Подготовка к экзамену по МИ

Програма спонукає ЄС звернути увагу до приближення Інформаційного

Віку, у зв’язку з чим уже зараз необхідно закладати підвалини для

впровадження нових процесів в Інформаційному Суспільстві.

Члени Групи Бангмана вважають, що у всьому світі інформаційні і

комунікаційні технології уже зараз являються складовими факторами якісно

нової індустріальної революції, революції яка є більш значною і направленою

на майбутній розвиток усього суспільства, ніж революції в минулому. Це є

революція, що базується на інформаційних технологіях, і сама є вираженням

людських знань, – у цьому полягає унікальність цієї революції і її

відмінність від минулих революцій. Ця революція додає значні нові

можливості людським поглядам і визначає ті фактори, які змінять способи,

якими ми живемо і працюємо. Європа, вважає Група Бангмана, уже приймає

участь в цій революції, але ще частково, не на повну потужність. Члени

Групи вважають, що якщо не прийняти до уваги ті поради, які вони викладають

в своїй програмі, то очікувані вигоди від впровадження новітніх

інформаційних і телекомунікаційних технологій можуть стрімко і дуже помітно

знизитися, що значно відобразиться на розвитку Інформаційного Суспільства в

цілому і неодмінно нанесе шкоду усьому світовому співтовариству. Саме тому,

вважають Члени Групи, ЄС, в першу чергу, має прислухатися до порад

Програми.

Європа, сказано у Програмі, має колосальні можливості для вироблення

нових та для впровадження вироблених інформаційних розробок. Для

ціленаправленого використання цих потужностей в Європі, необхідно, перш за

все, об’єднати можливості працівників та працедавців, фізичних та юридичних

осіб, урядів та організацій для взаємовигідної співпраці, і, перш за все, у

галузі інформатизації та телекомунікації.

В Програмі підкреслюється, що, неодмінно, ті європейські країни, які

першими сформують ядро Інформаціного Суспільства, отримають колосальні

переваги над іншими. Але, це не є першочерговою метою. Інформаціне

Суспільство мають складати усі європейські держави без виключення. Це

принесе користь усім країнам без виключення. Отже, одним з набільш важливим

завданням на першому етапі, є формування якомога ширшого ядра майбутнього

Інформаціного Суспільства. Крім того постає питання часу формування такого

ядра.

Члени Групи наголошують, що Інформаційне Суспільство має можливість

покращити рівень життя Європейських громадян, і підготовка європейців до

наближення Інформаційної Ери є першочерговим завданням. Навчання та освіта

неодмінно зіграють основну роль в формуванні поглядів громадян Європи.

В Програмі сказано, що політична увага до цих процесів не є

неперервною, що є негативною рисою у формуванні Інформаційного Суспільства.

Приватний сектор очікує нового сигналу, нового поштовху задля подальшого

розвитку суспільства в цілому.

Важливу роль в Програмі приділено ролі уряду в цих процесах. Група на

чолі з Бангманом вважає, що ринок сам зможе визначити переможців і

програвших, основною ж задачею урядів є контроль за перебігом економічних

процесів, гарантування вільного конкурентного середовища усім учасникам

економічної діяльності.

В Програмі розкривається можливість утворення нових ринків на

базі функціонуючих:

. ринок покупців;

. ринок продавців;

. ринок малих та середніх підприємців;

. аудіовізуальний ринок.

Обгрунтовується, що на цих ринках відбудуться істотно нові переміни.

В Програмі вважається, що в майбутньому буде можливим покласти край

монополіям, особливо в телекомунікаційній сфері.

Значна увага в Програмі приділяється захисту Прав на Інтелектуальну

Власність, захисту електронної інформації, напрямкам політики держави для

забезпечення цих прав і технологіям, направленим на цей захист.

Чи не основною проблемою в Програмі є укріплення існуючих та

заснування нових електронних мереж. Значна увага приділяється розвитку

цифрової мережі ISDN (Integrated Service Digital Network), особливо EURO-

ISDN, що почала функціонувати на загальних засадах наприкінці 1993 року.

