Удосконалення механізму здійснення кредитних операцій

Хоча аналітична робота банку щодо оцінки кредитоспроможності позичальників є основним способом управління кредитним ризиком, навіть всеосяжний глибокий аналіз господарсько-фінансового стану клієнтів банку не може служити надійною гарантією погашення ними отриманих кредитів. За певних обставин, особливо в умовах нестабільної економічної ситуації, можуть траплятися випадки, коли навіть першокласні позичальники виявляються неспроможними виконувати свої зобов'язання перед кредиторами.

У зв'язку з цим банкам слід розраховувати на додаткові способи управління кредитним ризиком, важливе місце серед яких займає комплекс попередніх заходів, спрямованих на забезпечення повернення виданих кредитів у випадку неспроможності позичальника виконувати свої фінансові зобов'язання. Реалізація вказаних заходів передбачає визначення конкретних джерел погашення позичальником наявної у нього заборгованості, якщо повернення кредиту за рахунок виручки від реалізації продукції (що в звичайних умовах є основним джерелом погашення позики) в силу порушення нормального ходу виробничого процесу не є можливим.

У нашій країні комерційними банками застосовуються три основні форми забезпечення повернення кредиту: застава, гарантія і страхування. Однак у зв'язку з тим, що жодна із зазначених форм не є досконалою у всіх відношеннях (з огляду на недоліки існуючої правової бази з реалізації майнових інтересів кредитора, а також відсутності достатньо надійного кола третіх осіб за кредитним договором – поручителів, гарантів, страхових організацій – які б могли належним чином виконувати зобов'язання позичальника) оптимальним способом застосування вказаних методів мінімізації кредитного ризику є їх поєднання.

Другий рівень управління кредитним портфелем комерційного банку передбачає реалізацію певних заходів щодо формування такої структури загального обсягу кредитних вкладень банківської установи, яка б дозволила звести до мінімуму імовірність втрат за усіма позичковими операціями, здійснюваними комерційним банком. При цьому даний аспект фінансового менеджменту банку охоплює два основні напрями роботи з управління кредитним процесом: класифікацію наданих позик за рівнем ризику й створення необхідних резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, а також реалізацію певних обмежувальних заходів з метою поліпшення структури кредитного портфеля.

У світовій банківській практиці перший із зазначених напрямів застосовується, як правило, у вигляді кількох послідовних і взаємопов'язаних між собою етапів: встановлення критеріїв оцінки якості позик з позиції кредитного ризику; розробки методів оцінки якості позик на основі цих критеріїв; класифікації позик; визначення величини ризику у кожній групі позик і по кредитному портфелю в цілому; розрахунку на цій основі розміру резерву, необхідного для покриття можливих збитків.

Критерії оцінки якості позик можуть включати: призначення позики, її вид, розмір, строк і порядок погашення, форму власності і галузеву належність клієнтів, їх кредитоспроможність, вигідність для банку взаємовідносин з ними, наявність вторинних джерел погашення позик та інші фактори, що визначають величину індивідуального кредитного ризику.

У роботі комерційних банків розвинутих країн, як правило, прийнято виділяти два основні методи оцінки якості позик залежно від обраних критеріїв: номерний і бальний. При першому методі рейтинг позики визначається на основі наведених ознак. Наприклад, рейтинг 1 присвоюється позиці, виданій клієнту з найвищим класом кредитоспроможності, високою репутацією, першокласним забезпеченням. При другому методі за кожним критерієм розробляється шкала бальної оцінки залежно від ситуації. Наприклад, кредити під запаси отримують більш високу бальну оцінку, ніж кредити на затрати виробництва чи капітальні затрати, великі позики мають нижчу оцінку в балах, ніж середні або дрібні. В цілому, чим вищий кредитний ризик, пов'язаний з тим чи іншим критерієм, тим нижчі бали.

Відповідно до обраного методу класифікації всі позики, видані банком, розподіляються на групи залежно від величини кредитного ризику – від найменшої до максимальної величини. Кількість груп, необхідних для такої класифікації, визначається кожним банком окремо, залежно від особливостей його діяльності. Наприклад, така диференціація може визначати відмінні, добрі, задовільні, сумнівні та безнадійні кредити залежно від того, які критерії банк обирає. Після цього на основі якогось певного методу оцінки якості позик – номерного чи за сумою балів – банк визначає загальну величину ризику власного кредитного портфеля в цілому та в розрізі окремих груп кредитів.

