Рефераты

Главная

Программирование и
комп-ры

Психология

Радиоэлектроника

Аудит

АХД экпред финансы
предприятий

Банковское дело

Биографии

Биология и химия

Биржевое дело

Финансы деньги и налоги

Философия

Физика и энергетика

Военная кафедра

Ветеринария

Валютные отношения

География и экономическая
география

Геология гидрология и
геодезия

Государство и право

Товароведение

Транспорт

Нотариат

Архитектура

Химия

Гражданское право и
процесс

Графология

Делопроизводство

Деньги и кредит

Новые и неперечисленные

Проблеми адміністративно-правового регулювання застосування спеціальних засобів адміністративного припинення міліцією

Національна академія внутрішніх справ України

Кафедра адміністративного права

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Тема: “Проблеми адміністративно-правового регулювання застосування спеціальних засобів адміністративного припинення міліцією.”

Виконав: викладач УПППМ УМВС України
в Житомирській області
капітан міліції

Керівник: Доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України
І.П. Голосніченко

м. Київ 2003 р.

План

Стр.

Вступ

Глава І. Вдосконалення механізму правового регулювання застосування спеціальних засобів адміністративного припинення.

§ 1. Норми адміністративного права і правовідносини у сфері застосування засобів адміністративного припинення;

§ 2. Адміністративна правосуб'єктність державних органів виконавчої влади щодо реалізації спеціальних засобів адміністративного припинення;

§ 3. Соціальна обумовленість вдосконалення адміністративно-правового регулювання застосування спеціальних засобів адміністративного припинення;

Глава ІІ. Вдосконалення практики застосування спеціальних засобів адміністративного припинення при охороні громадського порядку.

§ 1. Адміністративно-правова практика застосування спеціальних засобів адміністративного припинення при охороні громадського порядку;

§ 2. Вдосконалення практики застосування спеціальних засобів нарядами патрульно-постової служби міліції при охороні громадського порядку;

§ 3. Особливості застосування спеціальних засобів при проведенні спеціальних операцій:

3.1. при припиненні масових безладь;

3.2. при захопленні озброєного злочинця, звільненні заручників;

Заключна частина.

Список використаної літератури

Вступ

В умовах побудови правової держави підвищення ефективності правового регулювання різноманітних соціальних зв'язків набуває особливої актуальності. Зростає необхідність вдосконалення правового впливу на поведінку людей, підвищення їх правосвідомості.
В демократичному суспільстві головне завдання державної влади, зокрема виконавчої, - забезпечення прав і свобод громадян. Так, стаття 3 Конституції України проголошує, що: “Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає за свою діяльність. Утвердження і безпека прав і свобод людини є головним обов'язком держави.”
В той же час досягнення високого рівня дисципліни і законності неможливо без законослухняної поведінки громадян, покращання якості та ефективності роботи правоохоронних органів. Ухилення від виконання обов'язків, закріплених в законі, передбачає адекватне реагування держави, у тому числі, застосування заходів адміністративного примусу. Застосування заходів державного примусу за будь-які протиправні діяння завжди привертало увагу суспільства, соціальних груп, так, як воно більше всього торкається інтересів людей, їх об'єднань.
Одним з найбільш серйозних втручань з боку правоохоронних органів в життєдіяльність громадян являється застосування до них спеціальних засобів адміністративного припинення. В зв'язку з цим питання застосування спеціальних засобів адміністративного припинення є предметом адміністративно-правового регулювання та реалізації органами держави.
Підвищена увага до цієї проблеми обумовлюється також і можливістю помилок, свавілля, потурання державних органів чи посадових осіб, застосовуючих примус. Для ілюстрації загальної картини з цього приводу можна привести такий приклад, що в 1998 році судами України задоволено 96% позовів і скарг про захист порушених прав громадян і юридичних осіб.1

_______

1 “Голос України” №11 1996 рік. “Дві третини честі і гідності”.

Необхідно звернути увагу на те, що криміногенна обстановка залишається складною. Продовжує збільшуватись інтенсивність злочинної агресії, насильницьких посягань на життя і здоров'я людей.

