За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Характеристика: не оплатний, може бути і реальним і консенсуальним; як правило односторонній (може бути і двостороннім, якщо в договорі передбачено обов'язок обдарованого на користь третіх осіб).

Предмет договору: рухоме та нерухоме майно, майнові права. Сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, АРК, територіальна громада. Батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних. Підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника. Це положення не поширюється на право юридичної особи укладати договір пожертви. Договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник. Доручення на укладення договору дарування, в якому не встановлено імені обнародуваного, є нікчемним. Якщо дарувальникові відомо про недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдарованого або інших осіб, він зобов'язаний повідомити про них обдарованого. Дарувальник, якому було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі і який не повідомив про них обдарованого, зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком.

Пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, сторонам, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви. Пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву. Якщо використання пожертви за призначенням виявилося неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду. Пожертвувач мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням. 34. Договір довічного утримання (догляду)

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Характеристика: односторонній; реальний; оплатний.

Істотною умовою договору є надання набувачем систематичного матеріального забезпечення відчужувача, притому в натурі у вигляді житла, харчування, догляду та необхідної допомоги. Сторони мають право передбачити і інші елементи матеріального забезпечення. Всі елементи матеріального забезпечення в натурі підлягають конкретизації в договорі. Матеріальне забезпечення, яке щомісячно повинно надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці. Така оцінка підлягає індексації у порядку, передбаченому законом. Хоча, як правило, матеріальне забезпечення відчужувача здійснюється в натурі, однак на практиці можливе включення в обов'язок набувача щомісячна виплата певної грошової суми на дрібні витрати. Хоча майно переходить до набувача на праві власності, він не має права відчужувати його за життя відчужувача. На майно, передане набувачу за договором довічного утримання (догляду), не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача. Втрата (знищення), пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов'язків перед відчужувачем.

Є у договорі умови про строк. Оскільки набувач зобов'язаний доглядати відчужувача довічно, тобто до його смерті, то строк договору є невизначеним. Договір довічного утримання є строковою угодою. Цей договір немодно визнати умовною угодою, оскільки умова може настати, а може і не настати, а смерть обов'язково наступить. Набувач зобов'язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду). Набувач може бути зобов'язаний забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання (догляду). У цьому разі в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій відчужувач має право проживати.

35. Приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю

За кількістю.

Відправник зобов'язані забезпечити: строге дотримання встановлених правил упакування продукції, маркірування й опломбування окремих місць; б) точне визначення кількості відвантаженої продукції; при відвантаженні продукції в упакованих або затарених місцях - вкладення в кожне тарне місце передбаченого стандартом, технічними умовами, Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими правилами або договором документа, що свідчить про найменування і кількість продукції, що знаходиться в даному тарному місці; чітке і ясне оформлення відвантажувальних і розрахункових документів, відповідність зазначених у них даних про кількість продукції кількості, що фактично відвантажується, своєчасне відсилання цих документів одержувачеві у встановленому порядку; строге дотримання діючих на транспорті правил здачі вантажів до перевезення, їхні навантаження і кріплення; систематичне здійснення контролю за роботою осіб, зайнятих визначенням кількості продукції, що відвантажується, і оформленням на неї відвантажувальних і розрахункових документів.

Підприємство-одержувач зобов'язано: перевірити в належних випадках наявність на транспортних засобах або на контейнерах пломб відправника або пункту відправлення, справність пломб, відбитки на них, стан вагона, інших транспортних засобів або контейнера, наявність захисного маркірування вантажу, а також справність тари; перевірити відповідність найменування вантажу і транспортного маркірування на ньому даним, зазначеним у транспортному документі, і зажадати від органів транспорту видачі вантажу по кількості місць або ваги у всіх випадках, коли такий обов'язок покладений на них правилами, що діють на транспорті, і іншими нормативними актами. У випадку видачі вантажу без перевірки кількості місць або ваги одержувач у порядку, установленому правилами оформлення видачі вантажів, зобов'язаний зажадати від органів транспорту, щоб на транспортному документі була зроблена відповідна оцінка.

