Шпаргалка по предмету Деньги и кредит (Гроши та кредит)
|пропозицію гр.., на |коштів ком. банків, які в |відокремлюють 2 |
|платоспроможний попит і на |даний момент є в |самостійні ринки – |
|витрати обігу; регулює гр. |розпорядженні банку і |цін.папер та валютний. |
|обіг; змінює інтенсивність |можуть бути використані |Ціна має форму %, |
|ек. процесів. Але V важко |ним для активних операцій.|вартість її за споживчою|
|прогнозувати та регулювати.|Існує загальний банк. |варт – дохід для |
| |резерв (R) – вся сума гр.,|задоволення потреб. На |
|18. Закон кількості грошей,|які в даний момент у |гр. ринку, як і на |
|необхідних для обороту. |розпорядженні банку і не |товарному, діють сили |
|Сутність з-ну: протягом |використані для активних |попиту та пропозиції. , |
|даного періоду для обігу |операцій. Частина їх |їх рівновага – |
|необхідна лише певна , |повинна зберігатися в гр. |стабільний %, як ціни |
|об’єктивна маса купівельних|формі і не |гр. Суб’єкти його: юр та|
|і платіжних засобів. Суть:|використовуватись для |фіз особи, їх поділяють |
|Мф=Мн, Мф – фактична маса |поточних потреб – це |на 3 групи: 1) з продажу|
|гр. в обігу, Мн – |обов’язковий резерв (RR). |гр., 2) з купівлі гр., |
|об’єктивно необхідна для |Визначається Нацбанком у %|(сім. гос-ва, фірми, |
|обігу їх маса. Мф(Мн - |до суми банк. пасивів. |держ управління), 3) |
|зайві гр., Мф(Мн – нестача.|Вільний резерв банку(ER) –|посередницькі операції: |
|Мн – це всі форми гр., |різниця між загальним і |банки, інвест. та фін. |
|готівк. і безготівкові. |обов’язковим резервом. |КО, страх .фонди, ПФ |
|Мн= PxQ/V, PxQ – сума цін |R=RR+ER За ек. змістом |тощо. |
|товарів, що реаліз. за |вільний резерв Рв = |За інстутиційними |
|певний період, V – сер. |К+ЗК+-МБК-ВСФ-Ао-Ор, К – |ознаками гр. потоків |
|кільк. оборотів гр. одиниці|капітал банку, ЗК – |виділяють: фондовий |
|за цей же період. |залучені депозити, МБК – |ринок – переміщення |
|Враховуючи кредити, боргові|міжбанк. кредити, ВСФ – |небанк. позичкового |
|зобов’язання, то Мн можна |відрах. до страх фонду, |капіталу за допомогою |
|виразити як: Мн= |Ао – вкладення в активн. |фондових цінностей |
|((PxQ-(K+(П-(ВП)/V, (К- |операції (не повернуті) |(акції, облігації). Цей |
|сума продажі товарів в |Ор – обо’язков. резерв. Рв|ринок – широкі |
|кредит, (П – загальна сума |– показник фін. стану |можливості для |
|платежів, строк опл. яких |банків, як зобов’язання |інвестицій; ринок банк. |
|настав, (ВП – сума |перед клієнтами, показує |кредитів – прийом гр. |
|платежів, які погашаються |стан ліквідності банку, |від клієнтів та вклади, |
|шляхом власного зарах. |його кредитн. потенціал. |кредити й створення |
|боргів. Зовнішні |Рівень мультиплікатора |нових плат. елементів, |
|інструменти впливають на |(мм) залежить від норм |розрах. між клієнтами |
|масу Мф і Мн зі сторони |обов’язкового резерв (r) |банків, ринок послуг |
|казначейських та |мм=1\r. Приріст гр. маси |небанківських |
|банківських гр. |?М=?Rx1/r=?R х мм, |фін-кредитних установ – |
|Казначейські гр.: Мф(Мн – |?R-початков. приріст |страх. компаній, ПФ, |
|держ. випускає гр. зг своїх|резерв. Чинники, які |ліз. компанії, інвестиц.|
|потреб, а не потреб обігу (|впливають на м-р позичені |фонди. |
|знецінення гр., є зовнішн. |кошт. у банків для готівк.|За ек. призначенням гр.,|
|проявом порушення з-ну. |платежів, попит на позички|що купуються на ринку: |
|Мф=Мн досягається при |та позичков %, прискорює |ринок гр. – гр. |
|підвищенні цін, Мн |м-р кредитн. емісія, , |купуються на строк до 1 |
|збільшується до фактичн. |надходження готівки на |року. Вони |
|наявної маси. Тут |рах. клієнта, збільшення |використовуються для |
|знецінення гр. – порушення |резерву через продаж |руху накопиченого |
|з-ну Мн. При обслуговуванні|активів на міжбанк. ринку |капіталу. Це |
|банківськими гр. Мф=Мн в |(ЦП). Повна формула мм= |краткострокові кредити |
|разі, сталості гр. Якщо |(с+1)\(с+r+e), c=C\D – |банків, операції на |
