p> Методи перевірки кредитоспроможності позичальників по бальній системі отримують все більше визнання західних банків, які не жаліють ні часу, ні коштів на їх розробку.

Світова банківська практика аналізу клієнтської заборгованості безперечно заслуговує глибокого та всестороннього вивчення зі сторони банків України.

У випадку позитивного заключення про кредитоспроможність потенційного позичальника банк приступає до розробки умов кредитного договору. Цей етап називається структуруванням суди. В процесі структурування визначає основні характеристики суди :
5. ціль кредиту;
6. суму;
7. порядок погашення;
8. строк;
9. забезпечення;
10. ціну кредиту;
11. інші умови.

Ціль кредиту. [13]Перше питання, що цікавить банк : «Для чого береться кредит?». Ціль кредиту залежить від категорії позичальника. Якщо це фізична особа, то за звичай, воно бере споживчу суду на купівлю нерухомості ( будинок, квартира ), товарів тривалого використання ( автомобіля, холодильника і т. ін. ) або ж персональний кредит для погашення боргів, сплату внесків за навчання , оплати поїздок за кордон і т. ін.

Ціль кредиту служить важливим індикатором ступеня ризику, пов`язаного з видачею споживчої суди. Банк, наприклад, уникає видачі суд для спекулятивних операцій, так як погашення залежить від результату сумнівних, а інколи й заборонених законом угод і, відповідно несе високий ризик. Видаючи кредит акціонерній компанії, банк повинен впевнитися, що кредит береться для виконання цілей, передбачених уставом фірми.

Ціль визначає і форму кредиту. Так, якщо позичальник з допомогою суди хоче подолати короткотерміновий розрив між надходженням коштів та платежам, то найбільш підійде така форма кредиту, як овердрафт.
Фінансування капітальних затрат потребує інших форм кредитування, наприклад термінової суди.

Сума кредиту. Банк повинен провірити обгрунтованість заявки по відношенню до суми кредиту. Важливо з самого початку правильно визначити суму кредиту, що потрібно, або в іншому випадку банк обов`язково зіткнеться з проханням про збільшення кредиту при настанні кризисної ситуації. Небезпека полягає в тому, що банку доведеться вибирати між двома однаково невтішливими альтернативами: надати додатковий кредит або ж втратити ті кошти, що вже були видані в кредит. Тому банк, отримавши розрахунки клієнта, повинен сам дати оцінку необхідній сумі кредиту і внести необхідні корективи. Так, наприклад, якщо клієнт просить видати
«проміжкову суду» для купівлі нового будинку і має наміри погасити її за рахунок виручки від продажу старого будинку, він може не врахувати всіх витрат, пов`язаних з цією операцією ( консультування, оформлення паперів, переїзд, посередницькі послуги і т. ін. ). Банк повинен поправити розрахунки клієнта, щоб огородити себе від майбутніх несподіванок.

Практика показує, що в основу заявки на кредит позичальник кладе найбільш оптимістичний варіант розрахунків і занижує суму кредиту, думаючи, що її легше буде отримати у банка. Так якщо клієнт банку просить кредит на купівлю нового автомобіля, він не обгрунтовано завищує ціну старого автомобіля, виручку від продажу якого він збирається внести в якості першого внеску автомобільному дилеру. Це може призвести до нездатності погасити суду. Інколи позичальник, навпаки, просить у банка завищену суму, розраховуючи, що якщо його прохання не буде задоволене, він в подальшому знизить суму заявки.

Банк зобов’язаний пересвідчитися, що в фінансуванні угоди, на яку піде кредит, приймають кошти самого клієнта. Бажано, щоб банк і клієнт приймали участь у фінансуванні угоди рівними долями, хоч, як правило, банк видає кредит на більшу суму. Так, при споживчому кредиті банк фінансує від 2/3 до 3/4 вартості речі, що купується. При кредитуванні ділових підприємств доля участі банку суттєво коливається в залежності від виду та терміну кредиту, отриманого банком забезпечення і т. ін.
Однак і тут участь коштів позичальника в фінансуванні угоди є обов`язковою умовою.

Погашення кредиту. Воно може проводитися одноразовим внеском по закінченню терміну або рівномірними внесками на протязі всього періоду дії кредиту. В останньому випадку розробляється графік платежів по погашенню в відповідності з термінами обіговості капіталу.

При видачі кредиту повинен бути чітко визначене джерело його погашення. Є два головних джерела - за рахунок надходження доходів або від продажу активів. Банк повинен провірити, чи відповідають умови, запропоновані клієнтом, його реальним можливостям.

