Конституційне правосуддя в Україн

Підставами для відмови у відкритті провадження у справі в Конституційному Суді України є такі:

* відсутність встановленого Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України» права на конституційне подання чи конституційне звернення;

* невідповідність конституційного подання чи конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України»;

* непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні чи конституційному зверненні (стаття 45 Закону України «Про Конституційний Суд України»).

З метою повноти розгляду справи Колегія суддів Конституційного Суду України під час підготовки справи та Конституційний Суд у процесі провадження у справі мають право:

* витребувати від Верховної Ради України, Президента України, Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об'єднань громадян і окремих громадян необхідні документи, матеріали та інші відомості, що стосуються справи;

* у разі необхідності призначити експертизу у справі й вирішити питання про залучення експертів у конституційному провадженні;

* викликати посадових осіб, експертів, свідків, представників за законом і уповноважених за дорученням, а також громадян, участь яких повинна забезпечити об'єктивний і повний розгляд справи.

Учасниками конституційного провадження є суб'єкти права на конституційне подання і конституційне звернення, їхні представники, а також залучені Конституційним Судом України до участі в розгляді справи органи та посадові особи, свідки, експерти та перекладачі. Неявка з поважної причини учасника конституційного провадження на пленарне засідання або на засідання Конституційного Суду України може бути підставою для відкладення розгляду справи.

Провадження в Конституційному Суді України ведеться, рішення і ухвали приймаються, висновки даються та оприлюднюються державною мовою. Учасники конституційного провадження, які не володіють державною мовою, мають право користуватися послугами перекладача. Про свої наміри користуватися такими послугами вони своєчасно повідомляють Конституційний Суд України.

За результати розгляду справ про конституційність законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а також у справах з питань офіційного тлумачення Конституції України та законів України Конституційний Суд України приймає рішення. У справах з питань про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів чи тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість; щодо додержання конституційної процедури розслідування та розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту; щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України і порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України в разі дострокового припинення її повноважень Верховною Радою України Конституційний Суд України дає висновки.

За рішенням Конституційного Суду України закони та інші правові акти визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо було порушено встановлену Конституцією України процедуру їх розгляду, ухвалення чи набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти чи їх окремі положення, визнані Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними), втрачають силу з дня прийняття рішення Конституційним Судом України.

Рішення та висновки Конституційного Суду є обов'язковими для виконання на всій території України, остаточними й такими, що не підлягають оскарженню.

Рішення та висновки Конституційного Суду України мають бути підписані не пізніше семи днів після їх прийняття та офіційно оприлюднені наступного робочого дня після їх підписання. Копії рішень і висновків наступного дня після офіційного оприлюднення надсилаються суб'єкту права на конституційне подання чи конституційне звернення, Міністерству юстиції України, а також органу влади, який приймав правовий акт, що розглядався в Конституційному Суді України.

Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення в разі розгляду судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії правового акта, визнаного Конституційним Судом неконституційним. Своїм рішенням Конституційний Суд України може визначити порядок і строки його виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки забезпечення виконання цього рішення.

Рішення й висновки Конституційного Суду України разом з окремими думками (якщо такі є) суддів Конституційного Суду публікуються у «Віснику Конституційного Суду України» та інших офіційних виданнях України.

Рішення Конституційного Суду України містить:

* найменування рішення, дату й місце прийняття, його номер;

* персональний склад суддів Конституційного Суду України, які брали участь у розгляді справи;

* перелік учасників судового засідання;

* зміст конституційного подання;

* повну назву, дату прийняття, порядковий номер, за яким органом, посадовою особою прийнято правовий акт, конституційність якого розглядається;

* положення Конституції України, якими керувався Конституційний Суд України при прийнятті рішення;

* мотивувальну частину рішення;

* резолютивну частину рішення;

* обов'язкове зазначення того, що рішення Конституційного Суду України є остаточним і оскарженню не підлягає. Висновок Конституційного Суду України містить:

* найменування висновку, дату й місце дачі висновку, його номер;

* персональний склад суддів Конституційного Суду України, які брали участь у розгляді справи;

* перелік учасників судового засідання;

* зміст конституційного подання, конституційного звернення;

* положення Конституції України, якими керувався Конституційний Суд України при дачі висновку;

* мотивувальну частину висновку;

* резолютивну частину висновку;

* обов'язкове зазначення того, що висновок Конституційного Суду України є остаточним і оскарженню не підлягає.

