Формування в учнів 4 класу умінь працювати з географічними картами

На заході України простягаються Українські Карпати. Гірські породи перебувають у трьох станах: твердому, рідкому та газоподібному.

-- На фізичній карті України знайдіть найвищу вершину Українських Карпат. Яка її висота? (Найвищою вершиною Українських Карпат є Говерла. Її висота 2061 м.)

-- До яких гір за висотою належать Українські Карпати? Доведіть свою думку. (Українські Карпати це середні гори за висотою, тому що лише окремі їх вершини сягають понад 2000 м, а більшість вершин нижчі 2000 м.)

На південному узбережжі Кримського півострова простягаються Кримські гори.

-- На фізичній карті України знайдіть найвищу вершину Кримських гір. Яка її висота? (Найвищою вершиною Кримських гір є Роман-Кош. Її висота 1545 м.)

-- До яких гір за висотою належать Кримські гори? Доведіть свою думку. (Кримські гори належать до низьких гір за висотою, тому що лише окремі їх вершини сягають понад 1000 м, а більшість вершин нижчі 800 м.)

1. На контурній карті України позначте:

Придніпровську і Причорноморську низовини;

Подільську і Придніпровську височини;

Українські Карпати;

Кримські гори.

-- Назвіть і покажіть на карті низовини, розташовані на території України. В якій частині України вони знаходяться?

-- Назвіть і покажіть на карті височини, розташовані на території України. В якій частині України вони знаходяться?

-- Назвіть і покажіть на карті гори, розташовані на території України. В якій частині України вони знаходяться?

-- Назвіть і покажіть на карті найвищі вершини гір, розташованих на території України. Яка їх висота?

Мета: формувати поняття «річка», «озеро», «болото», «море», формувати уявлення про водойми України; розвивати вміння працювати з фізичною картою України.

Обладнання: фізична карта України, ілюстрації із зображенням краєвидів водойм України.

-- Що таке рівнини? Як вони поділяються?

-- Які низовини є на території України? Показати їх на карті України і повідомити, в якій частині країни вони розташовані.

-- Які височини є на території України? Показати їх на карті України і повідомити, в якій частині країни вони розташовані.

-- Що таке гори? Які гори є на території України?

-- Показати на карті України Українські Карпати і повідомити, в якій частині країни вони розташовані.

-- Яка найвища вершина Українських Карпат? Яка її висота?

-- Показати на карті України Кримські гори і повідомити, в якій частині країни вони розташовані.

-- Яка найвища вершина Кримських гір? Яка її висота?

На попередньому уроці ви дізналися, що суша позначається на карті різними кольорами: жовтим, коричневим, зеленим.

-- А що позначається на карті блакитним і синім кольорами? (Блакитним і синім кольорами на фізичних картах позначають водойми різної глибини.)

-- З якими найбільшими водоймами на Землі ви вже ознайомилися? (Зі Світовим океаном, у якому зосереджена значна частина води, що є на Землі.)

-- Які ще водойми є на Землі?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які водойми є на суші, яку вони мають будову і як утворюються. Також ви дізнаєтеся, які водойми є на території України і де вони розташовані. Ви навчитеся, користуючись умовними знаками, знаходити і показувати водойми на фізичній карті України.

-- Відгадайте загадку:

Не кінь, а біжить.

Не ліс, а шумить. (Річка)

Річка -- це постійний потік води, який тече по заглибленні. Це заглиблення називається руслом. Річки течуть постійно, бо в них завжди надходить дощова, снігова, джерельна чи льодовикова вода.

-- Розгляньте малюнок на с. 111 в підручнику, на якому зображена будова річки. Прочитайте, з яких частин складається річка.

-- Як називається місце, де починається річка?

-- Як називається місце, де річка впадає в іншу водойму?

Кожна річка має витік -- місце, де вона починається. Річка може витікати з джерела, болота, озера, брати початок із гірських льодовиків. Кожна річка впадає у море, в іншу річку або в озеро. Це місце називається гирлом.

Більшість річок мають притоки, тобто інші річки, які впадають у головну річку. Чим більша річка, тим більше у неї приток.

-- Знайдіть притоки на малюнку в підручнику. Які притоки можуть бути у річки?

