Диплом: Диплом по гражданскому праву

міру необхідності, але не рідше одного разу на три місяці, а та­кож на вимогу

однієї третини членів комітету.

Для прийняття оперативних рішень обирається постійно діючий керівний орган

обласної парторганізації - бюро комітету, до складу якого входять:

- секретар комітету;

- перший заступник і заступники секретаря;

- інші члени бюро.

Бюро комітету обласної парторганізації:

- приймає заяви, ухвали тощо;

- організує виконання рішень з'їздів, конференцій, Політради, Політбюро та

Секретаріату СДПУ(О) і обласного комітету партії;

- відміняє рішення районних (міських) парторганізацій, якщо вони протирічать

Статуту і програмним документам, рішенням керівних ор­ганів партії та

обласної парторганізації;

- вирішує поточні питання роботи організації;

- бере на облік районні, міські організації та первинні осередки, що не

входять до складу районних, міських організацій;

- створює апарат, призначає на роботу на постійній основі його працівників;

- контролює питання членського обліку, розглядає скарги та апеляції щодо

членства;

- забезпечує зв'язок і обмін інформацією з керівними органами партії, іншими

обласними та нижче стоячими парторганізаціями, державними органами,

підприємствами й громадськими організаціями;

- виконує інші функції, які не суперечать цьому Статуту, програмним

документам і рішенням керівних органів партії.

Обласна, районна (міська) парторганізація, первинний осередок са­мостійно

розпоряджаються своїм майном та коштами, які є їх власністю, та перераховують

на загальнопартійні потреби 25% надходжень до бюдже­ту СДПУ(О).

Обласна, районна, міська парторганізації, первинний осередок мо­жуть

припинити свою діяльність шляхом реорганізації або ліквідації (примусового

розпуску).

Рішення про реорганізацію приймає вищий орган організації більшістю в дві

третини голосів її членів або обраних і присутніх делегатів конфе­ренції.

Ліквідація парторганізації (осередку) відбувається за рішеннями са­мої

парторганізації (осередку), вищестоящої організації у випадку змен­шення

кількості членів партії до числа, коли вона не визнається як така, або суду

за вчинення дій, передбачених статтями Закону України "Про об'єднання

громадян". Рішення про ліквідацію приймається більшістю і; дві третини

голосів від загального числа членів партії, що перебувають г і обліку в

організації або обраних і присутніх на конференції делегатів.

Орган, що прийняв рішення про ліквідацію, створює ліквідаційну комісію, яка

згідно з чинним законодавством вирішує всі майнові питання парторганізації

(осередку), що ліквідовується.

Реорганізація проводиться обов'язково за рішенням керівного органу

вищестоящої парторганізації у випадку змін в адміністративно-тери­торіальному

устрої держави.

Для контролю за діяльністю керівних органів та підпорядкованих

парторганізацій обирається контрольно-ревізійна комісія у складі не менше 3-х

осіб. Члени контрольно-ревізійної комісії, крім її голови, не. можуть бути

членами інших керівних органів відповідної організації ;

роботу комісії організовує її голова, який, як правило, обирається вищим

органом організації. Голова КРК може обиратися самою комісією, якщо за таке

рішення проголосувала більшість в дві третини голосів присутніх делегатів

конференції. Контрольно-ревізійна комісія підзвітна органу, яким вона

обиралася.

В первинних осередках СДПУ(О) постійно діюча КРК не створюється Для перевірки

їх діяльності або з іншими завданнями загальні збори можуть обирати тимчасові

комісії.

Контрольно-ревізійна комісія:

- контролює відповідність дій керівних органів осередків, партійних

організацій, окремих членів партії нормам Статуту СДПУ(О), сумісність їх дій

і ухвал з програмними положеннями СДПУ(О), рішен­нями керівних органів партії

і чинним законодавством;

- розглядає внутрішньопартійні конфліктні ситуації, робить висновки, вносить

свої пропозиції;

- розглядає апеляції щодо відновлення членства в партії та зміни ста­тусу

організації;

- контролює виконавчу дисципліну по виконанню рішень вищестоящих та своєї

парторганізацій, керівних органів партії;

- здійснює нагляд за ходом виборів делегатів на конференції та з'їзди,

доповідає мандатній комісії про виявлені порушення;

- контролює порядок використання партійних коштів комітетом пар­торганізації,

за результатами перевірки складає відповідний акт і пред­ставляє його

конференції відповідної організації, контролює виконання бюджету організації;

- проводить ревізію фінансової діяльності організацій і установ, які

підпорядковані організації;

- виконує інші функції, передбачені цим Статутом.

