Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україне
p> 1) короткостроковий кредит на будівництво ( реконструкцію ) житла, тобто безпосередньо для фінансування будівельних робіт (будівельний кредит);
1) довгостроковий кредит для придбання житла.
Кредитно-фінансова підтримка населення в вирішенні житлової проблеми
здійснюється при використанні громадянами власних коштів, а також за
рахунок державних субсидій, що отримуються на придбання житла.
Кредитування житлового будівництва виконується при умові відведення
забудовнику у встановленому порядку земельної ділянки та наявності дозволів
відповідних органів на будівництво житла. Відповідні документи про це
повинні бути надані позичальником в банк разом з заявою на видачу суди.
Крім того, наданню в банк належить узгоджена й затверджена у
встановленому порядку проектно-смітна документація, а також документи, що
необхідні для визначення платоспроможності клієнта ( довідка з місця роботи
), та забезпечувальне зобов’язання.
В якості забезпечувальних зобов’язань громадяни можуть надавати договір
застави нерухомого майна, поруку одного або більшої кількості громадян,
страхової компанії чи інших юридичних осіб.
Підприємствам та організаціям різних форм власності рекомендовано в
порядку надання допомоги своїм працівникам в покращанні житлових умов
надавати гарантії на погашення житлових кредитів, що їм видані, а також
частково або повністю здійснювати погашення цих кредитів за рахунок власних
коштів.
Предметом застави можуть виступати:
a) земельна ділянка під будівництво, яка є власністю позичальника чи інші майнові права на цю ділянку;
a) готове житло чи об`єкти незавершеного будівництва;
a) інші види майна та майнових прав, які у відповідності до чинного законодавства України можуть використовуватися в якості застави.
Заставлене майно підлягає страхуванню заставодавцем від ризику втрати та
пошкодження.
До повного погашення суми основного боргу та процентів за кредитом
позичальник права без письмової згоди банку продати або переуступити
майнові права на нерухоме майно третій особі.
Житлове кредитування населення здійснюється банками при дотриманні
основних принципів кредитування: цільового використання, забезпеченості,
терміновості, платності та поверненості.
При виявленні не цільового використання кредитів отриманих на будівництво
чи купівлю житла, банк має право достроково стягнути видані кредити, а у
випадку неможливості повернення кредиту позичальником банк проводить
звернення стягнення на заставлене майно чи на поручителя.
У відповідності з положенням про житлове кредитування сума кредиту, що
видається банком не повинна перевищувати 70% вартості придбання чи
облаштування землі, будівництва (реконструкції чи вартості житла що
купується). В іншій частці ( в розмірі не менше 30%) позичальник повинен
брати участь власними коштами в об`єкті що кредитується. Цей момент, а
також інші конкретні умови житлового ( терміни, відсотки ) повинні
обумовлюватися в кредитному договорі, що заключається між позичальником та
банком.
Вданий момент Ощадним банком України здійснюються такі види
довгострокового кредитування:
1) Кредит на індивідуальне житлове будівництво (на будівництво індивідуальних будинків з надвірними будівлями ) ( купівля житлових будинків ) може бути наданий громадянам, що мають самостійне джерело доходів (в тому числі й пенсіонерам ), відділенням
Ощадбанку за місцем проживання. Цей кредит видається терміном до десяти років під 46 % річних в розмірі до 8000 грн. При цьому позичальник повинен приймати участь власними коштами в розмірі, що не менше 25% від загальної вартості будівництва;
1) Що стосовно кредиту на купівлю у громадян індивідуальних житлових будинків з надвірними будівлями, то він теж видається терміном до
10 років у межах оціночної вартості але не більше 8000 грн. Він може бути наданий громадянам, що мають самостійне джерело доходів
(в тому числі й пенсіонерам ), відділенням Ощадбанку за місцем проживання. При цьому процентна ставка складає на даний момент 46% річних, що стосовно кредиту на купівлю квартир, то умови його надання такі ж як і кредиту на купівлю у громадян індивідуальних житлових будинків з надвірними будівлями, тільки плата за кредит складає вже 48% тобто на 2% більша від плати за попередній кредит;
1) Кредит на реконструкцію, капітальний ремонт житлових будинків, будівництво надвірних будинків – він видається у розмірі наступних витрат, але не більше 5500 грн. та строком до5 років під 46% річних. Він може бути наданий громадянам, що мають самостійне джерело доходів (в тому числі й пенсіонерам ), відділенням
Ощадбанку за місцем проживання;
1) Кредит на будівництво, купівлю будинків дачного типу та благоустрій садових ділянок, будівництво, купівлю будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом .Даний кредит може бути наданий громадянам, що мають самостійне джерело доходів (в тому числі й пенсіонерам ), відділенням Ощадбанку за місцем проживання. Цей кредит видається у розмірі наступних витрат але загальна сума яких не перевищує 5000 грн. терміном до 5 років під 48% річних;
1) Кредит на реконструкцію та капітальний ремон будинків дачного типу і будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом, будівництво гаражів, реконструкція та ремонт квартир ( які знаходяться у приватній власності з 1.10.96 ), купівля гаражів. Цей кредит видається в сумі до 3500 грн. терміном од трьох років з платою за кредит, що знаходиться на рівні 48%. Він як і попередні види кредитів може бути наданий громадянам, що мають самостійне джерело доходів (в тому числі й пенсіонерам ), відділенням
Ощадбанку за місцем проживання.