Понад тисячі їх стали жертвами вбивств, більше тисячі одержали тяжкі тілесні ушкодження. Тільки за минулий рік загинуло більше 70 правоохоронців1. Деякі з них при посяганні на їх життя невміло застосовували спец. засоби, або в необхідній момент не застосовували їх зовсім. А тому питання підвищення ефективності застосування спеціальних засобів працівниками органів внутрішніх справ, вдосконалення механізму адміністративно-правового регулювання цієї групи правовідносин набуває значної актуальності.

Опитування працівників міліції окремого батальйону патрульно-постової служби міліції управління міністерства внутрішніх справ в Житомирській області свідчить: 95.7% працівників стверджують, що відбувається зростання злісної непокори правопорушників законним вимогам працівників міліції, а 85.3% - фізичного опору під час їх затримання. В умовах, які склалися дуже гостро стоїть питання підвищення рівня професійної підготовки особового складу міліції по тактико-спеціальній, бойовій підготовці, особливо в частині застосування заходів фізичного впливу, вогнепальної зброї, спеціальних засобів адміністративного припинення, підвищення рівня технічного забезпечення міліції для боротьби з різновидами правопорушень.

Практика свідчить, що в більшості випадків у особового складу органів внутрішніх справ відсутні необхідні навички по застосуванню спеціальних засобів адміністративного припинення.

Існуюча в Україні нормативна база - Закон України “Про міліцію”
від 20.12.90 р., Постанова Ради Міністрів УРСР №49 “Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в УРСР” від 27.02.91 р., підзаконні акти, які регламентують особливості застосування застосування цих засобів є деякі недоліки спеціальних засобів адміністративного __________

1 Звіт перед українським народом про оперативно-службову діяльність органів внутрішніх справ
у 1998 році. - Голос України, №7, 1999.

припинення дозволяє рішуче припиняти порушення законності, але в механізмі адміністративно-правового регулювання, наприклад: не визначені окремо засоби кримінального припинення і адміністративного припинення з урахуванням їх можливостей і законодавчим закріпленням, не визначено на законодавчому рівні що мається на увазі під термінами “виключні випадки”, “інші антигромадські діяння”, не зрозуміло як і ким визначається інтенсивність застосування спеціальних засобів забезпечення спеціальних операцій, не визначені випадки, коли при проведенні спеціальних операцій забороняється застосування тих чи інших спеціальних засобів, відсутні методичні рекомендації, типові розробки, посібники для командирів підрозділів патрульно-постової служби, командирів спеціальних підрозділів міліції по підготовці особового складу до застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку, та в ході вирішення оперативних завдань.

В зв'язку з вищевказаними недоліками навчання особового складу органів внутрішніх справ з питань застосування спеціальних засобів проводиться на низькому організаційному та методичному рівні, практичні тренування, навчання проводяться дуже рідко і без використання всього комплексу спеціальних засобів, які стоять на озброєнні органів внутрішніх справ.

Проблеми адміністративно-правового регулювання в сфері охорони громадського порядку висвітлювались в цілому ряді монографій, дисертацій, навчальних посібників, статей:

Афанасьєва В.Г., Астемірова З.О., Бахраха Д.М., Бондурка О.М.,
Веремеєнка І.І., Голосніченка І.П., Гончарука С.Т., Даньшина І.М., Дорогих М.М., Єропкіна М.І., Єфімова М.Е., Жалінського О.Е., Загороднікова М.І., Зотова Л.В., Ігітова В.І., Коваля Л.В., Казімірчук В.П., Керімова Д.О., Клюшніченка О.П., Курагіна Г.Г., Курнікова В.В., Карпец І.І., Ратінова А.Р., Луньова А.Е.,
Лойфмана І.Я., Манохіна В.М., Орзих І.Ф., Ореховського О.І., Попова Л.Л., Петрова Р.І., Реутова В.П., Саввіна М.Е., Серьогіна О.П., Сіденко О.П., Сорокіна В.Д., Юсупова В.О., Явіч В.С., Якуба О.М., але комплексного дослідження проблем вдосконалення адміністративно-правового регулювання застосування засобів адміністративного припинення не проводилось.

Дослідження вищевказаної групи відносин необхідне для подальшого поліпшення законодавства, що регулює правоохоронну діяльність міліції, покращання його застосування, вдосконалення ефективності застосування спеціальних засобів.

