Техніко-криміналістичні засоби та методи дослідження речових доказів

- наявності (відсутності) абсорбційних або флуоресцентних УФ- властивостей матеріалів документа, що перевіряється;

- наявності (відсутності) магнітних властивостей матеріалів, використаних при виконанні окремих елементів документа;

- наявності (відсутності) ІЧ-захисту документів, грошових знаків і цінних паперів.

Прилад забезпечує дослідження об'єктів при плавному переході з видимого в ІЧ- діапазон.

Можливе підключення приладу до відеомонітора, відеомагнітофона, персонального комп'ютерова (при наявності пристрою відеовводу) для протоколювання, документування і редагування зображень досліджуваних об'єктів у видимому і ІЧ- діапазонах.

Акустична техніка у фоноскопічних лабораторіях компонується у вигляді автоматизованого робочого місця експерта (АРМЕ), до якого належать пристрої візуалізації фонограми, персональний комп'ютер, спектроаналізатор, синтезатор мови.

Засоби дослідження мікрочасток і запаху -- це оптичні прилади і мікроінструменти, лупи, мікропіпетки, пінцети, люмінесцентні джерела світла, вимірювальні прилади, а також комплекти, спеціально виготовлені для роботи з мікрооб'єктами на місці події і в кабінеті слідчого. Кириченко А.А. Основы судебной микрообъектологии. - Х.: Основа, 1998. - С. 253. Для дослідження слідів запаху застосовують фізичні, хімічні методи і відповідні засоби. На місці події використовуються одорологічні валізи і найпростіші засоби роботи із слідами запаху.

Засоби комп'ютеризації і автоматизації потрапили в експертні лабораторії в середині нашого століття і серйозно вплинули на працю експерта, звільнивши його від рутинної роботи, насамперед від оброблення кількісних показників приладів під час вимірювання властивостей і ознак об'єктів. Комп'ютерна техніка дозволила формувати індивідуальні та галузеві банки даних, довідкової інформації, методик дослідження щодо конкретного виду об'єкта, зрештою, розробка програмних засобів дозволила звернутися до автоматичного формування висновків експерта в процесі дослідження. Нові програми створюють можливість обчислювати випадкові помилки і надавати експерту інформацію для прийняття оціночних рішень.

Методи "лабораторної" криміналістики

Фізичні методи -- найпоширеніші, особливо мікроскопічні, і звичні для кожної лабораторії. Вони спроможні збільшувати дозволену здатність зору людини, виявляти і досліджувати слабовидимі і невидимі ознаки об'єктів. Для цього застосовуються оптичні, поляризаційні, люмінес-центні, вимірювальні спектроскопічні та інші інструментальні методи разом з відповідною апаратурою, яка нерідко з'єднана із засобами фото-, кіно- і відеофіксації.

Мікроскопічні методи дослідження відрізняються від органолептичних тим, що тут використовуються засоби, які розширюють сприйняття людини (зокрема, вдосконалюють зорові сприйняття). При цьому застосовують мікроскопи оптичні та електронні. Перші мають роздільність до 2000, а другі -- більше мільйона. Об'єктами дослід-ження виступають мікрочастки, які людське око розрізнити не може -- структура поперечних зрізів лакофарбового покриття, склад і структура металу, рослинні волокна, частки ґрунту, біологічних об'єктів від людини або тварини. Результати мікроскопічного дослідження відображаються на фотознімках, адже мікроскопи безпосередньо сполучені з фото та кінокамерами й вимірювальними засобами.

Вимірювальні методи використовують як найпростіші (лінійка, рулетка, мікрометри, штангенциркулі, кутомірні пристрої тощо), так і складні прилади (теодоліти, вимірювальні мікроскопи, спектрографи, вимірювальні хроматографи, спектрометри тощо).

Методи дослідження в ультрафіолетових променях. УФП невидимі для людського ока, вони розташовані в електромагнітному спектрі за фіолетовими променями. Основна властивість УФП -- викликати люмінесценцію, у зв'язку з чим вони є засобом люмінесцентного аналізу. УФП дозволяють відновлювати витравлені, за-миті тексти в документах, на тканинах та інших об'єктах, диференціювати сипкі речовини (ґрунт, барвники), паливо-мастильні матеріали, біологічні об'єкти (спори, насіння і т.п.); плями крові, сперми, слини,

Методи дослідження в інфрачервоних променях. ІЧП в електромагнітному спектрі розташовані за червоними, мають проникаючу здібність і викликають інфрачервону люмінесценцію. За допомогою ІЧП можна прочитати тексти, закриті тонким шаром дерева, паперу, фарбником, прозорим для ІЧП. Фотозйомка в ІЧП дозволяє одержати чіткі знімки об'єктів в тумані і темряві (прилади нічного бачення, ЕОП та ін.,). Методом інфрачервоної люмінесценції відновлюють пожовклі тексти, видалені підчисткою, диференціюють фарбники, які звичайним зором визначити неможливо.