Але, крім того, відзначається серйозний вплив мережі INTERNET на розвиток

Інформаційного Суспільства, пропонуються шляхи покращення роботи цієї

мережі, шляхом розгалуження існуючої мережі, збільшення числа користувачів

та шляхом впровадження інших наукових розробок.

Окрім передачі інформації через всесвітні інформаційні мережі та через

мультимедійні системи, в програмі особливе місце відводиться проблемі

розвитку мобільного зв’язку, де чолову позицію займає стандарт GSM.

Програма «Шлях Європи до Інформаційного Суспільства. План Дій»

(Europe’s Way to the Information Society. An Action Plan)

Програма була прийнята в Брюсселі 19.07.1994.

В Програмі сказано, що Інформаційне Суспільство знаходиться на шляху

свого розвитку. «Цифрова революція» щойно розпочалася і вже починають

відбуватися структурні зміни, які можна порівняти хіба що зі змінами після

індустріальної революції минулого століття з відповідною реакцією світової

економіки.

Цей процес не можливо зупинити і він обов’язково приведе до економіки,

що буде базуватися на знаннях, на володінні тією чи іншою інформацією.

Цей процес є надзвичайно складним, підкреслюється у Програмі, він

вимагає чіткого дотримання існуючих правил і міжнародних угод, контролю з

боку усього міжнародного співтовариства.

Важливим аспектом у Програмі є роль Європи в майбутньому

Інформаційному Суспільстві.

В Програмі наголошено, що розвиток Європейського Співтовариства на

сучасному етапі значною мірою буде мати відображення в майбутньому. Тому,

не слід зволікати час, адже у Європи є усі можливості для того, щоб стати

центральною частиною майбутнього Інформаційного Суспільства.

В Програмі сказано, що гонка за це місце вже почалася і в ній,

очевидно, лідерами є США та Японія.

Європі, сказано у Програмі, необхідно досягти їхнього розвитку, і,

особливо в комунікаційній та інформаційній сфері, адже, ті країни, які

вирвуться в лідери de facto, будуть диктувати технологічні стандарти тим

країнам, які будуть за ними слідувати.

Програма аналізує наступні документи:

. Growth, Competitiveness, Employment – The Challenges and ways forward

into the 21st century

. Europe and the Global Information Society – Recommendations to the

European Council

. TEN-ISDN

. TEN-IBC

. The IDA

. Advanced Communication and Telecommunication Services

. Telematics

. The 4th RDT Framework Programme

. Information Technology

. Call for Ideas

. Call for Intentions

. Call for Proposals

. Програми та рішення, прийняті під час проведення брифінгів, зустрічей на

найвищому рівні

Значна увага в Програмі приділяється розвитку інформаційних та

телекомунікаційних мереж, захисту продуктів інтелектуальної праці, широкому

розповсюдженню аудіовізуальної та мультимедійної продукції, соціальним та

культурним аспектам розвитка Інформаційного Суспільства, передачі

інформації на відстань та її захисту та іншим проблемам, що виникли та

проблемам, що можуть виникнути при переході суспільства до Інформаційного.

Загалом, ця Програма є підсумком багатьох відомих Програм та

Документів, що стосуються Інформаційного Суспільства, узагальненням

матеріалів, що були викладені в попередніх Програмах та Документах і являє

собою план дій для світового співтовариства, а в першу чергу – для Європи

щодо подальшого розвитку суспільства та його трансформування у

Інформаційне.

Програма «Європейське Інформаційне Суспільство у Дії» (The

European Information Society in Action)

В цьому документі наголошується на тому, що процес перетворення Європи

у Інформаційне Суспільство розпочався з 1994 року з прийняттям наступних

документів:

. The White Paper

. The Bangemann Report

. The Corfu Conclusions

. Action Plan

. The Essen Conclusions

Прийнявши ці документи ЄС працювало над тим, щоб 1995 рік став часом

дій, проривом у розвитку Інформаційного Суспільства в Європі.