В операціях банку з індивідуальними позичальниками здатність останнього погасити кредит частіше за все залежить від величини та регулярності отримуваного доходу. В якості гарантії своєчасного погашення суди банк може потребувати переводу заробітної плати позичальника на його поточний рахунок в цьому банку. Кредитоспроможність ділового підприємства, в свою чергу, залежить від величини та регулярності отримання прибутку. При цьому важливо встановити характер ділових зв`язків фірми. Якщо основний дохід надходить від одного - двох контрагентів чи пов`язаний з деякою однією великою угодою, ризик непогашення кредиту внаслідок ненадходження доходу суттєво зростає. Що стосується реалізації активів ( нерухомості, цінних паперів і т. ін. ) як метода погашення суди, то основна небезпека складається в тому, що виручка від продажу може бути значно меншою, ніж необхідна для погашення боргу. Банк завжди повинен враховувати можливі помилки та брати з клієнтів зобов’язання про погашення неповернутої частини боргу за рахунок власних коштів.

Строк кредиту. Чим більш великий термін суди, тим вище ризик, тим більше ймовірність того, що виникнуть непередбачені труднощі і клієнт не зможе погасити борг у відповідності з договором. Комерційний банк, виходячи з характеру залучених коштів, повинен обмежити свою кредитну діяльність у сфері середньо- та довгострокових операцій, щоб забезпечити необхідну ліквідність балансу та задовольнити вимоги вкладників. Тому кредити терміном до трьох років вважаються найбільш сприятливими для комерційного банка. Разом з тим, з ростом питомої ваги строкових вкладів та розвитком ринку міжбанківських кредитів банки все більш розвивають практику видачі середньо термінових кредитів діловим фірмам ( на термін до 6 - 7 років ) та довгострокового кредитування індивідуальних позичальників на купівлю або ремонт житлових будинків ( на термін 8 - 25 років ).

Забезпечення. Важливим елементом кредитної угоди є те, які активи позичальник зможе заставити в якості забезпечення кредиту. При цьому необхідно підкреслити, що кредит повинен видаватися на визначені цілі, для фінансування конкретної господарської операції, а не в обмін на забезпечення як таке. Забезпечення - це остання лінія оборони для банка і рішення надати споживчий кредит завжди повинно базуватися на перевагах самого проекту, що фінансується, а не на привабливості забезпечення. Якщо сама основа кредитної угоди пов`язана з підвищеним ризиком, було б великою помилкою видати кредит під гарне забезпечення, використавши його як джерело погашення боргу. Тому питання забезпечення повинно вирішуватися вже після того, як кредитна угода вважається придатною для банка.

Без забезпечення кредит може надаватися лише в тих випадках, коли джерело погашення суди має дуже високу надійність.

Ціна кредиту. Винагорода банку за кредит складається із двох основних елементів: відсотку за кредит та комісії за відкриття кредиту.
Відсоток за кредитом, як правило, визначається шляхом нарахування надбавки до базової ставки. Базова встановлюється кожним банком індивідуально. Надбавка залежить від характеру споживчого кредиту та ступеня ризику, пов`язаного з нею.

Що стосується комісії, яку банк отримує при заключенні кредитного договору, то можливі варіанти: одноразова сплата фіксованої винагороди в відповідності з шкалою тарифів, що діє в даному банку або сплата комісії в розмірі 1 - 5 % від суми наданого кредиту.

Структурування може здійснити серйозний вплив на успіх кредитної угоди. Якщо банк визначив в договорі дуже короткі терміни погашення суди, то позичальник може залишитись без капіталу, необхідного для нормального функціонування. В результаті випуск продукції не буде рости згідно першопочатковим планам. Напроти, якщо банк надає дуже ліберальні умови сплати боргу ( скажемо, якщо грошові кошти для погашення напіврічної суди будуть отримані на протязі одного місяця ), то позичальник буде тривалий час безконтрольно використовувати отриманий кредит.

Невірне визначення суми кредиту може призвести до серйозних проблем. Якщо сума занижена ( наприклад, замість необхідних 300 тис. дол. отримано 100 тис. дол. ), то позичальнику незабаром потрібно буде ще 200 тис. дол. , першопочатковий кредит не буде погашений в термін. У зворотній ситуації (видали 200 тис. дол., коли необхідно 100 тис. дол. ) клієнт буде мати надлишкові суми та витратить їх на фінансування витрат, не передбачених кредитною угодою.

Прийнявши позитивне рішення про видачу кредиту та провівши структурування суди, банк проводить переговори з клієнтом та розробляє компромісний варіант угоди, що задовольняє обидві сторони. При цьому банк враховує ступінь фінансового обмеження позичальника, наявність у нього альтернативних джерел кредиту зі сторони конкуруючих кредитних установ.
Якщо поле маневрів клієнта обмежено, банк може наполягати на більш жорстоких умовах по відношенню до термінів погашення, забезпечення, вартості кредиту і т. ін.