Така аналітична робота дозволяє комерційному банку, з одного боку, правильно оцінити величину резервного фонду, необхідного для покриття можливих витрат за позичковими операціями, а з іншого – дає можливість визначити оптимальні напрями щодо поліпшення структури кредитного портфеля.

Необхідно зазначити, що і в Україні чинним положенням НБУ «Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків» [16], затвердженим постановою Правління № 279 від 06.07.00 р., встановлено такий порядок класифікації наданих комерційним банком позичок і створення відповідних резервів на покриття кредитних ризиків, який загалом можна вважати достатньою мірою наближеним до світової практики роботи комерційних банків з управління власними кредитними портфелями.

Так, кожна позика, надана банком, залежно від рівня ризику належить до однієї з п'яти груп кредитів усього портфеля:

– стандартних;

– під контролем;

– субстандартних;

– сумнівних;

– безнадійних.

При цьому рівень ризику як базовий критерій класифікації кредитів за вказаними групами оцінюється залежно від таких основних параметрів як:

– загальна оцінка фінансового стану позичальника на основі рекомендованих Національним банком показників (відповідно до цього позичальники поділяються на п'ять класів – з фінансовою діяльністю від дуже доброї до незадовільної);

– погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та процентів за нею (даний критерій може бути гарним, слабким або недостатнім – залежно від дотримання встановленого графіка виконання позичальником взятих на себе зобов'язань).

Здійснюється класифікація кредитного портфеля за ступенем ризику та визначається категорія кредитної операції (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 Класифікація кредитного портфеля за ступенем ризику

На підставі класифікації валового кредитного ризику та врахування прийнятого забезпечення банк визначає чистий кредитний ризик за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування: “стандартна” – 2%, “під контролем “ – 5%, “субстандартна” – 20%, “сумнівна” – 50%, “безнадійна” – 100%.

Що стосується другого важливого елемента роботи з управління кредитним портфелем комерційного банку - реалізації обмежувальних заходів з метою поліпшення структури кредитного портфеля, то необхідно зазначити недостатній рівень уваги, що приділяється комерційними банками нашої країни даному аспекту фінансового менеджменту. Йдеться, передусім, про такі заходи як диверсифікація й лімітування кредитного портфеля банку.

Диверсифікація передбачає розосередження кредитних вкладень банку серед більшого числа позичальників та мінімізацію суми кредиту, виданого одному клієнту.

Не менш важливим завданням у процесі управління кредитним портфелем комерційного банку є лімітування, що являє собою таку форму контролю за формуванням портфеля наданих банком кредитів, яка полягає у встановленні максимально можливих розмірів видачі позички клієнту. Зазначені ліміти можуть встановлюватись як у вигляді певних нормативів (прикладом, стосовно величини капіталу банку, ресурсної бази, рівня сформованих резервів тощо), так і у вигляді абсолютних граничних величин.

Таким чином, сучасний стан кредитування в Україні характеризується як розвиваючийся, тому він налічує багато проблем і це визначає актуальність завдання щодо вдосконалення системи управління кредитними операціями, а саме комплексне використання банком різних способів оцінки індивідуального кредитного ризику щодо кожного позичальника, що дає можливість правильно визначити сукупний кредитний ризик комерційного банку в цілому, посилення кредитного моніторингу, застосування диверсифікації й лімітування, впровадження нових перспективних форм кредитування та інше.

1.4 Техніко-економічна характеристика ПриватБанку

Заснований 19 березня 1992 року, на сьогоднішній день ПриватБанк входить у число найбільших системних банків країни і є визнаним лідером банківської системи України. За станом на 01.01.2009р., оплачений статутний фонд банку складає 260 млн. грн., капітал – 533 млн.грн. Авторитетний міжнародний фінансово-аналітичний журнал «The Banker» за результатами проведеного в 2000 і 2002 роках дослідження, присвоїв ПриватБанку звання «The Bank of Year». Інший впливовий журнал – «Euromoney» – чотири роки підряд (у 1999, 2000, 2001 і 2002 роках) визнає ПриватБанк кращим банком України. За підсумками фінансового рейтингу, проведеного українською газетою «Бізнес», ПриватБанк у 1999 і 2001 роках був визнаний переможцем у самій престижній банківській номінації «Банк, у якому ви б розмістили свій депозит».

