка

Виділимо джерела його збільшення за наступними напрямками:

1.                збільшення чистого процентного доходу привело до збільшення чистого прибутку банку порівняно з 2006 роком на 47,3 млн. грн. з урахуванням збільшення відрахувань у страхові резерви в звітному році на 19 млн. грн.;

2.                збільшення чистого процентного доходу на 222,3 млн. грн., тобто на 136,38%.

Прибуток від операцій банку досягнутий як на клієнтській і ресурсній базі на початок 2006 року, так і від розширення діяльності банку у 2006 році.

Слід зазначити, що найбільш вагомою статтею доходів АКБ "Правекс-Банку" є комісійний дохід. Станом на 1.01.2008 він становить 363077 тис. грн., тобто 68,14% від загальної суми отриманих доходів. Чистий процентний дохід становить 125569 тис. грн., тобто 23,56%.

Отже, політика Правекс-Банку спрямована на отримання прибутку в значній мірі від проведення комісійних операцій банку, які є більш неризиковими.

Чистий процентний дохід

Джерела формування доходних/видаткових статей чистого процентного доходу приведені в таблицях 3.8 і 3.9.

Таблиця 3.8 - Процентні доходи (тис. грн.)

Таблиця 3.9 - Процентні витрати (тис. грн.)

У 2007 році чистий процентний дохід банку був 125569 тис. грн., що на 66216 тис. грн. більше, ніж у 2006 році. Приріст чистого процентного доходу обумовлений як за рахунок сформованого на початок року кредитного портфеля банку, так і за рахунок збільшення кредитного портфеля протягом 2006 року. Дохід від кредитних операцій з клієнтами є основною частиною чистого процентного доходу банку і становить 145309 тис. грн.

Залучення нових клієнтів і збільшення загального обсягу пасивів привели до росту процентних витрат банку. Так, у 2007 році процентні витрати були 177596 тис. грн., що на 55923 тис. грн., чи на 45,9% більше, ніж у 2006 році. У той же час слід зазначити, що витрати на підтримку ліквідності ресурсами міжбанківського ринку скоротилися на 8514 тис. грн., чи на 29,83%.

Чистий комісійний дохід

У 2007 році чистий комісійний дохід становив 359386 тис. грн., що на 209862 млн. грн., чи на 140,35% більше, ніж у 2006 році (таблиця 3.10).

Таблиця 3.10 - Чистий комісійний дохід (тис. грн.)

Збільшення комісійного доходу обумовлено: 1) ростом клієнтської бази, збільшенням кількості операцій з розрахунково-касового обслуговування, що забезпечило підвищення доходів на 110929 тис. грн., чи в 2,7 рази за розрахунково-касового обслуговуванням і на 805 тис. грн., чи в 1,47 ризи за операціями з цінними паперами відповідно; 2) збільшенням кредитного портфеля, що забезпечило підвищення доходів з кредитного обслуговування на 101794 тис. грн., чи на 160,3%; 3) скорочення експортних операцій банку в зв’язку зі зміною кон’юнктури на міжнародному ринку, збільшенням обсягу реалізації продукції на внутрішньому ринку, що привело до зменшення комісійних доходів від валютних операцій банку на 3396 тис. грн., чи на 18,2%.

Чистий торгівельний дохід

У 2007 році чистий торгівельний дохід збільшився на 2443 тис. грн, чи на 8,6%.

У 2007 році Правекс-Банк використовував сприятливу кон’юнктуру валютного ринку, в результаті чого у частині торгівлі іноземною валютою чистий торгівельний дохід банку зріс на 2443 тис. грн., чи на 8,6%.

Операційні витрати

Наслідком розширення торгівельної мережі банку стало збільшення у 2006 році операційних витрат на 179212 тис. грн, чи на 84,03% (таблиця 3.11).

Таблиця 3.11- Операційні витрати (тис. грн.)