У річки є два берега: правий і лівий. Якщо стати за напрямом течії річки, то праворуч буде правий берег, а ліворуч -- лівий. Таким самим способом визначають, де праві, а де ліві притоки річки.

-- На с. 112 знайдіть і прочитайте абзац «Учись працювати з картою». Як потрібно показувати річки на фізичній карті?

-- Виконайте практичну роботу, описану в підручнику на с. 112.

-- Яка річка перетинає територію України з півночі на південь і несе свої води в Чорне море?

Дніпро -- найбільша в Україні і третя за величиною в Європі річка. Дніпро бере свій початок далеко за межами України в Росії.

-- Які великі річки України є притоками Дніпра? Визначте, лівою чи правою притокою Дніпра є річка?

Найбільшими лівими притоками Дніпра є Десна, Сула, Ворскла, Самара, а правими -- Прип'ять, Тетерів, Інгулець. Всього Дніпро має майже 1500 приток.

-- Яка річка бере початок у Карпатах і впадає в Чорне море?

Дністер -- одна з найбільш повноводних річок України.

-- Які ще великі річки протікають територією України?

На півдні України впадає у Чорне море Дунай. На Подільській височині бере початок Південний Буг, який впадає в Чорне море. На сході України найбільшою річкою є Сіверський Донець.

-- Відгадайте, про яку водойму йдеться в загадці:

Серед поля лежить дзеркало --

Скло блакитне, а рама зелена. (Озеро)

Озеро -- це водойма, яка утворилася в природній западині на поверхні Землі.

-- Звідки береться вода, яка заповнює природні западини?

Озера заповнюються підземної, дощовою та талою водою. Також вода потрапляє в озера з річок, які в них впадають.

На нашій планеті дуже багато озер. Лише в Україні їх налічується понад 20 тисяч. Озера відрізняються розмірами, глибиною, солоністю води. Найглибше озеро в світі -- Байкал. Воно прісноводне і його глибина сягає 1620 м. Найбільше у світі озеро -- Каспійське море. Морем його називають, тому що у ньому солона вода.

-- Виконаємо практичну роботу, описану в підручнику на с. 114.

На території України налічується близько 20 тисяч озер, з яких близько 30 є великими.

Більше 30 озер знаходиться на Поліській низовині, серед яких найбільшим є озеро Світязь. Його найбільша глибина сягає 58 м, а середня -- 7 м. Це мальовниче озеро влітку є місцем відпочинку для людей.

Чимало невеликих, але глибоких і дуже мальовничих гірських озер можна зустріти в Карпатах. Найвідомішим є озеро Синевір, яке знаходиться на висоті майже 1000 м. Його глибина сягає 24 м. Вода в озері дуже чиста і холодна (+11оС).

У гирлі річки Дунай знаходяться найбільші за площею прісні озера України -- Ялпуг і Кагул, глибина яких не перевищує 6-7 м.

На сході України на узбережжі Чорного моря та на Кримському півострові є солоні озера та озера-лимани із солоною водою. Найбільше озеро Криму -- Сасик.

-- Відгадайте загадку:

Не море, не земля

Човни не плавають,

І ходити не можна. (Болото)

Болото -- це надмірно зволожена ділянка земної поверхні, на якій ростуть вологолюбні рослини.

-- Як може утворитися болото?

Одним із шляхів утворення болота є заростання озера. Також утворюються болота у пониззях біля річок, де вода затримується під час повеней, після танення снігу і сильних злив. Болота утворюються в лісах у тих місцях, де на поверхню виходить джерело, а вода не має куди стікати.

-- Чи траплялося вам у природі болото? Де воно знаходилося?

-- Користуючись фізичною картою, визначте, де на території України є болота. (В Україні болота поширені на Поліській низовині.)

Якщо подивитися на фізичну карту півкуль, то можна побачити, що деякі частини океану називають морями. Море -- це частина океану, яка заходить у сушу. Таким чином, моря тією чи іншою мірою оточені сушею. Море завжди з'єднане з океаном.

-- Хто з вас був на морі? Як називається море, на якому ви були?

-- Яка на смак вода у морі? (Вода в морі солоно-гірка.)

--Звідки, на вашу думку, беруться солі в морській воді?