ПРОДАЖ ТОВАРІВ В КРЕДИТ повинен проводитися підприємствами роздрібної
торгівлі всіх форм власності за цінами, що діють на день продажу ( без
перерахунку в зв`язку з зміною цін в майбутньому). За деякими даними до
продажу рекомендовано 16 найменувань товарів автомобілі, меблі,
холодильники, морозильні камери, аудіо-відео техніку та ін.
Перший внесок готівковими коштами покупця, що купує товари в кредит,
а також термін розстрочки платежу за них ( термін кредиту) поставлені в
залежність від вартості товару. Якщо ціна товару дозволеного до продажу в
кредит не перевищує 12- кратний розмір мінімальної місячної заробітної
плати, то покупець вносить відразу не менше 20% вартості цього товару і
отримує відстрочку платежу на термін від 6 місяців до трьох років, а якщо
ціна товару перевищує названу межу, то необхідно спочатку при покупці
товару в кредит виплатити 40% його вартості, інша частина належить до
погашення в термін до 5 років. Так в наш час можна придбати в розстрочку
автомобілі компанії АВТОЗАЗ-DAEWO на термін від 6 місяців до 60 місяців ( 5
років ), сплативши відразу 40% від номінальної вартості автомобілів.
Платежі здійснюються щомісячно. За цією програмою можна придбати автомобіль
будь-якої марки даного концерну. Також у розстрочку можна придбати
автомобілі IVECO від компанії IVECO-КРАЗ попередньо сплативши від 15% до
30% початкової вартості і отримуєте розстрочку на 3 роки на мікроавтобуси
та 4 роки - на тягачі. При цьому платежі потрібно здійснювати щоквартально
з відсотковою ставкою – 15% - 16% річних у валюті.
Правилами продажу в кредит громадянам товарів довгострокового
користування встановлені ліміти ( границі ) кредитування, які визначаються
рівнем заробітної плати ( доходу ) громадян. Так при продажі товарів в
розстрочку на 6 місяців сума кредиту що надається не повинна перевищувати 2-
х місячної заробітної плати покупця товарів, на 24 місяці – 8-ми місячної
зарплати, на 36 місяців – 12-ти місячної зарплати, на 48 місяців – 18-ти
місячної зарплати і, на кінець, при терміні кредиту в 60 місяців гранична
сума кредиту встановлена на рівні 24-місячної заробітної плати покупця.
У випадках коли вартість товару перевищує граничну суму кредиту,
різниця між вартістю товару та сумою кредиту повинна бути сплачена
готівковими коштами або безготівковим шляхом.
З покупців на рахунок підприємств торгівлі беруть відсотки з суми
кредиту, розмір яких встановлюється підприємством торгівлі з урахуванням
діючих ставок на банківські кредити. Вартість товару в сумі наданого
кредиту повинна погашатися покупцем рівними долями один раз в місяць.
Важливим джерелом кредитів фізичним особам, не призначених на
житло, кошти переміщення та освіту, є БАНКІВСЬКІ КРЕДИТНІ КАРТКИ.
Банківські картки передбачують участь трьох сторін: банка – емітента
кредитної картки, її власника та торгової організації, що приймає кредитні
картки в якості платіжного засобу за товари та послуги. Для отримання
кредитної картки клієнт повинен перерахувати в банк встановлену банком суму
грошових коштів. Сплата товарів та послуг може бути проведена й без
наявності коштів на рахунку клієнта, за рахунок банківського кредиту. Банк
за свої послуги стягує визначений відсоток від суми кожної операції.
Користувачі кредитної картки також повинні щорічно перераховувати визначену
суму грошей за обслуговування картки та її щорічне оновлення.
Цей спосіб постійного надання споживчого кредиту набуває все більш
широкого розповсюдження за кордоном. Такі міжнародні фінансові асоціації,
як Visa, American Express, MasterCard, надають володарям їх пластикових
карток практично будь-яку послугу в довільній сфері обслуговування.
Вданий момент вже багато банків працюють як з вище перерахованими
картками так і з картками власних емісій. Однак слід відмітити що наша
країна в даний момент ще не зовсім готова до втілення в широких масштабах
кредитних карток ні технічно ні структурно, ні психологічно. Особливого
розвитку вони набули в основному в найбільших містах України, а якщо
розглядати більш детальніше в самих містах то здебільше це елітні магазини,
бари та ресторани, банки та центральні поштові відділення.