Ріст операційних витрат, у першу чергу обумовлений дією різноманітних факторві: 44,12% приросту операційних витрат, або 79074 тис. грн. припадає на збільшення витрат на персонал; 7,49% - 13426 тис. грн. на збільшення витрат на оренду, амортизацію; 2,5% приросту операційних витрат банку, або 4500 тис. грн., припадає на збільшення витрат на поліпшення і доброзичливість; 9% зменшення цих витрат або на 16129 тис. грн. пов’язано зі зменшенням витрат на страхування ризиків у результаті поліпшення якості кредитного портфеля.

Відрахування в резерви

Таблиця 3.12 - Аналіз резервів на покриття можливих збитків (тис. грн.)

У 2007 році витрати на формування резервів за активами операціями становить 29135 тис. грн., що на 19025 тис. грн. більше, ніж у 2006 році.

Істотний вплив на їх формування зробили наступні фактори: збільшення кредитного портфеля банку на 1010 тис. грн., чи в 1,73 рази, що спричинило ріст відрахувань у резерви в 2007 році під можливі збитки за операціями з банками і за операціями з клієнтами на 4527 тис. грн. і 17845 тис. грн. відповідно порівняно з 2006 роком; одержання списаних нарахованих доходів на суму 11236 тис. грн.; списання інших безнадійних активів в сумі 3598 тис.грн.

Прибуток

При збільшенні прибутку банку з 20886 тис. грн. до 111184 тис. грн., чи в 5,32 рази в 2007 році сплачений податок на прибуток також збільшився в 4,52 рази і становить 34379 тис. грн.

Збільшення податку на прибуток порівняно з 2006 роком обумовлено: розширенням філіальної мережі, що привело до збільшення частки валових витрат у витратах банку та податкової амортизації.

Чистий прибуток банку за 2007 рік становить 76805 тис. грн., що в 5,77 рази більший, ніж у 2006 році.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Характеристика приміщення

Відповідно до теми дипломної роботи як об’єкт дослідження в розділі "Охорона праці" мною взято приміщення бухгалтерського відділу СОД АКБ "Правекс-Банку" у зв’язку з отриманням у даному відділі необхідної вихідної інформації для написання роботи. Приміщення відділу знаходиться на першому поверсі адміністративної будівлі. Загальна площа приміщення становить 27 м2, висота – 2,5 м, приміщення має два вікна. Кількість працюючих у приміщенні – 6 чоловік. Отже, на одного працюючого в приміщенні припадає: 27/6 = 4,5 (м2/чол.) робочої площи. Згідно із СНиП 2.09.04-87 на кожного працюючого в управлінських приміщеннях повинно припадати не менше 4 (м2/чол.) робочої площі. Висота приміщення – не менше 2,5 м. Отже, нормативи розмірів та забезпечення працюючих робочою площею в офісі дотримано. У приміщенні розташовано 6 комп’ютерів. Напруга джерела живлення комп’ютерів у приміщенні – 220 В. У приміщенні 6 письмових столів, одна шафа для зберігання документів, один холодильник. За небезпекою ураження електричним струмом управлінське приміщення відділу належить до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом працюючих.

План приміщення наведений на рисунку 4.1.

Рисунок 4.1 – Планування приміщення

Умовні позначення рисунку 4.1: 1. холодильник; 2. письмові столи (робочі місця); 3. комп’ютери; 4. двері; 5. вікна; 6. шафа.

4.2 Аналіз умов праці

Для аналізу достатності природного освітлення наведемо схему приміщення для розрахунку, яка наведена на рисунку 4.2.

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для четвертого світлового поясу, в якому розташована Україна (), визначається у відсотках за формулою:

, (4.1)

де: - нормоване значення КПО для III світлового поясу ( згідно СНиП II-4-79);

m – коефіцієнт світлового клімату (m = 0,9);

а) вигляд з боку                          б) вигляд зверху

Рисунок 4.2 – Схема розрахунку природного освітлення

c – коефіцієнт сонячності (c = 1).

