У відповідності з організаційною структурою системи органів МВС та ієрархічним рівнем суб'єктів управління кадрами розрізнюють правові спільності регламентуючі компетенцію керівників і кадрових апаратів різного рівня.

Організаційно-технічні норми функціонального субінститута "Облік і звітність" забезпечує "прохідне" регулювання однорідних операцій, які стосуються більшості елементів роботи з кадрами.

Подальша деталізація норм про роботу з кадрами передбачає виділення асоціацій правових норм, регулюючих певну операцію по роботі з кадрами (медичне обстеження, атестація і т.д.)

Нормативний акт органів управління - один з різновидів управлінських рішень, при цьому вольовий момент - владне волевиявлення - надає їм форму акту державного управління. Для того, щоб програмне управлінське рішення трансформувалось у нормальний акт, необхідно владне волевиявлення компетентного правотворчого органу, що відноситься як до самої програми, так і до її форми.

Підхід до нормативного акту як до зовнішньої форми реального вираження та об'єктивації програмних управлінських кадрових рішень дозволяє виявити характер взаємозв'язку між ними і значення системи нормативних актів і її окремих елементів для управління кадрами. Подальше вдосконалення роботи з кадрами детермінує впорядкованість зовнішньої форми відповідних правових програм.

Нормативні акти про роботу з кадрами представляють собою підсистему актів, що регулюють громадські відносини в сфері виконання функцій, що покладені на органи внутрішніх справ.

В свою чергу вони представляють собою певну цілісність, що володіє внутрішньою структурою, необхідними суборденаційними та координаційними зв'язками, що забезпечує повну ефективність правового регулювання роботи з кадрами.

Необхідно відмітити складну, високоорганізовану, не тільки багаторівневу, але і різноплощинну структуру законодавства. Ця характеристика відноситься і до системи нормативних актів, що регулюють роботу з кадрами органів внутрішніх справ.

Ієрархія нормативних актів про роботу з кадрами відображає ієрархію загальних та спеціальних суб'єктів управління, що наділені правотворчою компетенцією.

В загальному вигляді вона може бути подана таким чином:

1) Конституція України;

2) Закони України;

3) Указ Президента України;

4) постанови Кабінету Міністрів України;

5) накази, інструкції та вказівки міністра внутрішніх справ України;

6) накази нормативного характеру начальників ГУМВС, УМВС в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Ієрархія нормативних актів по роботі з кадрами визначає різну ступінь їх юридичної сили. В системі нормативних актів про роботу з кадрами органів внутрішніх справ основним кодифікованим. актом являється "Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ". В той же час більшість норм Положення про проходження служби відноситься до першопочаткових, підлягаючих конкретизації у відомих нормативних актах.

В силу цього для певної кількості відомчих нормативних актів характерний предметно-функціональний зв'язок з Положенням про проходження служби. Наприклад, для Положення про атестацію рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ характерний такого роду зв'язок з нормами, викладеними в п.п. 36 -38 Положення про проходження служби. C6J

Поруч з кодифікованим актом - Положення про проходження служби роботи з кадрами регламентується цілою чергою консолідованих актів.

Консолідовані акти, як правило, відносяться до окремих субінститутів або до асоціацій правових норм. Прикладом таких норм може служити Кодекс честі. Наявність таких консолідованих актів ускладнює внутрішню структуру розглядаємо'!' правової системи. Крім суборденаційних суттєве значення отримають координаційні зв'язки між консолідованими актами одного і того ж ієрархічного рівня. Але і цим не вичерпується складність внутрішньої структури аналізуємо'!' сукупності правових норм: один субінститут під час об'єднує норми декількох консолідованих актів різної юридичної сили.

У випадках їх порушення застосовуються норми Дисциплінарного уставу, які передбачають види та порядок накладення дисциплінарних покарань. Таким чином, зв'язок між цими нормативними актами тотожний зв'язку між диспозицією та санкцією правової норми. L2 \ ]

Основний масив нормативних актів про роботу з кадрами відноситься до підзаконних. Однак, у своїй більшості нормативні акти про роботу з кадрами органів внутрішніх справ є відомчі, що затверджуються наказом міністра внутрішніх справ України.

Характерна риса відомчих нормативних актів підзаконність, опосередкована через підзвітність актам уряду.