До споживчого кредиту відноситься і кредит ЛОМБАРДІВ. Ломбарди
надають населенню кредит під залог предметів особистого користування та
домашнього споживання. Розмір суди залежить виду заставлених речей, їх
ринкової вартості та встановленого ломбардом ліміту заставного
забезпечення. В даний час все більш широкого розвитку набувають приватні
ломбарди. Тому відсоткова ставка за ломбардними кредитами досить висока.
Вона не рідко перевищує банківську процентну ставку, що впливає на об`єми
цього кредиту. В даний час ломбардні кредити видаються в переважній
більшості під заставу виробів із дорогоцінних металів (золото, срібло,
платина ) та камінців, нової аудіо-відео техніки, тобто під заставу майна,
яке має високу ліквідність.
Альтернативою до банківського споживчого кредиту є кредити, що
надаються кредитними союзами. На Україні вони хоч і існують, але великого
розповсюдження не набули із-за недосконалого законодавства, що регулює їх
діяльність.
Споживчий кредит, як будь - який інший кредит, відноситься до
категорії кредиту, а отже йому притаманні всі відомі принципи кредитування.
Реалізація кредитних відносин відбувається шляхом кредитування, яке
реалізується з допогою процесу кредитування.
Отже, як ми бачимо, на сьогоднішній день існує досить широкий спектр
банківських продуктів з споживчого кредитування, як на світоввому ринку так
і на ринку України. Особливо швидкими темпами розвиваються банківські
продукти з використанням новітніх технологій, наприклад таких, як кредитні
картки.
1.2 Організаційно-економічні умови споживчого кредитування в сучасних умовах
Процес кредитування як і будь-який процес містить у собі де –
кілька етапів. Вданому випадку процес[7] кредитування можна розділити на
декілька етапів, кожен з яких вносить свій внесок в якісні характеристики
кредиту та визначає ступінь його надійності та прибутковості для банку:
1) попередній аналіз ринку та розробка стратегій кредитних операцій;
1) розгляд заявки на отримання кредиту та інтерв`ю з майбутнім позичальником;
1) оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику пов`язаного з видачею кредиту;
1) підготовка кредитного договору ( структурування кредиту ) та його підписання;
1) контроль за виконанням умов договору та погашенням кредиту.
Кожен банк повинен мати чітку та детально пророблену програму розвитку
кредитних операцій. Бажано сформувати цілі, принципи та умови видачі
кредитів різним категоріям позичальників у спеціальному документі –
меморандумі про кредитну політику, де вказані пріоритетні сфери кредитної
діяльності банку на майбутній період і визначені такі важливі моменти
кредитної роботи банку, як розподілення повноважень при прийнятті рішень
про видачу кредиту, граничні розміри суди одному позичальнику, вимоги до
забезпечення та погашення кредиту, порядок видачі кредитів працівникам та
засновникам банку, комплекс мір з контролю за якістю кредитного портфелю і
т. ін.
Підготовка такого документу дозволяє керівництву банка виявити
сильні та слабкі сторони його діяльності, його позиції по відношенню до
конкурентів, визначити загальну лінію поведінки та забезпечити однозначний
підхід до клієнтів працівників різних ієрархічних рівнів банку.
За даними американських аналітиків, 35 – 40% виникає в результаті
недостатньо глибокого аналізу фінансового стану позичальника на попередній
стадії переговорів.
Клієнт, що звертається в банк за отриманням споживчого кредиту,
повинен надати заяву, де містяться початкові дані про необхідний кредит:
ціль, розмір кредиту, вид та строк кредиту, можливе забезпечення.
До заяви повинні додаватися документи, які є обгрунтуванням
прохання про надання кредиту та поясненням причини звернення в банк. Ці
документи - необхідна складова частина заяви. Їх детальний аналіз
здійснюється на наступних етапах, після того, як представник банку проведе
попереднє інтерв`ю з заявником та зробить висновок про перспективність
угоди.
До складу пакета супроводжуючих документів, що надаються в банк
разом з заявою, входять наступні:
1) Податкові декларації. Це важливе джерело додаткової інформації. Там можуть міститися відомості яких не має в інших документах. Крім того вони можуть характеризувати позичальника, якщо буде виявлено, що він ухиляється від сплати податків з частини прибутку.
1) довідки з місця роботи позичальника про стаж роботи на підприємстві, розміри заробітної плати і утримань з неї ( виплати податків, погашення позичок (у тому числі за товари, придбані в розстрочку, утримання аліментів та інших стягнень);
3) книжки по розрахунках за комунальні послуги, квартирну плату;
4) документів, що підтверджують прибутки по вкладах, цінних
паперах;
5) інших документах, що підтверджують інші доходи та витрати
позичальника та його сім’ї (розрахункові документи, що підтверджують
витрати по утриманню дітей в дошкільних установах, плату за навчання ).
