Валютні операції банку та валютні ризики

Якщо долари США мають негативні тенденції щодо стабільності, така ситуація для банку ризикована. Одночасно якщо банк має довгу відкриту валютну позицію у тій валюті, яка має прогнози стосовно зниження курсу, це теж може призвести до втрат.

Виписка за позабалансовим рахунком валютної позиції № 9920 використовується для формування інформації стосовно переліку позабалансових інструментів, визначення їх видів, обсягів та їх впливу на фінансовий результат банку.

Таблиця 2.10. Аналіз структури валютної позиції ВАТ «Альфа-банк» у розрізі операцій станом на 01.01.08 р., тис. грн

Структура операцій валютної позиції дає можливість оцінити, за якими саме операціями виникає відкрита валютна позиція. Так, у ВАТ «Альфа-банк» значна частка довгої відкритої валютної позиції сформована за рахунок операцій торгівлі безготівкової іноземної валюти (39,95 % на початок періоду та 43,10 % на його кінець) та формування доходів в іноземній валюті (31,57 % на початок періоду та 36,78 % на кінець періоду). Динаміка розміру валютної позиції ВАТ «Альфа-банк» позитивна і становить 12,11 %. Структура валютної позиції принципово не змінилася. Однак стаття «інші операції» збільшилася майже вдвічі і становила на кінець періоду 20,69 % від загального розміру валютної позиції. До інших операцій, що впливають на розмір валютної позиції ВАТ «Альфа-банк», належать такі операції:

–                   трансформація активів;

–                   погашення банком безнадійної заборгованості;

–                   купівля валюти для закриття валютної позиції;

–                   купівля валюти для виконання зобов’язань банку перед клієнтами тощо.

Аналіз структури у розрізі валют у ВАТ «Альфа-банк» свідчить про перевагу операцій з доларами США та євро, що забезпечує певну масштабність операцій та оптимізує їх ризикованість.

Операції з торгівлі іноземною валютою є досить значними за обсягами та досить прибутковими, але одночасно й найбільш ризикованими. Зміни курсу валют при відкритій валютній позиції впливають на фінансовий результат банку. Так, підвищення курсу іноземної валюти у разі довгої відкритої валютної позиції веде до збільшення фінансового (нереалізованого) результату, зниження курсу іноземної валюти відповідно до зменшення фінансового (нереалізованого) результату. Якщо банк має коротку відкриту валютну позицію, то у разі підвищення курсу іноземної валюти його доходи зменшуються, а при зниженні, навпаки, — підвищуються. Нереалізований фінансовий результат, що виникає від переоцінки відкритої валютної позиції, відображається на балансовому рахунку № 6204. Якщо банк веде окремо облік реалізованого та нереалізованого фінансового результату, то інформація за цими аналітичними рахунками може використовуватись:

— для оцінювання впливу відкритої валютної позиції на результат банку;

— для оцінювання ефективності торговельних операцій банку.

Не менш важливо проаналізувати структуру валютної позиції у розрізі операцій та валют у динаміці. Зміни у структурі операцій будуть наслідком зовнішніх факторів:

–                   прогнозування змін у курсах валют (скорочення обсягів торгівлі, відсутність пропозицій тощо);

–                   політика НБУ стосовно обмежень на валютному ринку (установлення обмежень на розмір маржі, заборона торгівлі з метою отримання спекулятивного прибутку);

–                   різниця між комерційним курсом готівкової валюти та курсом безготівкової;

–                   переваги прибутковості операцій з національною валютою, тобто проценти за операціями у національній валюті вищі за проценти за операціями в іноземній валюті;

–                   сезонний характер окремих операцій;

–                   низький рівень конкуренції.

Можливий вплив внутрішніх факторів:

–                   зміни експортно-імпортних тенденцій клієнтів банку (поява вигідних проектів клієнтів, що потребують фінансування);

–                   рекламна політика банку;

–                   кваліфікація персоналу;

–                   технічна та технологічна оснащеність.

Аналіз валютної позиції та управління нею тісно пов’язані між собою. У процесі аналізу виявляються ті складові валютної позиції, що містять у собі можливість отримання для банку як додаткових прибутків, так і збитків. Ці компоненти необхідно згрупувати в однорідні групи й оцінити їх вплив на прибуток. Управління валютною позицією передбачає прийняття рішень щодо її зміни з метою досягнення запланованого результату і безпосередньо реалізацію такого результату.

За результатами аналізу діяльності ВАТ «Альфа-банк» на ринку валютообмінних операцій необхідно виділити загальний вплив факторів на динаміку прибутковості. З’ясування причин змін самих факторів є предметом ситуаційного аналізу, що реалізується через маркетингові функції.

Розглянемо аналізу роботи обмінних пунктів банку. У звітному періоді обсяг операцій та фінансовий результат значно відрізняються. Факторний аналіз надасть інформацію, які чинники вплинули на діяльність пунктів обміну та визначить ефективність їх роботи.