КРК для виконання завдань у межах своєї компетенції має право вимагати

необхідну інформацію від керівних органів, організацій та осе­редків. КРК

робить обов'язкові для розгляду подання щодо ліквідації виявлених порушень і

контролює виконання прийнятих по них рішень. КРК може розглядати заяви або

проводити перевірки з власної ініціати­ви.

Право першого підпису на всіх фінансових документах парторганізації

(осередку) має секретар комітету.

Керівні органи СДПУ(О)

Керівними органами партії є з'їзд, конференція, Політрада, Політбюро,

Секретаріат СДПУ(О).

Вищим керівним органом партії є її з'їзд. З'їзд СДПУ(О):

- приймає Статут та Програмні документи партії, вносить до них зміни і

доповнення, приймає інші нормативні документи та положення;

- оцінює політичну ситуацію, обговорює питання стратегії та поточної політики

СДПУ(О), її практичної роботи, приймає відповідні рішення;

- обирає Політичну Раду (Політраду), Політичне бюро (Політбюро), Голову

партії, його першого заступника та заступників, голову Виконкому та

Контрольну Раду СДПУ(О);

- заслуховує звіти Політбюро, Політради та Контрольної Ради СДПУ(О), приймає

відповідні рішення;

- розглядає та вирішує на підставі відповідних подань чи заяв питання

відновлення статусу партійних організацій, членства в партії;

- дає оцінку діям, документам, заявам будь-яких партійних органів партії,

відміняє їх чинність;

- реалізує право власності на кошти та майно партії;

- приймає рішення про реорганізацію або ліквідацію партії;

- затверджує список кандидатів у народні депутати України по

багато­мандатному загальнодержавному виборчому округу;

- затверджує кандидата на посаду Президента, або визначається з підтримкою

кандидатури на посаду Президента;

- приймає до розгляду та вирішення будь-які інші питання діяльності партії.

З'їзд СДПУ(О) є повноважним за наявністю двох третин обраних делегатів.

Рішення з'їзду приймаються простою більшістю голосів (більше половини)

делегатів, які присутні на з'їзді і чиї повноваження визнані ним. Рішення

щодо програмних документів та Статуту СДПУ(О),

доповнень та змін до них (а також в інших випадках, окремо зазначених у

Статуті) приймаються кваліфікованою більшістю в дві третини голосів присутніх

на з'їзді делегатів.

З'їзд має право кваліфікованою більшістю призупинити повноваження делегатів,

які не з'явилися на його засідання без поважних причин або які виявляють

неповагу до з'їзду, а також у випадках, окремо зазначених у Статуті.

З'їзд скликається за рішенням Політбюро СДПУ(О), Політради або на вимогу

більше третини обласних організацій СДПУ(О) не рідше одно­го разу на два

роки. За цим рішенням визначаються норми представ­ництва на з'їзді, час і

місце його проведення, попередній порядок денний. Політбюро СДПУ(О) доводить

ці відомості до обласних організацій не пізніше ніж за місяць до початку

з'їзду.

Якщо Політбюро протягом 2 місяців з моменту прийняття обласними організаціями

рішення про проведення з'їзду не скликає його, тоді ініціатори скликання з

цією метою самі створюють оргкомітет. Одночасно може проводитись відкрита

загальнопартійна дискусія.

За два тижні до з'їзду Виконавчий комітет СДПУ(О) (оргкомітет) над­силає

узагальнені уточнення та доповнення до попереднього порядку ден­ного.

Процедура скликання з'їзду визначається та здійснюється під кон­тролем

Політбюро СДПУ(0) (оргкомітету).

Вибори на з'їзді проводяться шляхом відкритого голосування, крім ви­падків,

коли за інше рішення проголосувало більше двох третин присутніх делегатів,

повноваження яких підтверджені.

За необхідністю, в період між з'їздами, може бути скликана конфе­ренція

СДПУ(О). Процедура скликання конференції здійснюється ана­логічно порядку та

процедурі скликання з'їзду.

Конференція СДПУ(О) має ті ж права, що і з'їзд, за винятком права вносити

зміни й доповнення до Статуту, документів та персонального складу керівних

органів партії.

Програмні документи партії приймаються її з'їздом або скликаною з цією метою

Програмною Конференцією СДПУ(О).

Програмні документи, а також зміни та доповнення до них приймають­ся

більшістю в дві третини голосів присутніх делегатів Програмної Кон­ференції,

які прибули і чиї повноваження визнані нею. Програмна Кон­ференція не має

інших прав, окрім права приймати програмні докумен­ти партії.

