Рефераты

Особливості розслідування проституц

p align="left">відносяться до сутності предмета доказування[14С.44].

Виявлення подібних злочинів крім традиційних заяв і повідомлень може здійснюватися оперативним шляхом, а також при розслідуванні злочинів, вчинених неповнолітніми або у відношенні них, або при перевірці фактів антигромадських дій неповнолітніх, обставин незаконного вивозу їх за рубіж або незаконне повернення через кордон.

Очні ставки варто проводити з урахуванням психологічних особливостей підлітка і його станів на даний період. Однієї з розповсюджених помилок по справах даної категорії є непродумане проведення численних очних ставок без урахування особливостей справи, особистостей допитаної особи і подальшого прогнозування руху справи. Проведення очних ставок неповнолітніх з дорослими не завжди виправдано скоріше навіть не з тієї причини, що дорослі можуть вплинути на підлітків, а більше тому, що підлітки побоюються стати «зрадниками» у своєму середовищі. Така очна ставка не тільки не допоможе усуненню протиріч, але може збити наслідок із правильного шляху, заплутати його.

Неможливо також проведенням очних ставок, як думають деякі слідчі, «закріпити» показання, що вони вважають правдивими. Вірогідність тих або інших показань вирішується шляхом підтвердження їхніми іншими доказами. Допит на очній ставці є різновидом показань свідка, потерпілого, підозрюваного й обвинувачуваного, -- тому роль очної ставки не слід переоцінювати.

г) Відтворення обстановки або інших обставин визначеної події шляхом слідчого експерименту та перевірки показань на місці

Якщо виникне необхідність у здійсненні експериментальних дій, то провадиться відтворення обстановки або інших обставин визначеної події шляхом слідчого експерименту та перевірки показань на місці. У ході слідчого експерименту можуть бути перевірені й уточнені фактичні дані, отримані в результаті проведення інших слідчих дій (допитів обвинувачуваного, підозрюваного, свідка, потерпілого, пред'явлення для впізнання, огляду місця події, місцевості, приміщення й ін.), а також докази, представлені підозрюваним, обвинувачуваним, захисником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем і їх представниками, громадянами, посадовими особами, підприємствами, установами й організаціями [55С.33].

Слідчий експеримент проводиться як з ініціативи слідчого, так і по клопотанню обвинувачуваного (підозрюваного) і його захисника, потерпілого й інших суб'єктів кримінального процесу.

Слідчий експеримент проводиться з метою:

· встановлення можливості спостереження, сприйняття якого-небудь факту, явища;

· встановлення можливості здійснення визначених дій або існування визначених явищ;

· встановлення механізму події в цілому або окремих його деталях;

· встановлення процесу, утворення виявлених у ході розслідування слідів події злочину;

· перевірки висунутих по кримінальній справі слідчих версій.

У ході слідчого експерименту по встановленню можливості здійснення визначених дій можуть бути перевірені припущення про наявність або відсутність у конкретної особи професійних або злочинних навичок.

Значення слідчого експерименту полягає в тому, що його результати дозволяють установити вірогідність або невірогідність наявних у справі доказів, а в деяких випадках -- одержати нові докази. Крім того, хід і результати слідчого експерименту в ряді випадків дозволяють установити причини й умови, що сприяли здійсненню злочину, і намітити заходу для їх усунення.

Для виробництва слідчого експерименту необхідна наявність одночасна трьох умов:

1) відтворення дій, обстановки й інших обставин преділеної події і здійснення при цьому необхідних досвідчених дій не повинне принижувати честі і достоїнства учасників слідчого експерименту і навколишніх, а також не повинно створювати небезпеки для їхнього здоров'я.

2) маються технічні й організаційні можливості для проведення даної слідчої дії (тобто в розпорядження слідчого можуть бути надані необхідні матеріали, інструменти, манекени) муляжі, мається можливість призупинити на визначений час виробничу діяльність або рух транспорту у визначеному місці і т.п.);

3) при проведенні даної слідчої дії можуть бути створені умови, аналогічні, адекватні або максимально наближені до тих, у яких реально відбувалася подія, обставини якої або показання яке варто перевірити або уточнити.

Якщо для проведення слідчого експерименту необхідне проникнення в житло, то потрібно отримати згоду проживаючих у ньому осіб.