3. Конституційно-правовий статус суддів Конституційного Суду України та гарантії іх діяльності

Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг віку 40 років, має вищу юридичну освіту та стаж практичної роботи за фахом не менше десяти років, володіє державною мовою та проживає в Україні протягом останніх 20 років.

Суддя Конституційного Суду України призначається строком на дев'ять років без права призначення повторно; він вступає на посаду з дня складання ним присяги судді Конституційного Суду України на засіданні Верховної Ради України, яке проводиться за участю Президента України, Прем'єр-міністра України, Голови Верховного Суду України, не пізніше як за місяць після призначення суддею Конституційного Суду України.

Зі складу суддів Конституційного Суду України на спеціальному його пленарному засіданні лише на один трирічний строк таємним голосуванням обираються Голова Конституційного Суду України та два його заступники.

Судді Конституційного Суду України під час здійснення своїх повноважень є незалежними; вони підкоряються лише Конституції України та керуються законами України.

На суддів Конституційного Суду України поширюються гарантії недоторканності. Суддя Конституційного Суду України не може бути затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом і не несе юридичної відповідальності за результати голосування чи висловлювання в Конституційному Суді України та в його колегіях, за винятком відповідальності за образу чи наклеп під час розгляду справ, прийняття рішень і дачі висновків Конституційним Судом України.

Важливою гарантією їх незалежності є те, що судді неможуть перебувати в політичних партіях та профспілках, брати учать у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які оплачувані посади, виконувати інщу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Таку умови мають сприяти незалежності суддів при виконанні ними службових обов'язків і уникати політизації цього органу. [14]

Суддя Конституційного Суду України здійснює попередню підготовку питань для їх розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України, Конституційним Судом України, бере участь у розгляді справ. З цією метою він має право витребувати від Верховної Ради України, Президента України, Прем'єр-Міністра України, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об'єднань громадян, окремих громадян необхідні документи, матеріали та іншу інформацію з питань, що готуються до розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України чи Конституційним Судом України. При цьому ухиляння від дачі пояснень або відмова від надання документів, матеріалів, інформації судці Конституційного Суду України зумовлює відповідальність винних осіб згідно із законом.

Суддя Конституційного Суду України має право публічно висловлювати власну думку з питань, що стосуються провадження в Конституційному Суді України лише тих справ, у яких Конституційним Судом України прийнято рішення чи дано висновок.

Повноваження судді Конституційного Суду України припиняються в таких випадках:

1) закінчення строку призначення;

2) досягнення суддею шістдесятип'ятирічного віку;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

4) порушення суддею вимог про несумісність;

5) порушення суддею присяги;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

7) припинення його громадянства;

8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажання.

Рішення про припинення повноважень судді Конституційного Суду України у випадках, передбачених зазначеними пунктами 1-3, 6-9, приймаються на засіданні Конституційного Суду України, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, - Верховною Радою України. Повноваження судді припиняються також у разі його смерті.

Принагідно зауважимо, що положеннями Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 р. положення пункту 26 частини першої статті 85 та пункту 22 частини першої статті 106 [4], які встановлюють повноваження відповідно Верховної Ради України і Президента України щодо призначення по третині складу Конституційного Суду України, доповнені положеннями про їх повноваження щодо звільнення з посад суддів Конституційного Суду України. [10]

4 Конституційне провадження. Форми звернення до Конституційного Суду України

Закон визначає процедуру конституційного провадження.