|випуск гр., не |показник депонування |міжбанк. ринку, |
|використовується для |готівки, C- готівка = М0 ,|казначейські операції; |
|покриття бюджетн. витрат, а|D – депозитн. гр. е=ER\D –|ринок капіталу – гр. на |
|здійснюється на основі |коеф. надлишкових |строк більше 1 року. |
|банківського кредитування, |резервів, r=RR\D, M3-M0=D,|Придбані гр. |
|то з-н Мн забезпечується |гр. маса MS= MB x mm. мm |використовуються для |
|дотриманню принципів і |–відіграє важливу роль у |звеличення основного та |
|закономірн. кредитного |забезпеченні пропозиції |оборотного капіталу, для|
|процесу. З цього |гр. до потреб ек. обороту.|інвестиційних цілей |
|збільшується Мф до Мн, т.як| |(купівля житла). Основні|
|позички перевищують обсяг |21. Суть та структура |операції: довгострокові |
|погашень. Під час випуску |грошового ринку. |кредити, облігації, |
|Мн створюються передумови |Гр. ринок – це особливий |акції. |
|для вилучення їх з обігу і |сектор ринку, на якому |та нові вимоги. Це |
|підтримання гр. маси в |здійснюється купівля та |банки, страх., інвестиц.|
|обігу на об’єктивн. |продаж та формується |КО тощо. Банки – ключові|
|необхідному рівні. Мн=Мф |попит, пропозиція та цій |посередники тому що вони|
|вирішується через |на цей товар. Специфіка |не тільки можуть |
|регулювання співвідношень |гр., як товару полягає в |акумульовувати кошти, а |
|між попитом і пропозицією |тому, що попит на гр. |й створювати депозитні |
|гр. на гр. ринку. |приймає форму попиту на |гр. Вони здійснюють |
|19. Механізм поповнення |кредит, пропозиція гр. |розрах-касов |
|маси грошей в обороті. Роль|приймає форму пропозиції |обслуговування |
|комерційних банків в цьому |кредиту, а ціна на гр. – |фін-кредитн. інститутів,|
|механізмі. |форму %. Коли гр. є |тому можуть мобілізувати|
|В умовах обігу |вільними, то передача гр. |і використовувати вільні|
|неповноцінних банківськ. |від одного суб’єкта до |кошти. |
|гр. зміна гр. маси є |іншого набуває сенсу. |22. Інституційна модель |
|прерогативою банк. сис-ми, |Продавець гр. (кредитор) |грошового ринку. |
|а саме ЦБ і ком. банків. ЦБ|не втрачає право власності|Ця модель відображає |
|емітує готівкові та безгот.|на гр., а втрачає тільки |взаємозв’язок між 3-мя |
|Гр., а ком банки – тільки |право розпоряджуватися гр.|суб’єктами гр. ринку |
|безготівк. ЦБ монополіст в|Покупець гр. здобуває |через потоки гр. та |
|області емісії готівк. Ком.|право розпоряджуватися гр.|інструментів: ті, що |
|банки купують готівку у ЦБ |на поворотній основі. Ціль|заощаджують гр., ті, що |
|при невзмозі покриття |проведення операції на гр.|запозичують і фін. |
|клієнтські гр. з каси. |ринку – отримання |посередники. Існують 2 |
|Випуск готівки ЦБ |додаткового доходу, що |сектори гр. ринку в цієї|
|здійснюється такими |називається %. Тут продаж |моделі: - сектор прямого|
|способами: 1) надання |гр. як передача гр. у |фінансування, - сектор |
|позичок ком. банкам через |тимчасове користування при|опосередкованого фін-ня.|
|їх рефінансування; 2) через|збереженні права власності|В секторі прямого ф-ня -|
|купівлю у ком. банків цін. |на ці гр., одержання % |гр. переміщуються від |
|паперів. 3) через купівлю у|доходу в обмін на спец |продавця до покупця |
|ком банків інвалюти для |інструменти, а саме: |прямо, опосередковано |
|поповнення золотовалютного |зобов’язання покупців. |без участі посередників.|
|резерву. Після цього |Купівля гр. –одержання |В цьому секторі 2 |
|збільшуються запаси коштів |суб’єктом суми гр. в обмін|каналу: канал кап. |
|на коррахунках ком. банків |на інструменти. 2 групи |фін-ня – покупці |
|( ком. банки погашають |зобов’язань: неборгові |залучають гр. в обіг, |
|заборгованість перед ЦБ ( |(акції) – за продавцем |використовуючи |
|вилучення безгот. гр. з |право власності на гр. і |інструменти – акції |
|обороту. При перевищені |розпорядження ними. |(емітенти продають |
|випуску |Продавець – емітент – |акції); канал запозичень|
|– покупці залучають гр. до |купує гр. у інвесторів, | |