Даному дослідженню властива наукова новизна, яка полягає у тому, що робиться спроба дослідити застосування спеціальних засобів як групи відносин механізму адміністративно-правового регулювання. Найбільш близько до цієї проблеми підійшли науковці органів внутрішніх справ Бандурка О.М.,
Голосніченко І.П., якими були досліджені заходи адміністративного припинення в діяльності міліції, зроблений аналіз системи існуючих видів заходів, але питання вдосконалення механізму адміністративно-правового регулювання застосування спеціальних засобів в діяльності органів внутрішніх справ досліджено не було.

На думку автора, пропозиції, які будуть вироблені на підставі дослідження механізму адміністративно-правового регулювання застосування спеціальних засобів адміністративного припинення можуть бути використані для розробки законів та підзаконних актів для підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів по охороні громадського порядку, по застосуванню спеціальних засобів адміністративного припинення.

Окремі положення дипломної роботи можуть бути використані в навчальному процесі з метою підвищення професійної підготовки працівників міліції, а також для вдосконалення практики застосування спеціальних засобів з метою попередження порушень прав людини всіма суб'єктами суспільних правовідносин.

Дослідження обгрунтовує необхідність введення в штати підрозділів органів внутрішніх справ посади інструкторів по навчанню працівників міліції правовим підставам, організаційним, тактичним прийомам застосування спеціальних засобів, а також розробку методик щодо їх використання, оптимізацію обліку кількості фактів застосування цих засобів.

§ 1. Норми адміністративного права і правовідносини у сфері застосування засобів адміністративного припинення.

Правовий аналіз механізму правового регулювання свідчить про однобічний порядок регулювання зазначеної групи правовідносин - є права міліції по застосуванню спеціальних засобів і відповідальність громадян за дії, що посягають на встановлений порядок управління, реалізацію громадянами своїх прав і свобод в зазначених суспільних правовідносинах, а існуючі норми мають декларативний характер.

Відомо, що правозастосувальні відносини складаються із юридичного змісту (права і обов'язки учасників правовідносин) і змісту матеріального (їх фактична поведінка - дії, бездіяльність).

Вказана диференціація дозволяє уникнути однобічної обмеженості під час правового врегулювання той чи іншої групи суспільних правовідносин, в свою чергу, не змішує матеріальне і юридичне в правовідносинах. Таким чином, в правозастосовчих відносинах потрібно розрізняти поведінку, діяльність їх суб'єктів (матеріальний зміст), а також правомочність і обов'язки (юридичний зміст).

Застосування спеціальних засобів адміністративного припинення міліцією регламентовано ст. ст. 12-151 Закону України “Про міліцію” від 20.12.90р. Вказані норми права є переважно матеріальними (регулюють поведінку, діяльність співробітників міліції), але частково вони являються і процесуальними так як носять організаційно-процесуальний характер, встановлюють порядок застосування норм матеріального права.

Окремо процесуальні норми даної групи правовідносин практично відсутні, так як не визначені форми і методи застосування кожного виду спеціальних засобів, зброї.

Не визначені окремо спеціальні засоби адміністративного та кримінального припинення так як ступінь суспільної небезпеки при вчиненні двох, навіть схожих, правопорушень не буває абсолютно однаковою.

Постає питання: яким чином діяти і яким повинен бути порядок під час застосування спеціальних засобів адміністративного, кримінального припинення.

Існуюча на сьогоднішній день норма, що встановлює порядок застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї є диспозитивною, так як вона передписує варіант поведінки, але при цьому надають суб'єктам можливість у певних межах врегулювати зазначені правовідносини в індивідуальному порядку. (“Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обставин, що склалися, характеру правопорушення і особи правопорушника”. Ст.14 Закону України “Про міліцію” від 20.12.90р).

Юридична норма, що нами розглядається, має уповноважуючий характер так як визначає певні випадки коли відповідні суб'єкти вказаних суспільних правовідносин мають право застосувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю. Як дозволи так і окремі заборони адресуються співробітникам міліції і мають загальний характер.

Практика свідчить, що відповідні правила застосування спеціальних засобів вогнепальної зброї повинні бути чітко визначені і навіть не окремими інструкціями, а відповідним Законом, так як саме Закон повинен визначати вид спеціального засобу та особливості його застосування в залежності від ступені суспільної небезпечності протиправного діяння.

