Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україне

Позичальник подає оригінали та копії перелічених документів.
Кредитний працівник звіряє копії з оригіналом і робить на копії відмітку
«Копія вірна», ставить дату та свій підпис .

Рішення про видачу кредиту (надання відстрочки погашення платежів, пролонгацію строку дії кредитного договору, відстрочку освоєння кредиту, надання додаткової частини до максимально можливого кредиту), незалежно від його розміру, приймається колегіально на засіданні кредитного комітету, згідно з положенням про нього і оформлюється протоколом. Кредитний договір підписується керівником установи банку. Оформлення кредитного договору, договору застави (закладу) здійснюється кредитним працівником банку спільно з працівником юридичного відділу (при цьому кредитний договір візується начальниками кредитного та юридичного відділів, а при відсутності керівника
- кредитним працівником або працівником юридичного відділу). Працівник юридичного відділу забезпечує - посвідчення у нотаріуса договору застави.

Операції по видачі та погашенню кредиту здійснюються операційним відділом банку, а ведення позичкових особових рахунків позичальників - відповідальним працівником бухгалтерії.

Кредитний працівник, отримавши всі необхідні документи для розгляду на кредитному комітеті: а) переконується в особистості позичальника; б) перевіряє правильність оформлення всіх наданих довідок :і разом з представниками служби безпеки перевіряє достовірність даних, що наведені в анкеті позичальника; в) на підставі письмового повідомлення або витягу з автоматизованої бази даних переконується в тому , що позичальник не має заборгованості за іншими кредитами (не виступає поручителем за іншими зобов'язаннями) та не допускав порушень правил кредитування в минулому; г) якщо в установі банку немає служби безпеки, перевіряє правильність оформлення довідки з місця роботи про заробітну плату або інші документи, що підтверджують доходи, і робить про це відповідний напис на довідці, ставить свій підпис і дату; д) визначає фінансовий стан позичальника і оцінює його платоспроможність; е) разом з постійно діючою комісією з оцінки майна або з допомогою експерта бере участь у перевірці справжності, якості та визначенні реальної вартості майна, цінностей, що приймаються в заставу (заклад). При прийнятті в заставу автомобіля чи нерухомості перевіряє дійсність пред'явлених , в заставу страхових полісів (якщо майно вже застраховано позичальником) та документів, що посвідчують право власності. При видачі кредиту під заставу нерухомості перевіряє відсутність прописаних неповнолітніх дітей. Витрати, пов'язані з оцінкою застави (закладу) , експертом відшкодовуються за рахунок позичальника; є) на підставі даних, наведених в анкеті позичальника (додаток
_2.6__), аналізу фінансового стану та платоспроможності позичальника, джерел погашення боргу, ліквідності цінностей, що пропонуються у заставу
(заклад), робить висновки про надання кредиту (додаток _2.7_) і передає їх для подальшого розгляду юридичному відділу та службі безпеки, а при їх відсутності - відповідним службам регіонального управління Ощадбанку; ж) повний пакет документів разом з висновками, погодженими з юридичною службою і службою безпеки, передає на розгляд кредитного комітету.

За умови позитивного рішення Кредитного комітету щодо надання кредиту кредитний працівник:

- додатково може вимагати від позичальника оформлення договору страхування майна, яке надається у заставу, на користь банку на строк дії кредитної угоди та підтвердження державної нотаріальної контори про те , що заставлене майно (нерухомість або транспортний засіб) позичальника або майнового поручителя на момент укладення договору застави є вільним від інших зобов'язань;

- погоджує з позичальником порядок погашення кредиту та сплати процентів за ним, а також інші питання, пов'язані з виконанням умов кредитного договору;

- встановлює суму щомісячного внеску в рахунок погашення кредиту та сплати процентів за ним, робить розрахунок загальної суми за користування кредитом та ознайомлює з ним позичальника, інформує позичальника про відповідальність за невиконання взятих зобов'язань, що той бере на себе;

- оформлює разом з позичальником кредитний договір (у 2-х примірниках: по одному у сховище та позичальнику. Кредитний працівник працює з копією) та договір застави і закладу (у 3-х примірниках: один - у сховище, один - позичальнику, один – нотаріусу. Кредитний працівник працює з копією) . В разі необхідності кількість примірників договорів може бути збільшена ;

- приймає у позичальника відповідний страховий поліс або договір страхування заставленого майна на користь банку для зберігання його в установі банку;

- заповнює другу половину заяви - розпорядження на видачу кредиту
(додаток _2.11_), в якому вказує суму та спосіб видачі кредиту (в разі безготівкового перерахування вказує реквізити підприємства установи, організації, куди мають бути перераховані кошти);

- підписує розпорядження особисто , у керівника та головного бухгалтера банку;

- реєструє кредитний договір в журналі реєстрації та надає розпорядження бухгалтерії ( у 2-х примірниках ) взяти на облік всі документи, що підлягають внесенню у сховище. Про отримання документів відповідальний працівник бухгалтерії ставить свій підпис на одному примірнику розпорядження, який кредитний працівник залишає у себе;

- передає позичальнику, майновому поручителю належні їм примірники кредитного договору та застави (закладу) ;

- заповнює акт передачі майна у заклад (додаток 2.14) і передає на підпис позичальнику та керівнику установи банку .