Кредитний договір – це розвернутий документ, який підписують учасники кредитної угоди, та містить детальне описання всіх умов кредиту, що надається. При цьому банк повинен володіти письмовим рішенням ради директорів компанії, що підтверджує повноваження керівних осіб на підписання угоди .

1.2.8Контроль за погашенням кредиту.

Для контролю за ходом погашення суди банк формує спеціальне кредитне досьє, де знаходиться вся документація по кредитній угоді та всі необхідні відомості про позичальника. Документи групуються наступним способом:
12. матеріали по кредиту ( копії кредитного договору, боргових зобов’язань, гарантійних листів і т. ін.);
13. фінансово – економічна інформація (аналітичні таблиці, податкові декларації, бізнес-плани і т. ін.);
14. матеріали про кредитоздатність клієнта ( аналітичні звіти кредитних агентств, відомості, отримані від інших банків, телефонні запити і т. ін.);
15. документи по забезпеченню суди ( свідоцтво про заставу, документи про передачу прав по вкладам та цінним паперам, закладні і т. ін.);
16. листування по суді ( листування з клієнтом, записи телефонних розмов і т. ін.).

Банк повинен здійснювати постійний контроль за виконанням умов кредиту, обумовлених договором, або кредитний моніторинг. Кінцева ціль – забезпечити погашення в термін основного боргу та сплату процентів по суді.
Кредити, з якими виникають труднощі з погашенням, називаються проблемними кредитами. Поява проблемного кредиту, як правило, не є несподіванкою: досвідчений фінансист може виявити признаки небезпеки задовго до того, як неспроможність клієнта погасити суду стане явною. Детальний аналіз поточної фінансової звітності в спів вставленні з минулими звітами виявляє такі тривожні сигнали, як різке збільшення кредиторської заборгованості, зниження коефіцієнтів ліквідності, падіння об`ємів продажу, збитки від операційної діяльності і т. ін. Поганими симптомами є ненадання в термін запрошеної банком інформації або фінансових звітів, ухилення керівників фірми від телефонних та особистих контактів з банком, захоплення клієнта створенням нових підприємств або скупкою нерухомості, накопичення спекулятивних запасів, втрата клієнтів і т. ін. Багато можуть розповісти кредитному відділу поведінка ділових партнерів позичальника (запити про його кредитоспроможність постачальників, анулювання страховки страховою компанією ) або повідомлення інших відділів банку ( наприклад, поява сальдо на рахунку клієнта в цьому банку).

Якщо банк виявив несприятливу суду, що може призвести до неплатежів, він повинен діяти негайно. Найкращий вихід – обговорення справ з позичальником та розробка програми подолання кризової ситуації. Такий варіант найбільш сприятливий, ніж об`явлення позичальника банкрутом.
Судове переслідування позичальника може мати негативний ефект, якщо останній доведе, що дії банку нанесли йому ущерб і довели до банкрутства.

Якщо вдається переконати клієнта, що становище можна виправити, банк може запропонувати продати активи і т. ін.

Отже в кінці першого розділу можна підсумувати, що не дивлячись на те, що за кордоном обсяг кредитних операцій по споживчому кредитуванню складає одну третину від загального обсягу наданих кредитів, споживче кредитування в Україні ще не набуло великого розповсюдження серед банків, але є вже декілька банків які почали займатися кредитування населення. Що ж стосовно самого споживчого кредиту то існує декілька специфічних рис. По- перше, цей вид позики відображає відносини між кредитором і позичальником, сенс яких полягає у кредитуванні кінцевого споживання, на відміну від позик, які надають суб`єктам господарювання для виробничих цілей або для придбання активів, що породжують рух вартості ( Наприклад. Акцій, облігацій тощо).

По-друге, на відміну від інших видів кредиту, якими користуються переважно суб`єкти господарювання, споживчі кредити одержують, як правило, фізичні особи.

По-третє, споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потреб населення, тобто особистих, індивідуальних потреб людей. Така позика прискорює отримання певних благ ( товарів, послуг), які вони могли б мати
(придбати) лише у майбутньому, накопичивши кошти, необхідні для купівлі цих товарно-матеріальних цінностей або послуг, будівництва тощо. Надання споживчих позик населенню з одного боку, підвищує їх платоспроможний попит, життєвий рівень в цілому, а з іншого – прискорює реалізацію товарних запасів, послуг, сприяє створенню основних фондів.