За якістю.

Виготовлювач (відправник) зобов'язано забезпечити: строге дотримання встановлених правил упакування і затаривания продукції, маркірування й опломбування окремих місць; здачу продукції, що відповідає по якості і комплектності вимогам, установленим стандартами, технічними умовами, кресленнями, рецептурами, зразками (еталонами). Продукція, що не пройшла у встановленому порядку перевірку за якістю, а також продукція, відвантаження якої була заборонена органами, що здійснюють контроль за якістю продукції, і іншими уповноваженими на те органами, поставлятися не повинен; чітке і правильне оформлення документів, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється,, відвантажувальних і розрахункових документів, відповідність зазначених у них даних про якість і комплектності продукції фактичній якості і комплектності неї; своєчасне відсилання документів, що засвідчують якість і комплектність продукції, одержувачеві. Ці документи висилаються разом із продукцією, якщо інше не передбачено Основними й Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами або договором. У випадках, передбачених стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами і договором, виготовлювач (відправник) зобов'язаний при відвантаженні (здачі) продукції в упакованих або затарених місцях вкласти в кожне тарне місце документ, що свідчить про найменування і якість продукції, що знаходиться в даному тарному місці; строге дотримання діючих на транспорті правил здачі вантажів до перевезення, їхні навантаження і кріплення, а також спеціальних правил навантаження, установлених стандартами і технічними умовами.

Перевезення зобов'язаний: перевірити у випадках, передбачених у зазначених правилах, наявність на транспортних засобах або на контейнері пломб відправника або пункту відправлення (станції, пристані, порту), справність пломб, відбитки на них, стан вагона, інших транспортних засобів або контейнера, наявність захисного маркірування вантажу і справність тари; перевірити відповідність найменування вантажу і транспортного маркірування на ньому даним, зазначеним у транспортному документі; перевірити, чи були дотримані встановлені правила перевезення, що забезпечують запобігання вантажу від ушкодження і псування, терміни доставки, а також зробити огляд вантажу. У випадку одержання від органа транспорту вантажу без перевірки кількості місць, ваги і стани його одержувач у порядку, установленому правилами оформлення видачі вантажів, зобов'язаний зажадати від органів транспорту, щоб на транспортному документі була зроблена відповідна оцінка.

36. Договір поставки

Договір постачання - це договір, по якому продавець (постачальник), що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений термін (терміни) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій або в інших цілях, не зв'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього визначену грошову суму.

До договору постачання застосовуються загальні положення про купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Характеристика: консенсуальний, двосторонній, оплатний, не публічний.

Особливості: постачальник - суб'єкт підприємницької діяльності; ціль придбання - використання у підприємницькій діяльності чи господарських відносинах; момент укладання і його виконання не збігаються; укладається на довгий час; може укладатися товар (продукцію), який буде виготовлено в майбутньому; купівля-продаж відбувається на умовах оптової торгівлі.

Суттєві умови: предмет; сторони; кількість, якість, асортимент, комплектність; ціна; права і обов'язки сторін; відповідальність. Джерела регулювання: ЗУ „Про постачання продукції для державних потреб”, „Про закупку товарів, робіт, послуг за державні кошти”, Положення „Про поставки продукції виробничо-технічного призначення”,

Договори укладаються шляхом складання одного документа, або шляхом прийняття постачальником замовлення покупця до виконання. Договірні відносини можуть бути встановлені також шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпограмами, телефонограмами, радіограмами.

Проекти довгострокових договорів висилаються покупцеві в 2 екземплярах не пізніше 4 місяців до початку періоду, на який укладається договір. Якщо договір на постачання продукції, що не розподіляється, укладається на рік або більш короткий період, покупець направляє постачальникові замовлення в 2 екземплярах із указівкою необхідних даних. Замовлення вважається прийнятим до виконання і здобувають силу договору, якщо протягом 20 днів після його одержання постачальник не повідомить покупцеві про відхилення замовлення або про заперечення по окремих його умовах. Заперечення по окремих умовах замовлення і їхні мотиви постачальник вказує в підписаному замовленні. При необхідності узгодження додаткових умов, не передбачених замовленням, постачальник у той же термін направляє покупцеві проект договору в 2 екземплярах. Сторона не пізніше 20 днів після одержання проекту договору підписує його і 1 екземпляр договору повертає.

