Предмет и задачи хозяйственного права

- гарантії у разі припинення інвестиційної діяльності (див. коментар до ст. 399 ГК);

- гарантії переказу прибутків та використання доходів від іноземних інвестицій (див. коментар до ст. 398 ГК);

- інші гарантії здійснення інвестиційної діяльності, закріплені, зокрема, в: абзаці 2 частини 1 статті 18 Закону «Про інвестиційну діяльність» (гарантія збереження чинності умов договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, на весь строк дії цих договорів і у випадках, коли після їх укладення законодавством, крім податкового, митного та валютного, а також законодавства з питань ліцензування певних видів господарської діяльності, встановлено умови, що погіршують становище суб'єктів або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору); статті 27 Закону «Про угоди про розподіл продукції» (гарантії від змін в законодавстві для сторін угоди про розподіл продукції); статті 4 Закону «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні» [457] (гарантії від змін у законодавстві для підприємств по виробництву автомобілів, автобусів і комплектуючих виробів до них, які мають інвестицію (у тому числі іноземну) виключно в грошовій формі, що зареєстрована в установленому законодавством порядку та становить за офіційним валютним курсом НБУ на день внесення такої інвестиції до статутного фонду зазначеного підприємства суму, еквівалентну: не менше 150 мільйонам доларів США - при виробництві легкових автомобілів; не менше 30 мільйонам доларів США -- при виробництві вантажних автомобілів і автобусів; не менше 10 мільйонам доларів США - при виробництві комплектуючих виробів до автомобілів і автобусів); частині 1 статті 25 Закону «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» [133] (гарантія збереження у повному обсязі всіх майнових і немайнових прав суб'єктів економічної діяльності СЕЗ при її ліквідації) тощо. Частина 1 статті 8 Закону України «Про режим іноземного інвестування» встановлює, що якщо в подальшому спеціальним законодавством України про іноземні інвестиції будуть змінюватися гарантії захисту іноземних інвестицій, зазначені в розділі II зазначеного Закону, то протягом десяти років з дня набрання чинності таким законодавством на вимогу іноземного інвестора застосовуються державні гарантії захисту іноземних інвестицій, передбачені цим Законом. Відповідно до статті 3 Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» [482], спеціальне законодавство України про іноземні інвестиції, а також державні гарантії захисту іноземних інвестицій, визначені законодавством України, не регулюють питання валютного, митного та податкового законодавства, чинного на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Згаданий Закон не поширюється на правовідносини, визначені Законом «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні», що визначає ширшу дію гарантії, закріпленої в статті 4 останнього Закону (див. коментар до ч. 1 цієї статті).

Іноземні інвестори мають право вимагати відшкодування збитків, завданих їм незаконними діями чи бездіяльністю органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб. Збитки іноземних інвесторів повинні бути відшкодовані за поточними ринковими цінами або на основі обґрунтованих оцінок, підтверджених незалежним аудитором (аудиторською організацією). Компенсація, яка виплачується іноземному інвестору в порядку відшкодування збитків, повинна бути адекватною, ефективною та визначеною на момент виконання рішення про відшкодування збитків. Сума компенсації за цим рішенням має бути негайно виплачена у валюті, в якій були здійснені інвестиції, чи в іншій прийнятній для іноземного інвестора валюті відповідно до валютного законодавства. Законом може бути передбачено нарахування відсотків на суму компенсації. Компенсація збитків іноземним інвесторам здійснюється в порядку, встановленому законом.

92. Финансовая деятельность субьектов хозяйствавания

Фінанси суб'єктів господарювання - це самостійна ланка національної фінансово-кредитної системи, що характеризується індивідуальним кругообігом коштів. Фінанси суб'єктів господарювання забезпечують покриття витрат виробництва продукції (робіт, послуг) і одержання суб'єктами господарювання прибутку. Частина 2 ст. 333 визначає елементи фінансової діяльності суб'єктів господарювання, що включає: а) грошове та інше фінансове посередництво, б) страхування, в) допоміжну діяльність у сфері фінансів і страхування.