По-четверте, всі види споживчого кредиту мають соціальний характер, оскільки вони сприяють вирішенню суспільних проблем – підвищенню життєвого рівня населення (передусім із низьким та середніми доходами ), утвердженню принципів соціальної справедливості. Саме із цієї причини споживче кредитування здебільшого регулюється державами особливо ретельно. У нашій країні це виражається у тому, що споживчі позики зазвичай надаються на пільгових умовах. Одним з найбільших банків, який займається споживчим кредитуванням є Ощадний державний спеціалізований банк України, який на даний момент здійснює близько трьох видів короткострокових кредитів та чотирьох довгострокових видів кредитування.
Саме кредитування відбувається шляхом реалізації процесу кредитування, який в свою чергу включає наступні етапи, кожен з яких вносить свій внесок в якісні характеристики кредиту та визначає ступінь його надійності та прибутковості для банку:

1) попередній аналіз ринку та розробка стратегій кредитних операцій;

1) розгляд заявки на отримання кредиту та інтерв`ю з майбутнім позичальником;

1) оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику пов`язаного з видачею кредиту;

1) підготовка кредитного договору ( структурування кредиту ) та його підписання;

1) контроль за виконанням умов договору та погашенням кредиту.

Особливо цікавими є методики оцінки кредитоспроможності позичальника за допомогою рейтингу. Раніше вони в основному використовувалися західними банками. До теперішнього часу розроблена значна кількість методик оцінки кредитоспроможності позичальника. Вони відрізняються по числу показників, що використовуються для оцінки кредитоспроможності, підходом до оцінки критеріальних меж оціночних показників, оцінкою значимості кожного із відібраних показників, методикою підрахунку сумарної кредитоспроможності.

Методи перевірки кредитоспроможності позичальників по бальній системі отримують все більше визнання західних банків, які не жаліють ні часу, ні коштів на їх розробку.

Світова банківська практика аналізу клієнтської заборгованості безперечно заслуговує глибокого та всестороннього вивчення зі сторони банків України і тому все більше і більше українських банків до розробки власних рейтингових систем оцінки кредитоспроможності позичальника - фізичної особи.

РОЗДІЛ 2

2.Механізм реалізації споживчого кредитування в Ощадбанку України

2.1Аналіз організації споживчого кредитування в Ощадбанку України

Ощадний банк України розпочав діяльність як самостійна установа в 1991 році в умовах, коли 84 млрд.крб., або 44,2% валюти балансу було вилучено
Держбанком СРСР. У Ощадбанку залишились зобов’язання перед вкладниками без відповідних ресурсів для їх виконання.

Приведення в аналітичному огляді порівняння Ощадбанку зі Ощадбанком
Росії не коректне з наступних причин: 1) з балансу банку не вилучались кошти; 2) банк обслуговує бюджетні і державні акціонерні установи в т.ч. -
РАО “ЄЕС”, Державтоінспекція та інші; 3)держава двічі компенсувала вклади громадян віком старше 80 років.

Ощадний банк є державним банком, має найбільш розгалужену мережу(625 відділень, 12000 філій та 300 окремих виносних філій), спеціалізується на проведенні розрахунково-касового обслуговування, але органи державної влади
– розпорядники бюджетних коштів та бюджетні організації обслуговуються в різних банках, часто втрачаючи кошти від їх ризикової політики та прямих зловживань.

В минулому році загроза фінансової кризи, інфляційні очікування призвели до відтоку вкладів.

Незважаючи на великий відтік вкладів населення, Ощадбанк України пішов на зустріч Уряду і одним з перших банків погодився на проведення конверсійних операцій з державними цінними паперами. Сума конверсійних цінних паперів склала 349,1млн.грн., або 90,8% портфелю цінних паперів
Ощадбанку. Протягом серпня – жовтня повинні були погаситись цінні папери на суму 135,0 млн.грн. з доходом 25,4 млн.грн., тобто на коррахунок банку протягом цього періоду було б зараховано 160,4 млн.грн. Фактично Ощадбанк отримав від Національного банку України кредитні ресурси в сумі 20 млн.грн. під 40% річних зі строком повернення їх в листопаді минулого року

Крім того, Урядом відвернуті з банку і не обслуговуються кредитні ресурси в сумі 133,7 млн.грн., враховуючи неотримані відсотки,
Казначейством не відшкодовані витрати Ощадного банку по пільговому кредитуванню громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, в сумі 1,4 млн.грн. Залишились невиконаними зобов’язання
Держави щодо виплати компенсації громадянам України, передбачені захищеною статтею Закону “Про державний бюджет на 1998 рік” в сумі 100 млн.грн.

Це різко погіршило ліквідність Ощадбанку, особливо враховуючи різке посилення резервних вимог Національного банку України.

Що стосовно надання кредитів на споживчі цілі установами Ощадбанку, то вони регулюються внутрішніми положеннями банку, згідно з якими установи
Ощадного банку України надають кредити повнолітнім дієздатним громадянам
України, які мають постійне джерело доходу. При чому, при наданні кредиту перевага надається громадянам, які одержують заробітну плату, пенсію та інші грошові доходи через установи Ощадбанку.