Методи дослідження у рентгенівських променях. РП в електромагнітному спектрі, з одного боку, відносяться до УФП, а з другого, -- до гамма променів. РП мають здатність проникнення через об'єкти органічного та біологічного походження, і у зв'язку з цим використовуються для пошуку тайників у стінах, виявлення схованок зброї, вибухових пристроїв у валізах, поштових відправленнях, контейнерах, в аеропортах при догляді багажу (за допомогою спеціально виготовлених пристроїв, установок). У ході криміналістичної експертизи з використанням РП можна визначити механізм замка, спосіб спорядження та вид снаряду в патроні, розкрити структуру паперу (наприклад, грошові купюри) і т.п. Криміналістичні методи, в яких використовується РП, називають рентгенівськими, рентгенографічними.

Люмінесцентний аналіз - сучасний високочутливий метод, який дозволяє вирішувати багато питань у судових експертизах. При дослідженні використовується властивість об'єктів матеріального світу люмінесціювати при опроміненні УФ-, ІЧ-, РП-променями та іншими частинами електромагнітного спектру. Люмінесцентний метод можна віднести як до експертного, так і до "польового". Слідчий за допомогою освітлювачів "Таран", УП-1, УФО-1 має змогу дослідити документи та встановити сліди травлення, перевірити грошові купюри, визначивши підроблені.

Методи дослідження речових доказів, де як джерела збудження використовують радіаційні, називають радіоактивними, ізотопними. Радіоактивні випромінювання мають високу проникаючу здатність, що дозволяє просвітити товсті шари металу, камінної кладки. У криміналі-стиці використовуються установки з ізотопом кобальта-60, стронція-90 для дослідження металевих і біологічних об'єктів. Радіоактивні ізотопи використовуються для нанесення поміток з метою пошуку об'єкта у випадках крадіжки. Застосовують радіоактивні мітки, суворо дотримуючись вимог інструкції техніки безпеки.

Хімічні методи дослідження. З класичних хімічних методів використовують полярографічні, хроматографічні, спектральні методи дослідження. Багато хімічних методів з'єднуються з фізичними і називаються фізико-хімічними. Об'єктами хімічних досліджень у криміналістиці можуть бути всякі речовини і предмети матеріального світу для встановлення складу, походження, однорідності або різнорідності.

Хроматографічні методи, зокрема тонкошарова і газова хроматографія, досить поширені в практиці хімічних досліджень. Визначення походження наркотиків, барвників, паливно-мастильних речовин проводиться методом газорідинної хроматографії на складному обладнанні.

Спектральний або адсорбційний аналіз -- це методи дослідження елементного складу речовини. Вони дозволяють визначити її кількісні характеристики на рівні групової належності (боєприпаси, наркотики, клеючі речовини, барвники, різноманітні рідини -- отрути, кров, слина, сеча). Зокрема, завдяки спектральному аналізу можна встановити вид наркотику, район його вирощування, район добування золота, тобто вирішити проблему джерела походження конкретної речовини (чи з цього шматка свинцю виготовлений шріт, тобто чи служить саме цей шматок свинцю джерелом походження шроту).

Біологічні методи. Об'єктами біологічних досліджень є предмети, мікрочастки рослинного і тваринного походження. До об'єктів рослинного походження належать: деревина, вироби з неї, деревне вугілля, рослини та їхні частини (стебла, листя, насіння, квіти, спори, зерно, зернопродукти). Об'єкти тваринного походження: волосся, шерсть, вовна, пір'я, пух і вироби з цих матеріалів.

Біологічні методи дослідження засновані на сучасній високочутливій техніці та нових методиках. Деякі з них такі: ботанічні, спорово-пилкові, іхтіологічні, орнітологічні, вірусологічні, генної інженерії, гістологічні, ембріологічні та багато інших.

Кібернетичні методи -- загальне визначення методів інформатики та обчислювальної техніки, які останнім часом одержали широке розповсюдження в криміналістичних дослідженнях та у практиці розкриття злочинів. Зокрема, в правоохоронних органах створені банки інформації різного ступеня спільності (АБД-республіка, АБД-область та АБД-район). Збирання, обробка й зберігання інформації в банках здійснюються автоматичними способами, технічними засобами (ЕОМ) за спеціальними програмами. За допомогою таких програм на ЕОМ можна сконструювати портрет злочинця зі слів потерпілого, розрахувати дані судово-автотехнічної експертизи, провести порівняння зразків та автоматичне пізнання їх (наприклад пошук злочинця за відбитками пальців з місця події тощо).