Значна частина цих елементів (видів) фінансової діяльності суб'єктів господарювання є фінансовими послугами - операціями з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Одним із видів фінансової діяльності є фінансове посередництво -- діяльність, пов'язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством.

Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями. У чинному законодавстві щодо цих суб'єктів господарювання вживається термін «фінансова установа». Під фінансовою установою розуміється юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру в порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг (ст. 1 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг»). Страхування у сфері господарювання як вид фінансової діяльності - це діяльність, спрямована на покриття довгострокових та короткострокових ризиків суб'єктів господарювання з використанням заощаджень через кредитно-фінансову систему або без такого використання. Більш повне визначення поняття страхування наведене в частині 1 статті 352 ГК: страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів (див. коментар до ст. 352 ГК).

Види:

а) недержавне управління фінансовими ринками здійснюється об'єднаннями фінансових установ. Останні мають право на добровільних засадах об'єднувати свою діяльність, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України та вимогам законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг. Правовий статус, види, порядок створення, правовий режим функціонування та припинення діяльності об'єднань визначається згідно з законами України. Об'єднання фінансових установ набуває статусу саморегулюючої організації після внесення запису про неї до відповідного реєстру, який ведеться державними органами з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг у межах їх компетенції (ст. 16 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг»).

Компетенція окремих видів об'єднань фінансових установ визначається, зокрема, статтею 18 Закону України «Про аудиторську діяльність» [60], статтею 13 Закону України «Про страхування» [459], статтею 17 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» [100], статтею 13 Закону України «Про банки і банківську діяльність» [61];

б) біржові операції з фондовими цінностями здійснюються на фондовій біржі - організації, яка створюється без мети отримання прибутку та займається виключно організацією укладення угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних (див. коментар до ст. 360 ГК);

в) інші види діяльності - посередництво у кредитуванні, фінансові консультації, діяльність, пов'язана з іноземною валютою, страхуванням вантажів, оцінювання страхового ризику та збитків тощо - здійснюються компетентними суб'єктами господарювання відповідно до законодавства.

93. Понятие кредита и кредитных правоотношений

Відповідно до частини 1 ст. 347 ГКУ, статті 49 Закону «Про банки і банківську діяльність» та Положення про кредитування суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний.

Банківський кредит надається суб'єктам кредитування всіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором.

Комерційний кредит -- це товарна форма кредиту. Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті регулюють свої стосунки і можуть використовувати платіжні засоби у вигляді векселів.

Погашення комерційного кредиту може здійснюватися шляхом:

оплати боржником за векселем;

передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ);

переоформлення комерційного кредиту на банківський.

Лізинговий кредит - це відносини між суб'єктами лізингу, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладенням лізингової угоди.

Іпотечний кредит - це особливий вид відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна.

Консорціумний кредит- це форма кредиту, що надається банківським консорціумом шляхом:

а) акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку з подальшим наданням кредиту позичальникам;

б) гарантування загальної суми кредиту провідним банком або групою банків;

в) зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі в консорціумній операції.

2. Кредити, які надаються банками, поділяються: за строками користування на:

а) короткострокові - до одного року. Можуть надаватися банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку з витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженням коштів у відповідному періоді;

б) середньострокові - до 3 років. Можуть надаватися на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень;

в) довгострокові - понад 3 роки. Можуть надаватися для формування основних фондів. Об'єктами кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та ін.;

за забезпеченням на:

а) забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);

б) гарантовані (банками, іншими фінансовими установами);

в) з іншим забезпеченням (порука, свідоцтво страхової організації);

г) незабезпечені (бланкові);

за ступенем ризику на:

а) стандартні кредити;

б) кредити з підвищеним ризиком; за методами надання на:

а) кредити, що надаються у разовому порядку;

б) кредити, що надаються відповідно до кредитної лінії. Під кредитною лінією розуміється згода банку-кредитора надати кредит у майбутньому в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовлені розміри за певний відрізок часу без проведення додаткових спеціальних переговорів;

в) гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, із стягненням комісії за зобов'язання);

за строками погашення на:

а) кредити, що погашаються водночас;

б) кредити, що погашаються у розстрочку;

в) кредити, що погашаються достроково (на вимогу кредитора або за заявою позичальника);

г) кредити, що погашаються з регресією платежів;

д) кредити, що погашаються після обумовленого періоду (місяця, кварталу).