Наголошується, що процеси перетворення Європи у Інформаційне

Суспільство розпочалися в 1980-х роках, необхідно далі розвивати

європейський телекомунікаційний ринок, що стане основою трансформування

європейської, а згодом – і світової економіки.

В даному Документі основна увага приділяється виключно розвитку

інформаційних та телекомунікаційних мереж, інформаційних технологій,

електронному видавництву, аудіовізуальним та мультимедійним розробкам,

захисту результатів інтелектуальної праці, освоєнню нових ринків,

пов’язаних з розвитком телекомунікації.

Необхідною складовою рисою для переходу Європи в Інформаційне

суспільство є налагодження зв’зків для інформування населення через

різноманітні теле- , радіо- мережі. Значну роль відіграє телефонизація

населення.

В додатках до Програми підкреслюється, що в Європі кожен рік кількість

абонентів мобільного зв’язку збільшується на 30-40%. За таких тенденцій, до

2000 року абонентами системи GSM стане 50 млн європейців. Значну роль в

Програмі приділяється створенню трансєвропейської телевізійної мережі. На

цю потребу було знайдено 700 млн ЕКЮ.

В Програмі приводиться таблиця, яка ілюструє розвиток Європейського

Інформаційного Ринку.

|Сектор |Обіг коштів (млн ЕКЮ – 1992) |

|Телекомунікація |118,0 |

|Інформаційні Технології |95,0 |

|Електроніка |21,0 |

|Видавництво |93,4 |

|Аудіовізуальна Продукція |36,1 |

|Електронне Видавництво |8,4 |

| | |

|Усього |371,9 |

Характерним є те, що Європейський Інформаційний Ринок за період 1992-

1998 розширювався на 10-14% в рік. Це є солідним показником і задачею ЄС є

підтримка цієї тенденції в подальшому.

Наголошується увага на консолідації зусиль урядів Європейських держав.

Як було сказано вище ЄС передбачало, що 1995 рік стане стрибком Європи

у новий стан, початком якісно нових змін, передбачалося, що сотні проектів

та програм побачать світ у цьому році у сфері інформаційних та

комунікаційних технологій, для чого ЄС консолідувало 3,4 млрд ЕКЮ за

програмою R&D, що передбачапа розвиток цих процесів. Загальний бюджет цієї

Програми складав 9,4 млрд ЕКЮ. З,4 млн ЕКЮ, що акумулювалися для розвитку

інформаційної індустрії були напавлені на розвиток цієї сфери наступним

чином:

|Телематика |843 млн ЕКЮ |

|Комунікаційні Технології |630 млн ЕКЮ |

|Інформаційні Технології |1932 млн ЕКЮ |

Наприкінці Програми говориться, що США, Японія, Канада та ЄС вже

запровадили в дію новітні інціативи щодо Інформаційного Суспільства. Їхньою

метою є об’єднання людей, бізнесу, шкіл, університетів, бібліотек, лікарень

у всесвітню мережу, яка згодом стане частиною Глобального Інформаційного

Суспільства.

Характеристика Європейської конвенції про транскордонне телебачення

Сфера применения

Настоящая Конвенция применяется к любой программе,

транслируемой или ретранслируемой организациями, либо с помощью технических

средств, находящихся под юрисдикцией ее Участника, как по кабельному

телевидению, так и наземным передатчиком или спутником, и которые могут

приниматься прямо или косвенно в одном или более Государств-Участников.

Участники обеспечивают свободу слова и информации в

соответствии со Статьей 10 Конвенции о Защите Прав Человека и Основных

Свобод и гарантируют свободу приема и не ограничивают ретрансляцию на своей

территории программ, соблюдающих положения настоящей Конвенции.

Программы (теле) в целом, их представление и содержание должны

обеспечивать уважение к достоинству человеческой личности и основным правам

других людей.

В частности, они не должны:

. быть непристойными и, в особенности, содержать порнографию;

. чрезмерно выделять насилие и способствовать расовой ненависти.