Протягом дії кредитного Договору установи банку можуть надавати позичальнику відстрочку та/ або розстрочку погашення окремих (часткових) платежів по кредиту в межах строку користування кредитом, визначеного кредитним договором, а також пролонгацію строку погашення кредиту зі зміною кінцевого строку погашення .

При наявності у Позичальника тимчасових фінансових труднощів, що виникли з об’єктивних причин, та неможливості погашення заборгованості по кредиту у строк, встановлений кредитним договором, банк може в окремих випадках надати позичальнику відстрочку погашення боргу зі зміною кінцевого строку погашення кредиту за умови, що позичальник не має заборгованості за нарахованими процентами. Пролонгація строку погашення кредиту оформляється додатковою угодою до кредитного договору. Питання про пролонгацію кредиту вирішується з урахуванням положення Національного банку України про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позичками комерційних банків. При цьому обов’язково враховуються наявність кредитних ресурсів, їх вартість, а також відповідність по строках повернення. Пролонгація строку погашення кредиту здійснюється на підставі клопотання позичальника.

Строк, на який може установа банку пролонгувати погашення кредиту, визначається установою банку, що надавала кредит , але не більше 6 місяців по довгострокових кредитах та не більше 3 місяців по короткострокових кредитах. Пролонгація кредиту на вказані строки повинна не відноситися всією сумою на кінець строку, а переважно розподілятися частинами протягом строку пролонгації.

Заборгованість за таким кредитом відноситься на окремий рахунок для обліку пролонгованої заборгованості за кредитами. Установа банку при вирішенні питання про пролонгацію може переглядати рівень процентної ставки за користування кредитом.

Регіональні управління Ощадбанку можуть визначати для окремих підвідомчих установ банку більш короткий строк, в межах якого вони можуть пролонгувати строки погашення кредиту, надавати відстрочку чи розстрочку окремих платежів по кредиту .

Клопотання щодо пролонгації понад строки,( вказані вище) до
Правління Ощадбанку не надсилаються. Пролонгація на строки , що перевищують встановлені , може бути здійснена у виняткових випадках з дозволу регіонального облуправління в межах розміру, що встановлюється Правлінням
Ощадбанку для кожного регіонального управління у процентному співвідношенні до кредитного портфеля регіонального управління по фізичних особах.

Рішення про пролонгацію строку погашення кредиту зі зміною кінцевого строку погашення, передбаченого кредитним договором, приймається кредитним комітетом установи банку, яка приймала рішення про надання кредиту, з урахуванням обмежень, вказаних раніше.

Пролонгація договорів, укладених у забезпечення кредитного договору, в разі необхідності проводиться у встановленому порядку одночасно з підписанням угоди про пролонгацію строку повернення кредиту , або до такого підписання.

Якщо позичальник здійснює платежі за короткостроковим кредитом у розстрочку і протягом дії кредитного договору у нього виникли тимчасові труднощі, внаслідок чого він не може погасити окремі (часткові) платежі по кредиту у строки, передбачені кредитним договором чи графіком, банк може перенести строки погашення окремих платежів, які не забезпечуються своєчасним поверненням , на більш пізній строк, але не пізніше кінцевого строку погашення боргу, передбаченого кредитним договором. Можлива розстрочка такого платежу в межах строку користування кредитом, передбаченого кредитним договором. При цьому сума платежу, яка не забезпечується поверненням у строк, розподіляється рівномірно на решту строків.

Відстрочка та розстрочка окремих платежів по довгостроковому кредиту можуть здійснюватися з погашенням відстроченої або розстроченої суми протягом 12 місяців з дня надання відстрочки або розстрочки, але не пізніше кінцевого строку, визначеного кредитним договором.

При наданні відстрочки або розстрочки окремих платежів по кредиту без зміни кінцевого строку повернення кредиту, передбаченого кредитним договором, установи банку повинні враховувати можливості клієнта мобілізувати кошти для погашення боргу в нові строки та у збільшених розмірах. Зміни строків та розмірів платежів не повинні спричинювати підвищення ступеня ризику неповернення боргу. Така заборгованість враховується на тих самих рахунках (не переноситься на окремі рахунки пролонгованих позичок).

Рішення про перенесення платежу на строк, що не перевищує кінцевий строк погашення кредиту, визначений кредитним договором, приймається кредитним комітетом установи банку, що надавала кредит.

