p> Іпотека має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання. Порушення умов договору щодо основного зобов`язання, рівно як і умов договору іпотеки, надає Банку право звернення стягнення на предмет іпотеки.

.Предметом іпотеки може бути майно, пов`язане із землею , - будівлі, споруди, квартира, підприємство (його структурні підрозділи) як цілісний майновий комплекс, а також інше майно, що вважається нерухомим згідно з чинним законодавством, і не є об`єктом застави за іншою угодою, а також земельні ділянки, що належать фізичним особам на праві приватної власності.

При передачі в іпотеку будівлі чи споруди предметом іпотеки разом з ними стає також право на користування земельною ділянкою, на якій розташовані вказані об(єкти . Тому такі умови обов`язково треба зазначити в договорі іпотеки.

Предметом іпотеки може бути також нерухоме майно, яке стане власністю заставодавця після укладання договору іпотеки.

Майно, що перебуває в спільній власності, може бути передано в іпотеку лише за наявності нотаріально посвідченої письмової згоди всіх співвласників.

Договором іпотеки може бути передбачено, що передачі в іпотеку підлягає нерухоме майно разом з приладдям як єдине ціле. Якщо відокремлення приладдя від нерухомого майна призводить та/або може призвести до втрати господарського призначення такого майна, приладдя підлягає обов`язковій передачі в іпотеку.

Предметом іпотеки може бути тільки майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено та на яке може бути звернено стягнення.

Неподільне майно не підлягає передачі в іпотеку частинами.

Застава майнових прав щодо нерухомого майна здійснюється за правилами іпотеки.

Ризик випадкової загибелі предмета іпотеки несе заставодавець.

Договір про іпотеку має бути нотаріально посвідченим. Відсутність нотаріального посвідчення цього договору тягне за собою недійсність іпотеки. Нотаріальне посвідчення договору про іпотеку здійснюється за місце знаходженням майна.

Іпотекою забезпечується відшкодування Банку суми боргу за грошовим зобов`язанням повністю або в частині, передбаченій договором іпотеки. В договорі іпотеки слід передбачити також забезпечення за рахунок іпотеки вимог Банку щодо: а) відшкодування збитків (витрат, неотриманих прибутків тощо), спричинених внаслідок прострочення виконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання; б) покриття судових чи інших витрат (збитків), пов`язаних із зверненням стягнення на предмет іпотеки та його реалізацією ; в) відшкодування витрат, коли Банк відповідно до умов
Договору іпотеки або у зв’язку з необхідністю змушений нести витрати по утриманню і збереженню предмета іпотеки.

Земельні ділянки, які можуть бути предметом іпотеки: за договором іпотеки можуть бути заставлені земельні ділянки, що є власністю громадян і надані для ведення садівництва, тваринництва, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, присадибні земельні ділянки особистого підсобного господарства та земельні ділянки, зайняті будівлями та спорудами, у розмірі, необхідному для їх господарського обслуговування.

Іпотека земельної ділянки, на якій розташовані будівлі та споруди, що належать заставодавцю: якщо в договорі іпотеки не зазначене інше, то при іпотеці земельної ділянки право застави не поширюється на будівлі та споруди, що знаходяться на цій ділянці або вже будуються.

При зверненні стягнення на таку земельну ділянку заставодавець зберігає право на вказані будівлі та споруди і набуває право обмеженого користування (сервітут) тією частиною ділянки, яка необхідна для використання будівлі чи споруди згідно з їх призначенням.
Умови користування цією частиною ділянки мають визначатися угодою між заставодавцем та Банком, а при виникненні спору - судом. При відчуженні такої будівлі чи споруди іншій особі її права на земельну ділянку обмежуються умовами, наведеними в частині другій цієї статті.

В договорі іпотеки може бути передбачено, що заставодавець вправі будувати споруди та будівлі на заставленій ділянці, але в разі, якщо таке будівництво призводить або може призвести до погіршення земельної ділянки як наданого Банку забезпечення, останній зобов(язується вимагати зміни умов договору іпотеки, в тому числі й шляхом поширення права застави на побудовану будівлю чи споруду.

Для уникнення суперечок у договорі також треба передбачити, що в разі іпотеки земельної ділянки, на якій розташовані будівлі чи споруди, що належать третім особам, при зверненні стягнення на таку земельну ділянку та її реалізації до Банку перейдуть права і обов`язки, які по відношенню до власника будівлі чи споруди мав заставодавець.