|свого обороту за допомогою |фіз та юр осіб. Боргові |26. Суть та основні |
|позичкових інструментів |зобов’язання – покупець |елементи грошової |
|(сертифікати, облігації). |повертає продавцю одержану|системи. |
|Сектор опосередкованого |від нього суму і сплачує |Гр. с-ма – форма |
|фін-ня - зв’язок між |по |організації гр. обороту |
|продавцем та покупцем гр. |24. Пропозиція на |в країні, яка |
|через фін. посередників, |грошовому ринку: суть, |встановлена на |
|які спочатку акумулюють в |форми прояву та факторами |законодавчому рівні. В |
|себе гр. кошти, а потім їх |зміни. |Україні з-н про Нацбанк |
|продають від своєї особи, |Розрізняють пропоз. гр. на|регламентує гр. с-му |
|створюючи нові зобов’язання|мікро та макрорівнях. На |країни. В складі гр. |
|та нові вимоги. Це банки, |мікро – той запас гр., |с-ми існують підсистеми:|
|страх., інвестиц. КО тощо. |який є в розпорядженні ек.|1) с-ма безгот. розрах.,|
|Банки – ключові посередники|суб’єктів на певну дату, і|2) валютн. с-ми; 3) с-ми|
|тому що вони не тільки |які вони згодні продати |готівк. обігу. Елементи|
|можуть акумульовувати |(запропонувати) за певними|гр. с-ми: 1) |
|кошти, а й створювати |умовами. Наприклад, |найменування гр. одиниці|
|депозитні гр. Вони |фактичний запас гр. по ек |– нац. валюта з істор. |
|здійснюють розрах-касов |суб’єктам вище, ніж попит |корінь нації. 2) Масштаб|
|обслуговування фін-кредитн.|на гр. в умовах росту |цін – величина гр. |
|інститутів, тому можуть |альтернативної варт |одиниці, про це свідчить|
|мобілізувати і |збереження гр. На |відмінності в рівнях цін|
|використовувати вільні |маркорівні – пропозиція |на одні й ті ж товари в |
|кошти. |гр. визначається загальною|різник країнах. Він |
|23. Попит на грошовому |масою гр., яка знаходиться|залежить від інфляційних|
|ринку: суть, форми прояву |в обігу. MS = C+D. |процесів в економіці. |
|та фактори зміни. |Чинники, які впливають на |Антиінфляційна політика |
|Попит на гр. – запас |пропозицію гр. видно з |- проти постійного |
|високоліквідних гр., який |формули: М1=мМб, М1 – |зменшення масштабу цін |
|прагнуть мати у своєму |пропозиція гр. – готівка |через деномінацію. 3) |
|розпорядженні ек. суб’єкти |поза банками та депозитами|Види та купюрність гр. –|
|на певну дату. При |на поточн. рах., Мб – гр. |визначає законодавчий |
|зростанні попиту на гр. |база. = С+R, контроль |орган. Держава не |
|вони будуть довше |банку через операції на |відповідає за |
|перебувати у окремого ек. |відкритому ринку, |забезпечення небанк. |
|суб’єкта і тим повільніше |фінансування ком. банків, |плат засобів (векселя, |
|обіг, і навпаки. Тобто: при|валютні інтервенції. м - |чеки), а визначає умови |
|зростанні швидкості гр. |мультиплікатор, він |їх обігу. Право емісії у|
|із-за падіння попиту може |визначається не тільки ЦБ,|ЦБ, так гр. мають вид |
|компенсуватися дефіцит |а й нормами обов’язкового |банківських білетів |
|плат. засобів(спад кризи |резервування – м=1/r , r –|(банкнот) – їх емісія |
|неплатежів; при падінні |норма обов’язкового |використовується для |
|швидкості обігу гр. через |резервування(чим нижче r, |кредитування ЦБ |
|зростання попиту на них та |тим вище м і більше обсяг |комбанків, уряду. |
|зменшення маси гр. |гр. пропозиції, і |Виняткові випадки емісії|
|послаблює інфляція. Попит |навпаки.; обліковою |можуть доручатися |
|на гр. складається з 2-х |ставкою – вона впливає на |мінфіну, тут гр. |
|аспектів: 1) запас гр., які|гр. базу, а отже і на |називаються скарбничими |
|суб’єкти хочуть мати в |рівень м, ринковою % |білетами – для покриття |
|своєму розпорядженні для |ставкою – з її рістом |бюджетних витрат в умова|
|здійснення поточних |розширюються позички( |кризи держ. фінансів. |
|платежів (поточна каса гр.)|зріст гр. бази, банк. |Допоміжну роль основній |
|2) мотиви – накопичення гр.|резерви і м ( зріст |валюті відіграють |
|як капіталу, як багатства в|пропозиц. гр.; зміною |розмінні монети, які |
|вигляді %. Тобто попит |багатства – зміна |забезпечують платежі на |