Проценти нараховуються з дня виникнення заборгованості по кредиту і стягуються щомісячно у строки і в розмірах, що передбачені кредитним договором. Проценти нараховуються відповідальним працівником бухгалтерії, який веде особові рахунки.

Погашення кредиту здійснюється в строки, передбачені кредитним договором. Погашення основного боргу за короткостроковим кредитом здійснюється позичальником щомісячно рівними частинами, починаючи з наступного місяця після його одержання, але не пізніше 30 днів з дня підписання кредитного договору.

Погашення довгострокового кредиту здійснюється щомісяця рівними частинами, починаючи з будь-якого дня першого місяця після закінчення встановленого строку освоєння кредиту.

Банк може встановити іншу періодичність сплати та розмір платежів по основному боргу. У випадках, коли погашення кредиту здійснюється нерівними частинами, то до кредитного договору складається графік погашення кредиту, який підписується позичальником і погоджується з банком. Графік є невід’ємною частиною кредитного договору.

Позичальник може здійснювати дострокове погашення всієї заборгованості за кредитом або внесення окремих платежів у погашення заборгованості за кредитом наперед, попередивши про це банк за два тижні.

Погашення заборгованості за кредитами і сплата процентів за ними може здійснюватись позичальниками через установи банку готівкою, переказами через підприємства зв'язку або перерахуванням з вкладних рахунків, а також шляхом утримання коштів із заробітної плати, пенсії та перерахування їх у погашення боргу на підставі доручення позичальника бухгалтерії за місцем роботи або органу, що призначив пенсію. Але потенційний позичальник повинен знати, а кредитний працівник –роз`яснити, що строк внесення чергового платежу обчислюється з дня надходження останнього в касу установи банку, що надала кредит , або на її рахунок.

У разі вибору позичальником способу погашення заборгованості за кредитом та нарахованими процентами шляхом утримання із заробітної плати
(пенсії) кредитний працівник направляє його заяву (додатки _2.12,2.13_) за місцем роботи чи до органу, що призначив пенсію, рекомендованою поштою.

Погашення заборгованості за кредитом та нарахованими процентами шляхом списання суми внеску з вкладного рахунку відбувається на підставі разового доручення вкладника по ф.N 187 або його доручення на тривале перерахування платежів по ф. N 190.

У разі порушення строків платежів за кредитом чи процентів та виникнення простроченої заборгованості установа банку застосовує до позичальника санкції, обумовлені кредитним договором : нарахування пені, припинення кредитних відносин , пред`явлення всієї заборгованості до дострокового стягнення та ін. На час виникнення простроченої заборгованості банк нараховує пеню, розмір якої обумовлюється кредитним договором, але не вище встановленого Національним банком України. Стягнення простроченого боргу за кредитом, нарахованими процентами та пені з фізичних осіб здійснюється на підставі нотаріальних написів та виконавчих документів.

При ненадходженні платежів від позичальника у встановлений кредитним договором строк відповідальний працівник бухгалтерії на наступний день перераховує суми не погашених у строк платежів на рахунок прострочених кредитів чи прострочених нарахованих доходів та одночасно письмово повідомляє кредитного працівника для прийняття останнім відповідних заходів.

У разі прострочення позичальником платежу за нарахованими процентами кредитний комітет установи банку може визнати цю заборгованість сумнівною.
Облік цієї заборгованості та подальше нарахування процентів здійснюються на позабалансових рахунках. Рішення кредитного комітету про визнання заборгованості сумнівною оформляється протоколом.

Банк при зупиняє нарахування відсотків по прострочених кредитах відповідно до чинного законодавства у разі: рішення суду про примусове стягнення; вчинення нотаріального напису про примусове стягнення всієї суми боргу.

Після надання юридичною службою вищезазначених документів кредитний працівник надає розпорядження бухгалтеру, який веде особові позичкові рахунки клієнтів, про призупинення нарахування відсотків за кредитом.

Після сплати всього боргу за кредитом і запису в картці особового рахунку останнього платежу бухгалтер надає картки особових рахунків позичальника з поміткою "Кредит повернуто повністю з відсотками", ставить свій підпис і дату.

Кредитний працівник, перевіривши розрахунки , робить напис , "Вірно", ставить свій підпис, дату, візує у керуючого установою банку, одержує у сховищі кредитний договір, договір застави (закладу) і договір страхування та в кінці року передає на зберігання в поточний архів.

У процесі кредитування банк здійснює контроль за цільовим використанням наданих кредитів позичальниками шляхом перевірки документів, представлених для оформлення кредиту, звітів про використання коштів та інших документів, передбачених кредитним договором, а також шляхом перевірок на місцях у відповідних установах, організаціях, фірмах тощо.