Оцінка земельної ділянки має бути встановлена в договорі іпотеки відповідно до її нормативної ціни. До договору іпотеки земельної ділянки обов`язково повинна бути додана копія плану цієї ділянки, що видана відповідним комітетом по земельних ресурсах та землевпорядкуванню.

Іпотека житлових будинків і квартир, які не належать заставодавцю на праві власності, допускається при наявності нотаріально посвідченої письмової згоди власника.

При наданні позички для придбання будинку (квартири) предметом іпотеки може бути як наявне у заставодавця житло, так і будинок (квартира), який він має намір придбати, або інше майно, що є власністю заставодавця чи третьої особи (майнового поручителя).

Для запобігання проблемам , що можуть виникнути при зверненні стягнення на житловий будинок чи квартиру, щодо якого встановлена іпотека, з наступним виселенням власника та членів його сім`ї , кредитування таких осіб допускається лише за умови наявності у них іншого житла.

Перед складанням договору іпотеки житлового будинку або квартири необхідно пересвідчитись, що заставодавець та члени його сім`ї, які проживають разом з ним, до укладання договору іпотеки (якщо вони будуть вселені пізніше, то до вселення) дали нотаріально посвідчене зобов`язання звільнити житловий будинок (квартиру) у разі звернення на нього стягнення.

У договорі іпотеки необхідно вказати, що у разі звернення стягнення на житловий будинок чи квартиру і його реалізації заставодавець та члени його сім`ї, що проживають разом з ним, зобов`язані на вимогу власника протягом одного місяця звільнити займаний будинок чи квартиру.

Іпотека об`єктів, що будуються. Заставодавцем об`єкта, що будується, може виступати особа, власністю якої стане забудова після її завершення.

Предметом іпотеки в цьому випадку є земельна ділянка, що знаходиться у приватній власності громадянина, або право користування земельною ділянкою, відведеною під будівництво, незавершене будівництво, а також матеріали та обладнання, які використовуються для будівництва і є (або стануть) власністю заставодавця, знаходяться в його оперативному управлінні, чи надані у безстрокове користування.

У договорі про іпотеку необхідно зазначити, що після завершення будівництва об`єкт стає предметом іпотеки без внесення змін і доповнень в договір іпотеки щодо забудови. При зверненні стягнення на побудований об`єкт необхідно враховувати його дійсну вартість на час звернення стягнення, яка визначається за згодою сторін договору іпотеки, а в разі суперечки - у судовому порядку.

У договорі іпотеки необхідно зазначити, що майно, яке є предметом іпотеки, може бути відчужене заставодавцем шляхом продажу, дарування, міни, внесення його вкладу в господарське товариство або іншим способом тільки за попередньою згодою Банку. При відчуженні заставодавцем предмета іпотеки третю особу - набувача цього майна необхідно повідомити про обтяження майна іпотекою.

Без попередньої згоди Банку перехід майна, що є предметом іпотеки, від заставодавця до третьої особи допускається тільки в разі, якщо майно переходить за заповітом чи вилучається в установленому законом порядку. В цьому випадку необхідно подати відповідний позов до суду.

Отже в кінці підводячи підсумок аналізу ситуації споживчого кредитування в Україні, слід зазначити, що незважаючи на всі проблеми, досягнутий дуже помітний прогрес у розвитку як житлового кредитування так і споживчого кредитування в цілому. Інтерес банків до початку цих операцій пояснюється, по-перше, існуючим вже сьогодні реальним платоспроможним попитом як на житлові позички так на інші види споживчого кредитування і, по-друге, передбаченням у майбутньому величезного ринку для іпотечних кредитів і усвідомленням того що саме сьогодні можна зайняти на ньому гарну позицію. Що ж стосовно перспектив розвитку споживчого кредитування то, на мою думку, саме в розвитку житлового кредитування українські банки знайдуть чималий потенціал для свого розвитку. Але для цього потрібні цілеспрямовані зусилля не тільки зі сторони банків, а й зі сторони держави, як у наданні певних пільг банкам, що займаються споживчим кредитування, так і в наданні субсидій певним категоріям населення для придбання житла у розстрочку, створенні відповідної нормативної бази, яка б обмежила ризики банків по цим операціям, створення Республіканського агентства, яка б займалося безпосередньо іпотечним кредитуванням і т.ін.