94. Банковская система Украины и ее правовое регулирование

Банковская система - совокупность разных видов банков и банковских институтов, с помощью которых осуществляется мобилизация средств и предоставляются клиентуре различные услуги по приему вкладов и предоставлению кредитов

Условия банковской системы:

1. В стране должно быть достаточное количество банков и кредитных учреждений.

2. Должен функционировать Центральный Банк.

3. Вместе с Центральным Банком должны действовать различные коммерческие банки.

4. В стране действуют банки и кредитные учреждения, которые способствую накоплению капитала.

5. Банковская система Украины является двухуровневой.

Банковская система Украины состоит из НБУ (центральный банк государства, основной функцией которого является обеспечение стабильности денежной единицы Украины), государственных банков, созданных по решению КМУ на основе государственной собственности, негосударственных банков, созданных субъектами хозяйствования.

Банки - это финансовые учреждения, функциями которых является привлечение во вклады денежных средств граждан и юр.лиц и размещение указанных средств от своего имени на собственный риск, открытие и ведение банковских счетов граждан и юр.лиц.

Они являются юр.лицами, могут функционировать как универсальные или специальные - сберегательные, ипотечные, расчетные и т.д.

Должностным лицам запрещается участие в органах управления банков, если иное не предусмотрено законом.

Банковская деятельность регулируется:

1. Конституцией Украины ст.ст. 99, 100

2. З У «О НБУ», от 20.05.1991 г.

3. ЗУ «О банках и банковской деятельности»

4. Постановление ВРУ «Об упорядочивании оплаты коммерческими банками за осуществление платежей» от 24.12.1993 г.

5. Постановление ВРУ «О нормативах оборота платежных документов в Украине» от 25.06.1993 г.

6. Указ Президента Украины «О кредитных обществах» от 22.06.1999 г.

7. Нормативные акты министерств, гос. комитетов и НБУ и т.д.

Роль банковской системы в регулировании экономических отношений государства раскрывается в ее главных направлениях:

- Осуществление контроля за динамикой денежной массы;

- Закрепление финансовой стабилизации и укреплением покупательской способности национальной денежной единицы через дальнейшее сдерживание темпов инфляции;

Ш Осуществление контроля за динамикой денежной массы;

Ш Обеспечение покупательской способности национальной валюты;

Ш Поддержка (краткосрочной) ликвидности коммерческих банков НБУ;

Ш Стимулирование процесса увеличения вкладов населения в банковскую систему путем повышения гарантии их возвращения;

Ш Увеличение кредитной активности коммерческих банков;

Ш Покрытие дефицита государственного бюджета за счет неэмиссионных источников финансирования;

Ш Повышение внешней и внутренней стабильности гривны;

Ш Текущее регулирование системы валютных ограничений и экономических нормативов;

Ш Обеспечение нормального функционирования национальной валютной системы;

Ш Способствование сотрудничеству с международными финансовыми организациями и получение инвестиций.

95. Правовой статус НБУ

НБУ - центральный банк государства, основной функцией которого является обеспечение стабильности денежной единицы. Является единственным эмиссионным центром и как публичное участие государства пользуется монопольным правом денежной эмиссии на территории государства, выступает своеобразным центром управления банковской системы.

Критерии НБУ:

- зависимость центрального банка от иных органов государства; - наличие финансовых отношений между правительством и банком;

- процедура назначения председателя, головы и членов руководящих органов;

- определенный срок полномочий головы и руководящих органов.

Не допускается вмешательство органов законодательной и исполнительной власти или их должностных лиц в исполнение функций и полномочий в Совет НБУ или правление, кроме случаев определенных законом.

В систему НБУ входят:

- центральный аппарат;

- филиалы (территориальные управления);

- расчетные палаты;

- банкнотно-монетный двор;

- фабрика банковской бумаги;

- гос. сокровищница Украины;

- ценностное хранилище;

- специализированные предприятия;

- банковские учебные заведения;

- иные подразделения, необходимые для работы.