|поділяється на: на поточний|співвідношення між |суми, менші від розміру |
|запас плат. засобів; на |депозитн. гр. та готівкою,|гр. одиниці. Купюрність |
|запас як багатства; на |при рості багатства, зріст|теж визначається |
|тривалий запас для |депозитн гр., що посилює м|державою, її зручність, |
|майбутній платежів та |і збільшує пропоз. гр.; |законне обслуговування, |
|доходу. Існує 3 групи |тінізацією підприємницької|уникнення фальшивок. 4) |
|мотивів попиту на гр. від |дія-ті – зростає запас |Регламентація |
|суб’єктів: трансакційний |готівки, зменшення |безготівкового гр. |
|мотив – гр. в запасі для |депозиту, кредитування, |обороту – принципи |
|поточних платежів, які |мультиплікатора, зниження |здійснення безгот. |
|придатні для негайного |пропозиції гр.; низьким |розрах між ек. |
|використання тобто наявні. |станом довіри до банків - |суб’єктами (форми, |
|Тобто ці гроші – поточна |зниження депозитів і м, |порядок |
|каса, яка визначає |банки змушені збільшувати |документообороту); режим|
|ліквідність , мотив |резерви і скорочувати |використання гр. коштів,|
|завбачливості – суб’єкти |кредитування, щоб |які зберігаються на рах.|
|мають запас гр., який би |підсилити свою |в банках; порядок |
|задовольняв їх купівельні |ліквідність. Обсяг пропоз.|відкриття рах. в банках;|
|потреби, непередбачувальні |гр. формується під впливом|порядок здійснення |
|потреби (хвороба, поломка |4-х суб’єктів: ЦБ, ком. |міжбанківських розрах, |
|а\м тощо – як страхове |банками, банк. вкладниками|ін. 5) Держава |
|призначення); спекулятивний|та позичальниками. |регламентує готівковий |
|момент – запас гр. для |25. Графічна модель |гр. оборот – держава |
|перетворення їх в |грошового ринку, рівновага|розробляє сис-му від |
|високодохідні фін. |попиту і пропозиції та |підробки готівки; |
|інструменти при сприятливих|процент. |визначає платіжність гр.|
|умовах, та уникнення ризику|% |знаків (1999); |
|при зниженні дохідності. |MS |регламентує принципи |
|Ек. суб’єкти, які формують |8 |організації готівкового |
|збереження в формі гр. |MD |обігу під-в через |
|несуть витрати в сумі | |принципи НБУ: зберігання|
|доходу, які вони би |15 млрд.грн |гр. в банку, розрах. в |
|отримали, якщо б розмістили| |готівк. формі (3000,00 |
|свої збереження на |Якщо графік попиту на |грн) та безготівковий |
|строкових депозитах або ж в|гр.(MD) наложити на графік|розрах. 6) нац. валютн. |
|ЦБ. Цій дохід отримав назву|пропозиції (MS), то |сис-ма – складова частка|
|“альтернативна вартість |отримуємо графік гр. |гр. сис-ми країни, тому |
|зберігання гр.” Наприклад, |ринку. 8% - рівноважна |всі елементи нац. |
|облігація приносить дохід |ставка %. При такій ставці|валютн. сис-ми |
|10% річних, якщо |попит на гр. (кредити) |включаються в гр. сис-му|
|заощадження в готівковій |буде задоволений банком, |країни. ( вал. курс – |
|формі в сумі 100$, ви |якій створив гр. 15 млрд. |ціна гр. одиниці однієї |
|кожний рік втрачаєте дохід |грн та увесь попит буде |країни, виражена в гр. |
|10$. Ці 10$- альтернативна |задоволений за 8%. Ком. |од. іншої. Існує 2 |
|вартість зберігання гр. |банки можуть розмістити |режиму вал. курсу: |
|Фактор визначає попит на |гр., а суб’єкти можуть |фіксований – держава |
|гр., як на заощадження - це|розмістити під |офіційно прив'язує до |
|зміна норми очікуваного |8%.Порушення рівноваги на |інвалюти; плаваючий – |
|прибутку або зміни |гр. ринку може бути |вільний курс на ринку, |
|альтернативної вартості |викликано факторами, які |без впливу держави; |
|збереження гр. Загальний |знаходяться на стороні |керовано-плаваючий курс |
|попит на гр. формується під|пропозиції гр. (збільшення|– ЦБ проводить операції |
|впливом чинників: 1) зміна |або зниження пропоз. гр.,|по регулюванню курсу |
|номінального обсягу ВНП, |одержання додаткових |(Україна). ( степінь |
|МD=f (Q), Q -номінальн. |резервів, зміна % ставки),|конвертованості |
|ВНП, MD – обсяг попиту на |а також факторами зі |нацвалюти (повна, |
