p align="left">Відповідно до ст. 6 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з народженням підлягають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;

2) члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

Громадяни України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до діючого законодавства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до закону за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до діючого законодавства.

Особам, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів страхування.

Порядок видачі та зразок свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Необхідно зазначити, що для виникнення права на даний вид соціальної допомоги важливе значення має страховий стаж.

Страховий стаж це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і сплачує або за неї сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому законодавством.

До страхового стажу зараховуються періоди тимчасової втрати працездатності, перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та час перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також періоди одержання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів [6].

Особливості призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування врегульовані спеціальним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 р. № 13

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі -- застраховані особи), за рахунок коштів державного бюджету.

Призначення і виплата допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації або місцем проживання застрахованої особи.

Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання застрахованої особи за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації або місцем проживання.

Відповідно до цього Порядку допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.

Застрахованій особі, яка усиновила дитину або взяла її під опіку, допомога при народженні дитини надається, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через шість календарних місяців з дня народження дитини.

При народженні двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.

У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не надається.

Для призначення одноразової допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту подаються такі документи:

1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

2) копія свідоцтва про народження дитини та довідка, видана державним органом реєстрації актів цивільного стану для призначення одноразової допомоги при народженні дитини (крім випадків, коли смерть дитини настала до її реєстрації в державному органі реєстрації актів цивільного стану).

Жінка, яка постійно проживає (зареєстрована) на території України та народила дитину під час тимчасового перебування за межами України, подає легалізовані в установленому порядку документи компетентних органів країни перебування, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено законодавством;

3) копія рішення суду про усиновлення чи відповідних органів про встановлення опіки -- для усиновителів та опікунів.

У разі смерті дитини здійснюється одноразова виплата частини суми допомоги на підставі довідки про народження дитини або копії свідоцтва про народження дитини, виданої державним органом реєстрації актів цивільного стану, чи легалізованих в установленому порядку документів компетентних органів країни перебування, що засвідчують народження дитини.

Виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі:

- позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

- відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

- нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

- перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

- настання інших обставин, передбачених законодавством.

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини.

У разі смерті отримувача допомоги, виплата допомоги поновлюється, якщо інша застрахована особа (один з батьків дитини, усиновитель чи опікун) звернулася протягом шести місяців після припинення виплати допомоги із заявою про її призначення до органу праці та соціального захисту населення за місцем свого проживання.

Контроль за цільовим використанням допомоги і створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей здійснюється головними державними соціальними інспекторами та державними соціальними інспекторами органів праці та соціального захисту населення разом з управліннями (відділами) у справах сім'ї, дітей та молоді і органами опіки та піклування шляхом проведення моніторингу виплат і використання допомоги, вибіркового обстеження окремих сімей.

У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають органу, що призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

Виплата застрахованій особі допомоги при народженні дитини в разі її влаштування до дитячого закладу (будинку дитини) на повне державне утримання внаслідок смерті одинокої матері, обох батьків, усиновителів, опікуна до моменту виповнення дитині одного року, відмови матері (батьків) від утримання та виховання дитини до моменту виповнення дитині одного року, а також у разі позбавлення батьківських прав батьків дитини здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення за місцезнаходженням дитячого закладу (будинку дитини) на рахунок дитини, відкритий у банківській установі.

У разі смерті дитини державний орган реєстрації актів цивільного стану подає протягом 10 днів після реєстрації смерті дитини органу праці та соціального захисту населення відповідні відомості за встановленою формою.

Необхідно зазначити, що з 1 квітня 2005 року було забезпечено підвищення розміру допомоги при народженні дитини для осіб застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та для не застрахованих осіб.

Так, одноразова допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 березня 2005 року, надавалась у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, установленого на день народження дитини (8 497,6 грн.).

При цьому, і на сьогоднішній час виплата частини суми допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму у грошовій формі (3 384 грн.).

Решта суми допомоги, кратної 13,6 розміру зазначеного прожиткового мінімуму (5 113,60 грн.), виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини протягом 12 місяців після місяця народження дитини в грошовій формі.

Допомога виплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем народження дитини, у розмірі, що дорівнює зазначеному прожитковому мінімуму, із збільшенням суми, що виплачена у попередньому місяці, на 2,2 відсотка. При цьому частка щомісячної суми у розмірі більш як 50 копійок округляється до 1 гривні. Остаточний розрахунок проводиться в останньому місяці виходячи із суми, кратної 13,6 зазначеного прожиткового мінімуму.

Контроль за цільовим використанням допомоги та створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей здійснюється головними державними соціальними інспекторами та державними соціальними інспекторами органів праці та соціального захисту населення разом з управліннями (відділами) у справах сім'ї, дітей та молоді і органами опіки та піклування шляхом проведення моніторингу виплат і використання допомоги, вибіркового обстеження окремих сімей.