Політична рада (Політрада) СДПУ(О) - керівний координаційний орган партії. До

її складу входять:

- члени Політичного бюро СДПУ(О);

- секретарі обласних, Кримської республіканської, Київської та

Севастопольської міських парторганізацій;

- голова Контрольної Ради СДПУ(О);

- інші члени партії, обрані з'їздом СДПУ(О).

Політрада не може самостійно змінювати свій склад, затверджений з'їздом, за

виключенням випадків переобрання секретаря обласного комітету. У цьому разі

він втрачає повноваження члена Політради, а його наступник автоматично стає

її членом.

Політрада СДПУ(О) скликається Головою партії, Політбюро або на вимогу третини

членів Політради СДПУ(О) не рідше одного разу в шість місяців.

Політрада між з'їздами:

- координує діяльність обласних організацій;

- ратифікує угоди, підписані Політбюро СДПУ(О) від імені партії про входження

до блоків, спілок, асоціацій, коаліцій та інших об'єднань політичних партій;

- затверджує бюджет партії та заслуховує звіт про його виконання;

- користується виключним правом рекомендувати з'їзду кандидатів до партійного

списку по виборах до Верховної Ради України та на посаду Президента України

або про підтримку кандидатів на посаду Президента України;

- у виключних випадках ( в разі змін у законодавстві про політичні партії)

може вносити зміни та доповнення до Статуту СДПУ(О), окрім розділу IV, з

наступним затвердженням їх на з'їзді;

Засідання Політради є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її

членів. Рішення приймаються голосами більше поло­вини присутніх членів і

обов'язкові для виконання всіма керівними орга­нами нижчестоящих

парторганізацій та членами партії.

Політичне бюро (Політбюро) СДПУ(О) здійснює керівництво за­гальнопартійними

справами в період між засіданнями Політради СДПУ(О) та підзвітне з'їзду.

До складу Політбюро СДПУ(О), входять:

- Голова партії;

- перший заступник Голови партії;

- заступники Голови партії;

- голова Виконкому партії;

- інші члени партії, обрані з'їздом.

Засідання Політбюро СДПУ(О) скликається Головою партії або на вимогу третини

його членів в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць. Рішення

Політбюро приймається, якщо за нього проголосува­ло більше половини присутніх

членів Політбюро, крім випадків, обумов­лених цим Статутом.

Політбюро СДПУ(О):

- здійснює керівництво загальнопартійними справами в період між засіданнями

Політради СДПУ(О);

- виступає від імені партії через свої заяви, ухвали, резолюції тощо;

- приймає рішення про об'єднання з іншими політичними партіями в блоки,

коаліції, конфедерації тощо;

- визначає процедуру скликання з'їздів та конференцій СДПУ(О);

- приймає рішення про заснування засобів масової інформації, інфор­маційну

службу, теоретичний центр і затверджує їх склад;

- створює постійні та тимчасові комісії, затверджує їх голів з числа членів

Політради СДПУ(О) за поданням Голови партії й затверджує за поданням голів

комісій склад комісій;

- затверджує бюджет партії та звітує перед з'їздом про його виконання;

- забезпечує у взаємодії з Контрольною Радою СДПУ(О) виконання рішень з'їздів;

- відміняє рішення обласних, Кримської республіканської, Київської та

Севастопольської міських, районних (міських) парторганізацій, якщо во­ни

протирічать Статуту і програмним документам, рішенням керівних ор­ганів

партії;

- у випадку грубого порушення керівництвом обласної організації Ста­туту

партії й рішень керівних органів може, за наявністю відповідних вис­новків

Контрольної Ради партії, своїм рішенням, прийнятим не менше 2/3 голосів від

його загального складу, примусово розпустити її керівний орган. В цьому разі

створюється оргкомітет по проведенню позачергової конференції обласної

організації, до якого обов'язково включаються пред­ставники існуючих на цій

території районних (міських) організацій і здійснюється перереєстрація членів

партії. Конференція скликається орг­комітетом не пізніше двох місяців після

прийняття рішення про його створення.

- користується першочерговим правом рекомендувати Політраді СДПУ(О)

кандидатів до партійного списку по виборах до Верховної Ра­ди України та на

посаду Президента України, або про підтримку кандида­та на посаду Президента

України.

Політбюро формує Секретаріат СДПУ(о) - постійно діючий політичний

координаційний орган партії, до складу якого входять голова партії, його

перший заступник і заступники та голова Виконкому. Секре­таріат діє на основі

"Положення про Секретаріат СДПУ(о)", яке затверд­жується Політбюро СДПУ(о).