Ступінь підзаконності визнає не тільки юридичну силу, але й місце даного нормативного акту в системі актів, що регламентують роботу з кадрами органів внутрішніх справ. В зв'язку з цим визначення ступіні підзаконості нормативного акту не тільки теоретична, але й актуальна правотворча та правоприміняюча проблема.

Наступною особливістю системи нормативних актів про роботу з кадрами є сполучення директивних актів з актами, що регулюють відношення між суб'єктом та об'єктом управління.

Директиви виступають в якості інструменту стратегічного керівництва. Вони не формулюють конкретних правил поведінки або розпоряджень, що породжують, змінюють чи припиняють правовідносини. В директивних нормативних актах містяться вказівки та ті загальні цілі, до яких необхідно прагнути, ті міркування, виходячи з яких необхідно вирішувати відповідні проблеми.

Для системи нормативних актів про роботу з кадрами характерне сполучення актів загального керівництва, керівництва кадрами і керівництва певними групами співробітників. Оскільки кадрова функція забезпечує ефективність управління органами внутрішніх справ, в багатьох нормативних актах загального характеру містяться норми про роботу з кадрами.

Система нормативних актів про роботу з кадрами була б неповною, якщо б не включала витягів з актів загального характеру. Їх місце у розглядаємій системі визначається характером правових розпоряджень, розділів, пунктів, частин тих або інших норм, що відносяться до роботи з кадрами.

В системі нормативних актів про роботу з кадрами вирішальна роль належить тим актам, котрі відносяться до всіх осіб рядового та начальницького складу. Ці акти являються ядром відповідного субінституту, основою оперативної управлінської діяльності кадрових апаратів.

Разом з тим у процесі управління виникає об'єктивна необхідність зосередити увагу керівників і кадрових апаратів на роботі з певною групою співробітників. Відповідні програмні управлінські рішення закріплюються у нормативних актах, дія яких обмежена по об'єкту управління.

Між актами загального керівництва, керівництва кадрами і керівництва певними групами співробітників можуть існувати як субординаційні, так і координаційні зв'язки. Спеціальні норми закріплюють програмні управлінські рішення, відмінні від загальних програм управління кадрами. Внаслідок неприйнятності або недостачі загальної програми розроблюються та санкціонуються спеціальні програми по управлінню певними групами співробітників.

З прийняттям Конституції України розпочався новий етап в удосконаленні правового регулювання роботи з кадрами органів внутрішніх справ.

2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ ТА ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

В умовах бурхливого розвитку соціально-економічної обстановки у країні різко зростає актуальність боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку та громадської безпеки. Для реалізації цих проблем необхідно вдосконалювати систему правоохоронних органів в цілому і органів внутрішніх справ зокрема. Особливу увагу при цьому слід приділити оптимізації управління, вдосконаленню організаційних структур. Багато в чому ці завдання вирішуються за допомогою організаційно-штатної роботи. Г 5 с! -І

Організаційно-штатна робота - це діяльність, яка спрямована на оптимальний розподіл та ефективне використання наявної штатної чисельності, ощадливе витрачання коштів, що приділяються органам внутрішніх справ для виконання покладених на них завдань та функцій.

Основними принципами організаційно-штатної роботи є:

- використання штатної політики як інструменту для всілякого підвищення рівня виконання оперативно-службових завдань, раціональної розстановки наявної чисельності особового складу на основних напрямках діяльності органів внутрішніх справ і виключно за прямим призначенням;

- недопущення свавільної зміни затверджених структур і типових штатів органів внутрішніх справ і внутрішніх військ, відповідність посадових найменувань типовим структурам, які затверджені у встановленому порядку, дотримання встановлених нормативів штатної чисельності, співвідношення керівників та підлеглих, старших виконавців та виконавців;

- забезпечення суворої відповідальності рішень про створення, реорганізацію та ліквідацію органів внутрішніх справ, військових частин і підрозділів Конституції та законодавству України, постановам Верховної Ради, указам та розпорядженням Президента України, постановам і розпорядженням Кабінету Міністрів України та Уряду Автономної Республіки Крим, рішенням обласних та міських Рад народних депутатів, місцевих державних адміністрацій, нормативним актам МВС України, Міністерства фінансів України, Міністерств праці України та інших органів державної виконавчої влади.