37. Загальні положення про оренду

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Характеристика: двосторонній, оплатний. Може бути консенсуальним та реальним.

Сторони - наймодавець (орендодавець) та наймач (орендатор).

ЦК не пред'являє спеціальних вимог до сторін договору найму - ними можуть бути як юридичні так і фізичні особи. Наймодавцями можуть бути як власники майна, так і уповноваженні ними особи.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються ЦК та іншим законом. До договору оренди застосовуються загальні правила про форми угод.

Відмінності від інших договорів: наймач отримує майно не у власність, а у тимчасове користування, за цією ознакою договір відрізняється від договору купівлі-продажу, за яким покупець майна стає його власником; предметом договору найму можуть бути тільки індивідуально-визначенні, неспоживні речі (нежилі приміщення, устаткування, авто), не знищуванні і процесі їх використання, за цією ознакою договір оренди відрізняється від договору займу, за яким зайомщик набуває майно у власність та зобов'язаний повернути не теж саме, а таку ж кількість речі того самого роду і якості; оплатний договір - за цією ознакою договір відрізняється від договору суди.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку. 38. Договір позички

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Характеристика: безоплатний, консенсуальний (тоді двосторонній) чи реальний (тоді односторонній).

Предметом може бути тільки індивідуально визначенні речі, не споживчі у процесі використання, оскільки вони повинні бути повернені після закінчення строку договору.

Сторони - позикодавець та користувач. Позикодавцем може бути фізична чи юридична особа. Особа, що здійснює управління майном, може бути позикодавцем за згодою власника. Юридичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність, не можуть передавати речіі у безоплатне користування особі, яка є засновником, учасником, керівником, членом його органу управління чи контролю. Договір позички речі побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно. Договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі. Договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 ЦК (Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню). Договір позички транспортного засобу, в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Найбільше подібностей договору позички з договором найму (оренди), однак відрізняється від нього безоплатним характером. Подібність з договором зберігання обумовлена тим, що їх предметом є індивідуально визначенні неспоживчі речі, які підлягають поверненню власнику. Різниця в тому, що в договорі зберігання річ передається для зберігання, а в договорі позички - для користування. За договором позички річ залишається у власності позикодавця, у той час, коли за договором займу майно передається у власність позичальника. Крім того, вони розрізняються за предметом - предметом договору позички є тільки неспоживчі, індивідуально визначенні речі, а предметом договору займу - речі, визначенні родовими ознаками.

39. Договір найму житлового приміщення: поняття, суб'єктний склад. Відмінність від договору оренди. Члени сім'ї наймача

За договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Характеристика: двосторонній, оплатний, консенсуальний або реальний (згідно ЖК тільки консенсуальний).

Сторони: наймодавець та наймач.

Сторони можуть бути фізичними чи юридичними особами. Якщо наймач є юридичною особою, він може використовувати житло тільки для проживання в ньому фізичних осіб. Сторони в договорах найму приміщень в домах державного та громадського житлового фонду - житлово-експлуатаційна організація та ордероодержувач..

Договір укладається у письмовій формі. Не дотримання письмової форми не тягне недійсності договору. Предметом можуть бути приміщення, а саме квартира, чи її частина, жилий дім, чи його частина. Приміщення повинно бути придатним для постійного проживання. відмінності від договору найма: предмет договору найма житла - тільки жиле приміщення; коло прав наймача в договорі найму житла ширше, ніж в договорі найма - а саме, вони мають не тільки право користуватися житлом в домах державного та громадського житлового фонду, але і мають право обміну, вселенні членів родини і ін.; договір найма житла породжує права та обов'язки не тільки для наймача, але й для членів його родини; договір найму житла в домах державного та громадського житлового фонду мають безстроковий характер. У договорі найму житла мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов'язків щодо користування житлом. Наймач несе відповідальність перед наймодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним. Якщо наймачами житла є кілька осіб, їхні обов'язки за договором найму житла є солідарними. Порядок користування житлом наймачем та особами, які постійно проживають разом з ним, визначається за домовленістю між ними, а у разі спору - встановлюється за рішенням суду.