Переваги ПриватБанку: сама широка мережа відділень, досвідчений персонал, прості і зрозумілі процедури, гнучкість в обслуговуванні і ставка на електронні технології Internet Banking, Ecommerce, ATMBanking. Володіючи генеральною ліцензією Національного Банку України, ПриватБанк здійснює весь спектр наявних на вітчизняному ринку банківських послуг по обслуговуванню корпоративних і приватних клієнтів відповідно до міжнародних стандартів. На ринку корпоративного банківського обслуговування клієнти ПриватБанку – більш 180 тисяч найбільших українських підприємств і корпорацій, підприємств малого і середнього бізнесу.

На сьогоднішній день банк пропонує своїм клієнтам широкий перелік кредитних продуктів, що враховують реальні потреби клієнта. При цьому, ПриватБанк – банк, що надає клієнту не монопослуги, а комплексне рішення задач, засноване на індивідуальному підході і підкріплене широким досвідом роботи банку на вітчизняному і міжнародному фінансовому ринку.

Приватбанк вважає одним із пріоритетних напрямків своєї роботи розвиток комплексу сучасних послуг для індивідуального клієнта. На сьогоднішній день банк пропонує громадянам України більш 300 видів послуг, серед яких поточні, вкладні операції, карткові продукти, різноманітні програми споживчого кредитування, здійснювані в партнерстві з ведучими вітчизняними торговими, ріелтерськими компаніями й автовиробниками. Банк є уповноваженим Урядом України банком по виплаті пенсій і соціальної допомоги громадянам, виплаті компенсацій жертвам нацистських переслідувань, і активно впроваджує програми обслуговування для окремих, найменш соціально захищених, категорій клієнтів, зокрема, пенсіонерів. Сьогодні рахунки в ПриватБанку мають більш 3,5 мільйонів українських громадян, банк обслуговує більш 700 тисяч пенсіонерів і одержувачів соціальних виплат, що свідчить про високий рівень довіри до банку з боку населення.

Регіональна мережа ПриватБанку, що включає в себе більш 1420 філій і відділень по всій Україні, дозволяє будь-якому клієнту одержати самий високий рівень обслуговування практично в будь-якому регіоні країни. ПриватБанк має кореспондентські відносини з 317 банками з 23 країн світу. Також банк розвиває свою присутність за кордоном – сьогодні банк має філію на Кіпрі, представництва в Москві, Молдові, Казахстані.

Головним пріоритетом ПриватБанку є його орієнтація на впровадження передових банківських технологій, багато з який одержали розвиток на українському ринку завдяки інноваціям банку. Ще 6 років тому, коли ПриватБанк першим почав масовий випуск міжнародних платіжних карт, в Україні була відсутня система безготівкових карткових платежів, а населення з недовірою відносилося до нових банківських продуктів. Сьогодні цей ринок є одним із самих динамічно розвиваючихся в Східній Європі. І це ринок, де ПриватБанк – не тільки безсумнівний лідер, але і багато в чому визначає філософію його розвитку. Сьогодні Приватбанку належить більш 41% ринку пластикових карт. Обсяг випуску карт у 2008 році виріс у 3 рази до 2,4 мільйони. ПриватБанк став першим банком у Східній і Центральній Європі, що випустив більш 1000000 карт VISA і став членом елітного «Клуба мільйонерів» VISA. Кожен третій український АТМ і Постерминал – належить ПриватБанку, що дозволило за кілька років створити в Україні засновану на міжнародних стандартах систему безготівкових карткових платежів. Також ПриватБанк першим в Україні запропонував своїм клієнтам систему інтернетбанкінга «Приват24», послуги «мобільного» банкінга, послуги з продажу через мережу своїх банкоматів і POSтерміналів електронних ваучерів ведучих операторів мобільного зв'язку і IPтелефонії.