2. Все программы, которые могут нанести вред физическому, умственному

или нравственному развитию детей и подростков, не должны транслироваться в

тот период времени, когда они могут их смотреть.

3. Телевещатель должен обеспечивать, чтобы в новостях факты и события

представлялись справедливо и поощрялось свободное формирование мнений.

Доступ населения к главным событиям

Каждый Участник должен рассмотреть правовые меры, не

допускающие лишения права населения на информацию в результате

осуществления телевещателем исключительных прав на трансляцию и

ретрансляцию по смыслу Статьи 3, вызывающего повышенный интерес населения

события, что отнимает у значительной части населения возможность наблюдать

за этим событием по телевидению.

Реклама

1. Все рекламные объявления должны быть добросовестными и честными.

2. Реклама не должна вводить в заблуждение и не должна наносить ущерба

интересам потребителей.

3. Адресованная детям или использующая детей реклама не должна

причинять вред их интересам и учитывать их особую восприимчивость.

4. Рекламодатель не вправе редактировать или влиять на содержание

программ.

. Реклама должна быть четко отличимой и выделяться из других видов программ

с помощью оптических или акустических средств. В принципе она должна

транслироваться блоками.

. Не допускается реклама, воздействующая на подсознание человека.

. Не допускается скрытая реклама, в частности, презентация товаров или

услуг в программах, если это делается в рекламных целях.

. В рекламе нельзя представлять в визуальной или звуковой форме лиц,

регулярно ведущих программы новостей и текущих событий.

Сотрудничество между Участниками

1. Участники обязуются оказывать друг другу взаимопомощь с целью

осуществления настоящей Конвенции.

2. С этой целью

а. каждое Договаривающееся Государство назначает один или более

органов, наименование и адрес каждого из которых оно сообщает Генеральному

Секретарю Совета Европы во время депонирования своей ратификационной

грамоты или документа о принятии, утверждении или присоединении;

б. каждое Договаривающееся Государство, назначившее более одного

органа, определяет в своем сообщении на основании подпункта "а"

компетенцию каждого органа.

3. Назначенный Участником орган должен:

а. предоставлять информацию, предусмотренную в пункте Статьи 6

настоящей Конвенции;

б. предоставлять информацию по требованию назначенных другими

участниками органов о своем внутригосударственном законодательстве и

практике в сфере регулирования настоящей Конвенции;

в. сотрудничать с назначенными другими Участниками органами, когда это

необходимо и, в особенности, когда это повышает эффективность мер,

предпринимаемых для осуществления настоящей Конвенции;

г. рассматривать любые затруднения, возникающие при применении

настоящей Конвенции, доводимые до его сведения назначенным Участником

органом.

Проблема негативного впливу нових комунікаційних технологій на

соціальні права людини: погляд Європейського суспільства

Главные проблемы связаны не столько с технологиями, сколько с их

политическими, соц. оргинизационными и этическими аспектами:

1. Главная проблема связана с концентрацией универсальной службы и с тем,

как будет эволюционировать «Право на коммуникацию» в цифрорвом мире, в

котором потребности всех граждан в базовых услугах ствновяться все более

обширными и сложными. Эта проблема связана не только с физическим

наличием и стоимостью услуг а с тем, чтобы потребитель мог пользоваться

услугами при минимальном уровне on-line skills (навыков работы в он-

лайн).

2. Существует риск изоляции населения, проживающего в неблагоприятных

условиях как внутри общества, так и на международном уровне, связанный с

несоответстввием интерфейса и нехваткой технологий.

3. Поддержание языкового и культурного многообразия в информационном

обществе: глобализация, обусловленная технологиями воспринимается многими

как угроза для месных обычаев и культуры. (90% баз данных в ИНТЕРНЕТЕ на

английском языке, ООН в 1995 приняло закон о сбалансированости языков в

сети интернет).

Расширившийся доступ к взаимосвязанным сетям и базам данных порождает

серьезные этнические и правовые проблемы:

4. не имеют достаточной реализации права на конфиденциальность информации и

право каждого проверять касающиеся его данные, что признается одним из

основных прав человека.