40. Права та обов'язки наймача за договором найму житлового приміщення

Наймач зобов'язується: Використовувати житло за призначенням. Дотримуватися Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, своєчасно вживати заходів до усунення виявлених у квартирі несправностей. Не допускати самовільного перепланування квартир, руйнування конструкцій будинку, заміни та перестановки технічного обладнання в квартирі. Забезпечувати цілісність пломб приладів обліку води, тепла та газу, не допускати самовільного втручання в роботу цих приладів. У встановлені терміни сплачувати квартирну плату і плату за комунальні послуги, економно використовувати воду, газ, електричну і теплову енергію. Дотримуватися правил пожежної та газової безпеки. Допускати у квартиру та інші займані наймачем приміщення для огляду елементів житлового будинку та його обладнання, перевірки показань засобів обліку в денний час, а у разі аварій і в нічний час, працівників підприємств з обслуговування житлового фонду за наявності у них відповідних посвідчень. При виїзді разом з членами сім'ї з житла звільнити і здати його наймодавцю в належному технічному і санітарному стані. Відшкодовувати збитки, завдані житловому приміщенню або майну інших мешканців будинку ним або членами його сім'ї.

Наймач має право: Вселяти відповідно до законодавства в займане ним житло інших осіб. Проводити в установленому порядку обмін займаного житла на інше. Здавати в піднайом за згодою членів сім'ї, що проживають разом з ним, житлове приміщення відповідно до законодавства. Бронювати в установлених законодавством випадках житло з отриманням охоронного свідоцтва. На збереження житлового приміщення у разі тимчасової відсутності його та членів його сім'ї на підставах і в межах строків, передбачених законодавством. Вимагати від наймодавця згідно із законодавством виконання покладених на нього обов'язків. У разі невиконання наймодавцем обов'язків щодо ремонту наданого в найом житла у випадках, викликаних нагальною потребою, провести ремонт і стягнути з наймодавця вартість ремонту або зарахувати її в рахунок наступних платежів. За наявності відповідних умов у членів сім'ї наймача вимагати розподілу особистого рахунку і переукладення договору найму з членами сім'ї наймача. Приватизувати займане житло відповідно до законодавства.

41. Права та обов'язки наймодавця за договором найму житлового приміщення

Наймодавець зобов'язується: Здійснювати обслуговування будинку, забезпечувати роботу технічного обладнання відповідно до вимог законодавства. Забезпечувати надання комунальних послуг. На час проведення капітального ремонту або реконструкції будинку з відселенням осіб, що проживають у ньому, надати наймачу і членам його сім'ї інше житло, не розриваючи при цьому договору найму житла, що ремонтується або реконструюється. Компенсувати наймачеві витрати, пов'язані з перевезенням. У період проживання наймача в іншому житловому приміщенні він здійснює квартплату лише за приміщення, надане йому на час ремонту. Своєчасно проводити підготовку житлового будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період. Доводити наймачу встановлені тарифи на житлово-комунальні послуги та розміри щомісячних платежів за них.

Наймодавець має право: Вимагати від наймача дотримання Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями та своєчасного внесення ним плати за житлово-комунальні послуги. У разі відмови наймача від переселення в інше житлове приміщення на період капітального ремонту або реконструкції будинку вимагати переселення його в судовому порядку. Вживати всіх необхідних заходів для відселення наймача та членів його сім'ї, якщо будинок (житлове приміщення) загрожує обвалом. Вимагати в судовому порядку виселення наймача, членів його сім'ї або інших осіб, які проживають разом з ним, без надання іншого житла, якщо вони систематично псують чи руйнують приміщення або використовують його не за призначенням, або створюють неможливі умови для спільного проживання з ними інших мешканців будинку. На вхід до займаного житла для огляду елементів житлового будинку та його обладнання і перевірки показань приладів обліку води, тепла та газу. Під час аварійних ситуацій проникати у житлові приміщення (квартири) у разі відсутності наймача або членів його сім'ї у порядку, встановленому законодавством.