РОЗДІЛ 4

Комп’ютерна реалізація дипломного дослідження

4.1Автоматизація банківської системи Ощадбанку України

Комп(ютерізація банківської діяльності є показником світового рівня новітних інформаційних технологій.

Необхідність оперативного регулювання на кредитно – фінансові обставини зумовила значні зміни в банківській сфері. Банки України, повіривши в ідеї банківської інформації, очолили дослідницькі роботи з автоматизації банківської справи із використанням потенціалу наукових закладів, що мали досвід розробки та впровадження формалізованих комп(ютеризованих систем. Однак поряд із цими позитивними змінами в банківській сфері України, ще слабо розвинуте математичне й програмне забезпечення щодо прийняття банківських рішень із важливих операцій, а саме: кредитування, інвестування, лізингу, факторингу та інші. Не виняток становить і Ощадбанк України, хоча останнім часом він проводить грандіозну модернізацію робочих місць своїх працівників, як в плані технічного забезпечення, так і в плані програмного забезпечення. Відповідно до затвердженої Програми інтеграції інформаційних технологій та інженерної інфраструктури Ощадбанку України виконано значний обсяг робіт по інтеграції інформаційних технологій та інженерної інфраструктури банку, їх розвитку і забезпеченню якісного та надійного функціонування розгорнутих систем, мереж, засобів і обладнання.

З метою автоматизації процесів підготовки і прийняття управлінських рішень виконуються роботи по розвитку автоматизованої системи управління банком.

Підрозділами банку активізувалася робота по впровадженню системи
«Клієнт-Банк» у 1998 році було проведено сертифікацію цього програмного забезпечення в НБУ. До системи вже підключено велику кількість клієнтів.

У банку створено власну багатофункціональну систему технічного захисту інформації. Завершено роботу із сертифікацією системи захисту банку в цілому у Державному комітеті України з питань державних секторів та технічного захисту інформації.

Вся робота управління автоматизації направлена на підвищення ефективності роботи банку в якості обслуговування клієнтів, розширення переліку послуг, що надаються банком. Схеми автоматизованих банківських продуктів показані на рис.4.1,4.2.

Ощадбанк України збирається стати учасником міжнародної платіжної системи SWIFT та інформаційно-ділингової системи Reuters. Банк проводить роботу по впровадженню технологій обслуговування пластикових карток. Так вже всі працівники банку мають власні кредитні або дебетові картки і заробітну плату отримують на пластикових картках.

Для оперативного контролю за нормативами відкритої валютної позиції, розроблена програма, яка на основі балансових звітів філій та головного офісу банку проводить розрахунок консолідованої валютної позиції по всім видам валют. Окрема програма дозволяє дилерам контролювати обсяг позиції по укладеним угодам, щоб не допустити порушення економічних нормативів, що може призвести до суворих санкцій з боку НБУ.

При виборі між вкладенням коштів у різні види фінансових активів важливо мати оперативну інформацію про стан ринків України, Росії та міжнародних, процентні ставки, ціни на фінансові інструменти, курси валют.
Таку інформацію банк отримує в реальному часі через термінал інформаційної системи Reuters. Інформація про курси і ставки супроводжується потоком новин.

Оскільки ринки змінюються постійно, дуже важливо мати змогу швидко реагувати на зміни, укладаючи угоди в моменти найбільш сприятливої ситуації. Таку можливість надає система Reuters Dealing.

Для поточного управління ліквідністю використовується система
Microsoft Excel. Таблиця, складена в ній дозволяє, вводячи протягом дня інформацію про грошові потоки спрогнозувати залишок на кореспондентських рахунках банку на кінець дня. В окремі області робочої таблиці вводяться заплановані платежі клієнтів а також платежі банку за укладеними угодами, сплата податків тощо і фактично проведені платежі; розраховується також відхилення планових і фактичних показників. Інформація для вирішення цієї задачі надходить з усіх підрозділів банку і отримується за запитами з ОДБ.

Для формування звітів, що надсилаються в НБУ використовується програма Stat.

1 - Розпорядження клієнта на перерахування коштів
2 - Відправка банком платежу за розпорядженням одержувачу
3 - Повідомлення клієнта про здійснення платежу

Рис.4.1 Схема роботи програми «Клієнт - Банк»

Рис. 4.2 Схема операційного дня банку.