Криміналісти у співдружності з програмістами на основі узагальнення слідчої практики розробили системи типових способів вчинення злочину, що дозволяє за виявленими ознаками відшукати спосіб вчинення злочину.

Сучасні методи та засоби дослідження й використання слідів запаху у практиці розслідування злочинів утворюють самостійний розділ криміналістичної техніки -- криміналістичну одорологію, Сліди запаху використовуються для розшуку злочинців, крадених речей, наркотиків, боєприпасів, вибухових речовин за допомогою службово-розшукового собаки. Для роботи із слідами запаху використовується одорологічна валіза, в якій є спеціальні прилади ("Парус") для роботи з мікрооб'єктами. Виявлений на місці пригоди слід запаху консервують та зберігають в спеціальних банках інформації, а якщо виявляється підозрюваний чи обвинувачений, запах із банка даних використовують для одорологічної ідентифікації шляхом виїмки або провадження судової експертизи.

Одним із позитивних результатів науково-технічного прогресу є використання у судово-експертній практиці програмно-апаратного комплексу ТСЛM «Регула» мод. 5001M - ПО «Відеоскоп» Бирюков В.В. Научные и практические основы использования компьютерных технологий для фиксации криминалистически значимой информации. - Луганск: РИО ЛАВД, 2002. - С. 58. (мал. 41).

До складу програмно-апаратного комплексу (далі за текстом ПАК) входять: телевізійний спектральний люмінесцентний мікроскоп «Регула» мод. 5001М, програма одержання й обробки відеозображень «Відеоскоп», персональний комп'ютер із платою захоплення відеозображення.

Даний могутній, сучасний комплекс дозволяє професійно і якісно вирішувати задачі вивчення й експертного аналізу об'єктів у всьому видимому, УФ та ІЧ діапазонах, запису й обробки за допомогою персонального комп'ютера одержуваних відео-результатів з коментарями фахівців, що проводили експертизу, а також внесення параметрів вимірів у комп'ютерні бази даних, збереження зображень, накладення, вирахування, зшивку відеооб'єктів, створення власних бібліотек еталонних об'єктів і використання зовнішніх бібліотек, пересилання в інші Windows-додатки одержуваних зображень і виконувати багато інших функцій.

До суттєвих переваг ПАК варто віднести відносну простоту, наочність і легкість керування всіма режимами роботи мікроскопа мод. 5001 М, можливість одержувати й обробляти відеозображення при підключенні до відеовходу комп'ютера цифрового фотоапарата, сканера, відеокамери, а також, винятково широкі можливості обробки ч/б і кольорового відеозображення, що раніше були доступні фахівцям тільки при використанні спеціальних ліцензійних програм для роботи з графічними файлами: Adobe Photoshop, CorelDraw та ін.

Усі ці переваги програмно-апаратного комплексу істотно прискорюють і спрощують процес експертного дослідження об'єктів і створення звітів на рівні сучасних вимог.

Система "Video Scope" (мал. 42) являє собою програмний продукт, що дозволяє вводити в комп'ютер відеозображення, робити його обробку, порівняння й архівацію.

Програма складається із шести основних частин:

- системи одержання зображень;

- системи обробки і дослідження зображень;

- системи порівняння зображень;

- системи архівування;

- системи ідентифікації користувача;

- системи навігації.

Одержання зображень

При роботі із системою "Video Scope" джерелами одержання зображень є:

- пристрої відеовводу;

- пристрої одержання зображень, що підтримують протокол TWAIN;

- файлова система;

- буфер обміну Windows;

- результати порівняння й обробки зображень у "Video Scope";

- бібліотеки, створені раніше при роботі з "Video Scope";

- інформаційно-довідкові системи "Passport" і "Autodocs".

Система обробки і дослідження зображень

Система обробки і дослідження зображень являє собою набір інструментів і функцій, за допомогою якого можна робити різні дії із зображеннями. Інструменти можуть модифікувати вихідне зображення (наприклад, змінювати яскравість зображення) або просто вимірювати деякі характеристики (наприклад, відстань між двома точками).

Система порівняння зображень

Система порівняння зображень призначена для виявлення розходжень між еталонним і досліджуваним зображеннями об'єкта. Порівняння може здійснюватись методами додавання зображень (мал. 45), взаємного вирахування (мал. 46) і методом візуального суміщення досліджуваного зображення з частиною еталонного. При роботі у вікні порівняння також передбачений режим з'єднання (склеювання) (мал. 47) двох зображень.

Система архівування

Система архівування призначена для групування за визначеним принципом, опису і збереження зображень. Збереження зображень відбувається у бібліотеках.

В даний час ПАК вже успішно використовують у своїй роботі експерти СБ України, НДІСЕ Мін'юсту України і НДЕКЦ МВС України.

Широке розповсюдження в експертно-криміналістичних підрозділах набула автоматизована дактилоскопічна ідентифікаційна система «Сонда». В даний час переважно використовується її шоста версія.