5. «Проблемма морального здоовья общества» -- регламентация содержания

информации, расспостраняемой по информационным магистралям. Это связано с

запретом распостранения насильницкой, порнографической, рассисткокй

информации (особенно ее доступность детям).

6. Компьютерное пиратство и другие преступления в области информатики

7. Соблюдение авторского права, в сфере которого требуется много усилий для

распространения правового режима защиты интелектуальной собственности.

8. Информациооная безопасность и защита данных в международных

информационных потоках и базах данных.

9. Экономическая проблема: развитие виртуальной экономики (электронная

коммерция, телеторговля) – развитие экономического менеджмента,

маркетинга, создание экономической системы информационных услуг.

10. Устранение диспропорций в ресурсах комуникаций. На Азию, Африку,

Латинскую Америку, которые составляют 75% всего населения планеты

приходится 50% тиража газет которые выходят в мире. В Северной Америке

один экземпляр приходится на трёх, в Африке - на 90, в Азии на 19

человек; В Индии сеществует 835 газет, 16 экземпляров приходится на 1000

человек; в 13 арабских государствах издается лишь 1 газета; ужасная

неграмотность в селах;

11. Устранение негативных результатов деятельности отдельных монополий, их

неиздержимой концентрации (15 крупнейших ТНК, контролирующих различными

способами основную долю операций в области международных комунакиций,

расположены в пяти странах:

. США - IBM, General Electric, GTI, LTV, Westen Electric, Xerox;

. Франция - CGE;

. Япония - Matsushita;

. ФРГ - «AEG-telephunken»;

. Нидерланды - Philips.

Концетрация источников информации: в Великобретании существует 112

газет, на долю 9 из них приходится 60% общего тиража. В Германии

увеличивается продажа экземпляров, но уменьшается количество независисых

газет. В Японии существует 3 главных токийских газеты, которые выпускают

каждый день 27 млн. газет, что равняется 50% общего тиража.

12. Проблема збалансированого и одностороннего информационного потока.

13. Поступление дизинформации в сеть (конституционные, законодательные или

нормативные положения в странах, которые регулируют деятельность

рассматриваемых средств МИ, часто несоответсвуют тому, что имеет место на

практике. Неполные, неточные и противоречивые данные.

14. Передовые в техническом отношении страны используют свои преимущества

для обспечения в определенной форме культурного и идиологического

господства, ущемляющего национальную самобытность других стран.

Міжнародна політика Ради Європи в галузі комунікації. (аналіз 1-5-ої

нарад Комітету Міністрів РЄ з політики ЗМІ)

1-а нарада відбулася у Відні 9-10 грудня 1986р.

Тема - майбутнє телебачення в Європі. Участь брали 21 країна. На ній

було узгоджено стимулювання виробництва аудіо-візуальної продукції та

трансляція її за кордон.

Резолюція 1

Політика просування аудіо-візуальної продукції в Європі:

1)дати згоду для створення умов для стимулювання інвестицій на

національному та європейському рівнях для фінансування виробництва а-в

продукції європейського походження незалежно від держави

2) розвивати освіту у галузі мас-медіа як невід'ємну складову загальної

освіти

3) об'єднання роботи кіно і телебачення

4) розвиток ролі телебачення як засобу реклами

5) посилення європейського співробітництва та обміну продукцією

європейського походження

6)розповсюдження програм європейського походження в країнах, які не

беруть участі у Конференції та країнах, що розвиваються

7) підтримка аудіо-візуального формування за рахунок бюджетних коштів

8) подолання адміністративних перешкод

9) забезпечення внесків приватних та громадських радіокомпаній в розвиток

аудіо-візуальної продукції

Резолюція 2 підкреслювала питання про громадське та приватне

телебачення

Основні принципи:

1) забезпечення програм для малих і великих аудиторій

2) важливість національних служб телебачення

3) полегшити передачу програм за кордон згідно з загальними принципами

вільного потоку інформації

4) зміцнення та розвиток суспільної структури регулювання між країнами-

учасницями, повага до технічних правил Союзу Телекомунікацій

2-а нарада відбулася у Стокгольмі 23-24 листопада 1988р.