4.2 Комп’ютерна реалізація комплексу задач «Аналіз фінансового стану позичальника - фізичної особи»

1. Економічна характеристика комплексу задач.

Аналіз фінансового стану позичальника потребує накопичення систематизованої обробки великого обсягу інформації, пов’язаної з надходженням і використанням коштів позичальника. Значний обсяг цієї роботи має бути доручено засобам обчислювальної техніки, які оснащені необхідним програмним забезпеченням.

Комплекс задач «Аналіз фінансового стану позичальника - фізичної особи» доцільно включити до складу автоматизованого включити до складу автоматизованого робочого місця банківського менеджера.

АРМ – являє собою проблемно-орієнтований комплекс програмних, технічних і комунікаційних засобів інформаційного і методичного забезпечення користувача для вирішення його задач в режимі діалогу з ЕОМ.

Технічною основою АРМ являється персональний комп’ютер, який знаходиться безпосередньо на робочому місці працівника кредитного відділу і надає користувачу можливість вести обробку інформації в електронному режимі, підготовлювати і передавати інформаційні документи, підтримувати інформаційний зв’язок з іншими працівниками і системами.

В дипломній роботі пропонуються методичні підходи до створення АРМ маркетолога банку і виконана їх реалізація на прикладі комплексу задач
«Аналіз фінансового стану позичальника».

В таблиці 4.1 характеризується комплекс задач «Аналіз фінансового стану позичальника - фізичної особи».

Загальна схема комплексу задач і їх ієрархія наведена на малюнку 4.3.

Попередня оцінка

Рис. 4.3. Схема інформаційних зв’язків комплексу задач

2. Інформаційне забезпечення задач, що входять до комплексу.

Створення інформаційного забезпечення полягає в пошуках джерел отримання інформації.

Для розв’язання задач, які входять до комплексу задач «Аналіз фінансового стану позичальника -фізичної особи», необхідна наступна інформація: довідка з місця роботи про стаж роботи; довідка з місця роботи про розмір заробітної плати та утримань з неї (у тому числі за товари придбані в розстрочку, та інші стягнення); приватний підприємець подає декларацію про доходи, що завірена податковою інспекцією; документи, що підтверджують прибутки по вкладам та цінним паперам; інші документи, що підтверджують інші доходи та витрати позичальника та його сім(Ї (довідка з місця постійної роботи чоловіка (дружини) із зазначенням отримуваного доходу (середньомісячного заробітку) і розміру відрахувань з нього; розрахункові документи, що підтверджують витрати по утриманню дітей в дошкільних установах, плату за навчання.

Схема інформаційних задач комплексу задач «Аналіз фінансового стану позичальника - фізичної особи» наведена на малюнку 4.4.

Алгоритм розрахунків табличних показників, що характеризують фінансовий стан позичальника - фізичної особи представлений в таблиці 4.2.

Крім розрахункових методів дослідження в роботі використовують і графічні методи, які ілюструють і доповнюють традиційні табличні форми відображення інформації.

Характеристика комплексу задач «Аналіз фінансового стану позичальника - фізичної особи».

Алгоритм обчислення показників, що характеризують фінансовий стан позичальника.

Показники платоспроможності
|4. |Коефіцієнт | ВР |ВР - вартість застави |
| |забезпеченості |Кз= |СК - сума кредиту |
| | |СК | |

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Дослідження теми стосовно споживчого кредитування та перспектив його розвитку в Україні з теоретичної точки зору та практичного застосування, проведення детального аналізу операцій з споживчого кредитування комерційного банку на прикладі Державного спеціалізованого Ощадного банку
України приводить нас до ряду висновків.

Загалом банківська система України вже має законодавчу основу для свого функціонування на кредитних ринках. До основних нормативних документів, на яких базується банківська кредитна діяльність відносяться:
Закон «Про банки і банківську діяльність», Положення Національного банку
«Про кредитування, «Положення про порядок ліцензування банків в Україні» затверджене Постановою Правління Національного банку України, інструкції
Національного банку України та інші нормативні акти.