АДІС Сонда версії 6 призначена для автоматичного ведення дактилоскопічних обліків і дозволяє:

- встановити особу невпізнаного трупа;

- встановити особу, яка приховує анкетні дані;

- для особи, поставленої на дактилоскопічний облік, встановити факт: чи цією особою залишені сліди на місці злочину,

- установити факт: однією особою чи різними залишені відбитки пальців (долонь), вилучені з місць різних злочинів.

Система виконує наступні функції:

- введення дактилокарт, включаючи текстові дані і сканування зображення відбитків пальців і долонь із планшетного сканера або зі сканера пальцевої прокатки;

- введення карток слідів і зображення слідів пальців і долонь як у нові, так і у вже заведені картки слідів за допомогою планшетного сканера, відеовводу файлів формату ВМР;

- автоматичне кодування відбитків і слідів з можливістю наступної ручної корекції;

- перевірка інтегральних ознак дактилокарт, виявлених після автоматичної класифікації (перша обробка);

- збереження дактилокарт, слідів і результатів пошуків (рекомендаційних списків) у базі даних;

- візуальне порівняння відбитків двох дактилокарт або сліду з дактилокартою без попереднього запуску пошуків;

- аналіз результатів пошуку - перегляд рекомендаційних списків;

- формування запитів на пошук «Карта-Карта», «Карта-Слід», «Слід-Карта», «Слід-Слід», «Слід-Долоня», «Долоня-Слід»;

- об'єднання дактилокарт із двох в одну з підбором кращих відбитків пальців;

- друк фототаблиці (слід-карта);

- друк копій дактилокарт і карток слідів;

- імпорт і експорт дактилокарт і слідів з версій 4.2, 6, 7;

- ведення довідників;

- сервісні функції;

- аналіз цілісності і відновлення бази даних.

АДІС Сонда 6 працює під управлінням операційної системи Windows 2000/NТ/98/95.

Система розрахована на фахівців, що мають навички роботи на ПК, а також володіють основами дактилоскопічної експертизи.

АДІС Сонда 6 може бути розгорнута як на одному ПК, що називається головною станцією, так і в локальній мережі, де обов'язково є головна станція й одна або трохи робочих станцій. Архітектура системи наступна:

Головна станція (ГС) - ПК, на якому, крім виконання усіх функцій робочої станції, зберігається центральна база даних (БД), її система управління, а також каталоги, що забезпечують технологію введення дактилокарт і слідів. На ГС працює диспетчер автоматичних процесів (далі - диспетчер процесів), що виконує обробку дактилокарт, пошуки, а також операції модифікації БД.

У системі повинна і може бути тільки одна головна станція. До неї можуть бути підключені: планшетний сканер, сканер пальцевої прокатки, принтер, відеоввод, а також модем, за допомогою якого здійснюється експорт і імпорт даних між системами Сонда версій 4, 6 і 7.

Робоча станція (РС) - ПК, призначений для інтерактивної роботи користувачів по введенню дактилокарт і слідів, редагуванню, перегляду й обслуговуванню БД. У рівнобіжному режимі може працювати диспетчер процесів, що виконує обробку дактилокарт і пошуки. До робочої станції також можуть бути підключені планшетний сканер, сканер пальцевої прокатки, принтер і відеоввод.

Зовнішня система - ПК, з яким за допомогою модему встановлений зв'язок для експорту й імпорту інформації між системами сімейства Сонда.

Головна станція

Для ГС обов'язковим є наявність центральної БД, диспетчера процесів і АРМ, тобто встановленого інтерактивного пакета Сонда 6, у параметрах якого зазначено «Головна станція».

Головний каталог забезпечує логічну структуру файлів бази, необхідну для обробки і збереження даних. Диспетчер процесів регулярно переглядає зв'язані з ним підкаталоги. У залежності від наявності файлів того або іншого типу в тому або іншому підкаталозі диспетчером буде запущена обробка відповідного процесу. За замовчуванням ім'я головного каталогу «Sonda 6».

Центральна БД складається з трьох частин:

- центрального каталогу БД,

- каталогу зображень і кістяків слідів,

- каталогу математичного коду.

Перша частина містить текстові дані, рекомендаційні списки і посилання на коди і зображення.

До 80% обсягу займає друга частина, в якій зберігаються зображення слідів і відбитків дактилокарт. Зображення заносяться в базу один раз і корекції не підлягають.

Усі модифікації внесених дактилоскопічних об'єктів, а також пошуки здійснюються по тій частині БД, що містить математичний код.

Операції введення і корекції дактилокарт, обробки запитів на пошук по БД, сформовані користувачем в інтерактивному режимі, а також експорту й імпорту вимагають автоматичної обробки з використанням диспетчера процесів.