|гр. На ВНП впливають |сторони попиту на гр. |часткова, зовнішня та |
|абсолютний рівень цін та |(зріст ВНП, нац. доходу, |внутрішня, по хар-ру |
|реальний обсяг вир-ва, як |попит ек. суб’єктів на |операцій: конвертування |
|MD=f(Y,P), Y- фіз. обсяг |банк. позички). Рівновага |валюти по поточним |
|ВНП, P- рівень цін. 2) |на гр. ринк. |операціям та по операц.,|
|зміна % - МD=f (R), R |забезпечується через зміну|пов’язаних з рухом |
|–норма доходу на |% ставки. % - як ціна, що |капіталу). Грн – |
|капіталізовані активи, яка |формується на гр. ринку. |частково конверт. |
|залежить від %. 3) | |валюта, конверт по |
|накопичення багатства ( |% |поточн. операц., по руху|
|зріст попиту на гр. 4) |MS2 MS MS1 |капіталу – не повністю |
|рівень інфляції та інфляц. |8 |конвертована; ( режим |
|очікування – гр. |MD |використання інвалюти на|
|знецінюються, попит на гр. | |нац ринку; ( |
|падає, підвищується % |15 млрд.грн |регламентація |
|ставка( зростає | |внутрішнього вал. ринку |
|альтернативна варт. гр., | |державою через ЦБ |
|скорочення попиту на гр. 5)|безготівковим обігом. |обумовлює операц. |
|очікування погіршення |Чинники, які ускладнювали |внутрішнього вал. ринка.|
|кон’юнктури ринків – зміна |стан гр. обороту при |( режим вал. обмежень ( |
|циклів ринку( накопичення |запровадженні купоно-крб: |регламентація міжнар. |
|багатства у товарн. формі, | |розрах. та міжнар. |
|а не в гр., попит на гр. |1) спад вир-ва, розрив |кредитн. відношень; ( |
|скорочується. |госп. зв’язків ( |режим формування та |
| |скорочення попиту на гр., |використання офіціальних|
| |зайві гр. ( зростання цін.| |
|золотовалютн. резервів |2) відплив товарів за межі|збільшення попиту на |
|держави. ( визначення нац. |України із-за вільного |ринку. Причини ін-ії |
|органів, які виконують |використання рубля. НБУ |видно з формули Фішера: |
|завдання проведення вал. |переводить обіг на крб., |P=(MxV)/Q, тобто на |
|політики: в Укр: Кабмін, |вилучення рублів. 3) РФ |зріст цін впливають маса|
|НБУ, податкова, митний |контролює рублі через |гр. (М) – найбільший |
|комітет, Мін. зв’язку. |коррахунки в банках. |чинник, швидкість обігу |
|Комбанки – в ролі агентів |Виникло кілька рублів – |гр. (V), скорочення |
|вал. контролю. ( визначення|рос, укр, білорус. Укр. |вир-ва (Q). Монетаристи |
|держ. органів, які |рубль швидко падав та |вважають, що збільшення |
|уповноважені регулювати гр.|втратили переваги рубля. |пропозиції гр. |
|оборот в країні. |Так в 1992р. запровадили |визначається гр-кредитн.|
|27. Основні типи грошових |купоно-крб в обіг. Основні|політикою держави. Тобто|
|систем. |напрямки розвитку гр. на |заходами монетарної |
|Гр. системи розділяють на 3|2-му етапі – введення укр.|політики можна стримати |
|групи: I) залежно від |карбованця: створення |ін-ію і створити |
|форми, в якій функціонують |монетного двору НБУ, |сприятливі умови для |
|гр., II) за хар-ром ек. |забезпечення захисту гр., |подолання кризи. |
|сис-ми; III) за хар-ром |розроблення правил обігу, |Кейсіянці на стороні |
|регулювання нац. вал. |інкасації готівки; |ліберальної гр-кредитн. |
|сис-ми. За I) розрізняють 2|контроль банківських |політики. Тобто |
|форми: саморегульовані гр. |резервів, розвиток |монетарна політика не |
|с-ми – базуються на |комбанків, операцій на |повинна заважати |
|використанні повноцінних |відкритому ринку; |розв’язанню внутр. |
|гр. та банкнот, які |розмежування фіскально- |суперечностей і бути |
|розмінюються на повноцінні |бюджетної та гр-кредитної |ліберальною для |
|гр. (вже не існує). Тут |політики; створення с-ми |забезпечення пропозиції |
|роль держави незначно |ел. платежів, документів |гр. на необхідному |
|проявляється: визначає |на міжбанківському рівні; |рівні. Наслідки ін-її: |
|масштаб цін (фіксація |формування валютного |1) в соціальній сфері – |
|вагомого металу в гр. |регулювання: валютний |перерозподіл доходів між|
|один), порядок обміну |курс, золотовалютний |працівниками та |