Але аналіз освітленості проблеми саме споживчого кредитування в комерційному банку свідчить про відсутність систематизованої інформації в літературних та періодичних виданнях, ця проблематика розглядається лише в загальному контексті кредитування. Слід відзначити, що такий підхід є не зовсім коректним, оскільки споживче кредитування має свої особливості. В даній роботі була зроблена спроба зібрати і об`єднати різні погляди вчених та досвід окремих банків по обраному питанню. Дослідження даної теми проводилося за наступними напрямками: це механізм кредитування; ситуація на кредитних ринках; основні напрямки розвитку споживчого кредитування на Україні; особливості здійснення споживчого кредитування в Ощадбанку;

Аналіз операцій по споживчому кредитуванню Ощадного банку України проводився відповідно до вищенаведених напрямків.
Отже в кінці першого розділу можна підсумувати, що не дивлячись на те, що за кордоном обсяг кредитних операцій по споживчому кредитуванню складає одну третину від загального обсягу наданих кредитів, споживче кредитування в Україні ще не набуло великого розповсюдження серед банків, але є вже декілька банків які почали займатися кредитування населення. Що ж стосується самого споживчого кредиту, то існує декілька специфічних рис. По-перше, цей вид позики відображає відносини між кредитором і позичальником, сенс яких полягає у кредитуванні кінцевого споживання, на відміну від позик, які надають суб`єктам господарювання для виробничих цілей або для придбання активів, що породжують рух вартості ( Наприклад.
Акцій, облігацій тощо).

По-друге, на відміну від інших видів кредиту, якими користуються переважно суб`єкти господарювання, споживчі кредити одержують, як правило, фізичні особи.

По-третє, споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потреб населення, тобто особистих, індивідуальних потреб людей. Така позика прискорює отримання певних благ (товарів, послуг), які вони могли б мати
(придбати) лише у майбутньому, накопичивши кошти, необхідні для купівлі цих товарно-матеріальних цінностей або послуг, будівництва тощо. Надання споживчих позик населенню з одного боку, підвищує їх платоспроможний попит, життєвий рівень в цілому, а з іншого – прискорює реалізацію товарних запасів, послуг, сприяє створенню основних фондів.

По-четверте, всі види споживчого кредиту мають соціальний характер, оскільки вони сприяють вирішенню суспільних проблем – підвищенню життєвого рівня населення (передусім із низьким та середніми доходами), утвердженню принципів соціальної справедливості. Саме із цієї причини споживче кредитування здебільшого регулюється державами особливо ретельно. У нашій країні це виражається у тому, що споживчі позики зазвичай надаються на пільгових умовах. Одним з найбільших банків, який займається споживчим кредитуванням є Державний спеціалізований Ощадний банк України, який на даний момент здійснює близько трьох видів короткострокових кредитів та чотирьох довгострокових видів кредитування.

Саме кредитування відбувається шляхом реалізації наступних етапів, кожен з яких вносить свій вклад в якісні характеристики кредиту та визначає ступінь його надійності та прибутковості для банку:

1) попередній аналіз ринку та розробка стратегій кредитних операцій;

1) розгляд заявки на отримання кредиту та інтерв`ю з майбутнім позичальником;

1) оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику пов`язаного з видачею кредиту;

1) підготовка кредитного договору (структурування кредиту) та його підписання;

1) контроль за виконанням умов договору та погашенням кредиту.

Особливо цікавими є методики оцінки кредитоспроможності позичальника за допомогою рейтингу. Раніше вони в основному використовувалися західними банками. До теперішнього часу розроблена значна кількість методик оцінки кредитоспроможності позичальника. Вони відрізняються по числу показників, що використовуються для оцінки кредитоспроможності, підходом до оцінки критеріальних меж оціночних показників, оцінкою значимості кожного із відібраних показників, методикою підрахунку сумарної кредитоспроможності. Ощадний банк України був першим банком в
Україні, що почав використовувати рейтингову методику оцінки кредитоспроможності позичальника – фізичної особи.

Методи перевірки кредитоспроможності позичальників по бальній системі отримують все більше визнання західних банків, які не жаліють ні часу, ні коштів на їх розробку.

Світова банківська практика аналізу клієнтської заборгованості безперечно заслуговує глибокого та всестороннього вивчення зі сторони банків України, і тому все більше і більше українських банків приходять до розробки власних рейтингових систем оцінки кредитоспроможності позичальника - фізичної особи.