За 2007 рік чисті активи ПриватБанку період виросли на 40,2%, їх частка становила 10,2% активів усієї банківської системи України. Зростання активів українських банків в основному відбулось за рахунок збільшення кредитного портфеля (без врахування міжбанківських кредитів) на 35,5% (у ПриватБанку – на 63,7 %). В цілому кредитний портфель українських банків становив – 31907,0 млн.грн. (63,3% суми чистих активів), тоді як у ПриватБанку – 3284,12 млн.грн. (68,1%). Позитивним у діяльності банків є ріст обсягів довгострокових кредитів, які за 2007 рік збільшились на 73,2% (за 2006 рік – на 36,0%), а також поліпшення якості кредитного портфеля. Проблемні кредити (прострочені і сумнівні) зменшились на 28,6%, а частка проблемних кредитів у кредитному портфелі зменшилась з 11,4% до 6,0% (у ПриватБанку – відповідно з 16,4% до 9,4%). Чисті зобов'язання українських банків за 2007 рік збільшились на 29,5% до 39262,6 млн.грн., у ПриватБанку – на 40,9%, його частка становить 11,3% всієї суми банківських зобов`язань. Зростання зобов`язань банків в основному відбулося за рахунок збільшення вкладів фізичних осіб, які виросли на 4508,8 млн.грн., або на 67,8%, кошти суб'єктів підприємницької діяльності збільшились на 2568,2 млн.грн., або на 21,0%, кошти бюджету і позабюджетних фондів – на 184,4 млн.грн., або на 13,7 %. У ПриватБанку кошти фізичних осіб виросли на 71,4% кошти юридичних осіб – на 45,3%.

Одним з найважливіших пріоритетів для банків залишається забезпечення прибуткової діяльності. За 2007 рік банки отримали прибуток в сумі 587,4 млн.грн. Рентабельність активів становила 1,3%, прибутковість капіталу – 8,1%. Прибуток ПриватБанку становив 36,173 млн.грн., рентабельність активів – 0,88%, капіталу – 11,12%.

Сприятливі макроекономічні тенденції розвитку економіки і правильно вибрана стратегія розвитку в 2007 році дозволили ПриватБанку повною мірою реалізувати свої конкурентні переваги й посилити лідерські позиції в основних сегментах ринку фінансових послуг України.. Основними стратегічними пріоритетами ПриватБанку є:

– раціональне поєднання надійності і прибутковості банку;

– пропозиція банківських продуктів з супровідними послугами;

– безперервне освоєння прогресивних банківських продуктів і перевищення якості традиційних;

– інтенсивне нарощування обсягів розрахункових операцій через електронні засоби зв`язку і впровадження техніко-технологічних інновацій в процес банківського обслуговування клієнтів;

–       подальше розширення мережі ТВБВ.

ПриватБанк пропонує своїм корпоративним клієнтам повний спектр якісних банківських послуг, присутніх на українському фінансовому ринку. Концепція обслуговування корпоративних клієнтів у ПриватБанку передбачає швидше всього представлення комплексу послуг, а не окремої послуги, що дозволяє клієнту повністю використати технологічні, комерційні й фінансові досягнення банку для ефективного розвитку свого бізнесу.

Сприяння розвитку вітчизняної економіки є стратегічним завданням розвитку банку. На сьогодні банк пропонує своїм клієнтам широкий перелік кредитних продуктів, які враховують реальні потреби клієнтів. Зокрема, банк здійснює короткотермінове кредитування клієнта для покриття платіжних розривів у поточній діяльності, термінове кредитування, надання кредитних ліній, а також операцій з інвестиційного кредитування й фінансового лізингу.

Залежно від мети використання кредиту і форми його погашення банк надає:

– овердрафт;

– термінові кредити;

– кредитні лінії;

– кредити по лініях ЕБРР і НУФ;

– авальний кредит;

– факторинг;

– форфейтинг;

– лізинговий кредит;

– банківські гарантії.

Кредитування, зокрема малого й середнього бізнесу, є для ПриватБанку одним з найпріоритетніших напрямків діяльності. В банку створені й відпрацьовані кредитні технології, що дозволяють мінімізувати витрати на обслуговування кредитів цьому сектору економіки, що найближчим часом сприятиме збільшенню обсягів кредитів, які банк надає малим і середнім підприємствам. ПриватБанк активно розвиває Програму підтримки малого й середнього бізнесу в Україні (мікрокредитування) як за рахунок власних коштів, так і за рахунок коштів ЄБРР (лінія SME1) і НУФ (НімецькоУкраїнський фонд). ПриватБанк вживає активних заходів для надання клієнтам послуг з кредитування на придбання нерухомості, автомобілів, товарів широкого вжитку в кредит в рамках Програми "Розстрочка".