У межах основних напрямків кредитної та процентної політики, що визначається Ощадним банком України, встановлюються: об'єкти кредитування; максимальні розміри кредитів; мінімальні процентні ставки за кредитами; строки користування кредитом.

В окремих випадках Ощадбанк може вдаватись до впровадження особливих умов кредитування за деякими видами кредитів та категоріями позичальників.

Що стосовно видачі установами банку кредитів населенню, то вона здійснюється в межах кредитних ресурсів, які мобілізуються на місцях, а також купуються у інших установах Ощадбанку. Всі кредити громадянам надаються у національній валюті України.

Обов'язковою умовою надання кредиту є його забезпечення заставою
(закладом) майна. Застава (заклад) оформлюється договором застави (закладу) в письмовій формі. Заставодавцем може бути як сам позичальник, так і третя особа - майновий поручитель. Предметом застави (закладу) можуть бути цінності, ліквідне рухоме та нерухоме майно. Предмет застави (закладу) повинен належати на правах власності позичальнику або майновому поручителю і бути вільним від інших зобов'язань.

Майно, що є предметом застави і залишається у володінні заставодавця, має бути застрахованим. Банк може вимагати від заставодавця застрахувати майно на свою користь. Страхування майна здійснюється шляхом укладання
Договору страхування із страховою компанією за рахунок заставодавця на суму, не меншу від суми зобов’язань, що забезпечуються цим майном, з урахуванням можливих витрат, пов`язаних із зверненням стягнення на заставлене майно та його реалізацією.

Страхування майна здійснюється за оцінкою його вартості, яка була узгоджена сторонами при прийманні майна під заставу.

У разі якщо предметом застави є нерухоме майно або транспортний засіб, договір застави повинен бути нотаріально засвідчений (нерухомість – за місцезнаходженням, транспортні засоби – за місцем реєстрації).

Накладання заборони на відчуження та повторну заставу нерухомого майна здійснюється державним нотаріусом за місцезнаходженням цього майна
(житлового будинку, квартири, садового будинку, гаражу та ін.), накладання заборони на відчуження та повторну заставу транспортних засобів здійснюється державним нотаріусом за місцем реєстрації транспортних засобів.

Прийняті під заклад цінності передаються банку на схов. Видача позичальнику із схову прийнятих від нього цінностей проводиться банком тільки після виконання всіх умов кредитного договору. За згодою банку заставодавець може зробити заміну предмета застави або закладу за умови, що ліквідність нового предмета застави (закладу) буде не меншою від попереднього предмета застави (закладу).

Розміри кредитів, що надаються громадянам України, обмежуються рядом факторів:

1) граничними розмірами, встановленими Ощадним банком для конкретного виду кредитів;

1) платоспроможністю позичальника, його можливістю повністю та у встановлений строк повернути отриманий кредит. Кредити не надаються громадянам, з доходів яких здійснюються обов’язкові місячні платежі (комунальні платежі, оплата дитячого садку, аліменти, утримання по виконавчих документах тощо) у розмірі більше 50 відсотків сукупного доходу.

Розрахунок платоспроможності позичальника може бути здійснений за принципом «сімейного кредитування», тобто коефіцієнти платоспроможності визначаються, виходячи з розміру спільних доходів і витрат сім’ї.

Позичальник повинен надати установі банку письмовий розрахунок, вказавши в ньому реальні джерела погашення боргу, підтверджені відповідними документами;

3) вартістю заставленого майна, що може бути надане позичальником

(іншою особою) в забезпечення повернення кредиту з урахуванням виду застави.

Кредити під заклад, з урахуванням суми процентів за користування ними (не менше ніж за три місяці) та витрат на оформлення, видаються у розмірі не більше:

60 % оціночної вартості прийнятих під заклад нових товарів;

30 % оціночної вартості прийнятих під заклад товарів, що вже були в користуванні.

Що ж стосовно кредитів під заставу, з урахуванням суми процентів (не менше ніж за три місяці) за користування ними та витрат на оформлення, то вони видаються у розмірах, що обмежуються вартістю заставленого майна, яке може бути надане позичальником (іншою особою) Банку в забезпечення.

Кредит може бути наданий в сумі, яка не перевищує:

60% оціночної вартості житлових будинків та квартир;

40% оціночної вартості виробничих приміщень;

50% оціночної вартості товарів в обороті або переробці та легкових автомобілів;

30% оціночної вартості вантажних автомобілів та технологічного обладнання, яке було у використанні;

60-70% оціночної вартості нового технологічного обладнання;

90% суми на депозитному вкладі в установі Ощадного банку
України.