Заява надходить до відповідного кредитному працівнику, який після розгляду проводить попередню бесіду з майбутнім позичальником – власником чи представником керівництва фірми, фізичної особи. Ця бесіда має дуже важливе значення для вирішення питання про майбутній кредит: вона дозволяє кредитному інспектору вияснити не тільки багато важливих деталей кредитної угоди, а й скласти психологічний портрет позичальника, виявити професійну підготовленість, реалістичність його оцінок положення та перспектив розвитку.
Під час бесіди інтерв’ю єру не слід намагатися вияснити аспекти роботи; він повинен сконцентрувати увагу на основних, базових питаннях, що являють найбільший інтерес для банку. Рекомендується розподілити питання на декілька груп (4 – 5 груп ). Приклади питань наведені нижче.
1. Питання пов`язані з погашенням кредиту :
• як клієнт збирається гасити кредит ; скільки грошової готівки він отримує в ході робочого місяця;
• чи має клієнт спеціальне джерело погашення кредиту;
• чи є особи, що готові дати гарантію та яке їх фінансове становище. 2. Питання стосовно забезпечення кредиту:
• яке забезпечення буде передано в заставу;
• хто власник забезпечення;
• де складовано забезпечення;
• чи знаходиться воно під контролем клієнта та чи може бути що потребується чий–небуть спеціальний дозвіл, щоб продати забезпечення;
• як була проведена оцінка майна, що пропонується в якості забезпечення;
• чи підлягає забезпечення псуванню;
• які витрати на зберігання забезпечення. 3. Питання про зв`язки клієнта з іншими банками:
• які банки використовуються в даний час клієнтом;
• чи звертався він до інших банків за споживчою позичкою;
• чуму клієнт прийшов саме в цей банк;
• чи має він непогашені позички та який їх характер.
При отриманні заявки на кредит, банк повинен вияснити не тільки різні аспекти кредитної угоди, але й дати оцінку персональних якостей позичальника, будь це приватна особа чи керівник фірми. Оцінюючи особу клієнта банк зосереджує увагу на наступних моментах:
• порядність та чесність;
• професійні здібності;
• вік та стан здоров`я;
• наявність наступника ( на випадок захворювання чи смерті );
• матеріальна забезпеченість.
Порядність та чесність. Це ключові якості клієнта, що мають для банка першочергове значення. Банк не повинен надавати кредит особі, якщо ця особа не заслуговує довіри, тобто якщо маються признаки, що позичальник не буде дуже точно притримуватися умов кредитної угоди. Чесний клієнт прикладе максимум зусиль щоб погасити взяті забов`зання, в якому тяжкому стані він би не опинився. Ненадійний клієнт буде гасити борги банку, якщо у нього маються вільні грошові кошти. Коли ж виникають складнощі, то він припиняє сплату заборгованості і відсовує банк в кінець черги.
При оцінці позичальника банк приділяє більше уваги його особистому життю, особливостям його « життєвого стилю «. Банк надає перевагу мати справу з клієнтом, який має будинок та проживає в ньому на протязі декількох років; який рідко змінює місце працевлаштування, одружений, має сім`ю, дітей і т. ін. Це слугує, як правило, свідченням благонадійності та дає певну гарантію, що клієнт не припинить сплату боргу в неекстремальній ситуації. Не слід, однак, думати, що позичальник, який не вписується в цю картину, повинен автоматично відхилятися. Зовсім очевидно, що набагато простіше оцінити цей аспект кредитування, що стосується репутації клієнта.
При вирішенні питання про позичку для банку суттєво , чи має він справу з своїм попереднім клієнтом, для якого він відкрив рахунок і який вже отримував вже позичку в цьому банку, чи незнайома людина, що вперше звернулася до банку. Якщо клієнт вже отримував у банку позичку і в банку не було до нього претензій, то це суттєво підвищує його шанси на отримання нового кредиту. Якщо він не користувався кредитом, але має депозитний рахунок в цьому банку, то наявність солідного залишку на ньому та регулярне перерахування сум на цей рахунок теж може свідчить про його високу платоспроможність. При першому зверненні клієнта банк повинен провести детальне обстеження стану справ майбутнього позичальника та використовувати максимум інформації про його особисті якості та матеріальний стан.
Вік та стан здоров`я клієнта. Якщо позичальник - людина похилого віку, продуктивність якої понижена через вік або тяжке захворювання, то видача споживчого кредиту буде ризикованою. В останньому випадку важливо знати чи є правонаступник, який зможе на себе прийняти зобов`язання по позичці у випадку смерті клієнта або коли він відходить від своїх справ.