Назва - Інформаційна європейська політика у міжнародному контексті.

До політичних завдань відносилися:

1) вільне висловлення інформації, плюралізм в телебаченні, повага до прав

людини

2) розвиток культурного та освітнього компоненту телебачення

3) посилення мір. Які спрямовані на стимулювання творчості та захисту

інтересів авторів

4) розвиток освіти професіоналів та обмін між освітніми центра різних

країн

5) збільшення співробітництва та фінансування угод між європейськими та

неєвропейськими партнерами

6) подолання лінгвістичних перешкод шляхом дублювання та субтитрів

7) встановити нові форми експорту та об'єднану торгівлю а-в продукцією із

різних країн

3-я нарада відбулася у Нікосії 9-10 жовтня 1991р.

Під назвою - Який шлях оберуть ЗМІ в 90-х рр. На ній було зазначено.

Що нове економічне, політичне та технологічне середовище буде визначальним

фактором для розвитку ЗМІ у 90-х рр

Прийнято рекомендацію по юридичному захисту телевізійних програм.

Щодо захисту авторських прав, то необхідно привести у відповідність

національні закони в області авторських п рав. Прискорити роботу над

проектом Європейської Конвенції з авторських прав. В 2-й Резолюції було

розглянуто питання про нові канали засобів масової комунікації в Європі:

1) збільшити доступ усіх європейських країн до нових комунікаційних

технологій

2) поліпшити освіту. Яка буде доступна широкій аудиторії, по використанню

нових комунікаційних технологій і служб.

Була прийнята Декларація з інформаційної політики в Європі.

4-а нарада відбулася у Празі у 1994 р.

Розвиток міцної системи мовлення під час швидкої зміни технологій,

обов'язкова наявність хоча б однієї широкомасштабної служби, яка б включала

у себе елементи інформації, освіти, культури та розваг, які доступні усім

членам суспільства. Вимоги до програм:

1. вони повинні протистояти всім видам дискримінації

2. відображати різні філософські ідеї та релігійні вірування

3. робити внесок в найкраще розуміння національної та європейської спадщини

4. вміщувати значну кількість оригінальних робіт, здебільшого художніх

фільмів

5. широкий вибір програм, які надаються некомерційним мовленням

Країни учасниці гарантують незалежність громадського мовлення від

економічного втручання.

В Резолюції 2-й розглядались питання журналістської свободи та прав

людини.

5-а нарада відбулася у Салоніках 11-12 грудня 1997 р.

Участь брали Андорра, Вірменія, Австрія, Азербайджан, Бельгія.

Болгарія, Канада. Кіпр. Чехія. Данія. Естонія, Фінляндія. Франція, Грузія,

Германія, Греція, США, Україна, Росія, Іспанія та деякі інші. Вході наради

була прийнята політична декларація , в якій зазначається, що завдяки появі

нових технологій розвивається нове Інформаційне суспільство, як результат

електронізації та подолання технологічних бар'єрів між теле- та

радіомовленням. В майбутньому інформаційне суспільство буде рушійною силою

всіх змін у суспільстві та буде впливати на зв'язки між окремими особами,

групами, країнами. Особливо важливим цей вплив буде у Європі, беручи до

уваги культурну і лінгвістичну різноманітність цієї частини світу. Було

розроблено план дій з пропаганди свободи слова і інформації на

загальноєвропейському рівні в рамках Інформаційного суспільства:

1) розвиток Інформаційного суспільства

2) доступ до нових комунікацій та інформаційних служб

3) саморегулювання ЗМІ провайдерами та операторами нових комунікацій

4) Регулювання ЗМІ в рамках Ради Європи

Національна участь у програмах ЄС. Програми залучення учасників в

електронну комерцію

Национальное участие в программах ес

Национальное участие в программах Сообщества рассматриваются как

необходимая деятельность, требующая большой подготовки и организации.