Однією з умов, що забезпечують результативність слідчого експерименту, є його своєчасне проведення. Зволікання може привести до того, що проведення слідчого експерименту виявиться неможливим внаслідок зміни позиції особи, що виявила бажання відтворити визначені дії (обстановку або обставини визначеної події), або безповоротної зміни місця, де відбулася дія (подія) [54С.55].

Таким чином, слідчий експеримент є однією з найбільш трудомістких слідчих дій, тому його проведення виправдане лише в тому випадку, коли перевірку фактичних даних неможливо провести шляхом додаткових допитів, очних ставок, експертиз і інших слідчих дій.

Слідчий експеримент провадиться з обов'язковою участю понятих. При підборі понятих слідчий виходить зі складності змісту і складності оцінки одержуваних результатів. У разі потреби можуть запрошуватися поняті, що володіють визначеними професійними знаннями і фізичними даними.

У залежності від характеру дій, виконуваних у ході слідчого експерименту, у ньому можуть брати участь більш двох понятих (наприклад, при перевірці можливості чути постріл у різних місцях і т.п.).

У разі потреби у проведенні слідчого експерименту можуть брати участь підозрюваний, обвинувачуваний, потерпілий, свідок. Слідчий вправі запросити для участі у проведенні слідчого експерименту і фахівця.

Підозрюваний й обвинувачуваний є учасниками слідчого експерименту, якщо перевіряються їхні показання або перевіряється можливість здійснення ними яких-небудь дій. Якщо в справі до цього моменту бере участь захисник, то він також вправі бути присутнім при проведенні слідчого експерименту. Свідок і потерпілий беруть участь у проведенні слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення їхніх показань про обставини, що мають значення для правильного вирішення кримінальної справи, а також в інших випадках по розсуду слідчого [37С.26].

Підозрюваний, обвинувачуваний, свідок і потерпілий можуть брати участь у проведенні слідчого експерименту тільки на добровільній основі, тому що законом не передбачена їхня відповідальність за відмовлення від участі в даній слідчій дії. Таким чином, якщо названі суб'єкти карного процесу відмовляються брати участь у перевірці можливості здійснення ними визначених дій, то проведення слідчого експерименту або недоцільно, або неможливо.

Іноді в літературі висловлюються рекомендації викликати в подібних випадках дублерів. У цьому зв'язку варто мати на увазі, що виконання «дублером» визначеної дії або визначених дій (наприклад, проникнення в квартиру через кватирку і т.п.) свідчить лише про принципову можливість їх здійснення, але не є доказом того, що обвинувачуваний (підозрюваний) зробив дану дію.

Фахівець бере участь у проведенні слідчого експерименту в тих випадках, коли слідчому й іншим учасникам слідчого експерименту необхідні роз'яснення про природу й обставини події, що перевіряється, або коли необхідно підготувати і провести експериментальні дії, точно і повно зафіксувати хід і результати слідчого експерименту з використанням складних науково-технічних засобів.

Для участі у проведенні слідчого експерименту можуть залучатися представники громадськості, що за дорученням слідчого виконують визначені дії.

Для надання сприяння у проведенні слідчого експерименту і для охорони місця його проведення слідчим залучаються співробітники органів дізнання (головним чином, міліції).

У ході підготовки до проведення слідчого експерименту слідчий повинний виконати ряд заходів, що мають організаційно-технічний характер.

1. Визначити коло учасників слідчого експерименту і вжити заходів до їх явки. У цьому зв'язку необхідно вирішити питання про участь у проведенні слідчого експерименту і забезпечити явку в призначений час підозрюваного, обвинувачуваного, потерпілого, свідка, перекладача, фахівця, співробітників органа дізнання, представників громадськості (понятих і осіб, яким доручається проведення визначених дій),

У випадку заяви експертом клопотання про участь у проведенні слідчого експерименту слідчий повинний повідомити йому про час і місце проведення слідчого експерименту.

2. Визначити місце і час проведення слідчого експерименту. При визначенні місця і часу проведення слідчого експерименту необхідно виходити з того, що умови, у яких проводиться експеримент, повинні бути максимально наближені до умов, у яких відбувалася подія, що перевіряється. Тому слідчий експеримент по перевірці можливості сприймати особою розслідувану подію (або його частину) або виконати визначені дії у визначених умовах проводиться на тому же місці, де відбувалася подія, що перевіряється. Навіть якщо слідчий експеримент у принципі може бути проведений в іншому місці, то варто враховувати, що відтворення дій на тому ж самому місці сприяє пожвавленню асоціативних зв'язків, кращому пригадуванню істотних обставин події злочину.