Щодо норми застосування спеціальних засобів адміністративного припинення, то вона міститься у п'яти статтях третього розділу Закону України “Про міліцію”(ст.ст. 12-151). Для того, щоб довести незручність викладення зазначеної правової норми потрібно зробити її юридичний аналіз.

Гіпотеза є складною так як пов'язує дію норми з наявністю багатьох умов. Вони містяться майже у всіх вказаних вище статтях. Так, в ст.12 Закону України “Про міліцію” визначається, що всі спеціальні засоби адміністративного припинення застосовуються у випадках і в порядку, передбачених вказаним вище Законом;

- Застосуванню фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини;

- Без попередження вказані заходи можуть застосовуватись, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.

Тобто умови застосування сили мають загальний характер і не визначають чіткого порядку застосування кожного виду спецзасобів, зброї в тих чи інших умовах (затримання правопорушника, особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, припинення групових порушень громадського порядку, масових безладь...). На озброєнні суб'єктів суспільних правовідносин, які мають право застосовувати силу, є великий арсенал спеціальних засобів і потрібно чітко визначити умови застосування кожного спеціального засобу окремо.

Стаття 14 Закону України “Про міліцію” свідчить про альтернативний характер гіпотези (різновид складної): “Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника”, тобто, передбачається, що для вступу правової норми в силу достатньо одної із вказаних в ній фактичних обставин.

Зазначена гіпотеза не вказує конкретних умов застосування того чи іншого спеціального засобу (або їх видів) - активної оборони, забезпечення спеціальних операцій, малогабаритних вибухових пристроїв, службових собак), порядку і меж застосування сили з указанням можливого використання відповідно арсеналу спецзасобів адміністративного припинення співробітниками певних підрозділів (з урахуванням специфіки служби: кримінальної міліції, міліції громадської безпеки, транспортної міліції, державної автомобільної інспекції, міліції охорони, спеціальної міліції). В зв'язку з тим, вона є абстрактною, що не сприяє укріпленню законності.

Автор вважає, що коли йдеться про застосування водометів, бронемашин, сльозоточивих речовин, службових собак... гіпотеза повинна бути не абстрактною, а казустичною1 - тобто пов'язувати реалізацію юридичної норми, виникнення,
1 Потрібно відмітити, що в юридичній літературі, під час класифікації гипотез за формою вираження даний їх разновид часто називають казуістичною. Однак цей термін, що отримав своє розповсюдження в дореволюційній літературі, є невдалим. Термін “казуістична” походить від латинського слова “казуістика” (тобто перекручення під час доказування неправдивих, сумнівних положень) і не має нічого спільного стосовно характеристики гіпотези, що покликана містить чіткі, ясні вказівки на умови реалізації правової норми. Інша справа, коли термін “казустична гіпотеза” віддзеркалює вказівку на юридичні факти - конкретні життєві випадки (казуси).

змінення чи припинення нею певних правовідносин з окремими суворо визначеними індивідуальними випадками (казусами) - припинення адміністративного правопорушення, злочину, масових безладь.

Розглянемо наступний елемент юридичної норми, що регламентує застосування спеціальних засобів адміністративного припинення (диспозицію) і є головною частиною правової норми, містить відповідні правила правомірної поведінки, що здійснюються при наявності передбачених гіпотезою умов.

Диспозиція, що нами досліджується, зустрічається у двох своїх формах:

уповноважуюча - працівники міліції мають право... і забороняюча - забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.(п.7 ст.15 Закону України “Про міліцію”). “Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору” (п.7 ст.15 Закону України “Про міліцію”).

Але переважно диспозиція норми уповноважуюча. Отже, працівник міліції сам повинен зорієнтуватись в екстремальній ситуації, що передує застосуванню спеціальних засобів. Ну, а якщо він помилився у визначенні виду спеціального засобу, часі початку, інтенсивності його застосування?

Виходить, що це його особисті проблеми, які можуть полягати і у позбавленні волі за перевищення сили, необхідної оборони. Також це стосується і оточуючих, які можуть постраждати внаслідок помилок працівника міліції.

Диспозиція норми, на думку автора, повинна мати зобов'язуючий характер. Так як ситуація, що сьогодні склалася у чинному законодавстві України з зазначеного питання вимагає від працівників міліції балансування на межі законності і ставить під загрозу життя і здоров'я людей.