Матеріальний аспект платоспроможності характеризує спроможність клієнта погасити борг за рахунок власних коштів. Якщо мова йде про особисту позичку, то банк намагається оцінити розмір особистого майна клієнта. Особисте багатство позичальника складається з нерухомого та рухомого майна. Наявність солідної нерухомості ( земля будівлі ) є покращуючим фактором при отриманні позички. Відомості про нерухомість зберігаються в кадастрі, де вказаний вид майна, його статус, стан та місцезнаходження. При цьому банкір, звичайно, цікавить не номінальна вартість нерухомості, а її реальна цінність, бо продаж нерухомості у випадку банкрутства часто являє собою непросту задачу. Для оцінки майна банкір може звернутися до послуг спеціаліста.
Рухоме майно може включати вклади (термінові ) клієнта, цінні папери, благородні метали, дорогоцінності, картини і т. ін. Це майно теж потребує детальної оцінки.
Зрозуміло, що банк з більшим задоволенням видає кредит клієнту, який володіє солідним майном, має нерухомість та цінні папери, ніж особі яка не має майна і цілком покладається на поточні доходи.
Після бесіди кредитний інспектор повинен прийняти рішення: чи продовжити роботу з кредитною заявкою чи відповісти відмовою. Якщо пропозиція клієнта не збігається в якихось важливих аспектах з принципами та положеннями політики, яку проводить банк в напрямку кредитування, то заявку слід рішуче відвернути. При цьому слід роз`яснити замовнику причини, за якими кредит не може бути наданий. Якщо ж кредитний інспектор за підсумком попереднього інтерв`ю вирішує продовжити роботу з клієнтом, то він заповнює кредитне досьє та направляє його разом з заявкою та документами, які надав клієнт, у відділ по аналізу кредитоспроможності. Там проводиться поглиблений і детальний аналіз фінансового стану фізичної особи - позичальника. При цьому кредитний інспектор повинен вияснити хто з працівників найбільш підходить для проведення експертизи. Наприклад, якщо мова йде про оцінку забезпечення, що надане клієнтом, то потрібен висновок досвідченого аналітика, так як оцінка майна являє собою складну процедуру. Якщо ж потрібно отримати відомості у кредитного агентства, то цим може зайнятись менш кваліфікований працівник. Ефективність кредитного інспектора полягає у вмінні давати доручення тим працівникам, які найкраще підходять для його виконання.
Кредитоспроможність[8] -наявність передумов для одержання позичок, спроможність повернути їх. Вона визначається показниками, які характеризують його акуратність при розрахунках по раніше одержаних кредитах, його поточне фінансове становище і перспективи змін, спроможність при необхідності мобілізувати грошові кошти з різних джерел. Кредитоспроможність розраховується комерційним банком по кожному позичальнику - фізичній особі. Кредитоспроможність це якісна оцінка позичальника, яка робиться банком до вирішення питання про можливість і можливості кредитування та дозволяє передбачити вірогідність своєчасного повернення суд та їх ефективного використання.
Фактори, що оцінюються при оцінці кредитоспроможності позичальника, дозволяють оцінити готовність позичальника повернути суду у визначений термін.
В вітчизняній банківській практиці готовність позичальника до виконання взятих на себе зобов’язань оцінюється через вивчення його дієздатності та репутації по відношенню до суд, здатності отримувати дохід, наявність капіталу, забезпечення суд. Зовнішнім фактором оцінки кредитоспроможності є стан кон`юнктури ринку.
Оцінка дієздатності позичальника включає вивчення відомостей про фізичну особу, а саме її дієздатності.
Оцінка дієздатності дозволяє визначити правомірність отримувача суди до угоди, міру відповідальності та правонаступництва фізичних осіб при порушенні умов кредитної угоди.
Під репутацією позичальника розуміється його готовність до погашення отримуваної суди.
Про репутацію позичальника можна скласти уяву на основі інформації про участь в судових процесах, арбітражах, про видвинуті проти неї звинувачування, наявності штрафів, відомостей про виконання платежів в минулому та на поточний момент.
Здатність фізичної особи отримувати дохід - це величина отримуваної заробітної плати. Економічна ситуація, що складується допомагає визначити який фактор, що враховується при оцінці кредитоспроможності, має вирішальне значення. Так, якщо в умовах підйому вирішальне значення має здатність отримувати дохід, то в умовах спаду - фактор забезпечення суд.
Однак, в любому випадку для банку залишаються важливими дієздатність та репутація позичальника.
Якщо більш детально поговорити про оцінку фінансового стану позичальника - фізичної особи, то тут рекомендується вивчити його місячні доходи та витрати.
Вивчення платоспроможності позичальника здійснюється на підставі
таких документів:
-довідки з місця роботи позичальника про стаж роботи на підприємстві,
розміри заробітної плати і утримань з неї ( виплати податків, погашення
позичок (у тому числі за товари, придбані в розстрочку, утримання аліментів
та інших стягнень);
-книжки по розрахунках за комунальні послуги, квартирну плату;
-документів, що підтверджують прибутки по вкладах, цінних паперах;
-інших документах, що підтверджують інші доходи та витрати
позичальника та його сім’ї (розрахункові документи, що підтверджують
витрати по утриманню дітей в дошкільних установах, плату за навчання ).