Існуючі функції і структура органів внутрішніх справ здатні змінюватись. Насамперед, це пояснюється тим, що "функції різних управляючих систем і їх складових частин відчувають сильний вплив з боку нових об"ективних чинників, змінюється їх зміст, співвідношення, у взаємодії ланок виникають нові моменти". Г 62 ]

На зміни структури органів внутрішніх справ впливають також:

1) виникнення нових функцій;

2) відміна старих функцій; .

3) актуалізація функцій в зв"язку з кількісними та якісними перетвореннями апаратів управління;

4) актуалізація функцій в зв"язку з впровадженням нових технічних засобів;

5) істотні зміни в навколишньому середовищі та ін. Всі складові елементи органу внутрішніх справ взаємопов'язані і взаємозалежні. Тому зміна характеру функцій одних елементів веде до змін внутрішніх взаємозв'язків, що потребує відповідної організаційно-структурної перебудови. Для успішного виконання завдань, поставлених перед органами внутрішніх справ, організаційно-структурна перебудова їх системи повинна відповідати, як вже зазначалося, її функціям. Порушення даної вимоги об'єктивно буде обумовлювати виникнення "вузьких місць" у процесі управління і власне функціональної діяльності. У таких випадках управління буде зводитись до ліквідації невиправданих складностей і труднощів, що викликані недосконалістю організації його системи.

2.1. Особливості зарахування на службу в органи внутрішніх справ.

Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ передбачено, що на службу в ці державні органи України приймаються особи, які досягли 18-річного віку і за станом здоров'я, освітою і особистими якостями здатні виконувати покладені на них обов'язки. Призовники не підлягають прийому на службу в органи внутрішніх справ, за винятком випадків, передбачених законодавством. Скажімо, такі випадки передбачені в постанові Верховної Ради України від 16 листопада 1990 p. і дають можливість комплектування вищих навчальних закладів МВС випускниками середніх загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ, які до того ж були і призовниками, і 2. 1

У цілому рядовий і молодший начальницький склад органів внутрішніх справ комплектується громадянами чоловічої статі, які пройшли дійсну військову службу, іншими особами, які перебувають у запасі Збройних Сил України, за винятком офіцерів запасу. У певних випадках на службу в органи внутрішніх справ приймаються і жінки. Особливо доцільним є комплектування особами жіночої статі посад, пов'язаних з оформленням паспортів, різних документів та іншими внутрішніми роботами, що передбачають здійснення доглядів і обшуків правопорушників з числа осіб жіночої статі, а також при інших подібних обставинах.

Посади середнього, старшого, і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ комплектуються особами, які мають вищу чи спеціальну середню освіту і відповідають вимогам служби в органах внутрішніх справ. Крім того, середній начальницький склад може комплектуватися особами молодшого начальницького складу, які мають вищу чи середню освіту, досвід роботи в органах внутрішніх справ і характеризуються позитивно. Г 8 -1

Військовозобов'язані, які зараховані в кадри МВС України на посади рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, у тому числі курсанти і слухачі вищих і середніх спеціальних закладів МВС України, .у встановленому порядку знімаються з військового обліку і перебувають на спеціальному обліку МВС України.

Особливості проходження служби в ОВС: прийняття, просування, звільнення.