У разі грубого порушення членом Політбюро вимог Статуту або здійснення ним

дій, які несумісні з програмними документами партії, рішеннями її керівних

органів, Політрада СДПУ(О) може за поданням Контрольної Ради двома третинами

голосів усіх членів Політради при­пинити його повноваження.

Голова партії:

- очолює Політраду, Політбюро та Секретаріат СДПУ(О), скликає та веде їх

засідання;

- відкриває партійні з'їзди, конференції та інші партійні заходи;

- представляє партію у внутрішніх і зовнішніх зв'язках в межах Стату­ту СДПУ(О).

Перший заступник Голови СДПУ(О) за дорученням або в разі відсутності Голови

партії виконує його обов'язки.

Виконавчий комітет (Виконком) СДПУ(О) - постійний виконав­чий орган партії,

який діє на підставі внутрішнього регламенту, затверд­женого Політбюро

СДПУ(О).

До складу Виконкому входять його голова та працівники апарату, штат­ний

розпис якого затверджується Політбюро за поданням голови Викон­кому.

Працівники апарату приймаються на роботу розпорядженням (на­казом) голови

Виконкому за погодженням з Головою партії. Призначення на посаду

відповідальних працівників апарату затверджується Секре­таріатом СДПУ(О).

Загальне керівництво Виконкомом здійснює його голова.

Виконком:

- здійснює поточну організаційну роботу, конкретні заходи по ре­алізації

рішень Політради, Політбюро, Секретаріату та Контрольної Ра­ди СДПУ(О),

контролює виконання доручень;

- готує документи на засідання Політради, Політбюро та Секре­таріату СДПУ(О);

- ставить на облік обласні організації партії;

- забезпечує зв'язок і обмін інформацією керівних органів партії з її

ор­ганізаційними структурами, державними органами, політичними та

гро­мадськими організаціями;

- за дорученням Політбюро СДПУ(О) веде фінансово-господарську діяльність

партії та виконує інші функції;

- веде всю партійну документацію і зберігає її.

Офіційні документи партії підписуються Головою СДПУ(О) або за його дорученням

-першим заступником і заступниками.

Фінансові документи підписуються Головою партії або головою Викон­кому та

бухгалтером.

Для контролю за діяльністю партійних органів з'їздом обирається Контрольна

Рада СДПУ(О). Роботу Контрольної Ради СДПУ(О) ор­ганізовує її Голова, який

обирається з'їздом.

Рішення Контрольної Ради СДПУ(О) вважаються прийнятими, якщо

за них проголосували більше половини її членів.

Контрольна Рада СДПУ(О):

- контролює відповідність дій керівних органів партії, починаючи від

центральних аж до районних (міських) парторганізацій, первинних осе­редків та

окремих членів партії нормам Статуту СДПУ(О), сумісність їх дій і ухвал з

програмними положеннями та рішеннями керівних органів партії, чинним

законодавством;

-розглядає внутрішньопартійні-конфліктні ситуації, робить виснов­ки, вносить

свої пропозиції та рекомендації;

- контролює членський облік в обласних партійних організаціях;

- здійснює нагляд за ходом виборів делегатів на з'їзди, конференції партії,

доповідає мандатній комісії про виявлені порушення;

- контролює стан виконавчої дисципліни, виконання рішень централь­них

керівних органів партії;

- контролює порядок використання партійних коштів Виконкомом СДПУ(О), за

результатами перевірки складає відповідний акт і подає його з'їзду, контролює

виконання бюджету апаратом центральних органів СДПУ(О);

- проводить ревізію фінансової діяльності організацій і установ партії;

- виконує інші функції, передбачені Статутом.

Виключне право тлумачення Статуту має з'їзд партії, а в період між з'їздами -

Контрольна Рада СДПУ(О).

Контрольна Рада СДПУ(0) для виконання своїх завдань має пра­во вимагати

необхідну інформацію від керівних органів партії, обласних, міських і

районних організацій та осередків. Контрольна Рада СДПУ(О) робить подання

щодо ліквідації виявлених порушень і кон­тролює виконання прийнятих по них

рішень. Контрольна Рада СДПУ(О) може розглядати заяви або проводити перевірки

з власної ініціативи.

Раз на рік у встановлений Політбюро СДПУ(О) термін Виконком проводить звірку

членів партії. За її підсумками обласні організації пода­ють до Виконкому

СДПУ(О) звіт. Форма звітності визначається Політбюро СДПУ(О).

Б. Наявність відокремленого майна. Кожна юридична особа має своє майно,

відокремлене, по-перше, від майна членів трудового колективу даної

організації; по-друге, від майна держави чи автономного утворення,

територіальної громади;

по-третє, від майна інших організацій, у тому числі вище­стоящих органів.