Сообщество создало сеть корреспондентов или информационных центров в

различных странах. Таким образом оно обеспечивает передачу на национальных

языках информации и документации, которая необходима не только для

повышения уровня знании, но и для участия в инициативах Сообщества и

применения информации на деле с наибольшим шансом на успех.

Политика Сообщества ясно показывает, что участие бизнесменов,

исследователей и национальных институтов зависит не только от компетенции и

знания ноу-хау в данных областях, науках, технологии, экономике и т.д. На

него также четко влияют три фактора:

. Коммуникация и передача информации и документации, эта фаза является

крайне затруднительной в процессе передачи информации. Фактически

информация должна быть передана пользователю и получена в процессе его

профессиональной деятельности, она должна иметь тенденцию стать

органическим интегрированным компонентом новой организации труда.

. Наличие национальной отраслевой политики в приоритетных областях

Сообщества. Она имеет двойную функцию подготовки способов доступа к

фондам ЕС на международной конкурсной основе и внесения стратегических и

управленческих предложений в центры принятия решенийСообщества.

. Использование и распространение исследований и разработок для постоянных

действий по передаче информации внутри социальной и экономической

структуры.

Наличие этих факторов на национальном уровне проявляется в

информационной деятельности. Последняя, как может показаться, увеличивает

ресурсы. В действительности, необходимость активизировать информационные

потоки, доведя их до реальных получателей и превращая их в немедленно

используемые, требует общего пересмотра процесса передачи.

Так как информация не является естественным ресурсом и должна быть

подготовлена для научного использования, окончательный успех инвестиций в

большой степени зависит от способности нации распространять, согласовывать

и координировать различные инициативы и затем анализировать их.

Как показывает опыт Сообщества, важно производить информацию. Но чтобы

сделать ее эффективной, содержание информации должно иметь элементы,

которые могут быть сведены к методам документадии:

. Объяснительный метод: способность передавать цели, методологию

технологии, результаты и совместные работы аналитически и синтетически.

. Лингвистическая коммуникация: находится под сильным влиянием иобщей

культуры, образования и профессионального обучения. В некоторых секторах,

особенно в области компьютерной науки, нетрудно преодолеть этот разрыв. В

других, однако, различия порождают инертность и это, соответственно,

может затруднять коммуникацию.

. Интерпретация исследовательского опыта Сообщества в соответствии с

системой показателей, которые позволяют сделать отчетливее заключение о

развитии в различных секторах как с точки зрения технологических

нововведений, так и влияния организации. Производство этого типа

информации - это обеспечение средства интрепретации, чей матричный подход

является основным в получении политической и программной поддержки как на

национальном уровне, так и на уровне Сообщества.

Уровень национальной политики и способность обеспечивать действия по

поддержадию исследований и разработок для некоторых европейских стран

представляет риск расширения информационной пропасти внутри самого ЕС.

Таким образом, более чем когда-либо неооходимо разработать национальные

стратегии, предпринять целенаправленное вмешательство и координировать

сектор электронной информации и документации.

Общая информация по программам и проектам ЕС

По программе TEDIS для развития EDI на протяжении лет в Европе

делались важные инвестиции в разновидность электронной коммерции "бизнес-

бизнес".

Проект SIMAP, ведущийся DGXV, занимается исследованием по программе

IDA электронной почты, EDI и баз данных для электронного закупок

правительства. Целью ставится создание общей Европейской среды обеспечения,

покрывающей весь жизненный цикл закупок, начиная с процедуры уведомления о

будущих закупках, и заканчивая мониторингом и электронной подачей

предложений.

Развитие региональной электронной коммерции поддерживается через

структурные и взаимосвязанные фонды. Примером может служить RegionLink,

ведущий некоммерческую деятельность, используя технологию Интернет, для

создания экономической деятельности в регионах Европы, в том числе в

Испании и Великобритании.

Министерства обороны в Великобритании, Нидерландах и Франции

разработали CALS и EDI - приложения, совместимые со стандартами НАТО.