Надання кредитів здійснюється на підставі кредитних договорів, які укладаються індивідуальними позичальниками з установою банку за місцем проживання (за наявності постійної прописки), за винятком кредитів на будівництво або купівлю індивідуальних житлових будинків (квартир), які надаються за місцем забудови або знаходження індивідуального житлового будинку (квартири).

Кредит Ощадбанком надається переважно в безготівковій формі, а також шляхом видачі готівки, розрахункового чека.

Розмір процентної ставки за користування кредитом встановлюється установою банку самостійно залежно від вартості кредитних ресурсів, характеру наданого забезпечення, виду кредиту, попиту та пропозиції на кредитному ринку в конкретному регіоні та інших факторів з таким розрахунком, щоб сума одержаних від позичальника відсотків покривала витрати банку по залученню коштів, необхідних для надання кредиту, витрати на ведення банківських справ і забезпечувала одержання прибутку. Розмір плати за користування кредитом повинен бути не нижче мінімального рівня, що встановлюється Ощадним банком України.

Протягом часу дії кредитного договору банк має право змінювати рівень процентної ставки за кредит залежно від зміни процентної політики банку та державних органів, в компетенцією яких входить вирішення цих питань, від попиту та пропозицій на кредитні ресурси з оформленням цих змін додатковою угодою. Порядок зміни процентної ставки обумовлюється в кредитному договорі.

У разі незгоди сплачувати змінену процентну ставку позичальник зобов'язаний після отримання повідомлення про зміну процентної ставки у 2- місячний строк по довгострокових кредитах та у місячний строк по короткострокових кредитах погасити заборгованість за одержаними кредитами.
Якщо у вказаний строк позичальник не повертає кредит, то заборгованість перераховується на рахунок прострочених позичок. В цьому випадку банк направляє позичальнику претензію і в разі, якщо вона не задовольняється в місячний строк, то передає справу до суду.

Для одержання кредиту позичальник укладає з банком кредитний договір
(додаток 2.1), в якому визначаються умови видачі та порядок погашення кредиту, права, обов'язки і відповідальність кожної із сторін. Одночасно укладається договір застави (закладу) (додатки 2.2,2.3,2.4,2.5) з позичальником або майновим поручителем - фізичною або юридичною особою.

В разі зміни процентної ставки за кредитом, пролонгації кредиту, зміни будь-якого пункту кредитного Договору або появи / ліквідації пунктів у кредитному договорі банк укладає додаткову угоду, що є невід'ємною частиною кредитного Договору.

Рішення про надання кредиту приймається кредитним комітетом установи банку на підставі загального висновку кредитного підрозділу, який враховує висновки з цього питання служби безпеки, юридичної служби та підрозділу по управлінню ресурсами.

Новий кредит надається лише за умови повної сплати заборгованості за раніше одержаними кредитами або при наявності додаткового ліквідного майна та реальних можливостей щодо своєчасного погашення кредиту та сплати процентів.

Короткострокові кредити надаються громадянам на споживчі цілі
(придбання товарів широкого вжитку і тривалого користування, транспортних засобів) та на нагальні потреби (лікування, навчання, весілля, народження дитини, непередбачені обставини тощо) строком до 1 року.

У кредитному договорі обов`язково вказується конкретна ціль кредиту.

Що стосовно довгострокових кредит установами Ощадбанку надаються громадянам на такі цілі: будівництво індивідуальних житлових будинків з надвірними будівлями; будівництво будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом, і будинків дачного типу та благоустрій садових ділянок; будівництво надвірних будівель для утримання худоби та зберігання сільгосппродуктів, літньої кухні, теплиці, майстерні, навісу тощо; будівництво гаражів; купівля індивідуальних житлових будинків з надвірними будівлями; купівля квартир у багатоквартирних житлових будинках; купівля будинків дачного типу та будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом; купівля гаражів; реконструкція та капітальний ремонт індивідуальних житлових будинків, приєднання їх до інженерних мереж, придбання обладнання для інженерного благоустрою будинку; реконструкція та ремонт квартир; реконструкція та капітальний ремонт будинків дачного типу і будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом; поточні потреби (придбання товарів тривалого користування меблі, транспортні засоби, побутова техніка та ін.).

Строк користування довгостроковим кредитом встановлюється залежно від об’єкта кредитування, розміру кредиту та фінансового стану позичальника. При цьому строк користування кредитом, одержаним на будівництво та купівлю житла, не повинен перевищувати 10 років, а за іншими видами кредитів – 5 років.

Довгострокові кредити на купівлю квартир, будинків, гаражів, товарів тривалого користування, обладнання для підприємницької діяльності і т.ін. надаються у розмірі до 70% від вартості об’єкта кредитування, але не більше граничних розмірів, визначених Правлінням Ощадбанку. Решта суми вноситься позичальником як аванс до початку кредитування. В разі якщо позичальник не може одноразово внести всю необхідну суму, банк пропонує йому відкрити накопичувальний депозитний рахунок на загальних підставах. Після накопичення необхідної суми позичальник може претендувати на отримання довгострокового кредиту.