Один з основних показників, які підтверджують платоспроможність
позичальника - фінансова та соціальна стабільність. При всіх рівних умовах
перевага віддається клієнту, який має більш надійні доходи, тривалий час
роботи на підприємстві і проживання у даній місцевості.
Оцінка фінансового стану позичальника здійснюється за допомогою таких
коефіцієнтів та факторів:
- коефіцієнт платоспроможності позичальника Кпп;
- коефіцієнт платоспроможності сім’ї Кпс;
- коефіцієнт забезпечення Кз;
- наявність власної нерухомості ВН;
- наявність постійної роботи ПР.
На підставі цих документів визначаються:
- середньомісячні доходи позичальника (МД) та його сім’ї (МДС) з
урахуванням заробітної плати, відсотків по вкладах, облігаціях та інших
цінних паперах, доходів від іншої діяльності
- середньомісячні витрати позичальника (МВ) та його сім’ї (МВС) з
урахуванням розмірів сплачуваних податків, відрахувань від заробітної плати
на сплату аліментів, погашення раніше одержаних позичок, страхових,
комунальних та квартирних платежів та ін.
а)Коефіцієнт платоспроможності Кпп
Коефіцієнт платоспроможності позичальника розраховується як
відношення середньомісячного доходу (МД) до суми середньомісячних витрат
(МВ) та місячних платежів по кредиту та відсотках .
МД
Кпп = ————————,(1.1)
МПП + МВ де Кпп - коефіцієнт платоспроможності;
МПП - місячні платежі по позичці включаючи відсотки (в
розрахунок береться позичка, яку передбачає одержати позичальник).
Коефіцієнт платоспроможності характеризує здатність позичальника
забезпечувати своєчасні розрахунки.
Теоретичне значення коефіцієнта платоспроможності Кпп - не менше 2.0
При визначенні коефіцієнта платоспроможності враховано, що
відповідно до діючого порядку судові органи, як правило, виносять рішення
про утримання за виконавчими листами суми з розрахунку, що загальна сума
утримань з доходу позичальника не повинна перевищувати 50 відсотків його
доходу.
Зважаючи на те, що реальні місячні доходи позичальника - це лише
частина місячного доходу його сім’ї, а витрати, що враховуються при
розрахунку платоспроможності, розподіляються на всіх членів сім’ї, то дохід на кожного працюючого члена сім’ї буде більший, а витрати - менші, ніж у
наведеному вище розрахунку.
З іншого боку, витрати позичальника на будівництво, придбання чи
ремонт житла та інших будов також не можна розглядати як його власні
витрати, а тільки як загальносімейні.
Тому при оцінці фінансового стану позичальника використовується
коефіцієнт платоспроможності сім’ї (Кпс). За сім’ю приймається тільки дві
особи - чоловік та дружина. Цей показник враховується при наявності
поручительства одного з них.
При такому підході один із членів сім’ї буде позичальником, а другий
- його поручителем. Обидва вони несуть солідарну відповідальність за
своєчасне і повне повернення кредиту та сплати відсотків. а)Коефіцієнт платоспроможності сім’ї (Кпс)
Коефіцієнт платоспроможності сім’ї обчислюється із співвідношення
місячного доходу сім’ї до всіх місячних витрат, включаючи витрати по
позичці.
МДС
Кпс = -------------------, (1.2)
МВС + МПП де МДС - місячний дохід сім’ї;
МВС - місячні витрати сім’ї;
МПП - місячні витрати по позичці (у розрахунок приймається
позичка, яку планує одержати позичальник).
Теоретичне значення Кпс повинно бути не менше 2,0
У разі, якщо позичальник не має сім’ї або відсутнє поручительство
члена сім’ї, коефіцієнт Кпс не визначається. При оцінці фінансового стану
позичальника Кап множиться на 2.
в)Коефіцієнт забезпеченості Кз
Одним із засобів забезпечення повернення кредиту є застава:
Вартість застави
Кз= --------------------------------- (1.3)
Сума кредиту і відсотків
Теоретичне значення Кз - не менше 1,5
Залежно від стану платоспроможності, фінансової стійкості,
солідності та можливості виконувати свої зобов’язання перед банком фізична
особа – позичальник повинна бути віднесена до одного з п`яти класів , які
характеризують його надійність :
КЛАС А - фізична особа з дуже стійким фінансовим станом;
КЛАС Б - фізична особа зі стійким фінансовим станом;
КЛАС В - фізична особа має ознаки фінансового напруження;
КЛАС Г - фізична особа підвищеного ризику;
КЛАС Д - фізична особа з незадовільним фінансовим станом.