1998 рік для всієї української банківської системи , в тому числі і для банку Ощадного банку України, був достатньо складним, що пояснюється багатьма макроекономічними факторами: залежність від іноземних кредитів та міжнародних кредиторів; податковий тягар, що впливає як на банківську систему, так і на економіку в цілому; натиск з боку відповідних державних і владних структур на банківську систему у частині рішення фінансових проблем економіки «традиційними» – емісійними шляхами, а також посиленим кредитуванням; посилення регулятивних та контрольних функцій з боку Національного банку
України по відношенню до всіх банків, але особливо до великих, в тому числі і до Ощадного банку України; криза в банківській системі України; підвищення вимог Національного банку України до норм обов’язкових резервів, і як наслідок невиконання яких - заборона кредитування.

Ощадний банк України один з найпотужніших банків України, що проводить наступні операції з споживчого кредитування: будівництво індивідуальних житлових будинків з надвірними будівлями; будівництво будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом, і будинків дачного типу та благоустрій садових ділянок; будівництво надвірних будівель для утримання худоби та зберігання сільгосппродуктів, літньої кухні, теплиці, майстерні, навісу тощо; будівництво гаражів; купівля індивідуальних житлових будинків з надвірними будівлями; купівля квартир у багатоквартирних житлових будинках; купівля будинків дачного типу та будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом; купівля гаражів; реконструкція та капітальний ремонт індивідуальних житлових будинків, приєднання їх до інженерних мереж, придбання обладнання для інженерного благоустрою будинку; реконструкція та ремонт квартир; реконструкція та капітальний ремонт будинків дачного типу і будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом; поточні потреби (придбання товарів тривалого користування меблі, транспортні засоби, побутова техніка та ін.).

Як свідчать звітні дані, можна сказати, що в цілому процес кредитування фізичних осіб в Ощадбанку України відповідає не тільки стандартам і нормативам встановленим українським законодавством, а й заслуговує високої оцінки зі сторони світової банківської еліти. До таких же висновків приводять результати проведеного нами дослідження. Коли брались до розгляду дані конкретного позичальника і аналізувались методиками різних банків, в тому числі й західних, на предмет кредитоспроможності, тобто можливості надання кредиту цьому конкретному позичальнику, то в результаті аналізу по всім методикам були отримані однакові результати. Тобто методика аналізу кредитоспроможності фізичної особи - позичальника, розроблена спеціалістами відділу методології
Ощадбанку України не гірша за ті, які використовують провідні банки світу.
Результати нашого дослідження також підтверджуються висновками перевірки спеціалістів німецького ощадного банку, метою яких була перевірка стану методологічного забезпечення кредитної діяльності Ощадбанку України.

Проаналізувавши дані кредитного портфелю, можна зробити висновок, що незважаючи на дуже скрутне становище в країні, а саме несприятливу економічну та політичну ситуацію як в країні, так і в банківській системі, кредитування фізичних осіб все ж таки проводиться, хоча й не рівномірно у всіх регіональних центрах. Так найбільшими темпами розвивається споживче кредитування в установах банку центральних районів, а саме це ГОУ, в якому з 1.01.98 по 1.03.99 обсяг кредитів виданих фізичним особам збільшився більше, ніж в шість раз з 516 тис.грн. до 3190 тис.грн. та м. Київ та
Київська область, де рівень доходів населення на порядок вищий, ніж по всій
Україні в цілому, обсяг виданих кредитів фізичним особам за звітний період, з 1,01,98 по 1,03,99, збільшився майже в чотири рази, або на 6247 тис.грн. з 2031 тис.грн. до 8278 тис.грн. Причому слід відмітити той факт, що по ГОУ сума простроченої заборгованості по кредитах становила на 1,03,99 0 тис.грн., а по Києву та Київській області обсяг заборгованості по прострочених та сумнівних кредитах наданих фізичним особам збільшився тільки на 9,3% і становила 685 тис.грн. , тобто ріст простроченої заборгованості в даному регіоні йде темпами значно нижчими, чим приріст самого обсягу кредитів. Отже це ще раз підтверджує те, що є перспективи для розвитку споживчого кредитування в Україні, а саме в Ощадбанку тільки для цього необхідно прикласти зусилля не тільки самих банківських установ, а й держави у вигляді певних пільг, як для самих банків, так і для окремих верств населення. Потрібне започаткування спеціальних програм з метою покращення соціального стану певних категорій населення на державному рівні із застосуванням механізмів споживчого кредитування.