Відповідно до строків, встановлених довгостроковими кредитними договорами, індивідуальні позичальники надають банку документи, що підтверджують витрати та цільове використання кредиту:

- по будівництву, а також капітальному ремонту і реконструкції індивідуальних житлових будинків та садових будиночків - акти приймальних комісій або довідки БТІ про реєстрацію будівель із зазначенням оціночної (кошторисної) вартості або звіт про використання коштів по кредиту з пред'явленням виправдних документів (рахунки, квитанції, чеки торговельних організацій і т.ін.). Акти складаються та підписуються: по індивідуальних будинках - представником місцевих органів влади та позичальником; по садово-дачних будиночках - головою садівницького товариства та позичальником. Крім того, по кредитах на будівництво
(купівлю) індивідуальних житлових будинків подається документ, який підтверджує постійну прописку у збудованому (придбаному) за участю банківського кредиту будинку;

- на купівлю об'єктів - договори купівлі-продажу та документи, що підтверджують право власності на придбаний об'єкт;

- по інших кредитах - документи, що підтверджують цільове використання кредиту.

За кредитами, наданими на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об'єктів, проводяться перевірки цільового використання на місцях силами кредитних працівників, а при необхідності - інших спеціалістів.
Перевіряються передбачена документація, відповідність будинків, що будуються, затвердженим проектам, наявність не вкладених у справу будівельних матеріалів, комплектів деталей стандартних будинків та причин їх нагромаджування, відповідність обсягу фактично виконаних робіт обсягу, який зазначено у звітах про використання коштів по позичці, і т.ін.

Кредитний працівник щоквартально складає план перевірки цільового використання наданих довгострокових кредитів. План складається з таким розрахунком, щоб кожний позичальник був охоплений перевіркою не менше одного разу на рік з дня оформлення кредитного договору.

Перевірка освоєння та цільового використання довгострокового кредиту оформлюється актом, який підписується комісією, що здійснює перевірку, (не менше 3 чоловік) та позичальником (в разі відмови позичальника підписати акт про нецільове використання кредиту або його частини акт підписується представником місцевого органу влади або садівничого товариства чи гаражного кооперативу).

У випадку нецільового використання кредиту акт перевірки або чеки, сплачені за товари, не пов'язані з прямим призначенням кредиту, є підставою для пред'явлення до позичальника позову про дострокове утримання виданих йому коштів, навіть якщо строк освоєння кредиту, визначений кредитним договором, ще не настав. При встановленні фактів пред'явлення фіктивних документів, які стали підставою для видачі коштів по кредиту, банк передає матеріали слідчим органам для притягнення винних до відповідальності.

При виникненні простроченої заборгованості за наданими кредитами установи банку зобов’язані без затримки вживати заходів щодо повного повернення боргів, у тому числі і з майнових поручителів.

Відповідальність за своєчасне вжиття заходів по поверненню боргів несуть керівники установ банку, які видали даний кредит.

Спори між банком і боржником – фізичною особою вирішуються шляхом учинення виконавчих написів та в судовому порядку.

Отримавши повідомлення від відповідального працівника бухгалтерії про ненадходження в строк чергових платежів від позичальника , кредитний працівник разом з працівником служби безпеки та працівником юридичного відділу мають вживати заходів впливу до боржника:

1) направити на наступний день рекомендованими листами претензії до позичальника та майнового поручителя про необхідність внесення ними відповідних платежів ;

2) звернутися за сприянням до адміністрації за місцем одержання заробітку (пенсії) позичальника.

Одночасно установа банку повинна негайно звернутися до нотаріуса для учинення виконавчого напису або до суду з позовом про примусове стягнення боргу.

За прострочення сплати позичальником платежів за кредитом понад місяць установа банку має звернутися з позовом до суду про повернення всієї заборгованості за кредитом, що обліковується за цим позичальником, накладення арешту і звернення стягнення на його майно.

У цьому випадку установа банку повинна звернутися до суду з позовною заявою щодо задоволення вимоги про стягнення заборгованості за кредитом відносно позичальника і майнового поручителя одночасно. До позовної заяви додаються завірені копії кредитного Договору, виписки з особового рахунку позичальника та інші документи, що підтверджують позовну вимогу банку.

Оригінали документів можуть бути представлені суду за його вимогою лише для огляду.

Якщо у зв'язку з припиненням надходження коштів від позичальника в погашення кредиту буде встановлено, що позичальник вибув і нове місце його проживання невідомо, то при наявності рішення суду про стягнення заборгованості установі Ощадного банку необхідно негайно звернутися до суду за винесенням ухвали про розшук боржника через органи внутрішніх справ
(додаток _2.16_).