Майно кооперативних, інших громадських організацій і колективних утворень

належить їм на праві власності. Право­вою формою майнового відокремлення

державних підпри­ємств є право повного господарського відання належним їм

майном, а державних установ і казенних підприємств — пра­во оперативного

управління (статті 37 і 39 Закону України "Про власність"). Здійснюють його

також і ті кооперативні та громадські організації — юридичні особи, які мають

відок­ремлене майно, яке при цьому належить на праві власності кооперативу чи

громадській організації, що їх створили.

В статуті СДПУ (О) признак – наявність відокремленого майна характеризується

таким чином:

Майно та кошти СДПУ(О)

СДПУ(О) здійснює видавничу діяльність, проводить фестивалі, свята, виставки,

лекції, інші суспільно-політичні заходи відповідно до чинного законодавства.

СДПУ(О) має власні кошти та інше майно.

Кошти СДПУ(О) складаються з:

- щомісячних членських внесків;

- добровільних пожертвувань у порядку визначеному чинним законо­давством;

- надходжень від видавничої діяльності, від продажу суспільно-політичної

літератури, інших агітаційно-пропагандистських матеріалів, виробів із своєю

символікою, проведення фестивалів, свят, виставок, лекцій, інших суспільно-

політичних заходів;

- інших надходжень, одержаних законним шляхом.

Кошти та майно партії спрямовуються на фінансування та ма­теріальне

забезпечення її статутної діяльності й не підлягають перероз­поділу між

членами партії.

СДПУ(О) зобов'язана щороку публікувати свій бюджет для загаль­ного відома.

Члени партії щомісячно сплачують членські внески. Членські внески

встановлюються у розмірі 0,1 відсотка від отриманої заробітної плати. Для

пенсіонерів, студентів, безробітних, а також матерів, що перебувають в

декретній відпустці, інвалідів, інших малозабезпечених категорій, за їх

власноручною заявою, відповідна партійна організація може встановити членські

внески у меншому розмірі, але не менше 10 копійок.

Інваліди та безробітні, а також ті, які не отримують тимчасово зарпла­ти,

пенсій, стипендій, звільняються від сплати членських внесків.

Членські внески збирає секретар первинного осередку (секретар район­ної або

міської організації). Зібрані кошти зберігаються на рахунку відповідної

парторганізації та витрачаються згідно з цим Статутом та чин­ним

законодавством. Порядок збирання та використання членських внесків

визначаються "Положенням про членські внески в СДПУ(О)", яке затверджується

Політбюро СДПУ(О).

В. Виступ у цивільному обороті від свого імені. Кожна юри­дична особа має

своє найменування (ім'я). Від свого імені во­на набуває майнових та особистих

немайнових прав і несе обов'язки, вступаючи в різні цивільно-правові

відносини з іншими організаціями та громадянами. Інші особи можуть діяти від

імені юридичної особи тільки за її згодою (наприк­лад, на основі

довіреності). Так, спілка (об'єднання) коопера­тивів може представляти

інтереси кооперативу і діяти від його імені у відповідних державних та інших

органах, а також у

міжнародних організаціях.

Признак – виступ у цивільному обороті від свого імені.

СДПУ(О) є юридичною особою з моменту реєстрації, має печатку з власною

емблемою й назвою, круглі печатки та штампи встановленого зразка. Місцеві

організації є юридичними особами, мають печатки з ем­блемою партії та власною

назвою й штампи, зразки яких затверджуються Політбюро СДПУ(О).

СДПУ(О) має свій прапор, може мати вимпели, значки тощо. Зразки прапора,

печатки, емблеми та інших атрибутів партії затверджуються Політбюро СДПУ(О)

та реєструються відповідно до чинного законодав­ства України. Обласні,

районні (міські) та інші парторганізації користу­ються затвердженою

символікою партії.

Використання назви та емблеми СДПУ(О) без офіційної письмової згоди керівних

органів партії є незаконним і переслідується в установле­ному законом

порядку.

Усі документи партії є її власністю і зберігаються в партійному архіві.

Г. Здатність нести самостійну майнову відповідальність. Здатність організації

від свого імені брати участь у цивільних правовідносинах, самостійно набувати

майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки зумовлює і самостійну

майнову відповідальність юридичної особи за своїми зобов'я­заннями.