Для визначення класу позичальника визначається інтегрований показник
його фінансового стану, який розраховується на підставі наведених вище
коефіцієнтів, їх вагомих значень та вагомих коефіцієнтів аналітичних груп.
Тобто оцінка фінансового стану позичальника і віднесення його до
відповідного класу надійності здійснюються після узагальнення визначених
коефіцієнтів та розрахунку інтегрованого показника.
г) Наявність власної нерухомості ВН
ВН може набувати таких значень:
ВН = 1 при наявності власної нерухомості;
ВН = 0,5 - нерухомість знаходиться у власності іншого члена сім’ї;
ВН = 0 - не має власної нерухомості.
д) Наявність постійної роботи ПР
ПР може набувати таких значень:
ПР = 2 при стажі роботи на постійному місці понад 3 роки;
ПР = 1 при стажі роботи на постійному місці від 1 до 3 років;
ПР = 0 при стажі роботи менше 1 року.
Для визначення інтегрованого показника фінансового стану позичальника
необхідно:
- розраховані за викладеною методикою показники занести до таблиці
додатку 2.19;
- значення кожного показника помножити на вагоме значення;
- знайти суму всіх значень.
Після визначення інтегрованого показника визначається клас позичальника за
рейтинговою шкалою таблиці додатку 2.20
Дана методика рейтингової оцінки кредитоспроможності фізичної особи – позичальника розроблена для умов нашого середовища і широко застосовується банками України.
Для оцінки надійності та фінансового стану майбутнього позичальника банк використовує всі доступні матеріали, як отриманні безпосередньо від клієнта, так і ті, що знаходяться в кредитному архіві або що надійшли із зовнішніх джерел ( від кредитних агентів, від ділових партнерів позичальника. Але особливо важливим є детальне вивчення фінансового стану та розрахунок коефіцієнтів, що використовуються в практиці кредитного аналізу. Існує багато розрахункових показників, причому кожен банк використовує свою методику їх розрахунку та оцінки.
Одним з можливих способів оцінки кредитоспроможності позичальника є так званий метод рейтингової оцінки кредитоспроможності позичальника, який дуже широко розповсюджений в західних банках. Але в останні часи його часто починають використовувати й українські банки. Тому має сенс розглянути більш детально даний метод оцінки кредитоспроможності позичальника - фізичної особи.
Рейтингова оцінка кредитоспроможності позичальника - це оцінка кредитного ризику надання короткострокових суд банка.
Методика рейтингової оцінки кредитоспроможності включає:
1. розробку системи оціночних показників кредитоспроможності;
2. визначення критеріальних границь оціночних показників;
3. ранжування оціночних показників;
4. оцінка сумарної кредитоспроможності.
При виборі показників оцінки кредитоспроможності виділяють традиційні коефіцієнти: ліквідності, прибутковості і т. ін. Поряд з цім пропонується використовувати ряд додаткових показників. Так в західних країнах, визначаючи кредитоспроможність клієнта, банк розглядає комплекс факторів. Інформація [9] про позичальника займає інколи до 80% об`єму листа опитування. Питання ж обрані і сформульовані так, щоб не задіти гідність позичальника.
Крім того, існують методики застосування спеціальної шкали для виміру рейтингу позичальника по системі «кредит - скорингу», тобто нарахування балів клієнту в залежності від його рівня кредитоспроможності. Наприклад, «скоринг - формуляр» німецького банку складається з 12 показників, по кожному з яких клієнту нараховуються бали. Чим більше балів набере клієнт в сумі, тим вища його кредитоспроможність. Максимальний бал таблиці -20. Перші п`ять показників відносяться до фінансових можливостей клієнта.
Перший. Відсутність несприятливої інформації кредитно-довідкового бюро - 10 балів.
Другий. Здатність погасити заборгованість: до 60% - 0 балів, 61 - 80% - 10 балів, 81 - 100% - 20балів.
Сьомий. Трудова діяльність у останнього наймача: до 1 року - 0 балів; до 2 років - 3 бали; до 3 років - 5 балів; до 5 років - 8 балів; більше 5 років - 12 балів; пенсіонер - 0 балів.
Восьмий. Сфера діяльності: держслужба - 10 балів; інші сфери - 6 балів; пенсіонери - 0 балів.
Дев`ятий. Вік: до 20 років - 0 балів; 25 років - 2 бали; 30 - 4 бали; 35 - 8 балів; 50 - 9 балів; 60 - 11 балів; більше 60 - 16 балів.
Таким чином при набраній сумі в 81 бал співробітник банку приймає позитивне рішення про кредитування самостійно, від 61 до 80 балів - потрібна згода вищестоящої особи. Коли рейтинг сягає нижче 60 балів, то в видачі суди клієнту відмовляють.