Призначення на посади, переміщення і просування по службі.
Посади, що заміщаються особами рядового, молодшого, середнього, старшого начальницького складу, і відповідні цим посадам спеціальні звання визначаються переліками, затверджуваними міністром внутрішніх справ України. L *?2 J
Перелік посад, що заміщаються особами вищого начальницького складу, затверджуються відповідно до штатного розкладу.
Призначення на посаду рядового і начальницького складу проводиться відповідними начальниками згідно з номенклатурою посад, що визначається міністром внутрішніх справ України стосовно його компетенції. Внаслідок цього, слід враховувати такі речі.
При призначенні на посади і переміщенні по службі осіб рядового і начальницького складу треба їх використовувати за основною чи спорідненою спеціальністю чи з урахуванням набутого досвіду, а при потребі використання на посадах за новою для них спеціальністю (призначенню) мас перебувати відповідна перепідготовка.
Безперервний строк тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою не повинен перевищувати двох місяців, а за невакантною - чотирьох місяців.
При здійсненні організаційно-штатних заходів особи начальницького складу можуть зараховуватися в розпорядження органу внутрішніх справ на строк не більш 15 діб.
У виняткових випадках, пов'язаних з особливими умовами, перебування в розпорядженні органу внутрішніх справ понад 15 діб, але не більше двох місяців, допускається з дозволу міністра внутрішніх справ України. До цього строку не зараховується перебування в черговій відпустці (крім відпусток по вагітності, пологах і догляду за дітьми), на лікуванні (обстеженні) в медичних закладах.
Переміщення по службі осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу повинно здійснюватися, як правило, без зарахування їх у розпорядження відповідного органу внутрішніх справ. Призначення на посади осіб, які перебувають у розпорядженні відповідного органу, провадиться в найкоротший строк, але не пізніше двох місяців з моменту звільнення їх з посади.
При потребі термінового заміщення вакантної посади дозволяється прямому начальникові - від начальника органу внутрішніх справ району, йому рівних і вище, з дозволу начальника, який користується правом призначення на цю посаду, тимчасово призначати особу начальницького складу на вакантну посаду на строк не більше одного місяця.
Необхідність і терміновість переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які досягли відповідного віку, на інші посади, на яких вони можуть виконувати обов'язки з урахуванням стану здоров'я, підготовки і досвіду служби, мають визначатися відповідними прямими начальниками на підставі висновку військове -лікарської комісії.
Переміщення по службі в іншу місцевість у межах республіки осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли відповідного граничного віку, передбаченого Положенням про проходження служби, визнані придатними для проходження військової служби чи придатними до нестройової служби в мирний час, але потребують за станом здоров'я чи здоров'я членів їх сімей зміни місця служби (проживання), провадиться за рішенням начальника на підставі висновку військово-лікарської комісії.
Особам рядового і начальницького складу, які є між собою близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя) не дозволяється проходити службу в одному й тому ж органі внутрішніх справ, якщо їх служба пов'язана з безпосередньою підлеглістю або підконтрольністю одного із них іншому.
Переміщення по службі осіб рядового і молодшого начальницького складу провадиться: на вищі посади - в порядку просування по службі; на рівнозначні посади - у разі необхідності укомплектування інших посад або для більш доцільного їх використання з урахуванням ділових і особистих якостей, стану здоров'я, віку та підготовки за новою спеціальністю; у зв'язку із зарахуванням на навчання до навчальних закладів МВС України із звільненням зі штатної посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;
на нижчі посади: при скороченні штатів, за станом здоров'я відповідно до висновку військове - лікарської комісії; за власним бажанням; за службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей; у порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту.
У наказах про переміщення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ на нижчі посади оголошуються причини переміщення.
Переміщення по службі осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу провадиться: на вищі посади - в порядку просування по службі; на рівнозначні посади - у разі службової необхідності, проведення планової заміни в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, а також для більш доцільного використання з урахуванням їх ділових і особистих якостей, стану здоров'я, віку і підготовки за новою спеціальністю; у зв'язку з зарахуванням на навчання в заклади МВС України - при звільненні зі штатної посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання; на нижчі посади: при скороченні штатів, за станом здоров'я відповідно до висновку військове - лікарської комісії; за власним проханням; за службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей; в порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту. І2.\'[
Рішення про переміщення по службі приймається відповідним начальником з урахуванням думки прямого начальника і колективу співробітників.
Просування по службі осіб рядового і начальницького складу здійснюється, як правило, на конкурсній основі з урахуванням ділових і особистих якостей, результатів роботи і виявленої спроможності виконання обов'язків на вищій посаді, а також висновків атестації.
Порядок і умови проведення конкурсу на заміщення вищої посади визначається міністром внутрішніх справ України.
Для співробітників органів внутрішніх справ, які проходять службу в районах, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, строки служби в цих місцевостях установлюються Кабінетом Міністрів України.
При призначенні на вищу посаду, направленні на навчання і в інших необхідних випадках вони можуть бути переміщені і до закінчення встановленого строку.
Переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу з вищих посад на нижчі проводиться:
- при скороченні штатів;
- за станом здоров'я відповідно до висновку військове -лікарської комісії;
- за особистим проханням;
- за службовою невідповідністю, виходячи з ділових, особистих і моральних якостей;
- у порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту чи за клопотанням товариського суду честі середнього і старшого начальницького складу.
Переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу на нижчі посади при скороченні штатів і за станом здоров'я проводиться прямими начальниками в межах наданих їм прав і при неможливості призначення на рівнозначну посаду.
Пониження на посаді в порядку дисциплінарного стягнення проводиться начальником, якому таке право надано Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ.
У наказах по особовому складу при переміщенні осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу на нижчі посади оголошуються причини переміщення.
Подальше просування по службі осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які були переміщені на нижчі посади, проводиться за загальним порядком. Г ^ 3 J
Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, переведені на службу, підлягають відрядженню до нового місця служби після передачі справ, але не пізніше місячного строку з дня одержання органом внутрішніх справ наказу або письмового повідомлення про переміщення по службі, крім випадків, коли ця особа перебуває в черговій відпустці чи на лікуванні.
2.2. Особливості підготовки кадрів органів внутрішніх справ.
Професійна підготовка працівників рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ - це організований і цілеспрямований процес оволодіння знаннями, уміннями і навичками, потрібними для успішного виконання оперативно - службових завдань. Порядок організації професійної підготовки визначається наказом МВС України від 16 березня 1992 р. № 147, яким затверджено Настановлення по організації професійної підготовки рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Г -/-0 -і