Остання стадія у механізмі правового регулювання, що нами розглядається - це безпосередньо застосування спецзасобів адміністративного припинення, що має факультативний характер і є охоронним актом, який покликаний забезпечити дотримання всіма суб'єктами суспільних правовідносин певних правил поведінки; застосовується як крайній захід, коли безперешкодно реалізувати законні права, інтереси не вдається. Якщо норма права по застосуванню сили має невдале формулювання, то вірогідність порушення законності збільшується (помилкова оцінка ситуації суб'єктом суспільних правовідносин, який має право застосувати спеціальні засоби адміністративного припинення).

Автором був зроблений аналіз випадків застосування зброї, спеціальних засобів і випадків отримання тілесних ушкоджень працівниками міліції під час несення служби по охороні громадського порядку (додаток № ).

Цифри свідчать про високий рівень травматизму серед особового складу незважаючи на те, що під час несення служби міліціонери мають табельну зброю, спеціальні засоби, несуть службу по декілька співробітників разом і мають певні повноваження по застосуванню сили до правопорушників у визначених Законом України “Про міліцію” випадках.

Як бачимо є факти і неправомірного застосування зброї.

У порівнянні з високим рівнем травматизму на службі (а це неспроможність ефективно протистояти опору правопорушників) мало випадків (протягом року) застосування і використання вогнепальної зброї, не зважаючи на складну криміногенну обстановку, агресивність затримуваних осіб велику кількість загиблих при виконанні службових обов'язків працівників міліції. Це свідчить про невміння особового складу захистити не тільки громадян, а навіть себе. Це і слабка фізична підготовка, і відсутність необхідних навичок по застосуванню заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, застосуванню і використанню вогнепальної зброї і недосконалі спеціальні засоби, що є в наявності у співробітників міліції.

Закон України “Про міліцію” не дає визначення: при яких обставинах застосовується той чи інший вид спеціального засобу, коли співробітник міліції приймає власне рішення на застосування фізичної сили, зброї, спецзасобів, а коли це рішення приймає старший наряду, офіцер, керівник спеціальною операцією, стосовно яких категорій осіб (психічний стан, вік, фізичні переваги...). отже ця невизначеність, як свідчить практика, часто призводить до порушення законності, так як працівник міліції під час несення служби сам вирішує, як написано в Законі, вид спеціального засобу, час початку, інтенсивність його застосування (можливо і помилково), а також суспільну небезпечність особи правопорушника.

Обрання певного виду спеціального засобу адміністративного припинення повинно залежати від ступені суспільної небезпеки протиправного діяння. Чим вище її рівень, тим суворіший вплив на правопорушника.

Автор пропонує поділити всі спеціальні засоби, що застосовуються ОВС при охороні громадського порядку на дві групи:

Спеціальні засоби адміністративного припинення

(Застосовуються при вчиненні адміністративного правопорушення, що не являють собою великої суспільної небезпеки)
- гумовий кийок;

- сльозоточиві речовини дратівливої дії в аерозольних упаковках

- газова зброя;

- пневматична зброя;

- електрошоковий пристрій.

Спеціальні засоби кримінального припинення

(Застосовуються при вчиненні протиправних дій, що містять ознаки злочину).
- використання вогнепальної зброї;

- застосування вогнепальної зброї;

- застосування сльозоточивих речовин дратівливої дії: “Черемуха-1”, “Черемуха-4”, “Черемуха-5”, “Черемуха-6”, “Черемуха-12”, “Сирень-1”, “Сирень-2”, “Сирень-3”;

- світлошумова граната “Заря”;

- світлошумовий пристрій “Пламя”;

- патрони з гумовою кулею “Волна-Р”;

- водомети;

- бронемашини та інші транспортні засоби на колісному ході;

- пристрої для примусової зупинки автотранспорту “Еж-М”, “Диана”;

- пристрої для відкриття приміщень, захоплених правопорушниками “Ключ”, “Импульс”.