Тоді:

.

Для визначення достатності природного освітлення потрібно розрахувати фактичне значення КПО виходячи із формули:

, (4.2)

де:  – площа всіх вікон у приміщенні, м2;  = 1,5 * 1,4 * 2 = 4,2 (м2);

 – площа підлоги приміщення, м2;  = 4,5 * 6 = 27 (м2);

 – загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу;  = 0,4;

 – коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення;

ηв – світлова характеристика вікна;

Кбуд – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками; будинків немає – отже, Кбуд = 1;

Кз – коефіцієнт запасу (Кз = 1,4).

Для розрахунку коефіцієнта  необхідно розрахувати такі параметри:

1.                відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна: 4,5/1,4 = 3,2;

2.                відношення відстані до розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення: 4/4,5 = 0,9;

3.                середньозважений коефіцієнт відбиття ρ стелі, стін, підлоги: ρсз = 0,4;

4.                відношення довжини приміщення до його глибини: 6/4,5 = 1,3.

Виходячи із розрахункових показників, із таблиці значень коефіцієнта  при боковому однобічному освітленні визначимо його значення за допомогою формули екстраполяції:

, (4.3)

де: у(х) – значення функції при заданому аргументі, що знаходиться між значеннями аргументів хі та хі+1;

уі+1 – значення функції при (і+1)-ому аргументі;

уі – значення функції при і-ому аргументі;

хі+1 – (і+1)-те значення аргументу;

хі – і-те значення аргументу.

Звідси  дорівнюватиме:

.

Для визначення коефіцієнта ηв потрібно скористатися таблицею значень світлової характеристики ηв світлових прорізів при боковому освітленні:

;

;

.

Отже,

.

Оскільки, фактичне значення природного освітлення менше нормованого (0,486<1,35), то природнє освітлення в приміщенні недостатнє і необхідні заходи щодо його поліпшення.

Для освітлення приміщення застосовуються люмінесцентні лампи потужністю 40 Вт. Система освітлення - загальна. Отже, нормоване значення освітленості повинне становити не менше 300 люкс (СНиП II-4-79).

Схема розміщення світильників у приміщенні наведено на рисунку 4.3.

Рисунок 4.3 – Схема розміщення світильників

Розрахуємо фактичне значення освітлення (Еф), враховуючи те, що потужність ламп – 40Вт, кількість ламп у світильнику – 4 шт.

Фактичне значення штучного освітлення (Еф) розраховується за формулою:

, (4.4)

де: Fл – світловий потік лампи, лм (для люмінесцентних ламп потужністю 40 Вт – 2100 лм);

ηВ – коефіцієнт використання світлового потоку (ηВ=0,4-0,6);

ηВ=(0,4+0,6)/2= =0,5;

N – кількість світильників, шт.; N = 4 шт.;

n – кількість ламп у світильнику, шт.; n = 4 шт.;

S – площа приміщення, м2; S = 4,5*6=27 м2;

Kз – коефіцієнт запасу (Kз = 1,5-2); Kз = (1,5+2)/2 = 1,75;

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z = 1,1).

Тоді:

 (люкс).

Отже, фактичне значення штучного освітлення близьке до нормативного (323,23>300), а це свідчить про достатність штучного освітлення в приміщенні.

Схема розрахунку природної вентиляції наведена на рисунку 4.4.

Рисунок 4.4 – Схема розрахунку природної вентиляції

Розрахуємо об’єм приміщення:

 (м3).

Розрахуємо об’єм адміністративного приміщення, що припадає на одного працюючого:

 (м3/чол.).

Оскільки згідно зі СНиП 2.09.04-87 об’єм приміщення, що припадає на 1-го працюючого, повинен становити 40 (м3), що більше ніж фактичне значення даного показника – 11,25 (м3/чол.), у відділі потрібно забезпечити повітрообмін не менше L1=30 (м3/год) на кожного працюючого. Розрахуємо необхідний повітрообмін Lн м3/год за формулою:

, (4.5)

де: n – найбільша можлива кількість працюючих у приміщенні.