У разі смерті позичальника, незалежно від настання права вимоги, банк повинен протягом шести місяців з дня відкриття спадщини пред'явити свої претензії спадкоємцям, які прийняли спадщину, або виконавцю заповіту за місцем відкриття спадщини. При відсутності зазначених осіб претензія повинна бути пред'явлена в той же строк до державної нотаріальної контори відповідно до ст. 557 ЦПК України.

Після смерті позичальника заборгованість по позичці може бути переоформлена на працездатного члена сім’ї за згодою останнього, а також на іншу працездатну особу за її особистою згодою.

За порушення строків для вчинення позову чи виконавчого напису для стягнення боргу за кредитом та неналежне оформлення документів, якщо це призвело до неможливості відшкодування збитку з боржника, винні в цьому працівники установи Ощадного банку несуть матеріальну відповідальність за завданий збиток у встановленому законом порядку.

За рухом справ, переданих судовим органам , органам арбітражу, прокуратури та внутрішніх справ, установи банку повинні здійснювати постійний нагляд, добиватися розшуку винних осіб, які переховуються, а також накладанням арешту на їх майно і забезпечення позову банку.

При розгляді справ у судах установи банку зобов’язані брати участь у засіданнях через своїх представників як позивачі. У випадках безпідставного відхилення судом поданих позовів установи банку зобов’язані оскаржити ці рішення в строки, передбачені чинним законодавством, а також надіслати вищестоящим установам банку копії всіх рішень по відхилених позовах.

Одержані установами банку виконавчі документи по стягненнях з фізичних осіб повинні невідкладно направлятися судовим виконавцям.

Для стеження (або нагляду) за ходом стягнення боргів з осіб, що відбувають покарання, виконавчі документи повинні направлятися для виконання утримань із заробітків боржників у місцях ув’язнення.

Виконавчі листи та виконавчі написи подаються до стягнення негайно. При цьому слід мати на увазі ,що згідно з чинним законодавством строк подання до стягнення виконавчих документів та виконавчих написів становить один рік.

Передача виконавчого листа судовому виконавцю для здійснення стягнення або в банк для списання присудженої суми з рахунку боржника перериває перебіг зазначених строків. У цих випадках дія строку виконавчих документів починається знову з моменту повернення їх стягувачу.

Якщо стягнення провадиться з громадян, то строк давності переривається також частковим виконанням рішення.

При відсутності відомостей про місце знаходження боржника або майна, що йому належить, виконавчий документ з метою переривання строку давності повинен направлятися судовому виконавцю за останньою відомою адресою боржника. Одночасно повинні бути вжиті всі можливі заходи щодо його розшуку.

Відповідальність за своєчасність вжиття заходів щодо стягнення боргів
(подання позовів, оскарження неправильних рішень судів, одержання виконавчих листів, направлення виконавчих листів судовим виконавцям або в банк та ін.) несуть керівники установ банку , юрисконсульти та кредитні працівники.

Нагляд за станом цієї роботи в установах банку та надання консультацій з питань, пов’язаних із стягненням боргів, покладається на начальників та юрисконсультів регіональних управлінь банку.

При забезпеченні повернення кредиту заставою (закладом) банк звертається до суду з позовом про звернення стягнення на заставлене майно або нотаріального органу згідно із Законом України "Про заставу". На підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріальної контори провадиться реалізація майна (цінностей), що прийняте в заставу (заклад).

Реалізація майна (цінностей), прийнятого під заставу (заклад) проводиться відповідно до чинного законодавства .

Із суми виручених коштів погашається борг за процентами та кредитом, а також відшкодовуються витрати по стягненню заборгованості та пеня.
Частина коштів, що залишилась, підлягає поверненню позичальнику.

Якщо вирученої від реалізації застави (цінностей) суми коштів недостатньо для погашення нарахованих процентів, пені та основного боргу, банк має право пред'явити позов до суду про одержання недостатньої суми з іншого майна боржника (або майнового поручителя), що необхідно зазначити в кредитному договорі та договорі застави (закладу).

Безнадійна до повернення заборгованість списується згідно з Положенням про порядок визнання і списання безнадійної до повернення кредитної заборгованості юридичних та фізичних осіб в установах Ощадбанку.

Отже, як ми бачимо, в Ощадному банку України механізм споживчого кредитування дуже детально врегульований внутрібанківськими положеннями, що є характерним для великих банків. Передбачені всі можливі ситуації, що можуть виникнути на будь-якому етапі споживчого кредитування та розроблені чіткі програми дій в даних ситуаціях, особливо це актуально при роботі з нестандартними кредитами, коли від кредитного працівника вимагають нестандартних рішень ситуації, що склалася. Такий високий рівень організації процесу кредитування дає підстави зробити висновок про високий рівень кредитних працівників банку та про величезний накоплений досвід на протязі всієї діяльності банку.