Правила застосування спеціальних засобів
адміністративного припинення

Правила застосування гумового кийка

Гумовий кийок застосовується, коли вичерпані заходи профілактичного впливу на правопорушника і під час припинення протиправного діяння, що не являють собою великої суспільної небезпеки (передбачені адміністративним законодавством України) у наступних випадках:

- при вчиненні злісної непокори законному розпорядженню або вимозі співробітника міліції, члена добровільного формування, військовослужбовця під час виконання ними обов'язків по охороні громадського порядку;

- для затримання правопорушників у порядку здійснення адміністративно-процесуальних і кримінально-процесуальних та примусових заходів відповідно до судових рішень;

- для захисту громадян та самозахисту від протиправних дій, якщо життю, здоров'ю оточуючих співробітника міліції загрожує небезпека.

Застосуванню гумового кийка повинно передувати попередження про намір його використання крім випадків раптового або збройного нападу на громадян, військовослужбовців, членів добровільних формувань по охороні громадського порядку, при нападі з використанням транспортних засобів, бойової техніки, літальних апаратів.

Гумовий кийок застосовується по кінцівках з силою достатньою для припинення протиправного діяння.

Забороняється застосовувати гумовий кийок по голові , шиї, ключиці, животі, статевих та інших життєво важливих органах, а також до жінок з явними ознаками вагітності, осіб літнього віку , інвалідів з вираженими ознаками інвалідності, також неповнолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу , опору, що загрожує життю, здоров'ю оточуючих, співробітників міліції або збройного нападу чи збройного опору.

За порушення правил застосування гумового кийка, або перевищення достатнього мінімуму сили під час його застосування тягне за собою відповідальність, встановлену чинним законодавством України .

Застосування сльозоточивих речовин дратівливої дії в аерозольних упаковках.

Застосовуються, коли вичерпані заходи профілактичного впливу на правопорушника і під час припинення протиправних діянь, що не являють собою великої суспільної небезпеки і передбачені адміністративним законодавством України, у наступних випадках:

- для затримання правопорушників у порядку здійснення адміністративно-процесуальних і кримінально-процесуальних та примусових заходів відповідно до судових рішень.

- для захисту громадян та самозахисту від протиправних дій, якщо життю, здоров'ю оточуючих, співробітника міліції загрожує небезпека.

Застосуванню сльозоточивих речовин повинно передувати попередження про намір їх використання крім випадків раптового або збройного нападу, при наряді з використанням транспортних засобів, бойової техніки, літальних апаратів.

Сльозоточиві речовини дратівливої дії в аерозольних упаковках застосовуються на відстані 90см протягом 1-2 секунд в область груді.

Забороняється застосовувати сльозоточиві речовини до жінок з явними ознаками вагітності, осіб літнього віку , інвалідів з вираженими ознаками інвалідності, також неповнолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу , опору, що загрожує життю, здоров'ю оточуючих, співробітників міліції або збройного нападу чи збройного опору.

Забороняється застосування сльозоточивих речовин у випадках, коли можуть постраждати оточуючі.

Незаконне застосування сльозоточивих речовин дратівливої дії тягне відповідальність, встановлену чинним законодавством України .

Правила застосування наручників.

Спеціальний засіб пасивного впливу на правопорушника.

Застосовується, коли вичерпані заходи профілактичного впливу на правопорушника і під час припинення протиправного діяння у наступних випадках:

Забороняється застосовувати наручники до жінок з явними ознаками вагітності, осіб літнього віку , інвалідів з явними ознаками інвалідності, також неповнолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу , опору, що загрожує життю, здоров'ю оточуючих, співробітників міліції або збройного нападу чи збройного опору.

Забороняється надмірно затискати наручники на руках затримуваних осіб.

Фіксація замків перевіряється кожні 2 години, а в осінньо-зимовий період - кожні 30 хвилин.

Наручники застосовуються у положенні “руки ззаду”.

При конвоюванні літаком а також, коли життю, здоров'ю затримуваної особи загрожує небезпека, наручники застосовуються у положенні “руки попереду”.

Порушення правил застосування наручників тягне за собою відповідальність, встановлену чинним законодавством України .

Правила застосування газової зброї

Застосовується виключно табельна газова зброя, коли застосування інших спеціальних засобів не дало бажаного результату на правопорушника, під час припинення протиправних діянь, що не являють собою великої суспільної небезпеки, передбачених адміністративним законодавством України у наступних випадках:
- для затримання правопорушників у порядку здійснення адміністративно-процесуальних та примусових заходів відповідно до судових рішень;

- для захисту громадян і самозахисту від протиправних дій, якщо життю, здоров'ю оточуючих, співробітника міліції загрожує небезпека;

- для припинення групових порушень громадського порядку.