-- На с. 115 знайдіть і прочитайте абзац «Учись працювати з картою». Як потрібно показувати моря на фізичній карті?

-- Виконаємо практичну роботу, описану в підручнику на с. 115. (Наша країна -- морська держава. Вона має вихід до Чорного і Азовського морів. Ці моря є частиною Атлантичного океану.)

Чорне море велике і глибоке (найбільша глибина сягає 2245 м). Біля берегів воно мілке, у багатьох місцях береги вкриті піском. Тут добре купатись, бо влітку вода нагрівається до +22°С. У Чорному морі живі організми поселяються лише до глибини 200 м. Глибше воно мертве, бо там багато отруйного газу. Але у верхніх шарах води живе багато різних тварин.

Азовське море набагато менше за Чорне. Його найбільша глибина -- 14 м.

Усе узбережжя Азовського моря вкрите піском. Це море мілке і добре прогрівається сонячними променями. Температура води влітку становить +24°С. Вода в Азовському морі менш солона, ніж у Чорному. Азовське море унікальне тим, що в ньому живе дуже багато риби.

Взимку Чорне море не замерзає, його температура становить +6°С, а Азовське море замерзає.

Які озера є на території України?

Де в Україні є найбільше боліт?

Які моря є в Україні?

2. На контурній карті України позначте:

Чорне і Азовське моря;

великі річки України: Дніпро, Південний Буг, Дністер, Сіверський Донець;

озера: Ялпуг і Кагул.

3. Відгадайте загадки і поясніть, за якою ознакою ви дізналися, про яку водойму в ній ідеться. Покажіть на фізичній карті України ці об'єкти.

Між берегів текла-текла.

Мороз зміцнів -- під скло лягла. (Річка)

Стоїть корито, повне води налито. (Озеро)

Навкруги вода, а з питвом -- біда. (Море)

Мета: формувати поняття «природна зона», уявлення про причини існування природних зон, уявлення про розташування та форми земної поверхні зони мішаних лісів України; розвивати уміння працювати з фізичною картою і картою природних зон України.

Обладнання: фізична карта півкуль, фізична карта України, карта природних зон України.

-- Назвіть і покажіть на карті найбільші річки України.

-- Користуючись фізичною картою України та поданим планом (план записаний на дошці), розкажіть про Дніпро.

План

1. Де бере початок річка

2. Куди вона впадає?

3. У якому напрямку тече?

4. Які найбільші притоки річки?

-- Користуючись фізичною картою України та поданим планом, розкажіть про Дністер.

-- Користуючись фізичною картою України та поданим планом, розкажіть про Дунай.

-- Що таке озеро? Які бувають озера?

-- Назвіть і покажіть на карті найбільші озера України.

-- Що таке болото? Де утворюється болото?

-- Покажіть на карті, де на території України розташовано найбільше боліт.

-- Що таке море?

-- Назвіть і покажіть на карті моря України.

-- Пригадайте, як змінюються теплові пояси на материку Євразія від полюса до екватора. Чому? (Від полюса до екватора на території Євразії змінюються три теплових пояса: холодний, помірний і жаркий, тому що зменшується кількість сонячного тепла, яке отримує земна поверхня материка.)

-- Як це вплинуло на природні умови Євразії? (У зв'язку з різною кількістю світла і тепла з півночі на південь змінюються ділянки суші, які мають подібні погодні умови, рослинний і тваринний світ.)

-- Пригадайте, як називаються різні за природними умовами ділянки суші на материку Євразія. (Це тундра, тайга (хвойні ліси), мішані та листяні ліси, степи, пустелі.)

Ділянки суші, які отримують однакову кількість сонячного тепла, опадів та мають однакові погодні умови, рослинний і тваринний світ, називаються природними зонами. Кожна природна зона отримує різну кількість сонячного світла, тепла та вологи.

-- Від чого залежить кількість сонячного світла і тепла, яку отримує природна зона? (Кількість сонячного світла і тепла, яку отримує природна зона, залежить від того, де вона розташована. Чим ближче до екватора, тим прямовисніше сонячні промені падають на земну поверхню і більше її нагрівають.)

-- Виконаємо практичну роботу, описану в підручнику на с. 117.