У ПриватБанку функціонує "Вексельний торговий майданчик", на базі якого проводяться будь-які операції, пов'язані з придбанням і реалізацією векселів (в т. ч. операції за дорученням клієнтів):

– облік векселів;

– облік векселів з реверсом;

– купівля-продаж векселів;

– обмін векселів;

– купівля-продаж, обмін векселів за дорученням клієнтів.

Обслуговування приватних клієнтів з моменту заснування ПриватБанку є одним з найпріоритетніших напрямків діяльності. ПриватБанк першим з вітчизняних банків надав серйозного значення роздрібним операціям, і сьогодні в цій сфері банк займає провідні позиції завдяки ефективному поєднанню якості розрахункових послуг з можливостями по управлінню накопиченнями. Широка мережа філій і відділень робить банк ближчим до фізичного клієнта, а його послуги – доступнішими. На сьогодні ПриватБанк надає клієнтам повний перелік можливих в Україні банківських послуг на всіх сегментах ринку: широкий спектр депозитних операцій (понад 80 типів вкладів в національній та іноземній валюті), кредитування на споживчі потреби , кредитування під покупку житла (технологія "Житло в кредит"), автомобіля (технологія "Автомобіль в кредит"), товари народного споживання (технологія "Товари в розстрочку")

Сальдо кредитного портфеля в гривневому еквіваленті (враховуючи кредитні ліміти по пластикових картках) протягом року зросло з 89,2 млн.грн. до 238,5 млн.грн. (на 149,3 млн.грн. – в 2,67 рази). При цьому кількість рахунків з врахуванням кредитних лімітів на пластикових картках зросла з 88659 до 152126 (на 63467 рахунків – 71,6%). Частка ПриватБанку на ринку споживчого кредитування в Україні становить 23,26%. В рамках реалізації програми "Автомобіль в кредит" укладені угоди з системними компаніями, що виготовляють і продають автомобілі – СП "АвтоЗАЗODaewoo", корпорація "Автоінвестбуд". За рік видано понад 1000 кредитів для придбання нових автомобілів на загальну суму понад 27,5 млн.грн.

Активно розвивалась програма "Товари в розстрочку", яка дає можливість громадянам з практично будь-яким рівнем доходів придбати нові побутові товари без додаткового забезпечення. Обсяг кредитів, виданих за цією програмою, становив більш як 19,5 тис. на загальну суму понад 18,6 млн.грн. Динамічно розвивалось кредитування за програмою "Житло в кредит".

Показники ПриватБанку, аудійовані по МСБО наведені в табл. 1.3

Таблиця 1.3 Основні показники ПриватБанку

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ

2.1 Дослідження узагальнюючих показників кредитної діяльності комерційних банків України

Протягом останніх років в Україні було досягнуто певних елементів стабілізації банківської системи із збереженням її ринкової орієнтації, здатної відігравати важливу роль у посиленні стабілізаційних процесів та здійсненні структурних перетворень в економіці в цілому. Разом з тим банківська система України має певні недоліки, що стосуються як безпосередньо банківської системи так і дотичних до неї сфер (повільні темпи ринкової трансформації та реструктуризації реального сектору економіки, слабкий та недостатньо прозорий фінансовий стан значної частини суб'єктів господарювання тощо).

У 2008 році залишки заборгованості за кредитами, наданими банками України (включаючи міжбанківські кредити), зросли на 52,7% і на 1 січня 2009 року становили 44,8 млрд.грн. Вищими темпами зростали обсяги заборгованості в національній валюті, що позитивно вплинуло на зміну структури кредитних вкладень за видами валют. При зростанні заборгованості за кредитами в національній валюті на 52,7% їх частка в загальному обсязі збільшилася на 2,4 процентного пункту й становила 58,7%. Залишки заборгованості за кредитами в іноземній валюті за 2008 рік збільшилися на 44%.

У 2008 році стабільне зростання кредитного портфеля банків супроводжувалося змінами його структури за позичальниками. Частка заборгованості за кредитами, наданими суб'єктам господарювання, за рік зменшилася на 5,4 процентного пункту до 84,6%, органам державного управління – на 0,3 процентного пункту до 0,4% з одночасним зростанням частки кредитів, наданих на міжбанківському ринку (з 4,6 до 7,7%), та фізичним особам (з 4,7 до 7,3%).