Перш за все визначаються форми звернення до Консти-туційного Суду, до яких належать: конституційне подання та конституційне звернення.

Конституційне подання - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційними, про визначен-ня конституційності міжнародного договору або про необхід-ність офіційного тлумачення Конституції та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конститу-ційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

У конституційному поданні зазначаються: повне найме-нування органу, посадової особи, які направляють конститу-ційне подання згідно з правом, наданим Конституцією Украї-ни та цим Законом; відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням; повне найменування, номер, дата прийняття, джерело опублікування (у разі пуб-лікації) правового акта, конституційність якого (окремих його положень) оспорюється чи який потребує офіційного тлумачення; правове обґрунтування тверджень щодо некон-ституційності правового акта (його окремих положень) або необхідності в офіційному тлумаченні; дані щодо (інших доку-ментів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти конститу-ційного подання (копії цих документів і матеріалів додають-ся); перелік матеріалів та документів, що додаються.

Конституційне подання, документи та інші матеріали до нього подаються у трьох примірниках.

Суб'єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом України є особи, перелічені у ч. З ст. 150 Конституції України [1].

У свою чергу суб'єктами права на конституційне подан-ня з питань дачі висновків Конституційного Суду є Прези-дент України, Кабінет Міністрів України та Верховна Рада України.

Конституційне звернення - це письмове клопотання до КонституційногоСуду про необхідність офіційного тлума-чення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

У конституційному зверненні зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або пов-на назва та місцеперебування юридичної особи; відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням; статті (окремі положення) Конституції або за-кону України, тлумачення яких має дати Конституційний Суд України; обґрунтування необхідності в офіційному тлу-маченні положень Конституції або законів України; дані що-до інших документів та матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного звернення (копії цих документів і ма-теріалів додаються); перелік документів та матеріалів, що до-даються.

Конституційне звернення, документи та матеріали до нього подаються у трьох примірниках.

Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

У свою чергу визначаються підстави для відмови у від-критті конституційного провадження. До їх числа належать: відсутність встановленого Конституцією і Законом права на конституційне подання, звернення; невідповідність подання і звернення вимогам, передбачених Конституцією і Законом; непідвідомчість Конституційному Суду питань, порушених у конституційному поданні, зверненні.

Закон визначає порядок провадження у справах у Кон-ституційному Суді України: порядок відкриття провадження у справі; утворення у складі Конституційного Суду колегії суддів та їх повноваження; порядок проведення засідань Конституційного Суду, а також пленарних засідань.

У складі Конституційного Суду України створюються ко-місія суддів для розгляду питань про відкриття провадження у справах за конституційними поданнями і колегія суддів для розгляду питань про відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями. Рішення про це приймається Конституційним Судом України упродовж першого місяця кожного календарного року. Колегії приймають рішення про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді України абоу відмові в такому провадженні.

Засідання суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менш як 11 суддів, а рішення приймається, якщо за нього проголосувало більше половини суддів, які брали участь у засіданні.

Пленарне засідання вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менш як 12 суддів, а рішення приймаєть-ся якщо за нього проголосувало не менш як 10 суддів.

Учасниками конституційного провадження є суб'єкти права на конституційне подання і конституційне звернення, їхні представники, а також залучені Конституційним Судом України до участі у розгляді справи органи та посадові особи, свідки, експерти та перекладачі.

Неявка з поважної причини учасника конституційного провадження на пленарне засідання або на засідання Кон-ституційного Суду України може бути підставою для відкла-дення розгляду справи.

У разі повторної неявки з поважної причини учасника конституційного провадження на пленарне засідання або на засідання Конституційного Суду України Конституційний Суд України може прийняти рішення про розгляд справи на відповідному засіданні за його відсутності.

У разі неявки без поважних причин учасника конститу-ційного провадження Конституційний Суд України приймає рішення за його відсутності.