42. Загальні положення про підряд

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Характеристика: консенсуальний, оплатний, двосторонній.

Предмет завжди індивідуалізований. Це результат праці підрядника. Праця може бути спрямована на створення індивідуально визначеної речі (інструмента, виробу, машини), на її зміну чи відновлення (ремонт будинку, трактору, машини), він може складатися в переміщенні речі (перенесення меблі), у виконанні робіт.

Сторони - підрядник та замовник, ними можуть бути як юридичні так і фізичні особи. Договір підряду відноситься до типу договорів про виконання робіт. Договір підряду схожий з трудовим договором, коли у якості підрядника виступає громадянин. Різниця між ними в тому, що підрядник сам організує свій труд та зобов'язується здати замовнику його результат. За трудовим договором працівник включається у певний трудовий колектив, виконуючи в ньому певну трудову функцію відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку. Подібність з договором купівлі-продажу та поставки обумовлено тим, що за договором підряду на виготовлення якоїсь речі підрядник, як продавець та постачальник, зобов'язується передати її іншій стороні у власність. Подібність цих договорів появляється також і в тому, що вони укладаються по поводу речей, які ще не існують та повинні бути виготовленні у майбутньому. Договір підряду відрізняється від вказаних договорів тим, що передбачає права та обов'язки сторін, пов'язані на тільки з передачею та оплатою, а, головним чином, з виготовленням речі.

Види договорі: побутового підряду;будівничого підряду; підряду на виконання проектних та дослідних робіт.

43. Приватизація державного житлового фонду

Приватизація державного житлового фонду - відчуження квартир (домів), кімнат в квартирах та одноквартирних домів, де проживають два та більше наймачів, та господарських будівель та приміщень (підвалів, сараїв), що відносяться до них, державного житлового фонду на користь громадян України.

Об'єкти приватизації - квартири багатоквартирних домів та одноквартирні дома, кімнати в квартирах та одноквартирних домах, де проживають два та більше наймачів, що використовуються громадянами на умовах найму.

Способи приватизації: безоплатна передача громадянам квартир (домів) з розрахунку санітарної норми 21 м2 загальної площі на наймача та кожного члена родини та додатково 10 квадратних м2 на сім'ю; продаж надлишків загальної площі квартири (домів) громадянам України, які проживають в них чи стоять на черзі нужденних в поліпшенні житла. Незалежно від розмірів загальної площі безоплатно передаються у власність громадян займаниє ними: однокімнатні квартири; кварти (дома), отримані у випадку зносу чи відселення з приватних домів, якщо попередні власники не отримали при цьому компенсації; квартири (дома), в яких проживають Герої СРСР, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагородженні орденом Слави трьох ступенів, ветерани війни, інваліди І та ІІ груп, інваліди з дитинства, ветерани праці, репресовані; квартири (дома), де проживають багатодітні сім'ї. Передача квартир здійснюється у загальну спільну чи часткову власність з письмової згоди всіх повнолітніх членів сім'ї, що постійно проживають у даній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири. Власники квартир багатоповерхових домів є співвласниками допоміжних приміщень дому, технічного устаткування, елементів зовнішнього благоустрою та зобов'язані приймати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням дома та придомої території відповідно до своєї долі у майні дому. Допоміжні приміщення передаються у власність безоплатно та окремій приватизації не підлягають. Утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок їх власників незалежно від форм власності на них.

44. Договір підряду: визначення, загальна характеристика законодавства, суб'єктний склад

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Характеристика: консенсуальний, оплатний, двосторонній.

Види договорі: побутового підряду;будівничого підряду; підряду на виконання проектних та дослідних робіт.