Як ви переконалися, природні зони позначають на карті різними кольорами. На території України з півночі на південь змінюють одна одну зона мішаних лісів, лісостепу, степу і Південний берег Криму.

Природні зони слід показувати на карті по їх межах.

Знайомство з природними зонами України ми розпочнемо із зони мішаних лісів.

-- На с. 117 у підручнику прочитайте план, за яким ми будемо вивчати природні зони. Поміркуйте, чому саме в такому порядку вивчаються природні зони.

Спочатку вивчається розташування, тому що від розташування залежить кількість сонячного тепла, яке отримує природна зона. Від кількості тепла залежить погода, рослинний і тваринний світ.

-- Виконаємо практичну роботу, описану в підручнику на с. 119.

Зона мішаних лісів знаходиться на півночі України і займає значну частину її території. На її території знаходиться Поліська низовина, тому зону мішаних лісів називають Українським Поліссям.

У зоні мішаних лісів багато річок, які є притоками Дніпра: Горинь, Прип'ять, Тетерів, Десна та інші. Тут знаходиться кілька озер, найбільшим серед яких є Світязь, та багато боліт. У руслі Дніпра створена штучна водойма -- Київське водосховище.

1. Назвіть і покажіть на карті природні зони України в напрямку з півночі на південь.

У якій частині України розташовані мішані ліси?

Які форми земної поверхні переважають у зоні мішаних лісів?

Які водойми знаходяться на території зони мішаних лісів?

Мета: формувати уявлення про розташування рідного краю (області) на території України, про форми земної поверхні, водойми рідного краю; розвивати уміння працювати з фізичною картою.

Обладнання: фізична карта України, карта природних зон України.

-- Виконаємо першу практичну роботу, описану в підручнику на с. 144.

-- Пригадайте, які є форми земної поверхні?

-- Якими бувають рівнини?

-- Що таке гора? З яких частин вона складається?

-- Як поділяються гори за висотою?

-- Виконаємо 1 і 2 завдання другої практичної роботи, описаної в підручнику на с. 144.

-- Пригадайте, які є природні водойми.

-- Що називається річкою? З яких частин вона складається?

-- Яку водойму називають озером?

-- Яку водойму називають морем?

-- Що таке болото?

-- Виконаємо 3 і 4 завдання другої практичної роботи, описаної в підручнику на с. 144.

-- Пригадайте, що таке природна зона.

-- Як змінюються природні зони є на території України з півночі на південь?

-- Виконаємо 1 завдання третьої практичної роботи, описаної в підручнику на с. 144.

-- Які особливості пір року на території рідного краю?

-- Які дерева, кущі й трав'янисті рослини ростуть у нашій області?

-- Які тварини живуть на території рідного краю?

9. Користуючись фізичною картою України, визнач, до яких гір за висотою належать Кримські гори.

10. Користуючись умовними знаками, намалюй схематично план місцевості.

На північ від школи проходить шосе, на захід -- розташовані будинки, на південний схід -- сад, на північний захід -- ліс, на південь -- луки.

6. Користуючись фізичною картою півкуль визнач, які океани омивають береги Євразії.

7. Заміни умовні знаки словами.

У похід діти вирушили з _____________ по __________. Вони дійшли до ________ і перейшли через ____________ на другий берег. Тут розташований великий ________.

8. Користуючись фізичною картою України, визнач відстань від Полтави до Харкова.

Відстань між містами на карті

Масштаб

Дійсна відстань

9. Користуючись фізичною картою України, визнач, до яких гір за висотою належать Карпати.

10. Користуючись умовними знаками, намалюй схематично план місцевості.

На схід від озера розташований ліс, на північний захід -- луки, на південь -- ґрунтова дорога, на схід -- будинки, на північ -- сад.