Власні грошові кошти позичальника, що знаходяться на накопичувальному депозитному рахунку, будуть переведені на рахунок продавця разом з коштами, що знаходяться на позичковому рахунку.

Довгострокові кредити на будівництво об’єктів надаються у розмірі до
85% від вартості об`єкта кредитування, але не більше граничних розмірів, визначених Правлінням Ощадбанку. Обов`язковою умовою надання довгострокового кредиту на будівництво будинку є першочергове вкладання позичальником власних коштів у розмірі не

менше ніж 15% вартості об’єкта кредитування. Як авансовий платіж в цьому випадку можуть бути розглянуті вже здійснені капітальні вкладення позичальника у придбання земельної ділянки або в початкові етапи будівництва, які документально підтверджені як власні витрати позичальника та можуть бути оцінені представником банку при огляді об`єкта будівництва.

У разі будівництва згідно з вартістю закінчених етапів робіт в першу чергу підрядчику перераховуються грошові кошти з накопичувального депозитного рахунку, а потім з позичкового рахунку позичальника.

У разі якщо позичальник пред’являє документи, що підтверджують здійснення його власних витрат у розмірі не менше ніж 15% на капітальні вкладення у будівництво, то підрядчику перераховуються кошти з позичкового рахунку позичальника.

Відсоткова ставка за кредит визначається на загальних підставах

В окремих випадках установи банку можуть встановлювати порядок сплати відсотків з регресом платежу (тобто сума відсотків за користування кредитом розподіляється і сплачується рівними частинами протягом дії кредитного Договору).

Граничні строки освоєння кредитів:

1. на будівництво індивідуальних житлових будинків - не більше 2 років з дня отримання кредиту;

2. на будівництво садово-дачних будиночків та будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом , - не більше 1 року з дня отримання кредиту;

3. - на реконструкцію та капітальний ремонт індивідуальних житлових будинків, садових будиночків, будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом, ремонт квартир, будівництво гаражів та надвірних будівель для утримання худоби і зберігання сільгосппродуктів - не більше 6 місяців з дня отримання кредиту;

4. - на купівлю індивідуального житлового будинку, квартири, садових будиночків та будинків у сільській місцевості , що не є основним житлом , гаражів - не більше 2 місяців з дня отримання кредиту.

Конкретний строк освоєння кредиту встановлюється у межах граничного і визначається залежно від об’єкта кредитування, суми та строку надання кредиту.

У випадках, якщо роботи (будівництво, реконструкція, ремонт і т.п.) не закінчені у встановлений строк, установа банку може за заявою позичальника при наявності звіту про використання коштів за попередній період надати відстрочку в освоєнні кредиту на строк до 6 місяців без зміни кінцевого строку користування кредитом, встановленого кредитним договором.

Обов`язковою умовою надання довгострокового кредиту є страхування об`єктів кредитування на користь Банку протягом усього періоду користування кредитом. Копія страхового Договору подається Банку позичальником у строки, передбачені кредитним договором.

Видача кредиту позичальникам здійснюється у безготівковій формі шляхом: оплати розрахункових документів на матеріали, конструкції, обладнання, надані послуги, виконані роботи; перерахування коштів на поточний рахунок позичальника (у разі здійснення будівництва власними силами) на підставі розрахунку готовності об`єкта кредитування; перерахування коштів на поточний рахунок продавця квартири, житлового будинку чи гаражу.

У виняткових випадках установа банку може видавати кредит готівкою з правом контролю за цільовим використанням коштів.

Кредити на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт індивідуальних житлових будинків (приватних квартир), будівництво надвірних будівель, будівництво садово-дачних будиночків, гаражів, капітальний ремонт садових будиночків і будинків у сільській місцевості видаються частинами після обов'язкового одержання звіту про використання раніше одержаної суми.

Якщо продавцем будови виступає юридична особа, то перерахування здійснюється на підставі платіжного доручення відповідно до розділу II та додатка I 2 до інструкції НБУ N 7 від 02.08.96. Таким же чином здійснюються розрахунки, якщо будівлю продає фізична особа через посередницьку організацію.

У разі якщо продавцем будови виступає фізична особа без посередників, то у присутності відповідального працівника банку позичальник відкриває умовний вкладний рахунок на ім'я продавця будови, на який зараховується наданий кредит. Видача коштів з такого рахунку проводиться за умови надання продавцем та покупцем завіреної копії належно оформленого договору купівлі-продажу, дійсність якого перевіряє і візує працівник юридичної служби. Якщо угода між продавцем та покупцем не відбулася, то позичальник (особа, яка відкрила умовний рахунок) закриває рахунок, одночасно перераховуючи кошти на погашення кредиту.