Строк провадження у справах за конституційними подан-нями не повинен перевищувати трьох місяців.

У разі провадження за конституційним поданням, яке ви-знане Конституційним Судом України невідкладним, строк розгляду такого подання не повинен перевищувати одного місяця.

Строк провадження у справах за конституційними звер-неннями не повинен перевищувати шести місяців.

Згадані строки конституційного провадження починають обчислюватися з дня прийняття процесуальної ухвали про відкриття конституційного провадження у справі.

Конституційний Суд України за результатами розгляду справ щодо конституційних законів та інших актів парламен-ту, актів Президента, актів уряду, правових актів Автоном-ної Республіки Крим приймає рішення.

Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині Конституційне право України [7]

У разі якщо у процесі розгляду справи за конституцій-нимзверненням виявлено невідповідність Конституції Украї-ни інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституцій-ний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі поло-ження) неконституційними.

Разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України їх офіційно оприлюднюють наступного робочого дня після їх підписання.

Рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України публікуються у «Віснику Конституційного Суду України» та в інших офіційних виданнях України.

Конституційний Суд України відкриває нове проваджен-ня у справі при виявленні нових обставин у справі, що не бу-ли предметом його розгляду, але існували на час розгляду і прийняття рішення або дачі висновку в справі.

Рішення і висновки Конституційного Суду України рів-ною мірою є обов'язковими до виконання.

Копії рішень і висновків Конституційного Суду України надсилаються наступного робочого дня після їх офіційного оприлюднення суб'єкту права на конституційне подання чи конституційне звернення, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до органу влади, що прийняв правовий акт, який був предметом роз-гляду в Конституційному Суді України.

У разі потреби Конституційний Суд України може визна-чити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх вико-нання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержан-ня висновку.

Конституційний Суд України має право зажадати від ор-ганів письмового підтвердження виконання рішення, додер-жання висновку Конституційного Суду України.

Невиконання рішень та недодержання висновків Консти-туційного Суду України тягнуть за собою відповідальність згідно з законом.

Конституційний Суд України дає також висновки у спра-вах з питань: офіційного тлумачення Конституції України та законів України; про відповідність Конституції України чин-них міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для на-дання згоди на їх обов'язковість; щодо додержанняконсти-туційної процедури розслідування і розгляду справи про усу-нення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Рішення приймаються, висновки даються Конституцій-ним Судом України поіменним голосуванням шляхом опиту-вання суддів Конституційного Суду України.

Пропозиції суддів Конституційного Суду України до про-екту рішення чи висновку голосуються у порядку надхо-дження.

Судді Конституційного Суду України не мають права ут-римуватися від голосування.

Рішення і висновки Конституційного Суду України моти-вуються письмово, підписуються окремо суддями Конститу-ційного Суду України, які голосували за їх прийняття і які голосували проти їх прийняття, та оприлюднюються. Вони є остаточними і не підлягають оскарженню.

Підписання суддею Конституційного Суду України рішен-ня, висновку Конституційного Суду України є обов'язковим.

Окрема думка судді Конституційного Суду України, який підписав рішення чи висновок Конституційного Суду Украї-ни, викладається суддею Конституційного Суду України у письмовій формі і додається до рішення чи висновку Консти-туційного Суду України.

Рішення і висновки Конституційного Суду України підпи-суються не пізніше семи днів після прийняття рішення, дачі висновку. Вони рівною мірою є обов'язковими до виконання. Порядок їх виконання визначає Закон.