Выполняет операции - предоставление кредитов коммерческим банкам и финансово-кредитным учреждениям; осуществление дисконтных операций с векселями и чеками; купля-продажа на вторичном рынке ценных бумаг.

Ограничения: не может быть акционером; организация НБУ на основе гос.собственности; осуществление деятельности без получения доходов; уставной фонд может быть изменен решением совета НБУ; запрещается осуществлять торговую, производственную, страховую деятельность, не соответствующую его функциям.

Функционирующие органы НБУ:

-председатель-срок полномочий 5 лет, не более 2х раз;

-Совет НБУ - его члены назначаются ВРУ, срок-7 лет;

-правление НБУ - члены руководящих органов являются постоянными сотрудниками НБУ и не могут занимать иных гос.должностей и заниматься предпринимательской деятельностью.

96. Виды банков в Украине

1.НБУ.

2. Государственным является банк, созданный по решению КМУ на основе госсобственности. Устав гос. банка утверждается постановление КМУ. Наименование банка должно содержать слово «государственный». Гос-во осуществляет полномочия владельца относительно акций (паев), принадлежащих ему в уставном фонде гос. банка.

При принятии решения о частичном или полном отчуждении гос- вом принадлежащих ему акций гос. банка, этот банк утрачивает статус гос- венного.

3. Кооперативные банки - это банк, созданный субъектами хозяйствования, другими лицами по принципам территориальности на основе добровольного членства и объединения паевых взносов для совместной денежно- кредитной деятельности.

Виды:

- местные;

- центральные.

Уставной фонд делится на паи. Каждый участник независимо от его участия в уставном фонде банка имеет право одного голоса.

97. Кредитный договор: заключение и форма

Определяется ГКУ как договор, по которому банк или иное финансовое учреждение (кредитодатель) обязуется предоставить денежные средства (кредит) заемщику в размере и на условиях, установленных в договоре , а заемщик обязуется вернуть кредит и уплатить %-ты.

К правоотношениям применяются положения, регулирующие правоотношения по договору займа, если иное не установлено законодательством и не вытекает из сути кредитного договора.

Кредитный договор должен быть заключен в письменной форме как путем составления одного документа, подписанного кредитором и заемщиком, так и путем обмена письмами, телеграммами, телефонограммами, подписанными направляющей их стороной. Несоблюдение письменной формы влечет за собой признание кредитного договора недействительным. Такой договор считается ничтожным.

Характеристика договора - консенсуальным, двусторонний, возмездный.

В содержание договора включаются существенные и дополнительные условия. Существенными являются те, без достижения соглашения по которым договор не может считаться заключенным - ХКУ относит цель, сумму и срок кредита, условия и порядок его выдачи и погашения, виды обеспечения обязательств заемщика, %-ные ставки, порядок платы за кредит, обязанности, права и ответственность сторон по выдаче и погашению кредита.

Дополнительные условия договора могут предусматривать обязанности заемщика предоставлять свои финансовые документы в оговоренные сроки соблядение правил банковского контроля.

98. Субъекты и объекты кредитного правоотношения

Правовые основы предоставления, использования и возврата кредита и регулирование взаимоотношений между субъектами, возникающих в процессе кредитования, регулирует Положение НБУ «О кредитовании». В этом акте кредитная операция определяется как договор о предоставлении кредита, который сопровождается записями по банковским счетам, с соответствующим отражением в балансах кредитора и заемщика.

Субъектами кредитных правоотношений являются кредитор и заемщик. Кредитор - субъект кредитных отношений, который предоставляет кредит другому субъекту хозяйственной деятельности во временное пользование. Заемщик - субъект кредитных отношений, который получил во временное пользование денежные средства на условиях возвратности, платности и срочности.

Кредит - средства и материальные ценности, которые предоставляются резидентами и нерезидентами в пользование юридическим и физическим лицам на определенный срок и под %.

99. Банковские операции

Банковские операции - операции банков по привлечению денежных средств и их размещению, выпуска в обращение и изъятие из него, осуществление расчетов и т.п.

1. Принятие вкладов от юридических и физических лиц.

2. Открытие и ведение текущих счетов клиентов и банков-корреспондентов.