Слідчий експеримент, спрямований на перевірку можливості здійснення особою визначених дій безвідносно до визначеного місця, може проводитися в кабінеті слідчого або в іншому місці, обумовленому слідчим з урахуванням конкретних обставин справи.

Вирішуючи питання про місце проведення слідчого експерименту, необхідно враховувати реальну можливість призупинити в разі потреби виробничу діяльність або рух транспорту.

При виборі місця проведення слідчого експерименту варто враховувати, що в ряді випадків він зв'язаний з демонстрацією способу здійснення злочину і що відтворення подібних дій у місці, де можуть бути сторонні, не відповідає вимогам моралі [15С.37].

Час проведення слідчого експерименту має значення, коли перевірці й уточненню підлягають показання про подію, що особою спостерігалася візуально в умовах визначеної освітленості. Якщо розслідувана подія відбувалася, наприклад, у 18 годин 10 вересня, то слідчий експеримент по перевірці можливості бачити дії на визначеній відстані повинний провадитися в той час, якому в день проведення слідчого експерименту відповідає 18 годин 10 вересня. Зведення про необхідний час можуть бути

отримані в найближчій метеорологічній установі.

На вірогідність результатів слідчого експерименту можуть істотно впливати погодні умови, у яких відбулася розслідувана подія. Тому якщо розслідувана подія сприймалася особою під час дощу, тумана або снігопаду, слідчий експеримент варто робити в таких же погодних умовах. У противному випадку вірогідність даних, отриманих у ході слідчого експерименту, знижується, що не виключає, звичайно, їх використання при прийнятті рішень по кримінальній справі.

Таким чином, на даному етапі підготовки слідчий ще перевіряє можливість створення для проведення слідчого експерименту умов, аналогічних, адекватних або найбільш близьких тим, у яких реально відбувалася подія, обставини якої або показання власне кажучи варто перевірити або уточнити в ході слідчого експерименту.

3. Підготувати необхідні технічні кошти, що можуть знадобитися в ході проведення слідчого експерименту: фотоапарат; відеокамеру; вимірювальні інструменти; оптичні прилади (бінокль, дзеркало й ін.); освітлювальну апаратуру; сигнальні прапорці; прилади для визначення напрямку і сили вітру, ступеня вологості, температури; манекени, муляжі і т.п.

4. Вирішити питання про зміст інформації, що підлягає повідомленню учасникам слідчого експерименту. Всім учасникам слідчого експерименту необхідно чітко уявити собі, де вони повинні знаходитися і якої саме дії виконувати по команді слідчого. При цьому в необхідних випадках обсяг інформації повинний бути дозований у залежності від того, які дії має бути виконувати тому або іншому учасникові слідчого експерименту. Наприклад, учасникові, якому має бути продемонструвати свої здібності сприйняття визначених фактів (явищ), не обов'язково повідомляти точний час їх появи. Це пояснюється тим, що в момент спостереження події, що перевіряється, (факту, явища) воно сприймалося довільно, а тому й у ході слідчого

експерименту в міру можливості повинні бути забезпечені такі ж умови.

5. Перевірити відповідність умов проведення майбутнього експерименту умовам події, що перевіряється. Ці дії виконуються в тому випадку, коли слідчий експеримент проводиться на місці, де відбулася подія, що перевіряється. З цією метою слідчий до ухвалення рішення про проведення слідчого експерименту повинний з'ясувати, чи залишилася в незмінному виді обстановка, у якій відбувалася подія, що перевіряється. Якщо виявиться, що обстановка змінилася і її неможливо реконструювати, то необхідно вирішити питання про те, чи не вплинуть внесені зміни на вірогідність результатів слідчого експерименту і чи будуть вони в такому випадку мати доказове значення.

6. Скласти план проведення слідчого експерименту. З урахуванням проведених підготовчих заходів слідчий повинний скласти докладний план проведення слідчого експерименту, у якому варто вказати:

· де, ким і яки дії повинні проводитися;

· де повинні знаходитися учасники слідчого експерименту;

· порядок виконання дій;

· які питання і коли варто задати учасникам слідчого експерименту;

· порядок фіксації ходу і результатів слідчого експерименту.