У системі професійної підготовки встановлюються такі основні організаційні види навчання, які забезпечують його безперервність:

- початкова підготовка;

- підвищення кваліфікації;

- перепідготовка;

- стажування;

- службова і бойова підготовка;

- самостійна підготовка;

- навчання в аспірантурі, ад'юнктурі та докторантурі. Працівники, вперше прийняті на службу в органи внутрішніх справ на посади рядового, молодшого і середнього складу, до самостійного виконання службових обов'язків проходять спеціальний курс навчання - початкову підготовку. Початкова підготовка проводиться послідовно:

- курсове навчання у навчальних закладах МВС України або училищах професійної підготовки УВС.

Відповідальність за організацію навчання в ознайомчий період покладається на начальника органу внутрішніх справ.

При призначенні на посаду за працівником закріплюється наставник. Наставництво в органах внутрішніх справ є складовою частиною системи професійної підготовки та морально-психологічного виховання осіб рядового та начальницького складу. Мета наставництва - забезпечення оптимальної адаптації молодого працівника як фахівця до умов служби, цілеспрямоване формування та розвиток професійних та особистих якостей, необхідних для виконання основних завдань, визначених Законом України "Про міліцію".

Основні завдання наставництва:

1. Допомога молодим працівникам в оволодінні професійними знаннями і необхідними практичними навичками для самостійного виконання завдань в їх оперативно-службовій діяльності.

2. Виховання в молодих працівників високої громадської свідомості, відданості народу України, вірності Присязі працівника органів внутрішніх справ, формування дисциплінованості, високої відповідальності за виконання службового обов'язку, необхідних психологічних і моральних якостей.

3. Адаптація молодих працівників до специфічних умов роботи колективів органів внутрішніх справ, осіб рядового та начальницького складу при призначенні на посаду.

Порядок організації наставництва в органах внутрішніх справ визначається наказом МВС України № 960 - 1999 р, яким затверджено Положення про наставництво в органах внутрішніх справ України. Відповідальність за організацію наставництва несуть начальники органів внутрішніх справ та їх помічники по роботі з кадрами. Наставництво встановлюється на 6 місяців, але за потребою може бути продовженим.

Під час проходження початкової підготовки категорично забороняється видавати працівникам табельну зброю, а також залучати їх до проведення оперативно - службових заходів, виконання яких пов'язане з ризиком для життя і здоров'я або може призвести до неправомірних дій з їх боку. Табельна зброя закріплюється за працівником після закінчення початкової підготовки.

Курсове навчання здійснюється:

- середнього начальницького складу - у навчальних закладах МВС України або спеціалізованих училищах професійної підготовки У МВС;

- рядового і молодшого начальницького складу - в училищах УМВС, а також у вузах МВС України.