Необхідно згадати і про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2006 року № 503 були внесені зміни до Порядку призначення і виплат допомоги при народженні дитини особам, застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Внесенням відповідних змін було врегульовано, зокрема питання оформлення допомоги при народженні дитини, реєстрація народження якої була здійснена в іноземних компетентних органах.

У зв'язку із зазначеним, громадянка України, яка постійно проживає в Україні, і при цьому народила дитину під час тимчасового перебування за межами України, має право на оформлення збільшеної допомоги при народженні дитини у розмірі 8,5 тис. грн.

Для призначення одноразової допомоги при народженні дитини в таких випадках необхідно подати легалізовані в установленому порядку документи про народження, видані іноземним компетентним органом.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року №13 виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування з 1 січня 2007 року призначаються органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.

Таким чином, на сьогоднішній час за розглядуваним видом допомог громадяни звертаються до управлінь праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурних підрозділів з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації або місцем проживання застрахованої особи.

Вказані вище норми та положення стосуються громадян, які підлягали загальнообов'язковому соціальному страхуванню.

В свою чергу, особи, які не підлягали загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з народженням дитини, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності [6].

При цьому, відповідно до ст. 22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" взяття на облік у виконавчих дирекціях відділень Фонду

здійснюється:

- юридичних осіб (відокремлених підрозділів юридичних осіб) та фізичних осіб - підприємців - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей робочими органами відділень Фонду;

- фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, - в день отримання від них відповідної заяви.

Юридичні особи, фізичні особи, в тому числі підприємці, які використовують найману працю, набувають статусу страхувальника в такі строки:

- юридичні особи - з дня взяття їх на облік у робочому органі відділення Фонду;

- відокремлені підрозділи юридичних осіб - з дня взяття їх на облік у робочому органі відділення Фонду, за умови самостійного здійснення розрахунків по оплаті праці;

- фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, - в день одержання робочим органом відділення Фонду в установленому порядку від органу державної служби зайнятості повідомлення про реєстрацію трудового договору (контракту) між фізичною особою - підприємцем та найманим працівником;

- фізичні особи - підприємці, які не використовують найману працю, - з дня взяття їх на облік в робочому органі відділення Фонду, за умови виявлення бажання брати участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні з тимчасової втрати працездатності на добровільних засадах;

- фізичні особи, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, - з дня отримання від них робочим органом відділення Фонду відповідної заяви.

Повідомлення про взяття на облік надсилається страхувальнику наступного робочого дня з дня набуття ним статусу страхувальника.

Зняття з обліку страхувальника здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, а фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, - за їх заявою після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника, звірення розрахунків з ним та проведення остаточного розрахунку.

Порядок надання одноразової допомоги при народженні дитини незастрахованим особам визначений Законом України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.

Одноразова допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (усиновителю чи опікуну), не застрахованому в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Одноразова допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Усиновителям та опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про усиновлення або встановлення опіки.

У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину [7].

Одноразова допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше шести місяців з дня народження дитини.

У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

Стаття 12 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” визначає розмір допомоги при народженні дитини і передбачає, що допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2.2 Особливості призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Відповідно до ст. 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину.

Зазначена допомога надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується застрахованій особі щомісяця з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення, але не пізніше ніж по день досягнення дитиною зазначеного віку включно.

Усиновителям та опікунам допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається не раніше дня прийняття рішення суду про усиновлення чи відповідного органу про встановлення опіки.

У разі виходу на роботу застрахованої особи до закінчення строку відпустки по догляду за дитиною виплата допомоги припиняється з дня її виходу на роботу. Виплата допомоги може бути продовжена за умови подання копії або витягу з наказу (розпорядження) про вихід на роботу на умовах неповного робочого часу.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків зазначеного прожиткового мінімуму.

Допомога із врахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї призначається на шість місяців.

Середньомісячний сукупний дохід сім'ї визначається згідно з методикою обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

До складу сім'ї особи, що звернулася за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, включаються:

- чоловік (дружина);

- рідні, усиновлені та підопічні діти зазначених осіб віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах і не мають власних сімей, незалежно від місця проживання або реєстрації;

- неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками;

- непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів;

- жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.

Підставою для призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є заява застрахованої особи, наказ (розпорядження) роботодавця про надання застрахованій особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, відпустки по догляду за дитиною, а для застрахованих осіб, зазначених у частинах другій і третій статті 6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”,-- заява застрахованої особи та розпорядження виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі -- Фонд) за місцем здійснення їх обліку як страхувальників.