Рис. 1. Співвідношення рівнів оволодіння учнями картографічними знаннями та уміннями працювати з географічними картами наприкінці експериментального дослідження

Аналіз даних діаграми свідчить, що кількісні показники наприкінці навчального року в експериментальному класі на всіх рівнях кращі, ніж у контрольному. Зокрема, високого рівня сформованості умінь працювати з географічними картами та оволодіння картографічними знаннями в експериментальному класі досягали 50,0 % учнів, що на 26,19 % більше, ніж у контрольному (23,81 %). Крім того, кількість учнів, які мають середній рівень сформованості рівнями сформованості умінь працювати з географічними картами та оволодіння картографічними знаннями, в експериментальному класі становить 18,42 %, а в контрольному -- 26,19 %. Позитивним є також той факт, що в експериментальному класі низький рівень сформованості рівнями сформованості умінь працювати з географічними картами та оволодіння картографічними знаннями виявило 2,63 % учнів, тоді як у контрольному класі цей показник становив 11,90 %.

Таким чином, аналіз результатів експериментального дослідження свідчить про те, що для учнів експериментального класу характерний вищий рівень сформованості умінь працювати з географічними картами, ніж для учнів контрольного класу.

Отримані дані також підтверджують той факт, що визначені нами шляхи удосконалення процесу формування в учнів 4 класу умінь працювати з географічними картами на уроках «Я і Україна» є ефективними.

Висновки

Проведене теоретико-експериментальне дослідження дає підстави зробити такі висновки.

Одним із предметних умінь, що формується у процесі вивчення природознавчого змісту в 4 класі є уміння користуватися географічними картами як засобом отримання нових знань.

Об'єктом пізнання молодших школярів на уроках природознавства в 4 класі є поверхня Землі, яка вивчається через її моделі: план, глобус, карту. Використовуючи названі моделі для оволодіння знаннями про земну поверхню, учні насамперед повинні оволодіти змістом самих моделей, їх умовними знаками. Це означає, що у дітей необхідно сформувати поняття «глобус», «план місцевості», «географічна карта» та відповідні уміння працювати з ними, використовувати їх як джерело знань. Ці знання і вміння дозволяють перекодовувати інформацію моделей на інформацію про реальні об'єкти.

Одним із найскладніших різновидів практичної діяльності, що передбачає сформованість у молодшого школяра абстрактних уявлень та уміння переводити тривимірне зображення на площину й навпаки, є робота з картографічними посібниками. Вони є одним із важливих засобів наочності під час вивчення природознавства в 4 класі. Це обумовлено тим, що, вивчаючи природознавство, учні початкової школи повинні отримати уявлення про розташування на земній поверхні географічних об'єктів. А зробити це можна тільки за допомогою географічних карт.

Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що проблему формування в учнів умінь працювати з географічними картами учені та методисти вивчали переважно опосередковано. До того ж активніше вона досліджувалась стосовно середньої та старшої ланок навчання і значно менше -- щодо учнів молодшого шкільного віку. Окремі положення питання формування у школярів умінь працювати з географічними картами тією чи іншою мірою знайшли відображення у дослідженнях Г.М. Аквілєвої, В.П. Голова, І.І. Заславського, В.А. Рауш, Л.А. Тиричевої та інших.

Вивчення сучасної практики навчання природознавства в 4 класі показує, що на сучасному етапі вчителі початкової школи приділяють увагу головним чином лише формуванню у молодших школярів теоретичних знань про географічну карту, а формування в учнів умінь працювати з різними її видами, отримувати із них відомості про географічні об'єкти і явища, що вивчаються, залишається поза увагою. Це призводить до того, що знання учнів мають формальний характер, вони не вміють їх використовувати на практиці.

Таким чином, робота, спрямована на формування у молодших школярів картографічних знань та умінь працювати з географічними картами, переважно, має епізодичний характер.

Аналіз науково-методичної літератури дав можливість визначити шляхи вдосконалення процесу формування в учнів 4 класу умінь працювати з географічним картами та підвищення рівня картографічних знань учнів молодшого шкільного віку. До них належать такі:

· використання географічних карт як триєдиного засобу навчання: вони служать об'єктом вивчення, засобом наочності і джерелом знань.

· поетапне цілеспрямоване формування в учнів уміння працювати з географічними картами.

· використання роботи з контурними картами.

· виконання учнями додаткових орієнтувальних завдань на закріплення картографічних знань та умінь.

Для того щоб перевірити ефективність визначених шляхів удосконалення процесу формування в учнів 4 класу умінь працювати з географічним картами, ми вдалися до педагогічного експерименту, який проводився в 4 класах на матеріалі предмету «Я і Україна. Природознавство».