Таблиця 2.11. Аналіз ефективності роботи обмінних пунктів ВАТ «Альфа-банк», тис. грн

Пункт обміну валют 1 — агент.

Розташований у великому супермаркеті.

Поряд з ним у звітному періоді відкрито ще два пункти інших банків.

У звітному періоді попит на послуги спостерігався високий.

Курсові коливання значні, що вплинуло на нереалізований фінансовий результат.

Обсяг операцій суттєво не відрізняється від середнього.

Сплата коштів агенту — 20 % від фінансового результату.

Ліміт авансу — 3000 дол. США, 1000 євро, 5000 грн.

Пункт обміну 5 — власний пункт обміну.

Місце розташування — у спальному районі міста.

Попит високий, але це не вплинуло на обсяг операцій, оскільки місце розташування не вигідне.

Курсові коливання значні, що вплинуло на нереалізований фінансовий результат.

Ліміт авансу — 3000 дол. США, 1000 євро, 5000 грн.

Якщо порівняти роботу двох обмінних пунктів, можна зробити висновок, що у звітному періоді вони були результативними. Однак робота власного обмінного пункту у зв’язку з незручним місцем розташування при однакових сумах ліміту була менш ефективною. Обсяг операцій значно менший, і частка реалізованого фінансового результату, тобто фактичного прибутку, становить меншу питому вагу.

За таким принципом слід проаналізувати роботу кожного пункту обміну валют, порівняти показники їхньої діяльності та визначити чинники, що вплинули на підвищення прибутковості, і ті, що її стримують.

Фактори, що мають високий вплив на результат валютообмінних операцій банку:

–                   місткість ринку послуг (попит);

–                   сезонний характер (наприклад, обмінні пункти у зоні відпочинку);

–                   конкурентна позиція (пропозиція);

–                   динаміка курсів, їх змін, розмір маржі;

–                   адміністративні чинники;

–                   технічна оснащенність;

–                   режим роботи;

–                   рівень кваліфікації (уміння оцінити платоспроможність банкнот, виявлення фальшивок).

Виконуючи завдання, що постають перед банком, і працюючи з показниками, менеджери банку повинні брати до уваги малоконтрольовані чинники зовнішнього ринку. Економічні та політичні умови, дії конкурентів, зміни у соціальному і культурному рівні населення — все це повинно враховуватись під час моделювання, координації та формування спектра послуг.

Важливим показником ефективності використання валютних коштів банку є показник дохідності валютних операцій. Необхідно проаналізувати його динаміку порівняння з аналогічним показником за операціями у національній валюті, визначити, за рахунок яких факторів відбулися зміни абсолютного та відносного приросту доходів від валютних операцій:

–                   приріст ресурсної бази;

–                   збільшення (зменшення) обсягів валютних операцій;

–                   зміни у клієнтській базі;

–                   тарифна політика;

–                   наслідки політичної та економічної ситуації у країні;

–                   зменшення (збільшення) вартості валютних ресурсів;

–                   зміни у кредитній, депозитній та курсовій політиці банку;

–                   структурні зміни у розміщенні чи залученні валютних ресурсів.

Аналогічно здійснюється структурний аналіз витрат за операціями в іноземній валюті. При цьому необхідно порівняти доходи і витрати банку від операцій в іноземній валюті в абсолютній величині та у динаміці.

Таблиця 2.11. Аналіз структури доходів ВАТ «Альфа-банк»

Таблиця 2.12. Структура валют ВАТ «Альфа-банк»

Таблиця 2.13. Надходження від валютних операцій ВАТ «Альфа-банк», тис. грн.

Таблиця 2.14. Витрати ВАТ «Альфа-банк» а операціями в іноземній валюті, тис. грн

З показників табл. 2.14 видно, що у структурі витрат ВАТ «Альфа-банк» найбільшою є частка процентних витрат — 56,64 %, які в основному сплачені за міжбанківськими операціями (14,89 %) та рахунками фізичних осіб (21,25 %). Аналогічно розподіляються витрати в розрізі основних валют — долари США, євро, російські рублі та інші валюти. Комісійні витрати, ВАТ «Альфа-банк» сплачені в іноземній валюті, становлять 12,75 %, результат від торгівлі іноземної валюти — 11,83 %. У розрізі структури валют найбільша сума сплачена у доларах США, серед яких теж найбільша частка припадає на витрати на виплату нарахованих процентів за рахунок фізичних осіб (23,59 %), юридичних осіб (18,68 %) та міжбанківськими (12,78 %).

Завершальним етапом аналізу валютних операцій є розрахунок відносних показників дохідності та витратності. Це:

–                   питома вага валютних доходів у загальному обсязі доходів банку;

–                   питома вага валютних витрат у загальному обсязі витрат банку;

–                   доходи від валютних операцій на 1 грн валютних активів;

–                   доходи від валютних операцій на 1 грн активів банку, всього;

–                   доходи від валютних операцій на одного працівника валютного відділу (управління);

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6