Відповідно до ст. 203 ЦК України у разі невиконан­ня або неналежного

виконання зобов'язання боржником він повинен відшкодувати кредиторові завдані

збитки. Формою цивільно-правової відповідальності юридичних осіб є також

неустойка — визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен

сплатити кредиторові у разі невико­нання або неналежного виконання

зобов'язання, зокрема у разі прострочення виконання (ч. 1 ст. 179 ЦК

України).

Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями на­лежним їй (закріпленим

за нею) майном, на яке за ст.7 Заки­ну України "Про власність", ст. 32 ЦК

України та іншими ак­тами законодавства може бути звернено стягнення. Держава

не відповідає за зобов'язаннями державних організацій, які є юридичними

особами, а ці організації не відповідають за зо­бов'язаннями держави.

Державна, кооперативна або інша громадська організація не відповідає за

зобов'язаннями під­приємства, що входить до її складу і є юридичною особою, а

це підприємство не відповідає за зобов'язаннями організації, до складу якої

воно входить. У цивільному законодавстві чіт­ко розмежовується

відповідальність кооперативного об'єд­нання (спілки) і кооперативних

організацій, що входять до його складу, а також відповідальність державно-

кооператив­ної або громадської організації та її членів. Для деяких

коопе­ративних організацій законом або їхніми статутами може бути передбачена

відповідальність членів кооперативної організа­ції за її зобов'язаннями

(статті 35 і 36 ЦК України).

Відповідно до цієї ознаки, засновники (учасники) СДПУ (ПРО) не відповідають

по його (об'єднання) зобов'язанням, а СДПУ (ПРО) не відповідає по

зобов'язаннях перших.

Д. Здатність бути позивачем або відповідачем у суді, арбіт­ражному чи

третейському суді. Широка участь господарських організацій у майнових та

особистих немайнових відносинах, можливість покладення на них цивільно-

правової відпові­дальності за порушення зобов'язань, заподіяння майнової

шкоди іншим особам спричинюють потребу в захисті пору­шених цивільних прав, а

у зв'язку з цим і необхідність звер­нення з позовом до суду, арбітражного чи

третейського суду. Іншими словами, юридична особа стає стороною-позивачем або

відповідачем у цивільному, арбітражному процесі або тре­тейському розгляді

цивільного спору.

Згідно зі ст. 102 ЦПК України сторонами у цивільному процесі можуть бути

державні підприємства, установи, орга­нізації, колгоспи, інші кооперативні

організації, їхні об'єд­нання, інші громадські організації, що користуються

правами юридичної особи.

Сторонами в арбітражному процесі — позивачами і відпо­відачами — можуть бути

підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі

іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення

юри­дичної особи та у встановленому порядку набули статусу суб'єкта

підприємницької діяльності, а у випадках, передба­чених законодавчими актами,

— державні та інші органи, громадяни, які не є суб'єктами підприємницької

діяльності (статті 1 і 21 Арбітражного процесуального кодексу України).

Оскільки у третейському суді розглядаються спори, віднесені до компетенції

арбітражного суду, то сторонами в них також можуть бути організації, наділені

правами юридичної, особи.

Всі зазначені ознаки (риси) юридичної особи взаємозумовлені і мають

розглядатися в єдності, сукупності, бо лише разом вони розкривають суть

юридичної особи. До ознак юридичної особи іноді відносять право організації

мати раху­нок у банку, круглу печатку тощо. Але ці ознаки не є істотни­ми,

вони другорядні, похідні. Адже коли організація створена і вже існує як

юридична особа, то вона за законом повинна звернутися до установи банку із

заявою про відкриття рахун­ку для зберігання своїх коштів і проведення

безготівкових розрахунків з іншими організаціями.

Відсутність хоча б однієї ознаки виключає можливість існування організації як

юридичної особи.

2.2. Способи та особливості виникнення громадських організацій і політичних

партій, як юридичних осіб.

Відповідно до ст. 28 ЦК України юридичні особи утворю­ються в порядку,

встановленому законодавством. Громадські організації, порядок виникнення яких

законодавством не пе­редбачений, утворюються в порядку, встановленому їхнім

статутом.

Виникнення юридичної особи неможливе без певних установчих документів, якими

можуть бути: розпорядчий акт або статут (положення), або установчий договір і

статут, або протокол зборів тощо. В установчих документах мають зазна­чатися

найменування юридичної особи, її місцезнаходження, цілі і предмет діяльності,

склад і компетенція її органів, а та­кож інші відомості, що їх передбачають

законодавчі акти про юридичні особи відповідного виду. Установчі документи

можуть містити й інші реквізити, які не суперечать законо­давству.

Законодавством передбачається кілька способів виник­нення юридичних осіб.