Тривалість і зміст курсового навчання для кожної категорії працівників визначаються окремо. Перелік навчальних закладів спеціалізованих училищ, які здійснюють курсове навчання, категорії працівників, їх кількість, а також тривалість навчання визначаються щорічним планом, який затверджується МВС України.

На сьогодні діють в Україні: головний ВУЗ МВС Національна академія внутрішніх справ України, Харківський інститут внутрішніх справ України та інші навчальні заклади, які забезпечують різнопрофільну підготовку працівників органів внутрішніх справ різних рівнів. В Національній академії внутрішніх справ України працює інститут підготовки управлінських кадрів органів внутрішніх справ, підготовка слідчих та працівників оперативних служб, експертно-криміналістичних та інші.

Підвищення кваліфікації кадрів здійснюється з метою послідовного вдосконалення професійної майстерності, вивчення найновіших досягнень науки і техніки, використання позитивного досвіду в роботі. Працівники органів внутрішніх справ направляються на навчання в інститути, на факультети, курси підвищення кваліфікації (учбові збори) з відривом від роботи за конкретною спеціалізацією або посадою один раз в п'ять років. Г ЗО З

Перепідготовка осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється з метою одержання нової спеціальності або в разі переміщення їх на іншу роботу, виконання якої потребує нових знань, умінь і навичок.

Перепідготовка організується в навчальних закладах МВС України, училищах УМВС за та місцем служби працівників. [2.0^

Строки перепідготовки в навчальних закладах системи підвищення кваліфікації і перепідготовки, училищах УМВС для рядового і начальницького складу встановлюються до 1 місяця, з відривом від роботи. За місцем служби перепідготовка організується шляхом самостійного освоєння працівниками специфіки роботи на новій, посаді тривалістю до 2 місяців.

Стажування - це підвищення кваліфікації, яке дозволяє працівникам органів внутрішніх справ набути нових знань, практичних навичок і умінь, необхідних для успішного виконання службових обов'язків на займаній або новій посаді.

Стажування проходять:

а) особи, які закінчили вищі навчальні заклади, після призначення на посади;

б) працівники, зараховані у резерв кадрів для просування по службі;

в) особи, вперше прийняті в органи внутрішніх справ на посади керівного складу;

г) знову призначений керівний склад УМВС, міськрайорганів;

д) знову призначений керівний, викладацький і науковий склад навчальних закладів, науково - дослідних установ МВС України. Тривалість стажування - 1 місяць. Службова і бойова підготовка - це види підвищення кваліфікації, котрі включають вивчення ряду навчальних предметів працівниками органів внутрішніх справ у системі професійної підготовки з метою успішного виконання оперативно-службових, виробничих завдань і службових обов'язків.

Службова і бойова підготовка організуються у робочий час і встановлений день і тиждень місяця.

Службова підготовка включає спеціальну, технічну, медичну підготовки. Спеціальна підготовка включає вивчення питань роботи з кадрами, зміцнення дисципліни і законності, вдосконалення діяльності служб; нормативних актів з різних галузей права та ін.

Стосовно технічної підготовки, вивчаються питання практичного застосування науково - технічних засобів і методів, які використовуються в охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю.

У процесі медичної підготовки відпрацьовуються навички надання домедичної допомоги потерпілим.

Бойова підготовка - це система навчальних заходів, охоплюючих особисту підготовку рядового і начальницького складу, а також органу в цілому, і направлених на забезпечення постійної бойової готовності та відробку якостей, потрібних для виконання оперативно-службових завдань.

Бойова підготовка включає вогневу і фізичну підготовки, стройову підготовку, цільну оборону, топографію, статути.

Самостійне навчання - це один з основних видів підвищення кваліфікації, що проводиться з метою безперервного, систематичного поповнення і поглиблення знань і навичок. Самостійною підготовкою повинен бути охоплений весь рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ України.

Навчання в магістратурі, ад'юнктурі і докторантурі - це один з видів підвищення кваліфікації кадрів органів внутрішніх справ.

2.3. Присвоєння спеціальних звань рядовому і начальницькому складу органів внутрішніх справ.