Складаючи план проведення слідчого експерименту, доцільно одержати консультацію відповідних фахівців, у тому числі й оператора, що буде застосовувати технічні засоби фіксації, а в разі потреби провести своєрідну рекогносцировку місцевості, де має бути проведений слідчий експеримент.

7. Провести психологічну підготовку учасників слідчого експерименту, з якими має бути відтворювані визначені дії, обстановка або окремі обставини події, що перевіряється, для того, щоб вони не відмовилися від виконання необхідних дій у присутності значної кількості учасників слідчого експерименту [44С.76].

Проведення слідчого експерименту проходить три етапи: підготовчий етап; етап проведення експериментальних дій і заключний етап.

На підготовчому етапі слідчий виконує наступні дії:

1) представляється прибулим по його виклику особам, повідомляє про початок проведення слідчого експерименту і встановлює особи кожного з його учасників;

2) роз'ясняє потерпілому, обвинувачуваному (підозрюваному) і його захисникові (якщо зазначені особи беруть участь у проведенні слідчого експерименту) право заявити відвід слідчому, перекладачеві і фахівцям, а також з'ясовує у перекладача і фахівців, чи немає у них підстав для заяви самовідводу;

3) роз'ясняє понятим, перекладачу і фахівцям їх обов'язки і права, а також попереджає перекладача про відповідальність за свідомо неправильний переклад, а фахівців -- за відмовлення або відхилення від виконання своїх обов'язків;

4) попереджає учасників слідчого експерименту про відповідальність за розголошення даних попереднього слідства;

5) повідомляє учасникам слідчого експерименту про застосування технічних засобів фіксації ходу і результатів слідчого експерименту і про використання манекенів, муляжів і т.п.;

6) фіксує в протоколі факт виконання перерахованих дій, а також час початку слідчого експерименту, що засвідчується підписами учасників слідчого експерименту;

7) дає завдання співробітникам органа дізнання видалити сторонніх осіб з місця проведення слідчого експерименту, а в разі потреби -- призупинити рух транспорту на визначений час і забезпечити безпеку учасників слідчого експерименту;

8) проводить інструктаж учасників слідчого експерименту, у ході якого:

а) роз'ясняє мету слідчого експерименту, зміст і послідовність виконання дій кожним з учасників;

б) визначає місце перебування кожного з учасників і маршрути їх пересування по команді слідчого;

в) встановлює способи зв'язку з учасниками слідчого експерименту;

г) визначає місця зйомки, приблизне розташування фахівців при проведенні експериментальних дій, а також фрагменти обстановки, що повинні бути зафіксовані.

Якщо експериментальні дії має виконувати обвинувачуваний (підозрюваний), то інших учасників варто попередити про неприпустимість прояву на його адресу почуття обурення, презирства або жалості, тому що це може привести до порушення психологічного контакту між слідчим і обвинувачуваним (підозрюваним), а в підсумку -- до неможливості проведення слідчого експерименту.

На етапі проведення експериментальних дій здійснюється відтворення дій, обстановки або інших обставин визначеної події і здійснення необхідних перевірочних дій. Перераховані дії можуть проводитися по окремості й у різних сполученнях.

Відтворення дій являє собою повторення обвинувачуваним, підозрюваним, потерпілим або свідком тих дій, що ними були зроблені під час події, що є предметом розслідування.

Для відтворення дій, у результаті яких наступила смерть потерпілого, користуються муляжами знарядь злочину і манекенами. Якщо для вірогідності результатів слідчого експерименту мають значення ріст, вага й інші фізичні дані загиблого, то використовувані манекени повинні відповідати замінним ними об'єктам.

Способом відтворення дій, як правило, перевіряються й уточнюються:

1) механізм події, або окремі її фрагменти. Однак при цьому неприпустимо відтворення всієї сукупності дій, що утворять подію злочину,

а також дій, якими принижуються достоїнство і честь учасників слідчого експерименту і оточуючих і створюється небезпека для їхнього здоров'я ;

2) можливість здійснення особою визначених дій. Дана обставина доцільна перевіряти в тому випадку, коли в слідчого є підстави думати, що обвинувачуваний (підозрюваний) у силу своїх фізичних даних не міг зробити ці дії, а зізнається в їх здійсненні для того, щоб не була встановлена особа, що дійсно вчинила злочин.