Прийнято виділяти такі основні способи утворення юридичних осіб: розпорядчий,

нормативно-явочний, дозвільний і договірний.

Суть розпорядчого порядку полягає в тому, що власник май­на або уповноважений

ним орган приймає рішення (розпо­рядження) про створення організації та

затверджує її статут або положення про неї. В такому порядку виникають,

зокре­ма, підприємства (ст. 5 Закону України "Про підприємства в Україні"). У

разі якщо для створення і діяльності підприєм­ства потрібні природні ресурси,

дозвіл на їх використання ви­дає відповідна рада народних депутатів, а в

передбачених за­конодавчими актами випадках — Верховна Рада України за

поданням первинного природокористувача при позитивному висновку екологічної

експертизи або відповідної ради народ­них депутатів.

Нормативно-явочний порядок полягає у тому, що умови створення юридичної особи

зафіксовано у законі (норматив­ному акті) у вигляді загального дозволу

держави, але для ви­никнення конкретної організації потрібні вияв ініціативи

(явка) її організаторів і реєстрація у відповідному органі. У такому порядку

виникають громадські об'єднання.

Відповідно до статей 11 і 14 Закону України "Про об'єд­нання громадян”

рішення про заснування об'єднань громадян приймають установчий з'їзд

(конференція) або загальні збо­ри. Легалізація (офіційне визнання) об'єднань

громадян здій­снюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про засну­вання.

У разі реєстрації об'єднання громадян набуває статусу юридичної особи.

Юридичні особи можуть утворюватися на договірній осно­ві, тобто шляхом

укладення установчого договору громадяна­ми чи організаціями, що добровільно

об'єднуються для до­сягнення певних цілей. В нинішніх умовах у такому порядку

виникають різні господарські товариства, асоціації, концерни та інші

об'єднання підприємств з метою координації "їхньої діяльності, забезпечення

захисту їхніх прав, представлення спільних інтересів у відповідних державних

та інших органах, а також у міжнародних організаціях.

Установчий договір укладається між засновниками юри­дичної особи. У ньому

засновники зобов'язуються створити юридичну особу, визначають порядок

сумісної діяльності з її утворення, умови передачі в її володіння,

користування і роз­порядження свого майна та участі в її діяльності. Договір

ви­значає також умови і порядок розподілу між засновниками прибутків і

збитків, управління діяльністю юридичної особи, виходу засновників з її

складу. Установчі договори про ство­рення спільних підприємств з участю

зарубіжних партнерів підлягають нотаріальному посвідченню.

Дозвільний порядок утворення юридичної особи означає, що однією з необхідних

умов її виникнення є дозвіл (згода) відповідного органу чи підприємства. Так,

підприємство мо­же бути створено у результаті виділення зі складу діючого

під­приємства чи організації одного чи кількох структурних під­розділів за

рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника майна або

уповноваженого ним органу і при цьому забезпечується виконання раніше

прийнятих підпри­ємством договірних зобов'язань (п. 2 ст. 5 Закону України

"Про підприємства в Україні").

Для створення юридичних осіб, діяльність яких відповідно до установчих

документів пов'язана з громадською безпекою, забезпеченням правопорядку,

грошово-кредитним обігом, охороною здоров'я громадян, здобуттям освіти,

необхідним є одержання дозволу від відповідних державних органів.

Іноді створення юридичної особи відбувається складні­шим шляхом, коли

поєднуються одразу кілька вищеназваних способів: розпорядчий, дозвільний,

нормативно-явочний або договірний.

Неодмінною умовою виникнення юридичної особи є або її державна реєстрація,

або реєстрація її статуту.

Для реєстрації об'єднань громадян залежно від їх статусу засновники подають

заяви до Міністерства юстиції України, місцевих органів державної виконавчої

влади, виконавчих ко­мітетів сільських, селищних, міських рад народних

депутатів. Заява про реєстрацію політичної партії має бути підтримана

підписами не менш як однієї тисячі громадян України, які мають виборче право.

До заяви додається статут (положення), протокол установчого з'їзду

(конференції) або загальних збо­рів, відомості про склад керівництва

центральних статутних органів, дані про місцеві осередки, документи про

сплату ре­єстраційного збору. Політичні партії подають також свої про­грамні

документи. Заява про реєстрацію розглядається у дво­місячний термін від дня

надходження документів. У необхід­них випадках орган, який здійснює

реєстрацію, проводить перевірку відомостей, зазначених у поданих документах.