|банкнот на повноцінні гр. |резерв; регулювання |підприємствами. Основа: |
|Саморег. сис-ми виступали в|інфляції. Але тимчасові |здатність захистити свої|
|2 формах: біметалізму – |гр. не можуть виконувати |доходи, їх зростання, |
|роль гр. товару одночасно |важливу функцію |монопольне становище. |
|виконувало 2 метала (срібло|нагромадження. Нема |Страждають пенсіонери, |
|та золото), монети |накопичування – джерел |студенти, науковці. 2) в|
|карбувалися та оберталися |інвестування, ек. |економічній сфері: вплив|
|на рівні, банкноти |зростання, зниження |на вир-во, торгівлю, |
|розмінювались на них. |ефективності |кредитну та гр. систему,|
|Європа 16-18 ст. |антиінфляційної політики. |держ. фінанси, валютну |
|Монометалізму – роль гр. |Була потреба в постійній |систему, плат. баланс |
|товару в 1-му металі, більш|гр. одиниці – гривні. 3й |країни. Регулювання |
|розповсюджена форма – |етап – введення грн. та |ін-її в умовах її |
|золотий монополізм в 3-х |копійки в 1996 р. , |зростання - держава |
|видах: (але в Росії |прийняття З-ну про НБУ в |проводить дефляційну |
|1843-1857 - срібний): 1) |1999 щодо регулювання |політику, при цьому |
|золотомонетний стандарт – в|обороту, забезпечення |використовує механізм |
|обігу і металеві гр., і |стабільності грн., |фіскальної та монетарної|
|банкноти, розміняні на |вдосконалення інструментів|політики. Фіскальна: |
|золото; встановлена чеканка|гр. с-ми. |зниження розходів держ. |
|золотих гр.; емісія банкнот|29. Характеристика |бюджету, жорстка |
|була централізована |грошової реформи в |податкова політика, |
|емісійним банком; вал. курс|Україні. = 28 |випуск цін. паперів. |
|на основі золотого паритету|30. Суть, форми, причини і|Монетарна п-ка: політика|
|(порівняння в ваговій |наслідки інфляції. |ЦБ дорогих гр. – пол-ка |
|категорії 2-х валют). Це |Інфляція – це тривале і |гр.-кредитн. рестрикції |
|існувало до 1 світ. війни. |швидке знецінення гр. |(збільшення норми |
|Англія – 1 країна в кінці |внаслідок надмірного |обов’язкового |
|18 ст. Золотозливковий |зростання їх маси в |резервування), зріст % |
|стандарт – відсутність зол.|обороті. Вона виявляється |ставки + ЦП, в якості |
|монети в обігу, обмін |в зростанні цін на товари,|продавця ЦБанк. |
|банкнот на золот. зливки з |тарифи, послуги, у падінні|31. Суть, цілі та види |
|певним обмеженням. |вал. курсу нац. гр., у |грошових реформ. |
|Золотодевізний стандарт – |товарному дефіциті. Ін-я -|Гр. реформи – повна чи |
|відсутній обіг зол. монет, |прояв знецінення гр. |часткова перебудова гр. |
|обмін банкнот на ін. валюту|незалежно від зв’язків між|с-ми, яку проводить |
|(девізи), яка обмінюється |гр. і товарами на ринку. |держава з метою |
|на золото. Сис-ма золотого |Ще в епоху повноцінних гр.|оздоровлення гр., чи |
|стандарту в внутрішньому |ін-я просліджувалася в |поліпшення механізму |
|обороті до сер 30-х років. |псуванні монет, зниженні |регулювання гр. обороту |
|США забезпечували обмін $ |варт. золота. Але розмах |стосовно нових соц-екон.|
|на золото для ЦБ та |отримала при обсязі |умов, чи одне і друге |
|казначейств інш. країн до |неповноцінних гр. Форми |водночас. Мета – |
|1971 по офіційній |прояву: 1) цінова – |стабілізація гр. |
|фіксованій вартості: 35$ за|зростання цін, 2) |обороту. За глибиною |
|31 гр. Зв’язок гр. з |девальвація – падіння |реформаційних заходів: |
|золотом був через $ до |курсу через розрив між |1) структурна (повна) |
|1971. 1976 – країни МВФ |цінами на внутрішн. ринку |гр. реформа – перехід |
|підписали угоду про |та на ринках інш. країн 3)|від біметалізму до |
|припинення зв’язку з |ін-я заощаджень товарний |золотого монометалізму, |
|золотом. Регульовані гр. |дефіцит, ін-йні |до паперово-гр. чи |
|с-ми – в залежності від |очікування. Закономірності|кредитн. обігу. Зміна в |
|емісії гр. відокремлюють 2 |ін-го процесу – в |виді гр., в структурі |
|с-ми: 1) с-ма, в якій |залежності від |економіки, держ. |
|проходить емісія – для |співвідношення темпів |фінансів, банк. та |