Уроки в контрольному класі проводилися за звичайною методикою вчителя, а в експериментальному -- вчитель використовував на уроках запропоновані нами завдання, які були підібрані відповідно до виокремлених етапів формування в учнів уміння працювати з географічними картами.

Наприкінці навчання в 4 класі ми провели підсумкове письмове та усне опитування учнів із природознавства з метою доведення ефективності виявлених і обґрунтованих шляхів удосконалення процесу формування у молодших школярів умінь працювати з географічним картами, а також виявлення їх впливу на рівень знань дітей.

На основі результатів контрольної роботи та усного опитування учнів наприкінці навчального року ми визначили загальний рівень оволодіння учнями картографічними знаннями та уміннями працювати з географічними картами.

Загальною тенденцією, виявленою під час аналізу результатів формувального експерименту, було підвищення кількості учнів експериментального класу, порівняно з контрольним класом, що мають високий рівень сформованості картографічних знань та умінь працювати з географічними картами на кінець навчального року, та зменшення кількості дітей, що виявили середній та низький рівні.

Таким чином, результати проведеного дослідження підтвердили правильність висловленої гіпотези дослідження.

Список використаної літератури

1. Аквилева Г.Н. Методика формирования умения читать карту // Начальная школа. -- 1996. -- № 12. -- С. 68-69.

2. Андреев Н.В. Карты и работа с ними // Методика обучения географии в средней школе / Под ред. И.С. Матрусова. -- М.: Просвещение, 1985.

3. Атлас з природознавства «Дивосвіт». 3-4 класи. -- К.: ДНВП «Картографія», 2007. -- 22 с.

4. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. -- К.: Веселка, 1998. -- 334 с.

5. Байбара Т.М. Природознавство в курсі «Я і Україна» // Навчання і виховання учнів 4 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. О.Я. Савченко. -- К.: Початкова школа, 2005. -- С. 390-415.

6. Байбара Т.М., Бібік Н. М. Я і Україна: Підручник для 4 класу. -- К.: Форум, 2005. -- 176 с.

7. Баранский Н.Н. Методика преподавания экономической географии. -- М.: Просвещение, 1960. -- 299 с.

8. Баранский Н.Н. Очерки по школьной методике географии. -- М.: Учпедгиз, 1954. -- 208 с.

9. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. -- Київ: Ірпінь.: ВПФ «Перун», 2000. -- 400 с.

10. Бровкина Е.Т., Козлова Т. А., Герасимова В. А. Ознакомление с окружающим миром. Природоведение: Методика преподавания в младшей школе. -- М.: Академия, 2000. -- 224 с.

11. Буданов В.П. Карта в преподавании географии. -- М.: Учпедгиз, 1948.

12. Варакута О.М. Пізнавальні завдання для формування природничих понять // Початкова школа. -- 1999. -- № 8. -- С. 53-36.

13. География в начальной школе // Практическая школьная энциклопедия. -- М., 1912. -- 290 с.

14. Голов В.П. Средства обучения географии и условия их эффективного использования: Учебное пособие. -- М.: Просвещение, 1987. -- 222 с.

15. Горощенко В.Т., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. -- М.: Просвещение, 1984. -- 159 с.

16. Даринский А.В. Методика преподавания географии: Учебное пособие. -- М.: Просвещение, 1975.

17. Дорн В., Ян В. Формирование представлений и понятий при обучении географии / Пер. с нем. -- М.: Педагогика, 1970. -- 240 с.

18. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Уроки з курсу «Я і Україна. Природознавство». 4 клас. -- К.: Грамота, 2007. -- 208 с.

19. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Природознавство. Зошит для 4 класу. -- Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. -- 48 с.

20. Занков Л.В. Опыт исследования взаимодействия слова и наглядности в обучении. -- М.: Просвещение, 1954. -- 170 с.

21. Заславский И.И. Карта на уроках географии. -- М.: Просвещение, 1957.

22. Зорина Л.Я. Дидактические аспекты естественнонаучного образования: Монография. -- М.: Изд-во РАО, 1993. -- 163 с.

23. Інтерактивні технології навчання в початковій школі. Навчальний посібник / Біда О.А., Кравчук О.В., Коберник Г.І. та ін. -- Умань: РВЦ «Софія», 2007. -- 212 с.

24. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. -- К.: Вища школа, 1975. -- 176 с.

25. Ковалева Г.Е. Методика формирования природоведческих понятий в четвертом классе. -- Ленинград: ЛГПИ им. Герцена, 1975. -- 143 с.

26. Коваль Л.В. Сучасні навчальні технології в початковій школі: Навчально-методичний посібник. -- Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. -- 227 с.

27. Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства: Посібник для вчителів. -- К.: Радянська школа, 1982. -- 96 с.

28. Коваль Н.С., Нарочна Л.К., Байбара Т.М. Природознавство в 4 класі: Посібник для вчителя. -- К.: Радянська школа, 1989. -- 112 с.

29. Козина Е.Ф., Степанян Е.Н. Методика преподавания естествознания. -- М.: Академия, 2004. -- 496 с.

30. Коротяєв Б.І. Методи науково-пізнавальної діяльності учнів. -- К.: Радянська школа, 1971. -- 176 с.

31. Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника: Пособие для учителя. -- М.: Просвещение, 1977. -- 224 с.

32. Методика обучения географии в средней школе / Под ред. И.С. Матрусова. -- М.: Просвещение, 1985.

33. Методы обучения учащихся природоведению / Под ред. Л.Ф. Мельчакова. -- Свердловск, 1984. -- 96 с.

34. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. -- М.: Педагогическое общество России, 2002. -- 360 с.

35. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. -- К.: Вища школа, 1990 -- 320 с.

36. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник. -- К.: Просвіта, 2000. -- 368 с.

37. Пакулова В.М. Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. -- М.: Просвещение, 1990. -- 192 с.

38. Паламарчук В.Ф. Школа учит мыслить. -- М.: Просвещение, 1987. -- 206 с.

39. Пешкова Е.Т. Развивающее обучение при изучении темы «Разнообразие природы нашей Родины» // Воспитание и развитие детей в процессе обучения природоведению: Из опыта работы. Пособие для учителей / Сост. Л.Ф. Мельчаков. -- М.: Просвещение, 1981. -- С. 80-86.

40. Подласый И.П. Педагогика начальной школы. -- М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2001. -- 400 с.

41. Половинки А.А. Методика преподавания физической географии. -- М.: Учпедгиз, 1953. -- 130 с.

42. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. -- К.: Початкова школа, 2006. -- С. 246-276.

43. Рауш В.А. Работа с географической картой // География в школе. -- 1956. -- № 4. -- С. 32.

44. Самойлов И.И. Учебно-наглядные пособия по географии. -- М.: Просвещение, 1975.

45. Семенов Д.Д. Избранные педагогические сочинения / Под ред. Н.А. Константинова. -- М.: Учпедгиз, 1953. -- 375 с.

46. Скаткін М.М. Методика викладання природознавства в початковій школі: Посібник для вчителів. -- К.: Радянська школа, 1953. -- 227 с.

47. Сонгайло К.А. Элементы географии на краеведческой основе во ІІ и ІІІ классах. Методическое пособие для учителей начальной школы. -- М.: Изд-во АПН РСФСР, 1957. -- 196 с.

48. Стрезикозин В.П. Актуальные проблемы начального обучения. -- М.: Просвещение, 1976. -- 207 с.

49. Татова Н.И. Опыты и практические работы при изучении курса природоведения и методики их проведения // Начальная школа. -- 1990. -- № 2. -- С. 17-18.

50. Тырычева Л.А. Работа с картой на уроках природоведения // Начальная школа. -- 1992. -- № 3. -- С. 37-39.

51. Шурыгина Г.А. Оборудование кабинета природоведения // Воспитание и развитие детей в процессе обучения природоведению: Из опыта работы. Пособие для учителей / Сост. Л.Ф. Мельчаков. -- М.: Просвещение, 1981. -- С. 152-157.

52. Ягодовский К.П. Питання загальної методики природознавства. -- К.: Радянська школа, 1953. -- 215 с.

53. Ягодовский К.П. Практические знания по естествознанию в начальной школе. -- М.: Просвещение, 1948.

Додатки

Зразки виконання учнями 4 класу завдань на контурних картах

Страницы: 1, 2, 3, 4