Якщо кредит надається для придбання у власність або будівництва житлових будинків, квартир, гаражів, садово-дачних будиночків та ін., то його забезпеченням має бути договір застави іншого майна. Після набуття позичальником права власності (після закінчення будівництва) замість договору застави іншого майна або в додаток до нього на вимогу банку може укладатися договір застави придбаного (збудованого) об`єкта згідно із загальноприйнятою процедурою. Про наступну зміну форми забезпечення кредиту має бути вказано у кредитному договорі (після назви форми забезпечення додається: "Після набуття Позичальником права власності на
(вказується назва об'єкта) протягом не більше 10 робочих днів укладається договір застави названого об'єкта). В разі неоформлення у встановлений строк договору застави банк має право на дострокове розірвання кредитного договору" .

Для отримання кредиту та оформлення кредитного договору позичальник подає до установи банку наступні документи:

- заяву на одержання кредиту ;

- паспорт;

- довідку про присвоєння ідентифікаційного коду;

- анкету позичальника (додаток __2.6__);

-довідку з місця постійної роботи позичальника із зазначенням посади та отримуваного доходу (середньомісячного заробітку) і розміру відрахувань з нього (додаток _2.8__ ). Індивідуальний підприємець подає декларацію про доходи, завірену податковою адміністрацією. Пенсіонери подають до банку довідку про розмір пенсії з органу, що призначив пенсію;

- документи, що необхідні для визначення платоспроможності позичальника;

- документи, що підтверджують право власності на майно позичальника або майнового поручителя;

- копію довідки державної нотаріальної контори про те , що заставлене майно (нерухомість, транспортний засіб) позичальника або майнового поручителя є вільним від інших зобов'язань;

- письмове повідомлення відділення Ощадного банку за місцем проживання
(постійної прописки) позичальника про відсутність у нього заборгованості за раніше отриманими позичками (у випадку отримання позички не за місцем прописки) або при наявності регіональної автоматизованої бази даних позичальників, - підтвердження особи, яка відповідає за базу даних, про відсутність такого боргу у позичальника;

- письмовий розрахунок погашення кредиту (економічне обгрунтування).

В разі отримання довгострокового кредиту на нижчезазначені цілі позичальник, крім вищезазначених документів, додатково надає такі документи:

- на будівництво індивідуального житлового будинку з надвірними будівлями - витяг з рішення місцевої Ради народних депутатів про виділення земельної ділянки під забудову будинку, акт про відведення земельної ділянки в натурі, узгоджений з архітектурою проект будівлі, кошторис, будівельний паспорт. Якщо виділення земельної ділянки відбулося 3 і більше років назад, необхідно вимагати надання письмового підтвердження дозволу на здійснення (продовження) будівництва;

- на будівництво надвірних будівель - довідку місцевої Ради народних депутатів про те, що позичальник є власником будинку і не має названих будівель, довідку про кошторисну вартість забудови, а також паспорт з постійною пропискою в цьому будинку;

- на реконструкцію та капітальний ремонт індивідуальних житлових будинків, приєднання їх до інженерних мереж, на придбання обладнання для інженерного благоустрою будинку - документ, який засвідчує право власності на житловий будинок; перелік і вартість запланованих робіт, завірений органами місцевої влади;

- на купівлю індивідуальних житлових будинків з надвірними будівлями (будинок купується як основне житло) - довідку бюро технічної інвентаризації (БТІ) про балансову (залишкову) вартість будови, а при необхідності - довідку організації, яка має ліцензію на надання послуг з оцінки нерухомості; на купівлю квартир - довідку бюро технічної інвентаризації (БТІ) про балансову (залишкову) вартість квартири, а при необхідності довідку організації, яка має ліцензію на надання послуг з оцінки нерухомості; на реконструкцію та ремонт приватизованих квартир - документи, що посвідчують право власності позичальника на квартиру , та кошторис робіт;

- на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт садово-дачних будиночків та благоустрій садових ділянок - довідку Правління садівницького товариства ( із зазначенням номера та дати рішення виконкому і реєстрації статуту садівницького товариства) про те, що позичальник є членом садівницького товариства , з переліком вартості робіт, які належить виконати;

-на будівництво будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом , - довідку з виконкому місцевої Ради народних депутатів про виділення ділянки з переліком робіт на будівництво;

- на купівлю садово-дачних будиночків та будинків у сільській місцевості не для постійного проживання - довідку БТІ про балансову
(залишкову) вартість будови , або Акт про оціночну вартість будови , або інший документ, що підтверджує її вартість;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9