2.2. Аналіз кредитного портфелю банку

Аналіз кредитного портфелю доцільніше розпочати з аналізу загальної кредиторської заборгованості з метою виявлення загальних тенденцій. Тому звернувши увагу на таблицю 2.1 ( динаміка загальної заборгованості по кредитах банку) можна помітити, що в цілому за звітний період загальна заборгованість по кредитах зменшилася на 8,495 % з 502702 тис.грн. на
1,01,98 до 459996 тис.грн. на 1,03,99 року. З одного боку це гарно, бо така тенденція свідчить про те, що кредити у банку погашаються, а з іншого це погано, бо банк основний дохід отримує від кредитної діяльності, а зменшення обсягу виданих кредитів приводить до зменшення отримуваного доходу. Проте така тенденція спостерігалася не по всіх періодах. Так за перший квартал 1998 року обсяг кредитних вкладень зріс на 8,98 %, а за третій - 3,61% і становив 547851тис.грн. та 546979 тис.грн. відповідно.
Причинами цього росту в першому кварталі був ріст довгострокових кредитів на 23,34% з 72177 тис.грн. до 89025 тис.грн. відповідно на 1,01,98 та
1,04,98, ріст валютних кредитів на 101,4% з 22557тис.грн. до 45429 тис.грн. та ростом обсягу міжбанківських кредитів на 36,11 % з 89022 тис.грн. до 121168 тис.грн. На ріст же в третьому кварталі в основному вплинув ріст валютних кредитів на 230,99% з 23728 тис.грн. до 78537 тис.грн., причиною цього стало значне підвищення попиту на іноземну валюту у зв(язку з кризою, яка почалася на пригінці літа. Тому й за весь звітний період обсяг валютних кредитів збільшився на 194,07 % до 66334 тис.грн. на
1,03,99 з 22557 тис.грн. на 1,01,98. Оскільки для банку є більш переважне короткострокове кредитування, то розглянемо динаміку цієї статті більш детально. Так в другому кварталі обсяг цієї статті кредитів зріс на 1,36 % з 292229 тис.грн. до 296200 тис.грн., а з третього кварталу і до кінця звітного періоду спостерігалося стабільне падіння обсягів короткострокового кредитування. А саме в третьому кварталі падіння становило 8,395 %, в четвертому ж кварталі падіння вже становило 10,347%, а в загалі за аналізуємий період обсяг короткострокових кредитів зменшився на 26,585 % з
318946 тис.грн. на 1,01,98 до 234155 тис.грн. на 1,03,99. Причиною цього падіння обсягу кредитів була часткова заборона на видачу кредитів у зв(язку з не повним виконанням вимог НБУ по формуванню обов(язкових резервів.
. Що ж стосовно короткострокових да довгострокових кредитів в розрізі виданих фізичним особам, то маємо справу з аналогічною тенденцією. Так загальна сума кредитів виданих фізичним особам з 1,01,98 по 1,03,99 зменшилася на 25,687% з 101702 тис.грн. до 75578 тис.грн. На кожному з цих проміжків спостерігалося стійке падіння обсягу кредитів, тільки в першому кварталі спостерігався ріст на 0,68 %, який відбувся за рахунок збільшення обсягу довгострокових кредитів на 6,57%. Заборона на видачу кредитів дуже сильно вплинула на обсяг короткострокових кредитів, оскільки їх зменшення склало 52,013% з 40571 тис.грн. на 1,01,98 до 19469 тис.грн. на 1,03,99.
На довгострокових кредитах ці зміни позначилися не так сильно і зменшення становило лише 8,215 % з 61131тис.грн. до 56109 тис.грн.

Якщо розглянемо динаміку загальної заборгованості по кредитах в розрізі регіональних відділень (див. табл. 2.2), то тут до очей відразу кидається значне зростання заборгованості по Житомирській дирекції, воно становить 22,2 % з 6682 тис.грн. на1,01,98 до 8168 тис.грн. на 1,03,99,але якщо проаналізувати більш детальніше, то можна зробити висновок, що вище вказане збільшення було спричинене дуже сильним ростом заборгованості в першому кварталі на 32,3% з 6682 тис.грн. до 8842 тис.грн., у другому ж кварталі спостерігалося незначне збільшення в розмірі 3 %,а у всіх інших дуже повільне падіння. Що ж стосовно зростання в інших регіонах, то воно спостерігалося у Волинському відділенню в розмірі 8,2 % за весь звітний період. У Закарпацькому відділенні - 3,2 %, Львівському - 10,1 %. Ситуація у цих відділеннях аналогічна до Житомирського, а от у Одеському відділенні ситуація дещо відрізняється. Відміна полягає у тому постійно росли не великими темпами, крім четвертого кварталу, коли зменшення склало 12,4 % і весь ріст був спричинений ростом обсягів заборгованості у лютому 99 року на
7,9 %, причиною цього зростання є швидка реакція Одеського регіону на дозвіл по кредитуванню від НБУ. У багатьох відділеннях спостерігалася ситуація протилежна до тих, що ми тільки що аналізували., так у
Полтавському відділенні падіння обсягів заборгованості склало 42,4 %, якщо ще паралельно подивитися на таблицю 2.3 (динаміка заборгованості по прострочених кредитах, виданих установами банку), то не важко помітити, по
Полтавському регіону за весь звітний період спостерігається дуже велике зростання простроченої заборгованості - 890,2 % з 398 тис.грн. до
3941тис.грн. , тоді як по одеському регіону вона навіть зменшилась на 10,6
% при тому що обсяг кредиторської заборгованості зріс. Зменшення загальної заборгованості по кредитах також відбулося Тернопільському регіоні на 40,8% з 4195 тис.грн. до 2484 тис.грн. на протязі звітного періоду, по Сумському,
Донецькому та Чернівецькому відділенню зменшення становило відповідно
33,3 %, 32,8% та 33,8%. Приріст заборгованості по даним дирекціям спостерігався в таких розмірах: 84,8% , 15,5% та 171,2% відповідно.