У 2008 році, на відміну від попереднього року, діяльність банків на міжбанківському ринку характеризувалася зростанням обсягів кредитування. Залишки заборгованості за кредитами, наданими іншим банкам, збільшилися за 2008 рік більш як у 2,5 рази (торік їх обсяг зменшився на 4,2%) і становили 3,4 млрд.грн. У розрізі валют темпи їх зростання були однаковими (2,5 рази), детальні дані наведені у додатку А.

Практично незмінною упродовж 2008 року збереглася структура заборгованості за міжбанківськими кредитами в розрізі валют. Як і в попередні періоди, найбільші обсяги кредитів надавались у національній валюті, частка яких у загальному обсязі залишків міжбанківських кредитів на 01.01.2009 р. дорівнювала 64,9%, тобто залишилася майже на рівні, що склався на початок 2008 року (65%).

Основна частка (97,6%) операцій на даному сегменті кредитного ринку здійснювалася на короткостроковій основі. Залишки заборгованості за короткостроковими кредитами за 2008 рік збільшились у 2,6 рази і на 01.01.2009 р. дорівнювали 3,3 млрд.грн.

Заборгованість за довгостроковими кредитами залишалася незначною, її частка в загальному обсязі кредитів, наданих на міжбанківському ринку, за рік скоротилася на 1,8 процентного пункту до 2,4%.

У 2008 році збереглася позитивна динаміка кредитних вкладень банків у економіку України. Сприяли цьому насамперед наявність достатньої ліквідності, на нарощенні якої позитивно позначилося суттєве зниження рівня обов'язкових резервів, та зниження процентних ставок за кредитами. Так, на кінець 2008 року залишки заборгованості за кредитами, наданими банками суб'єктам господарювання та населенню, становили 41,2 млрд.грн. і за рік зросли на 13,4 млрд.грн., або на 48,2% (за 2007 рік - на 45,3%). Заборгованість за кредитами в національній валюті за цей період зросла на 8,5 млрд.грн., або на 54,9%, в іноземній (у гривневому еквіваленті) - на 4,9 млрд.грн., або на 39,9%, і становила відповідно 29,5 та 11,7 млрд.грн. У структурі заборгованості за наданими кредитами в розрізі валют частка кредитів у національній валюті на кінець 2008 року становила 58%, або зросла порівняно з початком року на 2,5 процентного пункту . Більш детальні дані наведені у додатку Б.

Як і раніше, у загальній заборгованості за кредитами, наданими в реальний сектор економіки, переважала частка короткострокових кредитів, яка на кінець грудня 2008 року становила 71,7%. За рік вона зменшилася на 6,6 процентного пункту на користь довгострокових позичок. Залишки заборгованості за довгостроковими кредитами за 2008 рік збільшилися на 93,5% (за 2007 рік–на 76,1%) і на 01.01.2009 р. становили 11,7 млрд.грн. Такій позитивній зміні в структурі кредитування певною мірою сприяло суттєве розширення ресурсної бази банків за рахунок коштів, залучених від фізичних осіб на строк понад 1 рік.

Протягом 2008 року темпи зростання заборгованості за довгостроковими позичками в національній валюті (2,1 рази) перевищували темпи приросту заборгованості в іноземній валюті (1,8 рази). Унаслідок цього в структурі довгострокових кредитів відбулися певні зміни: частка кредитів у національній валюті за 2008 рік підвищилася з 45,1 до 48,4% з відповідним зменшенням частки кредитів у іноземній валюті (з 54,9 до 51,6%).

Кредити банків використовувалися суб'єктами господарювання в основному на забезпечення потреб своєї поточної діяльності. На кінець 2008 року залишки заборгованості за кредитами, наданими в поточну діяльність, порівняно з початком року збільшилися на 46,8% і становили 38,9 млрд.грн., або 94,9% від загального обсягу. У структурі заборгованості за цими кредитами в розрізі видів діяльності частка кредитів, наданих для здійснення експортно-імпортних операцій, була найбільшою (14,7%), хоча в цілому за рік залишки заборгованості за кредитами на зазначені цілі скоротилися на 1,6% і на 01.01.2009 р. становили 6,1 млрд.грн. Обсяг заборгованості за кредитами, наданими для внутрішніх торговельних операцій, зріс за рік на 37% і становив 4 млрд.грн., або 9,8% від загальної суми заборгованості за кредитами, наданими в поточну діяльність. Високими темпами зростали кредити овердрафт, заборгованість за якими збільшилася на 60,1 %, але їх частка в загальному обсязі заборгованості за кредитами в поточну діяльність була незначною і на кінець 2008 року становила 2,8%.