Рі­шення про реєстрацію або відмову в ній заявникові повідом­ляється письмово

у 10-денний строк. Відмова в реєстрації об'єднання громадян допустима тоді,

коли статутні докумен­ти або інші документи, подані для реєстрації,

суперечать за­конодавству України. Рішення про відмову у реєстрації має

містити підстави для такої відмови. Це рішення можна оскар­жити у судовому

порядку (статті 15 і 16 Закону України "Про об'єднання громадян").

Так наприклад, розглядалась у відкритому судовому засіданні в місті

Іллічівськ справа за скаргою Абрамського Томаса Деонисовича, Тюриковой Олени

Миколаївни про визнання неправомірними дій міського голови. Суд установив, що

Абрамський Т.Д. і Тюрикова Е.Н., що є головою і секретарем збору громадян м.

Іллічівська 11 лютого 2000р., обрані членами ініціативної групи по збору

підписів про проведення Всеукраїнського референдуму, звернулися в суд зі

скаргою, у якій просять визнати дії голови Иллічівської міськради Хмельнюка

В.Я. по не напрямку в Центральну виборчу комісію України документів збору

громадян м. Іллічевська 11 лютого 2000р. неправомірними, посилаючись на

наступні обставини, що відповідно до Закону України "Про Всеукраїнський і

місцевий референдуми" 11 лютого 2000р. у 14-00 годин у м. Іллічевську на

площадці біля спорткомплексу "Юність" по вул. Леніна 20 з ініціативи міської

організації Компартії України було проведено збори громадян м. Іллічевська по

виборам ініціативної групи для збору підписів під вимогою про проведення

Всеукраїнського референдуму.

Організаторами зборів, головою і секретарем збори були виконані всі вимоги

ст.16 вищевказаного закону, у тому числі направлено повідомлення про

проведення зборів 31 січня 2000 р., складено протокол зборів, з якого видно,

що головою зборів обраний Абрамський Т.Д., а секретарем зборів – Тюрикова

О.Н.

Усі матеріали оформлені і згідно ст. 17 Закону "Про Всеукраїнський і місцевий

референдуми" були 22 березня 2000р. направленні голові Іллічівської

міськради, який повернув їх листом від 30 березня 2000р., відмовивши у

відправці представлених документів у Центральну виборчу комісію для

реєстрації ініціативної групи.

Заявник Абрамський Т.Д. у судовому засіданні підтримав скаргу і пояснив, що з

ініціативи Іллічівської міської організації КПУ проводилися збори жителів м.

Іллічівська 11 лютого 2000р., про що було направлено повідомлення, що

відповідає вимогам Закону України "Про Всеукраїнський і місцевий

референдуми". З 13-00 годин 11 лютого 2000р. проводилася реєстрація учасників

збори, у ході якої з'ясовувалися тільки прізвище, ім'я, по батькові, рік

народження і домашня адреса. У 14-00 годин збори були оголошені відкритими,

за повідомленням реєстраторів на момент відкриття було зареєстровано 270

чоловік. У ході зборів продовжувалася реєстрація громадян, і всього учасників

було - 372 чоловік, усі вони брали участь у голосуванні, але в список були

включені 354 чоловік з урахуванням допущених неточностей у записі даних

учасників при реєстрації. Збори були відкриті їм і запропоновано обрати

голову і секретаря, а саме він назвав свою кандидатуру для обрання головою і

кандидатуру Тюрикової О.Н. для обрання секретарем. Інших пропозицій не

надійшло, за його пропозицію проголосували одноголосно. Потім він

запропонував порядок денний, що затвердили одноголосно. По всім трьох

питаннях порядку денного виступаючих крім Абрамського Т.Д. не було.

Голосування проводилося по кожному питанню, рішення були прийняті за його

пропозицією одноголосно. Був запропонований і затверджений описок

ініціативної групи, який доручався збір підписів, у складі 55 чоловік. У

список членів ініціативної групи включили дані: прізвище, ім'я, по батькові,

рік народження, дані паспорти. Перевірялося громадянство раніше, не вносили

ці дані в список, тому що були переконані, що всі ці особи - громадяни

України. Дієздатність не перевіряли, тому що упевнені, що всі члени

ініціативної групи дієздатні. Було обрано 55 чоловік, але потім у список

вносилися зміни: одна людина була виключена. У зв'язку з тим, що на момент

проведення збору й ухвалення рішення, цілком даних не було, у списку членів

ініціативної групи є незаповнених графів і це порозумівається тим, що за час

підготовки документів у ряду набраних членів ініціативної групи змінилися

обставини і вони повідомили про те, що не можуть виконувати ці зобов'язання.

По цій же причині немає підписів усіх членів ініціативної групи в

зобов'язаннях. Дійсно, маються в зазначених документах не обговорені

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5