|покриття дефіциту держ. |росту пропозиції гр. та |валютн. системах (СРСР).|
|бюджету; 2) для |темпів знецінення гр. : 1 |2) реформи часткового |
|кредитування реального |стадія – темп зросту |типу – зміни в гр. |
|сектору ек. За II) в |пропозиції опереджає темпи|обороті, окремих |
|залежності від втручання |знецінення гр. 2 – темпи |елементів гр. с-ми, в |
|держави поділяються на |знецінення гр. |масштабі цін, виду, |
|неринкову та ринкову гр. |випереджають темпи |номіналу, в емісії. |
|с-му. Неринкові були |зростання їх пропозиції. |Поділяються на формальні|
|притаманні |Вимірювання ін-і: 1) |р-ми - зміна купюри на |
|командно-адміністративній |індекс цін: споживчих |інший зразок, але |
|с-мі, розмежування гр. на |товарів\цін (ІСЦ)= |масштаб цін не |
|готівку і безготівку. Для |вартість “споживчого |змінюється, та |
|ринкових – ек. методи та |кошика” в поточному році |деномінаційні р-ми |
|інструменти регулювання гр.|((P1G0)/ на базовий рік |(зміна 100$ та 50 $) – |
|обігу. За III) є відкриті |((Р0G0), G - кільк. |збільшення гр. одиниці |
|гр. с-ми – нема валютн. |товарів у кошику базового |(масштаб цін). За |
|обмежень для суб’єктів, min|періоду; на засоби вир-ва |хар-ром обміну старих |
|втручання держави, |(ІЦВ=((P1G0/((Р0G0); ВВП |гр. на нові: 1) |
|конвертованість валюти. |або дефлятор ВВП. За |неконфіскаційні р-ми – |
|Закриті – валютн. |темпами знецінення гр. |уцінка запасу гр., |
|обмеження. Гр. с-ма України|ін-я: 1) повзуча – зріст |доходів, цін 2) |
|регульована (за характером |цін на 5% за рік; 2) |конфіскаційні р-ми – |
|функціонування), перехідна |помірна або відкрита – до |встановлюються критерії |
|(ми відійшли від неринкової|20%, підвищення цін за |обміну: скільки можна |
|та закритої, але не прийшли|зріст попиту. 3) галопуюча|обміняти одному ек. |
|до ринковій та відкритої). |– до 100%непедбачене |суб’єкту, депозитні гр. |
|28. Створення і розвиток |підвищення цін, яке не |на нові та їх норми. 3)|
|грошової системи в Україні.|регулюється 4) гіперін-я –|нуліфікація – всі старі |
| |більше 100% - падає роль |гр. недійсні і |
|Розвиток гр. с-ми України |гр., поширюється бартер, |вилучаються з обігу. 4) |
|проходив в 3 етапи. 1й – |стихійні процеси в ек. За|обмін по курсу, який |
|введення укр. крб. в 1992 |ек. змістом: 1) ін-я |знецінюють старі. За |
|р. Після виходу з СРСР в |витрат – тиск на ціни з |порядком введення в обіг|
|Укр. використовували 2 |боку зростання виробничих |нових гр.: 1) |
|валюти: укр. купоно-крб. |витрат. Це зріст |одномоментні р-ми: обмін|
|багаторазового використання|виробничих затрат (на |гр. за 7-15 днів. 2) |
|та попередні рублі. Емісія |з\пл, ел\ен), падіння |реформи паралельного |
|НБУ закріплена була тільки |продуктивності праці тощо.|типу – ЦБ емітує нові |
|за купонами, як |2) ін-я попиту – тиск на |гр. та в обороті є |
|паралельними, допоміжними |ціни з боку гр. із-за |старі, існують одночасно|
|гр. Обставини використання |зростання їх пропозиції |і паралельно. |
|2 валют: РФ перестали |від банків,. | |
|надсилати рос. |джерело, за рах. якого | |
|готівку(потреба готівці в |покривається різниця між | |
|обороті; зріст цін при |загальною потребою під-ва | |
|попиті на рос. готівку; |в оборотному капіталі та | |
|Україна не мала бази для |обсягом коштів, які воно |рухоме, ЦП, валютні |
|виготовлення власних гр. |має у своєму розпорядженні|цінності), зобов’язання |
|Недолік двовалютної с-ми: |на конкретну дату. |3-ї особи в погашенні |
|складнощі управління та |34. Сутність кредиту. |боргу кредитору |
|організації внутрішнім, |Об’єкти та суб’єкти |(гарантії, |
|зовнішнім готівковим та |кредитних відносин. Стадії|поручительства). Це |
|32. Грошово-кредитна |руху кредиту. |захист від К. рисків. 5)|
|(монетарна) та |Кредит – це суспільні |платність користування -|
|фіскально-бюджетна політика|відносини, що виникають |повернення кредитору |
|в системі державного |між ек. суб’єктами у |власних гр. з %, який |