Позитивним у 2008 році було зростання обсягів кредитів, які надавалися суб'єктам господарювання на інвестиційні потреби, залишки заборгованості за якими збільшилися за січень - грудень майже на 80% (у тому числі за грудень - на 7,7%) і на 01.01.2009 р. становили 2,3 млрд.грн. їх частка в структурі кредитних вкладень дорівнювала 5.7%, що на 1 процентний пункт вище, ніж на початок року. Частка довгострокових кредитів у загальній заборгованості за кредитами, наданими на будівництво та освоєння землі, купівлю будівель і споруд, становила 84,5%.

Упродовж 2008 року кредитну підтримку отримували суб'єкти господарювання сільського господарства, мисливства та лісового господарства. У цілому за 2008 рік залишки заборгованості за кредитами, отриманими сільськогосподарськими підприємствами, зросли на 54,7% і на 01.01.2009 р. становили 2,6 млрд.грн., або 6,3% у загальній сумі заборгованості. Поряд з цим слід зазначити, що, враховуючи сезонність виробництва, заборгованість цих позичальників за кредитами за серпень – грудень 2002 року скоротилася на 16,2%. Більша частина кредитів надавалася сільгоспвиробникам на строк до 1 року .

У 2008 році при зростанні на 48,2% загального обсягу заборгованості за кредитами, наданими в економіку України, заборгованість за кредитами, наданими фізичним особам, збільшилась у 2,3 рази і на кінець року становила 3,3 млрд.грн. У розрізі валют випереджаючими темпами зростала заборгованість в іноземній валюті, яка за цей період збільшилась у 3,1 рази, що зумовило збільшення її частки в загальному обсязі заборгованості за кредитами, наданими фізичним особам, з 30,6 до 40,7%. Заборгованість цих позичальників за кредитами банків у національній валюті за 2008 рік збільшилась у 2 рази.

Упродовж 2008 року облікова ставка встановлювалася Національним банком України з урахуванням реального стану економіки, динаміки індексу споживчих цін, ситуації в різних сегментах грошового ринку з метою сприяння закріпленню позитивних тенденцій економічного розвитку. Протягом року Національний банк України чотири рази знижував рівень облікової ставки: 11.03.2008 р. - з 12.5 до 11.5% річних, 04.04.2008 р. - до 10% річних, 05.07.2008 р. - до 8% річних, 05.12.2008 р. - до 7% річних.

Політика Національного банку України сприяла зниженню процентних ставок за кредитними операціями банків. Проте слід зазначити, що суттєве (на 5,5 процентного пункту) зменшення ставки рефінансування не викликало відповідного зниження вартості кредитів для реального сектору економіки. Прискоренню зниження ціни на кредити перешкоджала недосконала законодавча база (передусім це стосувалося захисту прав кредитора) та високі кредитні ризики.

Середньозважена процентна ставка за кредитами, наданими в національній та іноземній валюті упродовж 2008 року, становила відповідно 24,8 та 11,9% річних, що на 7,1 та 1,2 процентного пункту менше, ніж у 2007 році. Як і раніше, середня вартість кредиту, наданого в національній валюті, майже вдвічі перевищувала вартість кредиту в іноземній валюті. Так, у грудні рівень середньозваженої процентної ставки за кредитами в національній валюті становив 21,8% річних, тоді як за кредитами в іноземній валюті - 11,3% річних , детальні дані подано у додатку В.

Більша частина кредитів банків надавалася юридичним особам. Рівень середньозваженої процентної ставки за кредитами в національній валюті для цих позичальників протягом року знизився на 8 процентних пунктів і в грудні становив 21,8% річних. Зменшення середньої вартості цих кредитів для юридичних осіб було зафіксовано протягом усіх місяців року.

У кредитному портфелі банків частка короткострокових кредитів, наданих юридичним особам у національній валюті, залишалася найбільшою. Упродовж року ці кредити подешевшали на 8,1 процентного пункту і середньозважена ставка за ними становила 22,2% річних. Понад половину загального обсягу короткострокових кредитів становили кредити овердрафт, середня вартість яких за рік зменшилася на 0,8 процентного пункту і становила 23,4% річних. Найнижчим (15,4% річних) був рівень середньозваженої процентної ставки за кредитами, наданими на строк до 1 місяця, який протягом року знизився на 10,7 процентного пункту. Процентна ставка за кредитами зі строками повернення від 6 до 12 місяців за цей період знизилася з 29,9 до 22,6% річних.