Аэрокосмическая промышленность в своих гражданских программах вовлечена в

целый ряд EDI и STEP-сетей, связанных с частными самолетами и программами

ESA. AECMA проводит исследования миграции совместно с UN/EDIFACT.

Франция

Во Франции отдельные предложения по участию в тендерах возникли в 94-

95 годах, касаясь, в основном, отдельных пилот-проектов в рамках

Information Highways.

AFCEE - это новая французская ассоциация, занимающаяся электронной

коммерцией и обменом данных, основанная в марте 1996 года. Конкретная

деятельность будет включать рабочие семинары, предложения правительству

Франции и Европейской Комиссии, ведение пилотных приложений.

Великобритания

В Великобритании в Феврале 1996 года DTI объявила о начале действия

своей Инициативы Информационного Общества (Information Society Initiative),

направленной на электронную коммерцию, в основном с использованием

Интернет.

Германия

Деятельность некоммерческой организации DEDIG e. V. - немецкой EDI

ассоциации - состоит в концентрации на продвижении и

консультационной/информационной деятельности с заинтересованными

предприятиями. В дополнение ко всему, эта организация будет действовать,

как начальный информационный центр для всех немецких пользователей,

заинтересованных в создании Немецкой группы пользователей электронной

службы сообщений. Она также взяла на себя обязательства по распространению

среди всех членов информации Комитета пользователей EEMA.

Финансируемая Siemens-Nixdorf AG немецкая глобальная инженерная сеть в

рамках программы ESPRIT IIM занимается развитием кооперации между компаний

при создании промышленных продуктов.

Италия

В Италии торгово-промышленной палатой разрабатываются планы для

информационных сетей среднего бизнеса. Технолгический округ Канавезе

запустил базирующуюся на Интернет сеть для удаленного обслуживания, включая

электронную коммерцию, для среднего бизнеса и местных общественных

организаций.

Норвегия

В Норвегии ведущаяся правительством Стратегическая институтская

программа 1996-2000 создавалась с акцентом на открытость: она базируется на

общих открытых стандартах, доступности каждому и использует известные

технологии. В задачи исследования входят вопросы политики, механизмов

рынка, развития систем и пилот-проекты.

Россия

Россия - неотъемлемая часть Европы, активно вовлеченная в новую

технологическую революцию, однако пока ее участие слишком фрагментарно и не

позволяет говорить о полноценном использовании преимуществ формирующегося

ИО.

По программе TACIS TEMPUS появление в 1998 году новых совместных

европейских проектов «Мобильность» позволит оказать Российской Федерации

поддержку расширения практики обмена студентами.

Пример. Оценка и совершенствование системы управления Воронежским

государственным университетом, уделяя при этом особое внимание созданию

новых структур и методов управления, а также расширению международных

контактов на уровне кафедр, факультетов и университета в целом.

Украина

Темпус (программа транс европейского сотрудничества в сфере высшего

образования)

Программа Тасис Темпус содействует сотрудничеству между высшими

учебными заведениями в Новых Независимых Государствах, Монголии и

Европейском Союзе с целью поддержки, развития и реструктуризации высшего

образования в странах партнерах.

Приоритеты программы:

. экономика;

. право;

. международные отношения и европейские исследования;

. общественные науки;

. совершенствование управления высшими учебными заведениями.

По линии Тасис финансируются совместные европейские проекты и

«компактные» проекты. В 1998 году совместные европейские проекты будут

финансироваться лишь для Украины, России и Узбекистана.

Украина включена в программу Темпус с 1993. В Украине программа Темпус

сфокусировала свои усилия на:

. реформа структуры управления университетом;

. развитие целевых программ, переподготовка преподавательского состава в

области экономики, современных европейских языков, социальных наук,

европейского права.

Важной ступенью в развитии нашего национального инфопространства стали

также решения целого ряда международных встреч политиков представителей

СМИ Европейской Академии Берлина, Амстердамского иснтитута общественности

и политиков, Украины и Грузии в рамках программы TACIS под общим названием

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6