Lн = 30*6 = 180 (м3/год).

Знайдемо фактичне значення повітрообміну, користуючись схемою, наведеною на рисунку 4.4, за формулою:

, (4.6)

де: µ – коефіцієнт витрати повітря; µ = 0,55;

F – площа квартирки; F = 0,3*1,2 = 0,36 м2;

V – швидкість виходу повітря через квартирку або вентиляційний канал, м/с, яка розраховується за формулою:

, (4.7)

де: g – прискорення вільного падіння; g = 9,8 (м/с2);

H2 – тепловий тиск, який розраховується за формулою:

, (4.8)

де:  та  - відповідно об’ємна вага повітря ззовні приміщення та всередині його, кГ/м3.

Об’ємна вага повітря розраховується за формулою:

, (4.9)

де: Рб – барометричний тиск мм рт. ст.; Рб = 750 мм рт. ст.;

Т – температура повітря, К0; всередині приміщення: для теплого періоду року t=280С або Т=3100С, для холодного періоду року - t=170С або Т=2900С; ззовні приміщення: для літа t=240С або Т=2970С, для зими t=-110С або Т=2620С (СНиП 2.04.05-91).

;

;

;

.

Знайдемо h2 із співвідношень:

, (4.10)

 (м);

 (м2);

 (м2).

Розв’яжемо систему:

Звідси:

;

;

 (м/с);

 (м/с);

 (м3/год);

 (м3/год).

Оскільки фактичне значення повітрообміну значно перевищує нормативне значення як взимку, так і влітку, то природна вентиляція (аерація) неефективна. Тому для підвищення ефективності вентиляції в приміщенні необхідні додаткові заходи.

При оцінці метеорологічних умов у досліджуваному приміщенні необхідно порівняти фактичні значення параметрів мікроклімату: температури повітря, відносної вологості, швидкості переміщення повітря, інтенсивності теплового випромінювання за наявності його джерел у приміщенні з нормативними значеннями, встановленими ДСН 3.3.6.042-99.

Фактичні значення можна одержати за допомогою безпосередніх власноручних вимірів або використати готові дані вимірів, якщо вони є в санітарно-технічних паспортах досліджуваних приміщень.

Швидкість переміщення повітря у приміщенні, крім того, можна знайти із формули (4.6), якщо за площу, яку буде переміщатися повітря кількістю , взяти вертикальну площу перетину досліджуваного приміщення:

 (м/с). (4.11)

Для мого прикладу:

 (м/с).

Беручи до уваги, що в адміністративно управлінських приміщеннях виконуються за енерговитратами легкі роботи, то відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 для холодного періоду року нормативними будуть:

1. температура: оптимальна 21-240С, допустима 20-250С;

2. відносна вологість: оптимальна 40-60%, допустима не більше 70%;

3. швидкість переміщення повітря: оптимальна 0,1 м/с, допустима не більше 0,2 м/с.

Для теплого періоду:

1. температура: оптимальна 22-250С, допустима 21-280С;

2. відносна вологість: оптимальна 40-60%, допустима не більше 60%;

3. швидкість переміщення повітря: оптимальна не більше 0,2 м/с, допустима 0,1-0,3 м/с.

Значення параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в аналізованому підрозділі наведені в підсумковій таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 – Підсумкова таблиця

Аналізоване приміщення за небезпекою виникнення пожежі відповідно до ОНТП 24-86 належить до категорії В (пожежонебезпечні – в ньому наявні легкозаймисті речовини – папір, дерево).

Можливими причинами пожежі можуть бути:

1. коротке замикання в електричній мережі, що може спричинити загорання наявних легкозаймистих речовин;

2. займання паперу і дерева через необережне поводження з вогнем;

3. поширення вогню з сусідніх приміщень.