Процентна політика банків сприяла збільшенню довгострокових вкладень у реальний сектор економіки. Так, середньозважена процентна ставка за довгостроковими кредитами в національній валюті знизилася за 2002 рік на 4,3 процентного пункту й у грудні її рівень становив 17,6% річних . Детальні дані подано у додатку Д.

Позитивні зміни відбулись у кредитуванні інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання. Протягом 2008 року середня вартість кредитів, наданих у національній валюті на інвестиційну діяльність, знизилася з 26,1 до 19,9% річних. Проте більша частина банківських кредитів, як і раніше, надавалася суб'єктам господарювання на забезпечення потреб поточної діяльності. Рівень середньозваженої процентної ставки за кредитами на зазначені цілі знизився за 2008 рік на 9,6 процентного пункту до 21,8% річних.

Загальна тенденція до зниження середньозважених процентних ставок за кредитами в національній валюті, наданими суб'єктам господарювання, складалася за рахунок зниження ставок за кредитами, наданими позичальникам усіх видів економічної діяльності. Порівняно із січнем 2002 року найбільше (на 11,4 процентного пункту) зменшилася вартість кредитів для суб'єктів господарювання добувної промисловості, які в грудні сплачували за користування кредитом 22,5% річних, дані наведені у додатку Е.

Упродовж 2008 року темпи кредитування в іноземній валюті уповільнились. Однак вартість користування цими кредитними ресурсами суттєво не змінилася. У грудні 2008 року середньозважена процентна ставка за кредитами, наданими в іноземній валюті юридичним особам, знизилася порівняно з груднем 2007 року на 0,3 процентного пункту й становила 11,3% річних, детальні дані подано у додатку Ж.

Середня вартість короткострокових кредитів у іноземній валюті упродовж 2008 року зросла на 0,3 процентного пункту до 11% річних. Найнижчим (8,4% річних) був рівень середньозваженої процентної ставки за кредитами овердрафт, який упродовж року знизився на 0,8 процентного пункту. За обсягами більше кредитів у іноземній валюті було надано на строк до 1 місяця, середня вартість яких протягом року зросла з 9 до 9,4% річних. Середній позичковий відсоток за кредитами зі строком повернення від 6 до 12 місяців, які становили майже третину наданих короткострокових кредитів, порівняно з початком року знизився на 2 процентних пункти і становив 13,8% річних. Кредити на строк від 1 до 3 місяців у грудні надавалися під 11,1% річних, що на 1 процентний пункт більше, ніж на початок року.

Середня вартість користування довгостроковими кредитами в іноземній валюті для юридичних осіб за 2008 рік зменшилася на 1 процентний пункт до 12,6% річних.

У 2008 році тривало нарощування обсягів кредитування фізичних осіб банками. Порівняно з груднем 2007 року середньозважена процентна ставка за кредитами, наданими фізичним особам у національній валюті, зросла на 1,5 процентного пункту до 22,4% річних у грудні 2002 року, в іноземній валюті – знизилася на 1 процентний пункт до 13,6% річних.

2.2 Аналіз кредитоспроможності позичальника

Банки з розвинутою ринковою економікою застосовують складну систему великої кількості показників для оцінки кредитоспроможності клієнтів. Ця система диференційована в залежності від характеру позичальника (фірма, приватна особа, вид діяльності), а також може ґрунтуватися як на сальдових, так і оборотних показниках звітності клієнта.

Національним банком України рекомендується наступний підхід до фінансової оцінки банками позичальників по кредитних операціях.

Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно, згідно внутрішніх положень про проведення активних операцій (кредитних) і методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку) з урахуванням вимог Положення “Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”[16] , у яких повинні бути встановлені обґрунтовані, технічно вивірені критерії економічної оцінки фінансової діяльності позичальників (контрагентів банку) на основі аналізу їхніх балансів і звітів про фінансові результати в динаміку.

Оцінку фінансового стану позичальника/контрагента банку з урахуванням поточного стану обслуговування позичальником/контрагентом кредитної заборгованості банк здійснює кожного разу під час укладання договору про здійснення кредитної операції, а надалі для:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6