В інших випадках слідчий експеримент для перевірки здатності особи вчинити визначені дії варто робити тільки при крайній необхідності, з урахуванням наступних розумінь. По-перше, обвинувачуваний (підозрюваний) під час вчинення злочину міг зробити такі дії, що він навіть при бажанні не зможе повторити в ході слідчого експерименту. У слідчій практиці мали місце випадки, коли обвинувачуваний у ході слідчого експерименту не зміг пройти з викраденими речами і 10 м, хоча в момент здійснення злочину він переборов з цими ж речами відстань понад 500 м. По-друге, обвинувачуваний, підозрюваний, а іноді і потерпілий, можуть дати згоду на участь у слідчому експерименті для того, щоб у ході його проведення продемонструвати незнання обставин, що перевіряються, відсутність визначених навичок або неможливість здійснення визначених дій для того, щоб у наступному відмовитися від раніше даних показань.

Крім того, треба мати на увазі, що обвинувачуваний, що знаходиться під вартою, може дати згоду на відтворення дій, щоб почати спробу втечі, знищити відомі йому, але не відомі слідчому сліди злочину, передати інформацію співучасникам і т.п.

Відтворення обстановки або інших обставин визначеної події являє собою відтворення обстановки (або окремих її фрагментів) події, що перевіряється, у тому виді, у якому вона спостерігалася особою, що знаходилася на місці, де відбулася дана подія.

Цим способом найчастіше перевіряються й уточнюються показання

обвинувачуваного, підозрюваного, потерпілого або свідка про механізм здійснення злочину і про інші обставини, що мають значення для правильного вирішення кримінальної справи, за умови, що обстановка події запам'яталася в їх пам'яті в зв'язку з тим, що вони спостерігали її в той момент, коли відбувалася дана подія.

Якщо сприйняття обстановки обумовлене участю обвинувачуваного, підозрюваного, потерпілого або свідка в огляді місця події, то факт відтворення ними обстановки події, що перевіряється, не має доказового значення.

Для того щоб результати проведеного слідчого експерименту відповідали вимогам вірогідності і допустимості, необхідно дотримуватись наступних правил:

1) до початку слідчого експерименту обстановка події, що перевіряється, не повинна залишатися в тому же виді, у якому вона сприймалася особою, показання якої підлягають перевірці й уточненню способом відтворення обстановки або інших обставин визначеної події;

2) під час відтворення обстановки неприпустимі які б то ні було підказки, а також неприпустима постановка навідних запитань.

Здійснення перевірочних дій як спосіб перевірки й уточнення даних застосовується, якщо необхідно перевірочним шляхом встановити:

1) можливість спостереження і сприйняття визначеного явища (факту). Способом здійснення експериментальних дій перевіряється здатність свідків, а іноді потерпілих, обвинувачуваних і підозрюваних бачити, чути або іншим способом сприймати факти, явища, обставини, про які вони дали показання.

Слідчий експеримент у даному випадку проводиться в такий спосіб:

а) відтворюється обстановка, у якій відбувалося сприйняття визначеного явища (факту). При цьому варто мати на увазі, що при проведенні експериментальних дій з метою визначення можливості почути що-небудь, повинна бути забезпечена подібність звукових умов (характер

шуму, що виходить від зовнішніх джерел, його тональність, сила і т.п.). Для цього бажано робити експериментальні дії в той же час, коли відбувалася подія, що перевіряється, а якщо це неможливо -- у подібний по звукових умовах час доби;

б) учасники слідчого експерименту, що виконують функції статистів, і двоє понятих займають зазначені слідчим місця. Перед цим статисти одержують інструктаж про те, які дії й у який момент вони повинні виконати по сигналу слідчого;

в) учасник, показання якого перевіряються шляхом здійснення експериментальних дій, і двоє понятих займають місце, на якому відбувалося сприйняття даного факту (явища). Бажано, щоб учасник, показання якого перевіряються в момент проведення слідчого експерименту, відтворював ті дії, що він виконував у момент сприйняття даного факту (явища);

г) по сигналу слідчого статисти виконують визначені дії;

д) учасник, показання якого перевіряються, пояснює, що він бачив, чув або сприймав іншим способом;

е) результати слідчого експерименту фіксуються в протоколі.