Застосуванню газової зброї повинно передувати попередження про намір її використання крім випадків раптового або збройного нападу, при нападі з використанням транспортних засобів, бойової техніки, літальних апаратів.

Газова зброя застосовується з відстані 1-3 метрів в область груді.

Використовуються набої із сльозоточивою речовиною дратівливої дії.

Забороняється застосовувати табельну газову зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб літнього віку, інвалідів з вираженими ознаками інвалідності, також неповнолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу , опору, що загрожує життю, здоров'ю оточуючих, співробітників міліції або збройного нападу чи збройного опору.

Забороняється прицільна стрільба у ділянку голови порушника, повторне застосування газової зброї в межах зони ураження в період дії газу. Забороняється застосовувати табельну газову зброю на відстані ближче 1 метру, а також у приміщеннях, на виробництвах, пов'язаних з виготовленням продукції з вибухових і легкозаймистих речовин, у дитячих та лікувальних закладах, у приміщеннях та на земельних ділянках, закріплених за дипломатичними, консульськими та іншими представництвами іноземних держав, виключаючи випадки, коли від глав представництв надійде прохання застосувати в цих місцях відповідні заходи та засоби до правопорушників.

Порушення правил застосування табельної газової зброї тягне за собою відповідальність, встановлену чинним законодавством України .

Правила застосування пневматичної зброї

Застосовується виключно табельна пневматична зброя у випадках, коли вичерпані заходи профілактичного впливу на правопорушника і під час припинення протиправних діянь, що не являють собою великої суспільної небезпеки, передбачених адміністративним законодавством України у наступних випадках:
- для затримання правопорушників у порядку здійснення адміністративно-процесуальних та примусових заходів відповідно до судових рішень під час вчинення затримуваними непокори;

- для захисту громадян і самозахисту від протиправних дій, якщо життю, здоров'ю оточуючих загрожує небезпека;

- для припинення групових порушень громадського порядку.

Застосуванню пневматичної зброї повинно передувати попередження про намір її використання крім випадків раптового або збройного нападу, при нападі з використанням транспортних засобів, бойової техніки, літальних апаратів.

Пневматична зброя застосовується з відстані 5-7 метрів по кінцівках.

Забороняється застосовувати пневматичну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб літнього віку , інвалідів з вираженими ознаками інвалідності, також неповнолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу , опору, що загрожує життю, здоров'ю оточуючих, співробітників міліції або збройного нападу чи збройного опору.

Забороняється застосовувати табельну пневматичну зброю на відстані ближче 5 метрів, а також по життєво важливих органах.

Порушення правил застосування табельної пневматичної зброї тягне за собою відповідальність, встановлену чинним законодавством України .

Правила застосування електрошокового пристрою.

Застосовується виключно табельний електрошоковий пристрій, коли застосування інших спеціальних засобів не дало бажаного результату, до правопорушника і під час припинення протиправних діянь, що не являють собою великої суспільної небезпеки, передбачених адміністративним законодавством України у наступних випадках:

- для припинення групових порушень громадського порядку.

Застосуванню електрошокового пристрою повинно передувати попередження про намір його використання крім випадків раптового або збройного нападу, при нападі з використанням транспортних засобів, бойової техніки, літальних апаратів. Електрошоковий пристрій застосовується протягом 2-3 секунди до відкритої частини кінцівки.

Забороняється застосовувати електрошоковий пристрій до жінок з явними ознаками вагітності, осіб літнього віку , інвалідів з явними ознаками інвалідності, також неповнолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу , опору, що загрожує життю, здоров'ю оточуючих, співробітників міліції або збройного нападу чи збройного опору.

Забороняється застосовувати електрошоковий пристрій у ділянку голови, шиї та інших життєво важливих органах, перевищувати допустимий час впливу електророзряду на правопорушника, використовувати електрошокери, що мають зовнішні пошкодження та несправні запобіжну чи пускову кнопку; користуватись електрошокером у приміщеннях, де є легкозаймисті або вибухонебезпечні речовини.

Після здійснення ураження правопорушника йому в разі необхідності надається перша допомога.