Спеціальні звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ присвоюються особам, прийнятим на службу в органи внутрішніх справ, з урахуванням їх особистих якостей, спеціальної чи військової освіти, підготовки, службового досвіду і інших умов, передбачених Положенням про проходження служби. Г б J

Особам з числа офіцерів запасу при призначенні на посади середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ присвоюються спеціальні звання згідно з їх військовими званнями.

Особам, прийнятим на посади старшого начальницького складу, перше спеціальне звання може бути присвоєне не вище звання "майора міліції" або "майора внутрішньої служби", за винятком осіб, які мають вищі офіцерські звання запасу.

Перші спеціальні звання середнього і старшого начальницького складу присвоюються міністром внутрішніх справ України.

Чергові спеціальні звання середнього і старшого начальницького складу присвоюються таким чином:

до майора міліції, майора внутрішньої служби включно - начальниками головного управління МВС України в Криму, управління МВС України областей. Головного управління МВС України в м. Києві, Управління МВС України в м. Севастополі, Управління МВС України на транспорті;

до полковника міліції, полковника внутрішньої служби - міністром внутрішніх справ України.

Спеціальні звання вищого начальницького складу присвоюються відповідно до законодавства. Як правило, вони присвоюються Указами Президента України.

Чергові спеціальні звання особам начальницького складу присвоюються в послідовному порядку при відповідності чергового звання спеціальному званню, передбаченому займаною штатною посадою, після закінчення встановленого строку вислуги в попередньому званні і при позитивній атестації.

Установлюються такі строки вислуги і; спеціальних званнях молодшого начальницького складу:

молодшого сержанта міліції, молодшого сержанта внутрішньої служби - 1 рік;

сержанта міліції, сержанта внутрішньої служби - 2 роки;

старшого сержанта міліції, старшого сержанта внутрішньої служби - 3 роки;

прапорщика міліції, прапорщика внутрішньої служби - 5 років.

Не встановлюються строки вислуги в званнях рядового міліції, рядового внутрішньої служби, старшини міліції, старшини внутрішньої служби, а також старшого прапорщика, про що зазначено в Положенні про проходження служби.

Особам рядового, молодшого, середнього і старшого начальницького складу, переведеним з однієї служби (підрозділу) органів внутрішніх справ в іншу, для особового складу якого встановлені інші спеціальні звання, наприклад, співробітник перейшов з міліцейської служби у внутрішні війська чи в підрозділ з штатними посадами внутрішньої служби - де звання присвоюються відповідно до Положення про проходження служби. При цьому спеціальне звання не повинно бути нижче наявного звання.

Спеціальні звання молодшого лейтенанта міліції або молодшого лейтенанта внутрішньої служби присвоюються:

- особам молодшого начальницького складу, які закінчили курси чи навчальні заклади системи МВС України за скороченою програмою навчання і призначені на посади середнього начальницького складу;

- особам молодшого начальницького складу, які закінчили середні спеціальні навчальні заклади інших міністерств і відомств, призначені на посади середнього начальницького складу та пройшли спеціальну підготовку за встановленою програмою;

- особам молодшого начальницького складу, які навчаються на останніх курсах спеціальних середніх навчальних закладів і призначені на посади середнього начальницького складу;

- слухачам вищих навчальних закладів системи МВС України при переведенні їх на п'ятий курс, а тим із них, які до вступу у вищі навчальні заклади відслужили встановлені строки дійсної військової служби - при переведенні на четвертий курс.

Спеціальні звання лейтенанта міліції або лейтенанта внутрішньої служби присвоюються:

молодшим лейтенантам міліції, молодшим лейтенантам внутрішньої служби після закінчення встановленого строку вислуги в спеціальному званні, а тим, хто закінчив навчальні заклади системи МВС України чи вищі навчальні заклади інших міністерств і відомств - незалежно від строку вислуги років у цьому званні;

- особам молодшого начальницького складу, які закінчили навчальні заклади системи МВС України чи вищі навчальні заклади інших міністерств і відомств і призначені на посади середнього начальницького складу;

- особам, які закінчили навчальні заклади системи МВС України; особам, які мають вищу освіту і призначені на посади середнього начальницького складу; .

- особам, які мають військове звання - "лейтенант запасу" і призначені на посади середнього начальницького складу.

Чергові спеціальні звання особам середнього і старшого начальницького складу - слухачам навчальних закладів МВС України і ад'юнктам - присвоюються під час навчання при відповідності чергового спеціального звання штатній посаді, яку вони займали до навчання.