Якщо в ході слідчого експерименту отриманий негативний результат, слідчий повинний переконатися в тому, що це не зв'язано з погіршенням слуху або зору учасника, показання якого перевіряються, і повторити експериментальні дії за участю дублера. Однак отриманий при цьому позитивний результат не є доказом здатності попереднього учасника сприймати цей же факт (явище);

2) можливість вчинення визначених дій. Шляхом здійснення експериментальних дій перевіряється можливість:

· перебороти за визначений проміжок часу визначену відстань пішки або за допомогою різних транспортних засобів;

· виготовити визначені предмети за допомогою різного роду пристосувань за визначений проміжок часу;

· витягти предмет визначених габаритів через вікно, пролам у стіні або стелі і т.п.

Вірогідність і переконливість результатів слідчого експерименту забезпечується шляхом застосування наступних тактичних прийомів:

1) повторення експериментальних дій у тих самих умовах. Цей тактичний прийом застосовується в тих випадках, коли на результати експерименту можуть вплинути різні, що не піддаються обліку випадкові фактори, наприклад, раптовий шум або злива, що почалася, у момент проведення експериментальних дій з метою визначення можливості сприйняття визначених явищ (фактів) і т.п.;

2) повторення експериментальних дій у змінених умовах. При цьому ставиться задача врахувати всі можливі умови, що при однократному виконанні експериментальних дій не удалося встановити або точно відтворити;

3) проведення контрольних експериментальних дій за участю дублерів;

4) поділ експериментальних дій на етапи (по справах про порушення техніки безпеки, по справах про автотранспортні події і т.п.).

Заключний етап складається в завершенні складання протоколу слідчого експерименту, плану місцевості, де проводився слідчий експеримент, і схем руху під час його проведення.

Хід слідчого експерименту й отримані при цьому результати повинні бути процесуально зафіксовані. З цією метою слідчий складає протокол слідчого експерименту, робить необхідні виміри, виготовляє плани і схеми, застосовує, у тому числі за допомогою фахівця, аудиозапись, фото і відео зйомку.

Протокол слідчого експерименту -- це основний процесуальний документ, у якому докладно викладаються умови, хід і результати проведеного слідчого експерименту. Для того щоб протокол міг бути доказом по кримінальній справі, він повинний задовольняти наступним

вимогам.

1. Протокол повинний бути складений особисто слідчим. Інші учасники слідчого експерименту можуть вести з доручення слідчого лише чорнові записи, а фахівець -- аудиозапись ходу слідчого експерименту, фото і відео зйомку.

2. Протокол повинний містити опис тільки тих дій, що виконувалися при проведенні слідчого експерименту. В ньому необхідно докладно описати всі дії, виконувані в ході слідчого експерименту, і в тієї послідовності, як вони виконувалися.

3. Протокол повинний бути складений таким чином, щоб у ньому утримувалися всі необхідні реквізити.

Вступна частина протоколу містить наступні реквізити:

· найменування документа;

· дату і місце проведення слідчого експерименту;

· час початку і закінчення слідчого експерименту;

· посада, звання або класний чин, прізвище й ініціали особи, що склала протокол;

· зведення про учасників слідчого експерименту (прізвища, імена і по батькові, у разі потреби місце роботи і місце проживання) із указівкою їх процесуального положення або цілей участі;

· статті кримінально-процесуального закону, на підставі яких і з дотриманням яких проведений слідчий експеримент;

· ціль слідчого експерименту;

· зведення про те, що учасникам слідчого експерименту були роз'яснені їхні права й обов'язки і про те, що вони були попереджені про неприпустимість розголошення даних, отриманих у ході слідчого експерименту;

· зведення про повідомлення учасників слідчого експерименту про застосування науково-технічних засобів.

В описовій частині протоколу вказуються:

а) спосіб проведення слідчого експерименту (відтворення дій; відтворення обстановки або визначених обставин; здійснення експериментальних дій) і підготовчі заходи, що для цього виконані;

б) порядок розподілу обов'язків між учасниками слідчого експерименту (хто виконував експериментальні дії, хто виконував функції статистів і т.п.);

в) зміст і послідовність експериментальних дій. Їх варто описувати докладно, відображаючи як сам процес виробництва експериментальної дії, так і його результати. Якщо експериментальні дії варіювалися, то необхідно вказати, які умови змінювалися. При цьому повинний бути описаний кожен варіант виробництва експериментальних дій;

г) зведення про застосування при виробництві експериментальних дій манекенів, муляжів знарядь злочину й інших технічних пристосувань і отримані в цьому зв'язку результати;

д) зведення про застосування технічних засобів фіксації ходу і результатах слідчого експерименту.