3. Размещение привлеченных средств от своего имени, на собственных условиях.

4. Операции с валютными ценностями.

5. Эмиссию собственных ценных бумаг.

6. Лизинг.

7. Выпуск, куплю, продажу и обслуживание чеков, векселей.

Активні операції банків -- це операції, за допомогою яких банки розміщають власний і залучений капітал. До них належать кредитні, касові, акцептні операції, операції із цінними паперами, договори з нерухомістю. Найважливішим з них є кредитні і касові -- на їх частку припадає близько 75% балансу.

Змістом пасивних операцій є формування ресурсів з метою акумуляції засобів для наступного фінансування активних операцій. Найважливіший вид пасивних операцій -- депозитні операції, тобто всі термінові і безтермінові вклади клієнтів. Іншими видами пасивних операцій є ощадні вклади й емісія банківських та іпотечних облігацій.

Державний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій здійснює такі операції:

* надає кредити комерційним банкам;

* здійснює дисконтні операції з векселями і чеками;

* купує і продає на вторинному ринку цінні папери;

* відкриває власні кореспондентські і металеві рахунки в закордонних банках та веде рахунки банків-кореспондентів;

* купує і продає валютні цінності з метою монетарного регулювання;

* зберігає банківські метали, а також купує і продає банківські, дорогоцінні метали і камені й інші коштовності на внутрішньому та зовнішньому ринках без квотування і ліцензування;

* розміщує і виконує операції із золотовалютними резервами України;

* веде Державне казначейство України без оплати і нарахування відсотків;

* виконує операції з обслуговування державного боргу;

* веде особисті рахунки працівників ДБУ;

* веде рахунки міжнародних організацій

100. Форма и виды кредитов

Кредит -- капітал, що позичається, тобто надається кредитором у тимчасове користування позичальникові на умовах платності, зворотності і цільового використання.

Кредит -- це довіра або рух позичкового капіталу в грошовій формі, наданий у позичку його власником за умови повернення у визначений термін зі сплатою відсотка.

Розвиток і удосконалення кредитних відносин призвели до виникнення різних форм і видів кредиту.

Державний кредит -- це сфера грошових відносин, що виникають між державою як позичальком і фізичними і юридичними особами як кредиторами в зв'язку зі створенням, розподілом і використанням централізованого фонду коштів.

В основі державного кредиту лежать урегульовані правовими нормами відносини із залучення вільних коштів населення на основі їхньої зворотності, добровільності, а також залучення вільних коштів підприємств, організацій на добровільних засадах. Державний кредит надається в таких формах:

1) державні позики;

2) грошові зобов'язання держави;

3) внески населення в Ощадбанки України;

4) залучення вільних коштів організацій, підприємств, кооперативів, громадських організацій, підприємницьких і комерційних структур.

Банківський кредит надається банками у формі грошових позичок підприємцям і населенню. Кредитором тут є банк. Позички можуть бути гарантовані, тобто забезпечені заставою, і негарантовані. Заставою можуть бути нерухомість, цінні папери, золоті вироби, коштовності й ін. Незабезпечена позичка -- це позичка без застави. Також позичка може бути видана під гарантовану заставу, коли треті особи -- банки, страхові компанії дають поручительства за кредит.

Комерційний кредит -- це кредит, наданий суб'єктами господарської діяльності один одному, у вигляді продажу товарів з відстрочкою платежу. Знаряддям комерційного кредиту є вексель (різновид цінних паперів). Вексель -- це особливий вид письмового боргового зобов'язання, що дає його власникові право сплати позначеної в ньому суми після закінчення визначеного терміну. Об'єктом комерційного кредиту можуть бути виконувані роботи, послуги, товари, на які дається кредитором позичальникові відстрочка платежу.

Споживчий кредит надає громадянам і населенню позички на придбання товарів тривалого користування з відстрочкою платежу. Позички ці погашаються вроздріб, на виплат. Термін кредиту встановлюється залежно від цілей об'єкта кредитування, розміру позички, платоспроможності позичальника, причому він не повинен перевищувати 10 років із дня його надання. Фізичні особи погашають кредит шляхом перерахування засобів з особистого внеску, депозитного рахунку, переказами через пошту або готівкою.