Застраховані особи -- суб'єкти підприємницької діяльності разом із зазначеними документами подають:

1) суб'єкти підприємницької діяльності -- платники єдиного податку:

- довідку про реєстрацію у Фонді, видану виконавчою дирекцією відділення Фонду за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності;

- довідку про сплату єдиного податку, видану органом податкової служби за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності;

2) суб'єкти підприємницької діяльності -- добровільно застраховані особи:

- довідку про реєстрацію та сплату внесків до Фонду, видану робочим органом Фонду за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

У разі призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку така довідка подається органу праці та соціального захисту населення щокварталу.

Якщо застрахована особа -- суб'єкт підприємницької діяльності у період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не може провадити підприємницьку діяльність та сплачувати страхові внески до Фонду, вона повинна припинити підприємницьку діяльність, знятися з обліку у Фонді та звернутися до органу праці та соціального захисту населення за призначенням відповідної допомоги як незастрахована особа, про що робочим органом Фонду видається довідка із зазначенням дати зняття її з обліку.

Усиновителі та опікуни додають до зазначених вище документів для призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку копію рішення суду про усиновлення чи рішення відповідних органів про встановлення опіки.

Застрахованій особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за її заявою та на підставі довідки з місця роботи матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення строку відпустки по догляду за дитиною та виплату їй допомоги по догляду за дитиною припинено (із зазначенням дати).

Якщо застрахована особа вийшла на роботу в режимі повного робочого часу до закінчення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, страхувальник-роботодавець повинен протягом п'яти днів з дня видання наказу про припинення зазначеної відпустки повідомити про це орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованої особи.

Необхідно зазначити, що порядок надання та виплати допомоги по догляду за дитиною до трьох років особам, які не були застраховані також має свої особливості.

Так, наприклад, на виконання статті 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей:

1) допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір);

2) для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про середньомісячний сукупний дохід сім'ї, визначений згідно з методикою обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан усіх членів сім'ї;

3) до складу сім'ї особи, що звернулася за призначенням допомоги, включаються чоловік (дружина); рідні, усиновлені та підопічні діти зазначених осіб віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах і не мають власних сімей, незалежно від місця проживання або реєстрації місця проживання; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Усиновителям та опікунам допомога призначається не раніше, ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки.

Особам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, до їх працевлаштування допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі довідки ліквідаційної комісії.

Особам, зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітні, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі довідки державної служби зайнятості.

У разі працевлаштування матері дитини або особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною, до закінчення строку догляду зазначена допомога виплачується особі, яка продовжує догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особі, яка фактично доглядає за дитиною, здійснюється за письмовою заявою цієї особи та на підставі довідки матері дитини про те, що виплату зазначеної допомоги їй припинено (із зазначенням дати).

Матерям, які мають дітей віком до трьох років і одночасно продовжують навчання з відривом від виробництва, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років призначається в повному розмірі.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку непрацюючій особі призначається на підставі виданої за місцем проживання довідки про те, що вона не працює (не служить, не навчається) і дитина проживає разом з нею [7].

Що стосується розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то у 2006 році вона виплачувалась у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.

Необхідно зазначити, що чинне законодавство України встановлює однакові правила для розгляду документів, що подаються з метою призначення та виплати одноразової допомоги при народженні дитини та досягненню нею трьох років.

Так, документи, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, особисто та розглядаються органом, що призначає і виплачує допомогу, протягом десяти днів з дня подання заяви.

Про призначення зазначених видів допомоги чи про відмову в їх призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і виплачує зазначену допомогу, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п'яти днів після прийняття відповідного рішення.

Орган, що призначає і виплачує допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, повинен давати роз'яснення з питань її призначення і виплати та надавати заявнику допомогу в одержанні необхідних документів.

Особи, яким виплачується допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в разі виникнення обставин, які можуть призвести до припинення виплати допомоги, зобов'язані у десятиденний строк повідомити про це органи праці та соціального захисту населення.

Виплата допомоги припиняється за рішенням органу, що призначає та виплачує цю допомогу, з дня (місяця), що настає після дня (місяця), в якому виникли такі обставини.

На кожного одержувача допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку органом праці та соціального захисту населення ведеться особова справа, в якій зберігаються документи, на підставі яких призначена допомога, а також розрахунки її розміру.

Необхідно вказати і про відповідальність за подання неправдивих відомостей для призначення допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Так, органи, що призначають і виплачують допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, мають право у разі потреби перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення допомоги.

Підприємства, установи та організації несуть відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок несвоєчасної видачі документів або видачі неправдивих даних, і відшкодовують її в установленому законом порядку.

Особи, яким виплачується допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов'язані повідомляти органи, що призначають і виплачують зазначену допомогу, про зміну всіх обставин, які впливають на виплату допомоги (зміни у складі сім'ї, перевищення середньомісячного сукупного доходу сім'ї тощо).

Суми допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату допомоги тощо), стягуються згідно із законом.