У заключній частині протоколу фіксуються:

а) заяви і зауваження учасників слідчого експерименту з приводу правильності зроблених експериментальних дій і отриманих при цьому результатів;

б) зведення про плани і схеми, складених при проведенні слідчого експерименту і залучених до протоколу;

в) зведення про ознайомлення з протоколом всіх учасників слідчого експерименту і посвідчення їхніми підписами факту відповідності змісту протоколу зробленим діям.

Додаткові засоби фіксації. При виробництві слідчого експерименту можуть провадитися виміри, застосовуватися фото і відео зйомка й аудиозапись.

Застосування конкретних засобів фіксації залежить від характеру дій, виконуваних у ході слідчого експерименту. Іноді досить зробити фотозйомку обстановки місця проведення слідчого експерименту й основні моменти виробництва експериментальних дій. Разом з тим, з огляду на динамічність слідчого експерименту, переважніше застосовувати в ході його виробництва кіно або відео зйомку. При цьому бажано робити зйомку безперервно. З цією метою необхідно ретельно продумати, які саме дії необхідно зафіксувати таким способом.

У протоколі слідчого експерименту повинне бути точно зазначено, які саме дії і який саме момент виробництва слідчого експерименту фіксувалися за допомогою кошт кіно або відео зйомки. Якщо здійснити безперервну зйомку неможливо, то кожен випадок перерви особливо обмовляється в протоколі слідчого експерименту з указівкою причин і часу припинення і поновлення кіно або відео зйомки.

Вимога щодо безперервності фіксації ходу слідчого експерименту поширюється і на випадки застосування засобів аудиозаписи.

д) Проведення обшуків і виїмок

Проведення обшуків і виїмок повинне бути націлене на відшукання і вилучення доказів, підтверджуючих взаємні контакти контрагентів. Особливу увагу необхідно приділяти їхній переписці, борговим розпискам, іншим записам. Ця робота доповнюється накладенням арешту і виїмкою поштово-телеграфної кореспонденції. Арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку може бути застосовано лише за наявності достатніх підстав вважати, що у листах, телеграфній та іншій кореспонденції підозрюваного чи обвинуваченого іншим особам або інших осіб підозрюваному чи обвинуваченому, а також у інформації, якою вони обмінюються з допомогою засобів зв'язку, містяться дані про вчинений злочин або документи і предмети, що мають доказове значення, і якщо іншими способами одержати ці дані неможливо.

До кореспонденції, на яку може бути накладено арешт, відносяться листи всіх видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази, телеграми, радіограми тощо.

Арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку з метою запобігти злочину може бути застосовано до порушення кримінальної справи.

За наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до голови апеляційного суду за місцем провадження слідства про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку. Голова суду чи його заступник розглядає подання, вивчає матеріали справи, при необхідності вислуховує слідчого, вислуховує думку прокурора, після чого залежно від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку або про відмову в цьому. Постанова оскарженню не підлягає, на неї

не може бути внесено подання прокурором.

У постанові про накладення арешту на кореспонденцію зазначаються кримінальна справа і підстави, з яких буде провадитись ця слідча дія, прізвище, ім'я та по батькові особи, кореспонденція якої має затримуватися, точна адреса цієї особи, види поштово-телеграфних відправлень, на які накладається арешт, термін, протягом якого зберігається арешт, назва установи зв'язку, на яку покладається обов'язок затримувати кореспонденцію і повідомляти про це слідчого.

У постанові про зняття інформації з каналів зв'язку зазначаються кримінальна справа і підстави, з яких буде провадитись ця слідча дія, прізвище, ім'я та по батькові особи, з каналів зв'язку якої має зніматись інформація, точна адреса цієї особи, види цих каналів, термін, протягом якого знімається інформація, назва установи, на яку покладається обов'язок знімати інформацію і повідомляти про це слідчого.

Постанова про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку направляється слідчим начальнику відповідної установи, для якого вона є обов'язковою.

Начальник відповідної установи затримує кореспонденцію або знімає інформацію з каналів зв'язку і протягом доби повідомляє про це слідчому.

Арешт накладений на кореспонденцію скасовується, а зняття інформації з каналів зв'язку припиняється після закінчення терміну, встановленого для виконання цих слідчих дій постановою судді. Слідчий скасовує арешт, накладений на кореспонденцію, або припиняє зняття інформації з каналів зв'язку, коли у здійсненні цих заходів відпадає необхідність, при закритті кримінальної справи або при передачі її прокуророві в порядку, передбаченому статтею 255 КПК України.