Національний банк може надавати комерційним банкам ломбардний кредит під забезпечення державних цінних паперів, випущених Міністерством фінансів України. Список цінних паперів затверджується Правлінням НБУ і доводиться до комерційних банків на термін, що не перевищує тридцяти днів. Він надається за ломбардною процентною ставкою, яка встановлюється Правлінням НБУ залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку.

Лізинговий кредит передбачає здачу в довгострокову оренду майна (машин, устаткування, транспорту, обчислювальної техніки, будинків, споруд та інше) і супроводжується висновком лізингового договору. Лізинг -- це майновий кредит, де лізингодавець є кредитором, власником, що здає майно в оренду, а лізинговий орендар -- користувачем, що взяв у оренду згідно з договором майно на певний строк. До суб'єктів лізингу також належать підприємства, організації, комерційні структури, фірми, що здійснюють виробництво і реалізацію товарів.

Міжнародний кредит надається різним державам, міжнародним кредитно-фінансовим інститутам, фірмам у грошовій і товарній формі.

Іпотечний кредит надається під заставу нерухомого майна. Кредиторами є іпотечні банки, спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки, позичальниками -- юридичні і фізичні особи, що мають у власності об'єкти іпотеки або мають поручителів.

Види банківського кредиту. Кредити, які надаються банками, поділяються:

- за строками користування

а) короткострокові - до 1 року,

б) середньострокові - до 3 років,

в) довгострокові - понад 3 років.

Строк кредиту, а також відсотки за його користування (якщо інше не передбачено умовами кредитного договору) розраховуються з моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позичкового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та відсотків за його користування.

Короткострокові кредити можуть надаватись банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку із витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді.

Середньострокові кредити можуть надаватись на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень.

Довгострокові кредити можуть надаватись для формування основних фондів. Об'єктами кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та інше;

- за забезпеченням:

а) забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);

б) гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи);

в) з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації);

г) незабезпечені (бланкові).

- за ступенем ризику:

а) стандартні кредити;

б) кредити з підвищеним ризиком;

- за методами надання:

а) у разовому порядку;

б) відповідно до відкритої кредитної лінії;

в) гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, із стягненням комісії за зобов'язання).

- за строками погашення:

а) водночас;

б) у розстрочку;

в) достроково (за вимогою кредитора, або за заявою позичальника);

г) з регресією платежів;

д)після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу)

101. Правовое регулирование страхования в сфере хозяйствования

Страхование - это деятельность специально уполномоченных государственных организаций и субъектов хозяйствования (страхователей), связанная с предоставлением страховых услуг юридическим лицам или гражданам (страхователям) относительно защиты их имущественных интересов в случае наступления определенных законом или договором страхование событий (страховых случаев), за счет денежных фондов, которые формируются путем уплаты страхователями страховых платежей.

Страхование может осуществляться на основе договора между страхователем и страхователем (добровольное страхование) или на основе закона (обязательное страхование). Субъекты хозяйствования с целью страховой защиты их имущественных интересов могут создавать общества взаимного страхования в порядке и на условиях, определенных законодательством.

Субъекты хозяйствования - страхователи осуществляют страховую деятельность при условии получения лицензии на право проведения определенного вида страхование. Страхователь имеет право заниматься лишь теми видами страхования, которые определенные в лицензии.

Предметом непосредственной деятельности страхователя может быть лишь страхование, перестраховка и финансовая деятельность, связанная с формированием, размещением страховых резервов и управлением ними. Допускается осуществление указанных видов деятельности в виде предоставления услуг для других страхователей по договорам об общей деятельности.

3. Страхователями в Хоз Кодексе определяются участники хозяйственных отношений, которые заключило договоры страхования со страхователями или есть страхователями соответственно закону.

102. Договор страхования

По договору страхования страхователь обязуется в случае наступления страхового случая осуществить страховую выплату страхователю или другому лицу, определенной страхователем в договоре страхования, а страхователь обязуется платить страховые платежи в определенные сроки и выполнять другие условия договора.

Орган государственной власти, уполномоченный осуществлять надзор за страховой деятельностью, имеет право соответственно закону устанавливать дополнительные требования к договорам страхования.