Проаналізувавши ситуацію з споживчого кредитування як в Україні в цілому, так і в Ощадному банку України зокрема , слід зазначити, що незважаючи на всі проблеми, досягнуто досить помітний прогрес у розвитку як житлового кредитування, так і споживчого кредитування в цілому. Інтерес банків до цих операцій пояснюється, по-перше, існуючим вже сьогодні реальним платоспроможним попитом як на житлові позички, так і на інші види споживчого кредитування і, по-друге, передбаченням у майбутньому величезного ринку для іпотечних кредитів і усвідомленням того, що саме сьогодні можна зайняти на ньому гарну позицію. Що ж стосовно перспектив розвитку споживчого кредитування то, на мою думку, саме в розвитку житлового кредитування Ощадний банк України знайде чималий потенціал для свого розвитку. Але для цього потрібні цілеспрямовані зусилля не тільки зі сторони банку, а й зі сторони держави. як у наданні певних пільг банкам, що займаються споживчим кредитування, так і в наданні субсидій певним категоріям населення для придбання житла у розстрочку, створенні відповідної нормативної бази, яка б обмежила ризики банків по цим операціям, створення Республіканського агентства, яка б займалося безпосередньо іпотечним кредитуванням і т.ін.

На основі проведеного аналізу і надання оцінки операціям з споживчого кредитування Ощадного банку України надано наступні пропозиції по вдосконаленню даних операцій: створення Республіканського агентства, яке б займалося безпосередньо іпотечним кредитуванням; створення відповідної нормативної бази, яка б обмежила ризики банків по цим операціям; надання субсидій певним категоріям населення для придбання житла у розстрочку; створення власної бази даних по виданим кредитам; створення відділу, який би на основі даних власної бази займався аналізом кредитів та позичальників; підключення до інформаційної бази по позичальникам на міжбанківському рівні; розробити внутрібанківське положення в Ощадбанку по іпотечному кредитуванню;

При написанні положення про іпотечне кредитування слід врахувати деякі специфічні моменти:
1. Предметом іпотеки може бути тільки майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено та на яке може бути звернено стягнення;
2. неподільне майно не підлягає передачі в іпотеку частинами;
3. застава майнових прав щодо нерухомого майна здійснюється за правилами іпотеки;
4. договір про іпотеку має бути нотаріально посвідченим;
5. для запобігання проблемам , що можуть виникнути при зверненні стягнення на житловий будинок чи квартиру, щодо якого встановлена іпотека, з наступним виселенням власника та членів його сім`ї , кредитування таких осіб допускається лише за умови наявності у них іншого житла.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Про банки і банківську діяльність: Закон України № 872-Х11 від 20.03.91 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. -1991. -№ 25.
2. Про заставу: Закон України від 2.10.92 р. №2654 – 12 //Відомості

Верховної Ради України 1997 №47
3. “Про кредитування” Положення НБУ №246 від 28.09.95 www.liga.kiev.ua
4. “Рекомендації по визначенню фінансового стану позичальників” Постанова

НБУ №323 затверджене від 29.09.97 www.liga.kiev.ua
5. “Про кредитний моніторинг” Положення Ощадбанку України протокол №8 від

2.03.99
6. “Про порядок визнання і списання безнадійної заборгованості за кредитами” Положення Ощадбанку протокол №8 від 2.03.99
7. “Про споживче кредитування громадян України” Положення Ощадбанку протокол №8 від 2.03.99
8. Абрамова М.А., Александрова Л.С. Финансы, денежное обращение и кредит /

Учебное пособие. - М.: Институт международного права и экономики, 1996.-

136 с.
9. Адибеков М.Г. Кредитные операции: классификация, порядок привличения и учет / серия «Международный банковский бизнес».- М.:Изд. АО «

Консалтбанкир», 1995.-88с.
10. Анализ деятельности коммерческих банков / Под общей ред. С.И. Кушок ,-

М.: АОзТ «Вече» составлено АО «Московское финансовое объединение», 1994.-

400 с.
11. Андреев А.А., Морозов А.Г. Пластиковые карточки. Руководство для пользователей. -М.: Концерн «Банковский деловой центр», 1998.- 99 с.
12. Андреев А.А. Пластиковые карты 2-е изд. переработанное и дополненное,

-М.: Концерн «Банковский деловой центр», 1998.- 312 с.
13. Анкасов А.И. Активные операции коммерческих банков / серия

«Международный банковский бизнес». - М.: Издательство АО «Консалтбанкир»,

1994.- 80 с.
14. Антонов Н.Г. Пессель М.А. Денежное обращение, кредит и банки .- М.: АО

«Финстатинформ», 1995.- 269 с.
15. Артеменко В.Г. Беллендир М.В. Финансовый анализ: Учебное пособие ,- М.:

Издательство «ДИС», НГАЭиУ, 1997.- 128 с.
16. Банківська енциклопедія / Під редакцією д. ек. н. професора Мороза А.М.