Чергові спеціальні звання особам середнього і старшого начальницького складу - слухачам навчальних закладів і ад'юнктам присвоюються:

- до підполковника міліції, підполковника внутрішньої служби включно після закінчення встановленого строку вислуги років відповідно до спеціального звання;

- до полковника міліції, полковника внутрішньої служби - після закінчення встановленого строку вислуги років у спеціальному званні підполковника міліції, підполковника внутрішньої служби при відповідності спеціального звання званню, яке присвоюється за штатною посадою, яку вони займали до вступу на навчання, без урахування змін у спеціальному званні (підвищення чи зниження) за цією посадою, зроблених після початку навчання; після закінчення навчального закладу (ад'юнктури) - при відповідності спеціального звання званню за штатним розкладом, посадою, на яку особа середнього чи старшого начальницького складу призначається після закінчення навчання.

Установлюються такі строки вислуги в спеціальних званнях осіб середнього і старшого начальницького складу:

молодшого лейтенанта міліції, молодшого лейтенанта внутрішньої служби - 1 рік;

лейтенанта міліції, лейтенанта внутрішньої служби - 2 роки;

старшого лейтенанта міліції, старшого лейтенанта внутрішньої служби - 3 роки;

капітана міліції, капітана внутрішньої служби - 3 роки;

майора міліції, майора внутрішньої служби - 4 роки;

підполковника міліції, підполковника внутрішньої служби -5 років.

Термін вислуги в званнях полковника міліції, полковника внутрішньої служби і вище не встановлюються.. Для осіб начальницького складу, які закінчили вищі школи МВС України із строком навчання 5 років і більше, вищі навчальні заклади інших міністерств і відомств з таким же строком навчання чи військові спеціальні факультети при цивільних вищих навчальних закладах, строки вислуги в спеціальному званні "лейтенант міліції", "лейтенант внутрішньої служби" встановлюються тривалістю один рік.

Строки вислуги в спеціальному званні обчислюються від дня підписання наказу про присвоєння цього звання.

Час перебування особи начальницького складу в зниженому спеціальному званні в строк вислуги в поновленому спеціальному званні не зараховується.

За успішне виконання завдань, а також за досягнення високих результатів в оперативно-службовій діяльності чергові спеціальні звання начальницького складу можуть бути присвоєні достроково або на один ступінь вище спеціального звання, передбаченого займаною посадою.

Достроково спеціальні звання присвоюються після закінчення не менше половини встановленого строку вислуги в спеціальному званні та відповідності спеціального звання, що присвоюється, званню, передбаченому займаною штатною посадою.

Чергове спеціальне звання на один ступінь вище спеціального звання, передбаченого штатною посадою, присвоюється:

після закінчення встановленого строку вислуги в спеціальному званні особам начальницького складу, що мають учений ступінь;

після закінчення не менш як півтора строку вислуги у попередньому спеціальному званні.

Особам начальницького складу, звільненим зі служби за віком, за станом здоров'я чи скороченням штатів і які мають вислугу 20 і більше років (в пільговому обчисленні), чергове спеціальне звання до підполковника включно може бути присвоєно міністром внутрішніх справ України.

Подання для присвоєння чергового спеціального звання особам начальницького складу, які мають стягнення, накладені в порядку, встановленому Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, не провадиться до їх зняття. Для забезпечення своєчасного присвоєння чергових спеціальних звань начальницького складу необхідні для цього документи оформлюються заздалегідь, з таким розрахунком, щоб вони надійшли на розгляд начальника, який має право присвоювати відповідне спеціальне звання, до дня закінчення встановленого строку вислуги років у спеціальному званні.

Зниження у званні провадиться у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України. Зниження у званні на один ступінь є одним з видів дисциплінарних стягнень.

Особи молодшого, середнього і старшого начальницького складу, знижені в спеціальному званні, поновлюються в попередньому званні не раніше ніж через рік після зниження звання при позитивній атестації не залежно від займаної посади наказами начальників, які прийняли рішення про зниження в званні, їм рівних і вище. До поновлення особи начальницького складу в попередньому званні і присвоєння їй чергового спеціального звання повторне зниження в спеціальному званні не допускається.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5