При заключении договора страхование страхователь имеет право требовать у страхователя справку про его финансовое состояние, подтвержденную аудитором (аудиторской организацией).

Заключение договора страхование может заверяться страховым свидетельством (полисом, сертификатом), что есть формой договора страхование.

Законодательство о страховании в сфере хозяйствования

Объекты страхования, виды обязательного страхования, а также общие условия осуществления страхование, требования к договорам страхования и порядок осуществления государственного надзора за страховой деятельностью определяются Гражданским кодексом Украины (435-15), законом о страховании (85/96-ВР), другими законодательными актами.

103. Посредничество, связанное с выпуском и оборотом ценных бумаг

Посреднической деятельностью в сфере выпуска и оборота ценных бумаг есть предпринимательская деятельность субъектов хозяйствование (далее - торговцы ценными бумагами), для которых операции с ценными бумагами составляют исключительный вид их деятельности или которым такая деятельность разрешена законом.

Торговцы ценными бумагами имеют право осуществлять такие виды посреднической деятельности:

- выполнение по доверенности, от лица и за счет эмитента обязанностей по организации подписки на ценные бумаги или их реализации другим способом;

- куплю-продажу ценных бумаг, которая осуществляется торговцем ценными бумагами от своего имени, по доверенности и за счет другого лица;

- куплю-продажу ценных бумаг, которая осуществляется торговцем ценными бумагами от своего имени и за свой счет.

Законом могут предполагаться также другие виды посреднической деятельности с ценными бумагами (деятельность из управления ценными бумагами и т.п.).

Лицензирование посреднической деятельности в сфере выпуска и оборота ценных бумаг

Осуществление посреднической деятельности в сфере выпуска и оборота ценных бумаг допускается на основе лицензии, которая выдается в порядке, установленному законодательством.

Субъекты исключительной посреднической деятельности в сфере выпуска и оборота ценных бумаг могут осуществлять отдельные виды деятельности, связанные с оборотом ценных бумаг (предоставление консультаций собственникам ценных бумаг и т.п.).

Условия, за которые не допускается осуществление посреднической деятельности в сфере выпуска и оборота ценных бумаг

Лицензию на осуществление любого вида посреднической деятельности в сфере выпуска и оборота ценных бумаг не может получить торговец ценными бумагами, которые непосредственно или косвенно владеет имуществом другого торговца ценными бумагами, стоимость которой превышает размер, установленный законом.

Торговец ценными бумагами, которые имеет лицензию на осуществление любого вида посреднической деятельности в сфере выпуска и оборота ценных бумаг, не может непосредственно или косвенно владеть имуществом другого торговца ценными бумагами, стоимость которой превышает размер, установленный законом.

Торговец ценными бумагами не может осуществлять торговлю:

- ценными бумагами собственного выпуска;

- акциями того эмитента, у которого он непосредственно или косвенно владеет имуществом в размере свыше пяти процентов уставного фонда.

104. Понятие и содержание договора коммерческой концессии

По договору коммерческой концессии одна сторона (правоволоділець) обязуется предоставить второй стороне (пользователю) на срок или без определения срока право использования в предпринимательской деятельности пользователя комплекса прав, надлежащих правоволодільцеві, а пользователь обязуется придерживаться условий использования предоставленных нему прав и уплатить правоволодільцеві обусловленную договором вознаграждение.

Договор коммерческой концессии предусматривает использование комплекса предоставленных пользователю прав, деловой репутации и коммерческого опыта правоволодільця в определенном объеме, с указанием или без указания территории использование относительно определенной сферы предпринимательской деятельности.

Договор коммерческой концессии должен быть заключен в письменной форме в виде единого документа. Несоблюдение этого требования тянет за собою недействительность договора.

Договор коммерческой концессии подлежит государственной регистрации органом, который осуществил регистрацию субъекта хозяйствование, которое выступает по договору как правоволоділець. Если правоволоділець зарегистрированный как субъект хозяйствования не в Украине, регистрация договора коммерческой концессии осуществляется органом, который зарегистрировал субъекта хозяйствования, которое есть пользователем.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11