Аналізуючи діяльність ГОУ у звітному періоді слід відмітити про збільшення заборгованості за звітний період на 3,2% з 198981тис.грн. до
205287 тис.грн., а проводячи дослідження більш детально слід відмітити, що першому та третьому кварталі спостерігався значний ріст відповідно 19,7% та
15,6% та в останньому місяці лютому 1,1% - обумовлений реакцією на скасування обмеження з кредитування, а в другому, четвертому кварталі та в січні спостерігалося скорочення загальної заборгованості по кредитах в розмірах відповідно рівних 9%, 15,8% та 3,7%. Тепер розглянемо стан загальної заборгованості фізичних осіб перед банком в розрізі регіонів, для цього скористаємося даними таблиці 2.4 (динаміка загальної заборгованості по кредитах, наданих фізичним особам установами банку) та 2.5
(заборгованість по кредитах наданих установами банку).

Відразу ж до уваги спадає ГОУ, яке збільшило свою заборгованість по кредитам фізичним особам на 518,2%, тобто в 6,18 рази з 516 тис.грн. на
1,01,98 до 3190 тис.грн. на 1,03,99 року. Аналогічна тенденція просліджується і в змінах структури, а саме маємо поступове збільшення питомої ваги заборгованості банку по кредитах наданих фізичним особам, причому спостерігалася тенденція до збільшення питомої ваги (див.табл. 2.5)- перший квартал - 0,26 % , в другому, третьому та четвертому по 0,61%, а на початок січня, лютого та березня 1,47% , 1,68% та 1,55% відповідно. Що ж стосовно темпів росту наданих кредитів на протязі звітного періоду (див. табл.2.4) то ніякої тенденції виявити не вдається. Так в першому кварталі обсяг наданих кредитів збільшився на 182,6%, в третьому та четвертому він збільшився на 16,7% та 101,8% відповідно, а за січень на 10,3%. Тоді як в другому кварталі заборгованість зменшилась на 9,9%, а за лютий на 6,5%.
Слід також відмітити темпи приросту заборгованості по м. Києву та Київській області, так за звітний період він становив 307,6%, тобто за п(ятнадцять місяців сума виданих фізичним особам кредитів збільшилася в 4 рази.
Причиною цього росту є дуже різке збільшення заборгованості в першому кварталі - на 445,1%, саме тоді й спостерігалася найбільша питома вага цих кредитів - 31,78% (див.табл. 2.11) далі питома вага почала падати і на
1,03,99 вже становила 26,34%. Що ж стосовно динаміки, то приріст в розмірі
1,3% ще спостерігався в другому кварталі , а в інших періодах спостерігалося падіння на 12,7%, 11,5%, 1,5% та 3% відповідно у третьому та четвертому кварталах та за січень і лютий. Абсолютне збільшення заборгованості в цьому регіоні становило 6247 тис.грн. з 2031тис.грн. на
1,01,98 до 8534 тис.грн. на 1,03,99. По іншим регіонам спостерігалася зовсім протилежна ситуація. Найкраще це просліджується на прикладі
Херсонської дирекції по якій за весь звітний період заборгованість зменшилася на 61% причиною цього зменшення є постійне зменшення обсягів кредитів на протязі всього звітного періоду при цьому прострочена заборгованість в звітному періоді в порівнянні з базисним зросла на 177,5%
(див. табл. 2.6). Що ж стосовно питомої ваги заборгованості по кредитах наданих фізичним особам в Херсонському відділенні, то вона зменшилася за звітний період з 20,19% на 1,01,98 до 12,12% на 1,03,99. На 49% зменшився обсяг заборгованості по кредитах наданих фізичним особам у Сумській дирекції на 48,5% - у Миколаївській дирекції. У цих двох дирекціях спостерігалися аналогічні ситуації - постійне зменшення заборгованості на протязі всього звітного періоду, так в Сумській дирекції зменшення обсягів заборгованості становило 1508 тис.грн. з 3079 тис.грн. на 1,01,98 до 1571 тис.грн. на 1,03,99, а в Миколаївській дирекції відповідно 1519 тис.грн. з
3280 тис.грн. до 1690 тис.грн. Що ж стосовно заборгованості по прострочених та сумнівних кредитах наданих фізичним особам установами цих регіонів, то ситуація краще виглядає в Сумській дирекції, де за звітний період відбулося зменшення вище вказаної заборгованості на 1,3% з374 тис.грн. на 1,01,98 до
369 тис.грн. на 1,03,99. По Миколаївській дирекції ж спостерігалося ж збільшення аналогічної заборгованості на 30,8% з 698 тис.грн. на 1,01,98 до
913 тис.грн. на 1,03,99. А от питома вага кредитів наданих фізичним особам у кредитному портфелі даних дирекцій зменшилася у Сумській на 7,87% з
33,45% до 25,58%, а в Миколаївській - на 7,77% 25,37% до 17,6% . У
Одеській дирекції хоч в цілому за звітний період заборгованість зменшилася на 11,5% , але за останній місяць (лютий) спостерігався ріст заборгованості по кредитах наданих фізичним особам на 17,4%, тоді як темпи приросту заборгованості по прострочених і сумнівних кредитах за останній місяць становили - -0,9%, тобто навіть зменшилися, а за весь звітний період темпи росту склали 2,5%, тобто можна зробити висновок, що таке зростання загальної заборгованості по кредитах наданих фізичним особам ні чим іншим, як реакцією на скасування заборони на кредитування. Помітне також збільшення питомої ваги кредитів, наданих фізичним особам, в структурі кредитного портфелю на 2,55% за лютий місяць.