Попередити пожежу можна шляхом розроблення правил безпечної поведінки із вогнем, усуненням можливості виникнення короткого замикання.

У разі виникнення пожежі своєчасно та з мінімальними наслідками дають можливість загасити її наявні пожежна сигналізація та вогнегасники.

План евакуації працівників та матеріальних цінностей на випадок пожежі наведений на рисунку 4.5.

Умовні позначення рисунку 4.5: * – досліджуване приміщення;  - шляхи евакуації.

4.3 Заходи щодо поліпшення умов праці

Для поліпшення умов праці в досліджуваному приміщенні необхідно покращити природне освітлення шляхом застосування матеріалів, що підвищують відбиття світла від поверхонь приміщення, а також зняти сонцезахисні жалюзі. Можна також збільшити коефіцієнт запасу шляхом застосування скла, яке краще пропускає природне освітлення. При цьому зміняться такі показники:

1.                загальний коефіцієнт світлопроникнення:

 = 0,8 * 0,85 * 1 * 1 * 0,9 = 0,6 (шляхом зняття сонцезахисних жалюзі, =1);

Рисунок 4.5 – План евакуації із приміщення

2. коефіцієнт, що враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення при ρсз=0,5 (за рахунок застосування для внутрішніх поверхонь приміщення світлових кольорів), звідки r1(1,3)=3;

3. коефіцієнт запасу: Кз=1,3 (шляхом покращення якості матеріалу, через який проходять сонячні промені):

.

Оскільки в такому випадку фактичне значення освітленості всеодно не відповідає нормативному, то необхідно застосувати штучне освітлення, яке відповідає нормативному значенню та забезпечить достатнє освітлення в будь-який час.

Для зменшення надлишкового повітрообміну в холодний період року (1029,28 замість необхідних 180 м3/год) пропоную скоротити час провітрювання приміщення до:

 хвилин

 хвилин

Х = 180 * 60 / 1029,28 = 10,5 хв. на годину.

ВИСНОВКИ

Банківський менеджмент – це сукупність принципів, форм, методів і засобів управління банком у ринкових умовах, наука про надійні і ефективні системи управління процесами і відносинами, які становлять зміст діяльності банку; керівництво, керівні кадри і органи банківської установи.

Банківський менеджмент поділяється на організаційний та фінансовий. Організаційний стосується розв’язання загальних проблем і специфіки управління банківським колективом, створення організаційних структур та систем забезпечення діяльності банку. Фінансовий менеджмент комерційного банку – це система принципів, форм, методів і засобів грошових відносин, управління фінансовими ресурсами з метою забезпечення високої ефективності і фінансової стабільності в діяльності банку з врахуванням коливань кон’юнктури на фінансових ринках.

Важливим в банку є процес планування. Планування банківської діяльності являє собою процес визначення цілей на майбутнє та розробку шляхів їх досягнення. Планування являє собою визначення пріоритетів подальшого розвитку банку на основі аналітичної обробки отриманої інформації про стан і динаміку умов ринкового середовища. Для банку, на відміну від інших суб`єктів господарської діяльності, основу механізму планування діяльності складає фінансове планування, що є, по суті, процесом розробки системи фінансових планів і планових (нормативних) показників для забезпечення розвитку банку необхідними фінансовими ресурсами і підвищення ефективності його фінансової діяльності в майбутньому.

У ході формування ефективної системи фінансового менеджменту банку важливого значення набувають методики аналізу їх фінансово-господарської діяльності. За цілями проведення фінансовий аналіз банку поділяється на різні форми залежно від таких критеріїв: за обсягом аналітичного дослідження (повний, тематичний), за суб'єктом аналізу (внутрішній, зовнішній), за об'єктом фінансового аналізу банку (аналіз фінансової діяльності банку в цілому; аналіз фінансової діяльності окремих, структурних підрозділів, центрів фінансової відповідальності банку; аналіз окремих фінансових операцій банку), за періодом проведення (попередній, поточний, підсумковий, перспективний). Системи фінансового аналізу: горизонтальний, вертикальний, порівняльний, інтегральний, коефіцієнтний.