Постанова виноситься в режимі, який забезпечує нерозголошення даних досудового слідства або оперативно-розшукової діяльності.

Огляд кореспонденції проводиться за рішенням суду в установі зв'язку з участю понятих із числа службовців цієї установи, а при необхідності - і з участю спеціаліста. У присутності зазначених осіб слідчий відкриває і оглядає затриману кореспонденцію.

У разі виявлення документів чи предметів, що мають доказове значення, слідчий проводить виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій з відповідних відправлень. При відсутності документів чи предметів, що мають доказове значення, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції або про її затримання до визначеного ним терміну.

Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції слідчий складає протокол. У протоколі повинно бути вказано, які саме відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що повинно бути доставлено адресату або тимчасово затримано, з яких відправлень знято копії.

Дослідження інформації, знятої з каналів зв'язку, у необхідних випадках проводиться з участю спеціаліста. Слідчий прослуховує чи іншим відповідним способом вивчає зміст знятої інформації, про що складає протокол. При виявленні в інформації даних, що мають доказове значення, в протоколі відтворюється відповідна частина запису, після чого слідчий своєю постановою визнає носій знятої інформації доказом і приєднує його до справи.

Про проведення обшуку або виїмки слідчий складає протокол у двох примірниках з додержанням правил статті 85КПК України. В протоколі зазначаються: підстави для обшуку або виїмки; приміщення чи інше місце, в якому було проведено обшук або виїмку; особа, у якої проведено обшук або виїмку; дії слідчого і результати обшуку або виїмки. Щодо кожного предмета, який підлягає вилученню, повинно бути зазначено, в якому саме місці і при яких обставинах він був виявлений.

В протокол обшуку або виїмки заносяться всі заяви і зауваження присутніх під час обшуку або виїмки осіб, зроблені з приводу тих чи інших дій слідчого. Обидва примірники протоколу, а також опис вилучених предметів підписують слідчий, особа, у якої проводився обшук або виїмка, та запрошені особи, що були присутні.

Другий примірник протоколу обшуку або виїмки, а також другий примірник опису вручається особі, у якої проведено обшук або виїмку, а в разі її відсутності -- повнолітньому членові її сім'ї або представникові житлово-експлуатаційної організації чи місцевої Ради народних депутатів.

При проведенні обшуку або виїмки на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу і опису вручається представникові підприємства, установи або організації.

При наявності в протоколі зауважень на неправильні дії, допущені під час обшуку, слідчий не пізніше двох днів повідомляє про це прокурора, який здійснює нагляд за слідством.

ж) Проведення впізнання

Дуже ретельно варто готуватися до проведення впізнання. Закон передбачає можливість пред'явлення будь якої особи для впізнання свідкові, потерпілому, обвинуваченому або підозрюваному. У слідчій практиці найбільш поширеними є впізнання потерпілим обвинуваченого, що обумовлюється контактом, якому вони перебували в момент скоєння злочину.

Впізнання людини можливе:

а) по анатомічних ознаках будови обличчя і тіла та особливих прикметах;

б) по голосу і особливостях мови;

в) по ході.

У кожному з цих випадків пред'явленню для впізнання передує допитий впізнаючого. У ст. 147 КПК України записане: в разі необхідності пред'явлення якої небуть особні для впізнання свідкові, потерпілому, обвинуваченому або підозрюваному слідчий спочатку допитує їх про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, при яких упізнаючий бачив цю особу, про що складається протокол допиту.

Слідчий починаючи проведення пред'явлення для впізнання, пояснює учасникам цієї слідчої дії їх права та обов'язки. А саме, необхідно роз'яснити вимоги закону про пред'явлення для впізнання тільки тих осіб які схожі між собою, звернути увагу присутніх, що дану вимогу закону виконано. Необхідно це для того щоб поняті і пред'являємі особи могли своєчасно зробити заяву, якщо в підборі пред'являємих громадян була допущена помилка.

Важливим тактичним прийомом пред'явлення для впізнання є розміщення особи яка підлягає впізнані, серед інших осіб, тієї ж статі в кількості не менше трьох, які не мають різких відмін у зовнішності та одягу (ст. 174 КПК).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5


© 2010 Современные рефераты