Для порівняння можна навести також скоринг - формуляри інших банків, наприклад Ощадбанку Російської Федерації. Цим[10] банком видаються кредити на будівництво в сумі, що не перевищує 60000 дол. та терміном до 10 років, та кредити на поточні потреби в сумі, що не перевищують 10000 дол. та терміном до трьох років. Платоспроможність позичальника в цьому банку визначають за слідуючою формулою:
Р = Дч * К * Т (1.4)
де, Р - платоспроможність;
Дч - середньомісячний доход за останні шість місяців, мінус всі обов(язкові платежі;
К - коефіцієнт, який змінюється в залежності від значення Дч:
К = 0,3 при Дч до 500 дол.
К = 0,4 при Дч від 501 до 1000 дол.
К = 0,5 при Дч від 1001 від 2000 дол.
К = 0,6 при Дч від 2001 дол.
Т - термін кредитування в місяцях.
Для визначення платоспроможності позичальника - підприємця замість довідки з місця роботи використовують декларацію про доходи завірену податковою інспекцією. Якщо в процесі аналізу платоспроможності позичальника виявляються об(єктивні передумови незбереження рівня доходів на протязі обумовленого терміну кредиту (Наприклад, при нестійкому положенні організації в якій працює позичальник, наявність в сумі доходу разових не гарантованих виплат і. т.п.), то величина кредиту корегується в меншу сторону.
А взагалі вперше техніка кредитного скорингу[11] була запропонована американським економістом Д. Дюраном на початку 40 - х рр. Для відбору позичальників по споживчому кредиту. Дюран зауважував, що виведена ним формула " може допомогти кредитному працівнику легко й бистро оцінити якість звичайного претендента на кредит, але в екстра ординарних випадках її прогнозні якості послаблюються ".
Дюран виявив групу факторів, що дозволяють, на його думку, з достатньою достовірністю визначити ступінь кредитного ризику при отриманні споживчого кредиту. Він використовував слідуючі коефіцієнти при нарахуванні балів:
1. Вік: 0,01 за кожен рік більше 20 років ( максимум 0,3)
2. Стать : жіноча - 0,4, чоловіча - 0;
3.Термін проживання : 0,042 за кожен рік проживання в даній місцевості
( максимум 0,42);
4.Професія: 0,55 за професію з низьким ризиком, 0 - за професію з високим ризиком, 0,16 - для других професій;
5.Робота в галузі: 0,21 - підприємства загального користування, державні установи, банки та брокерські фірми;
6.Зайнятість: 0,059 за кожен рік роботи на даному підприємстві
(максимум - 0,59);
7-9. Фінансові показники: 0,45 за наявність банківського рахунку, 0,35 за володіння нерухомістю, 0,19 при наявності полісу страхування життя.
Використовуючи ці коефіцієнти Дюран визначив границю, що розділяє "гарних" та "поганих" позичальників - 1,25 бала. Клієнт, що набрав більше 1,25 бала, може бути віднесений до групи помірного ризику, а той що набрав менше 1,25 бала рахується не бажаним для банка.
Метод скорингу дозволяє провести експрес-аналіз заявки на кредит в присутності клієнта. У французьких банках клієнт, що попросив персональну суду та заповнив спеціальну анкету, може отримати відповідь про можливість надання споживчого кредиту на протязі декількох хвилин.
До спеціальної анкети великого французького банк "Креді агріколь", яку заповнюють індивідуальні позичальники, входять такі дані:
1. ціль кредиту (від 0 балів при грошовому кредиті до 100 балів при купівлі автомобіля);
2. Участь клієнта у фінансуванні угоди ( при сплаті готівкою менше 10% суми - 0, від 10 до 45% - 30 балів, більше 45% - 50 балів);
3. сімейний стан (від 0 для розведених подружь до 60 з кількістю дітей менше трьох );
4. професія (від 0 балів для студентів до 100 для державних службовців);
5. вік (від 0 балів для осіб молодше 25 років, до 100 балів більше 65 років);
6. зайнятість (від 0 балів при терміні менше одного року до 100 - більше 4- х років);
7. чистий річний дохід (від 0 - при доході до 60 тис. франків до 100 - при доході більше 160 тис. фр.);
8. володіння нерухомістю (від 0 балів при наймі квартири до 80 при наявності власного будинку);
9. термін кредиту (від 140 балів при терміні менше 1-го року до 0 при терміні більше 2- х років - 4
10. сума на банківському рахунку (від 0 при залишку менше 5 тис. фр. До 150 при залишку більше 50 тис. фр. ).
Якщо позичальник набрав більше 510 балів, банк відразу дає згоду на видачу кредиту, при 380 - 509 балах проводиться додаткове вивчення умов ( сума, термін кредиту, гарантії), при набранні менше 380 балів слідує відмова від видачі споживчого кредиту.
Також для прикладу наведу рейтинг якості кредиту(по бальній системі), який рекомендується Світовим Банком[12] для використання (див додаток 1.1 та додаток 1.2).