45. Виконання та припинення договору підряду

Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Обов'язки підрядника: організувати роботу та керувати нею, залишаючись відповідальним перед замовником за виконання всієї роботи; виконати роботу зі свого матеріалу та своїми засобами, якщо інше встановлено договором; зберігати матеріали, надані йому замовником - приймати всі міри по збереженню майна, переданого йому замовником та відповідати за втрату чи пошкодження цього майна; виконати роботу у визначений строк; інформаційно-попереджувальні обов'язки.

Обов'язки замовника: прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору; оплатити роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором. Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. 46. Договір побутового підряду

За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Характеристика: публічний, консенсуальний, оплатний, двосторонній. Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

Сторони: підрядник та замовник. В якості замовника виступають громадяни, а в якості підрядника - зазвичай спеціалізовані підприємства та об'єднання побутового обслуговування, спеціальна правоздатність яких спрямована на надання громадянам різного роду послуг та виконання робіт, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.

Підрядник не має права нав'язувати замовникові включення до договору побутового підряду додаткових оплатних робіт або послуг. У разі порушення цієї вимоги замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт або послуг. Замовник має право у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.

Підрядник зобов'язаний до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору.

Підрядник зобов'язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за характером роботи це має значення. Якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, він має право вимагати за своїм вибором: виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості; розірвання договору та відшкодування збитків.

47. Договір будівельного підряду

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Характеристика: двосторонній, консенсуальний, оплатний, є видом договору підряду.

Договір будівельного підряду регулюється ЦК, ЗУ „Про інвестиційну діяльність”.

Сторони: підрядник та замовник. Ними можуть бути фізичні та юридичні особи, в тому числі іноземні громадяни. Учасником відносин може бути інвестор - суб'єкт, який приймає рішення про вкладення власних, позичених, заучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкт інвестування.

Підрядник зобов'язаний отримати дозвіл на виконання цих робіт.

Види договору: на виконання будівельно-монтажних та інших робіт по об'єкту в цілому; на виконання окремих комплексів робіт; на виконання пусконалагоджувальних робіт; на виконання робіт по капітальному ремонту будівель та споруд. Предмет договору: відповідний об'єкт будівництва, що здається підрядником замовнику, а за договором субпідряду - закінчений комплекс певних робіт.

Обов'язки замовника: побудувати у визначений строк об'єкт чи виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації; здійснити матеріально-технічне забезпечення будівництва; страхувати об'єкт будівництва; гарантувати якість роботи; здати замовнику у встановлений строк об'єкт чи інші будівельні роботи; своєчасно усунути недоліки та дефекти, виявлені в процесі прийоми роботи, а також усунути недоліки, допущені за його провини.

Обов'язки замовника: надати підряднику будівельну площадку (фронт роботи); надавати підряднику послуги, пов'язані з енерго-, водопостачанням; прийняти об'єкт; оплатити об'єкт.

За невиконання чи неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду сторона сплачує встановлену неустойку (пеню), а також відшкодовує збитки.

48. Договір перевезення вантажу

Види транспортних договорів: на організацію перевезення; на перевезення вантажу; морського та річного буксирування; транспортного експедирування; на експлуатацію залізничних підземних шляхів.

Перевезення регулюється: ЦК, Повітряний кодекс; кодекс торгового мореплавства; ЗУ „Про транспорт”, ЗУ „ПРО залізничний транспорт”, ЗУ „Про автомобільний транспорт”, Устав автомобільного транспорту, Устав залізничних доріг.

У якості окремого види договору виступає договір чартеру (фрахтування).

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Сторони: перевізник та вантажовідправник. Вантажоодержувач не є стороною в договорі, однак у нього виникають за договором деякі права та обов'язки.

Характеристика: як правило є реальним, для його укладання необхідна передача вантажу перевізнику та прийняття ним вантажу для перевезення; перевезення вантажу автомобільним транспортом відноситься до консенсуальних оскільки він вважається укладеним з моменту осягнення сторонами згоди по істотним умовам договору, до прийняття вантажу перевізником.

Предмет - транспортні послуги, тобто послуги о переміщенню (перевезенню) матеріальних цінностей.

Страницы: 1, 2, 3, 4