Відрахування на підставі рішень відповідних органів провадиться у розмірі не більш як 20 відсотків суми виплачуваної допомоги.

Органи, що призначають і виплачують допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, мають право перевіряти матеріальне становище сімей з дітьми.

Рішення органу, що призначає і виплачує допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, може бути оскаржено у вищестоящі органи у порядку їх підлеглості або у судовому порядку.

Допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується через установи уповноважених банків, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України.

У селах та селищах виплата допомоги може здійснюватися державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку за місцем проживання застрахованої особи (одного з батьків дитини, усиновителя, баби, діда, іншого родича або опікуна), якій призначена допомога.

Виплата допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється щомісяця державними підприємствами і об'єднаннями зв'язку за графіками, які складаються та узгоджуються з органами праці та соціального захисту населення і фінансовими органами, на підставі виплатних документів, що готуються органами праці та соціального захисту населення.

Перерахування коштів державним підприємствам і об'єднанням зв'язку та установам уповноважених банків для забезпечення виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється органами праці та соціального захисту населення.

У разі зміни місця проживання одержувача допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплата її продовжується органом праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання.

Призначені органами праці та соціального захисту населення застрахованим особам, але своєчасно не одержані суми допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи із розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.

У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку перераховується без звернення осіб, яким вона призначена, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий розмір прожиткового мінімуму.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА, ЩО СТОСУЄТЬСЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ДОПОМОГ

3.1 Проблеми правового регулювання виплат основних видів допомог

Необхідно відзначити, що на сьогоднішній час правове регулювання виплат одноразової допомоги при народженні дитини та по догляду за нею до досягнення трирічного віку суттєво відрізняються від тих процедур, які існували до 2001 року, до впровадження системи загальнообов'язкового соціального страхування. З її запровадженням змінились принципи та механізми визначення права на ці допомоги, механізми та принципи їх обчислення та призначення.

Потрібно підкреслити, що вказані механізми формувались на підґрунті законодавства колишнього СРСР, що спочатку знайшло своє відображення і в законодавстві України.

Так, наприклад, аналiз статей 16-21 Закону України вiд 21 листопада 1992 pоку “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” спочатку показує, що законодавець пpаво на одноpазову допомогу пpи наpодженнi дитини пов'язував не з сiм'єю, а з окpемими членами сiм'ї. До останнiх були віднесені:

1) мати дитини;

2) батько дитини;

3) усиновитель дитини;

4) опiкун дитини;

5) особа, що фактично виховує дитину.

Звiдси напpошується висновок пpо невдалу початкову констpукцiю ст.16 вказаного Закону вiд 21 листопада 1992 p. Пiд поняттям “сiм'я” законодавець, мабуть, pозумiв тpадицiйну сiм'ю, тобто осiб, якi пеpебувають у заpеєстpованому шлюбi i мають новонаpоджену дитину. Але дитина може наpодитись в осiб, що пеpебувають у фактичних шлюбних вiдносинах. У випадках загибелi батькiв чи вiдмови вiд дитини виникає потpеба у встановленнi опiки чи усиновленнi дитини. Всi цi ситуацiї згодом пропонувалось охопити єдиним поняттям “сiм'я” [35, с. 58].

Згодом у формування нового законодавства втрутились принципи побудови соціальної держави, реалізація яких сьогодні не співпадає з економічними процесами

Необхідно зазначити, що при розгляді ефективності реалізації державної соціальної політики при виплаті різних видів допомог на дітей, у контексті упередження потенційних та нейтралізації наявних загроз національним інтересам, серед основних чинників, що зумовлюють актуальність проблематики соціальної безпеки держави, виділяють наступне:

1) сучасний стан та темпи оздоровлення економіки України об'єктивно не можуть повною мірою забезпечити реалізацію державою конституційно і законодавчо закріплених зобов'язань у сфері виплати соціальних допомог..

2) не вистачає бюджетних коштів і на реалізацію норм соціального захисту, зокрема щодо надання всіх пільг і допомоги. Нині є понад 40 нормативно-правових актів, що регулюють надання більше 100 видів пільг та допомоги, фінансування яких у повному обсязі (приблизно 17.млрд грн) виходить далеко за можливості бюджету. Водночас, як свідчить аналіз, велика кількість пільговиків та сімей, які мають у своєму складі пільговиків, не є малозабезпеченими, а мають стабільні джерела доходів. Отже, існуюча система пільг та компенсацій створює значне навантаження на систему державних фінансів, але при цьому не забезпечує матеріальною підтримкою громадян, які дійсно її потребують.

Розглядаючи тенденції до зростання доходів громадян за 2003-2006 роки, зокрема у частині заробітної плати, пенсійного забезпечення, як позитивні, маємо відзначити, що темпи зростання цих показників та їх рівень були не адекватні як ресурсному потенціалу держави, так і вимогам часу.

Страницы: 1, 2, 3