Окремо Закон визначає особливості конституційного провадження у справах щодо: неконституційності законів та інших актів парламенту, актів Президента, актів уряду, пра-вових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; конституційно-правових актів, що викликають спір стосовно повноважень конституційних органів державної влади Украї-ни; органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування; конституційності актів про при-значення виборів, всеукраїнського референдуму чи місцево-го референдуму в Автономній Республіці Крим; відповідності положень чинних правових актів парламенту, Президента, Уряду України, правових актів Автономної Республіки Крим конституційним принципам і нормам стосовно прав і свобод людини і громадянина; питань конституційності, що виника-ють у процесі загального судочинства; конституційності пра-вових актів, якими суперечливо регулюється порядок реалі-зації конституційних прав і свобод людини і громадянина; конституційності чинних міжнародних договорів України та міжнародних договорів України, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість; відкриття кон-ституційного провадження у справах щодо додержання кон-ституційної процедури розслідування справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту; офіційно-го тлумачення Конституції та законів України.

На підставі Закону України «Про Конституційний Суд України» 5 березня 1997 р. [2] був прийнятий Регламент Конституційного Суду України, в якому визначено процедуру виборів Голови, заступників Голови Конституційного Суду, призначення секретарів колегії суддів, керівника Секретаріа-ту та їх повноваження.

У Регламенті детально визначено процедуру проведення пленарних засідань та засідань Суду; порядок прийняття конституційних подань, конституційних звернень та відкрит-тя конституційних проваджень; порядок розгляду справ Конституційним Судом; питання організації діяльності Суду з ін-ших питань.

5 Акти Конституційного Суду України: правова природа і значення

Діяльність органів конституційної юрисдикції пов`язана з прийняттям певних документів, актів, які опосередковують процес здійснення ними своїх повноважень, а також виступають в якості засобу юридичного оформлення результатів такої діяльності. Акти Конституційного Суду України є засобом формалізації його волі як єдиного в державі органу конституційної юрисдикції.

В чинному законодавстві не визначено поняття актів Конституційного Суду України. Проте це можна зробити проаналізувавши і узагальнивши положення відповідних правових норм.

Конституція України вказує на два основних види актів Конституційного Суду України як єдиного органу конституційної юрисдикції:

- рішення - їх Конституційний Суд України ухвалює з питань конституційності законів та інших правових актів (ч. З ст. 150);

- висновки - їх Конституційний Суд України дає в справах про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість, а також щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту (ст. 151).

Що ж до Закону «Про Конституційний Суд України» [2], то він містить главу 8 «Рішення і висновки Конституційного Суду України», в якій відповідно до її назви передбачаються основні види актів, які приймаються в конституційному судочинстві. Крім цього, ст. 50 Закону передбачено можливість прийняття Конституційним Судом України процесуальних ухвал про відкриття провадження та про відмову у відкритті провадження у справі в Конституційному Суді України.

Види актів Конституційного Суду України визначаються також Регламентом Конституційного Суду України. Так, відповідно до його параграфу 54, такими актами є рішення і висновки, процесуальні та протокольні ухвали Конституційного Суду України. До цього треба додати, що відповідно до Закону і Регламенту [2], процесуальні ухвали про відкриття провадження та про відмову у відкритті провадження приймаються також колегіями Конституційного Суду України (статті 48, 49 Закону).

Таким чином, можна стверджувати, що актами Конституційного Суду України є рішення, висновки і ухвали.

Рішення Конституційного Суду України можуть бути підсумковими (тобто такими, що позначають завершення розгляду Судом справ, віднесених до його виключної компетенції) і організаційними (є формою вирішення організаційних питань функціонування органу конституційної юрисдикції).

Підсумкові рішення - ухвалюються з питань, віднесених Конституцією (статтею 150) до виключної компетенції Конституційного Суду України, а саме щодо:

1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність):

- законів та інших правових актів Верховної Ради України;

- актів Президента України;

- актів Кабінету Міністрів України;

- правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

2) офіційного тлумачення Конституції України та законів України (тут слід звернути увагу на певну неузгодженість з статтею 150 Конституції статті 62 Закону [1], відповідно до якої у справах з питань офіційного тлумачення Конституції та законів України Конституційний Суд України дає висновки).