|регулювання грошової сфери.|зв’язку з передачею один |компенсує кредитору |
| |одному в тимчасове |втрату доходу від |
|Монетарна пол-ка – комплекс|користування вільних |позичених гр., стимулює |
|заходів по регулюванню гр. |коштів (вартості) на |позичальника до |
|обороту через зміни гр. |засадах зворотності, |ефективного використання|
|пропозиції та % ставки. |платності та |кредитн. гр. |
|Основний орган (суб’єкт) – |добровільності. Ознаки К:|36. Форми та види |
|НБУ – визначає стратегію |1) учасники повинні бути |кредиту. |
|монет. пол-ки, її мету |ек. самостійними: мати |Кредит – це суспільні |
|,тактику проведення, |певну масу вартості, нести|відносини, що виникають |
|інструменти. Політика НБУ |відповідальність за |між ек. суб’єктами у |
|дорогих гр. – пол-ка |зобов’язання тощо. 2) |зв’язку з передачею один|
|гр.-кредитн. рестрикції |добровільність, |одному в тимчасове |
|(збільшення норми |рівноправність та |користування вільних |
|обов’язкового |взаємовигідність К. |коштів (вартості) на |
|резервування), зріст % |відносин 3) кредитор - |засадах зворотності, |
|ставки + ЦП, в якості |власник своїх гр., |платності та |
|продавця НБУ. |переданих в борг, а |добровільності. Існує 2 |
|Об’єкти: пропозиція (маса |позичальник – тимчасовий |форми позиченої |
|гр.), % ставка, валютний |використовувач, якій |вартості, яка рухається |
|курс, швидкість обігу гр. |повинен їх повернути |між кредитором та |
|Цілі: 1) стратегічні – |власникові. Головне – |позичальником: товарна |
|забезпечення стабільної |правовий захист кредитора.|(від продажу товарів з |
|нац. гр. одиниці в умовах |4) К. відносини – |відстрочкою платежу, при|
|стабільного ек. розвитку |вартісні, так як |оренді майна, прокат |
|(низький рівень інфляції), |виникають з рухом |тощо) та грошова |
|2) проміжні - НБУ |вартості. Але вони не |(банки, міжнар. |
|прогнозує зміни гр. маси, |еквівалентні, тому що |фін-кредитні установи, |
|зміни ціни гр. 3) тактичні |переміщення гр. не |уряд, населення при |
|– зміна НБУ гр. бази, % |супроводжується зустрічним|заощадженні тощо). Вони |
|ставки на міжбанк. ринку. |рухом еквівалента. |пов’язані між собою та |
|Інструменти: 1) пол-ка |Вартість переміщується |доповнюють одна іншу: |
|рефінансування – |назад після певного |позички, надані в |
|кредитування комбанків (% |періоду. Кредитор тут |товарн. формі, можуть |
|політика) 2) пол-ка |повинен визначити |погашатися в грошовій, і|
|операцій НБУ на ринку ЦП |доцільність кредитування |навпаки. Види: I) |
|(на відкритому ринку), в |та розмір плати за К. 5) |залежно від суб’єктів К.|
|основному на державному. 3)|повернення власнику гр. з |відносин: 1) банківський|
|пол-ка обов’язкового |%, який компенсує |– основний, кредитор – |
|резервування – норма в % |кредитору втрату доходу |банк; 2) державний – |
|відношенні до депозитів. |від позичених гр., |кредитор держава, |
|Оцінка ефективності |стимулює позичальника до |виступає як позичальник |
|функціонування гр. системи:|ефективного використання |(як облігаційний К.) 3) |
|1) стабільність купувальної|кредитн. гр. 6) на |міжгосподарський |
|властивості гр. одиниці |мікрорівні К. відносини |(комерційний) – суб’єкти|
|через індикатори: індекс |перервні, тобто після |госп. орг-ції (ф-ми) |
|цін, величина % ставки, |повернення вартості і % |Наприклад, при відгрузкі|
|вал. курс. 2) забезпечення |вони перериваються. На |в кредит по векселю.4) |
|ек. суб’єктів достатньою |макро- вони безперервні і |міжнародний – резиденти |
|кількістю гр. – коефіціент |мають загальносуспільний |різних країн; 5) |
|монитизації ВВП – |хар-р. 7) забезпечує |особистий ( приватний) –|
|відношення гр. маси в |зростання вільної |фіз. особа. II) від |
|обороті на кінець року до |вартості, тобто її |сфери економіки: 1) |
|номінального річного обсягу|капіталізацію. Тобто |виробничий – формування |
|ВВП. |формування позичкового |основного та оборотного |
|Фіскальна пол-ка – комплекс|капіталу. Елементи К. |капіталу на виробничі |
Страницы: 1, 2, 3, 4
|