В основі функціональних підсистем фінансового менеджменту важливу роль у підвищенні ефективності управління доходами й витратами, ліквідністю та бюджетним процесом відіграють системи і методи фінансового контролю.

За сучасних умов розвитку банківської діяльності головне завдання полягає в пошуку реальних шляхів мінімізації ризиків та отримання достатніх прибутків для збереження коштів вкладників та підтримання життєдіяльності банку. Успішне вирішення цієї складної проблеми потребує використання багатьох методів, прийомів, способів, систем та розробки нових підходів до управління активами і пасивами банку. В усьому світі рівень ефективності управління активами і пасивами розглядається як один з найважливіших чинників підвищення стабільності, надійності, ліквідності та прибутковості діяльності.

Сутність активів та пасивів банків обумовлюється їхньою роллю в економіці як фінансових посередників, що акумулюють тимчасово вільні кошти суб`єктів господарської діяльності і розміщують їх на умовах повернення, строковості та платності в тих суб`єктів господарства, які потребують цього для забезпечення виробничого процесу. Основними завданнями сучасного комерційного банку є надання різноманітних видів позик своїм клієнтам, для чого є необхідним залучення коштів із різних джерел на відповідні терміни, здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнтів і проведення платежів, здійснення операцій з купівлі та продажу валютних коштів як за дорученням клієнтів, так і за власний рахунок.

Найважливішим напрямком здійснюваних банком активних операцій є кредитування. У структурі балансу банку кредитний портфель розглядається як єдине ціле та складова активів банку, що має свій рівень дохідності й ризику. Тому для успішного кредитування - забезпечення повернення наданих кредитів та підвищення дохідності кредитних операцій - банки мають впровадити ефективну й гнучку систему управління кредитним портфелем.

Одним з головних елементів ефективного управління кредитами є добре розроблена кредитна політика, що має забезпечувати ефективне управління портфелем кредитів банку, ретельний контроль за ними і мінімізацію втрат від настання кредитних ризиків.

В банківській справі як і в інших видах бізнесу ризик пов’язується передусім з фінансовими втратами, що виникають у разі реалізації певних ризиків. Діяльність банку дуже різноманітна і включає операції залучення коштів, випуск і купівлю цінних паперів, видачу кредитів, факторинг, лізинг, забезпечення клієнтів готівкою. Здійснення кожної банківської операції пов’язане з можливістю реалізації кількох ризиків. Через те, що банк одночасно здійснює активні і пасивні операції виникають такі ризики, як: кредитний ризик, валютний ризик, процентний ризик, ризик незбалансованої ліквідності, ризик розриву строку залучення і розміщення коштів та інші ризики.

Ризик означає небезпеку (можливість) втрати банком своїх ресурсів, недоотримання доходів або понесення додаткових витрат у результаті здійснення певних фінансових операцій.

Банки мають успіх тоді, коли ризики контрольовані і знаходяться в рамках їх фінансових можливостей.

Найважливішим в управлінні банком є управління ризиком ліквідності. Ліквідність банку – це здатність банку забезпечувати своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів і строками і сумами виконання зобов’язань банку.

Банківська ліквідність розуміється як якісна характеристика суб'єкта економічних відносин; на мікрорівні її можна охарактеризувати як єдність платоспроможності, надійності та фінансової стійкості.

Підтримання ліквідності банку є серйозною та складною проблемою. У світовій практиці були розроблені методи (теорії) управління ліквідністю, які є складовою частиною всього банківського менеджменту. До складу таких методів входять: управління активами; управління пасивами; збалансоване управління ліквідністю (активами та пасивами).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13