Організаційні рішення приймаються на пленарних засіданнях і засіданнях Конституційного Суду України з питань організації внутрішньої діяльності Конституційного Суду України: про затвердження Регламенту, положення про секретаріат, постійні комісії, про утворення Колегії суддів Конституційного Суду України, про припинення повноважень судді Конституційного Суду України, про дострокове звільнення з посади Голови Конституційного Суду України, його заступників, про службові відрядження суддів і ін.

Часто рішеннями Конституційного Суду України узагальнено називають усі акти, які від приймає в процесі своєї діяльності. В цьому разі термін «рішення» вживається у широкому його значенні.

Висновки Конституційного Суду України даються в справах, передбачених статтями 151, 159, а також п. 28 ст. 85 Конституції України [1]:

- про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, які вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов`язковість (ч. 1 ст. 151 Конституції України);

- про додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту (ч. 2 ст. 151 Конституції України);

- відносно відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам ст. 157 і 158 Конституції України (ст. 159 Конституції України);

- про порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції або законів України (п. 28 ст. 85 Конституції України).

Ухвали є формою вирішення Конституційним Судом процесуальних питань своєї діяльності. Конституційний Суд України приймає (приймає - відповідно до ч 1 ст. 48 і ст. 49 Закону, виносить - відповідно до параграфу 21 Регламенту) процесуальні ухвали про відкриття провадження та про відмову у відкритті провадження у справі в Конституційному Суді України. Крім цього, Конституційний Суд України, відповідно до Регламенту, виносить ухвали про прийняття або відмову в прийнятті до розгляду звернень, про призупинення конституційного провадження по справі, про об`єднання конституційних проваджень, про відкриття нового провадження по справі, про форму слухання справи, про приєднання документів до матеріалів справи, про призначення експертизи і т. п.

Ухвали оформляються протокольно або у вигляді окремого акту. Відповідно вони поділяються на ухвали процесуальні і ухвали протокольні (наприклад, про притягнення до відповідальності за порушення встановленого порядку у Залі засідань Конституційного Суду України).

Отже, акти Конституційного Суду України є засобом юридичного оформлення результатів розгляду ним матеріальних, процесуальних чи організаційних питань.

Актам Конституційного Суду України притаманні певні особливості, які зумовлені насамперед природою органу конституційної юрисдикції. Особливості актів Конституційного Суду України полягають в тому, що вони:

- мають спеціальний предмет (об`єкт) - актами Конституційного Суду України вирішуються питання, віднесені до його виключної компетенції. Жоден інший державний орган не уповноважений вирішувати питання, які є предметом діяльності Конституційного Суду України;

- приймаються в особливому процесуальному порядку;

- є загальнообов`язковими на всій території України;

- є остаточними і оскарженню не підлягають;

- є засобом гарантування верховенства Конституції України на всій території держави, забезпечення прямої дії її норм і формування єдиного конституційного праворозуміння.

Таким чином, акти Конституційного Суду України - це спеціальні правові акти, що приймаються Конституційним Судом в особливому процесуальному порядку з метою реалізації своїх повноважень як органу конституційної юрисдикції і є остаточними та загальнообов`язковими на всій території України.

Висновки

Таким чином, щодо розглянутих питань можна дійти наступних висновків.

Завдання суду - судити, тобто розглядати й перевіряти достовірність наданих сторонами доказів, давати їм свою оцін ку і викладати її у своєму рішенні. Іншими словами, суд пови нен вирішувати спір, здійснювати правосуддя - не більше і не менше. Ніякої особистої ініціативи, ніякої спонукальної заці кавленості - це ознаки істинного правосуддя в новому демок ратичному його розмінні, які базуються на конституційних принципах незалежності суддів, змагальності й рівності сторін.

Разом з тим судову владу, як одну з основних структур правової держави, не можна зводити лише до розгляду кон кретних справ, передбачених нормами цивільного або кримі нального права.