Порушення правил застосування електрошокового пристрою тягне відповідальність, встановлену чинним законодавством України.

Правила застосування спеціальних засобів кримінального припинення

Правила використання вогнепальної зброї

Використання вогнепальної зброї - це приведення її в бойову готовність.

Працівники міліції мають право використання табельної вогнепальної зброї як засіб психологічного впливу на правопорушників у випадках припинення злочинного діяння, коли застосувати зброю неможливо без ризику завдання шкоди оточуючим:

- для затримання правопорушників у порядку здійснення адміністративно-процесуальних і кримінально-процесуальних та примусових заходів відповідно до судових рішень у випадках здійснення затримуваними особами опору;

- для захисту громадян, самозахисту від протиправних дій, якщо життю оточуючих, співробітника міліції загрожує небезпека;

- при перевірці документів у підозрілих осіб.

Використанню табельної вогнепальної зброї повинно передувати попередження про можливість її застосування.

Забороняється використовувати табельну вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб літнього віку , інвалідів з явними ознаками інвалідності, також неповнолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу , опору, що загрожує життю, здоров'ю оточуючих, співробітників міліції або збройного нападу чи збройного опору.

Порушення правил використання табельної зброї тягне відповідальність, встановлену чинним законодавством України.

Правила застосування вогнепальної зброї

Працівники міліції мають право застосовувати табельну вогнепальну зброю під час припинення злочинного діяння, коли застосування заходів адміністративного впливу не дало бажаних результатів:
- для захисту громадян, самозахисту від протиправних дій, якщо життю оточуючих, співробітника міліції загрожує небезпека;

- для затримання правопорушників у порядку здійснення кримінально-процесуальних та примусових заходів відповідно до судових рішень.

Застосуванню вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір її використання крім випадків групового або збройного нападу на співробітника міліції, громадян, нападу з використанням транспортних засобів, бойової техніки, літальних апаратів, втечі з-під варти зі зброєю або з використанням транспортних засобів, для визволення заручників.

Рішення на застосування зброї приймає старший наряду по охороні громадського порядку або керівник спеціальною операцією.

Забороняється застосовувати вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб літнього віку , інвалідів з явними ознаками інвалідності, також неповнолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу або опору, що загрожує життю, здоров'ю оточуючих, співробітників міліції.

Забороняється застосовувати табельну вогнепальну зброю по життєво важливих органах людини, а також у випадках, якщо можуть постраждати оточуючі.

Після застосування або використання зброї співробітник міліції зобов'язаний надати потерпілим першу допомогу.

Правила застосування ручних газових гранат,

патронів з газовими гранатами.

Ручні газові гранати, патрони з газовими гранатами призначені для психофізичної дії на правопорушників шляхом створення газодимної хмари непереносимої концентрації і є спеціальним засобом кримінального припинення протиправних діянь, що містять ознаки злочину.

Ручні газові гранати, патрони з газовими гранатами застосовуються як на відкритій місцевості так і в приміщенні для припинення групових порушень громадського порядку, масових безладь, захоплення озброєного злочинця шляхом створення газодимної хмари об'ємом до 20 м3.

Патрони з газовими гранатами відстрілюються із спеціальної зброї на відстань до 100 м.

Забороняється застосовувати ручні газові гранати, патрони з газовими гранатами у приміщеннях, на виробництвах, пов'язаних з виготовленням продукції з вибухових і легкозаймистих речовин, у дитячих та лікувальних закладах, у приміщеннях і на земельних ділянках, закріплених за дипломатичними, консульськими та іншими представництвами іноземних держав, виключаючи випадки, коли від глав представництв надійде прохання застосувати відповідні заходи та засоби до правопорушників, у випадках, якщо можуть постраждати оточуючі, відстрілювати патрони з газовими гранатами по горизонтальній траєкторії, а також прицільно по правопорушнику.

Порушення правил застосування ручних газових гранат, патронів з газовими гранатами тягне відповідальність, встановлену чинним законодавством України.

Правила застосування спеціальних засобів забезпечення спеціальних

операцій.

Спеціальні засоби забезпечення спеціальних операцій застосовуються у випадках припинення протиправних діянь, що містять ознаки злочину у наступних випадках:

- для припинення групових порушень громадського порядку, масових безладь;

Страницы: 1, 2