Якщо звернутися до таблиці 2.7 (динаміка простроченої заборгованості по кредитах банку), то не важко помітити, що по банку в цілому за звітний період обсяг простроченої заборгованості збільшився на 37,32% з 125018 тис.грн. на 1,01,98 до 171677 тис.грн. на 1,03,99, причому найбільш високі темпи приросту спостерігалися в другому кварталі та січні місяці і становили 8,48% та 8,85% відповідно. Що ж стосовно питомої ваги простроченої заборгованості в структурі кредитного портфелю то вона збільшилася за звітний період майже вдвічі - з 15,09% на 1,01,98 до 29,31% на 1,03,99. В загалі ж цей ріст по банку був обумовлений в основному ростом простроченої заборгованості по валютним кредитам, який становив за звітний період 1416,57% , хоча якщо розглянути прострочену заборгованість по валютним кредитам більш детально, то можна помітити дуже активним був ріст у першому , третьому та четвертому кварталах і складав 221,1%, 144,9% та
54%, а в січні та лютому спостерігався спад росту заборгованості так в січні вона збільшилася на 9,36%, а в лютому навіть зменшилася на 0,52% тобто можна зробити висновок, що банк взяв ситуацію під контроль. На ріст простроченої заборгованості по банку в цілому також вплинули ріст заборгованості по довгостроковим та короткостроковим кредитам, який у звітному періоді становив 59,16% та 65,89% відповідно, майже по всім періодам спостерігався ріст простроченої заборгованості, крім другого кварталу (стосовно простроченої заборгованості по довгостроковим кредитам) в якому вона зменшилася на 2,76% .

Кращою ситуація виглядала в розрізі міжбанківських кредитів, по яким розмір простроченої заборгованості зменшився на 21,57% з 54317тис.грн. на
1,01,98 до 42600 тис.грн. на 1,03,99. Розглянувши ситуацію по простроченій заборгованості по кредитах стосовно фізичних осіб можна помітити, що основні тенденції збереглися. Так в цілому по фізичним особам розмір простроченої заборгованості збільшився на 46,77% за звітний період з
14412тис.грн. на 1,01,98 до 21152 тис.грн. на 1,03,99. Це відбулося за рахунок того, що ріст простроченої заборгованості за короткостроковими кредитами склав 40,42%, з 8253 тис.грн. до 11589 тис.грн., а по довгостроковим - 55,27%, з 6159 тис.грн. до 9563 тис.грн. Але в цілому можна сказати, що ситуація в останньому місяці нормалізувалася, так в цілому по банку темп росту простроченої заборгованості становив 0,84%. Цей приріст був обумовлений тільки ростом простроченої заборгованості по довгостроковим кредитам на 1,87%, бо по короткостроковим кредитам розмір простроченої заборгованості не змінився за місяць лютий.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9