- К.: "Слід", 1993.- 328 с.
17. Банковская система России . Настольная книга банкира. Кредитный процесс коммерческого банка. - М.: ТОО Инжиниринго-консалтинговая компания

«ДеКА», 1995.- 112 с.
18. Банковский кредит и способы его обеспечения / Под ред. А.А. Безуглова

, М.: «Интерпол - Москва» , 1994.- 80 с.
19. Банковский портфель – I / Книга банкира , Книга клиента, Книга инвестора – М.: СОМИНТЕК ,1994. – 752 с.
20. Банковский портфель – III / Книга менеджера по кредитам, Книга менеджера по трастовым операциям и фондам, Книга менеджера по расчетам,

Книга банковского бухгалтера и аудитора / Отв. редактор Ю. Коробов и др.

– М.: СОМИНТЕК ,1995. – 752 с. ( Портфель делового человека )
21. Банковское дело и финансирование инвестиций: т.1 теория и концепции / под ред. Н. Брука, - Вашингтон :Всемирный банк реконструкции и Развития ,

1997.- 548 с.
22. Банковское дело и финансирование инвестиций: т.2 политика и стратегия/ под ред. Н. Брука, - Вашингтон :Всемирный банк реконструкции и Развития ,

1997.- 648 с.
23. Банковское дело под редакцией О.И. Лаврушина – М.: «Росто», 1992. –

429с.
24. Банковское дело / Учебник для вузов – М.: Финансы и статистика , 1996.

– 480 с.
25. Батракова Л.Г. Экономический анализ деятельности коммерческого банка:

Учебник для вузов,- М.: Издательская корпорация «Логос», 1998.- 344 с.
26. Бергер Айке, Банковские операции для физических лиц,- К.:Укр. Финансово- банковская шк. в сотрудничестве с группой европейских сберегательных банков, 1997.- 135 с.
27. Брітхем, Евхен Основи фінансового менеджменту : Пер. з англ. /

Державний національний університет ім. Т. Шевченка – К.: « Молодь» ,

1997 – 1000 с.
28. Букато В.И., Львов Ю.И. Банки и банковские операции в России / Под ред.

Ланидуса. - М.: Финансы и статистика, 1996.- 336 с.
29. Вступ до банківської справи / Під ред. М.І. Савлука , - К.: Лібра ,

1998. – 344с.
30. Гамидов Г.М. Банковское и кредитное дело, - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ

,1994.- 94с.
31. Головач А.В., Захожай В.Б., Банківська статистика. -К.: Український фінський інститут менеджменту та бізнесу, 1998.- 192 с.
32. Горчикова И.Н. Финансовый менеджмент – М.: АО «Консалтбанкир», 1996. –

208 с.
33. Деньги, кредит, банки: Справочное пособие / Г.И. Кравцова, Б.С.

Войтешенко, Е.И. Кравцов и др. ;под общ. ред. Г.И. Кравцовой , - Мн.:

Меркаванне, 1994.- 270 с.
34. Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов/ под ред. Профессора Е. Ф.

Жукова. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. - 622 с.
35. Діяльність банку в умовах ринкової економіки / Г.О. Швиданенко,

С.Г.Мішта, І.А.Колесникова, М.С.Рудь, - К.,1996.- 164 с.
36. Заруба О.Д. Фінансовий менеджмент у банках : навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей – К.: Знання , 1997. – 172 с.
37. Захарова Н.Н. Кредитный договор, -М.: Концерн «Банковский деловой центр», 1996.- 128 с.
Економічний словник-довідник: За ред. док. екон.наук, проф. С.В.
Мочерного - К.: Феміна, 1995.- 368 с. (Nota bene )
38. Инвестиционно - финансовый портфель : Книга инвестиционного менеджера,

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9