У контексті системи противаг судову владу характеризує юридична можливість впливати на рішення і дії законодавчої та виконавчої влади, «врівноважувати» їх. Названі повнова ження в повному обсязі, коли вони надані суду і використо вуються ним при здійсненні правосуддя, перетворюють його на могутню стабілізуючу силу, здатну захищати права і свободи громадян, оберігати суспільство від руйнівних соціальних спорів.

У сфері контролю суду за законодавчою діяльністю, точні ше, за конституційністю законів та інших нормативних актів, донедавна був цілковитий вакуум.

Становище суттєво змінилося після створення в Україні Конституційного Суду. Відповідно до Закону від 16 жовтня 1996 р. цей суд наділено повноваженнями розглядати справи про конституційність міжнародних договорів, здійснювати офі ційне тлумачення Конституції та законів України, давати вис новки у встановлених законом випадках. Відповідно до рішен ня Конституційного Суду неконституційний акт може визнава тись нечинним, таким, що не підлягає виконанню, або на орган, який видав суперечливий акт, може покладатися обов'язок усунути допущене в результаті його застосування по рушення прав та свобод людини і громадянина. Практика свід чить, що Конституційний Суд не раз виступав гарантом прав особи, діючи в кожному з передбачених законом напрямів.

Список використаної літератури

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради. - 1996. - №30. - С. 141.

2. Закон України «Про Конституційний Суд України» // Відомості Верховної Ради. - 2002. - №27 - 28. - С. 180.

3. Закон України «Про статус суддів» // Відомості Верховної Ради. - 1993. - №8. - С. 56.

4. Закону України «Про внесення змін до Конституції України». 8.12.2004 р. п. 26 ч. 1 ст. 85 та п. 22 ч1 ст. 106

5. Актуальні проблеми конституційної юрисдикції: сучасність і перспективи розвитку: Матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 5-й річниці Конституційного Суду України, м. Київ, 18-19 жовтня 2001 р / Конституційний Суд України / Г.П. Сурначова (упоряд.), І.М. Шевляк (упоряд.) - К.: Юрінком Інтер, 2002.

6. Витрук Н.В. Конституционное правосудие. Судебное конституционное право и процесс. М., ИО «Юнити». 1998. С. 33-34.

7. В.Ф. Погорілка, О.Ф. Фрицького. - К., 2001. - 352 с

8. Веніславський Ф. Взаємодія гілок влади як принцип основ конституційного ладу України // Право України. - 1998. - №1. - С. 38.

9. Гергелійник В. Конституційний суд в системі органів контрольної влади і теоретичні аспекти // Право України. - 1999. - №5. - С. 84

10. Годованець В.Ф. // Конституційне право України: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2005. - 360 с - с 144-155.

11. Григорьева Л.I. Принцип незалежності судової влади та гарантії судового захисту прав і свобод людини і громадя нина // Вісник Верховного Суду України. - 2006. - №4. - С. 5-6.

12. Козюбра М. Конституційний Суд в системі органів державної влади // Державно-правова реформа в Україні. - К., 1997. - С. 22 - 23.

13. Конституційне право України / За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. - К.: Укр. центр правничих студій, 1999.

14. Конституційне право України:/ Підруч./ За ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. - К., 2002.

15. Кравченко В.В. Конституційне право України. - К.: Атіка, 2006. - С. 357-358.

16. Мартинюк Р. Нормативне визначення суб'єктів звернення до Конституційного Суду України та механізму формування складу Суду як гарантії забезпечення його позаполітичного статусу і компетентності // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - 2007. - Випуск 37. - С. 156 - 162.

17. Савицкий В. Организация судебной власти в Росcийской Федерации. - М.:БЕК, 1996. - С. 28 - 29.

18. Скомороха Віктор Єгорович. Конституційний Суд України в механізмі державної влади: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.02 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2001. - 19 с.

19. Скоромоха В. Деякі питання конституційного провадження // Право України. - 1998. - №9. - С. 6.

20. Фрицький О. Конституційне право України. Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - С. 442.

Страницы: 1, 2